Алгоритм побудови, параметричне дослідження та передача інформації на графічних моделях геометричних тіл. Програмний пакет Framemaker

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕФЕРАТ

на тему: «АЛГОРИТМ ПОБУДОВИ, ПАРАМЕТРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ПЕРЕДАЧА ІНФОРМАЦІЇ НА ГРАФІЧНИХ МОДЕЛЯХ ГЕОМЕТРИЧНИХ ТІЛ. ПРОГРАМНИЙ ПАКЕТ FRAMEMAKER»



Зміст

Вступ

Розділ 1. Побудова тіл, параметричне дослідження на графічних моделях геометричних тіл

1.1 Побудова геометричних тіл

1.2 Параметри геометричних фігур у просторі. Параметри точки

1.3 Параметри прямої

1.4 Параметри площини

1.5 Параметри форми і положення геометричних фігур у просторі

1.6 Зв'язування параметрів кривих ліній і поверхонь геометричними умовами

1.7 Координатні фільтри і відслідковування інформації

1.8 Вирахування точок і значень

Розділ 2. Програмний пакет FrameMaker

2.1 Огляд Adobe FrameMaker

2.2 Можливості пакету FrameMaker

2.3 Модуль створення формул у FrameMaker

2.4 Команди меню FrameMaker

Висновки

Список використаної літератури

Креслення №1

Креслення №2

Креслення №3

Креслення №4



Вступ

графічний програмний інформація

Термін "поліграфічна продукція" охоплює все, що друкується як завгодно і на чому завгодно, у результаті під нього потрапляють і кишенькові календарики і товстелезні книги на кілька тисяч сторінок. Робиться ж такий календарик зовсім інакше, ніж журнал або книга. Єдина спільна риса і в того і в іншого полягає в тому, що після отримання придатного для друку оригіналу його засовують в машину, і друкар через деякий час дістає тираж (я сильно спрощую, але яка різниця, як все це буде різатися, фальцювати і так далі). Тим більше дивно бачити, що такі різні за своєю суттю речі найчастіше робляться одним і тим же інструментарієм.

У тепер вже далекому 1995 році компанія Adobe купила фірму Frame Technology разом з її флагманським продуктом FrameMaker. Прихильники продукції цієї компанії, затамувавши подих, чекали нових версій програми. У результаті розробники Adobe додали в продукт значну кількість корисних можливостей, але в цілому пакет не зазнав кардинальних змін, хоча нині добрався до версії 7.2.

У нашій країні знають і використовують три пакети верстки: QuarkXpress, Adobe PageMaker і Microsoft Word. Так вже історично склалося, що знавці QuarkXpress недолюблюють знають PageMaker і Word, а використовують PageMaker так само роблять з користувачами QuarkXpress і Word. Кожен програмний продукт призначений для вирішення строго певних завдань. Виникає резонне питання: в якій програмі верстати великі документи - книги, документації, керівництва, енциклопедії і так далі? Деякі з пакетів верстки справляються з великими документами краще, деякі гірше, деякі зовсім не справляються. Тим часом існує спеціальна програма для виготовлення об'ємних і складних книг - FrameMaker [1].



Розділ 1. Побудова тіл, параметричне дослідження на графічних моделях геометричних тіл

1.1 Побудова геометричних тіл

Моделювання за допомогою тіл -- це найпростіший спосіб тривимірного моделювання. Засоби AUTOCAD дозволяють створювати тривимірні об'єкти на основі базових просторових форм: паралелепіпедів, конусів, циліндрів, сфер, кліпів і торів (кілець). З цих форм шляхом їх об'єднання, віднімання і пересічення будуються складніші просторові тіла. Крім того, тіла можна будувати, зрушуючи плоский об'єкт уздовж заданого вектора або обертаючи його довкола осі.

Твердотілий об'єкт, або тіло, є зображення об'єкту, що зберігає, окрім всього іншого, інформацію про його об'ємні властивості.

Отже, тіла якнайповніше зі всіх типів тривимірних моделей відображають модельовані об'єкти. Крім того, не дивлячись на складність тіл, що здається, їх легко будувати і редагувати, чим каркасні моделі і мережі.

Модифікація тіл здійснюється шляхом сполучення їх граней і зняття фасок. У AUTOCAD є також команди, за допомогою яких тіло можна розрізати на дві частини або отримати його двовимірний перетин.

