Святині Чернігівщини

Основні відомості про найбільш відомі церкви Чернігівщини (Андріївська, Вознесенська, Введенська). Дзвіниці Чернігівщини. Зміст і значення символіки ікон. Праця Д. Туптала про чудеса від ікони Божої Матері. Передання, будування та реставрація церков.

Рубрика Религия и мифология
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 06.10.2013
Размер файла 49,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Молодий проповідник Данило Туптало хоча і працював з подібним матеріалом, однак не наслідував шанованого архімандрита, а шукав власні засоби реалізації себе як письменника.

Іллінський образ Богоматері, написаний у 1658 р. (про що свідчив напис під іконою) монахом Геннадієм (в миру Григорій Костянтинович Дубенський), уславився знаменнями і чудесами, які відбувалися починаючи з 1662 р. Віра в чудесне покровительство Богородиці зробилася духовною потребою жителів Чернігова та його околиць. І. Шангін у своїй праці про ікону Божої Матері Іллінської зазначає, що жодна, хоча б відносно знаменна подія у приватному чи суспільному житті чернігівської пастви не відбувалася без "испрошения" благословення Божої Матері: святу ікону приносили на місце, де закладали дім, освячували її присутністю помешкання, її заступництву доручали новонароджених, просили благословення перед далекою дорогою чи вирішальною подією і т. п.

Треба зазначити, що поряд з Єлецькою та Іллінською іконами Божої Матері прославилися своїми знаменнями і чудесами ще декілька ікон у храмах Чернігівської єпархії: образ Божої Матері у храмі села Дубович Глухівського повіту, ікона Пресвятої Богородиці Одигитрії, знайдена на березі річки Іпуті біля містечка Мглин, образ Пресвятої Богородиці села Рудня біля Любеча, Мохнатинська (с. Мохнатий), Новгород-Сіверська та Новодворська (Новгород-Сіверський Спаський монастир). Зрозуміло, що були і спроби укласти збірники, в яких би оповідалося про чудеса від цих ікон. До появи першого видання книги Д. Туптала уже з'явилися "Опис чудес Куп'ятицької ікони Божої Матері" Іларіона Денисовича (1638 р., польською мовою), "Чуда пресвятой Богородицы, нъкоторые з разных авторов зобраны" (1660 р.) та "Небо новее, с новыми звъздами сотворенное, т. е. Преблагословенная Дъва Марія с чудесами своими" (1665 р., польською мовою) Іоаникія Галятовського. У своїй праці Д. Туптало стверджує, що чуда від ікони є закономірним продовженням чудес, пов'язаних з благочестивим життям монахів стародавнього монастиря, закладеного святим Антонієм Печерським, який назавжди прославив його власним ім'ям, зазначаючи, що "человък стятит мъсце". За традицією християнської церкви, Данило трактує чудовне як остаточне торжество духовного над матеріальним, як особливий дар, яким Бог позначає своїх обранців. Чудо завжди здійснюється в ім'я звільнення нещасного і є "виявом неземного морального милосердя".

У першому виданні 1677 р. Д. Туптало описував двадцять два чуда, у пізніших - двадцять чотири - відповідно до кількості годин у добі. У виданні 1696 р. Данило у кінці книги додатково подає ще шість чудес, які раніше не описувалися, а у виданні 1702 р. наявний ще і список людей, зцілених від образу Божої Матері: від сліпоти і хвороби очей, від кульгавості, від бісівського мучительства, від запаморочення і страхів, від різних "обложних" хвороб, згадано і воскресіння отрока із Яриловичів.

Зрозуміло, що основний зміст книги становить опис чудес, що відбулися від образа Божої Матері. Особливою різноманітністю характер чудес не відзначається. Д. Туптало слідує за християнською традицією, описуючи чудеса, які лише повторюють або є подібними до чудес, що їх творив Ісус Христос, за винятком 1-го і 2-го чудес. Судячи з народних замовлянь від різних хвороб, можна стверджувати, що серед віруючих утвердилася думка про те, що Божа Мати допомагає людям у всякій хворобі (зокрема визволяє від пристріту, "вразу", болів у животі, зупиняє кров, допомагає при пологах та ін.). Про таку здатність Богоматері йдеться і у вдячному каноні на її честь та численних молитвах, звернених до Діви Марії.

