Розподіл атомів вуглецю та азоту в твердих розчинах втілення заміщення на основі заліза та його вплив на фізико-механічні властивості сплавів

Розподіл міжвузельних атомів та стабільністю сплавів, легованих вуглецем та азотом. Фізичне обґрунтування легування сталей. Розробка економнолегованих корозійностійких сплавів на основі заліза. Класи конструкційних та інструментальних матеріалів.

Рубрика Физика и энергетика
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 10.08.2014
Размер файла 54,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук україни

Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова

УДК 543.429.22 : 543.429.3 : 669.018.256 : 669.14.018.8 : 669.15-194.56

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата фізико-математичних наук

Розподіл атомів вуглецю та азоту в твердих розчинах втілення_заміщення на основі заліза та його вплив на фізико-механічні властивості сплавів

Спеціальність 01.04.13 - фізика металів

Тищенко Андрій Іванович

Київ - 2005

Дисертацією є рукопис. атом легований вуглець

Робота виконана в Інституті металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України (м. Київ, Україна) та на кафедрі технології матеріалів Рурського університету (м. Бохум, Німеччина)

Науковий керівник: д.т.н., проф. Гаврилюк Валентин Геннадійович, Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України, м. Київ, завідувач відділу фізичних основ легування сталей та сплавів

Офіційні опоненти: д.ф-м.н., проф. Капуткіна Людмила Михайлівна, Московський державний інститут сталі та сплавів (технологічний університет), м. Москва, Росія, професор лабораторії пластичної деформації спеціальних сплавів

д.ф.-м.н., проф. Данильченко Віталій Юхимович, Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України, м. Київ, завідувач відділу мартенситних перетворень

Провідна установа: Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, кафедра фізики металів, м. Київ

Захист відбудеться “ 28 ” грудня 2005 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.168.01 Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України за адресою: 03680, м. Київ, бульвар академіка Вернадського, 36, ІМФ ім. Г.В. Курдюмова НАН України.

Відгуки на автореферат, завірені печаткою організації, у двох примірниках, просимо надсилати за адресою: 03680, ГСП, Київ-142, Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України. Ученому секретарю спец. вченої ради д.ф.-м.н. Піщаку В.К., тел.: +380 (44) 424-95-27.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України.

Автореферат розісланий “ 1 ” грудня 2005 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради доктор фізико-математичних наук Піщак В.К.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Вуглець та азот належать до базових елементів, що формують два класи конструкційних та інструментальних матеріалів: вуглецеві та азотисті сталі. Якщо тверді розчини на основі системи залізо-вуглець досліджено детально і розробка вуглецевих сталей має давні успішні традиції, то дослідження термодинаміки твердих розчинів системи залізо-азот і механізмів зміцнення азотом почалися лише в 70-х роках минулого століття після відкриття Фрезером і Кубішем [1] аномальної комбінації механічних властивостей азотистих аустенітних сталей, а саме - зростання межі плинності із збільшенням вмісту азоту не супроводжується очікуваним падінням в'язкості руйнування. Цей результат означає, що на відміну від легування вуглецем азот в гратці заліза впливає на міжатомну взаємодію так, що окрихчуюча дія міжвузельних атомів до певної міри компенсується і завдяки азоту можна досягти високої міцності при збереженні в'язкості і пластичності, що неможливо в вуглецевих сталях. Іншим позитивним ефектом азоту в твердих розчинах заліза є підвищення стійкості проти локальних видів корозії (пітінг, міжкристалічна та щільова корозія) [2]. Оскільки вуглець в легованих сталях погіршує корозійну стійкість, заміна вуглецю азотом в легованих сталях дозволяє вирішити проблему конструювання високоміцних нержавіючих аустенітних та мартенситних сталей.

Протягом останніх трьох десятиріч ведеться інтенсивна розробка азотистих сталей як нового класу матеріалів. Для України розробка і впровадження азотистих сталей набуває особливого значення, оскільки за своїм впливом на стабільність аустеніту азот є ефективною заміною дефіцитного і дорогого нікелю, відсутнього в Україні.

Проте практичне використання високоазотистих сталей стримується тим, що високий вміст азоту потребує виплавки в азотній атмосфері за підвищеного тиску, що потребує спеціального устаткування і відповідно збільшує їх вартість.

В зв'язку з цим актуальною є розробка фізичних принципів конструювання твердих розчинів втілення-заміщення на основі заліза, які зберігали б перевагу азоту над вуглецем і відрізнялись лише більшою термодинамічною стійкістю, що дозволить вирішити проблему створення економнолегованих високоміцних і корозійностійких матеріалів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Основна частина експериментальних даних дисертаційної роботи отримана в рамках теми № 7614 НАН України “Дослідження впливу електронної структури та ближнього атомного порядку на термодинамічну стабільність фаз, фізико-хімічні і фізико-механічні властивості корозійностійких та функціональних сплавів на основі заліза і нікелю”, проекту УНТЦ_3026 “Wear resistant steel with good corrosive properties” та проекту DFG (Deutsche Forschungsgemeinschaft) № 60142537 “Hцchstfester austenitischer Stahl”.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягала в тому, щоб встановити зв'язок між розподілом міжвузельних атомів та стабільністю сплавів, легованих вуглецем та азотом, і, базуючись на отриманих результатах, запропонувати фізичне обґрунтування легування сталей вуглецем+азотом. Для досягнення поставленої мети було сформульовано та вирішено такі задачі:

1. Дослідити розподіл атомів азоту в свіжозагартованому мартенситі бінарного сплаву Fe_N. Порівняти отримані результати із відомими даними по розподілу атомів втілення в свіжозагартованому Fe-C мартенситі. Мета - встановити взаємозв'язок між розподілом атомів С та N в аустенітах та в пересичених ОЦК-твердих розчинах безпосередньо після мартенситного перетворення. Дослідити зміни в розподілі атомів в умовах природного старіння.

2. Дослідити розподіл атомів в потрійних Fe-(C+N) твердих розчинах та його звязок з їх термодинамічною стабільністю.

3. Застосувати отримані результати для розробки економнолегованих корозійностійких сплавів на основі заліза.

Наукова новизна одержаних результатів.

Вперше методично коректно показано, що старіння свіжозагартованого Fe-N мартенситу при кімнатній температурі не супроводжується утворенням кластерів атомів азоту на відміну від природного старіння свіжозагартованого Fe-C мартенситу, де доведено кластеризацію атомів вуглецю [3].

Вперше отримані дані про міжатомний розподіл в ГЦК і ОЦК твердих розчинах Fe-(C+N). Базуючись на цих даних, за допомогою методу Монте-Карло розраховано енергії міжатомної взаємодії. Виявлено суттєве відштовхування між атомами втілення в перших двох сферах і в аустенітній, і в феритній фазах, що докорінно відрізняється як від розподілу атомів вуглецю (кластери атомів С, розташованих в сусідніх міжвузлях), так і від розподілу атомів азоту, що можуть утворювати пари N-N у другій координаційній сфері.

