Церковні періодичні видання на Полтавщині кінця ХІХ - початку ХХ ст.

Аналіз внеску "Полтавских епархиальных ведомостей" у розвиток церковно-історичного краєзнавства на Полтавщині. Публікація близько десяти церковно-краєзнавчих нарисів, підготовлених місцевим священством на основі парафіяльних літописів та старожитностей.

Рубрика Религия и мифология
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 11.09.2013
Размер файла 27,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

Церковні періодичні видання на Полтавщині кінця ХІХ - початку ХХ ст.

Делія О.В.

У розвитку сучасних краєзнавчих досліджень важливу роль відіграє дорадянська православна церковна періодика, великий інформаційний потенціал якої важко переоцінити. Лише нещодавно ґенеза українських православних періодичних видань стала предметом наукового інтересу дослідників. Зокрема, докладна характеристика розвитку православної преси в Україні на початку XX ст. містилась у монографіях А. Бойко [2;3], духовно-просвітницька діяльність часопису «Єпархіальні відомості» була розглянута у науковій праці Г. Надтоки [21].

Метою даної публікації є спроба проаналізувати внесок «Полтавских епархиальных ведомостей» у розвиток церковно-історичного краєзнавства на Полтавщині.

На межі ХІХ - ХХ ст. серед значної кількості періодичних православних видань, які друкувались на українських землях, особливе місце належить часопису «Єпархіальні відомості», який залишався важливим джерелом відомостей з церковної історії окремих регіонів України.

Наприкінці ХІХ ст. редакція часопису «Полтавские епархиальные ведомости» знаходилась при Полтавській духовній семінарії. Офіційну частину видання редагував кафедральний протоієрей М. Уралов, неофіційну - інспектор духовної семінарії Д. Орлов. Кожна частина видання мала власну нумерацію. Часопис виходив з дозволу місцевої духовної цензури два рази на місяць. Протягом 1890 - 1906 рр. друк видання здійснювався у типо-літографії Л. Фрішберга.

За підтримки єпархіальної влади, а саме преосвященного Іларіона, редакції вдалося піднести науковий авторитет видання. Часопис здобув статус краєзнавчого осередку. Цього часу на сторінках неофіційної частини була розміщена велика кількість студій з церковної історії регіону. Високу дослідницьку активність виявили співробітники Полтавської духовної семінарії.

Протягом 1890 р. викладачем семінарії В. Щегловим були оприлюднені документи з архіву Синоду, які охоплювали історію Переяславської семінарії першої половини XVIII ст. [68,388-404]. Того ж року викладач семінарії П. Попов опублікував нарис з історії семінарії першої половини XIX ст. Нарис був підготовлений на підставі спогадів сучасників і ставпродовженням попередніх досліджень науковця [44,357-371]. Праці мали велику наукову значимість, оскільки архів семінарії був знищений пожежею 1854 р.

В. Щеглов став автором бібліографічної примітки, присвяченої Євангелію 1709 р. грузинською мовою, яке зберігалось у книгозбірні Полтавського Хрестовоздвиженського монастиря. Науковцю вдалося здійснити переклад Євангелія. Пізніше, переклад був використаний упорядником історії Полтавського Хрестовоздвиженського монастиря протоієреєм П. Мазановим, у своїй праці з історії обителі [67,299-302]. Вже незабаром, у 1892 р. краєзнавець упорядкував відомості з історії храмів містечка Нові Санжари. Автор здійснив детальний опис церковних ризниць. Серед культових старожитностей особливу історичну цінність мала тріодь 1642 р. Львівського друку з Михайло-Архангельського храму містечка, Апостол 1768 р. Київського друку, подарований Успенському храму М. Барабашем, про що свідчив дарчий напис, потир виготовлений коштом П. Сулими 1760 р. для Успенського храму [4,213-228].

У цей період привертає увагу наукова діяльність ректора Полтавської семінарії І. Пічети. 1892 р. він оприлюднив відомості з історії монастирів у межах єпархії. Ректор помістив рапорти Київського, Словенського і Переяславського преосвященних до Синоду, у яких наводились стислі дані про монастирі Полтавської єпархії у ХУІІ - ХУІІІ ст. Також дослідником був переданий зміст жалуваних грамот Іоана Олексійовича, Петра Олексійовича та Софії Олексіївни на користь Мгарського, Великобудищанського, Густинського монастирів єпархії. Того ж року І. Пічета дослідив історію існування інституту «крестовых попов» на українських землях першої половини XVIII ст. В основу нарису були покладені документи, вилучені з архіву Синоду, а саме грамоти переяславського преосвященного А. Берла, які надавали статус «крестовых попов» викладачам Переяславської семінарії священикам І Рисевичу, І. Журовському, С.Древецькому [42,811-851;65].