Данило Туптало розповідає про кожне чудо дуже докладно, вказуючи, де і коли воно відбулося, називаючи імена і прізвища людей, що отримали зцілення від чудотворної ікони. Наприклад, опис 19-го чуда починається так: "З места Седнева, котрое есть близко Чернигова, Пан Кирило Дедович, обыватель седневскый, сиротку, котрая в двору его служила, именем Татіану, родом з Полтави... привів". Автор описує навіть не стільки самі чудеса, скільки тих, хто був свідками чудесного, тобто став об'єктом їх надзвичайного впливу. Чудеса трапляються з людьми - вихідцями з усіх прошарків суспільства. Однак переважно це представники селянства, ремісників чи міщан. Це ідеологічно виправдано і слугувало своєрідним доведенням євангельської тези про бідність і простоту як найбільші чесноти, що допомагають людині отримати Боже благословення і покровительство, в даному випадку - стати очевидцем чуда і об'єктом його впливу.

Особливо цікавими з історичної точки зору є описи 1-го і 2-го чудес. Розповідаючи про 1-ше чудо, а саме про плач ікони Божої Матері, Д. Туптало деталізує його обставини: вказує дату чуда (1662 р.), його тривалість (з 16 по 24 квітня), а також називає всіх тодішніх політичних та церковних діячів (царя Олексія Михайловича, чернігівського архієпископа Лазаря Барановича та ігумена Іллінського монастиря Зосиму Тишкевича). У 2-му чуді йдеться про набіг татарів на Чернігів у 1662 р., їх безчинства у Іллінській церкві та порятунок, що його дала усім ікона Божої Матері. Автор прагне історичної достовірності, маючи на меті якомога переконливіше показати Божественну благодать, яку відчувають на собі не лише мешканці Іллінського монастиря, але і всі, хто мав потребу звернутися до Божої Матері зі своїми проблемами.

Однак обсяг самих описів досить незначний. Для автора нецікаві жодні подробиці, окрім тих, які б вказували на достовірність події та обставини самого чуда. Це пояснювалося впливом тодішньої традиції щодо опису чудес, яка "...не дозволяла вигаданих імен, назв, фактів. Читач звик читати лише про те, що "справді було", і не визнавав одвертого вимислу". Праця Д. Туптала про чудеса від ікони Божої Матері Іллінської була не лише етапним для нього твором, з якого почалася активна письменницька діяльність. Вона виправдала сподівання Лазаря Барановича, бо з її допомогою престиж Іллінської обителі дуже зріс. "Руно орошенное" Димитрія Ростовського (Данила Туптала) стало важливим документом як релігійної, так і світської історії Чернігова 70-х рр. XVII ст.

3. Духовне відродження. Передання, будування та реставрація церков на Чернігівщині

З кінця 1980-х рр., а особливо після Указу Президента України "Про заходи щодо повернення релігійним організаціям культового майна" від 4 березня 1992 р., релігійним осередкам повертаються численні церковні будівлі Чернігівщини. Так, за останній період релігійним організаціям передано ряд видатних пам'яток історії та архітектури, серед яких комплекси споруд монастирів: Єлецького Свято-Успенського в м. Чернігові; гус-тинського Свято-Троїцького в Прилуцькому районі; данівського Свято-Георгіївського в Козелецькому районі; Свято-Введенського жіночого і Благовіщенського чоловічого в м. Ніжині; Спасо-Преображенського в м. Новгороді-Сіверському; Крупицького Миколаївського жіночого в с Осіч Бахмацького району; Спасо-Преображенського чоловічого в с. Максаки Менського району (всі УПЦ). церква чернігівщина ікона туптал

