Рідна українська національна віра

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

ННІ ІСТОРІЇ І ФІЛОСОФІЇ

Реферат

Черкаси - 2016

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ПОЯВА І СТАНОВЛЕННЯ РУНВІРИ В АМЕРИЦІ

2. “МАГА ВІРА” - СВЯЩЕННА КНИГА РУНВІРІВ

3. ВІРОВЧЕННЯ РУНВІРИ

4. РУНВІРА ЯК РЕЛІГІЯ НАШОЇ ДОБИ

Висновок

ВСТУП

РУНВіра - цим буквосполученням позначається одна із найбільш поширених в Україні рідновірських течій, яка була заснована Левом Силенком у 1965 р. в українській діаспорі Америки. Повна назва конфесії - Рідна Українська Національна Віра. Як віросповідання, вона не тотожна Рідній Вірі, оскільки ґрунтується на інших світоглядно-релігійних та обрядових засадах. Це й служить основою того протистояння, яке нині спостерігається між ними.

Якщо рідновіри прагнуть відродити витокові язичницькі форми давньої релігійності українців, то рунвіри приймають реформовану Л.Силенком на принципах стандартів монотеїстичних світових релігій давньоукраїнську віру. Якщо рідновірство є природною релігією, то рунвірство є вже штучним релігійним витвором. Воно не має такої глибокої традиції в історії українства як рідновірство.

То ж і не дивно, що останнім часом послідовники Л.Силенка прагнуть внести деякі доповнення до своєї віроповчальної системи, обрядових дійств з метою в такий спосіб включити до останніх дещо із багатої скарбниці давньої духовної культури українського народу.

РУНВіра є однією з найпоширеніших українських етнічних релігій в Україні та її діаспорі. Наявність її громад позначається на релігійному житті в тому чи іншому регіоні країні. Проте помітного впливу на внутрішні процеси в рунвіровському русі України його зарубіжний центр вже не має. Тут рунвірство розвивається на власній основі, часто без оглядки на ті вказівки, які надходять з Америки від Лева Силенка.

1. ПОЯВА І СТАНОВЛЕННЯ РУНВІРИ В АМЕРИЦІ

Історія конфесії, кількісне зростання громад РУНВіри в діаспорі повністю пов'язані з організаторськими здібностями Л.Силенка‚ який з 1962 по 1977 роки об'їздив з лекціями практично всі ті міста Канади і США‚ де є українські спільноти. У 1964 р. Лев Силенко-Орлигора започаткував у Вінніпезі (Канада) своє періодичне видання - часопис “Рідна Віра”. З 1966 року в Чикаго за його редакцією виходить часопис “Самобутня Україна”. Опісля редакція журналу перемістилася у Спрінг Глен. Проте організаційно РУНВіра оформилася лише у 1965 р., коли було засноване Об'єднання Синів і Дочок України (ОСІДУ РУНВіри).

Перша громада (за термінологією силенківців - станиця) послідовників течії була офіційно зареєстрована як релігійна організація у грудні 1966 р. в місті Чикаго (штат Іллінойс, США). До громади ввійшло 53 родини. В її Статуті зокрема зазначалося, що рунвісти сповідують монотеїзм, об'явлений в науці духовного Вчителя Лева Силенка. З часом з'явилися громади вірних РУНВіри в інших містах США, Канади, а також Австралії, Англії, деяких латиноамериканських країн.

Перший Собор представників громад РУНВіри відбувся 5- 6 серпня 1972 р. в Чикаго. З доповіддю “Українська Духовна Революція” на ньому виступив Лев Силенко. Цей Собор затвердив ті Закони, які стали основою духовного та організаційного життя вірних громад конфесії. Учасники Собору одноголосно заявли, що “ми не визнаємо жодних поганських чи непоганських богів, тобто ми не є визнавцями многобожжя (політеїзму) “ (Що українець повинен знати? -С. 28).

