Історичні передумови створення ІНМАРСАТ

Історико-правові передумови виникнення міжнародної організації морського супутникового зв’язку (ІНМАРСАТ), періодизація її розвитку. Дослідження умов створення міжнародної організації міжнародним співтовариством для поліпшення умов безпеки мореплавства.

Рубрика Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 02.02.2023
Размер файла 20,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Історичні передумови створення ІНМАРСАТ

Анна Геннадіївна Шкребтієнко, асистент кафедри Київського національного торговельно- економічного університету

Резюме

інмарсат морський супутниковий зв'язок міжнародна організація

Шкребтієнко А.Г. Історичні передумови створення ІНМАРСАТ.

Стаття присвячена дослідженню історико-правових передумов виникнення міжнародної організації морського супутникового зв'язку (ІНМАРСАТ), здійснено періодизацію розвитку міжнародної організації ІНМАРСАТ.

Визначено конкретні історичні умови та причинно-наслідкові зв'язки, за наявності яких міжнародним співтовариством було створено міжнародну організацію для поліпшення умов безпеки мореплавства, оскільки процес її створення відображає прагнення суспільства до покращення умов безпеки, пошуку й рятування на морі та політику держав на різних етапах історичного розвитку щодо зміцнення безпеки мореплавства та пошуку оптимальних форм її втілення на міжнародному рівні.

Ключові слова: ІНМАРСАТ, приватизація і комерціалізація супутникового зв'язку, прогресивний розвиток морського супутникового зв'язку, міжнародне співробітництво, безпека мореплавства, рятування на морі.

Резюме

Шкребтиенко А.Г.Исторические предпосылки создания ИНМАРСАТ.

Статья посвящена исследованию историко-правовых предпосылок возникновения международной организации морской спутниковой связи (ИНМАРСАТ), осуществлена периодизация развития международной организации ИНМАРСАТ. Определены конкретные исторические условия и причинно-следственные связи, при наличии которых международным сообществом была создана международная организация для улучшения условий безопасности мореплавания, поскольку процесс ее создания отражает стремление общества к улучшению условий безопасности, поиска и спасения на море и политику государств на различных этапах исторического развития по укреплению безопасности мореплавания и поиска оптимальных форм ее воплощения на международном уровне.

Ключевые слова: ИНМАРСАТ, приватизация и коммерциализация спутниковой связи, прогрессивное развитие морской спутниковой связи, международное сотрудничество, безопасность мореплавания, спасение на море.

Summary

Anna Shkrebtiienko. Historical preconditions for the emergence of INMARSAT.

The article is devoted to the study of the historical and legal preconditions for the emergence of the International Organization of Maritime Satellite Communications (INMARSAT), the periodization of the development of the international organization INMARSAT, provides a brief description of the historical stages of development of INMARSAT.

It is determined that the activities of INMARSAT are based on the principles of non-discrimination, compliance with generally accepted principles and norms of international law, quality service to regions of the world where there is a need for sea, air and storage areas, use of outer space, application of all forms of international cooperation to ensure peace and security of navigation.

Specific historical conditions and causal links have been identified, in the presence of which the international community has established an international organization to improve the peace and maritime safety, as the process of its creation reflects society's desire to improve safety, search and rescue at sea and the policies of states at various levels stages of historical development to strengthen maritime safety and find optimal forms of its implementation at the international level.

The article also analyzes the processes that took place at the stage of privatization and commercialization of INMARSAT, identifies the main features of this period, examines the turning point for the development of many countries that were at the stage of privatization of the telecommunications segment.

In addition, INMARSAT is currently an important global provider of satellite services, although after the restructuring of INMARSAT, the process of liberalization and privatization of global and regional satellite services is developing rapidly. Moreover, improving and increasing the size of the market can contribute to the use of more efficient services, which allows the use of modern and innovative satellites, ensuring safety and peace at sea. Despite all the peculiarities of historical development, today INMARSAT remains the only provider of quality satellite services as an important element of maritime safety.

