Технологія приймально-передавальних пристроїв

Вдосконалення порядку та визначення основних елементів радіозасобів. Проектування синтезатора частот, вхідних та кінцевих фільтрів. Радіосигнали різних видів модуляції та маніпуляції. Часова форма телеграфного сигналу. Схема спектрального представлення.

Рубрика Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 03.04.2016
Размер файла 244,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Контрольна робота

«Технологія приймально-передавальних пристроїв»

Мета: вдосконалити навички з порядку визначення основних характеристик елементів радіозасобів (синтезатора частот, вхідних та кінцевих фільтрів) відповідно до первинних та радіосигналів різних видів модуляції та маніпуляції.

Завдання роботи:

Таблиця 1

№ по списку в журналі

№ завдання

Варіант завдання

27

1

Накреслити графіки часового та спектрального представлення періодичної послідовності телеграфних посилок (1:3) на швидкості 25 Бод

2

Накреслити графіки часового та спектрального представлення радіосигналу АМ на частоті 12 МГц, модульованого гармонічним коливанням з частотою 800 Гц. Індекс модуляції = 1/2.

3

ДРЧ від 1 до 30 МГц з кроком 500 КГц. Частота ОГ 5 МГц.

Під телеграфним, розуміють сигнал, що має два рівні: рівень логічної одиниці (максимальне значення), та логічного нуля (мінімальне значення). Зазвичай, такий вид сигналу застосовується для передачі інформації, наприклад, у кодах Морзе, та ін. Насамперед, це пояснюється високим рівнем завадостійкості, та простоти схемотехнічної реалізації передавальних пристроїв. Швидкість передачі телеграфного сигналу визначає кількість двійкових імпульсів, що передаються за одиницю часу. Так, знаючи, що швидкість передачі становить 100 Бод, неважко обчислити тривалість імпульсу: мс. Запис (1:3) означає, що у одній посилці міститься один імпульс високого рівня, та три імпульси низького. Часова форма вказаного в завданні телеграфного сигналу приведена на рис. 1.

Рис. 1. Часова форма телеграфного сигналу (1:3).

Спектральне представлення телеграфного сигналу, має вид, зображений на рис.2.

Рис.2. Спектральне представлення телеграфного сигналу

Як відомо, суть амплітудної модуляції полягає у зміні амплітуди високочастотного несучого коливання (радіосигналу) під впливом низькочастотного коливання. Так, при збільшенні амплітуди модулюючого коливання, амплітуда несучого коливання зростає, і навпаки, при зменшенні амплітуди модулюючого коливання - зменшується. У нашому випадку у якості несучого коливання слід розуміти радіосигнал на частоті f = 10 МГц. Під коливанням, що має характер модулюючого - гармонічне коливання з частотою F = 300Гц. З'ясуємо зміст індексу модуляції m. Згідно із означенням, індекс модуляції рівний відношенню максимальної зміни амплітуди модульованого сигналу, до амплітуди модулюючого коливання А. Тобто:

,

Якщо , то . Часові форми напруг несучого, модулюючого та результуючого коливання представлено на рис.3. Спектральне представлення наведено на рис. 4.

Рис. 3. Спектральне представлення амплітудно-модульованого сигналу (m=1).

Розглянемо принцип формування (генерації) сітки частот інтерполяційним методом. В його основу покладено ідею синтезу коливань робочої частоти шляхом проведення у певній послідовності операції множення, ділення та перетворення частоти опорного генератора (ОГ).

Нехай синтезатор частоти складається з двох генераторів Г1 та Г2, частоти генерації вихідного сигналу яких складають f1 та f2 відповідно, а також із перетворювача частоти та фільтру нижніх частот.

На виході перетворювача частоти можуть утворюватись комбінаційні частоти виду, де та - позитивні цілі числа. Необхідне коливання виділяють на виході фільтром, але в полосу частот фільтра можуть потрапляти побічні складові, що близькі до основного коливання, тому ефективно їх ослабити за допомогою фільтра взагалі не вдається.