Цього часу П. Левицьким на сторінках часопису були надруковані матеріали з історії Переяславської єпархії ХУІІІст., підготовлені на підставі указних книг з церковних архівів та архіву Переяславського духовного правління. Загалом автору вдалося віднайти та оприлюднити близько 30 указів і «ордерів» переяславських єпископів, Переяславської Консисторії та духовних протопопій: Переяславської, Бориспільської, Баришевської, Басанської та Остерської. Значна частина опублікованих документів стосувалась пастирської діяльності А. Берла. Автор зазначив, що саме цей церковний ієрарх запровадив ведення указних книг та зберігання їх у церковних архівах [17].

У тому ж 1892 році епископ Полтавський і Переяславський Іларіон, незадоволений станом ведення церковних літописів парафіяльним священством єпархії, запровадив нову «Програму для церковно-приходской летописи в Полтавской епархии». Програмою передбачалось надання відомостей з історії зведення храму, його фундаторах, написах на стінах, іконах. Окрім того, до літопису мали заноситись дані про цінні стародруки, начиння церковних ризниць [48,864-880]. У відповідь редакція розпочала публікацію найкращих літописів на сторінках неофіційної частини видання.

Упродовж 1892 - 1895 рр. було опубліковано близько десяти церковно-краєзнавчих нарисів, підготовлених місцевим священством на основі парафіяльних літописів. Зокрема, світ побачили літописи храмів с. Грабарівка Пирятинського повіту, м. Константинограда [69;70]. Цього часу були описані: Воскресенський та Миколаївський храми м. Полтави, Спасо-Преображенський - м.Кременчука, Спасо-Преображенський храм м.Переволочної Кобеляцького повіту, Покровська церква с. Сулимівки Переяславського повіту, Покровський храм с. Дмитрівки Кременчуцького повіту, Успенський храм м. Царичанки Кобеляцького повіту, Воскресенський храм у с. Івашки Полтавського повіту, Преобра- женський храм м. Нехворощі Константиноградського повіту. У нарисах містились дані з історії спорудження храмів, детальний перелік церковних старожитностей та стародруків, витяги з церковних «синодиків» [5;6;9;20;38;43;59;60;61].

У накопиченні матеріалу з історії єпархії важливу роль відігравали життєписи святих, що прославились на Полтавщині. Об'єктом детального вивчення стали постаті переяславських святителів Макарія та Єфрема. 1893р. з'явилась студія І.Яновського з життеписом св. Макарія (кін. XVIст. - 1678 р.), архімандрита Овруцького. Мощі святого перебували у Переяславському Вознесенському соборі. Автор послідовно підійшов до відтворення біографії св. Макарія. Проаналізувавши значну кількість архівних документів та історичних праць, присвячених особі святого, він створив найбільш детальний нарис життя преподобного. Зокрема, І. Яновській описав обретіння мощів св. Макарія у 1688 р. під час відбудови Канівського монастиря [75,3-29]. 1895 р. був опублікований життєпис св. Єфрема Печерського, єпископа Переяславського (бл.1025-1105рр.), підготовлений викладачем Полтавської духовної семінарії М. Сагардою. Увагу дослідника привернула багатогранна і плідна діяльність святого під час перебування на чолі переяславської кафедри. Побудова церкви св. Михайла, храмів св. муч. Феодора і Андрія, спорудження навколо Переяслава мурованої стіни - все це плоди діяльності Єфрема. Святий був похований у Переяславі, згодом мощі його перенесені до Києво- Печерської лаври [58,693-729].

Знавцями історії рідного краю активно використовувались описи чудотворних ікон. 1892 р. священиком Г. Коваленком була описана Перекоповська ікона Богородиці XVI ст.з храму Різдва Богородиці м. Варва Лохвицького повіту [11,207-213]. 1894 р. священиком І. Костенком був оприлюднений нарис присвячений чудотворній іконі Богородиці Миколаївської церкви містечка Великих Будищ Полтавської єпархії. На кіоті зберігся надпис «сию икону поновил в 1705 году», що свідчило про давність святині. Автор зазначив, що образ мав зовнішню схожість з Володимирською іконою Божої Матері [12,183-190]. 1992 р. ікона, яка вважалась втраченою, була випадково знайдена у Великих Будищах. Образ був відреставрований коштом Полтавського художнього музею, за умови постійного перебування у Полтаві. На жаль у 1994 р. слід святині знову загубився. Кольорова фотокопія, зроблена у 1993 р., дозволяє сучасним дослідникам охарактеризувати Великобудищанську ікону як чудотворний список Одигітрії, створений за канонами іконографії XVIIст. [47,120-126].