Як і мережі, тіла виглядають аналогічно дротяним моделям, до тих пір, поки до них не застосовані операції придушення прихованих ліній, розфарбовування і тонування. На відміну від всіх останніх моделей, в тіл можна аналізувати масові властивості: об'єм, момент інерції, центр мас і тому подібне Дані про тель можуть експортуватися в такі застосування, як системи числового програмного управління (ЧПУ) і аналізу методом кінцевих елементів (МКЕ). Тіла можуть бути перетворені в простіших типів моделей -- мережі і каркасні моделі.

Щільність ліній викривлення, використовуваних для візуалізації криволінійних елементів моделі, визначається системній змінній ISOLINES. Системна змінна FACETRES задає міру згладжування тонованих об'єктів з пригніченими прихованими лініями.

Нижче приведені деякі поняття і визначення, прийняті в тривимірному твердотілому моделюванні:

· грань -- обмежена частина поверхні. Якщо поверхня може бути необмеженою, як, наприклад, планарная (плоска), конічна, циліндрова, то грань обмежена завжди. Підтримується п'ять типів граней: планарниє, циліндрові? конічні, сферичні і тороїдальні. Грані утворюють твердотілу модель;

· ребро -- елемент, що обмежує грань. Підтримується чотири типи ребер: прямолінійні, еліптичні (круги), параболічні і гіперболічні. Наприклад, грань куба обмежена чотирма прямолінійними ребрами, а конічна -- в підставі одним еліптичним або круговим ребром;

· напівпростір -- частина тривимірного простору, лежача по одну сторону від поверхні. Іншими словами, кожна поверхня є кордоном двох напівпросторів, на які ділиться тривимірний простір. Напівпростір -- частина тривимірного простору, що має об'єм, а поверхня -- частина тривимірного простору, в якої є площа, але не об'єм;

· тіло -- частина простору, обмежена замкнутою поверхнею і що має певний об'єм;

· тіло (примітив) -- наїпростейший (основний, базовий) твердотілий об'єкт, який можна створити і будувати з нього складніші твердотілі моделі;

· область -- частина плоскості, обмежена однією або декількома планарнимі гранями, які називаються кордонами. Наприклад, квадрат з кругом усередині має зовнішній кордон, що складається з чотирьох прямолінійних ребер, і внутрішню -- з одного кругового ребра;

· область (примітив) -- замкнута двовимірна область, яка отримана шляхом перетворення існуючих двовимірних примітивів AUTOCAD, що мають нульову висоту (кругів, фігур, двовимірних поліліній, багатокутників, еліпсів, кілець і смуг), і описана як тіло без висоти;

· складена область -- єдина область, що отримується в результаті виконання логічних операцій об'єднання, віднімання або пересічення декількох областей. Вона може мати отвори, і для неї так само, як і для твердих тіл, можна обчислити площу і інші характеристики. Інтеграція двовимірного і об'ємного конструювання дозволяє створювати з областей тверді тіла і навпаки. Наприклад, автоматично перетворюючи перетин тіла в область, можна обчислити її площу, а видавлюючи або обертаючи області, -- створити складні тіла;

· об'єкт -- загальне найменування області або тіл, причому тип об'єкту не має значення: це може бути область, тіло або складена модель (група об'єктів, зв'язаних в єдине ціле);

· порожній об'єкт -- складене тіло, що не має об'єму, або складена область, що не має площі.

Проста «цегла», з якої будуються складні тривимірні об'єкти, називається твердотілими примітивами. До них відносяться ящик (паралелепіпед, куб), циліндр (круг, еліптичний), куля, тор. За допомогою команд BOX, WEDGE, CONE, CYLINDER, SPHERE, TORUS можна створити моделі будь-якого з цих тіл заданих розмірів, ввівши необхідні значення.

Примітиви заданої форми створюються також шляхом витискування, здійснюваного командою EXTRUDEабо обертання двовимірного об'єкту -- командою REVOLVE . З примітивів отримують складніші об'ємні моделі об'єктів [2].

1.2 Параметри геометричних фігур у просторі. Параметри точки

Точка у просторі визначається трьома параметрами, які зокрема можуть бути координатами у різних координатних системах. У прямокутній декартовій координатній системі (рис.1.1) за параметри точки приймають її абсцису , ординату і аплікату . При звільненні трьох параметрів точки простір заповнюється трипараметричною множиною точок () і тому називається тривимірним точковим простором.