Віруючі знову одержали змогу молитися у своїх храмах. Окрім зазначених споруд монастирів передані видатні пам'ятки архітектури домонгольського періоду: Спасо-Пре-ображенський собор, П'ятницька церква, Успенський собор Єлецького монастиря в м. Чернігові. Віруючим повернено й інші цінні пам'ятки архітектури, такі як: Троїцький собор (XVII ст.), церкву Михайла і Федора (XIX ст.) -ум. Чернігові; Введенський (XVIII ст.) і Миколаївський (XVII ст.) собори, Всіхсвятську (XVIII ст.) і Свято-Покровську (XVIII ст.) церкви у м. Ніжині; церкву Різдва Іоана Предтечі (XIX ст.) у м. Прилуки; Микільську (Миколаївську) церкву (XVIII ст.) у м. Новгороді-Сіверському; Казанську церкву (XIX ст.) у м. Семенівці; собор Різдва Богородиці (XVIII ст.) у с. м. т. Козелець; П'ятницьку церкву Домницького монастиря (XVII ст.) у Менському районі.

Чимало пам 'яток архітектури відреставровано, на що державою витрачено значні кошти й матеріали. Крім того, в багатьох населених пунктах релігійним громадам УПЦ передані приміщення, клубів, дитячих садків, магазинів та інших будівель, які переобладнані під молитовні будинки. У багатьох випадках державним органам доводилося вирішувати питання переміщення установ, закладів, архівів, щоб звільнити приміщення для церков.

Загорівся вогонь лампади і в інших храмах області, зокрема у Вознесенській, Хрестоздвиженській, Спасо-Преображенській, грецькій Михайлівській церквах та церкві Костянтина й Олени і церкві Іоана Милостивого - у м. Ніжині; в Іллінській церкві в с Орликівка Семенівського району; в Петропавлівській в с. Максаки Менського району; Михайлівській в с. Петрівському та Різдва Богородиці у с Вовчок - у Козелецькому районі.

Державні органи, трудові колективи, окремі спонсори всіляко сприяють побудові нових храмів. За сприяння Президента України збудовано Свято-Данилівську церкву в с. Костобобрів Семенівського району та церкву Параскеви П'ятниці в с. Чайкиному Новгород-Сіверського району - на батьківщині другого Президента України Л. Кучми. За роки незалежності на Чернігівщині побудовано чимало храмів, серед яких церква Святителя Феодосія та комплекс церковних споруд на честь 2000-ліття Різдва Христового у м. Чернігові; а також церкви Різдва Пресвятої Богородиці в с Довжик, Михайлівська в с. Друцьке, Свято-Воскресен-ська в с Хмільниця, Георгіївська в с Рудка, Іоана Богослова в с Кархівка, Покровська в с Іванівка, Святого Духа в с Старий Білоус у Чернігівському районі; Богородицька в с Дубовий Гай Прилуцького району; Троїцька в с Вільшаному Сосницького району, Миколаївська в с Свидовець, Миколаївська в с. Козацькому, Преображенська в с Білоцерківці, Покровська в с. Вороньки - у Бобровицькому районі; Успіння Пресвятої Богородиці в м. Бобровиці; Миколаївська в с. Феськівка, Троїцька в м. Мені, Миколаївська в с. Киселівка, Успенська в с. Гусавка - у Менському районі; Спасо-Преображенська в м. Бахмачі, Спасо-Преображенська в с. Голінка, Різдва Богородиці в с. Красилівка, Свято-Троїцька в с.м.т. Дмитрівка - у Бахмацькому районі; молитовні доми Петра і Павла в с. Плоске, Свято-Успенський в с. Мрин - у Носівському районі; Покровські церкви в с. Вихвостів і с. Невкля, Миколаївська церква в м. Городні - у Городнянському районі; Успенські церкви в с. Колісники і с. Терешківка Ніжинського району; церква Різдва Богородиці в с. Рогізки Щорського району; церкви Різдва Богородиці в с. Горбове, Іоана Богослова в с. Авдіївка, Покровські в с. Вересоч і с. Крехаїв - у Козелецькому районі; каплиці Миколаївська в с.м.т. Ріпки та Михайлівська в с Буянки - у Ріпкинському районі; церкви Різдва Пресвятої Богородиці в с.м.т. Варва Варвинського району; Троїцька в с. Червоне, Різдва Богородиці в с. Криски у Коропському районі; Різдва Богородиці в с. Южному Ічнянського району.

