Особистісні страхи призовників та їх психодіагностика

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ім. Г. С. КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ

УДК 159. 96: 345. 211. 1

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Особистісні страхи призовників та їх психодіагностика

19. 00. 01 - загальна психологія, історія психології

Косік Василь Васильович

Київ - 2001

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми

Розвиток Збройних Сил України включає аспекти соціального, матеріального, науково-технічного, а також психологічного забезпечення. Серед заходів супроводження життєдіяльності військових частин та підрозділів важливе місце надається психологічному забезпеченню бойової та мобілізаційної підготовки, дисципліни та управління військами.

Проблема кваліфікованого вивчення молодого поповнення, військового професійного відбору, раціонального розподілу особового складу з урахуванням схильностей та можливостей призовників завжди залишалася актуальною. Особливо загострюється вона в період складних та суперечливих процесів політичного, соціально-економічного реформування та духовного відродження українського суспільства.

За даних соціальних умов збільшуються вимоги до військовослужбовців як до професіоналів, здатних ефективно та в повному обсязі виконувати службові обов'язки, а разом з тим і до фахівців в системі професійного відбору, які повинні забезпечити відповідність психологічного портрету військовослужбовця займаній ним посаді. Адже, особливістю військової служби є діяльність в складних умовах, що супроводжується небезпекою для життя індивіда, високою психологічною «вартістю» його дій, терміновістю рішень, які приймаються.

Таким чином, підвищення ефективності діяльності військовослужбовця великою мірою залежить від знання психологічних механізмів його поведінки і тісно пов'язане з вивченням негативних психічних станів, які зумовлюються властивостями особистості. Одним з таких станів є страх.

Аналіз теоретичних та емпіричних досліджень з проблеми психічних станів та страху зокрема (В. М. Астапов, М. Й. Варій, В. К. Вілюнас, М. І. Дяченко, О. І. Захаров, Н. В. Імедадзе, М. Д. Левітов, О. М. Леонтьев, А. Є. Лічко, С. Д. Максименко, В. І. Медведєв, В. С. Мерлін, Н. І. Наєнко, В. Д. Нєбиліцин, О. В. Отвєтчіков, А. Е. Ольшаннікова, Я. В. Подоляк, А. М. Прихожан, П. Н. Сіманський, П. В. Сімонов, М. Ф. Феденко) дозволяє стверджувати, що дане психічне явище може бути одним з головних критеріїв придатності індивіда до військової служби.

Вивчення джерел особистісних страхів, які є відображенням психологічних властивостей індивіда, має профілактичне та передбачувальне значення, дозволяє прогнозувати рівень ефективності функціонування індивіда в тих чи інших умовах та ситуаціях військової життєдіяльності.

Однак, на даному етапі проблема стійкого особистісного страху розроблена ще недостатньо. Основні теоретичні та практичні зусилля спрямовувалися, як правило, на дослідження ситуативних його форм (переляк, паніка), зумовлених стресогенними чинниками військово-професійної діяльності, а також діагностику та корекцію постстресових наслідків.

Тому, психодіагностика особистісних страхів військовослужбовців в умовах служби в залежності від їх індивідуально-психологічних та типологічних особливостей є не тільки окремою науковою проблемою, але й важливою складовою системи військово-професійного відбору, психологічного обстеження молодого поповнення, раціонально-ефективного розподілу військових штатів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою науково-дослідної роботи “Технології та методики морально-психологічного забезпечення підготовки та застосування Збройних Сил України” (шифр “МПЗ-2”; замовник - Головне управління виховної роботи Міністерства оборони України), вих. № 87 від 17. 07. 2001 р.

Об'єкт дослідження - особистісні страхи призовників.

Предмет дослідження - взаємозалежність між джерелами особистісних страхів та індивідуально-психологічними властивостями, зокрема акцентуативними відмінностями призовників.

Мета дослідження - розкрити взаємозв'язки між джерелами особистісних страхів, з одного боку, та індивідуально-психологічними властивостями призовників, з іншого.

Гіпотеза дослідження: джерела особистісних страхів великою мірою зумовлюються акцентуативними відмінностями та іншими індивідуально-психологічними властивостями індивіда.

Для досягнення поставленої мети дослідження та перевірки гіпотези було поставлено такі завдання:

1. Проаналізувати основні теоретичні засади дослідження феномену страху та індивідуальних особистісних страхів зокрема.

2. Виявити зміст особистісних страхів призовників.

3. Дослідити взаємозв'язки між джерелами особистісних страхів та акцентуативними відмінностями призовників за типологією А. Є. Лічка.

4. Дослідити взаємозв'язки між джерелами особистісних страхів та індивідуально-психологічними властивостями призовників: високим рівнем особистісної тривожності, нейротизму, інтро-, екстраверсії.

5. Розробити методику психодіагностики особистісних страхів призовників.

Методологічну і теоретичну основу дослідження склали:

1. Положення про базові індивідуально-психологічні властивості індивіда (Г. Й. Айзенк, Б. Г. Ананьєв, Р. Кеттел, Г. С. Костюк, Б. Ф. Ломов, С. Д. Максименко, В. С. Мерлін, О. В. Скрипченко, Ч. Д. Спілбергер, К. Г. Юнг).

