Атеїзм як феномен духовної культури (історіографія проблеми)

Наукові пошуки і розроблення концепцій функціонування релігії та атеїзму в духовному житті суспільства, що обумовлене реаліями, з якими стикається зараз розбудова демократичної української держави. Філософське осмислення процесу переоцінки цінностей.

Рубрика Религия и мифология
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 29.08.2013
Размер файла 19,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Атеїзм як феномен духовної культури (історіографія проблеми)

Котляр Г. Є.

Українська філософія перебуває у стані наукових пошуків і розроблення нових концепцій функціонування релігії та атеїзму в духовному житті суспільства, що обумовлене реаліями, з якими стикається зараз розбудова демократичної української держави. Сучасне українське суспільство є з одного боку, багатоконфесійним, а з іншого секуляризованим, світським. Проте в ньому ще не стала загальною нормою культура світоглядного плюралізму і толерантності. В суспільстві спостерігаються впадання від однієї крайності (атеїзму радянських часів) до іншої (пострадянської «християнізації»). Духовна криза, яка виникла в історично перехідний пострадянський період, лише підкреслює актуальність аксіологічного аналізу конкретно-історичного досвіду взаємовідношень релігії та атеїзму.

Особливої уваги потребує філософське осмислення процесу переоцінки цінностей, який тривав протягом 20-30-х років в СРСР, коли в радянських республіках, зокрема в Україні, здійснювалася культурна революція під гаслами антирелігійної пропаганди. Тогочасні події відбилися на свідомості мільйонів людей, їхньому культурному способі життя. В наш час так само відбувається перехід від одного державного устрою до іншого, від однієї системи цінностей до іншої. Ця історична паралель у просторі вітчизняної філософії посилює важливість вивчення взаємодії релігії та атеїзму саме в аксіологічних вимірах.

Все це вимагає наукового аналізу взаємовідношень релігії та атеїзму з позицій сучасних духовних запитів та відмови від партійного підходу, який проголошувався радянською наукою як визначальний методологічний принцип в обґрунтуванні будь-яких культурних процесів (В.І.Гараджа, М.С.Гордієнко, М.Я.Горбач, В.А.Зоц, А.Ф.Окулов, Д.М.Угринович та ін.). У наукових працях радянських дослідників атеїзм і релігія в аспекті розвитку духовного життя соціалістичного суспільства протиставлялись як культурні та антикультурні явища. За умов панування партійної ідеології атеїзм розглядався як прогресивна тенденція, а релігія як така, що заперечується всім прогресивним розвитком культури. Дана позиція не сприяла вивченню питань культурогенезу релігії та атеїзму, гальмувала впровадження філософського аналізу їхньої взаємодії в соціокультурному процесі.

Інтерес філософської науки до цієї важливої сфери духовної культури суспільства посилюється у 80 90-ті роки ХХ ст. З'явилися праці у яких відображені окремі аспекти функціонування атеїзму та релігії в культурно-історичному просторі (В.С.Абросімов, С.Д.Безклубенко, В.А.Гура, П.С.Гуревич, Є.К.Дулуман, Ю.А.Калінін, В.І.Корнєєв, Б.О.- Лобовик, А.С.Попов, А.Д.Сухов). В цей час уточнюється зміст категорій, які окреслюють функціонування релігійних та атеїстичних цінностей (А.В.Арістова, М.Ю.Бабій, М.М.Закович, А.М.Колодний, П.І.Косуха, М.П.Новіков, П.Ю.Саух, А.М.Черній), визначаються особливості культурного діалогу релігійного і атеїстичного світоглядів (Ю.Ф.Борунков, В.Н.Савельєв, А.А.Радугін). Проте ці дослідження не висвітлюють повністю усіх питань, пов'язаних із філософськими аспектами функціонування релігії та атеїзму.

Тому потрібен критичний науковий аналіз історичної та філософської спадщини з позицій усвідомленого, творчого розвитку духовних цінностей, які сприяють духовному прогресу суспільства. Слід виходити з історичних реалій та враховувати дію традиційної релігійної та атеїстичної свідомості в українському суспільстві. Сучасне релігієзнавство зробило висновок, що «процес секуляризації досяг такого моменту, коли можна казати про наявність масового, співста- вимого з релігійним, нерелігійного секулярного світогляду» [1,129]. Тільки враховуючи все це, можливо на науково-практичному рівні розв'язувати проблеми свободи совісті, духовного відродження, виховання громадян на принципах свободи совісті, засвоєння спадщини гуманістичної культури, обґрунтування ціннісних орієнтацій, прищеплення культури толерантності та плюралізму.

