Електропостачання машинобудівного заводу

Огляд структури розподільчої мережі підприємства, методів визначення, перевірки кабелів та дротів, способів проведення техніко-економічних порівнянь схем електропостачання. Методика вибору потужності трансформаторів. Розрахунок струму короткого замикання.

Рубрика Физика и энергетика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 09.12.2015
Размер файла 173,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

Національний авіаційний університет

Аерокосмічний інститут

Механіко-енергетичний факультет

Кафедра автоматизації та енергоменеджменту

РОЗРАХУНКОВО - ПОЯСНЮВАЛЬНА

ЗАПИСКА ДО КУРСОВОГО ПРОЕКТУ З ДИСЦИПЛІНИ

«ЕЛЕКТРИЧНІ СИСТЕМИ ТА МЕРЕЖІ»

Тема «Електропостачання машинобудівного заводу»

Варіант 6

Студент гр.МЕФ-405 Д.В. Гулін

Керівникпроф. В.П. Захарченко

Київ 2015

ЗАВДАННЯ НА ПРОЕКТУВАННЯ

Студента Гуліна Дениса Вадимовича

1. Тема роботи: «Електропостачання машинобудівного заводу»

2. Вихідні дані до роботи (узгоджуються з керівником)

3. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що підлягають розробці): у змісті

4. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов'язкових креслень): Схема електропостачання підприємства та генеральний план підприємства

5. Дата видачі завдання

Керівник професор В.П. Захарченко

Завдання прийняв до виконання

ВИХІДНІ ДАНІ

до курсового проекту з дисципліни «Електричні системи та мережі»

Таблиця В1 - Склад цехів підприємства і категорія надійності їхніх електроприймачів

№ цеху

Назва цехів

Категорія надійності електроприймачів

1

Механічний цех № 1

2 і З

2

Механічний цех № 2

2 і З

3

Механічно-складальний цех

2

4

Інструментальний цех

3

5

Цех дрібних серій

2

6

Ремонтно-механічний цех

3

7

Компресорна станція

1і2

Таблиця В2 - Установлена потужність цехів

Варіант

Установлена потужність окремих цехів Руст. кВт

1

2

3

4

5

6

7

06

5500

6100

6600

6400

6600

6200

1500

Таблиця В3 - Коефіцієнти попиту цехів

Варіант

Коефіцієнти попиту окремих цехів Кп

1

2

3

4

5

6

7

06

0.15

0,10

0.15

0.20

0,16

0,19

0.15

Таблиця В4. - Коефіцієнти потужності цехів

Варіант

Коефіцієнти потужності окремих цехів cos

1

2

3

4

5

6

7

06

0.59

0,69

0.66

0.64

0.51

0.59

0.66

Таблиця В5 - Спосіб виконання загального освітлення цехів

Варіант

Коефіцієнти потужності окремих цехів cos

1

2

3

4

5

6

7

06

3

1

2

3

1

2

3

Примітки:

- лампи розжарювання (cos = 1).

- люмінесцентні лампи низького тиску (cos = 0,95).

- дугові ртутні лампи високого тиску (cos = 0,5).

Таблиця В6 - Дані електродвигунів компресорної станції

Варіант

Uном кВ

Рном, кВт

п ном об/хв

Тип

Кількість N шт.

06

10

1600

500

СДНЗ-2-1 8-49-12

4

Таблиця В7. Тривалість перевантаження трансформатора головної понижувальної підстанції у після аварійному режимі і відношення літнього розрахункового навантаження до зимового

Варіант

1 Тривалість перевантаження, год

Відношення літнього | розрахункового навантаження до зимового

06

1

0,75

Примітка: Температуру холодного повітря для м. Києва прийняти зимову -8°С, літню +20°С.

Таблиця В8 - Напруга джерела живлення, номінальна напруга електричної мережі внутрішньозаводського електропостачання, схема приєднання головної понижувальної підстанції, величина початкового струму трифазного короткого замикання від системи на стороні високої напруги головної понижувальної підстанції і напруга системи у максимальному режимі, число годин використання максимуму навантаження за рік

Варіант

Uжив, кВ

Uном. м, кВ

Схема приєднання

І”к.с.макс. кА

Uмакс., кВ

Тмакс, год

06

110

10

Тупикова

17,5

105

4500

Зміст

Перелік умовних скорочень6

Вступ

1. Визначення розрахункових навантажень цехів і підприємства.

1.1 Визначення розрахункового силового навантаження цехів

1.2 Визначення розрахункового навантаження загального електричного освітлення цехів

1.3 Визначення розрахункового навантаження компресорної станції

1.4 Визначення розрахункового навантаження підприємства

2. Визначення центра електричних навантажень підприємства і місця розташування головної понижувальної підстанції

3. Вибір числа і потужності трансформаторів головної понижувальної підстанції

4. Вибір числа і потужності трансформаторів цехових трансформаторних підстанцій

5. Вибір потужності компенсуючи пристроїв у системі електропостачання підприємства

5.1 Визначення реактивної потужності компенсуючих пристроїв споживачів електроенергії підприємства

5.2 Визначення потужності конденсаторних установок з номінальною напругою конденсаторів 0,4 кВ

5.3 Визначення потужності комплексних конденсаторних установок з номінальною напругою конденсаторів 6,3 та 10,5 кВ

6. Розробка схеми електропостачання підприємства

7. Розрахунок струмів трифазного короткого замикання на шинах низької напруги головної понижувальної підстанції

8. Вибір перерізу кабелів електричної мережі з напругою 6 (10) кВ і електричних апаратів ліній до цеху №

8.1 Вибір перерізу кабелів електричної мережі з напругою 6(10) кВ

8.1.1 Вибір перерізу провідників в нормальному режимі

8.1.2 Перевірка перерізу провідників за максимальним режимом

8.1.3 Перевірка вибраного перерізу провідників на термічну стійкість

8.2 Вибір електричних апаратів до заданого цеху

Висновок

Список використаної літератури

Додатки

Перелік умовних скорочень

АВР - автоматичне вмикання резерву

ВН - висока напруга

ГПП - головна понижувальна підстанція

ДРЛ - дугова ртутна лампа

ДРП - джерело реактивної потужності

ЕА - електричний апарат

ЕП - електроприймач

ЕРС - електрорушійна сила

КБ - конденсаторна батарея

КЗ - коротке замикання

ККУ - комплектні конденсаторні установки

КРП - комплектний розподільний пристрій

КТП - комплектна трансформаторна підстанція

КУ - конденсаторна установка

ЛЕП - лінія електропередачі

НН - низька напруга

РП - розподільний пункт

СД - синхронний двигун

СЕП - система електропостачання

ТЕО - техніко-економічне обґрунтування

ТН - трансформатор напруги

ТП - трансформаторна підстанція

ТС - трансформатор струму

ЦЕН - центр електричних навантажень

ЦРП - центральний розподільний пункт

Вступ

кабель замикання електропостачання економічний

Метою даного курсового проекту є набуття практичних навичок з розрахунку електропостачання промислового підприємства, засвоєння і повторення теоретичних знань, набутих в процесі вивчення дисципліни «Електричні системи та мережі». В результаті виконання даного проекту буде вивчена структура розподільчої мережі підприємства, методи визначення, вибору і перевірки кабелів та дротів, способів проведення техніко-економічних порівнянь схем електропостачання, методика вибору потужності та кількості трансформаторів, розрахунок струму короткого замикання, методика визначення кількості і місця встановлення комплексних конденсаторних установок (ККУ) та ін.