Доведено кореляцію між розподілом атомів C+N у твердих розчинах заліза і високою термодинамічною стабільністю Fe-(C+N) аустеніту і мартенситу, на основі чого фізично обґрунтовано концепцію (C+N)-легування.

Концепцію (С+N)-легування випробувано для розробки економнолегованої високоміцної корозійностійкої сталі.

Практичне значення одержаних результатів. Результати проведеного дослідження є внеском в розробку фізичних основ конструювання нового класу матеріалів - азотистих сталей. Встановлений розподіл міжвузельних атомів у твердих розчинах Fe-(C+N) обґрунтовує перспективу створення високостабільних аустенітних та мартенситних сталей, легованих азотом+вуглецем.

Особистий внесок здобувача. Автор самостійно виконав месбауерівське дослідження розподілу атомів вуглецю та азоту в свіжозагартованому та зістареному бінарному Fe-N мартенситі та брав участь у обговоренні і написанні статті (Scripta Materialia). Експериментальне дослідження потрійного Fe-(C+N) твердого розчину виконано спільно із В.М. Шиванюком, моделювання розподілу атомів із застосуванням методу Монте-Карло проведено у співробітництві з А.Г. Баланюком. Одну статтю за матеріалами досліджень написано у співробітництві з проф. В.Г. Гаврилюком (Acta Materialia). Друга стаття (Journal de Physique IV France) написана самостійно. Також особисто автором роботи було проведено весь комплекс дослідження механічних та експлуатаційних характеристик експериментальної аустенітної сталі, легованої азотом+вуглецем. Самостійно написано відповідну статтю “Development of stainless austenitic steel alloyed with carbon+nitrogen” для доповіді на міжнародній конференції в Маастрихті (Stainless Steel World 2005). У співавторстві з проф. В.Г. Гаврилюком подано заявку і отримано патент України “Зносостійка сталь з високою корозійною стійкістю”.

Апробація роботи. За основними результатами роботи та її окремими положеннями зроблені доповіді на міжнародних конференціях:

1. Thermec-2000, Las-Vegas, USA.

2. Icomat-2002, Espoo, Finland.

3. HNS-2004, Oostende, Belgium.

Публікації. Основний зміст дисертації викладено в 4 публікаціях (3 у відомих міжнародних фахових журналах, 1 у матеріалах конференції) і одному патенті. Перелік публікацій наведено в кінці автореферату.

Структура й обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку літератури. Матеріал викладений на 123 сторінках, містить 100 рисунків, 26 таблиць, бібліографічний список із 100 найменувань.

Основний зміст роботи

У вступі показана актуальність теми, мета і задачі дослідження, наукова новизна і практична цінність одержаних результатів, зв'язок з науковими програмами ІМФ НАН України і особистий внесок здобувача.

Перший розділ дисертації присвячений огляду основних експериментальних даних з дослідження розподілу атомів вуглецю та азоту в твердих розчинах Fe-C, Fe-N та Fe-(C+N).

Розрахунки густини електронних станів, наведені в роботі [4], показали, що вуглець зміщує максимум густини електронних станів нижче рівня Фермі, тоді як внесок азоту знаходиться саме на рівні Фермі.

На основі цих даних зроблено припущення, що атоми азоту в аустеніті повинні збільшувати концентрацію вільних електронів.

Наведено моделі розподілу атомів вуглецю та азоту в ГЦК-залізі, а саме моделі які умовно можна поділити на дві групи - “жорсткого” та “м'якого” відштовхування. Проведено аналіз та виявлено недоліки таких наближень.

Подальший аналіз ближнього атомного порядку в Fe-C і Fe-N твердих розчинах пов'язувався із застосуванням комп'ютерного моделювання на базі експериментальних даних месбауерівської спектроскопії. Це дало можливість оцінити характер міжатомної взаємодії. Найбільш повно та коректно такий підхід було застосовано авторами робіт [5-6]. Було показано, що месбауерівський спектр Fe-C аустеніту складається з двох компонентів - Fe0, FeС (Fe1, Fe2_90), а Fe-N аустеніту складається з трьох компонентів - Fe0, FeN (вклад в який роблять Fe1 та, ймовірно, Fe2_90), Fe2_180.

Застосувавши комп'ютерне моделювання, автори отримали діапазони значень енергії міжатомної взаємодії і-і (і - атом проникнення) в межах перших двох координаційних сфер. Було показано, що узгодження з експериментальними даними в Fe-N аустеніті можливе лише при умові існування сильної відштовхуючої взаємодії між атоми азоту в першій координаційній сфері, на відміну від Fe-C аустеніту, де сильне відштовхування між атомами вуглецю існує в другій координаційній сфері. Виходячи з аналізу існуючого масиву даних, показано, що необхідні додаткові дослідження в бінарних Fe-C, Fe-N твердих розчинах мартенситу для визначення узгодження між розподілом атомів втілення в аустеніті і мартенситі. При цьому особливу увагу слід приділити стану твердих розчинів в свіжозагартованому мартенситі (низькі температури), де логічно припустити наслідування атомного розподілу із аустеніту, і після старіння при кімнатних температурах, де дифузія вуглецю та азоту створить умови для наближення системи до термодинамічної рівноваги.

Вивченню потрійних систем Fe-(C+N) в літературі приділено набагато менше уваги. Розподіл атомів в такому сплаві не досліджувався. Лише в роботі [7] авторами було показано, без фізичного обґрунтування, що (C+N)-сталь є найбільш стабільною до мартенситного перетворення в порівнянні із азотистою та вуглецевою (при порівнянних концентраціях атомів проникнення). Та в роботі [8] автори спостерігали більшу стабільність мартенситу (C+N)-сталі до передвиділень, також у порівнянні із сталями легованими тільки вуглецем чи тільки азотом. Саме тому є доцільним та корисним проведення комплексного дослідження з метою визначення природи походження такої поведінки твердих розчинів потрійної системи Fe-(C+N).

Другий розділ складається із двох частин. Перша містить оригінальні експериментальні дані по месбауерівському дослідженню системи Fe-N. Наведено спектри свіжозагартованого мартенситу Fe-N та спектри, що отримані після його природного старіння при температурах 200-373 К. Проведено порівняльний аналіз із даними по Fe-C мартенситу (дані роботи [3]).

В другій частині викладено результати комплексного месбауерівського дослідження потрійного сплаву Fe-(C+N). Наведено ЯГР-спектр сплаву, проведено його інтерпретацію, зроблено корекцію товщини, виконано комп'ютерне моделювання за допомогою методу Монте-Карло даних месбауерівської спектроскопії та наведено розраховані енергії міжатомної взаємодії.