Суму називають порядком комбінаційної складової. Узагальнена структурна схема такого синтезатора та спектр утвореного коливання показано на рисунках (рис. 4

Рис. 4. Загальна структурна схема реалізації інтерполяційного методу

В деяких моделях збуджувачів та гетеродинів цей метод використовується безпосередньо для формування частот на виході збуджувача. Але частіше за допомогою цього методу здійснюється утворення групи еталонних частот в так званих блоках опорних частот. Отримання ж коливань у всьому діапазоні робочих частот виконується з використанням інших методів.

Рис. 5. Сітка частот, що створена інтерполяційним методом

Розглянемо далі схему формування окремих дискретних частот. Приведена нижче схема (рис.3.3) інтерполяційного синтезатора забезпечує формування коливань з кроком 500 КГц у діапазоні від 1 МГц до 30 МГц. Частота опорного генератора рівна f? = 5 МГц. Для отримання вихідного коливання, частота якого відповідає заданим умовам, коливання опорного генератора піддається таким перетворенням:

- створюється коливання . Отримане коливання множиться на . Таким чином ;

- створюється коливання з частотами , , , , , .

- сумуються коливання , , утворюючи таким чином 10 піддіапазонів

Рис.6 Схема інтерполяційного синтезатора частот

Перемикаючи фільтри в перемножувачі частоти на 1…6 та виходи змішувачів СМ1…СМ6, можна отримати на виході коливання з кроком 0,5МГц у необхідному діапазоні частот.

Висновки

радіосигнал синтезатор телеграфний спектральний

В результаті виконання роботи було вивчено та відпрацьовано методику проектування синтезатора частот із заданими параметрами. Зроблено опис інтерполяційного методу формування сітки частот. Відпрацьовано графіки часового та спектрального представлення первинного електричного сигналу та радіосигналу, промодульованих за допомогою низькочастотних сигналів.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Поняття і основні вимоги до приймально-передавальних систем в радіотехнічних засобах озброєння. Принципи побудови багатокаскадних передавальних пристроїв. Ескізні розрахунки структурної схеми радіолокаційного передавача. Вибір потужних НВЧ транзисторів.

    курсовая работа [53,7 K], добавлен 23.10.2010

  • Математичні моделі, параметри та енергетичні характеристики амплітудно-модульованих (АМ) сигналів. Осцилограми модулюючого сигналу при різних значеннях коефіцієнта модуляції. Спектральна діаграма АМ-сигналу при однотональній та багатотональній модуляції.

    реферат [158,8 K], добавлен 08.01.2011

  • Методика синтезу цифрових фільтрів з кінцевими імпульсними характеристиками частотною вибіркою. Розрахунок основних елементів цифрового фільтру, АЧХ та ФЧХ цифрового фільтру. Визначення часу затримки при проходженні сигналу, структурна схема фільтру.

    курсовая работа [1,6 M], добавлен 28.10.2011

  • Аналіз функціонування ЗЕМ на базі інформаційних технологій схемотехнічного проектування. Проектування конструкторської реалізації ЗЕМ у формі ГІС. Проектування плівкових пасивних елементів і конструкції. Визначення параметрів паразитних елементів.

    курсовая работа [2,6 M], добавлен 19.10.2010

  • Огляд аналогічних схем та особливості проектування фільтрів. Фільтр Баттерворта, поняття смуги пропуску та затримки. Сфери застосування низькочастотних фільтрів. Опис методів за конструктивною специфікою та розрахунок проекту фільтру п’ятого порядку.

    курсовая работа [2,3 M], добавлен 13.01.2012

  • Загальні відомості про системи передачі інформації. Процедури кодування та модуляції. Використання аналогово-цифрових перетворювачів. Умови передачі різних видів сигналів. Розрахунок джерела повідомлення. Параметри вхідних та вихідних сигналів кодера.

    курсовая работа [571,5 K], добавлен 12.12.2010

  • Огляд аналогічних схем та особливості проектування фільтрів. Визначення полінома Баттерворта. Вибір типів резисторів, конденсаторів та операційних підсилювачів. Розрахунок елементів схеми. Методика налагодження та регулювання розробленого фільтра.

    курсовая работа [271,7 K], добавлен 08.03.2012

  • Опис особливостей характеристик фільтрів різних типів на прикладі ФНЧ-прототипу. Фільтри Баттерворта з максимально плоскою характеристикою. Вибір методики розрахунку. Визначення кількості ланок і вибір їх типів. Розрахунок номіналів елементів каскаду.