Системою електропостачання називають комплекс пристроїв для виробництва, передачі і розподілу електричної енергії.

Система електропостачання промислових підприємств забезпечує електричною енергією промислових споживачів. Основними споживачами є електроприводи різних машин та механізмів, електричне освітлення, електричні обігрівачі, в тому числі й електричні печі.

Раціонально виконана сучасна система електропостачання промислового підприємства повинна задовольняти ряд вимог: бути економною та надійною, безпечною й зручною в експлуатації, забезпечити належну якість електроенергії, рівні напруги, стабільність частоти та ін. Повинні передбачатися стислі терміни виконання будівельно монтажних робіт і необхідна гнучкість системи, що забезпечує можливість розширення при розвитку підприємства без істотних ускладнень і подорожчання первинних варіантів. При цьому повинні по можливості прийматися рішення, що вимагають мінімальних витрат кольорових металів та електроенергії.

Для покращення техніко-економічних показників системи промислового електропостачання необхідно:

вдосконалення нового стандарту номінальних потужностей силових трансформаторів, що застосовуються зараз. Це створить умови для економії електроенергії в трансформаторах;

випускання трансформаторів із з'єднанням обмоток зірка-зиґзаґ або трикутник-зиґзаґ, що знизить капіталовкладення і зменшить втрати електроенергії;

створення ефективного математичного забезпечення автоматизованих систем управління електропостачанням, що включає в себе розробку найбільш універсальних алгоритмів і програм по розрахунку режимів і надійності СЕП, що дозволяли би враховувати реальні умови функціонування систем і її динамічність.

Все це повинно сприяти скороченню капіталовкладень і економії електроенергії в умовах експлуатації.

Система електропостачання в цілому повинна бути побудована таким чином, щоб в умовах післяаварійного режиму, після відповідних переключень, вона була здатна, як правило, забезпечити живлення навантажень підприємства (з певним обмеженням) з врахуванням використання всіх додаткових джерел і можливостей резервування (перемички, зв'язки по вторинній напрузі, аварійні джерела та ін.),перевантажувальної здатності обладнання і т.д. При цьому можливі короткочасні перерви живлення електроспоживачів 2-ої категорії на час виконання необхідних переключень і перерви в живленні електроспоживачів 3-ої категорії на час до 1 доби.

1. Визначення розрахункових навантажень цехів та підприємства

1.1 Визначення розрахункового силового навантаження цехів

Визначення розрахункових навантажень цехів підприємства здійснюється методом коефіцієнту попиту. Цей метод дозволяє визначити розрахункове максимальне навантаження вузла електропостачання на стадії проектного завдання при невідомій потужності окремих ЕП [4].

Розрахункове силове активне навантаження для окремого цеху при напрузі 0,38/0,22 кВ можна одержати з формули:

, (1.1)

де Кп.і - коефіцієнт попиту і-го цеху (числові значення Кп окремих цехів наведені в таблиці В3 вихідних даних);

Руст.і - установлена активна потужність і-го цеху (числові значення Руст.і окремих цехів наведені в таблиці В2 вихідних даних).

Розрахункове силове реактивне навантаження і-го цеху визначається з формули:

, (1.2)

де tg і-відповідає значенню коефіцієнта потужності cos і-го цеху (числові значення cos окремих цехів наведені в таблиці В4 вихідних даних).

Розрахункове силове повне навантаження і-го цеху визначається по формулі:

, (1.3)

Таблиця 1.1 - Визначення розрахункового силового навантаження цехів

Номер цеху

Назва цеху

Руст, кВт

Кп, в.о.

cosц/tgц

Результати розрахунків

Рр.с.і, кВт

Qр.с.і, кВАр

Sp.с.і, кВА

1

Механічний цех 1

5500

0,15

0,59/1,36

825

1122

1392,6

2

Механічний цех 2

6100

0,10

0,69/1,04

610

634,4

880,09

3

Механічно-складальний цех

6600

0,15

0,66/1,13

990

1118,7

1493,85

4

Інструментальний цех

6400

0,20

0,64/1,22

1280

1561,6

2019,15

5

Цех дрібних серій

6600

0,16

0,51/1,68

1056

1774,08

2064,58

6

Ремонтно-механічний цех

6200

0,18

0,59/1,36

1178

1602,08

1988,55

7

Компресорна станція

1500

0,15

0,66/1,13

225

254,25

339,51

Всього

6164

8067,11

10178,33

1.2 Визначення розрахункового навантаження загального електричного освітлення цехів

Установлене (номінальне) навантаження приладів і-го цеху визначаємо за формулою:

, (1.4)

де k - коефіцієнт, що враховує потужність пускових приладів залежно від джерела світла:

для ламп розжарювання приймається k=1,0;

для ламп типу дугових ртутних ламп (ДРЛ) k=1,1;

для люмінесцентних ламп низького тиску стартерних k=1,2;

Рп.о.і - питоме навантаження загального освітлення і-го цеху, Вт/м2 (орієнтовні значення наведені в додатку );

Fі- площа і-го цеху, що підлягає освітленню, м2 (розміри цеху беруться з генплана підприємства).

Розрахункове активне навантаження загального освітлення і-го цеху визначається по формулі:

, (1.5)

де Кп.о. - коефіцієнт попиту загального освітлення (Кп.о=0,95)

Розрахункове реактивне навантаження загального освітлення і-го цеху визначаємо по формулі:

, (1.6)

де tg0і - відповідає значенню коефіцієнта потужності cos0.i. і-го цеху залежно від типу джерела світла (величина коефіцієнта потужності cos0 для різних типів ламп наведена у примітках до таблиці В5 вихідних даних).