Для першої частини методика приготування зразків полягала в наступному. Тонкі фольги заліза (10ч20 мкм) насичувались в потоках газових сумішей із наступним загартовуванням у воді з метою отримання достатнього рівня вмісту атомів втілення: для Fe-N - (NH3+H2) при температурі 670 °С. За допомогою рентгенівського методу визначено концентрацію атомів втілення: Fe_9.3ат.%N. Для отримання свіжозагартованого мартенситного стану зразки охолоджено в кріостаті спектрометру до температури рідкого азоту.

Для дослідження можливого перерозподілу атомів азоту при старінні свіжозагартований мартенсит нагрівався в інтервалі температур 80-373 К, і після кожного нагрівання отримували месбауерівський спектр при 80 К. Таким чином, досліджено старіння свіжозагартованого Fe-N мартенситу в умовах відсутності у сплаві стабільної е-фази, яка в попередньому дослідженні [9] маскувала реальні зміни в розподілі атомів. Результати виконаних вимірювань наведено в табл. 1 та на рис. 1.

Таблиця 1 Параметри месбауерівського спектру Fe-9.3ат.%N мартенситу

Сплав

Атомні конфігурації заліза

Надтонкі поля, T

Ізомерний зсув *, мм/с

Квадрупольна взаємодія 4, мм/с

Відносний вміст**

Fe-N

Fe0(0)

38.1/38.80.2

0.1750.014

-0.0490.014

0.197/0.282

Fe0(0)

36.4/36.50.2

0.1270.014

0.0690.014

0.286/0.233

Fe1(I)

33.9/34.40.2

0.2530.014

-0.0300.014

0.289/0.22

Fe1(I)

31.0/31.90.2

0.1410.014

-0.0550.014

0.228/0.265

* відноситься до нітропрусиду натрію;

* * в чисельнику - дані для свіжозагартованого стану, в знаменнику - показники після старіння при кімнатній температурі.

Як свідчать отримані результати, спектри зістареного, як і свіжозагартованого Fe-N мартенситу, містять лише компоненти від атомів “чистого” заліза Fe0 і атомів Fe1, що мають один атом азоту в сусідніх міжвузлях. Тобто, в протилежність Fe-C мартенситу, в Fe-N мартенситі атомний розподіл впродовж процесу старіння не змінюється, хоча рухомість атомів азоту в -залізі є вищою за рухомість атомів вуглецю. Цей результат стає зрозумілим, якщо взяти до уваги, що тривале старіння Fe-N мартенситу при кімнатній температурі (290 295 К) або короткочасне нагрівання до температури, вищої від цього значення, призводить до утворення фази Fe16N2, яка має в своїй структурі тільки компоненти від атомів Fe0 та Fe1, як і в випадку свіжозагартованого мартенситу (рис. 1а). Тому таке упорядкування атомів азоту (по відношенню до суперструктури Fe16N2) не змінює ЯГР-спектру. Невелике збільшення інтенсивності компоненти Fe0 і відповідне зменшення компоненти Fe1 виникає через перегрупування атомів під час ближнього атомного упорядкування.

Таким чином, месбауерівське дослідження низькотемпературного старіння свіжозагартованого Fe-N мартенситу та його порівняння із даними роботи [3] підтверджують головну відмінність між атомним перерозподілом в (Fe-N)/(Fe-C) сплавах, а саме: атоми вуглецю мають тенденцію до кластероутворення, в той час як атоми азоту прямують до упорядкування.

Для другої частини використовувався сплав Fe-0.91N-0.93C (мас.%), який було отримано за допомогою “HIP_Drip” процесу. Сутність цього процесу докладно викладено в роботах [10-11].

Отриманий зразок містив як ферит, так і аустеніт. Це пояснюється невисокою швидкістю кристалізації п'ятикілограмового зливку, що зумовлено методикою отримання зливків. Вміст міжвузельних атомів визначався за допомогою рентгенівського аналізу. Згідно з отриманими значеннями міжплощинної відстані d для (110) і для (111) площин, концентрація міжвузельних атомів в фериті і в аустеніті дорівнює відповідно 1.57 мас.% і 2.40 мас.%. Оцінка інтенсивності рефлексів дає співвідношення між долями аустеніту і фериту 40:60. Результати наведено в табл. 2 та на рис. 2.

Таблиця 2 Параметри месбауерівського спектру

Компонента

Одиночна лінія

Дублет

Секстет 1

Секстет 2

Секстет 3

Частка

0.16

0.22

0.40

0.16

0.06

Ізомерний зсув, мм/с

-0.0641

-0.0052

0.0034

0.0091

0.1186

Квадрупольне розщеплення Q, мм/с

-

0.5301

0.0063

0.0018

< 10-4

Магнітний зсув 1, мм/с

-

-

5.3228

4.9229

1.7707

Магнітний зсув 2, мм/с

-

-

3.0741

2.8513

0.7780

Магнітний зсув 3, мм/с

-

-

0.8061

0.9041

0.0985

Магнітне поле H, кЕ

-

-

330.18

305.03

110.27

i - введений в межах методу корекції товщини за Ханна-Престоном.
Спектр складається із парамагнітної компоненти (одиночної лінії і дублету) та феромагнітних секстетів. Одиночна лінія та дублет відносяться відповідно до атомів заліза в аустенітній фазі, які не мають атомів втілення та мають один або два (в 90-конфігурації) атоми втілення в найближчому оточенні. Секстету із значенням надтонкого поля 33 Т відповідають атоми заліза в мартенситній фазі, які не мають атомів втілення в найближчому оточенні. Секстету із величиною надтонкого поля 30.5 Т - атоми заліза в мартенситній фазі, які мають один атом втілення в найближчому оточенні.
Мале значення надтонкого поля Н = 11 Т для малоінтенсивного третього секстету не узгоджується ні з однією із відомих атомних конфігурацій та існуючих інтерпретацій компонентів спектру в твердих розчинах Fe-C та Fe-N. Згідно даних робіт [12-13], в найближчому оточенні заліза повинно бути не менше, ніж чотири атоми вуглецю, що ніколи не спостерігалось в твердих розчинах. Така конфігурація мала місце тільки в _карбіді. Тому ця низькоінтенсивна компонента месбауерівського спектру може бути віднесена на рахунок передвиділень (pre-precipitates) або на рахунок карбіду в феритній фазі досліджуваного сплаву.
Головною особливістю ЯГР-спектру є відсутність кластерної компоненти Fe2 від атомів заліза з двома атомами вуглецю в сусідніх міжвузлях. Таким чином, незважаючи на високий вміст вуглецю в сплаві Fe-(C+N), в отриманому твердому розчині відсутні вуглецеві кластери. Іншою особливістю є відсутність в аустенітному спектрі дублету з подвійним значенням квадрупольного розщеплення від гантельних 180°-конфігурацій N-Fe-N.
За допомогою методу Монте-Карло було розраховано енергії міжатомної взаємодії на основі даних месбауерівської спектроскопії. Теоретичні обґрунтування методу викладено в роботах [5-7, 15]. Використовувалась модель граткового газу. Моделювання було виконано на гратці розміром 242424 вузли, для температури 300 К (тобто kT = 0.026 еВ). Для усунення поверхневих ефектів було накладено циклічні періодичні граничні умови. Результати моделювання представлені на діаграмах у вигляді зон і-і взаємодії для двох координаційних сфер.