Рис. 1.1. Параметри точки.

При зв'язуванні одного параметра функціональною залежністю (1.1)

з простору вилучається двопараметрична множина точок , яка у загальному випадку визначає поверхню, або площину. Наприклад, залежність

(1.2)

вилучає з простору двопараметричну множину точок, що належать сфері (рис.1.1), а залежність

(1.3)

утворює поверхню горизонтально-проеціювального параболічного циліндра (рис. 1.2 ).

Рис. 1.2. Проекціювальна площина.

При нелінійній функції (1.1) у просторі утворюється поверхня. Якщо функція (1.1) лінійна - утворюється площина. Якщо функція (1.1) містить тільки два параметри, то утворюється проекціювальний циліндр (рис.1.3) або проекціювальна площина. Якщо функція (1.1) містить лише один параметр, наприклад, , то утворюється площина рівня.

Рис. 1.3. Просторова крива четвертого порядку.

Дві функціональні залежності між параметрами точки вилучають з простору однопараметричну множину точок, що в загальному випадку належать просторовій кривій лінії. Наприклад, при зв'язуванні параметрів системою рівнянь (1.2) і (1.3) з простору вилучається просторова крива четвертого порядку, яка є результатом перетину сфери (1.2) з параболічним циліндром (1.3). Якщо одна з двох залежностей - лінійна, утворюється плоска крива. При двох лінійних залежностях (1.1) вилучається однопараметрична множина точок, що належить прямій лінії. Дві залежності між параметрами завжди можна привести до двох рівнянь, які описують дві проекції лінії, що вилучаються з точкового простору.

1.3 Параметри прямої

Пряма лінія у просторі визначається чотирма параметрами, які зокрема можуть бути координатами точок перетину прямої з координатними площинами: (рис.1.4). При звільненні всіх чотирьох параметрів прямої простір заповнюється чотирипараметричною множиною прямих і називається чотиривимірним лінійчастим простором.

Рис. 1.4. Параметри прямої.

Зв'язуючи параметри лінійчастого простору, з нього можна вилучити такі підмножини прямих:

1. - комплекс прямих (рис.1.5,а);

2. - конгруенція прямих, або її окремі випадки (двопараметричні в'язки прямих, або плоске поле прямих) (рис.1.5,б);

3. - лінійчаста поверхня, або її окремий випадок - однопараметрична в'язка прямих (рис.1.5,в).

На рис.1.5 показано наочні приклади підмножин прямих у просторі.

Рис. 1.5. Приклади підмножин прямих у просторі.

Форма і положення підмножини прямих, що вилучається з лінійчастого простору залежать від вигляду аналітичних залежностей між параметрами прямої. Кожна функціональна залежність між параметрами прямої зв'язує один параметр лінійчастого простору [3,4].

1.4 Параметри площини

Площина у просторі визначається трьома параметрами (рис. 1.6). Зокрема, у декартовій системі координат такими параметрами можуть бути відрізки , які площина відсікає на координатних осях. Якщо звільнити три параметри пло-щини, то простір заповнюється трипараметричною множиною площин (). При заданні функціональних залежностей (рівнянь) між параметрами площини, з простору вилучають-ся такі підмножини площин:

1. - двопараметрична в'язка площин (множина площин, що дотикаються до нерозгортної поверхні, або проходять через одну точку) (рис.1.6,а).

Рис. 1.6. Площина у просторі.

2. - однопараметрична в'язка площин (множина площин, що дотикаються до розгортної поверхні, або проходять через одну пряму) (рис.1.6,б).

1.5 Параметри форми і положення геометричних фігур у просторі

Число параметрів, що визначають єдину фігуру у просторі, називається її параметричним числом . При певних обставинах всі параметри фігури можна розділити на параметри форми фігури і параметри положення. Положення будь-якої фігури у просторі в загальному випадку визначається шістьма параметрами, які відповідають шести степеням вільності фігури у просторі. Будь-яке складне переміщення у просторі можна уявити як ланцюг послідовних елементарних переміщень: три прямолінійно-поступальних переміщення уздовж координатних осей, або уздовж довільних непаралельних прямих, що не належать одній площині, і три обертання навколо координатних осей, або навколо трьох довільних непаралельних осей, що не належать одній площині (рис. 1.7). Кожне з цих елементарних переміщень задається одним параметром. Тому число параметрів положення фігури дорівнює шести. З цього правила є винятки, якщо існують рухи, які не переводять фігуру в інше положення. Наприклад, пряма лінія не змінює свого положення у просторі при обертанні навколо себе, як навколо осі. Пряма (нескінченна) також не змінює свого положення при поступальному переміщенні уздовж самої себе. Тому пряма у просторі має на два переміщення менше, ніж довільна фігура, а саме - чотири. Число параметрів положення зменшується для всіх фігур обертання (поверхні обертання, коло) для всіх гвинтових фігур (циліндрична гвинтова лінія, гвинтові поверхні), для точки і площини. Число параметрів форми фігури залежить від складності її форми і для різних фігур може бути різним. Число параметрів форми фігури відповідає числу її розмірів, за якими визначається єдина фігура, незалежно від її положення у просторі.