Key words: INMARSAT, privatization and commercialization of satellite communications, progressive development of maritime satellite communications, international cooperation, maritime safety, rescue at sea.

Актуальність теми. Дослідження вод Світового океану стало поштовхом для суспільного розвитку та вирішення сучасних проблем. Так, вагомим досягненням людства у вивченні даного питання стало запровадження супутникового зв'язку, який на сучасному етапі розвитку є важливим інструментом забезпечення миру та безпеки мореплавства.

Показником зазначеного вище є те, питання історичних передумов виникнення міжнародної організації морського супутникового зв'язку (далі - ІНМАРСАТ) є недостатньо висвітленим у вітчизняній науці міжнародного морського права та вказує на актуальність.

Постановка проблеми. Дослідження Світового океану створило передумови для вирішення глобальних проблем сучасності. Запровадження морського супутникового зв'язку є важливим засобом координації та забезпечення пошуково-рятувальної діяльності на морі. Отже, серед зазначених цілей важливе місце посідає міжнародне співробітництво в сфері міжнародних відносин на морі як необхідного чинника поліпшення умов безпеки мореплавства.

ІНМАРСАТ функціонує на принципах недискримінації, дотриманні принципів і норм міжнародного морського права, обслуговування всіх регіонів, де є потреба у морських, повітряних і складських площах зв'язку, використання космічного простору в інтересах всіх держав і здійснення діяльності в мирних цілях.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дана проблема зумовила чимало досліджень, серед яких варто виділити праці таких науковців, як Т.В. Аверочкіна, Г.О. Анцелевич, Н.Р. Малишева, О.С. Переверзєва, Т.М. Плачкова, Н.О. Федчун, А.В. Яковенко. Серед зарубіжних вчених вивченням даного питання займалися такі дослідники, як Ч. Дальфена, П. Демблінга, Ф. Лайалл, С. Лэй, М. Макдугал, X. Таубенфельд, Ф. Фос- сет.

Відзначаючи вагомий і важливий внесок зазначених науковців у вивчення особливостей міжнародного морського права, варто підкреслити, що питання дослідження історичних передумов створення ІНМАРСАТ залишається актуальним в силу появи нових викликів та тенденцій розвитку.

Формулювання мети статті. Метою статті є дослідження історичних передумов виникнення міжнародної організації морського супутникового зв'язку (ІНМАРСАТ) для подальшого вдосконалення використання супутникового зв'язку, що є необхідною умовою миру та безпеки на морі.

Виклад основного матеріалу

Винахід радіотелеграфу в 1896 р. отримало незабаром застосування не тільки як вид комерційного телеграфного зв'язку. Особливо широко став застосовуватися радіотелеграф у сфері морських зносин. Саме тут вперше з'явилася необхідність у міжнародно-правовому регулюванні радіотелеграфу. У 1903 р. німецький уряд звернувся до всіх держав, які мали морське узбережжя, із запрошенням на дипломатичну конференцію з питань радіотелеграфу. Результатом цієї, а так само й наступної, Берлінської радіоконференції, а потім Лондонської 1912 р., було прийняття міжнародної конвенції по радіотелеграфу 1906 р., переглянутої 1912 р. в Лондоні, а також службового регламенту конвенції, що визначає порядок технічної експлуатації радіотелеграфу. Згадана конвенція, разом із супроводжуючими її додатковими угодами, узаконила обов'язковість встановлення радіозв'язку між: 1) береговими радіостанціями і радіостанціями на морських судах; 2) між цими останніми, судновими радіостанціями, один з одним1.

Перша міжнародна конференція з безпеки мореплавства відбулася у 1910 р. в Брюсселі. Була досягнута угода про введення в дію Зведення правил, що складалося з 31 статті та 1 додатку. У 1948 р. міжнародна конференція з охорони людського життя на морі переглянула Правила 1910 р. Були ухвалені рішення про постійний кормовий вогонь і про виставляння другого топового вогню на суднах з механічними двигунами, що мають довжину більш 45 м, а також прийнята спеціальна рекомендація про порядок виконання ППСС-48 суднами, оснащеними станціями радіолокацій2.