2. Положення про індивідуальну природу страху, як відображення індивідуально-психологічних властивостей індивіда (Д. Боулбі, В. Джемс, О. І. Захаров, К. Ізард, В. Д. Небиліцин, Ф. Ріман).

3. Емпіричні психологічні типології, базовані, насамперед, на клінічному досвіді (П. Б. Ганнушкін, К. Леонгард, А. Є. Лічко, Н. Мак-Вільямс, Л. Б. Морріс, Д. М. Олдхем, В. Шелдон).

Для реалізації програми дослідження використовувався комплекс методів: теоретичні - аналіз наукової літератури з проблем особистісного страху, його джерел та психодіагностики; емпіричні - тестування, анкетування, експертна оцінка; методи математичної обробки даних - факторний аналіз, кластерний аналіз.

У ході розв'язання поставлених завдань використовувались такі методики дослідження: «Особистісний опитувальник» (Г. Айзенк), «Шкала прояву тривожності» (Ж. Тейлор), «Шкала самооцінки рівня особистісної тривожності» (Ч. Спілбергер), «Особистісний опитувальник» (Г. Смішека), «Патохарактерологічний діагностичний опитувальник» (А. Є. Лічко), опитувальник «Прогноз», анкета «Назви власні страхи». Статистична обробка даних здійснювалася за допомогою факторного та кластерного аналізів.

Організація дослідження. В експерименті були задіяні 653 старші підлітки (16-17 років) в період проходження професійного відбору при військових комісаріатах.

З метою розв'язання поставлених завдань робота організаційно виконувалася у чотири етапи.

Надійність отриманих результатів та відповідність їх загальноприйнятим науковим критеріям забезпечувалися використанням комплексу взаємодоповнюючих методів дослідження, адекватних об'єкту, предмету, меті та завданням дослідження, репрезентативністю вибірки, поєднанням кількісного та якісного аналізу даних, отриманих апаратом багатовимірної статистики. Отримані дані оброблялись за допомогою статистичної програми SPSS 9. 0.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що:

- здійснено комплексне вивчення особистісних страхів осіб з різними індивідуально-психологічними властивостями;

- виявлена специфіка джерел особистісних страхів призовників;

- створена класифікація особистісних страхів призовників на основі проведених факторного та кластерного аналізів;

- розроблена методика діагностики особистісних страхів призовників.

Теоретичне значення дослідження полягає у розробці типології особистісних страхів, виявленні й обґрунтуванні взаємозв'язків між джерелами особистісних страхів та індивідуально-психологічними властивостями.

Практичне значення роботи полягає в розробці методики виявлення особистісних страхів призовників, яка може застосовуватись індивідуально та при колективних обстеженнях в комплексі психодіагностичних заходів в системі військового професійного відбору, при кваліфікаційному психологічному обстеженні молодого поповнення, а також як складова профілактичної та корекційної роботи з групою ризику.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження доповідались і обговорювались на засіданнях кафедри психології Військового гуманітарного інституту Національної академії оборони України, на Всеукраїнському науковому симпозіумі «Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі» (Київ - Черкаси, 1999 р.), на Міжнародному науково-практичному конгресі «Стреси в повсякденному житті дітей» (Одеса, 2000 р.), на науково-практичній конференції «Актуальні проблеми професійної підготовки практичних психологів» (Київ, 2000 р.), на науково-практичній конференції «Сім'я та шлюбно-родинні відносини в Україні» (Київ, 2001 р.).

Одержані теоретичні положення і висновки дисертації відображені у 9 публікаціях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який включає 219 найменувань робіт вітчизняних і зарубіжних авторів, додатків. Загальний обсяг дисертації 192 сторінки. Робота ілюстрована 41 рисунком та 24 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

особистісний страх призовник

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено мету, об'єкт, предмет, гіпотезу, завдання дослідження, його методологічну основу та методи, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, наводяться дані про апробацію результатів дослідження та структуру дисертації.

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади дослідження страху” здійснено аналіз наукового матеріалу з даної проблеми в порівняльному спектрі різних підходів. Зокрема, теоретично визначено сутність страху, його природу, функції та джерела, розкрито психологічний зміст понять “ситуативний” та “особистісний” страхи.

Аналіз існуючих наукових підходів щодо дослідження феномену страху як психічного стану показав, що дана проблема викликає широкий дослідницький інтерес на різних рівнях наукового пізнання: філософському, загально- та конкретно-науковому, що вказує на її значущість. Вченими підкреслюються особливість та винятковість психічного стану страху шляхом порівняння його з іншими спорідненими психічними станами (тривога, стрес). З теоретичних позицій дане переживання, крім специфічних психофізіологічних та біологічних параметрів, насамперед визначають суто психологічні показники, зокрема оцінка ситуації, яка містить загрозу (Н. В. Імедадзе, В. Р. Кісловська, Р. С. Лазарус, П. МакРейнольдс). Тобто, виражаючи ставлення індивіда до ситуації, подібна оцінка дає можливість зафіксувати суб'єктивний, власне психологічний аспект психічного явища (В. К. Вілюнас, А. Є. Ольшаннікова).

