Синтетичні неорелігії в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Синтетичні неорелігії в Україні

Барчишена Анна

Нові релігійні течії й рухи умовно поділяють на такі групи: неоорієнтальні (неоіндуїстські і течії буддійського коріння); неохристиянські; синтетичні; езотеричні; саєнтологічні; неоязичницькі; демоністичні.

Новітні релігійні спільноти виконують такі функції: комунікативну, гносеологічну, регулятивну, соціалізуючу, компенсаторну тощо.

Відмітними рисами неорелігій є: толерантний підхід до світоглядних позицій інших релігій; відкритість послідовникам різних релігій і релігійно-філософських систем; ігнорування етнічної належності (за винятком неоязичництва); універсалізм; прагнення жити тим, у що вірять, виявляючи при цьому глибокі переконання й відданість; апеляція не до безособового, анонімного натовпу, а до конкретної відповідальної особи, залучення її до активної діяльності, творчості тощо.

Серед нетрадиційних вірувань, чиї прибічники інтелектуально-духовні пошуки зводять до філософського осмислення трансцендентного, чільне місце посідають і синтетичні неорелігії. До них належать Церква єднання (Церква уніфікації), Віра Багаї та ін.

Синтетичні релігії у догматиці та культовій практиці ці релігії спираються на поєднанні різних традиційних релігій, створюючи свої власні вчення, систему обрядових дійств, сильну церковну організацію, претендуючи при цьому на статус над релігій. Такі релігійні утворення характеризує розвинутий культ лідера, ідея богообраності їхніх послідовників.

Церква обґєднання (Церква уніфікації). Це одна з найпоширеніших синтетичних неорелігій, що своєрідно поєднала елементи християнства та східних релігій. Заснував церкву у 1954 р. південнокорейський євангеліст Сан Мьонг Мун, який нині є її керівником.

Своєрідність цієї неорелігії полягає в тому, що вона прагне включити до свого світогляду всі історичні релігії з огляду на їхню роль у розвитку людської цивілізації. Недаремно ця церква має назву ще й Асоціація Святого Духа за єднання світового християнства. Щоправда, Мун у своїх програмних творах, по суті, заперечує вихідні засади християнства, зокрема божественну природу Ісуса Христа. Стрижнем його вчення є твердження, що Бог є батько, а люди -- його діти. Через відсторонення дітей від батька вони взаємно переповнені стражданнями. Позбутися страждань, досягти загального примирення і гармонії можна лише через подолання трьох основних перешкод: морального егоцентризму, розґєднання світових релігій та панування у світі безбожної ідеології.

Врятувати людство, на переконання Муна, може лише досконала людина, яка створить ідеальну сімґю. Свою дружину Хак Джа Хан Мун і себе він проголосив істинними батьками, обраними Богом на роль нових Адама і Єви, а свою сімґю -- втіленням справжнього ідеалу Бога. А тому як істинні батьки вони відкривають усім людям шлях до шлюбу, через який можна ввійти в царство досконалості. Тільки з благословення самого Муна підбираються шлюбні пари. Практикуються масові вінчання. Згідно з ученням Церкви єднання шлюб передбачає відновлення нашого духовного «Я». Тому пари підбираються за принципом духовного взаємодоповнення, щоб стимулювати переродження кожного у духовно досконалішу особистість. Мета прибічників церкви -- створення вселенської сімґї, дружної світової родини, яка була б поєднана на принципах істинної любові та добра.

У сфері культових дій Церкви єднання чи не найосновнішим є очищення «крові світу» шляхом її вивільнення від сатанинського начала за допомогою обряду «осолення» приміщень. Серйозну роль відіграє причастя «особливим вином», до якого поряд з іншими 20 компонентами входить кров преподобного Муна. Не менше значення мають і обряд посвячення дитини Богові (на 8-й день після народження), і шлюбна церемонія. Вельми шанованими святами є День Бога (на Новий рік), День батьків (березень-квітень), День дітей (листопад) та День усього сущого (червень).

Церква має розгалужену структуру, до якої входять Інститут обґєднаної думки, Інтернаціональна організація з культури, Рада з обґєднаних досліджень та освіти, Міжнародна конференція єдності наук, Університетський рух із вивчення абсолютних цінностей (для роботи зі студентством) тощо. Є також самостійні організації з обґєднання світових релігій, наукових досліджень, світової освіти, обґєднання в імґя миру в усьому світі та ін. Особлива увага звертається на підбирання та навчання кадрів. Церква підтримує понад 200 різних наукових, спеціальних, навчальних проектів. Її прихильники є у 160 країнах світу і їх кількість швидко зростає.

Віра Багаї. Ідеї примирення та єднання людей планети не менш виявні й у Вірі Багаї (араб, бога -- світ, слава). Провісником багаїзму вважається Багаулла -- Мірза Алі-Мухаммед (1819--1892), якому у двадцать пґять років шляхом божественного прозріння було відкрито, що Всевишній Господь обрав його своїм посланцем, і він прийняв титул «Баб» («Врата»).