У радянські часи виникали і розповсюджувались навіть у науковій літературі міфи про «неминуче відмирання релігії» та водночас про «необхідність активної боротьби з релігією», про «першу в світі державу масового атеїзму», про «соціалістичну культуру як вищий етап розвитку світової культури» тощо. Так, наприклад, стверджувалося, що ключем до розуміння цінності атеїзму є ленінське положення про те, що необхідна така культура, яка допомагає будувати нове суспільство [2,88]. Пропонувалося виключити релігію зі сфери духовної культури [3,73]. При вивченні культури робилися необґрунтовані висновки про те, що за своїм походженням та змістом релігія не може бути компонентом, а тим більше основою культури [4,24]. В радянській історичній та філософський літературі атеїзм розглядався як важливий компонент духовного життя і пов'язувався з поняттям соціалістичної культури. Підкреслювалось, що «духовне життя соціалістичного суспільства може удосконалюватися тільки на основі прогресивних, революційних традицій народу, до яких відноситься атеїзм, що проявився в різноманітних областях духовного життя минулого» [5,18]. Робився висновок, що саме в аспекті історичної спадкоємності культури, з точки зору її вищого ступеню соціалістичної культури, стає зрозумілою роль атеїзму в системі духовної культури як обов'язкового компоненту духовного розвитку [6,17]. Феномен масового атеїзму в радянських республіках розглядався як продовження і творчий розвиток вільнодумства, атеїзму, які багаторазово посилили свою дію в період соціалістичної революції та в роки будівництва соціалізму [7,139].

Точка зору радянського релігієзнавства на місце і роль релігії в історії культури міститься в праці Д.М.Угриновича «Вступ до релігієзнавства» [8,107-115]. Релігію, вважає автор даної книги, слід розглядати як елемент людської культури, який в певних історичних умовах грав у системі духовної культури суттєву, а інколи і домінуючу роль. Це, безперечно, правильний погляд. Далі вказується, що до поняття духовної культури входять не тільки істинні уявлення, ідеї та ідеали, а також і хибні. Тому, незважаючи на гносеологічну специфіку релігії, неможливо винести її «за дужки» людської культури і розглядати її як своєрідну «антикультуру». Але визнання релігії елементом духовної культури не знімає питання про те, який вплив чинила релігія на розвиток культури. Для того, щоб дати відповідь на це питання, слід, на думку автора, користуватися таким критерієм прогресу культури, як розвиток особистості. Тоді питання буде сформульоване таким чином: чи сприяла релігія розвитку особистості, тобто збагаченню її знань, удосконаленню її вмінь і здібностей, розширенню і піднесенню її духовних потреб та інтересів? «Загальна відповідь на це питання, пише Д.М. Угринович, якщо дотримуватись об'єктивних наукових позицій, може бути тільки заперечливою» [8,112]. Однак, при цьому він зауважує, що ця загально негативна відповідь не вирішує всіх проблем щодо ролі релігії в історії культури. Дійсно, сам автор зазначеної праці не торкнувся проблеми духовних цінностей, без наукового рішення якої, на нашу думку, неможливо розкрити головного питання.

Д.М. Угринович приходить до висновку, що «у цілому релігія в соціалістичному суспільстві є пережитковим позасистемним створенням і грає негативну роль в його розвитку. Звідси витікає необхідність поступового подолання впливу релігії на трудящих, її визволення від релігійних вірувань» [8,117]. Мабуть саме така ідеологічна настанова зашкодила Угриновичу включити до теоретичного релігієзнавства культурологічний аналіз релігії, а у розділі «Філософські проблеми вивчення релігії» нічого не сказати про проблему цінностей.

Таким чином, ми бачимо, що радянське релігієзнавство, визнаючи релігію побічним елементом культури, довгий час обминало культурологічну проблематику щодо функціонування релігії в суспільстві.