Зміцнюють свою матеріальну базу й інші релігійні громади області. Зокрема Чернігівське обласне об'єднання Церкви євангельських християн-баптистів за роки незалежності України побудувало молитовні будинки в містах Прилуках, Носівці, Щорсі та селах Старий Білоус і Вертіївка, а релігійна організація свідків Єгови спорудила залу царств. Продовжується будівництво храмів та молитовних будинків у ряді населених пунктів області. У м. Чернігові споруджуються Свято-Михайлівська церква та церква Всіх Чернігівських Святих Української православної церкви; костьол Римо-католицької церкви; молитовні будинки церков адвентистів Сьомого дня, християн віри євангельської, євангельських християн-баптистів; виділено приміщення для синагоги Іудейській релігійній громаді. У Бобровнцькому районі зводяться Свято-Успенські церкви в м. Бобровиці й с. Марківці та молитовний будинок ЄХБ у м. Бобровиці. У Менському районі будується церква У ПЦ в с Блистова; у Носівському - Вознесенська церква в с Макіївка; у Городнянському - церква в с. Макишин; у Ніжинському - церква в с. Крапивна т , молитовний будинок ЄХБ у м. Ніжині; у Срібнянському - Хресто-Воздвиженська церк ва в с.м.т. Срібному, Вознесенська в с. Сокиринці та Спасо-Преображенська УПЦ КП смт. Дігтярі; у Козелецькому - церква УПЦ в с.м.т. Десна; у Борзнянському районі церква УПЦ в с Сиволож; в Ічнянському - церкви УПЦ КП у селах Монастирищі та Дорогінка. Невдовзі у м. Семенівці отримають молитовний будинок євангельські християни-баптисти, у м. Щорсі - адвентисти Сьомого дня; а в с. Смолин Чернігівсько району Миколаївську церкву - православні віруючі.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Історія заснування влітку 1917 року ігуменом Костянтином (Чопівським) Спасо-Преображенського (нині Казанського) чоловічого монастиря Київської єпархії. Становище монастиря в період колективізації 30-х років ХХ ст. Боротьба Й. Сталіна з релігією.

    статья [17,7 K], добавлен 19.04.2012

  • Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра - одне з найдивовижніших місць світу. Свенська-Печерська ікона Божої Матері. Іконостас Хрестовоздвиженської церкви. Церква Різдва Богородиці. Дзвіниця церкви Різдва Богородиці. Велика Лаврська дзвіниця - XVIII ст.

    реферат [17,6 K], добавлен 06.04.2003

  • Аналіз православ’я в Україні: Української Православної Церкви (Московського Патріархату), Української Православної Церкви (Київського Патріархату) та Української Автокефальної Православної Церкви. Втручання влади у регулювання "православного питання".

    курсовая работа [86,6 K], добавлен 18.03.2013

  • Загальна характеристика доби Вселенських Соборів. Тринітарні дискусії і перші три Вселенські Собори. Халкідонський Собор в історії Церкви. Догматичні та канонічні рішення останніх трьох соборів, їх значення для встановлення християнської Церкви.

    курсовая работа [70,9 K], добавлен 26.11.2012

  • Встановлення дати, часу і місця канонізації Володимира, як святого. Його важлива роль в літургійному житті Української Греко-Католицької Церкви. Основні особливості літургійних текстів, звичаїв та обрядів, присвячених святу. Походження ікон св. Володимира

    курсовая работа [909,7 K], добавлен 07.05.2015

  • Динаміка і тенденції розвитку сучасного протестантизму. Роль церков у душпастирській опіці в Збройних Силах України. Місіонерська діяльність протестантських церков в період незалежності держави. Роль протестантів у освітньому та культурному житті.

    дипломная работа [1,9 M], добавлен 14.11.2010

  • Характерні ознаки "релігійного ренесансу" 1990-х рр., виникнення значної кількості нових релігійних громад. Найсильніші позиції Української православної церкви Київського патріархату. Відродження та активізація діяльності церков національних меншин.