Теоретичні погляди на проблему особистісного страху розкриваються у контексті теорії акцентуацій характеру (К. Леонгард, А. Є. Лічко, Ф. Ріман, В. Шелдон). Розглянуто питання щодо індивідуальності особистісного страху, а саме залежність міри небезпечності того чи іншого явища, предмету або ситуації від суб'єктивного сприймання та оцінення індивідом (П. Б. Зільберман, Л. О. Китаєв-Смик, В. Н. Короленко, Н. І. Наєнко, К. К. Платонов, С. В. Разумов). З одного боку ситуації, які об'єктивно визнаються стресовими, більшістю індивідів оцінюються як загрозливі. Однак, є вони такими чи ні, залежить, в першу чергу, від суб'єктивної оцінки. Крім того, навіть ситуації, що належать до безпечних, можуть окремими індивідами розцінюватися як потенційно загрозливі. У даному розрізі Ф. Ріман виокремлює індивідуальні форми страхів, «особистісні їх видозміни», властиві кожному індивіду, які відображають його психологічні властивості, індивідуальні умови життя, схильності, оточення.

Проаналізовані теоретичні та практичні доробки з проблеми джерел страху та їх етіології. Основні з них опираються на біогенетичнй закон Мюллера-Геккеля, психоаналітичну теорію несвідомого, а також теорію зумовлення (або асоціативного научіння) та «соціального запозичення» (імітаційного научіння) (Д. Боулбі, П. С. Гуревич, В. Джемс, С. С. Занюк, А. І. Захаров, К. Ізард, Ж. Морено, С. Московічі, М. В. Осоріна, О. Ранк, С. Томкінс, Дж. Уотсон, Д. Хебб, З. Фрейд, К. Г. Юнг). Крім того, розглянуті наукові підходи щодо розв'язання питання вродженості (природності) та набутості джерел страху (В. Джемс, К. Ізард, Я. Рейковський, Дж. Уотсон).

Основні дослідницькі зусилля вчених з проблеми страху у військовій сфері зосереджувалися на проблемі приборкання страху, зумовленого стресогенними чинниками бою, виявлення та класифікації цих чинників, а також діагностики та корекції постстресових наслідків (Є. А. Афонін, М. Й. Варій, М. І. Дяченко, М. С. Корольчук, В. М. Крайнюк, П. П. Криворучко, В. І. Медведєв, Н. І. Наєнко, Я. В. Подоляк, П. Н. Сіманський, В. В. Стасюк, В. М. Феденко). Іншими словами, дослідницький акцент більшою мірою ставився на ситуативних формах страху (переляк, паніка).

Отже, проблема особистісного страху мало досліджена і потребує більш глибокого аналізу, зокрема у військовій сфері.

У другому розділі - «Методи та організація дослідження» аналізуються методичні аспекти вивчення особистісних страхів призовників, розглядаються конкретні психодіагностичні техніки, обгрунтовується методика дослідження вказаних станів, описується процедура дослідження, характеризується експериментальна вибірка.

З метою розв'язання поставлених завдань робота організаційно виконувалася у три етапи.

На першому етапі вивчалися теоретичні засади дослідження індивідуальних особистісних страхів.

На другому етапі дослідження емпірично виявлялася взаємозалежність між джерелами особистісних страхів, з одного боку, і акцентуативними відмінностями (за типологією А. Є. Лічка) та іншими індивідуально-психологічними властивостями призовників (тривожність, нейротизм, інтроверсія, екстраверсія), з іншого. На основі отриманих результатів була розроблена методика психодіагностики особистісних страхів призовників як результат структурування та узагальнення емпіричних даних.

Третій етап дослідження передбачав апробацію розробленої методики психодіагностики особистісних страхів. На цьому етапі здійснювалось обговорення результатів дослідження на конференціях, а також публікація його матеріалів.

Підібраний методичний інструментарій дозволив належним чином виконати поставлені завдання. Враховуючи специфіку дослідження, був визначений оптимальний тип психодіагностичної ситуації - добровільна участь в експерименті. На початковій стадії дослідження необхідно було виявити існуючі найпоширеніші активатори особистісних страхів призовників. Ця стадія характеризувалася добровільним самооціненням призовниками змісту власних страхів. Виявлені найпоширеніші джерела лягли в основу розробки анкети «Назви власні страхи», що застосовувалася на наступних стадіях дослідження. Структуру даної анкети склали 49 понять-джерел особистісних страхів призовників.

Емпіричну частину дослідження (другий етап) структурно визначили такі стадії:

1) виявлення особистісних страхів респондентів загальної експериментальної вибірки:

- виявлення міри спорідненості (внутрішніх структурних взаємозв'язків та відстаней у просторі геометричної моделі) між джерелами особистісних страхів у респондентів загальної експериментальної вибірки методами факторизації та кластеризації;

- структурування та класифікування за змістовим спрямуванням найпоширеніших джерел особистісних страхів призовників загальної вибірки.