Рис. 1.7. Положення геометричних фігур у просторі.

Приклад 1. Визначити число параметрів форми і положення довільної трикутної піраміди (рис.1.8).



Рис. 1.8. Піраміда у просторі.

Єдина трикутна піраміда визначається чотирма вершинами, кожна з яких задається трьома параметрами. Тому параметричне число такої піраміди:

.

Шість з цих параметрів є параметрами положення, решта - параметри форми:

.

Дійсно, піраміду певної форми можна задати, якщо задати довжини шести її ребер.

Приклад 2. Визначити число параметрів форми і положення довільно розміщеної у просторі сфери. (рис.1.24). Форма сфери визначається одним параметром - радіусом або діаметром. Число параметрів положення дорівнює:

,

оскільки існують обертання навколо трьох осей сфери, що не переводять її в інше положення.

Рис. 1.8. Сфера у просторі.

Отже, сфера має три параметри положення і один параметр форми:

.

Параметричне число геометричної фігури можна визначити і за її аналітичним описом. Так, наприклад, трикутну піраміду (рис.1.23) можна отримати як результат перетину чотирьох площин, кожна з яких визначається трьома параметрами, які присутні у рівнянні площини у вигляді коефіцієнтів ():

.(1.4)

Отже чотири площини, кожна з яких визначається трьома параметрами, разом дають 12 параметрів трикутної піраміди, але у цьому випадку не можна відокремити параметри форми від параметрів положення.

Просторова крива, яка задана системою рівнянь своїх проекцій:

(1.5)

має шість параметрів:.

Поверхня другого порядку:

(1.6)

має дев'ять параметрів за числом незалежних коефіцієнтів у рівнянні, але ці коефіцієнти не можна кваліфікувати як параметри форми і положення поверхні, оскільки вони є функціями від відповідних параметрів.

Геометричну фігуру можна розмістити відносно координатних осей таким чином, що параметри положення дорівнюватимуть нулю. Тоді в аналітичному описі фігури будуть присутніми тільки параметри форми. Зокрема рівняння поверхні, у якому відсутні параметри її положення називається канонічним. Наприклад, канонічне рівняння тривісного еліпсоїда:

,(1.7)

де - довжини півосей еліпсоїда (параметри форми) [3, 4, 5].

1.6 Зв'язування параметрів кривих ліній і поверхонь геометричними умовами

В задачах інтерполяції параметри кривих ліній і поверхонь зв'язуються геометричними умовами, основними з яких є:

а) проходження кривої через задану точку;

б) дотик кривої до заданої дотичної;

в) проходження поверхні через задану точку;

г) дотик поверхні до заданої дотичної площини.

Такі умови називаються умовами відношення геометричних фігур. За заданими умовами інтерполяції можна обрати безліч функцій (інтерполянтів), які задовольняють ці умови, але завжди обирають найпростішу функцію, яка відповідає таким самим вимогам, як і при інтерполяції точок на площині, зокрема, параметричне число інтерполянта повинно відповідати числу параметрів вихідних умов.

Кожна умова відношення двох фігур аналітично описується певним числом рівнянь, яке дорівнює числу параметрів першої, або другої фігури, які потрібно витратити на виконання умови. Наприклад, виконання умови проходження кривої через задану точку потребує такого самого числа параметрів кривої, як і число параметрів точки при виконанні умови належності точки заданій кривій. Тобто при підрахунку числа параметрів, що потрібно витратити на виконання будь-якої умови відношення не має значення, яка з двох фігур є заданою, а яка повинна знаходитись у заданому відношенні до першої.