Відтоді благословення бути духовними опікунами громад РУНВіри від Вчителя одержали Мирослав Лозовий, Боголюб Свириденко, Мирослав Лисенко, Кий Шевченко, Тарас Осадчук, Зореслав Стоцький, Святослав Гулак, Світана Черепаха, Миролюба Ковганич та ін. На другому Соборі РУНВіри, який відбувся в Гамільтоні (Канада) 27 квітня 1980 р., було прийнято “Основний Закон (Статут) ОСІДУ РУНВіри” , в якому чітко визначена віра в Єдиного і Всюдисущого Господа Дажбога і закріплене визнання “Мага Віри” священною книгою РУНВіри.

Третій Собор РУНВіри, який пройшов вже в Оріяні - Святині Матері України, в своїй ухвалі 16 липня 1983 р. чітко визначив Лева Силенка як Духовного Вчителя і Пророка Святої Церкви РУНВіри, прийняв Заповіді останньої і Закони Правильного Життя її Синів і Дочок.

Духовний центр РУНВіри - Оріяна - розміщений у містечку Спрінг Глен, що за 128 кілометрів північніше Нью-Йорку. Тут знаходяться Святиня Матері-України - центральний храм конфесії‚ Священна Рада Святині Матері-України, яку тривалий час з титулом Рідний Пророк очолював сам Лев Силенко, видавництво РУНВіри. Тут також. знаходиться і центральний цвинтар РУНВіри - Свяорпа (святиня Оріянської Пам'яті). Мало працювати ще й Вище Духовне Училище (Академія) РУНВіри.

Соборний Храм Святині Матері України в Спрінг Глені будувався спільними зусиллями вірних конфесії і на їх пожертви. Керував будівництвом, навіть проектував саму будову, Лев Силенко. Це з його побажання вікна було зроблено так, щоб через них не могли проникнути в храм з метою якихось пошкоджень ворожі щодо рунвірів представники українських християнських церков, що кучно розміщені й активно діють в цьому регіоні США та Канади. В історію побудови святині вписали свої імена родини Лозових, Гулаків, Свириденків, Черепах та ін.

2. “МАГА ВІРА” - СВЯЩЕННА КНИГА РУНВІРІВ

український національний віра релігія

Багато сил і часу віддав Лев Силенко написанню своєї основної праці - “Мага Віра” (“Могутня Віра”). Він виїздив для збирання джерельних матеріалів до книги в Індію, Ірак, Іран, Англію, інші країни.

Назву книги - “Мага Віра” - рунвірівці ідентифікують з одним із імен засновника джайнізму Вардхмана-махавіра - “великий герой”. В своїх спогадах Силенко завжди прагне дещо сакралізувати процес написання цього твору, подати його як здійснюване ним “священне діяння”.

Окремі розділи “Мага Віра” почали друкуватися ще в квітні 1971 р. в часописі “Самобутня Україна”. Тиражем в 3 тис. примірників книга вперше вийшла у Торонто у 1979 р. 1428 сторінок тексту “Мага Віри” розбиті на 52 розділи - 52 дні пізнання, які водночас поділені на дрібніші частинки.

В книзі дається описання подій історії України-Руси, від Олега Віщого починаючи й 1775 роком кінчаючи. Події подаються в хронологічній послідовності (рік за роком, по місяцям і дням).

В “Мага Вірі” подаються основи силенкового віровчення. Її зміст і структура зумовлені підзаголовком “Співвідношення віри, науки, філософії і релігії”. Автор книги прагне подати історію України, основних сфер культури її народу в контексті всесвітнього історичного процесу, становлення людської цивілізації взагалі.

Корені свого вчення Лев Силенко знаходить ще в добі Трипілля, де були започатковані, як він наголошує, “перші вогнища європейської цивілізації”. “Мага Вірі” стверджує, що “на берегах Священного Дніпра оформився тип Білої Людини, її образ, її мова. Тут самоутвердилася хліборобська Трипільська культура”. Саме тут і з'явилися перші розуміння Бога.

Значимість самобутньо сформованої десь 11 тисяч років тому оригінальної мізанської культури Силенко засвідчує введенням українського літочислення. Нині за рунвірівським календарем 11002 рік.