2) дослідження взаємозв'язків між джерелами особистісних страхів та індивідуально-психологічними властивостями респондентів:

- дослідження найвираженіших джерел особистісних страхів у респондентів з високим рівнем нейротизму, особистісної тривожності, екстраверсії, інтроверсії;

- виявлення міри спорідненості (внутрішніх структурних взаємозв'язків та відстаней у просторі геометричної моделі) між джерелами особистісних страхів у призовників з високим рівнем нейротизму, особистісної тривожності, екстраверсії, інтроверсії методами факторизації та кластеризації;

- структурування та класифікування за змістовим спрямуванням найпоширеніших джерел особистісних страхів призовників з високим рівнем нейротизму, особистісної тривожності, екстраверсії, інтроверсії.

3) дослідження взаємозалежності між джерелами особистісних страхів і типами акцентуацій характеру призовників:

- виявлення найвираженіших джерел особистісних страхів у акцентуантів усіх типів за типологією А. Є. Лічка;

- виявлення міри спорідненості (внутрішніх структурних взаємозв'язків та відстаней в геометричному просторі) між джерелами особистісних страхів призовників з урахуванням їх акцентуативних відмінностей методами факторизації та кластеризації;

- структурування і класифікування найпоширеніших джерел особистісних страхів за змістовим спрямуванням з урахуванням акцентуативних відмінностей призовників.

У даному розділі описується, також, технологія використання математично-статистичного способу обробки емпіричних даних, а саме факторного та кластерного аналізів.

У третьому розділі «Дослідження джерел особистісних страхів призовників» аналізуються результати проведеного емпіричного дослідження - виявлення взаємозв'язків між джерелами особистісних страхів та індивідуально-психологічними властивостями призовників.

На першому етапі практичної частини дослідження виявлявся характер особистісних страхів респондентів загальної вибірки.

Висновки про те, що отримані показники підтверджуються більше ніж в 60% випадків, приймалися на рівні значимості 0, 05 та 0, 001.

Загалом у призовників, у першу чергу, проявляються просторові страхи. На другому місці за вираженістю розташовані страхи стихій та інцертивні (від лат. іncertio - невідоме) страхи.

Узагальнюючи отримані результати факторного та кластерного аналізів, можна зауважити, що найспорідненішими та класифікаційно незалежними особистісними страхами усієї вибірки призовників є соціальні та страхи невротичного характеру, які, проте, характеризуються найменшою частотою прояву.

На другому етапі виявлялися взаємозв'язки між джерелами особистісних страхів призовників та їх індивідуально-психологічними властивостями: високим рівнем тривожності, нейротизму, екстраверсії, інтроверсії.

У призовників, які характеризуються високим рівнем тривожності, значно переважає група містичних страхів, що, на наш погляд, є проявом тенденції до «магічного мислення» (О. І. Захаров).

Крім того, у тривожних призовників проявляються страхи, що входять до групи соціальних, оскільки “в соціальних страхах переважає тривожний регістр особистісного реагування” (О. І. Захаров). Серед джерел особистісних страхів вказаної групи домінують - «покарання», «самотність». В групі іпохондричних страхів, яка також займає другу позицію, домінує страх «болю».

Найспорідненішими між собою, класифікаційно незалежними особистісними страхами високотривожних призовників є - іпохондричні, невротичного характеру, обумовлені різким інтенсивним впливом (лякливістю), соціальні, інцертивні.

У нейротичних призовників також найінтенсивніше виявляються містичні страхи. Другу позицію в кількісному відношенні посідають іпохондричні та інцертивні страхи.

За результатами факторного і кластерного аналізів, найспорідненішими між собою, класифікаційно уособоленими особистісними страхами нейротичних призовників є - соціальні, містичні, невротичного характеру, інцертивні, обумовлені різким інтенсивним впливом (лякливістю).

Найвищі кількісні показники у респондентів-екстравертів виявляють групи іпохондричних та просторових страхів, в яких найінтенсивнішими є страхи «захворювання», «болю», «глибини». У інтровертів першу позицію також займає група іпохондричних страхів, в якій превалює страх «захворювання». На другій позиції знаходяться інцертивні страхи, в яких переважає страх «невизначеності».

Результати факторного та кластерного аналізів емпіричних даних свідчать про те, що основними, класифікаційно незалежними змістовими напрямками джерел страхів призовників-інтровертів є такі: невротичний; стихій; соціальний; містичний.

Узагальнюючи результати факторного та кластерного аналізів, можна зауважити, що найспорідненішими, класифікаційно незалежними особистісними страхами призовників екстравертивного типу є - обумовлені різким інтенсивним впливом, стихій, іпохондричні, невротичні, містичні.

Також, в цьому розділі здійснювалось вивчення взаємозв'язків між джерелами особистісних страхів і типами акцентуацій призовників за типологією А. Є. Лічка. Отримані дані ми розглядали у двох напрямках:

1) дослідження частоти прояву окремих індивідуальних страхів;

2) дослідження інтенсивності прояву окремих страхів з урахуванням їх рангових позицій (при виконанні анкети «Назви власні страхи» респонденти не тільки вибирали 5 найактуальніших для себе джерел, але й рангували їх за власною значущістю).