Підрахуємо число параметрів, що витрачаються на умову взаємної належності точки і кривої. Тривимірний простір містить трипараметричну множину точок , а крива лінія (так само як і пряма) - однопараметричну множину точок . Тому виконання умови проходження кривої через задану точку потребує витрати двох параметрів кривої.

Умова дотику прямої і кривої ліній потребує трьох параметрів, оскільки простір містить чотирипараметричну множину прямих , а множина дотичних до довільної кривої складає однопараметричну множину (у кожній точці кривої в загальному випадку можна провести одну дотичну, а крива містить однопараметричну множину точок).

Умова проходження поверхні через задану точку потребує одного параметра, оскільки тривимірний простір містить трипараметричну множину точок, а поверхня - двопараметричну.

Умова дотику нерозгортної поверхні до заданої дотичної площини потребує одного параметра, оскільки тривимірний простір містить трипараметричну множину площин, а всі дотичні площини до нерозгортної поверхні складають двопараметричну множину (таку саму, як множина точок на поверхні).

Умови дотику розгортної поверхні до заданої дотичної площини потребує двох параметрів, оскільки з трипараметричної множини площин у просторі дотичні до розгортної поверхні складають однопараметричну множину (за множиною прямолінійних твірних поверхні) [5, 6, 7,].

1.7 Координатні фільтри і відслідковування інформації

Використання координатних фільтрів дозволяє задавати значення одної координати, тимчасово ігноруючи значення інших. Координатні фільтри в разом з об'єктами прив'язками дозволяють отримувати значення координат існуючих об'єктів для визначення нової точки.

Координатні фільтри можна вводити в командному рядку в відповідь на запит вводу точки. Якщо необхідно ввести окремо координати Х чи У, достатньо відповідно використовувати фільтри Х чи У. Для задання значень координат можна використовувати об'єктні прив'язки.

Якщо для побудови (введення) точки одна або декілька проміжних точок, зручно використовувати команду Tracking (Отслеживание). Команду можна використовувати в відповідь на будь який запит точки. При цьому автоматично встановлюється режим ORTHO. Процес введення проміжних точок завершується натисканням клавіші <ENTER>. Остання введена точка буде використовуватися в якості відповіді на запит введення точки. Відслідковування являється швидким способом визначення таких точок, як, наприклад, центр прямокутника. Так для побудови кола в центрі прямокутника з допомогою відслідковування необхідно виконати наступну послідовність дій:

Command: CIRCLE

3P/2P/TTR/<Center point>: tracking

First tracking point: mid (Выбрать нижнюю сторону прямоугольника).

Next point (Press Enter to end tracking): mid (Выбрать левую сторону).

Next point (Press Enter to end tracking): <ENTER>

Diameter/<Radius>: 10

1.8 Вирахування точок і значень

Для вказування точок на кресленні чи обрахунку математичних виразів можна вводити формули в командному рядку. При цьому використовується команда CAL, котра викликає геометричний калькулятор. Калькулятор дозволяє вирахувати векторні, дійсні і цілочисельні вирази, які підпорядковуються стандартним математичним правилам обрахунку. Перевага математичних операцій в порядку зменшення: ( ) - операція "взяття в дужки" (груповий вираз);

^ - піднесення до степеня;

*, / - множення і ділення;

+, - - додавання і віднімання [7, 8, 9].



Розділ 2. Програмний ПАКЕТ FrameMaker

2.1 Огляд Adobe FrameMaker

Bперше з'явився у вісімдесяті роки пакет FrameMaker компанії Frame Technologies залишається і донині одним із кращих інструментів для верстки довгих і складно організованих документів. Спочатку програма готувалася для роботи на Unix-станціях для створення об'ємних томів індексованих, наприклад технічних описів літаків або військового спорядження, а також для верстки текстів, що вимагають частого оновлення, документації до програмного забезпечення.

Сьогодні FrameMaker (який, як і пакет PageMaker, став власністю компанії Adobe) як і раніше активно використовується при роботі з текстами великого обсягу. Останні нововведення дозволяють застосовувати його при підготовці друкарських і електронних документів, насичених графікою. І хоча простий в експлуатації програмою для верстки (подібно PageMaker) FrameMaker так і не став, тим, хто займається створенням високо структуровані матеріалів з використанням численних виносок, індексів та діаграм, варто витратити час і зусилля на освоєння FrameMaker. У програмі спочатку реалізовані засоби для роботи з довгими документами, які в таких пакетах, як PageMaker і QuarkXPress, з'явилися зовсім недавно. FrameMaker автоматично нумерує таблиці та ілюстрації, будує змісту і покажчики, підтримує перехресні посилання та гіпертекстові зв'язки, а також дозволяє прив'язувати графіку до параграфів тексту. До того ж пакет володіє всіма звичними засобами для роботи з графікою і типографікою.

