Аналіз використання інформаційно-телекомунікаційної системи "термінал" в інтересах сил оборони Києва

Вступ

Постановка проблеми. З початком широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України 24 лютого 2022 року, столиця України місто Київ, став однією з головних цілей російських окупаційних військ (РОВ). Проведення наступальної операції на Київ, РОВ почали з північно-західного напрямку через Чорнобильську зону відчуження з Білорусі. У подальшому РОВ нарощували зусилля з північно-східного напрямку через Чернігівську та Сумську області. Активна фаза операції з оборони Києва тривала трохи більше місяця. 2 квітня Міністерство оборони України повідомило про звільнення Київської області від російських окупантів. За різними оцінками, у наступальній операції на Київ угруповання РОВ складало до 30 тис. особового складу.

Однією з ознак ведення бойових дій при обороні Києва, було активне використання безпілотних літальних апаратів (БпЛА) для проведення повітряної розвідки, корегування вогню артилерії, нанесення вогневого ураження противнику (використання ударних БпЛА). При цьому, до забезпечення угруповання сил оборони Києва було залучено значна кількість “нештатних” (комерційних, волонтерських) БпЛА. Наприклад, у підрозділах ТрО переважна кількість БпЛА була мультироторного типу (всі “штатні” БпЛА літакового типу), цьому сприяло і те, що екіпажі у переважній більшості складалися з пілотів які до мобілізації мали досвід експлуатації БпЛА мультироторного типу.

В зазначених умовах, одним з центральних питань щодо ефективного використання матеріалів повітряної зйомки БпЛА стало збір, обробка, обмін та відображення зазначеної розвідувальної інформації в інтересах органів військового управління та військових частин (підрозділів).

Однак, організувати збір, обробку, обмін та відображення отриманої інформації від БпЛА, штатними програмно-технічними засобами, через їх банальну відсутність, виявилось неможливо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Для ефективного використання матеріалів повітряної зйомки БпЛА, в інтересах органів військового управління та військових частин (підрозділів), виходячи з наявних вітчизняних напрацювань та комерційних (волонтерських) пропозицій в інтересах сил оборони Києва, було розгорнуто:

- інформаційно-телекомунікаційна система “Термінал” (ІТС “Термінал”) розробки компанії ТОВ “УкрСпецСистемс” [1] Правовим підґрунтям для чого стало рішення Головнокомандувача Збройних Сил України щодо передачі, обліку та порядку технічної підтримки Комп'ютерної програми “Термінал” від 12.03.2022 №5516/С;

- система ситуаційної обізнаності “Дельта” розробки Центру інновацій та розвитку оборонних технологій Міністерства оборони України [2].

Наведені системи “Термінал” та “Дельта” мають різний функціонал. Так, “Дельта” заявлена розробником як система ситуаційної обізнаності, але, з деяким узагальненням вона може бути віднесена до АСУ військами. “Термінал” - має інструменти для роботи дешифрувальника видової інформації БпЛА. Однак, обидві системи реалізують збір, обробку, обмін та відображення видової інформації БпЛА.

Одночасне (паралельне, конкурентне) використання систем “Термінал” та “Дельта”, було обумовлено причинами:

- відсутністю розгорнутих штатних систем (програмно-технічних засобів) для обробки інформації від БпЛА;

- стислі строки на розгортання систем при стрімкому наступі РОВ на Київ;

- наявною у значних обсягах волонтерською допомогою (як фінансового ресурсу, так і фахівців волонтерів для виконання спеціальних робіт).

В Збройних Силах України є досвід використання “Дельти” і до початку широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України 24 лютого 2022 року.

Опис основних функціональних можливостей “Дельти” наведено у [2]. Натомість ІТС “Термінал” виявилась новою розробкою та, відповідно, інформаційних джерел, що розкривають її можливості немає.

Мета статті. Таким чином, метою статті є аналіз використання інформаційно-телекомунікаційної системи “Термінал” для збору, обробки, обміну та відображення розвідувальної інформації БпЛА в інтересах сил оборони Києва та визначення пропозицій щодо подальшого використання ІТС “Термінал” у військах (силах).

Виклад основного матеріалу дослідження

Стислі терміни готовності та обставини щодо максимального використання наявних ресурсів комерційних (волонтерських) організацій при розгортанні ІТС “Термінал” для збору, обробки, обміну та відображення розвідувальної інформації БпЛА в інтересах сил оборони Києва визначали декілька ключових особливостей цієї системи. Для їх висвітлення, розглянемо функціональну структуру ІТС “Термінал”, що була розгорнута у березні 2022 року в інтересах сил оборони Києва (рис. 1).

Слід наголосити, що в ІТС “Термінал” не циркулює інформація з обмеженим доступом, хоча в ній реалізовані програмно-технічні рішення, що виключають неавторизований доступ користувачів у систему та її захист від втручання із зовні.

ІТС “Термінал” це система в якій реалізовані багато сучасних технологічних та програмно- технічних рішень [3, 4].