Ця стадія експерименту дозволила дослідити розподіл джерел страхів в межах кожної окремої акцентуації, а також - найінтенсивніші страхи в контексті усіх типів акцентуацій.

Зокрема, у гіпертимів переважає група містичних страхів. Найінтенсивнішими окремими джерелами особистісних страхів є - «вогонь», «біль» та «містичні образи». За результатами факторного та кластерного аналізів, найспорідненішими та класифікаційно незалежними особистісними страхами призовників гіпертимного типу є - обумовлені різким інтенсивним впливом, інцертивні, містичні.

У представників циклоїдної акцентуації превалює група інцертивних страхів. Окремими, найінтенсивнішими, є страхи «глибини», «невідомого», «самотності». Узагальнюючи результати факторного та кластерного аналізів, слід зауважити, що найспорідненішими, класифікаційно уособленими страхами призовників циклоїдного типу є - інцертивні, іпохондричні.

Лабільна, істероїдна та астено-невротична акцентуації характеризуються інтенсивним проявом групи іпохондричних страхів. Таким чином, на наш погляд, відображаються інфантильна, егоцентрична та іпохондрична особистісні тенденції представників цих акцентуацій характеру. Окремими, найінтенсивнішими джерелами страхів акцентуантів лабільного типу є - «зараження», «вогонь» та «невизначеність». Узагальнюючи отримані результати факторного та кластерного аналізів, можна зауважити, що найспорідненішими, класифікаційно уособленими страхами призовників лабільного типу є - обумовлені різким інтенсивним впливом, соціальні, містичні.

Найінтенсивнішими в істероїдів є страхи «захворювання», «самотності», «невідомого». Результати факторного та кластерного аналізів свідчать про те, що найспорідненішими, класифікаційно уособленими страхами призовників цього типу акцентуації є - містичні, іпохондричні, просторові, які обумовлюються егоцентричними особистісними тенденціями, характерними для вказаних акцентуантів.

В представників епілептоїдної та шизоїдної акцентуацій найінтенсивніше проявляється група просторових страхів, що за нашим припущенням, певною мірою детермінується соматотонічною та церебротонічною конституційною основою даних типів. При епілептоїдній акцентуації характеру переважають страхи «вогню», «висоти», «невідомого». Згідно результатів факторного та кластерного аналізів, найспорідненішими, класифікаційно уособленими страхами призовників епілептоїдного типу є - невротичні, стихій, містичні.

Представники шизоїдної акцентуації в більшій мірі схильні до страхів «покарання», «самотності», «болю» та «містичних образів». За результатами факторного та кластерного аналізів, найспорідненішими, класифікаційно уособленими особистісними страхами призовників шизоїдного типу є - невротичні (обумовлені соціофобічною тенденцією), невротичні (обумовлені агорафобічною тенденцією), містичні, соціальні, іпохондричні.

В акцентуантів астено-невротичного типу превалюють іпохондричні страхи «зараження», «захворювання», «болю». Результати факторного та кластерного аналізів свідчать про те, що найспорідненішими, класифікаційно уособленими страхами призовників цього типу є - невротичні, соціальні, обумовлені різким інтенсивним впливом, іпохондричні.

У сенситивних та психастенічних призовників переважають групи соціальних і містичних особистісних страхів, тобто страхів «релятивного» та «футуристичного» спрямування. Сенситивна акцентуація характеризується інтенсивними соціальними страхами «невпорання», «запізнення», «покарання». Згідно результатів факторного та кластерного аналізів, найспорідненішими, класифікаційно уособленими особистісними страхами призовників сенситивного типу є - невротичні, обумовлені різким інтенсивним впливом, соціальні.

Представники психастенічної акцентуації більшою мірою схильні до містичних страхів «диявола», «мертвих людей», «інших містичних образів». За результатами факторного та кластерного аналізів, найспорідненішими, класифікаційно уособленими страхами призовників психастенічного типу є - стихій, соціальні, просторові, іпохондричні, містичні, інцертивні, невротичні.

Нестійка акцентуація характеризується перевагою групи іпохондричних страхів. Окремими, найінтенсивнішими джерелами особистісних страхів у представників цього типу є - “зараження”, “вогонь”, “самотність”. Результати факторного та кластерного аналізів свідчать про те, що найспорідненішими, класифікаційно уособленими особистісними страхами призовників нестійкого типу є - стихій, містичні.

На третьому етапі дослідження розроблялася методика діагностики особистісних страхів призовників, яка включає наступні етапи:

1. Виявлення найбільш виражених акцентуативних відмінностей призовників за допомогою методики ПДО А. Є. Лічка.

2. Виявлення індивідуально-психологічних властивостей призовників (рівня нейротизму, особистісної тривожності, інтро-екстраверсії) за допомогою методик Ч. Спілбергера (Ж. Тейлора), ЕРІ Айзенка.

3. Виявлення особистісних страхів призовників. На цій стадії використовується безпосередньо алгоритм виявлення особистісних страхів, який пропонується у вигляді зведених психодіагностичних таблиць (див. табл. 1-4).