Розрахункове повне навантаження загального освітлення і-го цеху визначається за формулою:

, (1.7)

Таблиця 1.2 - Визначення розрахункового навантаження загального електричного освітлення цехів

Номер цеху

Площа цеху, мм2

Тип ламп

Рп.о, Вт/м2

Результати розрахунків

Руст.о, кВт

Рр.о.і, кВт

Qр.о.і, кВАр

Sp.о.і, кВА

1

23975

ДРЛ

11

290,1

275,6

476,788

550,7

2

5000

Розжарювання

11

55

52,25

0

52,25

3

5000

Люмінесцентні

12

72

68,4

22,572

72,03

4

6375

ДРЛ

15

105,2

99,94

172,9

199,7

5

7500

Розжарювання

12

90

85,5

0

85,5

6

7500

Люмінесцентні

11

99

94,05

31,03

99,03

7

6750

ДРЛ

17

126,2

119,89

207,4

239,56

Всього

837,5

795,63

901,69

1298,77

1.3 Визначення розрахункового навантаження компресорної станції

Кількість робочих електродвигунів обчислюється по формулі:

(1.8)

де N- задана кількість електродвигунів, шт.;

2 - кількість резервних електродвигунів.

Розрахункова активна потужність СД (у кіловатах) з напругою 10 кВ визначається по формулі:

, (1.9)

де Nр - кількість робочих СД. що працюють одночасно, шт.;

СД - коефіцієнт завантаження СД активною потужністю, в.о (СД = 0,8);

Рном.СД - номінальна активна потужність СД, кВт.

Мінімальна реактивна потужність, що генерується СД, визначається як:

, (1.10)

де tgном.СД - відповідає значенню номінального коефіцієнта потужності СД cosном.СД, який є випереджальним і береться для всіх типів СД соsном.СД = 0,9, tgном.СД= 0,48.

Розрахункова реактивна потужність визначається по формулі:

, (1.11)

Загальне розрахункове активне навантаження компресорної станції з СД визначається так:

, (1.12)

Загальне розрахункове реактивне навантаження компресорної станції з СД визначається так:

, (1.13)

Загальне розрахункове повне навантаження компресорної станції з СД визначається так:

(1.14)

1.4 Визначення розрахункового навантаження підприємства

Загальне розрахункове активне навантаження і-го цеху визначається за формулою:

(1.15)

Загальне розрахункове реактивне навантаження і-го цеху визначається по формулі:

(1.16)

Загальне розрахункове повне навантаження і-го цеху визначається по формулі:

(1.17)

Загальне розрахункове активне і реактивне навантаження декількох груп або цехів усього підприємства визначаються з урахуванням коефіцієнту одночасності збігання максимумів навантаження цих груп або цехів (К0=0,9) за формулами:

(1.18)

(1.19)

де т - число розрахункових груп (цехів підприємства), шт.

Розрахункову повну потужність визначаємо так:

(1.20)

Таблиця 1.3 - Визначення розрахункового навантаження підприємства

Номер цеху

Назва цеху

Рр.ц., кВт

Qр.ц., кВАр

Sр.ц., кВА

1

Механічний цех 1

1100,6

1598,788

1941

2

Механічний цех 2

662,25

634,4

917,08

3

Механічно-складальний цех

1058,4

1141,272

1555,7

4

Інструментальний цех

1379,94

1734,5

2216,46

5

Цех дрібних серій

1141,5

1774,08

2109,6

6

Ремонтно-механічний цех

1272,05

1633,11

2070,06

7

Компресорна станція

Навантаження

344,89

461,65

576,25

Двигуни

2904,89

-306,35

Всього

3249,78

155,3

3253,48

Всього

13338,27

Всього з врахуванням К0=0,9

8878,07

7804,3

11820,6

2. Визначення центра електричних навантажень та місця розташування головної понижувальної підстанції

Розташування джерела живлення проектованої системи електропостачання повинно сприяти досягненню мінімуму затрат на всю СЕП. Для цього необхідно звести до мінімуму довжину мереж, в наслідок чого, вартість втрат енергії та напруги в живильних і розподільчих мережах СЕП промислового підприємства також будуть мінімальні. З цією метою визначається умовна точка на плані підприємства, що відповідає центру ваги площини підприємства, на якій електричні навантаження умовно замінені на еквівалентні ваги [4,6]. Ця умовна точка називається центром електричних навантажень (ЦЕН).

ЦЕН цеху можна визначити приблизно, вважаючи, що його навантаження розподілені рівномірно на його території. У цьому випадку ЦЕН цеху збігається з його геометричним. Тому радіус кола буде рівним:

(2.1)

де т - масштаб m=50 кВА/см2.

Таблиця 2.1 - Координати та радіуси кіл та картограм окремих цехів

Номер цеху

Назва цехів

Координати

Радіус , см

Xu.і

Yц.і

1

Механічний цех 1

-3

2

3,51

2

Механічний цех 2

25

101

2,41

3

Механічно-складальний цех

-25

-94

3,14

4

Інструментальний цех

44

206

3,75

5

Цех дрібних серій

91

244

3,66

6

Ремонтно-механічний цех

-50

-48

3,63

7

Компресорна станція

-41

225

4,55

Координати ЦЕН підприємства можна обчислити за формулами:

(2.2)

(2.3)

де Xu.і, Yц.і - координати ЦЕН і-го цеху; п - кількість цехів підприємства.

ГПП та підстанції глибокого вводу (ПГВ) треба розміщувати якнайближче до ЦЕН у межах розмірів, що допускаються "Правилами устройства электроустановок" (ПУЭ) [8], настільки, наскільки це можливо за умовами планування підприємств (можливості проходження повітряних ліній напругою 35 - 330 кВ, стану навколишнього середовища та з інших міркувань). За необхідністю зміщення ГПП (ПГВ) від ЦЕН це треба робити в сторону живильних мереж підприємства (інакше збільшуються зустрічні потоки потужностей і, як наслідок, збільшуються втрати енергії). За звичаєм їх розміщують біля огорожі підприємства на його території.

Цехові трансформаторні підстанції усіх потужностей і напруг необхідно розміщувати ближче до ЦЕН відповідного цеху. У цьому випадку довжина мереж до 1 кВ зменшується, що приводить до зниження капітальних витрат у цих мережах і втрат енергії та напруги в них, але зростає довжина мереж високої напруги, що живлять цехові ТП.

Залежно від розташування цехові ТП розподіляються на внутрішньоцехові, вбудовані, добудовані, зовнішні (окремо розміщені), дахові, підземні. На практиці перевагу віддають застосуванню комплектних трансформаторних підстанцій (КТП) з їхнім внутрішньоцеховим розташуванням. У цьому випадку відсутні значні капіталовитрати на будівельну частину підстанцій, скорочується термін будівництва та зростає культура їхнього монтажу й обслуговування, тому рекомендується застосування КТП з їхнім внутрішньоцеховим розташуванням та максимальним наближенням до ЦЕН цеху.

3. Визначення кількості та потужності трансформаторів головної понижувальної підстанції

Кількість та потужність силових трансформаторів ГПП промислових підприємств вибираються на основі техніко-економічного порівняння варіантів з урахуванням їхньої здатності до перевантажень.