На зміну радіозв'язку приходить використання супутникового зв'язку. Відповідно, запуск Радянським Союзом 4 жовтня 1957 р. першого штучного супутника Землі, а вже у відповідь на запуск радянських супутників 31 січня 1958 р. був запущений американський супутник «Експлорер-1», ознаменували нову еру космічних технологій та використання штучних супутників Землі. Перші наукові запуски супутників у космос мали вагоме значення для міжнародного співтовариства та міжнародних відносин.

Починаючи з 1961 р. держави-члени ООН прийшли до висновку про те, що супутниковий зв'язок має стати доступним всім державам на міжнародній основі, що виключає дискримінацію, закріпивши дане положення резолюцією 1721 (XVI) Генеральної Асамблеї ООН «Міжнародна співпраця у використанні космічного простору в мирних цілях» 1961 р.3 У резолюції Генеральної Асамблеї ООН 1961 р. знайшли відображення звичаєві принципи і норми щодо здійснення космічної діяльності. Відповідно до резолюції 1721 (XVI) Генеральної Асамблеї ООН, ООН визначає потенційну важливість супутникового зв'язку для використання його ООН та її головними органами, а також спеціалізованими установами в оперативних та інформаційних цілях.

Проте до 1963 р. поняття супутникового зв'язку не згадується в резолюціях Генеральної Асамблеї ООН, а отже, не було приділено уваги цьому вектору розвитку космічного простору і в Договорі про принципи діяльності держав по дослідженню і використанню космічного простору, включаючи Місяць і інші небесні тіла 1967 р.4

На думку Ф. Лайалла, причиною цього стало поширення до 1963 р. юрисдикції Міжнародного союзу електрозв'язку на космічний електрозв'язок5. На нашу ж думку, з плином часу ООН визнала, що є недостатньо забезпеченою щодо прийняття рішень, які стосуються технічних питань в даній сфері та прийнятті заходів щодо міжнародно-правового регулювання супутникового зв'язку.

На початку 1970-х рр. важливим кроком для підвищення ефективності та вдосконалення безпеки мореплавства, Міжнародна морська організація (далі - ІМО) відома тоді як Міжурядова морська консультативна організація, почала розглядати можливість використання послуг морського супутника для поліпшення морського зв'язку в цілях безпеки. Наприкінці 1973 р. у м. Лондон (Велика Британія) Міжурядова морська консультативна організація скликала конференцію для прийняття рішення про принцип створення міжнародної системи морської безпеки та укладення необхідних угод6. Робота цієї конференції завершилася прийняттям двох документів: міжурядової угоди (Конвенція про міжнародну організацію морського супутникового зв'язку ІНМАРСАТ 1976 р.) і Експлуатаційної угоди між національними органами, які набрали чинності 1976 р., що привело до створення міжнародної організації морського супутникового зв'язку ІНМАРСАТ в 1979 р. Місцезнаходження штаб-квартири ІНМАРСАТ - Лондон.

У 1981 р. було підписано Протокол про привілеї та імунітети Міжнародної організації морського супутникового зв'язку (ІНМАРСАТ)7, який закріпив положення про імунітет ІНМАРСАТ від юрисдикції та виконання судових рішень, членів персоналу, генерального директора, представників сторін, експертів.

Відповідно до Конвенції цілями ІНМАРСАТ було управління космічними сегментами морської супут- никової системи, вдосконалення Глобальної морської системи зв'язку під час лиха та для забезпечення безпеки мореплавства (далі - ГМЗЛБ) і розвитку морських служб публічної кореспонденції та радіовизначення. Діяльність організації ґрунтувалася на принципах недискримінації, дотримання загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, обслуговування морських, повітряних і складських площах зв'язку, використання космічного простору в інтересах держав у мирних цілях.

Таким чином, міжнародна організація морського супутникового зв'язку ІНМАРСАТ була створена у формі міжнародної міжурядової організації, незважаючи на участь в ній не лише держав як суб'єктів міжнародного права, а й відповідних органів цих держав, як наслідок надало ІНМАРМАТ додаткового специфічного характеру, що не виключає міждержавний, публічно-правовий характер організації.