Запропонована методика виявляє:

найінтенсивніші особистісні страхи (окремі джерела та групи джерел) в межах кожного типу акцентуацій характеру призовників (ранги позначені римськими цифрами в таблицях 1, 3) ;

акцентуації характеру, за яких певні джерела (групи джерел) страхів виявляються найчастіше (позначені затемненими клітинами в таблицях 1, 3) ;

найвираженіші особистісні страхи (окремі джерела та групи джерел) тривожних і нейротичних призовників, а також призовників - інтро- та екстравертів (ранги позначені римськими цифрами в таблицях 2, 4) ;

розподіл особистісних страхів призовників (окремих джерел та груп джерел) за шкалою інтро-екстраверсія (затемнені клітини в таблицях 2, 4 відповідають більшій частоті).

Інформативні можливості даної методики полягають у:

прогнозуванні загального змістового спрямування (типу, що переважає) джерел особистісних страхів за акцентуаціями характеру призовників (римські цифри та затемнені клітини в таблиці 3) ;

прогнозуванні окремих джерел особистісних страхів за акцентуаціями характеру призовників (римські цифри та затемнені клітини в таблиці 1) ;

прогнозуванні загального змістового спрямування (типу, що переважає) джерел особистісних страхів за індивідуально-психологічними властивостями призовників - високим рівнем тривожності, нейротизму, інтроверсії, екстраверсії (римські цифри та затемнені клітини в таблиці 4) ;

Таблиця 1

Розподіл найвираженіших джерел особистісних страхів між типами акцентуацій характеру (за типологією А. Є. Лічка)

Джерела особистісних страхів	Типи акцентуацій
	Гіпертимний	Циклоїдний	Лабільний	Істероїдний	Епілептоїдн.	Шизоїдний	111111111111111111111111111111111111111111111111111	Сенситивн.	Психастеніч.	Нестійкий
Ураган (буря)
Землетрус
Вода (повінь)
Вогонь (пожежа)	І		ІІ		І					ІІІ
Висота					ІІ
Глибина		І		ІV
Захворювання				І			ІІ
Зараження			І				І			І
Біль	ІІ					ІІІ	ІІІ
Кров
Лікарі
Гострі предмети
Самотність		ІІІ		ІІ		ІІ				ІV
Покарання						І		ІІІ
Напад
Незнайомі люди
Невпорання								І
Втрата власної поваги до себе
Несправедлива образа оточуючих
Неприборкання переживання
Запізнення								II
Невідоме		ІІ		ІІІ	ІІІ
Невизначеність			ІІІ
Темрява								IV
Мертві люди									II
Диявол									I	II
Інші містичні образи	ІІІ					ІV			III
Сновидіння
Почервоніння
Перебування на широкій площі
Натовп
Перебування в тісному приміщенні
Несподівані різкі звуки

Таблиця 2

Взаємозв'язок між найінтенсивнішими особистісними страхами та індивідуально-психологічними властивостями призовників

Джерела особистісних страхів	Психологічні характеристики
	Високий рівень тривожності	Високий рівень нейротизму	Екстраверсія	Інтроверсія
Ураган (буря)
Землетрус
Вода (повінь)
Вогонь (пожежа)	IV		V	III
Висота
Глибина			IV
Захворювання		II	III	I
Зараження
Біль	III	V
Кров
Гострі предмети
Самотність
Покарання				IV
Напад
Незнайомі люди
Невпорання
Несправедлива образа оточуючих
Неприборкання переживання
Запізнення
Невідоме		IV	II
Невизначеність
Мертві люди	V
Темрява
Диявол	I	I	I	II
Інші містичні образи	II	III		V
Почервоніння
Перебування на широкій площі
Натовп
Перебування в тісному приміщенні
Несподівані різкі звуки

Таблиця 3

Груповий розподіл джерел особистісних страхів між типами акцентуацій (за типологією А. Є. Лічка)

Групи особистісних страхів	Типи акцентуацій
	Гіпертимний	Циклоїдний	Лабільний	Істероїдний	Епілептоїдний	Шизоїдний	Астено-невр.	Сенситивний	Психастенічн.	Нестійкий
Страхи стихій					ІІ
Просторові страхи		ІІ			І	І
Іпохондрич. страхи	ІІ		І	І			І		ІІ	І
Соціальні страхи							ІІ	І		ІІ
Інцертивні страхи		І	ІІ	ІІ		ІІ
Містичні страхи	І							ІІ	І
Страхи невротич. характеру

Таблиця 4

Взаємозв'язок між групами особистісних страхів та індивідуально-психологічними властивостями призовників

Групи особистісних страхів	Психологічні характеристики
	Високий рівень тривожності	Високий рівень нейротизму	ІV група НПС	Екстраверсія	Інтроверсія
Страхи стихій
Просторові страхи				ІІ
Іпохондр. страхи	ІІ	І	ІІ	І	І
Соціальні страхи			І
Інцертивні страхи		ІІ		ІІІ	ІІ
Містичні страхи	І				ІІІ
Страхи невротич. характеру

прогнозування окремих джерел особистісних страхів за тими самими індивідуально-психологічними властивостями призовників (римські цифри та затемнені клітини в таблиці 2).