Назва FrameMaker пакет отримав зовсім не випадково. Подібно своєму головному конкуренту серед програм для роботи з довгими документами - пакету Corel Ventura, в якості основного інструменту верстання він використовує рамки (кадру). У рамках розміщуються всі елементи публікації: текст, графіка, таблиці і т. д. Можна розділити документ на глави, зібрати глави у книгу, і FrameMaker автоматично оновить номери сторінок та заслання, незалежно від того, яким чином ви переставите сторінки, глави або розділи.

Як і очікувалося, FrameMaker справляється не тільки з паперовими документами. Програма поставляється з утилітами Acrobat Distiller і Reader, а також містить засоби для роботи з Інтернет, що дозволяють експортувати файли у формати PDF та HTML, для чого достатньо вибрати відповідну опцію у діалоговому вікні "Зберегти як" (Save As). Оскільки в наші дні компанії все частіше і частіше готують навчальні курси або інструкції, звичайно є об'ємними документами, для розміщення у корпоративних інтранет-і екстранет-мережах, підтримка форматів Inetrnet стає необхідною функцією пакетів для верстки [10].

2.2 Можливості пакету FrameMaker

У нашій країні знають і використовують три пакети верстки: QuarkXpress, Adobe PageMaker і Microsoft Word. Так вже історично склалося, що знавці QuarkXpress недолюблюють знають PageMaker і Word, а використовують PageMaker так само роблять з користувачами QuarkXpress і Word. Кожен програмний продукт призначений для вирішення строго певних завдань. Виникає резонне питання: в якій програмі верстати великі документи - книги, документації, керівництва, енциклопедії і так далі? Деякі з пакетів верстки справляються з великими документами краще, деякі гірше, деякі зовсім не справляються. Тим часом існує спеціальна програма для виготовлення об'ємних і складних книг - FrameMaker (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Загальний вигляд програми.

Вона суттєво відрізняється від QuarkXpress та PageMaker. Обумовлено це тим, що вимоги до неї пред'являються інші. Працювати з пакетом повинні не тільки верстальники, а й автори або редактори - велика частина наповнення регулярно оновлюється. Це призводить до необхідності відокремлювати оформлення документа від власне інформації. Результатом є досить своєрідна модель роботи: одна людина створює всеосяжний шаблон - це велика і складна робота, а потім редактори та журналісти користуються цим шаблоном без скільки-небудь істотного знання, як все це працює.

FrameMaker (рис. 2.2) орієнтована на користувачів, що створюють складні документи з інтегрованою графікою і технічними даними, а також потребують швидкому доступі до великих документах обсягом у сотні й тисячі сторінок. Цей міжплатформовий додаток, що об'єднує в собі засоби обробки тексту, завдання схеми сторінки, потужні функції роботи з графікою, рівняннями, таблицями, інструментарій для підготовки до випуску книг і брошур. За допомогою інструментального набору пакету можна створювати найрізноманітніші матеріали - від інструкцій та звітів до книг.

Рис. 2.2. FrameMaker у роботі.

Важливою особливістю пакета FrameMaker є можливість автоматизації великого обсягу роботи верстальника. Наприклад, створення заголовків на полях, можливе в звичайних пакетах верстки тільки вручну, в FrameMaker задається зміною абзацного стилю. Саме така автоматизація дозволяє внести правку і не піклуватися про незачепленим тексті: грамотно складений шаблон гарантує, що неприємностей не буде. Крім того, сильною стороною FrameMaker є робота з таблицями і перехресними посиланнями. Під FrameMaker можна звідки завгодно посилатися на будь-яку ділянку тексту. Самим же цікавим властивістю FrameMaker можна назвати еталонні сторінки (посилання сторінок). На них можуть перебувати довільні об'єкти, забезпечені якими-небудь іменами. Ці об'єкти викликаються з основного тексту по цим іменам, після чого автоматично з'являються на потрібних місцях.