Однотрансформаторні ГПП допустимі лише за наявності централізованого резерву трансформаторів, і застосовуються дуже рідко (для ЕП третьої категорії надійності).

Найчастіше ГПП промислових підприємств виконують двотрансформаторними (для ЕП першої та другої категорій надійності, а також за наявності нерівномірного графіка навантаження).

Установлення більше двох трансформаторів на ГПП можливе лише у деяких випадках: коли потрібно виділити різкозмінні навантаження на окремий трансформатор; при реконструкції підстанції, якщо установлення третього трансформатора економічно доцільно.

Номінальну потужність трансформатора ГПП можна визначити за такою формулою:

(3.1)

де Рр5 - розрахункова активна потужність підприємства на п'ятому рівні електропостачання;

Qe5 - вхідна економічна реактивна потужність на п'ятому рівні електропостачання.

Економічну величину реактивної потужності, що споживається підприємством з мережі енергосистеми, при проектуванні, якщо вона не задається енергосистемою, доцільно визначати як:

(3.2)

, тоді

Це обумовлено тим, що наказом № 19 від 17.01.02 р. Міністерства палива та енергетики України затверджена "Методика розрахунків плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами".

Номінальна потужність одного з трансформаторів не повинна бути менше половини розрахункового повного навантаження підстанції, тому що при аварійному вимиканні одного з трансформаторів релейним захистом (РЗ) і при автоматичному вмиканні секційного вимикача пристроєм автоматичного вмикання резерву (АВР) у розподільчому пристрої низької напруги (НН) інший трансформатор бере на себе усе навантаження підстанції. Номінальна потужність одного з них визначається за формулою:

(3.3)

Проводимо перевірку отриманого значення номінальної потужності для зимової та літньої температур при відповідних навантаженнях за формулами:

(3.4)

(3.5)

де К2ав.з - коефіцієнт допустимого аварійного перевантаження в зимовий період (у примітці до таблиці В.7 для м. Києва зимова температура охолодного повітря прийнята -8 °С);

К2ав.л - коефіцієнт допустимого аварійного перевантаження в літній період (у примітці до таблиці В.7 для м. Києва літня температура охолодного повітря прийнята 20 °С);

К - коефіцієнт відношення літнього до зимового розрахункових навантажень (задається для кожного варіанта в таблиці В7)

t=8 год,

К2ав. з=1.6,

К2ав. л=1.3, тоді

Отже, вибираємо 2 трансформатори для ГПП з додатку 2.

Тип

Номінальна потужність, кВА

Сполучення напруг, кВ

Втрати, кВ

Напруга КЗ, %

Струм ХХ, %

ВН

НН

ХХ

КЗ

ТМН-4000/110

4000

115

6,3; 11

7,7

28,2

10,5

1,2

Ціна трансформаторів ГПП розраховується з урахуванням сьогоднішнього курсу валют за формулою:

4. Вибір кількості та потужності трансформаторів цехових ТП

У даній роботі застосовуються двотрансформаторні цехові підстанції через переважання ЕП першої та другої категорії надійності. Вибір потужності трансформаторів цехових підстанцій визначається з урахуванням компенсації реактивної потужності [4].

Для схеми № 1 трансформатори вибираємо за формулою:

(4.1)

де Sном.т.р - повна номінальна розрахункова потужність трансформатора;

Рр.3 ~ розрахункова активна потужність на 3-му рівні електропостачання (розрахункова активна потужність цеху Ррц з таблиці 1.3);

N - число трансформаторів ТП;

т - коефіцієнт завантаження трансформатора цехової ТП.

Вибираємо трансформатори для схеми №1 з додатку 3.

Таблиця 4.1 - Вибір кількості та номінальної потужності трансформаторів цехових підстанцій

Номер цеху

Назва цеху

Рр.ц., кВТ

N, шт

вт, в.о.

Sном. Тр., кВА

Трансформатор

1

Механічний цех 1

1100,6

2

0,9

611,4

ТМЗ-630/10

2

Механічний цех 2

662,25

2

0,9

367,9

ТМЗ-400/10

3

Механічно складальний цех

1058,4

2

0,8

661,5

ТМЗ 1000/10

4

Інструментальний цех

1379,94

1

0,95

1452,5

ТМЗ 1600/10

5

Цех дрібних серій

1141,5

2

0,8

713,4

ТМЗ 1000/10

6

Ремонтно-механічний цех

1272,05

1

0,95

1339

ТМЗ 1600/10

7

Компресорна станція

344,89

2

0,67

257,4

ТМЗ-400/10

Технічні дані трансформаторів знаходяться в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 - Технічні дані трансформаторів

Тип

Номінальна потужність, кВА

Номінальна напруга, кВ

Втрати, кВт

Напруга КЗ, %

Струм ХХ, %

ВН

НН

ХХ

КЗ

ТМЗ 400/10

400

6,10

0,4; 0,69

0,95

5,5

4,5

2,1

ТМЗ 630/10

630

1,31

7,6

5,5

1,8

ТМЗ 1000/10

1000

1,90

10,8

5,5

1,2

ТМЗ 1600/10

1600

2,65

16,5

6,0

1,0

Ціна трансформаторів розраховується за формулою:

Р = 150000·2+160000·4+94000·2+48000·4=1320000 грн.

Для схеми № 2:

Таблиця 4.3 - Технічні дані трансформаторів

Тип

Номінальна потужність, кВА

Номінальна напруга, кВ

Втрати, кВт

Напруга КЗ, %

Струм ХХ, %

ВН

НН

ХХ

КЗ

ТМЗ 400/10

400

6,10

0,4; 0,69

0,95

5,5

4,5

2,1

ТМЗ 2500/10

2500

3,75

24,0

6,0

0,8

Ціна трансформаторів розраховується за формулою:

Р = 2·48000+4·250000 = 1096000 грн.

На перший погляд недоцільно робити меншу кількість підстанцій, але незначне збільшення капіталовкладень в потужніші трансформатори дають змогу зекономити на витрати на будівництво більшої кількості ТП та на заробітну плату більшої кількості обслуговуючого персоналу

5. Вибір потужності компенсуючих пристроїв у системі електропостачання підприємства

5.1 Визначення реактивної потужності компенсуючих пристроїв споживачів електроенергії підприємства

Потужність компенсуючих пристроїв підприємства визначається так (у кварах):

кВАр

де Qр.5 - розрахункова реактивна потужність підприємства на п'ятому рівні електропостачання (береться з табл. 1.3 з урахуванням коефіцієнта одночасності).

Загальна встановлена потужність компенсуючого пристрою підприємства за наявності СД (у кварах):

,

де Qн.к - потужність конденсаторних установок споживача з напругою конденсаторів до 1 кВ;

Qсд реактивна потужність, одержувана від СД;

Qв.к. - потужність конденсаторних установок споживача з напругою конденсаторів вище 1 кВ.