Структурними органами в ІНМАРСАТ є Асамблея, Рада і Директорат. Асамблея - представницький орган, до складу якого входять всі Сторони, кожна з яких має один голос, мета діяльності Асамблеї: розгляд і перегляд цілей, загальної політики і довгострокових завдань організації та діяльності постачальників. Ради здійснює такі функції: визначення вимог, що висуваються до морського супутникового зв'язку, прийняття політики, планів, програм, порядку і заходів для проєктування, розробки, споруди, розміщення, придбання шляхом закупівлі або оренди, експлуатації, технічного обслуговування космічного сегмента ІНМАРСАТ і користування нею, включаючи придбання будь-яких необхідних для запуску послуг, що відповідають таким вимогам. Директорат на чолі з генеральним директором, який є головною виконавчою особою і повноважним представником організації.

У 1991 р. ІНМАРСАТ починає процес приватизації. Керівництво організації все частіше замислюється над створенням нового середовища сприятливого для залучення інноваційних послуг мобільного супутни- кового зв'язку. За підтримки ключових країн-підписантів та деяких національних урядів у 1991 р. ІНМАРСАТ розпочав проєкт під назвою «Проєкт 21» (де 21 означало двадцять перше століття - час якісних послуг супутникового зв'язку). На основі цього «Проєкту 21» в рамках ІНМАРСАТ було прийнято рішення про створення приватної компанії ІНМАРСАТ-П, що знаходиться у власності до 40 держав-членів ІНМАРСАТ8.

Нові суперечності розгорталися навколо діяльності ІНМАРСАТ з 1993 р. по 1998 р. Основна проблема - визначення напряму розвитку організації: повна приватизація чи створення організації морського супутникового зв'язку.

Проте на своїй дванадцятій сесії в квітні 1998 р. Асамблея ІНМАРСАТу прийняла поправки до Конвенції та операційної угоди ІНМАРСАТу, які мали на меті перетворити діяльність Організації на приватизовану корпоративну структуру - InmarsatLtd., зберігаючи при цьому міжурядовий нагляд за деякими зобов'язаннями щодо державної служби і, зокрема, Глобальної морської системи зв'язку під час лиха та для забезпечення безпеки мореплавства (ГМЗЛБ). Згодом Асамблея та Рада ІНМАРСАТу вирішили впровадити поправки з 15 квітня 1999 р., де було визнано, що дострокове впровадження нової структури було необхідним для підтримання комерційної життєздатності системи в швидко мінливому середовищі супутникового зв'язку, і тим самим забезпечити безперервність послуг Глобальної морської системи зв'язку під час лиха та для забезпечення безпеки мореплавства (ГМЗЛБ) та інших зобов'язань щодо державної служби, а саме: мирне використання системи, недискримінація, обслуговування всіх географічних регіонів та добросовісна конкуренція9.

Реструктуризація ІНМАРСАТ передбачала включення холдингових та операційних компаній, розташованих в Англії та зареєстрованих згідно з британським законодавством 15 квітня 1999 р., як і планувалося. Того ж дня було підписано Угоду про штаб-квартиру між урядом Великобританії та Міжурядовою організацією рухомого супутникового зв'язку (ІМСО). Операційна угода як вже зазначалося була розірвана, і підпи- санти отримали звичайні акції приватизованого ІНМАРСАТу в обмін на свої інвестиційні частки. Вимоги до капіталу задовольняються існуючими акціонерами, стратегічними інвесторами та державними інвестиціями шляхом розміщення акцій на біржі. Супутники ІНМАРСАТ та всі інші активи колишньої міжурядової організації були передані приватизованій діючій компанії, яка продовжує управляти Глобальної морської системи зв'язку під час лиха та для забезпечення безпеки мореплавства (ГМЗЛБ), включаючи морські катастрофи та служби безпеки або безкоштовно, або за спеціальною ставкою.