Досягненням радянської науки можна вважати почату в 80-ті роки ХХ ст. розробку методологічних проблем взаємовідносин культури, атеїзму і релігії. Але дослідження з цієї проблематики базувались на принциповому партійному підході до оцінки культурної спадщини, який проголошувався визначальним методологічним принципом марксистського аналізу культури До того ж наголошувалось на «співпадінні історичної місії атеїзму і культури у визволенні суспільства і людини від панування зовнішніх по відношенню до неї сил, рутинних форм соціальної регламентації, що обумовлені безсиллям людини перед оточуючим його світом». В цьому контексті релігія, якщо і розглядалась як культурне явище, то тільки в аспекті історично безперспективної та суперечливої форми виразу культури, яка заперечується прогресивним розвитком людської культури [9,3-5].

На початку періоду так званої перебудови в радянському суспільстві з'явилась праця В.А. Зоца «Православ'я і культура: факти проти домислів». Але і в даній праці стверджується, що науковий аналіз духовної культури «можливий тільки з позицій марксистсько-ленінської методології» [10,3]. Щодо точки зору на культуру православних богословів, то автор даної праці вважає, що «і сьогодні, як і в минулому, православно-богословська концепція культури є глибоко антинауковою» [10,208]. В книзі відмічається, що в релігійній свідомості вищі цінності створюють ілюзії надприродного, вигаданого. По суті такі цінності стають псевдоцінностями, бо в них переважає відчуження людського, і це перешкоджає суспільному розвитку та прояву творчих сил людини. Тільки в окремих соціально-історичних умовах у релігійних цінностях проявляється на передньому плані людський зміст, хоча і в межах релігійної сюжетної основи [10,130-131]. В цілому ж «.. .у релігійній системі цінностей на першому місці опиняються цінності ілюзорні, вигадані, а реальні цінності, які відповідають потребам і запитам життя людини на землі, відтискаються на другий план» [10,163-164]. Атеїзм характеризується в книзі як цінність, яка повертає людям віру у власні сили, сприяє прилученню до досягнень духовної культури.

В науковій атеїстичній літературі радянського періоду високу оцінку отримала діяльність Спілки войовничих безвірників по розвитку масового атеїзму. Б.Н.Коновалов, досліджуючи теорію та практику атеїзму в 20-30-ті роки, зробив висновок, що Спілка войовничих безвірників «явище дійсно народне, яке свідчить про глибокі зрушення та зміни, що відбувалися в свідомості широких трудящих мас».

А.Т. Вещиков у дисертації, присвяченій вивченню атеїстичного руху в СРСР, підкреслив, що Спілці войовничих безвірників «належить величезна роль в атеїстичному русі у народів СРСР» і що «розвиток та діяльність цієї організації займає цілу смугу в атеїстичному русі» [12,207]. В.А.Зоц вважає, що «період діяльності Спілки войовничих безвірників без перебільшення можна назвати найважливішим етапом розвитку масового атеїзму в СРСР» [6,74]. Г.В.Воронцов писав, що Спілка войовничих безвірників «зіграла важливу роль в атеїстичному вихованні мас в роки соціалістичного будівництва» [13,88]. Е.Г.Філімонов відмітив заслуги Спілки у формуванні та розповсюдженні атеїстичної суспільної думки в період будівництва соціалізму [14,35]. М.І.Кирюшко писав, що Спілка войовничих безвірників на перших етапах культурної революції зробила вагомий внесок у створення нової світоглядної бази культури, що «головний культурний рух СВБ боротьба проти релігії, яка перешкоджала прилученню до культури широких мас трудящих» [15,32].

Таким чином, у радянській науковій літературі була висловлена єдина думка про суттєвий позитивний вплив Спілки войовничих безвірників на різні аспекти формування і функціонування масової атеїстичної свідомості та на розвиток духовної культури взагалі. Але в указаний період не з'явилось жодної наукової праці, де б досліджувався процес формування атеїстичних цінностей у членів даної організації та аналізувався рівень їх атеїстичної свідомості в контексті духовної культури особистості та суспільства.

У сучасному українському релігієзнавстві філософський аспект вивчення функціонування релігії та атеїзму ще залишається майже недослідженим. Тому філософські аспекти функціонування релігії та атеїзму в певні історичні періоди є актуальними як предмет наукових досліджень. Адже їх розв'язання необхідне для вирішення науково-практичних питань розвитку сучасної культури, для того, щоб робити вірні висновки, а не нові помилки, щоб розв'язувати проблеми духовності на високому культурному рівні. Про актуальність даної проблеми свідчить той факт, що в сучасному українському суспільстві в 90-ті роки ХХ ст. почався новий період переоцінки цінностей, в тому числі в сфері релігії та атеїзму.