5.2 Визначення потужності конденсаторних установок з номінальною напругою конденсаторів 0,4 кВ

Розрахунок проводиться для схеми №2 виходячи з результатів попереднього розділу.

Максимальна реактивна потужність, яку доцільно передавати через трансформатор 6-10/0,4 кВ у мережу напругою до 1 кримінальної відповідальності для забезпечення бажаного коефіцієнта його завантаження - Д визначається так:

(5.2)

де N- число трансформаторів ТП, шт.;

Sном.т - повна номінальна потужність трансформатора цехової підстанції, кВА;

Рр3 - розрахункова активна потужність навантаження на 3-му рівні електропостачання (розрахункова активна потужність цеху Рр.ц береться з таблиці 1.3), кВт.

Потужність конденсаторних установок із конденсаторами з номінальною напругою 0,4 кВ визначається як

(5.3)

де QР.Т - розрахункова реактивна потужність на 3-му рівні електропостачання, яка дорівнює розрахунковій реактивній потужності цеху Qрц з таблиці 1.3, квар.

При отриманні від'ємного значення встановлювати конденсатори непотрібно, бо трансформатори такої цехової ТП пропускають всю необхідну реактивну потужність у мережу напругою до 1 кВ.

Вибираємо ККУ з додатку 4. Але вибирати ККУ потрібно для обраної схеми підприємства. Тому підсумовуємо дані щоб отримати результати по обраним підстанціям:

Таблиця 5.1 - Визначення потужності комплексних конденсаторних установок з номінальною напругою 0,4 кВ

Номер цеху

, кВАр

, кВАр

Типономінал

Потужність, кВАр

Кількість ККУ

1,3,6

2305

УКРП 0,4-525-25УЗ

525

4

4,5,7

2168

УКРП 0,4-475-25 У3

475

4

2

282,5

УКРП 0,4-150-10УЗ

150

2

Ціна ККУ визначається за формулою:

Р = 4·33210+4·31950+25650= 286290 грн.

5.3 Визначення потужності комплексних конденсаторних установок з номінальною напругою конденсаторів 6,3 та 10,5 кВ

Потужність цих компенсуючих пристроїв визначається при розрахунках систем зовнішнього та внутрішньозаводського електропостачання за формулою:

, кВАр (5.4)

де Qн.к.ст - сумарна потужність встановлених низьковольтних ККУ.

Вибирається ККУ з додатку 5.

Таблиця 5.2 - ККУ з номінальною напругою конденсаторів 6,3 та 10,5 кВ

Тип установки

Uном, кВ

Qном, кВАр

Маса, кг

Кількість

УКЛ- 10,5- 1350 УЗ

10,5

1350

1170

2

При встановленні високовольтних ККУ не залишилося нескомпенсованої реактивної потужності і компенсувати її за допомогою додаткових низьковольтних ККУ непотрібно.

Ціна ККУ для схеми знаходиться за формулою:

Р = 2·62000 = 124000 грн.

6. Розроблення схеми електропостачання підприємства

Джерелом живлення даного підприємства є дві незалежні лінії напругою 110 кВ кожна. Дане підприємство середньої потужності і має споживачі з різною категорійністю електроприймачів. Внаслідок даних умов на ГПП встановлюється два трансформатори, кожен з яких може певний час виконувати живлення всього підприємства, через аварійне відключення іншого.

Внутрішньозаводський розподіл може бути виконаним за радіальною, магістральною чи змішаною схемами. Кожна з цих схем відрізняється за ступенем надійності і техніко-економічними показниками, залежно від вимог проектованого об'єкта.

Було розроблено два варіанти схеми електропостачання даного підприємства (наведені у графічному додатку) для визначення оптимального варіанту.

Перший варіант схеми електропостачання виконаний у вигляді змішаної схеми. Вона має три промені, які живлять цехи 1, 2 та 5. А вже РП цих цехів мають відгалуження, які живлять всі інші цехи. Дана схема має три промені, бо кожен з цехів має власну підстанцію. Гарними якостями схеми є суворе дотримання категорійності всіх ЕП. Недоліками ж схеми є наступне: більша кількість кабельних ліній, більша кількість ТП та персоналу. Дані недоліки є суттєвими, бо більша кількість кабельних ліній потребує більше капіталовкладень та підвищує небезпеку обриву лінії.

Другий варіант також виконаний у вигляді змішаної схеми електропостачання. Дана схема є двоступеневою, бо дублюється повністю і живиться від іншого джерела. Вона має два промені, що являють собою дві паралельні кабельні підземні лінії. Цехи 1,3,6; 4,5,7 та 2 - сполучені між собою, тобто мають спільні ТП, внаслідок їх близького розміщення один біля одного. Оскільки частина споживачів потребує високої надійності живлення, то вони живляться через два трансформатори та до них підводиться два кабелі. На ГПП встановлюється АВР.

Внаслідок аналізу була обрана схема № 2. За надійністю обидві схеми є майже однаковими. Тільки в першій схемі внаслідок більшої кількості кабелів і трансформаторів збільшується капіталовкладення. Визначальним при виборі схеми став економічний фактор. Оскільки трансформатори ГПП є однаковими по ціні для двох схем, то вибір засновувався на ціні трансформаторів для цехових ТП, вартості будівництва ТП та коштів на найм персоналу. Тому через більшу кількість ТП та вартості трансформаторів, яка була обрахована в розділі 4, ціна схеми № 1 буде більшою і подальший її розрахунок немає сенсу.

Вартість схеми № 2, на перший погляд, є дорожчою через використання в ній більш дорогих трансформаторів та обладнання. Але слід пам'ятати, що при більшій кількості ТП більшими будуть затрати на виробництво і на технічне обслуговування підстанцій.

Вартість будівництва однієї ТП приблизно дорівнює: для двохтрансформаторних - 240700 грн; для однотрансформаторних - 168700 грн. Тож дізнаємося вартість схем з урахуванням вартості трансформаторів та ТП.

Вартість схеми № 1:

Р = 5·240700 + 2·168700 + 1320000 = 2860900 грн.

Вартість схеми № 2:

Р = 3·240700 + 1096000 = 1818100 грн.

Економія при виборі схеми № 2 складає 1042800 грн. Це суттєва економія коштів, тому будування 3-х ТП замість 7 більш доцільне. Подальші розрахунки ведуться лише для схеми № 2.

7. Розрахунок струмів трифазного КЗ на шинах низької напруги ГПП

Розрахунок струмів КЗ с необхідним для вибору та перевірки струмоведучих частин і електричних апаратів (ЕА) з номінальною напругою вище 1 кВ на термічну й електродинамічну стійкість.

Оскільки джерела живлення значно віддалені від указаної точки, то можна вважати, що періодична складова струму КЗ від них (системи) не залежить від часу.