    курсовая работа [228,4 K], добавлен 25.12.2013

  • Амплітудно-модульований сигнал. Математична модель модульованого сигналу. Частота гармонічного сигналу-перенощика. Спектральний склад АМ-сигналу. Визначення найбільшої та найменшої амплітуди модульованого сигналу. Максимальна потужність при модуляції.

    контрольная работа [369,4 K], добавлен 06.11.2016

  • Визначення виду та типу генераторних та підсилювальних пристроїв, функціональної схеми радіопередавальних пристроїв та їх елементів. Види нестабільності частоти, гармонійні та негармонійні регулярні відхилення. Схема канального підсилювача потужності.

    реферат [25,3 K], добавлен 02.11.2010

  • Характеристика параметричних моделей випадкових процесів. Особливості методів спектрального оцінювання, апроксимація даних з використанням детермінованої експоненціальної моделі по методу Проні. Автокореляційна функція як часова характеристика сигналу.

    реферат [243,3 K], добавлен 04.12.2010

  • Процес формування сигналу-коду та його перевірка. Ескізне проектування, електрична структурна схема, основні аспекти роботи системи. Розробка моделі на мові VHDL, генерація кодової послідовності, схеми мультиплексорів та реалізація приймача сигналу.

    курсовая работа [422,6 K], добавлен 18.09.2010

  • Схема частотних перетворень сигналу. Обґрунтування доцільності використання амплітудної модуляції з одною бічною смугою. Чинники, що обмежують довжину ділянки регенерації. Визначення секунди, яка сильно уражена помилками. Блок з фоновими помилками.

    контрольная работа [528,9 K], добавлен 05.02.2015

  • Еквівалентна схема заміщення заданої схеми для роботи на роботі середніх частот малого та великого сигналу. Моделювання PSpice Shematics. Побудова АЧХ і ФЧХ вхідного опору схеми. Вплив параметрів даних елементів та коефіцієнта підсилення по напрузі.

    курсовая работа [1,1 M], добавлен 04.07.2014

  • Опис роботи схеми, знаходження передавальних функцій слідкуючого пристрою. Складання рівняння асинхронного двигуна. Визначення передавальних функцій системи. Аналіз граничного значення коефіцієнта передачі тахогенератора. Оптимізація роботи пристрою.

    курсовая работа [1,9 M], добавлен 13.01.2015

  • Проектування пристроїв автоматичної точної синхронізації. Способи синхронізації, виміру її параметрів і подачі команди на включення вимикача генератора способом точної синхронізації. Одержання постійного часу випередження. Структурна схема синхронізатора.

    дипломная работа [165,0 K], добавлен 19.05.2011

  • Аналіз різних видів блоків живлення, їх переваги і недоліки. Імпульсна природа пристроїв. Конструкція БЖ форм-фактору АТХ без корекції коефіцієнта потужності. Моделювання блока живлення в програмі Micro-Cap. Розробка блоку живлення для заданого девайсу.

    контрольная работа [326,4 K], добавлен 16.03.2016

  • Схема заміщення на середніх частотах для малого сигналу та на середніх частотах для великого сигналу. Заміна нестандартних номіналів пасивних елементів на номінали зі стандартних рядів для конденсаторів. Побудова амплітудно-частотної характеристики.

    курсовая работа [1,2 M], добавлен 09.11.2013

  • Обґрунтування доцільності використання амплітудної модуляції з одною бічною смугою. Рівні передачі, прийому, залишкове загасання каналу ТЧ в різних режимах роботи. Призначення циклової синхронізації. Відхилення значущих моментів хронуючого сигналу.

    курсовая работа [548,4 K], добавлен 05.02.2015

  • Сучасне радіорелейне обладнання. Основні переваги сучасних радіорелейних ліній зв'язку. Діапазон робочих частот. Визначення загасання сигналу в атмосфері. Залежність послаблення сигналу від інтенсивності дощу. Енергетичний розрахунок радіорелейних ліній.

    курсовая работа [667,2 K], добавлен 09.08.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.