Узгодження з даними месбауерівської спектроскопії для аустенітної фази можливе лише за умови, що існує сильне відштовхування в перших двох координаційних сферах в діапазоні концентрацій Ni/NFe 0.085 0.098. Для феритної фази значення і-і взаємодії в другій координаційній сфері є суттєво відштовхуючими, тому відповідні пори завжди будуть блокованими, діапазон концентрацій Ni/NFe 0.075 0.064.

Спираючись на проведений аналіз існуючих уявлень і враховуючи отримані під час моделювання дані, можна стверджувати, що енергія взаємодії між атомами втілення в Fe-(C+N) твердому розчині відповідає такому розподілу атомів вуглецю та азоту в межах перших двох координаційних сфер, при якому вони (атоми втілення) не утворюють кластерів. Цей результат відрізняється від отриманого під час дослідження Fe-C аустеніту та мартенситу, в яких атоми вуглецю можуть займати сусідні пори і ефективне С-С відштовхування існує тільки в другій координаційній сфері. Якщо ж порівнювати із даними для бінарного сплаву Fe-N, де атоми азоту займають пори так, щоб бути другими сусідами, то ці 180 конфігурації N-N також не спостерігаються. Таким чином висока термодинамічна стабільність твердих розчинів на основі заліза легованих сукупно азотом та вуглецем, забезпечується, ймовірно, існуванням сильного і-і відштовхування в межах першої та другої координаційних сфер.

Третій розділ містить результати дослідження міжатомної взаємодії, проведеного з метою визначення можливої кореляції між спостереженим ближнім атомним порядком у розподілі атомів C, N і електронною структурою, а також термодинамічні розрахунки фазової рівноваги в Fe-(C+N) твердих розчинах за допомогою комерційної програми “Thermo Calc ©”. Для дослідження електронної структури застосовано метод спінового резонансу електронів провідності (СРЕП). Викладено опис об'єктів дослідження, методики проведення експерименту, характеристики та схеми лабораторного устаткування, моделі, що використовувались для інтерпретації даних.

Сутність методу СРЕП детально викладено в роботах [2, 4, 16]. Результати вимірювань подано на разом із даними робіт інших авторів для сталей, легованих вуглецем або азотом.

Порівняння з існуючими даними показує, що величина концентрації електронів провідності підвищується для (C+N)_сталей, що веде до збільшення інтенсивності металічної компоненти міжатомного зв'язку та, як наслідок, очікується покращення механічних властивостей. В роботах [2, 4] встановлено, що збільшення концентрації електронів провідності, тобто посилення металічної компоненти міжатомного зв'язку, сприяє ближньому атомному упорядкуванню, в той час як посилення ковалентного міжатомного зв'язку викликає розшарування твердого розчину. Отриманий результат (рис. 5) підтверджує цю кореляцію на прикладі аустенітних сталей, легованих азотом+вуглецем і дозволяє зробити висновок про те, що висока термодинамічна стабільність Fe-(C+N) твердих розчинів пов'язана з посиленням металічного характеру міжатомного зв'язку. Таким чином, фізичною причиною термодинамічної стабільності систем Fe-(C+N) є підвищена концентрація електронів провідності, що сприяє ближньому атомному упорядкуванню, тобто більш рівномірному розподілу атомів легуючих елементів, і запобігає або уповільнює процес утворення кластерів у твердому розчині.

Розрахунки фазових діаграм із застосуванням комерційної програми “Thermo Calc ©” проведено з метою отримання даних про термодинамічну стабільність досліджуваних (C+N)_сталей. Проведено велику кількість розрахунків, в яких змінювали склад як атомів втілення, так і атомів заміщення, намагаючись отримати найбільш широку область гомогенного аустеніту. Було показано, що потрібним параметрам найбільше відповідають сталі CN0.96 та CN1.07, які отримали свої назви за кількістю атомів втілення.

Із порівняння наведених фазових діаграм випливає важлива роль співвідношення C/N. Залежність температурно-концентраційної границі виділення карбідів-нітридів від співвідношення C/N. Для порівняння наведено відповідні дані для легування окремо вуглецем або азотом.

Четвертий розділ містить результати застосування (C+N)-концепції для розробки економнолегованих корозійностійких аустенітних сталей.

Сталі було виплавлено на обладнанні фірми “Energietechnik Essen GmbH”, розташованої в м. Ессен, Німеччина. Для кожного складу було підготовлено 3.5 т шихти. Ця шихта була відлита в 4 електроди, що плавляться, після чого кожен з них був переплавлений у кристалізаторі з діаметром 430 мм під тиском 5 бар Ar за допомогою установки ЕШП. Насамкінець зразки були піддані вальцюванню. Остаточний діаметр становив 120 мм. Хімічний склад розроблених сталей подано у табл. 3. Слід підкреслити, що термообробка розроблених сталей проводилась без застосування захисної атмосфери.

Дослідження макротвердості проводилось згідно стандарту “DIN EN ISO 6507_1 Vickers”. Використовувався універсальний твердомір виробництва фірми “Wolpert”, модифікація “Wolpert 2n”. Результати вимірювань наведено в табл. 4.

Таблиця 3 Хімічний склад зразків сталей CN1.07*, CN0.96*

Елементи

Energietechnik Essen

CN1.07

CN0.96

C

0.489

0.344

N

0.5784

0.6136

Cr

18.82

18.20

Mn

18.88

18.89

Ni

0.406

0.339

Si

0.432

0.296

V

0.050

0.044

Mo

0.072

0.057

C+N

1.0674

0.9576

C/N

0.845

0.561

* - Наведено лише елементи, вплив яких вважається суттєвим

Таблиця 4 Значення макротвердості досліджуваних сталей

Сталь

Температура термообробки, C

Макротвердість [HV30]

CN1.07

-

314

1050

321

1100

284

1150

274

CN0.96

-

309

1050

312

1100

280

1150

272

MnC

1050

187

CN0.82

1100

250

Для фазового аналізу було застосовано оптичну мікроскопію. Використовувався металографічний стереомікроскоп виробництва “Olympus”, марка “ВХ60М”, що має максимальне збільшення 1000х. Мікроскоп обладнаний поляризаційною приставкою та цифровою камерою фірми “Nikon” (модель “DXM1200”). Показано, що спостерігається добре узгодження із термодинамічними розрахунками.