Через деякий час, у 1895 р. єпископом Полтавським і Переяславським Іларіоном була затверджена нова програма «Полтавских епархиальных ведомостей». Редакційний штат був поділений на відділи: проповідницький, богословський, парафіяльний, шкільний, літературний, церковно-історичний У програмі офіційної частини видання, окрім постанов уряду і Синоду, передбачалось розміщення відомостей про стан місцевих церковних бібліотек, церковно-приходських шкіл, поширення грамотности серед населення єпархії. Особлива увага приділялась просвітницькій діяльності церковнослужителей.

Програма неофіційної частини також була значно розширена. Слід зазначити, що більшість матеріалів, яка мала друкуватись у неофіційній частині видання, була проповідницько-богословського характеру. Окрім того, до програми були включені «статьи, относящиеся к истории отечественной церкви, а особенно к истории епархии». Також , на сторінках видання пропонувалоь публікувати матеріали, які стосувались «...исторических событий, древностей церковных, церквей, святых икон, утвари, крестных ходов, священных урочищ». Неофіційна частина мала містити життєписи святих «.как в полном объеме, так и в отдельных рассказах о частных обстоятельствах их жизни» [49,1077-1081].

Задля покращення роботи видання був змінений склад редакції. 1896 р. редагування неофіційною частиною почали здійснювати викладачі Полтавської духовної семінарії: В. Терлецький і А. Леонтьєв. 1897 р. посаду редактора неофіційної частини часопису, замість А. Леонтьєва, обійняв викладач Полтавської жіночого єпархіального училища В. Конопатов. З 1896 р. «Полтавские епархиальные ведомости» виходили три рази на місяць.

Одразу редакція звернулась з закликом до духовенства єпархії «принять деятельное участие в сотрудничестве» [7,82-83]. До уваги читачів була запропонована нова «Программа церковно-исторического и статистического описания церкви и прихода Полтавской епархии» [50,84-98].

Протягом 1896 - 1899рр. на сторінках видання публікувались церковно-історичні студії І. Яновського присвячені стародавній Переяславській єпархії та двохсотріччю з дня її відновлення [72;73]. Також, краєзнавцем досліджувалась історія свічної справи в межах єпархії у XVIII ст. [74,933-947].

Тема історії Полтавської єпархії знайшла продовження у студіях священиків В. Курдиновського і А. Пясецького. В. Курдиновським був досліджений процес генерального межування малоросійських єпархій у XVIII ст. У тому числі автор відтворив історію формування території Переяславської єпархії другої половини XVIII ст. Студія А. Пясецького містила історичні відомості першої половини XVIII ст., які стосувались діяльності київського архиєпископа В. Ванатовича (1722 - 1730 рр.). Дослідник оприлюднив укази і «увещательные патенты» преосвященного, які надсилались миргородському, гадяцькому, зіньківському, кобеляцькому протопопам та котелевському наміснику. Нарис був підготовлений на підставі указної книги з архіву храму с. В. Кобелячок Кобеляцького повіту [15;51].

Впродовж 1897 - 1899 рр. парафіяльним священиком М. Пірським були оприлюднені історико-статистичні відомості про поселення Кобеляцького повіту. Краєзнавець описав, також, храми і старожитності повіту: Покровський м. Ханделеєвки, Іоано-Богословський, Покровський, Миколаївський, Богоявленський і Кладбищенський у м. Сокілці Кобеляцького повіту. 1906 р. праця була видана окремим відбитком [39;40;41]. 1899 р. священиком Г. Прихожим був опублікований нарис з історії храмів с. Іванівки Хорольського повіту [46].

На початку ХХ ст. редакція часопису не зазнала ніяких кадрових змін. З 1910 р. «Полтавские епархиальные ведомости» видавались друкарнею Г. Маркевича. З цього року офіційна і неофіційна частини видання мали наскрізну нумерацію.

Навколо часопису згуртувались нові дослідники історії єпархії: І. Юзефович, І. Пясецький, В. Романов, В. Пархоменко. Продовжували співпрацю з виданням І. Павловський, В. Курдиновський, А. Пясецький. Слід зазначити, що з цього часу часопис поступово втрачав зв'язок з парафіяльним духівництвом єпархії. Найбільш активними дописувачами цього періоду стали викладачі навчальних закладів м. Полтави.

У рамках підготовки до сторічного ювілею єпархії (1903 р.) редакцією була ініційована публікація відомостей про сторічні храми єпархії. Протягом 1900 - 1908 рр. побачили світ нариси з історії Покровського храму с. Глибокого Переяславського повіту, Миколаївського храму м. Великих Будищ, Спасо-Преображенского храму м. Кременчука, Вознесенського храму с. Радьківки Прилуцького повіту, Свято-Троїцького храму с. Ісачки Лубенського повіту [1;8;13;14;63].

Протягом тих років місцевим священством були оприлюднені нариси з історії інших храмів єпархії. Так, на сторінках неофіційної частини з'явились нариси присвячені Спасопреображенському храму XVII ст. містечка Опішні, Успенському храму XVII ст. м. Лютеньки Гадяцького повіту, Кладовищенському храму XIX ст. та Успенському собору XVIII ст. м. Полтави [16;18;24;62;64].