Силенко вважає, що Першопроходцями Української Духовної Революції можуть бути лише члени заснованого ним Об'єднання Синів і Дочок України - українці за походженням і вірою. Таких українців, згідно його переконання, не було від часів Святослава. Нині вони є. Це - сповідники РУНВіри. Вони вірують в Єдиносущого, Всемогутнього, Всеправедного і Милосердного Господа Дажбога.

3. ВІРОВЧЕННЯ РУНВІРИ

Засновуючи монотеїстичну релігію‚ Л.Силенко змушений був значну увагу приділити світоглядним питанням, зокрема таким, як створення і буття світу, місце людини у ньому, а також проблемам формування обрядово-культової сфери та ін. Його погляди не позбавлені оригінальності‚ хоча й не є невразливими. Насамперед слід чітко усвідомити, що вчення РУНВіри не є неоязичництвом, як це часто ще про нього пишуть, ототожнюючи рунвірів з рідновірами. В останніх є багато оповідань про численних богів і напівбогів. Їх міфологія політеїстична. У рунвірів є лише один бог з ім”ям Дажбог.

В працях Л.Силенка можна знайти величезну кількість епітетів і характеристик, якими він наділяє Дажбога. Він є водночас Любов і Правда, Воля і Дія. Разом з тим “Дажбог - це Світло, без Світла немає життя. Ми прийшли з Світла і відходимо у Світло” (Святе вчення Пророка й Вчителя Лева Силенка. - Оріяна, 1995.- С. 155). Силенко вважає питання створення Світу кимось взагалі некоректним. Легенди про це, як він зауважує, є у “Ведах” і “Біблії”. Але Світ вічно був Світом. Проте водночас без Дажбога Світ не може бути Світом. Останнім Дажбог керує за допомогою трьох законів, що в поєднанні складають Трисуття. Це є закони Космосу, закони вічної самонаснажуючої Енергії, яка є Дажбогом.

Святе знамено Дажбоже Л.Силенко називає не Тризубом, а Трисуттям. А це тому, що, згідно світогляду наших Предків, у світі Людини діють три Головні Суті: Яв - світ явний, матеріальний; Нав - світ навний, духовний; Прав - світ правил матеріального і духовного життя. Щоб Людина була успішною, гармонійною у своєму житті, вона повинна жити так, щоб між Тілом і Духом була керована певними Правилами узгодженість. Трисуття було божественним знаменом у трипільців.

Зауважимо‚ що свої висновки фундатор РУНВіри робить все ж на основі умоглядних розмірковувань, без посилань на якісь здобутки науки, висловлюючи при цьому лише надію, що з часом фізики, хіміки, астрономи і філософи умотивують їх на основі нових відкрить в своїй галузі науки. Так, всюдисутність Дажбога проявляється‚ на думку Силенка‚ у відчутті кожною людиною його наявності в своїй душі, у бутті свого серця, в суті свого єства. Багатопроявленість Дажбога вбачається в тому, що він водночас діє як жіноча суть в жіночому світі і як чоловіча - в чоловічому, а також в тому, що його дія водночас відноситься як до тваринного, так і до рослинного світів.

Силенко неодноразово наголошує на тому, що Бог є один. Водночас кожний конкретний народ має право називати і розуміти його по- своєму й визнавати при цьому таке право за іншими народами. “Бог - справедливий Господь, - відзначає Силенко. - Він кожному народові дав право мати свою віру, своє розуміння Бога, свою культуру (обрядність), свою мораль (звичаєвість). Ніякий народ не має права своєю свідомістю поневолювати свідомість іншого народу, силою вогню, меча, вмовляння навертати його на шлях іноземної духовності”. Будучи національною релігією, РУНВіра не призначена на експорт. Їй не притаманна ворожість щодо інших релігій і віруючих. Вона може з ними вільно і толерантно співіснувати.