В даний час Adobe FrameMaker - це потужна видавнича система, що включає структуровану систему інструментів для роботи з XML і SGML і підтримуюча висновок у форматі Adobe PDF і HTML. Робота в режимі WYSIWYG (що бачиш, те й отримаєш) скорочує час підготовки книги до видання, усуваючи необхідність в XML-кодуванні. Основною перевагою останньої версії стала з'явилася можливість працювати з інформацією у форматі XML (рис. 2.3).

Рис. 2.3. XML-кодування.

Кінцевий користувач може і не мати детального уявлення про SGML і XML і проте використовувати їх у своїх документах. Для цього фахівець попередньо створює набір SGML / XML-додатків, які задають властивості сімейства документів: DTD, правила перезапису і форматування (ЕДД), шаблони. Завдяки SGML / XML-додатків спеціаліст може гарантувати, що документи створюються в єдиному стилі і коректно - наприклад, для заголовків використовуються саме заголовки, а не звичайний текст, який збільшили і зробили жирним.

Велику частину часу редагування відбувається в режимі WYSIWYG, але при необхідності можна використовувати допоміжні засоби - дерево SGML / XML, маркери початку і кінця елементів та інші. При переміщенні елементів по дереву зміна форматування відбувається автоматично. FrameMaker робить упор на структурний створення документів, ця ідеологія вдало вписується в мови SGML і XML.

Серед можливостей пакета - засоби підготовки онлайнових публікацій, підтримка складених документів і міжплатформову сумісності. FrameMaker підтримує довгі імена файлів і інтерфейс MAPI (Mail API), що полегшує відправку створених документів по електронній пошті або факсу як підключаються до повідомлень файлів. FrameMaker підтримує технологію OLE 2.0, тому пов'язані об'єкти автоматично оновлюються при зміні джерела, а подвійне натискання кнопки миші на вбудованому об'єкті OLE відкриває в середовищі FrameMaker програму, де він був створений (рис. 2.4).

Рис. 2.4. FrameMaker підтримує технологію OLE.

Щоб документи, підготовлені з допомогою FrameMaker, можна було розповсюджувати в настільки популярної сьогодні мережевому середовищі, компанія випустила спеціальну утиліту FrameMaker HoTaMaLe, реалізовану у вигляді плагіна. Ця утиліта перетворює документи FrameMaker в HTML: додає даний формат в пункт Зберегти меню Файл програми FrameMaker. Якщо користувач захоче змінити формати параграфів та стилі символів і задати їх перетворення в відмінні від стандартних, можна налаштувати параметри трансляції в спеціальному діалоговому вікні. Крім того, утиліта дозволяє розбити документ на різні файли HTML - користувач може вибрати параграф, з якого почнеться новий файл. Вся інформація про перетворення параграфів і стилів тексту зберігається на довідковій сторінці документа FrameMaker, яка піддається редагуванню. Таблична інформація довідкової сторінки дозволяє створювати макрокоманди, визначати графічні формати, початок і кінець документа або поддокумента.

Завдяки використанню шаблонів FrameMaker дозволяє публікувати один документ по декількох каналах, включаючи вивід на друк, висновок у файл PDF, публікацію в Мережі, створення електронної книги, висновок у файл для перегляду на КПК і так далі. Також пакет підтримує технології Adobe XMP (розширювана платформа подання метаданих) і WebDAV (платформа розподіленої роботи над документами), що прискорюють спільну роботу над документами і обмін контентом. Технологія XMP об'єднує програми компанії Adobe в єдину структуру, що стандартизує обмін метаданими у видавничих мережах.

У програмі величезна кількість фільтрів імпорту і експорту. FrameMaker дозволяє імпортувати дані з більш ніж 50 типів файлів і зберігати документи в найбільш поширених текстових форматах, може імпортувати будь-яку сторінку з файлу в форматі Adobe Portable Document Format (PDF) або як посилання, або як копію.

Довгий час користувачі FrameMaker побоювалися за долю програми і перспективи її подальшого розвитку в Adobe. Хоча вони і визнавали, що інтерфейс програми застарів і є занадто складним, набагато більше їх турбувала можлива зміна відношення розробників до пакету. Вони боялися, що корисні функції FrameMaker постраждають від підвищеної уваги до розвитку можливостей для роботи з XML і HTML. Тому всіх, звичайно, порадувало те, що розробники Adobe не скотилися в сторону виключно модних тенденцій на шкоду звичних функцій верстки. Підводячи підсумок, можна сказати, що FrameMaker погано підходить для початківців. Це найскладніша і потужна система серед поширених систем верстки. Проте FrameMaker дає професіоналу великі можливості за менший час [10, 11].