Цей період був позначений піднесенням наукового інтересу до минулого монастирів у межах єпархії. Протягом 1900-1902 рр. була оприлюднена ґрунтовна праця І. Юзефовича з історії Густинського, Ладинського і Мгарського монастирів [71]. 1901 р. священиком В. Романовим було досліджено рукописне Євангеліє XVII ст Мгарського монастиря. Євангеліє було створено для Михайлівського храму Мгарського монастиря «усердием игумена Ипатия Горбачевского» [56]. 1904 р. священиком М. Чубовим були описані старожитності Свято-Троіцького Великобудищанського (Преображенського) монастиря [66,885-891]. 1906 р. А. Пясецький дослідив історію монастирського землеволодіння у XVI ст. на українських землях [52].

На початку XX ст. з часописом почав активно співробітничати викладач Полтавської духовної семінарії В. Пархоменко. 1905 - 1912 рр. краєзнавцем було опубліковано близько п'ятнадцяти нарисів з історії Переяславсько-Полтавської єпархії. Науковець досліджував історію м. Переяслава, створив нарис з історії Густинського монастиря, вивчав церковне життя Лівобережної України у XVIIIct., минуле Переяславської семінарії [29;30;31;36]. 1909 р. студія, присвячена Густинському монастирю вийшла окремим відбитком. Окрім того, В. Пархоменко упорядковував біографії церковних ієрархів: Серафіма, патріарха Константинопольського, Переяславського єпископа Сильвестра - автора «Начального літопису», І. Горленка, А. Берло, єпископа Іркутського Софронія [28;32;33;34;35].

Підготовка до святкування 200-річчя перемоги у Полтавській битві окреслила новий напрям для краєзнавчих досліджень. У часопису була запроваджена рубрика «К двухсотлетию Полтавской битвы».

Напередодні ювілею, у 1908 р., І. Павловський звернувся з закликом до читачів часопису, надіслати матеріали для майбутнього музею Полтавської битви. В своїй статті краєзнавець описав експонати і відділи музею [27,1078-1082]. 1909 р. у «Полтавских епархиальных ведомостях» був опублікований «Исторический очерк Полтавской битвы» невідомого автора. Нарис містив детальний опис історичних пам'ятників на полі Полтавської битви. Також, у статті автором була описана історія спорудження Сампсонівського храму [45].

До ювілею Полтавської баталії священиком В. Романовим планувався випуск нової «Клировой книжки», яка б змогла виправити усі неточності попередніх довідкових видань з історії храмів єпархії. Він зазначив, що з 1250 храмів єпархії лише 300 змогли назвати своїх засновників. Автор запропонував надсилати до Полтавської духовної Консисторії від кожного храму єпархії прізвища своїх засновників, які будуть включені до ювілейного випуску «Клировой книжки» [55,213-214]. 1908 р. краєзнавець звернувся до духівництва Полтавської єпархії з проханням повідомити назви храмів, також скопіювати написи на церковних предметах «при этом все титла, сокращения, препинания и орфографию не изменять» [54,171- 175].

Варто зазначити, що у1910 - 1912 рр. значна частина публікацій поміщених у неофіційній частині видання мали богословський характер. Із церковно-історичних статей слід відмітити працю І. Павловського «Из переписки Полтавских епископов с Малороссийским генерал- губернаторами». Всього було надруковано 13 листів з коментарем науковця [25]. Також привертає увагу студія В. Романова присвячена храму св. Варвари с. Буланово Полтавського повіту. Із старожитностей храму особливу цінність мала ікона Богородиці. Історик навів напис на іконі: «Сия икона на лице железным орудием ранена шведами во время Полтавской осады в 1709г. по нахождению ее тогда в Полтавском монастыре». Також краєзнавець описав стародруки храму: Євангелія 1644 р., 1757 р., книгу Трифологій 1766 р. [53,2081 - 2087].

У 1911 р. Синодом до програми курсу Закону Божого у церковно- приходських школах було включено ознайомлення з місцевими святинями [10]. В свою чергу на сторінках часопису стали з'являтись оновлені життєписи місцевих святих та передруки сказань про чудотворні ікони. Так, 1911 р. священик М. Михайлов оприлюднив статтю присвячену Афанасию, Лубенскому чудотворцю. Окрім того, автор закликав читачів «Полтавских епархиальных ведомостей» до «отыскания архивных данных» про Афанасія, задля включення його імені до синодального місяцеслова [19]. 1912 р. було оприлюднене «Сказание о чудотворной Горбаневской иконе Божьей Матери» [23].