    контрольная работа [26,1 K], добавлен 24.09.2010

  • Краткие сведения о жизненном пути и деятельности Сергия Радонежского - иеромонаха Русской церкви, основателя Свято-Троицкого монастыря под Москвой (ныне Троице-Сергиева лавра). Монашеский постриг Варфоломея. Чудеса по молитвам преподобного Сергия.

    презентация [1,2 M], добавлен 11.12.2016

  • Веди - найбільш відомі священні писання індуїзму. Таємниці індійської філософії, вивчення досвіду духовної досконалості, який інтерпретован у ведичній культурі. Аналіз морально-етичних та художніх особливостей у ведичній староіндійській літературі.

    реферат [26,7 K], добавлен 19.01.2010

  • Становище православ’я в другій половині 90-х років ХХ ст.. Відновлення греко-католицької церкви, її конфлікт з православ`ям. Структура, конфлікти та розвиток православних церков в Галичині. Сучасний стан Київського патріархату в Галичині з 1996 р..

    курсовая работа [40,3 K], добавлен 29.07.2008

  • Догматичні системи Православної і Римсько-Католицької Церков. Співвідношення божественної сутності та іпостасей, можливостей раціонального осмислення Святої Трійці. "Тренос" Мелетія Смотрицького в дискурсі західної філософської та духовної думки.

    статья [16,1 K], добавлен 19.09.2017

  • История взаимоотношений английской монархии и Римско-католической церкви. Реформация и возникновение англиканской церкви. Формирование англиканской церкви и становление вероучения. Современное состояние церкви. Новая волна антикатолического движения.

    контрольная работа [29,4 K], добавлен 20.02.2009

  • Інтерпретація розуміння шлюбу як Таїнства Церкви, яке надає йому істинного, таємничого виміру, де співіснування людей перетворюється на "життя однієї особи в двох лицях". Розуміння народження нової людської особи як творчого акту взаємодії Бога і людини.

    статья [19,5 K], добавлен 19.09.2017

  • Аналіз релігійної політики Польської держави щодо православного населення українських земель. Роль польської шляхти у процесі насадження уніатства та католицизму. Ліквідація православної церкви та залучення її прихожан до греко-католицької церков.

    статья [19,5 K], добавлен 14.08.2017

  • Отношение монголов к Русской Православной Церкви. Мученики периода монголо-татарского ига. Устроение Русской Церкви, положение духовенства в монгольский период. Настроения в духовной жизни церкви и народа. Выдающееся значение Русской Церкви для Руси.

    курсовая работа [27,0 K], добавлен 27.10.2014

  • Особенности христианской церкви, исторический путь ее становления. Православные церкви и патриархаты, которые существуют на сегодняшний день, их деятельность. Разновидности восточных православных церквей. Восточные католические церкви и их обряды.

    реферат [31,1 K], добавлен 20.01.2011

  • Кратко о предпосылках к миссионерскому служению православной церкви. Значение Церкви как божественного дара. Роль Евхаристии в жизни Церкви. Миссиологический аспект в учении о церкви по статье "Миссионерский императив" протопресвитера Александра Шмемана.

    реферат [19,9 K], добавлен 11.02.2011

  • Краткая хронология исторических событий периода ранней Церкви. Описание жизни христиан в книге "Деяния Апостолов". Мировоззренческая особенность христиан первых десятилетий, возникновение еретических учений. Переход от гонимой Церкви к Церкви имперской.

    реферат [32,3 K], добавлен 04.01.2015

  • Описание прав и обязанностей пресвитера в поместной церкви. Их соотношение, развитие в истории церкви и применение в практической деятельности. Положения для осуществления им деятельности в церкви. Исследование исторической и богословской литературы.

    дипломная работа [86,8 K], добавлен 01.10.2011

  • Изучение внутренней жизни ранней церкви. Борьба церкви с лжеучениями. Задачи, функции Тела Христова. Установление структуры церкви, символа веры и канона. Миссионерская деятельность апостолов на территории Римской империи. Возрастание христианской общины.

    реферат [15,8 K], добавлен 20.11.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.