Таким чином, доведено, що нові сталі мають температуру аустенітізації не вище (а для сталі CN0.96 значно нижче), ніж звичайні високоазотисті сталі, але на відміну від останніх не потребують застосування високих тисків азоту. Тобто, керуючись тільки цим одним параметром, можна стверджувати, що собівартість нового типу сталей буде значно знижено.

Дослідження на ударну в'язкість проводились відповідно до “DIN EN 10045_1” на маятниковому копрі виробництва фірми “Wolpert”. Досліди проводилися за температури від кімнатної до температури рідкого азоту (-196 С). Кожне наведене значення є середнє арифметичне трьох вимірів. Результати експерименту наведено в табл. 5.

Таблиця 5 Дослідження ударної в'язкості

CN1.07

CN0.96

CN0.82

Температура, С

ISO_V, Дж

Температура, С

ISO_V, Дж

Температура, С

ISO_V, Дж

21

251

26

300*

21

300*

0

176

-60

300*

0

210

-30

108.4

-80

196

-30

161

-81

18.4

-90

96

-80

72

-196

4.6

-100

41

-120

33

-196

6

-196

14

* _ зразки не було зруйновано

Сталь CN1.07 демонструє досить низькі показники ударної в'язкості. Температура в'язко_крихкого переходу знаходиться в межах діапазону (-50 С) - 0 С, це, звичайно, не відповідає загальновизнаним стандартам для сталей. Сталь CN0.96, навпаки, виявляє дуже високу ударну в'язкість. Навіть при 0 С, не кажучи вже про кімнатну температуру, зразки не руйнуються.

Досліди на розтяг проводилися на машині “Zwick/Roell-Z100”, згідно стандарту “DIN EN 10002_1”. Показано, що (C+N)-сталі мають високу пластичність навіть при температурах (-100 °С). Для більшої наочності переваг (C+N)-сталей на рис. 8 наведено порівняння із широковживаними типами сталей та із сталлю Гадфільда (Mn12C1.2).

Основні механічні властивості зведено в табл. 6. Як видно, за деякими параметрами (C+N)-сталі переважають свої аналоги в декілька разів.

Були проведені корозійні досліди при повному зануренні. Цей тип корозійних випробувань відноситься до стандарту “DIN 50905”. В роботі використовувались кислоти H2SO3 (pH=2), H2SO4 (1%). На рис. 9 наведено знімки вигляду поверхні зразків після 24 та 120 годин вимірювань. Результати для сталі Гадфільда не є дивними. Загальновідомо, що ця сталь не є корозійностійкою, знімки поверхні переконливо це доводять. Сталь CrNi є стандартом нержавіючої сталі із вмістом нікелю 10%. Досліджувані сталі разом із СrNi-сталлю характеризуються корозійною стійкістю в наведених розчинах.

Таблиця 6 Механічні властивості сталей за даними розривних випробувань (кімнатна температура, квазістатичне навантаження _ d/dt=4.2·10-4 с-1)

Сталь

CN1.07

CN0.96

CN0.82

MnC

CrNi

Rp0.2 [MPa]

604

600

494

370

221

Rm [MPa]

1075

1020

951

829

592

R [MPa]

2545

2547

2635

1131

1930

Ag [%/0]

62

61

68

45

70

A [%]

73.5

73.5

78

46

83

Z [%]

52

68.7

68

33

86

Rp0.2xZ/104

3.14

4.12

3.35

1.22

1.90

Ws [J/cm3]

694

676

651

330

422

Також проводились корозійні досліди відповідно до “DIN 50918”, з яких отримано потенціодинамічні криві. Дослідження проведені в однонормальних розчинах HNO3, H2SO4, HCl та в 3%-му водному розчині NaCl при кімнатній температурі. Результати зведено в табл. 7.

Таблиця 7 Результати корозійних вимірювань

Сталь

CN1.07

CN0.96

CN0.82

1-n H2SO4

UR [mV]

-240

-355

-256

UP [mV]

-229

-300

-182

UA [mV]

-130

-131

-30

UD [mV]

1200

1050

1208

iP [мA/cm2]

3900

5650

23850

i0 [мA/cm2]

~0

~0

0.12

3 % NaCl

UR [mV]

-350

-350

-531

UD [mV]

1000

670

-32

1-n HNO3

UR [mV]

-300

-240

-41

UP [mV]

-

-

-20

UA [mV]

-

-

350

UD [mV]

1000

975

1170

iP [мA/cm2]

0

0

50

i0 [мA/cm2]

0

0

5

1-n HCl

UR [mV]

~-550

~-550

UP [mV]

~-350

~-400

UA [mV]

~-200

~-220

UD [mV]

~-150

~-100

iP [мA/cm2]

~30000

~45000

i0 [мA/cm2]

~950

~100

Дослідження зносостійкості проводились на обладнанні фірми “Kцppern GmbH”, м. Хаттінген (Німеччина). Результати свідчать про те, що зносостійкість (C+N)-сталей при ударному навантаженні не гірша зносостійкості сталі Гадфільда.

Ініційовані ударною обробкою зміни в поверхневих шарах вивчалися за допомогою методів месбауерівської спектроскопії електронів внутрішньої конверсії, просвічуючої електронної мікроскопії та рентгенівської дифракції. Для дослідження використовувались зразки 3х3х0.5 мм після ударної обробки, вирізані із зони найбільшого нагартовування. Товщину зразків механічним шліфуванням зменшили більш ніж вдвічі, до 200 мкм.

Месбауерівські дослідження показали, що спектри досліджуваних сталей складаються із парамагнітної компоненти, яка відноситься до аустенітної фази, та феромагнітної частини, яка є типовою для мартенситної структури. За даними рентгеноструктурних досліджень не виявлено жодних фаз, крім аустеніту (використовувався дифрактометр HUBER з гоніометром -2 і Сu K випромінюванням). Електронна мікроскопія (електронний мікроскоп “JEM 2000FXII” під напругою 200 кВ) виявила складну картину, що характеризується наявністю двох типів мікроструктур: аморфного та сильно деформованої двійникової кристалічної структури. Структура подібна до мартенситу, але дифракційна картина відповідає двійниковому аустеніту.

Як і рентгенівські дані, цей результат знаходиться у протиріччі з даними месбауерівської спектроскопії. Щоб пояснити цей феномен, запропоновано наступну інтерпретацію. Відповідно до орієнтаційної залежності Курдюмова_Закса, атомний розподіл в ОЦК-мартенситі, площина (111), узгоджується із атомним розподілом в аустеніті, площина (110). Беручи до уваги високу густину двійників та їх малу товщину (1-5 нм), можна уявити, що ОЦК-подібна конфігурація атомів на границях двійників перетворює низькоспіновий стан атомів заліза в парамагнітному аустеніті на високоспіновий стан, який спричиняє магнітне упорядкування всередині двійників. Таке перетворення буде супроводжуватися ефектом Зеємана з відповідним магнітним розщепленням месбауерівського спектру.