Нині Міжурядова організація рухомого супутникового зв'язку (далі - ІМСО) продовжує свою діяльність на підставі нової редакції Конвенції ІНМАРСАТ 2006 р. ІМСО виконує основну функцію - контроль за додержанням приватними компаніями ряду зобов'язань, які полягають у забезпеченні доступності супут- никового зв'язку для охорони людського життя на морі.

З моменту започаткування і до 1990-х рр. ІНМАРСАТ був класичною міжнародною міжурядовою організацією із особливим специфічним напрямом - забезпечення морського супутникового зв'язку. 1990 р. - переломний момент для розвитку багатьох держав, які стояли на етапі приватизації сегменту електрозв'язку. Як наслідок, на зміну національним агентствам із забезпечення електрозв'язку, які були державними органами, членами ІНМАРСАТ стали приватні компанії.

Т.В. Аверочкіна та Т.М. Плачкова доводять, що специфічну правову природу інтересів учасників ІНМАРСАТ можна визначити так: відповідно до умов Конвенції, Угоди про громадські служби зв'язку та Статуту акціонерного товариства компанії «Інмарсат Ltd.» на ІМСО покладено зобов'язання з нагляду. У деяких випадках вона може примушувати компанію «Інмарсат Ltd.» виконувати зобов'язання щодо громадських служб зв'язку і, зокрема, щодо служб зв'язку Глобальної морської системи зв'язку під час лиха та для забезпечення безпеки мореплавства (далі - ГМЗЛБ). У такій ролі організація ІМСО діє як союзник ІМО і органу нагляду за дотриманням належних умов виконання компанією «Інмарсат Ltd.» вимог ІМО щодо Глобальної морської системи зв'язку під час лиха та для забезпечення безпеки мореплавства (ГМЗЛБ). Для спрощення виконання цих функцій між ІМСО та ІМО було укладено Угоду про співпрацю. Відповідно до аналогічної Угоди з ІКАО ІМСО забезпечує застосування стандартів і рекомендованої практики ІКАО10.

У зв'язку з цим, на думку автора, ІМСО ефективно виконує функції міжурядового наглядача (контролю) за діяльністю ІНМАРСАТ, які досягаються за рахунок багатосторонньої участі держав у забезпечені безпеки мореплавства. Роль ІМСО, що полягає насамперед у контролі за дотриманням створених ІНМАРСАТ принципів недискримінації, використання супутникового зв'язку в інтересах всіх держав і здійснення діяльності в мирних цілях та безпеки мореплавства. До того ж, ІМСО встановлює контакти із представниками супут- никової галузі, з метою визначення тих, хто з нових постачальників послуг рухомого супутникового зв'язку мають намір домогтися визнання як постачальники послуг Глобальної морської системи зв'язку під час лиха та для забезпечення безпеки мореплавства (ГМЗЛБ).

Висновки

Сьогодні питання історико-правових передумов виникнення міжнародної організації морського супутникового зв'язку (ІНМАРСАТ) потребує власної юридичної інституалізації в системі міжнародного публічного права, враховуючи її специфічну правову природу інтересів учасників даних відносин.

Так, досвід міжнародної організації морського супутникового зв'язку (ІНМАРСАТ), з одного боку, можна із впевненістю визначити як приклад успішної еволюції організаційно-правової форми співпраці держав в сфері супутникового електрозв'язку, а з другого - незважаючи на приватизацію та реструктуризацію організації, ІНМАРСАТ на сьогоднішній день залишається єдиним глобальним постачальником якісних послуг супутникового зв'язку як важливого елементу забезпечення безпеки мореплавства.

Розширення ринку надає можливість застосування більш ефективних послуг, що допомагає використовувати еволюційні можливості та інноваційні супутники, забезпечуючи безпеку як на морі, так і на суші.

Література

1Переверзєва О.С. Охорона людського життя на морі. Держава і право: зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 85 / Ін-т держави і права імені В.М. Корецького НАН України. Київ: Вид-во «Юридична думка», 2019. С. 203-211, С. 204.