ІТС “Термінал” має наступні складові (рис. 1): спеціалізоване програмне забезпечення - комп'ютерна програма “Термінал”; сервер, робочі місця користувачів; канали зв'язку.

Комп'ютерна програма (КП) “Термінал ” це КП з веб-серверною архітектурою, що має 5 режимів роботи, кожен з яких призначений для виконання певних завдань та має свій функціонал та набір інструментів:

1. Режим “Адміністратор” - налаштування програми, керування її роботою, створення нових користувачів, керування дозволами та безпекою системи. У системі є один профіль адміністратора, який створюється на етапі розробки системи, логін та пароль адміністратора постачається разом із системою.

2. Режим “Штабний” - аналіз отриманої інформації, перегляд мапи з об'єктами доданими іншими користувачами, формування звітів, внесення об'єктів на мапу (рис. 2).

3. Режим “Дешифрувальник” - дешифрування для БпЛА: PD-1 PD-2, Лелека-100, Мара-2м, даних з БпЛА. Роботу можливо проводити з фото Валькірія, типу Autel та DJI (рис. 3). чи відео матеріалами з відповідними log-файлами

інформаційний комунікаційний розвідувальний термінал оборона київ

4. Режим “Спостерігач-коригувальник системи стаціонарних відеокамер” - ведення спостереження за ситуаційною обстановкою за допомогою камер, керування напрямком спостереження, визначення координат об'єктів за допомогою спряженого спостереження та здійснення аналізу інформації.

5. Режим “Розвідник-коригувальник з БпЛА” - управління корисним навантаженням (підвісом) БпЛА та здійснення цілевказівок вогневим засобам в реальному часі. Режим функціонує тільки для БпЛА виробництва компанії ТОВ “УкрСпецСистемс”.

У цілому, КП “Термінал” це спеціалізована геоінформаційна система (ГІС), в якій, окрім режиму “Адміністратор”, проводиться робота з електронною картою. Передбачено використання (загрузка на сервер) будь-якої електронної карти, у період, що розглядається використовувались карти: Google Hybrid, Wiki Hybrid, Google Sat, OpenStreetMap. Особливістю системи є те, що програмний модуль для роботи з картографічною інформацією є власною розробкою виробника. У багатьох інших спеціалізованих ГІС широко використовуються для цього комерційні ГІС- платформи, наприклад, ArcGis [5], або некомерційні (ті, що вільно розповсюджуються), наприклад, QGIS [6].

У КП “Термінал” наявна електронна карта висот рельєфу над рівнем моря з повним покриттям території України (на значну частину Лівобережної України з кроком замірів 10 м, по іншій - дані NASA з кроком 70-90 м).

Користувачі підключаються адміністратором сервера до визначених шарів об'єктів. Шари можуть бути обмінними, тобто інформація з них експортується на інші визначені шари та імпортується з них. Таким чином, здійснюється обмін інформацією і вся обстановка, що наноситься на один шар переноситься та відображається на інший шар (при умові наявності каналу синхронізації між ними).

Процес створення об'єктів в системі стандартизований з використанням бібліотеки умовних тактичних знаків, що прийняті у Збройних Силах України [7]. До створених об'єктів передбачено прикріплення фото матеріалів для збільшення їх інформативності. Для ідентифікації внесеної в систему інформації, всі дії з об'єктами записуються та зберігаються в історії об'єктів. Тому можливо відстежити всі маніпуляції, які були зроблені з об'єктом починаючі з його створення, подальшого редагування (модифікації) та закінчуючи видаленням.

Для інформаційної підтримки роботи з об'єктами противника, у КП “Термінал” інтегрована база даних озброєння та військової техніки російської федерації. Повнота зазначеної бази є порівняною з [8], хоча в КП “Термінал” значно розширена складова щодо фотографічних зображень зразків озброєння та військової техніки (для одного зразка - декілька фото з різними ракурсами, фарбуванням тощо).

Користувач має можливість створити звіт за вибраним районом (або за результатами проведеного дешифрування) який формується автоматизовано за формою, що прийнята для надання розвідувальних донесень за результатами повітряної розвідки. Звіт формується за запитом користувача на сервері, після чого він завантажується користувачу в PDF форматі.

Для проведення цілевказівок вогневим засобам реалізовано інтеграцію КП “Термінал” з бойовою системою управління тактичної ланки “Кропива” [9], яка широко застосовується в системі вогневого ураження противника. Інтеграція здійснює обмін координатною інформацією між цими системами, що значно підвищує продуктивність роботи та виконання завдань щодо вогневого ураження противника.

Для вирішення питань технічного характеру та для надання допомоги у роботі з КП “Термінал” користувачі мають змогу звертатися до технічної підтримки від виробника цієї програми за телефоном або через месенджери.