Ідея систематизації відомостей про місцеві святині була підтримана священиком В. Романовим. Краєзнавець планував випуск збірки, яка мала містити історичні відомості про святині у межах єпархії. З цією метою, у 1912 р., науковець запропонував програму збору інформації про святині єпархії. До відомостей про ту чи іншу святиню мало додаватись документальне підтвердження фактів чудотворінь та світлина [57].

Напередодні Першої світової війни, у 1913 р., офіційну частину видання почав редагувати секретар Полтавської консисторії А. Грабенко. Улітку того ж року преосвященним Феофаном була створена комісія для підготовки пропозицій щодо активізації роботи часопису. До складу комісії увійшов ректор Полтавської духовної семінарії архімандрит Памфіл, протоієреї С. Четвериков, В. Дімара, редактори неофіційної частини В. Конопатов, В. Терлецький. Комісією було прийняте рішення про щотижневе видання «Полтавских епархиальных ведомостей» за рахунок скорочення загального обсягу часопису до трех друкованих аркушів. За відсутності неохідної кількості матеріалу для заповнення усіх рубрик кожного числа видання члени комісії запропонували редакційним відділам розміщувати публікації, принаймні, протягом місяця [22].

Наступного року редакція часопису була переведена до Полтавського духовного училища. Наприкінці 1914 р. В. Конопатов залишив посаду редактора неофіційної частини. З 44 номеру того ж року посаду редактора неофіційної частини обійняв ієромонах Іоасаф. Увесь 1914 р. «Полтавские епархиальные ведомости» виходили щотижнево. Складна економічна ситуація, спричинена Першою світовою війною, негативно позначилась на видавничій діяльності. З 1915 р. часопис знову почав виходити два рази на місяць.

У цей період значно скорочується неофіційна частина «Ведомостей». Переважна більшість матеріалів цього часу була присвячена місіонерській діяльності та мала проповідницькій характер.

Незначним був і обсяг церковно-краєзнавчих студій. Серед тих, що друкувались на сторінках видання, слід визначити низку публікацій

І. Павловського «Из прошлого Полтавской епархии». Автор описав спорудження храму Марії Магдалини у м. Кобеляках, назвав, до цього невідоме, ім'я фундатора - генерала В. Чєрткова. Краєзнавець оприлюднив архівні уривки з історії Хрестовоздвиженського монастиря XIX ст., матеріали щодо пастирської діяльності преосвященного Гедеона. Пізніше ці документи були включені до його монографії «К истории Полтавской епархии» [26].

З початком національно-визвольних змагань в Україні редакція видання була переведена до Першої чоловічої гімназії. У 1917 р. рішенням надзвичайного єпархіального з'їзду духовенства і мирян було обрано редакційну раду, яка здійснювала видання часопису. Завідування редакцією покладалось на двох редакторів, які обирались на трирічний термін. Головою редакційної ради став А. Каменський. Фінансова частина доручалась А. Чубову. Протоієрей С. Четвериков опікувався загальноцерковними питаннями. Протоієрей Ф. Булдовський очолював український відділ. Священик О. Петровський вів рубрику іншоєпархіальних відомостей. Планувалось скорочення офіційної частини видання. Часопис мав надсилатись кожному притчу окремо [37,1248-1252].

У 1917 р. редагування офіційною і неофіційною частинами часопису здійснювалось наступним чином:

Офіційна частина

Неофіційна частина

Цензура

1-6

Ф. Андрієвський

Ієромонах Іоасаф

Архімандрит Іоанн

Військова цензура

7-8

А. Гречулевич

Ієромонах Іоасаф

Архімандрит Іоанн

9

Тимчасовий редакційний комітет

Тимчасовий редакційний комітет

Скасована

10-12

Посаду редактора скасовано

Протоієрей А. Каменський

-

13-15

-

Священик О.Петровський

-

16-17

-

Священик О.Петровський

Військова цензура

18-20

Протоієрей А. Каменський

Протоієрей А. Каменський

Військова цензура

Нова політична ситуація, фінансова криза змусили «Полтавские епархиальные ведомости» припинити своє існування.

Таким чином, за 54 роки існування (1863 - 1917 рр.) часопис залишався чи не єдиним джерелом інформації для духовенства і мирян Полтавської єпархії. Навколо нього гуртувалась передова громадськість краю; дослідники історії єпархії і церковної старовини. Офіційна частина видання містила укази і розпорядження духовної консисторії, єпархіальних органів, офіційну хроніку єпархіального життя. Зміст офіційної частини дозволяє відтворити церковне життя єпархії. Неофіційна частина слугувала місцем розміщенням великої кількості матеріалів з історії Полтавської єпархії, її храмів. За період існування часопису у неофіційній частині з'явилось більше 200 церковно-краєзнавчих публікацій. Більшість із них базувалось на архівних джерелах, які на сьогоднішній день втрачені. Цілком закономірно, що найчисленнішу групу авторів історичних студій складало священство єпархії. Саме завдяки їх копіткій праці по створенню церковно-приходських літописів, описів церковних старожитностей до нашого часу дійшли неоціненні відомості з церковної історії Полтавщини.