Розрахунку струмів КЗ передує аналіз схеми електричної мережі та визначення найбільш тяжких, але імовірних розрахункових умов, у яких може бути той чи інший її елемент [5]. Ці умови повинні відображатися у розрахунковій схемі, яка являє собою однолінійну схему електричної мережі з ЕА та провідниками, що підлягають вибору і перевірці за умовами КЗ. У розрахункову схему вводять ті елементи, по яких протікає струм КЗ: система, генератори. СК, високовольтні АД та СД, узагальнене навантаження, що має мале електричне віддалення від точок КЗ, автотрансформатори, трансформатори, реактори, струмопроводи, повітряні та кабельні лінії.

У розрахунковій схемі максимальною режиму один із трансформаторів вимкнений, а секційний вимикач ввімкнений. Цей режим можливий у таких випадках: один із трансформаторів знаходиться в планово попереджувальному ремонті або після аварійний режим. Крім того, усі робочі двигуни перебувають в роботі, а трансформатори ГПП працюють з максимальною добавкою напруги.

Рис. 7.1

На рисунку 7.1 наведений приклад розрахункової схеми для максимального режиму при наявності РП і 6-ти СД (два з них у резерві). Точка К - задана величина початкового надперехідного струму трифазного КЗ на стороні ВН трансформатора ГПП. Точка К1 - за вимикачем 6 (10) кВ лінії, що відходить від шин ГПП.

На рисунку 7.2 наведена схема заміщення для максимального режиму.

Рис. 7.2

Розрахунок виконується в іменованих одиницях при точному зведенні до основного ступеня 2. У розрахункових формулах приймаються такі розмірності величин: повна потужність - MBА, активна потужність - МВт. напруга - кВ, струм - кА. опір - Ом.

Для розрахунку використовуються вихідні дані до курсового проекту та розрахункові дані, які отримані в попередніх розділах.

Вихідні дані системи:

напруга у максимальному режимі Uс.макс=105 кВ;

задана величина початкового струму трифазного КЗ від системи на стороні ВН трансформатора ГПП у максимальному режимі І”к.с.макс=17,5 кА.

Вихідні дані трансформаторів ГПП:

обраний тип трансформатора ТМН4000/110;

номінальна потужність обраних трансформаторів SНОМ т=4 МВА;

номінальна напруга регульованої обмотки ВН на середньому відгалуженні Uном.ВН=115 кВ;

номінальна напруга обмотки НН Uном.НН=11 кВ;

діапазон РПН Uрпн = ± 10%, ± 4 ступенів;

напруга КЗ для крайнього відгалуження "- РО" ик-РО = 6,9%. Вихідні дані кабелів, що відходять від шин ГПП до РП при двоступеневій схемі або від шин ГПП до високовольтних двигунів при одноступеневій схемі:

середній індуктивний питомий опір х0 = 0,08 Ом/км;

довжина кабелю l = 0,65 км (з генплану підприємства).

Вихідні дані високовольтних СД:

тип СДНЗ-2-18-49-12 ;

номінальна напруга Uном.АД = 10 кВ ;

кількість двигунів N=4 шт.;

номінальна активна потужність Pном.ад = 1600 кВт;

номінальний ККД ном.АД = 0,946 в.о.;

номінальний коефіцієнт потужності соsном.СД = 0,9;

подовжній надперехідний індуктивний опір при номінальних умовах машини // = 0,156 (з таблиці додатка 6).

Вихідні дані навантаження:

повне узагальнене навантаження SHB = 11,384 МBA (береться без навантаження високовольтних двигунів);

надперехідна електрорушійна сила (ЕРС) навантаження у відносних одиницях Е//НВ = 0,85 ;

надперехідний індуктивний опір навантаження у відносних одиницях х//нв = 0.35.

ЕРС та опір навантаження приведені до потужності навантаження і до середньої номінальної напруги ступеня, на якому воно підімкнено.

Розрахунок струмів КЗ проводиться у чотири етапи.

1 етап: розрахунок параметрів елементів схеми заміщення.

1) Визначається величина номінальної напруги обмотки ВН трансформатора у максимальному режимі при роботі на крайньому відгалуженні регульованої обмотки “- РО”:

, (7.1)

де: - відносна максимальна величина діапазону РПН в одну із сторін від середнього відгалуження регульованої обмотки.

2) 3 урахуванням того, що в якості основного ступеня прийнятий ступінь 2, коефіцієнт трансформації трансформатора ГПП у максимальному режимі визначається як:

(7.2)

3) ЕРС та опір системи визначаються за формулами:

кВ (7.3)

Ом (7.4)

4) Індуктивний опір трансформатора розраховується так:

Ом (7.5)

5) Параметри кабелю для схеми заміщення (рис. 7.2) визначаються за формулами:

Ом (7.6)

Ом (7.7)

6) При розрахунках струмів КЗ для максимального режиму вважають, що у попередньому до КЗ режимі СД працюють з номінальною напругою, номінальним струмом і номінальним коефіцієнтом потужності. Ці параметри представляються у відносних одиницях:

U*0(ном) =1, І*ном = 1, cos0 = cosном.

7) ЕРС СД для попереднього номінального режиму їхньої роботи та опір розраховуються так:

(7.8)

(7.9)

(7.10)

8) Параметри узагальненого навантаження розраховуються за формулами:

, (7.11)

, (7.12)

2 етап: перетворення схеми заміщення до елементарного вигляду відносно точки КЗ КІ.

На рисунку 7.3 наведена перетворена схема заміщення відповідно до вихідної схеми заміщення (рисунок 7.2).

Рис. 7.3

Параметри для перетвореної схеми заміщення (рис. 7.3) визначаються як:

3 етап: визначення діючого значення періодичної складової струму трифазного КЗ у початковий момент у точці К1.

Для визначення цього с груму на шинах ГПП 6 (10) кВ необхідно знайти його складові від системи, високовольтних двигунів і узагальненого навантаження так:

(7.13)

4 етап: визначення ударного струму у точці К1.

Для визначення ударного струму необхідно також знайти його складові від системи, високовольтних двигунів і узагальненого навантаження, для чого визначаються ударні коефіцієнти від системи, двигунів і узагальненого навантаження, за наступною формулою:

(7.14)

де Ку.с. - ударний коефіцієнт для шин ГПП (Ку.с=1,85);

Ку СД - ударний коефіцієнт для АД (Ку СД=1,9);

Ку НВ - ударний коефіцієнт для узагальненого навантаження (Ку НВ=1);

- складова ударного струму від системи (=2,5 кА);

- складова ударного струму від АД (=2,57 кА);

- складова ударного струму від навантаження (=1,45 кА).