Таким чином, сильне двійникування в сталях CN1.07, C0.96, MnC викликане ударною обробкою поверхні, можливо створює псевдомартенситну структуру аустенітної сталі.

Висновки

1. Показано різний характер низькотемпературного старіння Fe-N мартенситу у порівнянні з Fe-C. В Fe-C мартенситі до температур вищих 223 К таке старіння супроводжується зниканням поодиноких атомів вуглецю та їх кластероутворенням, в той час як старіння Fe-N мартенситу до кімнатної температури відбувається без помітних змін.

2. Вперше було проведене ЯГР-дослідження сплаву Fe-(C+N). Аналіз показує, що спектр складається із парамагнітної компоненти та феромагнітних секстетів від атомів заліза без атомів втілення в першій координаційній сфері, з одним атомом втілення у найближчому оточенні та від атомів заліза у передвиділеннях, в яких атом заліза має не менше, ніж чотири атоми проникнення найближчими сусідами.

3. Проведено моделювання твердого розчину Fe-(C+N) за методом Монте-Карло для аустенітної та феритної фаз. Отримані ефективні енергії міжатомної взаємодії для двох перших координаційних сфер для аустенітної фази, та для чотирьох - для феритної. Знайдено діапазон концентрацій, при якому досягається узгоджуваність із ЯГР даними: для аустенітної фази Ni/NFe 0.085 0.098, для феритної Ni/NFe 0.075 0.064. На основі цих результатів робиться висновок про існування і в аустенітній, і в феритній фазах сильного відштовхування в межах перших двох координаційних сфер.

4. Запропоновано гіпотезу, згідно якої висока термодинамічна стабільність сплаву Fe-(C+N) забезпечується саме за рахунок ефективного блокування пор в межах перших двох сфер від зайняття їх атомами вуглецю та азоту.

5. За допомогою програми “Thermo Calc ©” було показано, що найбільш широка область гомогенного аустеніту існує в сталях легованих (C+N). Доведено переваги використання (C+N)-легування, які полягають в наступному:

5.1. Більш широка область гомогенного аустеніту при порівнянних концентраціях міжвузельних атомів.

5.2. Відсутність необхідності використання високих тисків азоту для отримання необхідної концентрації міжвузельних елементів.

5.3. Показано, що важливу роль в (C+N)-легуванні відіграє співвідношення C/N. Визначено, що для сталі Cr18Mn18 найкращі властивості досягаються при C/N0.5.

6. Отримано концентрації електронів провідності досліджуваних сталей на основі експериментальних даних СРЕП. Показано, що підвищення концентрації вільних електронів в (C+N)-сталях узгоджується з більш рівномірним розподілом атомів у твердому розчині.

7. Дослідження експлуатаційних характеристик показали, що аустенітні CrMn(C+N)-сталі забезпечують кращі механічні властивості і порівнянну із сталлю Гадфільда ударну зносостійкість. Також вони характеризуються високою корозійною стійкістю до пітінгової та загальної корозії на рівні стандартів нержавіючої сталі.

8. Запропоновано корозійностійкий аналог сталі Гадфільда.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Gavriljuk V.G., Tarasenko A.V., Tyshchenko A.I. Low temperature ageing of the freshly formed Fe-C and Fe-N martensites // Scripta Materialia.-2000.-vol.43, №3.-Р.233-238.

2. Balanyuk A.G., Gavriljuk V.G., Shivanyuk V.N., Tyshchenko A.I., Rawers J.C. Mцssbauer study and thermodynamic modeling of Fe-C-N alloy. // Acta Materialia.-2000.- vol.48.-Р.3813-3821.

3. Berns H., Gavriljuk V.G., Petrov Y.N., Schmalt F., Tyshchenko A.I. Microstructural changes in the wear surface of high strength stainless austenitic steels. // Mat.-wiss. u. Werkstofftech.-2003.-Vol.34, № 10-11.-P.960-965.

4. Пат. №8812 Україна. Зносостійка сталь з високою корозійною стійкістю / Гаврилюк В.Г., Тищенко А.І. // Бюл. Промислова власність.-2005.-№8.

5. Gavriljuk V., Tyshchenko A., Rawers J., Berns H. Thermodynamic stability, structure and properties of Fe-based C+N austenite and martensite. // Journal de Physique IV France.-2003.-vol.112.-P.259-262.

6. Frehser J., Kubisch Ch. Metallurgie und Eigenschaften unter hohem Druck erschmolzenerstickstoffhaltiger Stдhle // Berg und Hьttenmдnnische Monatshefte.-1963.-Vol.108, №11.-Р.369-380.

7. Gavriljuk V.G., Berns H. High nitrogen steels. - Springer-Verlag Berlin Heidelberg New York, 1999. - 378 p.

8. Гриднев В.Н., Гаврилюк В.Г., Немошкаленко В.В., Полушкин Ю.A., Разумов О.Н. Исследование строения железоуглеродистого мартенсита с помощью эффекта Мессбауэра // Физика металлов и металловедение.-1977.-Т.43, №3.-С.582-590.

9. Gavriljuk V.G., Shanina B.D., Berns H. On the correlation between electron structure and short range atomic order in iron_based alloys // Acta Materialia.-2000.-Vol.48, №15.-P.3879-3893.

10. Sozinov A.L., Balanyuk A.G., Gavriljuk V.G. C_C interaction in iron-base austenite and interpretation of Mцssbauer spectra // Acta materialia.-1997.-Vol.45, №1._P.225_232.

11. Sozinov A.L., Balanyuk A.G., Gavriljuk V.G. N_N interaction and nitrogen activity in the iron base austenite // Acta materialia.-1999.-Vol.47, №3._P.927_935.

12. Berns H., Ehrhardt R., Duz` V.A., Gavriljuk V.G., Tarasenko A.V. Mцssbauer study of tempering of the stainless martensitic steel alloyed with nitrogen and/or carbon // Metal Physics and Advanced Technologies-1995.-Vol.15.-P.561-570.

13. Berns H., Duz` V.A., Ehrhardt R., Gavriljuk V.G., Petrov Yu.N., Tarasenko A.V. Precipitation during tempering of chromium-rich iron-based martensite alloyed with carbon and nitrogen // Z. Metallkunde-1997.-Vol.88, №2.-P.109-116.

14. V.G. Gavriljuk, V.M. Nadutov, K. Ullakko Low temperature ageing of Fe-N martensite // Scripta Metallurgica et Materialia.-1991.-Vol.25, №4.-P.905-910.

15. Rawers J.C. Characteristics of the HIP-Drip process // J.Materials Science.-1999.-Vol.34.-P.941-944.

16. Rawers J.C., Uggowitzer P. Characterisation of Fe-C/N steel // Materials Science Forum.-1999.-Vol.318-320.-P.757-762.