4. РУНВІРА ЯК РЕЛІГІЯ НАШОЇ ДОБИ

РУНВіра є новою релігією. В одному з листів із Спрінг Глену зазначається: “РУНВіра - нове народження, нове богорозуміння, нові Заповіді і Закони життя” (Лист Священної Ради Соборного Храму. - 1995.- Липень). До неї не може належати той, хто “змішує РУНВіру і міфологію”. Вона також не є сектою, бо ні від кого і ні від чого не відколювалася. Особливістю її є те, що вона прагне постати як сучасна релігія. Вона не повертає своїх вірних до часів дохристиянських, назад до багатобожжя та ідолопоклонства. Проте, відзначимо тут це, в ній водночас виявлена шанобливість щодо політеїстичної віри наших Предків, їхніх божеств, названих різними іменами і наділених різними обов'язками. “Ніхто не має права їх чіпати. Многобожжя було шляхом їхнього духовного життя”, - зауважує Л.Силенко.

Але оскільки рівень релігійних понять залежить від духовного розвитку людини, то є свята таїна, згідно якої “дід і бабуся хочуть, щоб їхні внуки були кращими, як вони, були багатшими, як вони. Уміли покращувати, вдосконалювати, збагачувати дідівські звичаї, дідівський рівень духовності”. Саме цим, за переконання Л.Силенка, й була зумовлена необхідність “в ім'я спасіння Потомків провести реформування Віри наших Предків й дати звіщення віри в єдиносущого Господа з ім'ям Дажбог” .

Заперечуючи тим, хто розглядає Дажбожу Віру як вигадку, Силенко відповідає, що “нещасним є той народ, який сам не здатний нічого видумати, винайти, придумати, а відтак користується чужими вигадками”. Великі вчителі Конфуцій, Заратустра, Будда, Христос видумали свої вчення, але ж це ніскільки не применшує їх значимість, оскільки цими видумками вони збагатили духовне життя людства.

Але повторимося тут ще раз. Уважне вивчення віровчення і обрядової практики РУНВіри засвідчує те, що від віри Предків в ній залишилося лише ім'я Бога - Дажбог. Решта - це витвір духовного вчителя конфесії Лева Силенка. Тому немає якихось підстав відносити РУНВіру до язичництва чи неоязичництва. На І Соборі цієї нової, як для українців, релігії у 1972 р. було однозначно заявлено‚ що рунвір “не визнає жодних поганських богів…”.

Любов до Дажбога у рунвірів ототожнюється з любов'ю до власного народу, його історії і культури, з любов'ю до власної національної незалежності. Ця любов має виявлятися не в голому прославлянні Дажбога, а в активному збереженні і розвитку духовних та природних скарбів України.

Висновок

В Україні Леву Силенку треба було б вийти в солідну наукову аудиторію і вже не на основі уявних розмірковувань, а на основі наукових доказів, фактів доводити правомірність тих положень і висновків, які чомусь, на його думку, мають сприйматися на віру, беззастережно, тільки тому, що це він сказав. Та й треба ж було б Вчителю в якійсь формі зняти всі ті -- достовірні чи недостовірні -- інформації, які прозвучали про нього з уст представників інших конфесій, з газет і часописів. Характерним є й те, що чомусь і громади рунвірів виявляють незрозумілу байдужість у запрошенні Лева Силенка в Україну, на ті з їзди, які вони проводять майже в кожному місті своєї кучної дислокації. Сумна нинішня доля силенкового вчення постає не тому, що переважна більшість українців не розуміє його через своє духовне скалічення й обтяження буденними турботами й християнською традицією, а тому, що РУНВіра є умоглядним світоглядно-релігійним конструктом, створеним Л.Силенком без належного знання ним сучасного українства, зумовленого як емігрантським півстолітнім буттям Вчителя, так і безапеляційним самоототожненням ним себе із пророками світових релігій. Уважне вивчення віровчення й обрядової практики РУНВіри засвідчує, як це вище вже зазначалося, те, що від Віри Предків в ній залишилося лише ім'я Бога -- Дажбог. Решта -- це витвір духовного вчителя конфесії Лева Силенка. Тому немає якихось підстав відносити РУНВіру, що подеколи роблять науковці, журналісти, богослови інших конфесій, навіть до неоязичництва. Це є чистого вигляду неорелігія. На цьому особливо і часто не без підстав наголошують прихильники рідновірства.

Размещено на Allbest.ru