8. Вибір перерізу кабелів електричної мережі з напругою 6 Кв й електричних апаратів лінії до цеху

8.1 Вибір перерізу кабелів електричної мережі з напругою 6 кВ

Вибір перерізу провідників (жорсткі та гнучкі шини, кабельні лінії, ізольовані та неізольовані проводи) передбачає [4, 6]:

1) вибір перерізу за нормальним режимом навантаження;

2) перевірку вибраного перерізу за максимальним режимом навантаження;

3) перевірку вибраного перерізу на стійкість при аварійному режимі;

4) перевірку за умовами відсутності втрат енергії за умовами корони;

5) перевірку за умовами механічної стійкості проводів повітряних ліній електропередачі (ЛЕП) відповідно до кліматичних умов місцевості, якщо в СЕП промислового підприємства застосовують повітряні ЛЕП, що може мати місце при дуже великій території підприємства.

У курсовому проекті для внутрішньозаводського електропостачання застосовуються кабелі.

8.1.1 Вибір перерізу провідників за нормальним режимом

Номінальний первинний струм трансформатора визначають за формулою:

(8.1)

де S ном.т - номінальна потужність трансформатора, кВА (табл. 4.1);

Uном.т.1 - номінальна первинна напруга трансформатора, кВ.

Провідники будь-якого призначення мають задовольняти вимогам тривалого їхнього нагрівання струмами як нормального, так і максимального режимів роботи. Окрім того, вартість провідника і втрат електроенергії в ньому повинні бути мінімальними. У зв'язку з цим переріз провідників з напругою вище 1 кВ вибирають за економічно вигідною густиною струму Jек для навантаження нормального режиму.

Оскільки живлення відбувається за змішаною схемою, то струм на ділянках між ТП буде різним. Так на ділянці від ГПП до першої і другої ТП струм буде найбільшим, тож необхідно для цих ділянок обрати кабель певного перерізу з урахуванням наступних зауважень.

Економічно вигідний переріз провідників визначається так:

, мм2 (8.2)

де Iн - струм нормального режиму. А;

Jек - нормоване значення економічно вигідної густини струму, А/мм2 (береться з додатку 7), Jек=3,1 А/мм2.

8.1.2 Перевірка перерізу провідників за максимальним режимом

Режим максимального навантаження провідників може призвести до його перегрівання з порушенням не тільки його ізоляції, але й до розплавлювання жил. Тому переріз провідників, вибраний за економічною густиною струму, перевіряють на нагрівання за величиною струму його максимальною навантаження. Для цього допустимий для даного провідника струм з урахуванням відхилення параметрів оточуючого середовища від стандартних умов та коефіцієнтів допустимого перевантаження Кпер (наводяться у таблицях 1.3.1 та 1.3.2 ПУЭ) порівнюють зі струмом його форсованого режиму (Іф) з урахуванням коефіцієнта резервування Крез.

При визначенні допустимого тривалого струму для кабелів необхідно враховувати відхилення параметрів оточуючого середовища від стандартних умов (якщо вони мають довготривалий характер) за допомогою поправочних коефіцієнтів Кпр та Ксер:

, А (8.3)

де Кпр - поправочний коефіцієнт на кількість кабелів, що лежать поруч у землі (Кпр=0,9)(додаток 8);

Ксер - поправочний коефіцієнт на температуру оточуючого середовища, якщо вона відрізняється від стандартної;

Ідоп - допустимий тривалий струм провідника стандартного перерізу для стандартних умов (додаток 9).

Поправочний коефіцієнт на температуру оточуючого середовища можна також обчислити за формулою:

(8.4)

де Тсер - фактична температура середовища (Тсер = 8 °С);

Тж.н і Тсер.н - відповідно нормована тривало допустима температура жили (Тж.н=60°С) та нормована температура середовища (Тсер.н=15°С).

Допустимий для даного провідника струм з урахуванням відхилення параметрів оточуючого середовища від стандартних умов та коефіцієнтів допустимого перевантаження Кпер порівнюють зі струмом його форсованого режиму (Іф) з урахуванням коефіцієнта резервування Крез.

Якщо у вихідних даних не заданий коефіцієнт попереднього навантаження, то береться Кпер=1. Для двотрансформаторних підстанцій приймається Крез = 1,4; а для однотрансформаторних підстанцій - Крез = 1,3.

, А (8.5)

8.1.3 Перевірка обраного перерізу провідників на термічну стійкість

Для спрощення розрахунків термічна здатність може бути оцінена найменшим перерізом провідника (мм2) термостійким до струмів КЗ:

, мм2 (8.6)

де Вк- тепловий імпульс струму КЗ, А2с;

С - температурний коефіцієнт, який враховує обмеження допустимої температури провідника (С=118 А·с1/2 /мм2)(додаток 10).

Тепловий імпульс визначається як:

, А2с (8.7)

де Ік - початкове значення періодичної складової струму трифазного КЗ, А;

t - дійсний час вимикання КЗ, с.

Величина дійсного часу вимикання КЗ визначається так:

, с (8.7)

де tзах - час дії основного РЗ (tзах =0,1с);

tвимик.в - час вимикання вимикача (tвимик.в = 0.05с);

Та - стала часу аперіодичної складової струму КЗ (Та = 0.05с).

Тоді:

Визначаємо найменший переріз провідника, термостійкий до струмів КЗ:

Кожен з перерізів пройшов перевірку на термічну стійкість, тому їх не потрібно збільшувати.

8.2 Вибір електричних апаратів до заданого цеху

Вибір ЕА напругою понад 1 кВ здійснюють за такими умовами:

1) міцності ізоляції для роботи в тривалому режимі та при короткочасних перенапругах:

(8.8)

де Uном.е.а і Uном.м - відповідно номінальна напруга ЕА і номінальна напруга мережі (установки), в якій застосовується ЕА;

2) допустимого нагрівання струмами в тривалому режимі

(8.9)

де Iном.е.а і Iф - відповідно номінальний струм ЕА і струм форсованого режиму (максимальний робочий струм);

3) відповідності навколишньому середовищу (нормальне, пожежо- небезпечне, вибухонебезпечне та ін.), роду установки (зовнішня, внутрішня), її конструктивному виконанню (стаціонарна, висувна) та ін;

4) параметрам основної функціональної характеристики: для комутаційних ЕА - це струм вимикання (вмикання) при КЗ (комутаційна здатність), для ЕА захисту -- це номінальний струм плавкої вставки запобіжника чи уставка розчіплювача автомата, для ТС - це опір навантаження вторинного ланцюга.

Перевірку ЕА здійснюють за їхньою стійкістю та працездатністю при наскрізних струмах КЗ. Повинні виконуватися такі умови:

а) струм електродинамічної стійкості:

(8.10)

де іу - розрахунковий ударний струм;

б) допустимий струм термічної стійкості І2Т за допустимий час термічної стійкості tт:

(8.11)

де Ік і t - розрахункові параметри струму КЗ і дійсного часу вимикання КЗ.