Таким чином, дана методика допомагає у вирішенні однієї з найактуальніших проблем психодіагностики, пов'язаної з необ'єктивністю вербалізації індивідом власних переживань. Тобто, використання даної технології діагностики страхів враховує випадки, коли вербалізація власних переживань є для призовника надто складним завданням. Іншими словами, цей метод допомагає в усіх випадках труднощів вербального вираження психологічного змісту за рахунок опосередкованого виявлення особистісних страхів, виходячи з індивідуально-психологічних особливостей індивіда.

Проведене емпіричне дослідження і теоретичне обгрунтування отриманих даних дозволяють рекомендувати запропоновану методику психодіагностики особистісних страхів як складову комплексу психологічних заходів з метою підвищення ефективності діяльності військових спеціалістів.

Зокрема, застосування даної методики сприятиме розв'язанню таких завдань військової життєдіяльності:

прогнозування зниження функціональних можливостей індивіда в тих чи інших умовах військової діяльності;

узгодження специфіки службових завдань військовослужбовців з їх особистісними страхами;

комплектування штатних підрозділів, команд, а також спеціальних одиниць з урахуванням особистісних страхів військовослужбовців.

Отже, запропонована методика може використовуватися в комплексі психодіагностичних заходів в системі військового професійного відбору, при кваліфікаційному психологічному обстеженні молодого поповнення, а також, як складова психопрофілактичної та психокорекційної роботи психолога з членами групи ризику.

У висновках підводяться підсумки проведеного теоретичного та емпіричного дослідження, які в цілому підтвердили висунуту гіпотезу; намічено перспективу подальшої розробки проблеми. Узагальнення результатів дослідження дозволило констатувати наступне:

1. Проведене дослідження, яке спрямовувалось на аналіз, виявлення та обгрунтування джерел особистісних страхів призовників, показало, що проблема психодіагностики вказаних станів в контексті підвищення ефективності військово-професійної діяльності вивчена недостатньо.

2. Між джерелами особистісних страхів існують внутрішні структурні взаємозв'язки, які визначають міру їх спорідненості та лежать в основі класифікації вказаних станів.

3. Між частотою та інтенсивністю вияву джерел особистісних страхів, з одного боку, та індивідуально-психологічними (зокрема, акцентуативними) властивостями призовників, з іншого, існують стійкі взаємозв'язки, що є підтвердженням висунутої гіпотези.

4. Емпіричне дослідження й теоретичне обгрунтування отриманих даних дали змогу побудувати цілісну психодіагностичну методику та рекомендувати її психологам в цілях підвищення ефективності діяльності військових спеціалістів згідно з функціональними посадовими обов'язками.

5. Розроблена методика виявлення особистісних страхів - ефективний психодіагностичний засіб, особливо у випадках труднощів вербалізації індивідом власних переживань. Методика може застосовуватися в комплексі психодіагностичних заходів в системі психологічного відбору призовників, обстеження молодого поповнення у частинах, а також, як складова профілактичної та психокорекційної роботи з групою ризику.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Косік В. В. Страх у контексті психологічного портрету призовника // Зб. наук. пр. Київського військового гуманітарного інституту. - Випуск 1 (8). - 1999. - С. 28-33.

2. Косік В. В. Окремі аспекти психодіагностики страху у військовослужбовців за допомогою тематичного малюнку // Зб. наук. пр. Київського військового гуманітарного інституту. - Випуск 3 (10). - 1999. - С. 32-37.

3. Косік В. В. Філогенетичний паралелізм та психоаналітичне пояснення природи страху // Зб. наук. пр. Київського військового гуманітарного інституту. - Випуск 4 (11). - 1999. - С. 35-39.

4. Косік В. В. Розвиток страхів в онтогенезі // Зб. наук. пр. Військового гуманітарного інституту Національної академії оборони України. - Випуск 6 (13). - 1999. - С. 21-26.

5. Косік В. В. Окремі аспекти психологічної діагностики форм прояву особистісних страхів у респондентів старшого підліткового віку // Зб. наук. пр. Військового гуманітарного інституту Національної академії оборони України. - Випуск 1 (14). - 2000. - С. 21-26.

6. Косік В. В. Вікова динаміка страхів // Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі: Матеріали Всеукраїнського наукового симпозіуму. - Київ-Черкаси, 1999. - С. 49.

7. Косік В. В. Дослідження практичним психологом форм прояву (об'єктів) особистісних індивідуальних страхів індивідів старшого підліткового віку // Актуальные проблемы профессиональной подготовки практических психологов: Сборник научных трудов. - Приложение № 10 (15) к научному журналу «Персонал», № 5 (59). - К., 2000. - С. 158-162.

8. Косік В. В. Окремі аспекти психодіагностики особистісних страхів у респондентів підліткового віку // Стреси в повсякденному житті дітей: Матеріали Міжнародного конгресу. - Спецвипуск-2000, “Наука і освіта”. - Одеса, 2000. - С. 29-30.

9. Косік В. В. Джерела особистісних страхів старших підлітків // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. Максименка С. Д. / - К., 2001. - т. ІІІ, ч. 3. - С. 105-110.