церковний періодичний видання парафіяльний літопис

Література

Базилевский П. История возникновения церкви в с. Радьковке: К столетию Вознесенской церкви / Базилевский П. // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1905. - № 17. - С.643-647.40

Бойко А. Преса православної церкви в Україні, 1900 - 1917: Культура. Суспільство. Мораль / Бойко А. - Дніпропетровськ : Видавництво ДГУ, 2002. - 308 с.

Бойко А. Періодичні видання православної церкви в Україні кінця XIX - початку XX ст. / Бойко А. - К.: Київський міжнародний університет, 2004. - 78 с.

В. Щ[еглов]. Материалы для историко-статистического описания церквей местечка Новые Сенжары // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1892. - № 5. - С.213-228; № 8. - С.309-338; № 10. - С.411-420; № 11. - С.427-439.5

В.К. Покровская церковь села Сулимовки Переяславского уезда // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1893. - № 10. - С.274-313.15

Ващинський П. Летопись Успенской церкви м. Царичанки, Кобелякского уезда году / Ващинський П. // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1892. - № 17. - С.834-856.17

Вниманию духовенства Полтавской епархии // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1897. - № 2. - С.82-83.27

Клепачевский А. Слово в день празднования столетия Спасо- Преображенской церкви г. Кременчуга 26-го сентября 1904 года /

Клепачевский А. // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1904. - № 31. - С.2065-2067.39

Клепачевский А. Спасо-Преображенская церковь г. Кременчуга / Клепачевский А. // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1893. - № 4. - С.73-96; № 5. - С.109-133.13

Клименко В. Ознакомление с житиями местночтимых Святых и с местными святынями / Клименко В. // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1915. - № 1. - С.25-33.67

Коваленко Г. Сказание о местночтимой иконе Божьей Матери, именуемой Перекоповскою, находящейся в Рождество-Богородичной церкви м. Варвы Лохвицкого уезда / Коваленко Г. // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1892. - № 5. - С.207-213.23

Костенко И. Древний местночтимый образ Божией Матери при Николаевской церкви местечка Великих Будищ / Костенко И. // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1894. - № 7. - С.183-190.24

Костенко И. Николаевская церковь местечка Великие Будища Зеньковского уезда(1801 - 1901) / Костенко И. // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1901. - № 18. - С.831-838.42

Краткое описание Свято- Троицкой церкви села Исачек Лубенского уезда, с ея прошлым и настоящим материальным положением // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1909. - № 2. - С.47-52.41

Курдиновский В. Генеральное размежевание епархий малороссийского края в конце прошлого (восемнадцатого) столетия / Курдиновский В. // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1899.- № 24. - С.933-947.32

Курдиновский В. Местечко Опошня Зеньковского уезда Полтавской губернии / Курдиновский В. // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1901. - № 3. - С.119-124.43

Левицкий П. Материалы для истории Переяславской епархии прошлого столетия / Левицкий П. //Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1891. - № 10. - С.480-494; № 11. - С.513-531; №17-18. - С.667-679.8

Мазанов П. Православные христианские кладбища в г. Полтаве и Кладбищенская церковь / Мазанов П. // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1901. - № 26. - С.1045-1064; № 27. - С.1769-1789.44

Михайлов М. Памяти Святителя Афанасия, Лубенского чудотворца / Михайлов М. // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1911. - № 16. - С.1044-1046.68

Мойспяха А. Летопись Дмитриевской Покровской церкви Кременчугского уезда, составлена в 1889 году / Мойспяха А. // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1893. - № 10. - С.350-377.16

Надтока Г.М. Православна церква України 1900-1917р.р.: соціально- релігійний аспект / Надтонка Г. - К. : Знання, 1998. - 270 с.

От редакции // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1914. - № 1. - С.17-19.71

П[ротоиерей] Ф. Л[азурский]. Сказание о чудотворной Горбаневской иконе Божьей Матери // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1912. - № 16. - С.1023-1030.69

П[ротоиерей] Ф.Л[азурский]. Летописная заметка о Полтавском Кафедральном Успенском соборе, относящаяся к 1899-1902 годам // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1903. - № 4. - С.202-206; № 14. - С.635-638; № 15. - С.648-688; № 19. - С.879-884.46

Павловский И. Из переписки Полтавских епископов с Малороссийским генерал-губернатором / Павловский И. // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1911. - № 19. - С.1396-1403; № 21 -22. - С.1621-1626.65

Павловский И. Из прошлого Полтавской епархии / Павловский И. // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1913. - № 27. - С.1938-1944; № 36. - С.2683-2691.72

Павловский И. Музей Полтавской битвы / Павловский И. // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1908. - № 27. - С.1078-1082.61