Умови вибору за пунктами 1) - 3) однакові для всіх ЕА. Особливості вибору за пунктом 4) і перевірки за пунктами а) та б) різняться для ЕА.

Результати вибору ЕА наведено у таблиці.

Таблиця 8.1 - Розрахункові і каталожні дані високовольтного вимикача

Умови вибору

Розрахункові дані

Каталожні дані вимикача

ВВЕ - М - 10 - 20/3150 УЗ

За номінальною напругою

кВ

кВ

За номінальним струмом

Іф=696 А

Іном.в=3150 А


Подобные документы

  • Спорудження і експлуатація системи електропостачання цеху. Вибір потужності трансформаторів, способів прокладання низьковольтних кабельних ліній. Розрахунок струмів короткого замикання у низьковольтній розподільчій мережі та вибір електрообладнання.

    дипломная работа [5,5 M], добавлен 15.06.2014

  • Визначення розрахункового навантаження заводу середнього машинобудування механічного цеху. Техніко-економічне обґрунтування вибору схеми зовнішнього електропостачання підприємства, схема цехової мережі. Розрахунок компенсації реактивної потужності.

    курсовая работа [199,6 K], добавлен 20.01.2011

  • Техніко-економічний вибір схем зовнішнього електропостачання підприємства. Розрахунок електричних навантажень, релейного захисту силового трансформатору, заземлюючого пристрою, сили токов короткого замикання. Вибір електроустаткування підстанції.

    курсовая работа [1,1 M], добавлен 27.05.2012

  • Огляд сучасного стану енергетики України. Розробка системи електропостачання підприємства. Розрахунок графіків електричних навантажень цехів. Вибір компенсуючих пристроїв, трансформаторів. Розрахунок струмів короткого замикання. Вибір живлячих мереж.

    курсовая работа [470,0 K], добавлен 14.11.2014

  • Вибір основного електротехнічного обладнання схеми системи електропостачання. Розрахунок симетричних та несиметричних режимів коротких замикань. Побудова векторних діаграм струмів. Визначення струму замикання на землю в мережі з ізольованою нейтраллю.

    курсовая работа [1,3 M], добавлен 21.08.2012

  • Опис технологічного процесу проектування системи електропостачання машинобудівного заводу. Визначення розрахункових електричних навантажень. Вибір системи живлення електропостачання та схем розподільних пристроїв вищої напруги з урахуванням надійності.

    дипломная работа [446,9 K], добавлен 21.02.2011

  • Вибір числа й потужності трансформаторів ТЕЦ-90. Техніко-економічне порівняння структурних схем. Вибір головної схеми електричних сполук, трансформаторів струму і струмоведучих частин розподільних пристроїв. Розрахунок струмів короткого замикання.

    курсовая работа [210,4 K], добавлен 16.12.2010

  • Специфіка проектування електричної мережі цеху з виготовлення пiдiймальних пристроїв машинобудівного заводу. Розрахунок електричних навантажень. Вибір кількості і потужності силових трансформаторів КТП з урахуванням компенсації реактивної потужності.

    курсовая работа [778,9 K], добавлен 14.03.2014

  • Розробка системи районного електропостачання: вибір трансформаторів вузлових підстанцій, потужностей пристроїв, що компенсують реактивну потужність ГПП. Розрахунок робочих режимів мережі. Визначення діапазону регулювання напруги на трансформаторах.

    курсовая работа [658,6 K], добавлен 21.10.2011

  • Характеристики споживачів електроенергії і визначення категорій електропостачання. Вибір структури і конструктивного виконання внутрішньої цехової мережі. Вибір електричних апаратів і узгодження вибраного перетину дротів, кабелів і шинопроводів.

    курсовая работа [1,2 M], добавлен 06.04.2013

  • Розрахунок силових навантажень. Вибір напруги зовнішнього електропостачання і напруги внутрішньозаводського розподілу електроенергії. Визначення доцільності компенсації реактивної потужності. Вибір кількості і потужності силових трансформаторів.

    курсовая работа [876,8 K], добавлен 19.12.2014

  • Розрахунок системи електропостачання: визначення розрахункового навантаження комунально-побутових, промислових споживачів Потужність трансформаторів. Визначення річних втрат електричної енергії, компенсація реактивної потужності підстанції 35/10 кВ.

    курсовая работа [971,3 K], добавлен 22.12.2013

  • Розрахунок навантажень для групи житлових будинків. Розрахунок потужності зовнішнього освітлення населеного пункту. Визначення розрахункової потужності силових трансформаторів. Розрахунок струмів короткого замикання. Схема заміщення електричної мережі.

    методичка [152,8 K], добавлен 10.11.2008

  • Розрахунок електричних навантажень населеного пункту. Компенсація реактивної потужності. Визначення координат трансформаторної підстанції та аварійних режимів роботи мережі. Вибір апаратури захисту від короткого замикання, перевантаження та перенапруги.

    курсовая работа [361,3 K], добавлен 07.01.2015

  • Визначення навантаження на вводах в приміщеннях і по об’єктах в цілому. Розрахунок допустимих витрат напруги. Вибір кількості та потужності силових трансформаторів. Розрахунок струмів однофазного короткого замикання. Вибір вимикача навантаження.

    дипломная работа [150,2 K], добавлен 07.06.2014

  • Вибір оптимальної схеми цехової силової мережі, розрахунок електричних навантажень, вибір кількості та потужності трансформаторів цехової підстанції. Вибір перерізу провідників напругою понад і до 1 кВ, розрахунок струмів короткого замикання і заземлення.

    курсовая работа [844,7 K], добавлен 12.03.2015

  • Порядок розрахунку необхідного електропостачання механічного цеху заводу, визначення основних споживачів електроенергії. Вибір роду струму та величини напруги. Розрахунок вимірювальних приладів та місце їх приєднання. Охорона праці при виконанні робіт.

    курсовая работа [124,5 K], добавлен 31.05.2009

  • Обґрунтування роду струму й напруги, схеми зовнішнього й внутрішнього електропостачання трансформаторної підстанції. Розрахунок електричних навантажень. Визначення числа й потужності цехових трансформаторів і підстанції. Вибір марки й перетину кабелів.

    курсовая работа [490,9 K], добавлен 23.11.2010

  • Характеристика електрообладнання об’єкта, розрахунок параметрів електричного освітлення. Вибір схеми електропостачання та його обґрунтування, розрахунок навантажень. Вибір числа і типу силових трансформаторів. Параметри зони захисту від блискавки.

    курсовая работа [66,4 K], добавлен 17.02.2014

  • Вибір напруги живлячої мережі внутрішньозаводського електропостачання. Обчислення місця розташування вузлів навантаження і джерел живлення на основі картограми навантажень. Економія електроенергії від застосування компенсації реактивної потужності.

    курсовая работа [232,8 K], добавлен 04.11.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.