2UNGA Resolution 1721 (XVI) International cooperation in the peaceful uses of outer space, 20 December 1961. URL: http://www.unoosa.org/pdf/gares/ARES_16_1721E.pdf

3Договір про принципи діяльності держав по дослідженню і використанню космічного простору, включаючи Місяць і інші небесні тіла 1967 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_480#Text

4Lyall F. Telecommunications and the Outer Space Treaty. Proceedings of the Fortieth Colloquium on the Law of Outer Space, Turin, 6-10 Oct., 1997 / American Institute of Aeronautics and Astronautics, 1997. P. 385-392. Р. 387.

5St. D. Ilcev History of Mobile Satellite Communications (Part II) - Durban University of Technology (DUT), South Africa. URL: https://www.microwavejoumal.com/ext/resources/2010/History-of-MSC-part2.pdf

6Протокол про привілеї та імунітети Міжнародної організації морського супутникового зв'язку (ІНМАРСАТ) 1981 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_019#Text

7Cochetti Roger. Mobile Satellite Communications Handbook, John Wiley2 &3 S8ons, Incorporated, 2014. ProQuest Ebook Central. URL: http://ebookcentral.proquest.com/lib/uclan-ebooks/detail.action?docID=1790531

8The International Mobile Satellite Organization. URL: https://imso.org/

9Аверочкіна Т.В., Плачкова Т.М. Ґенеза міжнародно-правового регулювання забезпечення безпеки мореплавства. Lex Portus.2016. № 2. С. 150-168. С. 161.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Історія створення супутникового зв'язку та особливості передачі сигналів. Орбіти штучних супутників Землі та методи ретрансляції. Системи супутникового зв'язку: VSAT-станція, системи PES і SCPC, TES-система. Переваги та недоліки супутникового зв'язку.

    контрольная работа [976,4 K], добавлен 14.01.2011

  • Прoблеми впрoвадження систем зв’язку, навігації та спостереження, напрямки їх розв’язання. Oрганiзацiйна структура авiацiйнoгo електрoзв’язку, наземного, повітряного та супутникового. Рoзрoбка та oбґрунтування схеми цифрoвoї системи радioзв’язку.

    дипломная работа [1,4 M], добавлен 30.11.2014

  • Вибір можливих варіантів типу кабелю та цифрових систем передач. Визначення приналежності до типу телекомунікаційної мережі. Алгоритм розрахунку кількості обладнання. Розрахунок капітальних витрат та вибір найкращого варіанту схеми організації зв'язку.

    курсовая работа [1,0 M], добавлен 17.12.2012

  • Визначення залежності від часу закону руху у випадку неавтономної системи. Дослідження поведінки функції Понтрягіна в режимі оптимального керування та оптимальної швидкодії. Застосування умов трансверсальності для розв'язку задач із рухомими кінцями.

    реферат [73,2 K], добавлен 04.12.2010

  • Аналіз існуючої схеми і ліній зв’язку. Існуюча схема організації каналів тональної частоти. Порівняння аналогової та цифрової системи передачі. Економічне обґрунтування переоснащення. Обґрунтування вибору цифрової апаратури, показники "DX-500ЗТ".

    дипломная работа [366,4 K], добавлен 18.02.2014

  • Загальне поняття, історія і сучасність електронного документу. Формати документу та сучасні носії інформації. Фонд електронних документів як сучасний етап історії. Забезпечення техніко-технологічних умов введення електронних документів в суспільний обіг.

    курсовая работа [42,5 K], добавлен 16.08.2010

  • Огляд методів і прийомів визначення місцезнаходження. Вивчення особливостей системи супутникового зв’язку, супутникової навігації (позиціювання), автоматизованого визначення місцеположення транспортних засобів. Мікростільникова структура зв’язку.

    реферат [257,7 K], добавлен 02.06.2015

  • Особливості функціонування центрального мікропроцесора та принципи організації шин у одно- та багатопроцесорному режимі за допомогою ВІС арбітра шини. Підвищення надійності зв'язку, систем технічної діагностики в системах керування комплексами зв'язку.