Пархоменко В.А. Берло / Пархоменко В. // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1911. - № 9. - С.562-568.59

Пархоменко В. Из церковной жизни Левобережной Украин в XVIII ст. / Пархоменко В. // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1911. - № 13. - С.837-842; № 15. - С.1015-1020; № 16. - С.1078-1082.54

Пархоменко В. Краткий исторический очерк Густынского Свято-Троицкого монастыря / Пархоменко В. // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1909. - № 7. - С. 263-277. - Окремий відбиток. - Полтава : Типо-литография Т. Д. Фришберг и Зорохович, 1909. - 21 с.53

Пархоменко В. Переяславская семинария в конце 18 века (17851800гг.) / Пархоменко В. // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1906. - № 12. - С.584-585.55

Пархоменко В. Переяславский епископ Сильвестр (1118-1123) - автор «Начальной летописи»/ Пархоменко В. // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1908. - № 15. - С.645-649.57

Пархоменко В. Святитель Иоасаф Горленко / Пархоменко В. // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1909. - № 5 .- С.186-190.58

Пархоменко В. Серафим ІІ. ПатриархКонстантинопольский /Пархоменко В.// Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1906. - № 31. - С.1255-1268.56

Пархоменко В. Софроний, епископ Иркутский, уроженец Полтавско- Переяславской епархии / Пархоменко В. // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1911. - № 13. - С.805-807.60

Пархоменко В. Церковно-историческое значение г. Переяслава / Пархоменко В. // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1907. - № 23. - С.1031-1039.52

Петровский А. О реорганизации редакционного дела «Полтавских епархиальных ведомостей» / Петровский А. // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1917. - № 15. - С.1248-1252.7.3

Пирский Н. Историко-статистические сведения о местечке Переволочне Кобелякского уезда и находящейся в нем Спасо-Преображенской церкви / Пирский Н. // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1 893. - № 15. - С.535-590.14

Пирский Н. Историко-статистический очерк села Ханделеевки, Кобелякского уезда, и находившейся в нем Покровской церкви / Пирский Н. // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1897. - № 1. - С.12-22; № 2. - С.61-74.36

Пирский Н. Исторический очерк поселений Кобелякского уезда вообще и исторический очерк поселений Кобелякского уезда, расположенных по реке Ворскла, в частности / Пирский Н. // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1896. - № 19 - 20. - С. 604-616. - Окремий відбиток. - Кобеляки : Типография З. Иога и М. Золотаревского, 1906. - 250 с.34

Пирский Н. Местечко Соколка и находившиеся в ней церкви: Иоанно- Богословская, Покровская, Николаевская, Богоявленская и Нерукотворная Образа Господа нашего Иисуса Христа Кладбищенская церкви / Пирский Н. // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1899. - № 14. -

С.517-534; № 15. - С.573-580; № 18. - С.731-741.35

Пичета И. Известие о первый двух учителях Переяславской семинарии / Пичета И. // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1892. - № 22. - С.811-851.7

Попов В. Из церковно-приходской летописи Воскресенской церкви села Ивашек Полтавского уезда / Попов В. // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1893. - № 6. - С.184-202.18

Попов П. Материалы для истории Переяславско-Полтавской семинарии, за время от 1832-37гг. / Попов П. // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1890. - № 9. - С.357-371.3

Предстоящее национальное русское празднество по случаю двухсотлетия со времени Полтавской битвы // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1909. - № 17. - С.744-763; № 18. - С.788-804.62

Прихожий Г. Село Ивановка и его храмы / Прихожий Г. // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1899. - № 25. - С.975-988; № 25. - С.1014-1023.37

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Понятие и содержание, роль и значение церковно-богословского красноречия, исторические корни происхождения и этапы развития, речевые особенности. Проповедь как объект лингвистического исследования, порядок и принципы формирования ее темы и композиции.

    курсовая работа [42,0 K], добавлен 26.06.2013

  • Встановлення радянського уряду на Полтавщині. Пограбування Хрестовоздвиженського монастиря. Мученицький подвиг преподобного Ніла. Кампанія з вилучення церковних цінностей. Початок монашеського подвигу. Пастирська діяльність ієрея Василя Зеленцова.

    реферат [72,7 K], добавлен 14.11.2013

  • Противостояние Никона и Аввакума не было только противостоянием двух сильных личностей, но с исторической точки зрения это была борьба церковно-феодальной верхушки с пробуждающимся самосознанием народа.

    реферат [16,8 K], добавлен 28.05.2004

  • Предпосылки упразднения патриаршества. Причины учреждения "Духовного Коллегиума". Религиозные реформы Петра I. Преобразования в монастырской жизни. Церковно-историческое значение "Духовного Регламента" и его роль в истории России и Русской Церкви.