2.3 Модуль створення формул у FrameMaker

Формули у слові створюються за допомогою спеціального модуля, званого Equation Editor. У програмі Pagemaker формули не передбачені зовсім. Формула в Framemaker завжди створюється в кадрі (окремому вікні). Потім цей фрейм можна забезпечити потрібними властивостями - наприклад, пустити в підбір. Якщо в каталозі немає потрібного математичного елемента (або елемент має не той вигляд, який Вас влаштовує), можна модифікувати визначення наявного елемента або створити новий елемент (з Вашим власним визначенням).

Framemaker «розуміє» сенс математичних символів і може модифікувати висловлювання відповідно до визначень математичних елементів. Наприклад, можна дати команду винести загальні множники за дужки або перетворити коріння й дробу в дробові і негативні ступеня, або описати нові оператори та операнди, тобто задати їм варіанти «поведінки» при формульних перетвореннях.

Таким чином, апарат створення формул, наявний в Framemaker, може служити потребам не тільки оформлювача, а й автора: сам автор в діалозі може вибрати для конкретної формули потрібний варіант вистави.

Підводячи підсумок, можна сказати, що Framemaker погано підходить для початківців. Це найскладніша (і потужна) система серед скільки-небудь поширених систем верстки (за винятком ще більш складної системи Tex). Проте Framemaker дає професіоналу можливість заробляти значно більше, витрачаючи на це значно менше часу. Якщо Ви хоча б три рази на рік верстає книги, покупка і вивчення Framemaker стають цілком окупаються. І не доведеться сидіти ночами, перевіряючи зроблену вручну абзацний нумерацію і формуючи таблиці табуляції [12, 13]...



2.4 Команди меню FrameMaker

Огляд команд які використовуються у FrameMaker (рис. 2.5 - 2.12).

Рис. 2.5 Меню команди файл

Рис. 2.6 Меню команди редагування

Рис. 2.7 Меню команди формат

Рис. 2.8 Меню команди перегляд [12, 13]



Рис. 2.9. Меню команди спецелементи

Рис. 2.10. Меню команди допомога

Рис. 2.11. Меню команди таблиця, вікно

Рис. 2.12. Меню команди зображення



Висновки

В даній курсовій роботі розглянуто побудову тіл та дослідження параметрів графічних моделей геометричних тіл.

Зроблено огляд літератури стосовно проблеми використання програмного пакету FrameMaker . Незважаючи на недоліки, в даний час FrameMaker є кращим вибором при верстці книг. Найбільш розвинена автоматизація, потужні функції створення шаблонів і ефективна модель роботи дозволяють економити таку кількість сил і часу, що спроби використовувати інші програми верстки можна сміливо вважати малоуспішними.

Пакет Adobe FrameMaker орієнтований виключно на створення складних книг і в своєму класі, найкращий.



Список використаної літератури

1).http://ru.wikipedia.org/

2).Блінова Т.О., Порєв В.М. Комп'ютерна графіка / За ред. В.М.Горєва. - К: Видавництво “Юніор”, 2004. - 456с.

3).Петров М.Н., Волочков В.П. Компьютерная графика. СПб.: Питер, 2003 - 278 с.

4). Шикин А.В., Боресков А.В. Компьютерная графика. Полигональные модели. М.: Діалог МИФИ, 2001 - 432 с.

5).Автоматизация инженерно-графических работ / Г. Красильникова, В. Самсонов, С. Тарелкин. - СПб: Изд-во "Питер", 2000. 256 с.

6).С.В.Глушаков, Г.А.Крабе Компютерная графика, Харьков 2002.

7).Соколова Т.Ю. AutoCAD 2004. Англоязычная и русская версии /Соколова Т.IO. - М.: ДМК Пресс, 2004. - 600 с.: ил. - (Серия "Проектирование").

8).http://lib.qrz.ru/node/7985.

9).www.box-m.org/komputers/grafika/autocad-2008-dlya-studenta-samouchitel.html.

10).http://computer-graphics.narod.ru/colors.html.

11).http://www.ixbt.com/soft/adobe-framemaker-72.shtml.

12).http://www.publish.ru/articles/4394767/text/4041312.html.

13).http://samoucka.ru/document5116.html.

Размещено на Allbest.ru

...