17. Moriya T., Ino H., Fujita F.E. Mцssbauer effect in iron-carbon martensite structure //J.Phys. Soc. Japan.-1968.-Vol.24, №1.-P.60-68.

18. Foct J., Le Caer G., Dubois J.M., Faivri R. Results of Mцssbauer spectroscopy in the studies of carbides and nitrides of steels // Proc. Wegliki, Borki, Azotki w stalach.-Poznan (Poland).-1978.-P.225-269.

19. Ino H., Nasu S., Gonser U. Study of Fe-C martensite using Mцssbauer spectroscopy // J.Physique, Coll. C1.-1980.-Vol.1, №41.-P.377-378.

20. Binder K. Monte Carlo Methods in Statistical Physics // Topics in Current Physics.-1986.-Vol.7.-411 p.

21. Pifer J.F., Longo R.T. Effect of exchange with local moments and hyperfine interaction on the electron-spin-resonance line-shape in metals // Physical Review B.-1971.-Vol.4, №11.-P.3797-3812.

Анотація

Тищенко А.І. Розподіл атомів вуглецю та азоту в твердих розчинах втілення_заміщення на основі заліза та його вплив на фізико-механічні властивості сплавів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата фізико-математичних наук за спеціальністю 01.04.13 - фізика металів, Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАНУ, Київ 2005 р.

За допомогою месбауерівської спектроскопії досліджено розподіл атомів в свіжозагартованому Fe-N мартенситі та їх еволюцію під час природного старіння. Проведено порівняльний аналіз із існуючими даними по Fe-C мартенситу. Викладено результати комплексного дослідження сплаву Fe-(C+N). Встановлено, що розподіл атомів втілення в цьому сплаві характеризується сильним відштовхуванням в межах перших двох координаційних сфер, що суттєво відрізняється від розподілу атомів як в Fe-C, так і в Fe-N аустеніті і мартенситі. Розраховано фазові діаграми рівноваги із використанням програми “Thermo Calc ©”. Отримано значення концентрації електронів провідності за допомогою спінового резонансу електронів провідності. Показано, що легування вуглецем+азотом підвищує концентрацію електронів провідності. Концепцію (C+N)-легування застосовано для розробки високоміцної зносостійкої сталі з високою корозійною стійкістю. Наведено параметри розроблених економнолегованих високоміцних корозійно- та зносостійких аустенітних сталей. Викладено результати комплексного вимірювання експлуатаційних характеристик та дані структурних досліджень таких сталей. Доведено переваги використання (C+N)-легування.

Ключові слова: мартенсит, аустеніт, месбауерівська спектроскопія, розподіл атомів, корозійностійкий, зносостійкий, високоміцний, сталь.

Аннотация

Тищенко А.И. Распределение атомов углерода и азота в твердых растворах внедрения-замещения на основе железа и его влияние на физико-механические свойства сплавов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата физико-математических наук по специальности 01.04.13 - физика металлов, Институт металлофизики им. Г.В. Курдюмова НАН Украины, Киев, 2005 г.

В работе представлены результаты исследования и анализа распределения атомов в Fe-N, Fe-C, Fe-(C+N) твердых растворах. Приведены экспериментальные данные спинового резонанса электронов проводимости, рассчитаны фазовые диаграммы равновесия с помощью коммерческой программы “Thermo Calc ”. На основе имеющихся теоретических обоснований и предварительных расчетов разработаны высокопрочные коррозионно- и износостойкие, аустенитные стали. Проведен комплекс исследований по определению их эксплуатационных характеристик и исследования структуры поверхности сталей после ударной обработки.

Исследовано старение свежезакаленного Fe-N мартенсита. При старении не происходит никаких видимых изменений в распределении атомов, в отличие от образования углеродных кластеров в Fe-C мартенсите.

Комплексное мессбауэровское исследование сплава Fe-(C+N) вместе с компьютерным моделированием методом Монте-Карло показало, что в таком тройном сплаве существует сильное отталкивание между атомами внедрения как в первой так, и во второй координационной сфере, чем объясняется высокая термодинамическая стабильность сплавов, легированных совместно (C+N).

С помощью метода спинового резонанса электронов проводимости показано, что (C+N)-легирование приводит к существенному возрастанию значения концентрации электронов проводимости, т.е. усилению металлической компоненты. Термодинамическими расчетами показано, что использование комбинированного легирования (C+N) приводит к расширению температурно-концентрационной области гомогенного аустенита.

Проведенный комплекс механических испытаний продемонстрировал, что (C+N)-стали обладают сочетанием прочности, пластичности и ударной износостойкости. В то же время, они обладают высокой коррозионной стойкостью, сравнимой с коррозионными свойствами стандартных нержавеющих сталей.

Исследование поверхности (C+N)-сталей после ударной обработки проводилось методами мессбауэровской спектроскопии, рентгеновской дифракции и просвечивающей электронной микроскопии. Мессбаэровские исследования показали наличие как аустенитной фазы, так и некой ферромагнитной фазы, характерной для мартенситной структуры. В то же время, ни рентгеновские исследования, ни просвечивающая электронная микроскопия (ПЭМ) такой фазы не выявили. Согласно ПЭМ, поверхность характеризуется наличием двух типов микроструктур - аморфной и сильно деформированной двойниковой кристаллической структурой. Последняя подобна мартенситу, но дифракционная картина соответствует двойниковому аустениту с толщиной двойников 1-5 нм. В соответствии с полученными результатами, сделано предположение, что сильное двойникование в исследуемых сталях, вызванное ударной обработкой поверхности, может инициировать создание псевдомартенситной структуры аустенита.

Abstract

Tyshchenko A.I. Carbon and nitrogen atomic distribution in iron interstitial- substitutional solid solution and its influence on physical and mechanical properties of the alloys. - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree in physical and mathematical sciences on speciality 01.04.13 - physics of metals, Kurdumov's Institute for Metal Physics NAS of Ukraine, Kiev, 2005.

Using Mцssbauer spectroscopy the atomic distribution in the freshly formed and aged Fe-N martensite was studied. A comparison with existing data on Fe-C martensite was made. A results of comprehensive study of the Fe-(C+N) steel are presented. It is established that the interstitial atomic distribution in Fe-(C+N) steel is characterized by strong repulsion within two first coordination spheres. Such a behavior essentially differs from the atomic distribution in both Fe-C and Fe-N martensite and austenite. The phase equilibrium diagrams are calculated by means of “Thermo Calc ©” software. Using conduction electron spin resonance technique, the concentration of the conduction electrons was measured. It was shown that the carbon+nitrogen alloying increases the concentration of conduction electrons. Parameters for the newly developed cost-effective high-strength corrosion- and wear-resistant austenitic steels are given. Mechanical and corrosive properties of such steels as well as data on structural studies are presented. The advantage of the combined (C+N)-alloying is shown and substantiated.