    курсовая работа [56,0 K], добавлен 13.08.2012

  • Церковно-религиозная, культурная жизнь. Реформация. Инквизиция и книжная цензура. Орден иезуитов. Тридентский собор и папство. Общая реформа нравов и управления духовенством. Реорганизация церкви применительно к сложившимся историческим обстоятельствам.

    реферат [19,5 K], добавлен 01.11.2008

  • Церковь и государство в допетровскую эпоху, при временном правительстве и в советское время. Рассмотрение синодальной системы церковно-государственных отношений. Особенности охраны, реставрации и восстановления культурного наследия России - церквей.

    курсовая работа [57,4 K], добавлен 28.12.2012

  • Установление церковного брака как особого церковно-правового института. Церковный брак в России; браки православных с иноверцами: католиками, лютеранами, евреями, мусульманами. Брак в современной Русской Православной Церкви, его заключение и расторжение.

    реферат [29,2 K], добавлен 16.01.2010

  • История зарождения и назначение Типикона как церковно-богослужебной книги, устанавливающей порядок православного богослужения. Периоды формирования общей богослужебно-дисциплинарной части Типикона. Толкование дисциплинарной части Богослужебного устава.

    дипломная работа [89,6 K], добавлен 02.03.2017

  • Сучасна релігійна ситуація в Україні. Актуальні проблеми української релігії. Міжцерковні конфлікти України. Зростання загальної кількості релігійно віруючих людей в Україні після проголошення державної незалежності. Церковно-державні відносини.

    реферат [593,4 K], добавлен 21.08.2013

  • Церковно-правовая ситуация на Руси в XVII веке. Издание Кормчей книги Патриарха Иосифа. Обстоятельства выбора и поставление митрополита Никона на патриарший престол. Участие Патриарха Никона в деле воссоединения Западно-русской Церкви с Восточно-русской.

    курсовая работа [94,3 K], добавлен 27.07.2014

  • Основательный подход Русской Православной Церкви к широкому кругу проблем жизни общества и политико-идеологической трансформации российского общества. Проблема церковно-государственных взаимоотношений и современная социальная концепция православия.

    реферат [28,2 K], добавлен 15.02.2015

  • Формирование идеи православного царства. Образ царя в русской культуре в период монгольского владычества. Формирование идеи римско-византийского наследия Москвы. Концепция "Москва - третий Рим" как закономерный итог взаимоотношений власти и церкви.

    дипломная работа [71,5 K], добавлен 11.12.2017

  • Рассмотрение человека как Божьего творения. Ознакомление с Законом, обязательным для выполнения. Изучение значения Десяти Заповедей для израильтян в Ветхом Завете и для христиан в Новом Завете. Исследование священного писания и книг христианских авторов.

    реферат [20,2 K], добавлен 08.11.2015

  • Розуміння ролі релігії в житті українців на основі конкретно-історичного підходу. Передхристиянський період: опис, боги та ідоли. Прийняття християнства та боротьба, що його супроводжувала. Традиції та обряди язичництва, що збереглися до наших часів.

    реферат [24,6 K], добавлен 22.01.2011

  • Дослідження біографічних відомостей намісників Свято-Михайлівського Видубицького монастиря та їхнього внеску у розбудову Видубицької обителі. Особливості проведення секуляризаційної реформи, за якою всі монастирі були позбавлені землеволодінь і селян.

    статья [38,3 K], добавлен 19.09.2017

  • Історичний розвиток чину таїнства, перетворення протягом двадцяти століть. Становлення і походження таїнства Хрещення. Основні тенденції історичного і богословського розвитку Тайни хрещення, форми, наслідки. Місце таїнства Хрещення в сучасному екуменізмі.

    магистерская работа [144,4 K], добавлен 30.05.2010

  • Вивчення біографії Нестора Літописця. Складання київським письменником-агіографом літописів та книжних справ. "Повість временних літ" як одна з найвидатніших пам’яток світової культури. Ознайомлення чернця з руськими літописними зведеннями і сказаннями.

    презентация [1,9 M], добавлен 22.09.2016

  • Релігія в духовному житті українського народу. Сучасна релігійна ситуація в Україні. Розкол у православній Україні. православ'я в Україні сьогодні є розколене на три церковні організації. Предстоятелі двох із них мають патріаршу гідність.

    реферат [17,8 K], добавлен 06.03.2007

  • Визначення принципів класифікації моделей державно-церковних відносин, характеристика основних типів таких відносин. Дослідження джерельної бази українського національного та міжнародного законодавства щодо права на свободу совісті. Законодавчі акти.

    реферат [30,4 K], добавлен 06.02.2009

  • Особливості реформаційного руху в Україні. Основі напрямки діяльності православних братств. Львівська братська школа. Контрреформаційні рухи в країні. Причини поразки Реформації у Польщі. Розвиток релігійного вільнодумства й зміцнення католицької церкви.

    презентация [322,6 K], добавлен 29.01.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.