    контрольная работа [28,4 K], добавлен 05.09.2010

  • Шляхи забезпечення захисту мовної інформації в каналі зв'язку, сучасні методи криптографічного захисту. Аналіз організації інформаційного обміну по мережах зв'язку загального користування. Основні методи перетворення мовного сигналу і їх взаємозв'язок.

    контрольная работа [380,4 K], добавлен 13.10.2010

  • Історія розвитку АТС. Економічні показники діяльності цеху. Cхема організації зв’язку в м. Сміла. Системи передачі в цеху. Система абонентського ущільнення ’"ПИЛИГРИМ’". Синхронний транспортний модуль STM. Цифрова сільська автоматична станція ЄС – 11.

    отчет по практике [950,4 K], добавлен 06.10.2014

  • Історія розвитку зв’язку і електромагнітного телеграфу. Телеграфний апарат, сконструйований в Росії П.Л. Шилінгом. Вклад в розвиток зв’язку Морзе, Юза, французького інженера Бодо. Основи телеграфного зв'язку і передачі даних, види електрозв'язку.

    реферат [438,0 K], добавлен 18.05.2011

  • Створення віртуальних комп'ютерів. Налаштування клієнта, запис образу завантаження. Налаштування сервера, установка операційної системи, настройка адаптера eth0, DHСP, FTP і TFTP, DNS. Створення ядра, налаштування NFS, файлової системи для клієнта.

    реферат [27,3 K], добавлен 02.06.2010

  • Принципи організації мереж і систем поштового зв’язку. Задача побудови найкоротшої мережі та найкоротших маршрутів перевезень пошти. Визначення числа робочих місць з оброблення поштових відправлень. Організація перевезень пошти, обробки поштових відправ.

    методичка [166,5 K], добавлен 05.02.2015

  • Розробка цифрової радіорелейної системи передачі на базі обладнання Ericsson mini-link TN. Створення мікрохвильових вузлів мереж безпроводового зв'язку. Розробка DCN для передачі інформації сторонніх систем управління. Дослідження профілів даної РРЛ.

    контрольная работа [807,7 K], добавлен 05.02.2015

  • Перший досвід передачі мови і музики по радіо методом амплітудної модуляції. Умови розповсюдження волневого діапазону і характер зміни цих умов від дня до ночі. Найбільш використовуваний діапазон у випадках аварії, терміновості та забезпечення безпеки.

    презентация [4,1 M], добавлен 13.05.2014

  • Історія та апаратна база супутникового телебачення. План квартири та орієнтація її відносно сторін світу. Використовування штучних супутників землі для передачі телевізійних програм. Планування економічного бюджету плану супутникового телебачення.

    научная работа [23,5 K], добавлен 05.02.2015

  • Винайдення радіозв’язку наприкінці ХІХ ст. та впровадження його в життя. Вплив дослідів Г. Герца на подальший розвиток бездротового зв’язку. Практичне використання електромагнітних хвиль у радіозв'язку. Схема радіоприймачів О. Попова і Г. Марконі.

    реферат [375,9 K], добавлен 11.10.2010

  • Порівняльна характеристика супутникових антен та конверторів. Схема облаштування житлової квартири та розробка плану підключення антени. Оцінка загальної вартості встановлення супутникового телебачення для квартири, при підключенні трьох телевізорів.

    контрольная работа [8,6 M], добавлен 05.02.2015

  • Аналіз організації передачі даних по каналах комп’ютерних мереж. Фізична сутність та порядок організації їх каналів. Сутність існуючих методів доступу до каналів комп’ютерних мереж. Місце процесів авторизації доступу при організації інформаційних систем.

    дипломная работа [2,4 M], добавлен 12.09.2010

  • Оцінка технічного стану електронної побутової апаратури з зазначенням за необхідності місця, виду і причини виникнення дефекту. Структура системи контролю і діагностики. Залежність значення параметра від зовнішніх умов. Алгоритми пошуку несправностей.

    курсовая работа [249,3 K], добавлен 28.04.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.