Сервер, робочі місця користувачів ІТС “Термінал”. Архітектура системи передбачає, що користувачі здійснюють підключення до серверу та працюють в режимі “тонкого клієнта”, тобто більшість обчислення здійснюються на сервері, а користувач лише вводить необхідні дані та отримує результати на своїй ПЕОМ. При такій побудові системи, вимоги до апаратної складової робочого місця користувача не є жорсткими і тому майже усі ПЕОМ можуть бути використані для роботи.

Виходячи із необхідності скорочення часу на розгортання системи в інтересах сил оборони Києва, сервер був розташований на хмарі. Заявлені виробником технічні характеристики для локального серверу наведено у табл. 1.

Таблиця 1

Мінімальні вимоги до програмно-технічних засобів для КП “Термінал”

Таким чином, у статті проведений аналіз використання інформаційно-телекомунікаційної системи “Термінал” для збору, обробки, обміну та відображення розвідувальної інформації БпЛА в інтересах сил оборони Києва.

Однак, наприкінці слід зазначити деякі недоліки ІТС “Термінал” та, відповідно, перспективи її удосконалення:

по-перше, щодо ІТС “Термінал” та системи ситуаційної обізнаності “Дельта”. Паралельне використання декількох подібних за функціоналом та технічно не маючих спільних протоколів обміну цільовою інформацією “нештатних” для Збройних Сил України систем, призводить до суттєвого розпорошування зусиль та ресурсів. Зазначене потребує узгодженого доопрацювання, у тому числі КП “Термінал”, в частині уніфікації інформаційного обміну з іншими системами збору, обробки, обміну та відображення інформації БпЛА;

по-друге, щодо функціональності ІТС “Термінал”. На сучасному етапі, першочерговою перспективою удосконалення КП “Термінал” можна визначити напрям який забезпечить нарощування функціональності в режимі “Штабний” до рівня необхідного для ведення робочої карти начальника розвідки.

Література

1. Ukrspecsystems. Ukrspecsystems.

2. Delta. Система ситуаційної обізнаності Дельта (Delta).

3. D. Kovalchuk, Yu. Kravchenko, O. Starkova, K. Herasymenko, N. Tarasenko, V. Riabtsev. Development of Recommendations for the Implementation of Virtualization Concepts in Modern Networks / Kovalchuk D., Kravchenko Yu., Starkova O., Herasymenko K., Tarasenko N., Riabtsev V. // 2020 IEEE International Conference on Problems of Infocommunications Science and Technology, PIC S and T 2020 - Proceedings. Page. 797-802.

4. Rakushev M., Lavrinchuk O., Matsko O., Koshlan O., Permiakov O., Varlamov. The Technique of Operational Processing of Heterogeneous Surveillance Data in Assessing Situation in Geographic Information Systems / M. Rakushev, O. Lavrinchuk, O. Matsko, O. Koshlan, O. Permiakov, I. Varlamov // 2021 3nd IEEE International Conference on Advanced Trends in Information Theory, ATIT 2021 -Proceedings, pages 149-153.

5. Платформа ArcGIS. Esri Ukraine. Головнаю Esri Ukraine.

6. Учасники проектів Вікімедіа. QGIS - Вікіпедія. Вікіпедія.

7. Корнійчук С.П., Турінський О.В., Пєвцов Г.В. Сучасне озброєння і військова техніка Збройних сил Російської Федерації. Довідник учасника ООС / [С.П. Корнійчук, О.В. Турінський, Г.В. Пєвцов, та ін.]; за заг. Ред. С.П. Корнійчука. Х.: ДІСА ПЛЮС, 2020. 1220 с.

References

1. D. Kovalchuk, Yu. Kravchenko, O. Starkova, K. Herasymenko, N. Tarasenko, V. Riabtsev. Development of Recommendations for the Implementation of Virtualization Concepts in Modern Networks / Kovalchuk D., Kravchenko Yu., Starkova O., Herasymenko K., Tarasenko N., Riabtsev V. // 2020 IEEE International Conference on Problems of Infocommunications Science and Technology, PIC S and T 2020 - Proceedings. Page. 797-802.

2. Rakushev M., Lavrinchuk O., Matsko O., Koshlan O., Permiakov O., Varlamov 1. The Technique of Operational Processing of Heterogeneous Surveillance Data in Assessing Situation in Geographic Information Systems / M. Rakushev, O. Lavrinchuk, O. Matsko, O. Koshlan, O. Permiakov, I. Varlamov // 2021 3nd IEEE International Conference on Advanced Trends in Information Theory, ATIT 2021 - Proceedings, pages 149-153

3. Korniychuk S.P., Turins'kyy O.V., Pyevtsov H.V. Suchasne ozbroyennya i viys'kova tekhnika Zbroynykh syl rosiys'koyi Federatsiyi. Dovidnyk uchasnyka OOS / [S.P. Korniychuk, O.V. Turins'kyy, H.V. Pyevtsov, ta in.]; za zah. Red. S.P. Korniychuka. KH.: DISA PLYUS, 2020.

Размещено на Allbest.Ru