філософський атеїзм духовний суспільство

Література

1. Борунков Ю.Ф. Философские аспекты диалога мировоззрений // Лекции по религиоведению: Учебное пособие. М.: Изд-во МГУ, 1997.

2. Ленінська атеїстична спадщина і сучасність. К.: Вид-во політичної літератури України, 1990.

3. Зоц В.А. Несостоятельные претензии (Критические очерки православно-богословской интерпретации проблем духовной культуры). М.: Молодая гвардия, 1976.

4. Горбач. Н.Я. Торжество ленінського вчення про культуру. Історико-філо- софський аспект. Львів: Вища школа, 1986.

5. Новиков М.П., Тажуризина З.А. Атеизм в духовной жизни социалистического общества // Атеизм и духовный мир советского человека. М.: Знание, 1983.

6. Зоц В.А. Культура. Религия. Атеизм. М.: Политиздат, 1982.

7. Гордиенко Н.С. «Крещение Руси»: факты против легенд и мифов. - Л.: Лениздат, 1986.

8. Угринович Д.М. Введение в религиоведение. 2-е изд., доп. М.: Мысль, 1985.

9. От. редколлегии // Вопросы, научного атеизма: - Вып. 30. Атеизм, религия и культура / Редкол.: В.И. Гараджа (отв. ред.) и др. М.: Мысль, 1982.

10. Зоц В.А. Православие и культура: факты против домыслов. К.: Политиздат Украины, 1986. С.3.

11. Коновалов Б.Н. Проблемы теории и практики атеизма в СССР в 19201930 годах (На материалах Союза воинствующих безбожников). Дис. ...канд. филос. наук. - М., 1968.

12. Вещиков А.Т. Атеистическое движение в СССР (Опыт изучения деятельности КПСС и Советского государства по осуществлению марксистско- ленинского учения о преодолении религии). Дис. ...докт. ист. наук. М., 1972.

13. Воронцов Г.В. Массовый атеизм: становление и развитие. Л.: Ле- низдат, 1983.

14. Филимонов Э.Г. Атеистическое воспитание на этапе совершенствования развитого социализма. М.: Знание, 1985.

15. Кирюшко Н.И. Атеизм и развитие социалистической культуры. К.: Об-во «Знание» УССР, 1983.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Дослідження поширення та сутності атеїзму в підтексті його залежності від релігії, світової культури та територіального значення ноосфери. Характеристика історії формування релігійних та атеїстичних переконань в межах різних регіонів та культур світу.

    реферат [2,7 M], добавлен 06.06.2011

  • Основні історичні етапи вільнодумства в системі духовної культури. Атеїстична думка людства у марксистському атеїзмі, який не тільки ввібрав у себе найбільш прогресивні традиції минулого, а й підніс теорію і практику наукового атеїзму на вищий ступінь.

    реферат [18,1 K], добавлен 11.09.2008

  • Сутність релігії як культурного явища, історія її походження та місце в сучасному житті, передумови появи та визначення необхідності. Теологічні концепції розуміння духовної культури в філософії. Структура та елементи релігії. Ознаки релігійного культу.

    контрольная работа [16,7 K], добавлен 06.08.2010

  • Неоднозначність впливу релігії на різні сфери суспільного життя. Релігія в житті українців. Релігія, вільнодумство і атеїзм. Історичне підгрунтя і реалії сьогодення. Свобода совісті як форма вирішення соціальних конфліктів на релігійному ґрунті.

    реферат [24,4 K], добавлен 25.06.2010

  • Релігія як суспільне явище. Підходи до з’ясування феномену релігії в науковому релігієзнавстві, його предмет та об'єкт. Теологічні та наукові теорії походження релігії. Сутність теологічного та наукового підходів до релігії. Релігійне життя України.

    реферат [21,8 K], добавлен 20.11.2009

  • Предмет психології релігії, її структура та методи. Різноманітні підходи до осмислення специфіки дисципліни. Напрями дослідження релігійної свідомості. Тенденції психології релігії в контексті української релігієзнавчої думки, відродження духовності.