Keywords: martensite, austenite, Mцssbauer spectroscopy, atomic distribution, corrosion-resistance, wear-resistance, high-strength, steel.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Вплив упорядкування атомів на електроопір сплавів. Вплив опромінення швидкими частинками на впорядкування сплавів. Діаграма стану Ag-Zn. Методика експерименту. Хід експерименту. Приготування зразків. Результати досліджень сплаву AgZn методом електроопору.

    реферат [32,3 K], добавлен 29.04.2002

  • Класифікація напівпровідникових матеріалів: германія, селену, карбіду кремнію, окисних, склоподібних та органічних напівпровідників. Електрофізичні властивості та зонна структура напівпровідникових сплавів. Методи виробництва кремній-германієвих сплавів.

    курсовая работа [455,9 K], добавлен 17.01.2011

  • Зміни властивостей на передкристилізаційних етапах. Причини високої корозійної стійкості аморфних сплавів. Феромагнетизм і феримагнетизм аморфних металів. Деформація і руйнування при кімнатній температурі. Технологічні особливості опору аморфних сплавів.

    курсовая работа [1,3 M], добавлен 20.12.2013

  • Моделі структур в халькогенідах кадмію і цинку. Характеристика областей існування структур сфалериту і в’юрциту. Кристалічна структура і антиструктура в телуриді кадмію. Кристалоквазіхімічний аналіз. Процеси легування. Утворення твердих розчинів.

    дипломная работа [703,8 K], добавлен 14.08.2008

  • Основні властивості неупорядкованих систем (кристалічних бінарних напівпровідникових сполук). Характер взаємодії компонентів, її вплив на зонні параметри та кристалічну структуру сплавів. Електропровідність і ефект Холла. Аналіз механізмів розсіювання.

    реферат [558,1 K], добавлен 07.02.2014

  • Електрофізичні властивості гранульованих плівкових сплавів в умовах дії магнітного поля. Дослідження електрофізичних властивостей двошарових систем на основі плівок Ag і Co, фазового складу та кристалічної структури. Контроль товщини отриманих зразків.

    дипломная работа [3,9 M], добавлен 08.07.2014

  • Вплив умов одержання, хімічного складу і зовнішніх чинників на формування мікроструктури, фазовий склад, фізико-хімічні параметри та електрофізичні властивості склокерамічних матеріалів на основі компонента з фазовим переходом метал-напівпровідник.

    автореферат [108,5 K], добавлен 11.04.2009

  • Корозія - руйнування виробів, виготовлених з металів і сплавів, під дією зовнішнього середовища. Класифікація корозії та їх характеристика. Найпоширеніші види корозійного руйнування. Особливості міжкристалічного руйнування металів та їх сплавів.

    контрольная работа [2,3 M], добавлен 17.11.2010

  • Температурна залежність опору плівкових матеріалів: методика і техніка проведення відповідного експерименту, аналіз результатів. Розрахунок та аналіз структурно-фазового стану гранульованої системи Ag/Co. Аналіз небезпечних та шкідливих факторів.

    дипломная работа [5,7 M], добавлен 28.07.2014

  • Вивчення процесу утворення і структури аморфних металевих сплавів. Особливості протікання процесу аморфізації, механізмів кристалізації та методів отримання аморфних і наноструктурних матеріалів. Аморфні феромагнетики. Ноу-хау у галузі металевих стекол.

    курсовая работа [2,3 M], добавлен 09.05.2010

  • Природа і спектральний склад сонячного світла, характер його прямого та непрямого енергетичного перетворення. Типи сонячних елементів на основі напівпровідникових матеріалів. Моделювання електричних характеристик сонячного елемента на основі кремнію.

    курсовая работа [2,3 M], добавлен 17.06.2014

  • У багатьох металів і сплавів при температурах, близьких до абсолютного нуля, спостерігається різке зменшення питомого опору - це явище зветься надпровідністю. Особливість надпровідників в тому, що силові лінії магнітного поля обгинають надпровідник.

    курсовая работа [2,2 M], добавлен 17.12.2008

  • Обертання атомних електронів навколо ядра, що створює власне магнітне поле. Поняття магнітного моменту атома. Діамагнітні властивості речовини. Величини магнітних моментів атомів парамагнетиків. Квантово-механічна природа магнітоупорядкованих станів.

    курсовая работа [79,6 K], добавлен 03.05.2011

  • Основи теоретичного опису розрідженого бозе-газу сформульовані М.М. Боголюбовим. Квантово-механічні хвильові пакети. Вивчення спін-поляризованого водню. Посилення атомів та решітка вихорів в бозе-айнштайнівському конденсаті. Дворідинна модель гелію-II.

    курсовая работа [1,7 M], добавлен 15.12.2013

  • Основні властивості пластичної та пружної деформації. Приклади сили пружності. Закон Гука для малих деформацій. Коефіцієнт жорсткості тіла. Механічні властивості твердих тіл. Механіка і теорія пружності. Модуль Юнга. Абсолютне видовження чи стиск тіла.

    презентация [6,3 M], добавлен 20.04.2016

  • Експериментальне дослідження й оцінка термо- і тензорезистивних властивостей двошарових плівкових систем на основі Co і Cu, Ag або Au та Fe і Cr та апробація теоретичних моделей. Феноменологічна модель проміжного шару твердого розчину біля інтерфейсу.

    научная работа [914,9 K], добавлен 19.04.2016

  • Атомно-кристалічна будова металів. Поліморфні, алотропні перетворення у металах. Основні зони будови зливка. Характерні властивості чорних металів за класифікацією О.П. Гуляєва. Типи кристалічних ґраток, характерні для металів. Приклади аморфних тіл.

    курс лекций [3,5 M], добавлен 03.11.2010

  • Магнітні властивості композиційних матеріалів. Вплив модифікаторів на електропровідність композитів, наповнених дисперсним нікелем і отверджених в магнітному полі. Методи розрахунку діелектричної проникності. Співвідношення Вінера, рівняння Ліхтенекера.

    дипломная работа [3,5 M], добавлен 18.06.2013

  • Природа твердих тіл, їх основні властивості і закономірності та роль у практичній діяльності людини. Класифікація твердих тіл на кристали і аморфні тіла. Залежність фізичних властивостей від напряму у середині кристалу. Властивості аморфних тіл.

    реферат [31,0 K], добавлен 21.10.2009

  • Електромагнітні імпульси у середовищі, взаємодія електромагнітних хвиль з речовиною. Квантовій опис атомів і резонансна взаємодія з електромагнітним полем, площа імпульсів. Характеристика явища фотонної ехо-камери та його експериментальне спостереження.

    курсовая работа [855,2 K], добавлен 13.08.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.