АНОТАЦІЯ

Косік В. В. Особистісні страхи призовників та їх психодіагностика. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19. 00. 01 - загальна психологія, історія психології. Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України, Київ, 2001.

Дисертація присвячена вивченню особистісних страхів призовників. Встановлено, що між окремими джерелами особистісних страхів існують внутрішні структурні взаємозв'язки, які визначають міру спорідненості між ними та лежать в основі класифікації вказаних станів.

Виявлено стійкі взаємозв'язки між частотою та інтенсивністю вияву окремих джерел особистісних страхів, з одного боку, та індивідуально-психологічними (зокрема, акцентуативними) властивостями призовників, з іншого.

Розроблено методику діагностики особистісних страхів призовників, яка може застосовуватись індивідуально та при колективних обстеженнях в комплексі психодіагностичних заходів в системі військового професійного відбору.

Основні результати дослідження опубліковані в 9 статтях.

Ключові слова: особистісні страхи, джерела особистісних страхів, призовник, типи акцентуацій, індивідуально-психологічні властивості.

Косик В. В. Личностные страхи призывников и их психодиагностика. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата психологических наук по специальности 19. 00. 01 - общая психология, история психологии. Институт психологии им. Г. С. Костюка АПН Украины, Киев, 2001.

Диссертация посвящена изучению личностных страхов призывников. В работе выявлены стойкие взаимосвязи между частотой и интенсивностью проявления отдельных источников личностных страхов, с одной стороны, и индивидуально-психологическими (в частности, акцентуативными) свойствами призывников, с другой.

Исследовались личностные страхи призывников в возрасте 16-17 лет. С целью решения поставленных задач работа выполнялась в три этапа.

На первом этапе изучались теоретические основы исследования индивидуальных личностных страхов. Был выявлен комплекс диагностических методик, применение которого соответствовало цели и задачам исследования.

На втором этапе исследования эмпирически обнаруживалась взаимозависимость между источниками личностных страхов, с одной стороны, и акцентуативными особенностями (согласно типологии А. Е. Личко), а также другими индивидуально-психологическими свойствами призывников (тревожность, нейротизм, интроверсия, экстраверсия), с другой. Установлено, что между источниками личностных страхов существуют внутренние структурные взаимосвязи, которые лежат в основе классификации указанных состояний.

На третьем этапе разработана методика психодиагностики личностных страхов призывников, которая включает следующие стадии: выявление преобладающих акцентуативных отличий у призывников с помощью методики ПДО А. Е. Личко; выявление индивидуально-психологических свойств призывников (уровнeй нейротизма, личностной тревожности, интро-, экстраверсии) с помощью методик Ч. Спилбергера (Ж. Тейлора), ЕРI Айзенка; определение наиболее вероятных личностных страхов призывников по сводным таблицам.

Предложенная методика выявляет: наиболее частые и интенсивные личностные страхи (отдельные источники и группы источников) в пределах каждого типа акцентуаций характера призывников; акцентуации характера, при которых определенные источники (группы источников) страхов обнаруживаются наиболее часто; наиболее выраженные личностные страхи (отдельные источники и группы источников) тревожных и нейротичных призывников, а также призывников - интро- и экстравертов; распределение личностных страхов призывников (отдельных источников и групп источников) по шкале интро-экстраверсии.

Информативные возможности данной методики состоят в: прогнозировании общего содержательного направления (преобладающей группы) источников личностных страхов по акцентуациям характера призывников; прогнозировании отдельных источников личностных страхов по акцентуациям характера призывников; прогнозировании общего содержательного направления (преобладающей группы) источников личностных страхов по индивидуально-психологическим свойствам призывников - высокому уровню тревожности, нейротизма, интроверсии, экстраверсии; прогнозирование отдельных источников личностных страхов по указанным индивидуально-психологическим свойствам призывников.

Данная методика помогает в решении проблемы психодиагностики, связанной с необъективностью вербализации индивидом собственных переживаний.

Эмпирическое исследование и теоретическое обоснование полученных данных позволяют рекомендовать предложенную методику психодиагностики личностных страхов как составную часть комплекса психологических мероприятий, направленных на повышение эффективности деятельности военных специалистов.

В частности, применение данной методики оказывает содействие решению таких задач воинской жизнедеятельности: прогнозирование снижения функциональных возможностей индивида в тех или иных условиях воинской деятельности; согласование специфики служебных задач военнослужащих с их личностными страхами; комплектование штатных подразделений, команд, а также специальных единиц с учетом личностных страхов военнослужащих.

Методика может применяться индивидуально и при коллективных обследованиях в комплексе психодиагностических мероприятий в системе воинского профессионального отбора, при психологическом обследовании молодого пополнения, а также как составная часть психопрофилактической и коррекционной работы с членами группы риска.

Основные результаты исследования опубликованы в 9 статьях.

Ключевые слова: личностные страхи, источники личностных страхов, призывник, типы акцентуаций, индивидуально-психологические свойства.

Kosik. V. V. Personal fears of conscripts and their psychological diagnostics. - Manuscript.

The dissertation to gain Candidate degree in psychological sciences, specialty - 19. 00. 0...