    курсовая работа [32,9 K], добавлен 30.09.2010

  • Аналіз основних підходів до осмислення постмодернізму, як культурної категорії. Характеристика історико-філософських джерел постмодернізму: аналітична натуралістична традиція, ідеї вільнодумства. Проблема релігії, теології у творчості постмодернізмів.

    дипломная работа [120,6 K], добавлен 17.01.2010

  • Сучасна релігійна ситуація в Україні. Актуальні проблеми української релігії. Міжцерковні конфлікти України. Зростання загальної кількості релігійно віруючих людей в Україні після проголошення державної незалежності. Церковно-державні відносини.

    реферат [593,4 K], добавлен 21.08.2013

  • Поняття сублімація та теорії лібідо у вивченні культури Фрейдом. Фрейдівське розуміння релігії. Співвідношення моральності та релігійності. Аналіз Фрейдом релігійних уявлень. Суть релігії та релігійного виховання. Функції і роль релігії в суспільстві.

    реферат [42,6 K], добавлен 04.10.2009

  • Прояви сакралізації та секуляризації як тенденції розвитку суспільства. Функціонування та формування різних соціальних систем, періодична зміна їх з однієї на іншу. Аналіз структури і функцій релігії та науки. Проблема об'єктивної оцінки ролі церкви.

    контрольная работа [23,1 K], добавлен 01.05.2011

  • Українська демонологія як розвинена сфера духовної культури, її визначення, мотиви, характерні риси, зв'язок з християнством та використання в літературі. Структура та загальна характеристика українського пандемоніуму як ознаки української демонології.

    реферат [31,0 K], добавлен 28.09.2009

  • Розвиток духовності у давньоруському суспільстві. Вплив християнських цінностей на формування й розвиток української культури, політики, освіти та інших сфер суспільного та духовного життя. Трансформація християнських цінностей у сучасному суспільстві.

    контрольная работа [21,5 K], добавлен 26.05.2014

  • Предмет релігієзнавства та його знання. Вища розумна сила. Історія, філософія та осмислення релігії. Теологія. Різноманіття вірувань. Інтерпретація релігії у філософії релігії. Соціологія, психологія, феноменологія та географічні аспекти вивчення.

    реферат [16,0 K], добавлен 09.08.2008

  • Питання збереження та розвитку української національної культури. Роль міфології в житті сучасного українця на тлі політичних та соціальних течій. Міф традиційний і сучасний, його вплив на формування суспільної свідомості. Сучасна соціальна міфологія.

    контрольная работа [66,0 K], добавлен 13.10.2011

  • Сутність та походження релігії. Релігія - феномен духовного життя людства. Основні світові релігії: буддизм, християнство, іслам. Біблія - першоджерело мистецтва. Фантастичні образи релігії. Одна з форм суспільної свідомості. Духовний Всесвіт.

    реферат [25,9 K], добавлен 12.12.2006

  • Історія і сучасний стан релігійних вірувань і конфесій в Україні. Демократизація українського суспільства та відродження релігійно-церковного життя за роки незалежності. Специфіка та різноманітність суспільної свідомості як духовної сторони життя.

    контрольная работа [28,5 K], добавлен 01.02.2012

  • Релігієзнавство - гуманітарна наука, що досліджує соціально-історичну природу релігії, механізм її соціальних зв'язків з суспільством. Характеристика релігійного культу. Розвиток індуїзму, іудаїзму, буддизму, християнства, ісламу. Нові релігійні течії.

    контрольная работа [132,9 K], добавлен 11.03.2011

  • Віра в духовному житті людства. Коли і де зародився буддизм. Навчання Будди. Дхарма — закон, істина, шлях. Чотири шляхетні істини буддійських проповідей. Буддизм як складова частина сучасної західної культури. Поширення популярності тибетського буддизму.

    реферат [42,1 K], добавлен 09.02.2009

  • Дослідження проблеми виникнення релігійних вірувань. Розгляд проблеми палеолітичних релігійних вірувань через дослідження явища палеолітичного мистецтва. Різні концепції установлення найпершої форми релігії та найхарактерніші відмінності між ними.

    курсовая работа [55,4 K], добавлен 15.07.2009

  • Сутність та етимологія релігії. Сучасна релігієзнавча література. Ознаки релігій. Визнання надлюдської реальності. Ідея визволення, порятунку (спасіння). Спільна основа релігійного знання. Філософські концепції природи релігії. Релігійний досвід.

    реферат [23,2 K], добавлен 09.08.2008

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.