Багаї називають період від проголошення Баба 1844 р. в Ширазі до смерті Абдул-Бага в 1921 р. Героїчною добою Віри. Протягом цього періоду ранні послідовники релігії багаї зазнали багато утисків та гонінь, але зуміли закласти основи віри в деяких країнах світу. Період після 1921 р. описується як Доба становлення.

Шогі Еффенді характеризував цю еру як вихід релігії багаї з пітьми, становлення і «дозрівання» його адміністративних настанов і всесвітнє поширення віри. Він стверджував, що Доба становлення врешті-решт перейде в майбутню Золоту добу, в якій релігія багаї «охопить більшість людей цілого ряду країн».

Важливий принцип релігії багаї -- гармонія релігії і науки. Релігія багаї стверджує, що наука і релігія, якщо до них правильно ставитися, ніколи не будуть суперечити одна одній, оскільки обидві вони -- шляхи з'ясування істини, яка у кожному питанні обов'язково повинна бути єдиною. «Будь-яка релігія, що суперечить науці, не є істинною, -- каже Абдул-Бага. -- Релігія і наука -- два крила, на яких злітає у висоту людський розум і людська душа. Не можна летіти на одному крилі».

Оригінальність віровчення багаїзму полягає у його основоположному принципі єдності людства. Згідно з канонами бахаїзму суспільство у своєму соціально-духовному розвитку проходить різні стадії на кшталт етапів розвитку людського тіла. Спочатку були ізольовані сімейні групи, що згодом перетворилися на племена, які потім дали життя містам-державам, а ще пізніше -- народностям і націям. Найвищою ж стадією є світова спільнота -- невідґємна умова духовної зрілості людства планети. Тому й Віра Багаї вважається такою, що належить усім, і жодна людина не може залишитися поза нею. При цьому єдність, до якої має йти людство, є єдністю у різноманітті, в межах якого, за вченням Багаулли, будь-яка суспільна група зможе повною мірою виявити власні духовні прагнення та ідеали, використовуючи водночас духовні здобутки інших. Єдність світу буде досягнуто тільки коли буде реалізовано імператив Багаулли: «Світ -- єдина країна і всі люди -- її громадяни».

Єдність досягається через визнання існування єдиного всеосяжного Бога -- невичерпного джерела духовної енергії. Традиційні уявлення про Бога Віра Багаї відкидає, розглядаючи всі спроби описати Всевишнього як неповні й відносні, бо «як може скінченне осягнути безмежне, як може краплина охопити океан?..». Пізнавати Бога можна тільки через його вияви, тобто через посланців, великих учителів людства (Крішну, Мойсея, Зороастра, Будду, Ісуса, Мухаммеда, Бабу і Багауллу). Адже саме через них Бог дає людям єдину релігію та поступово відкриває свою волю. Звідси й визнання повної гармонії усіх віровчень і заклик повірити в божественність не лише засновника власної віри, а й інших пророків.

Віра Багаї вчить розвивати в собі та своєму оточенні високу духовність, позбавлятися заздрощів, жадібності, людиноненависництва. А також -- за будь-яких умов, у будь-якій країні підтримувати талановитих і здібних людей, оскільки талант -- це Божа іскра всесвітнього прогресу. Невігластво ж вважається причиною всіх бід, універсальна освіта -- підґрунтям успіху.

Поряд із вбивством і зрадою найтяжчим гріхом вважається лихослівґя. Вчення Багаї застерігає не шукати чужих вад і помилок. У Святому Письмі Багаї є такі повчання: будь щедрим у достатку, вдячним у нужді; бідному будь скарбом, втіхою -- багатому, відповіддю -- на благання стражденного й бережи у святості власну думку; не будь несправедливим ні до кого, виявляй лагідність до всіх; будь подібний до світильника для тих, хто блукає у темряві, будь радістю для засмучених, рікою для спраглих, притулком -- для скорботних, підтримкою і захисником -- для пригноблених; нехай усі твої діяння будуть позначені чистотою й відвертістю.

Вчення Багаї встановлює принцип несуперечності науки і релігії. Бо наука відкриває фізичні закони, релігія -- духовні, які є такими ж незаперечними й важливими для гармонійного розвитку людини та суспільства. Релігія вчить, що розум -- це божественний дар, гріх ним не користуватися, а наука -- плід розуму. Тому між ними немає конфлікту. Оскільки істина єдина незалежно від того, в якій оболонці -- релігійній чи науковій -- вона перебуває, то будь-яке непорозуміння виникає від омани або невігластва, марновірства або нетерпимості, обмеженості розуму або впертості -- словом, від усього того, що насправді далеке від істинного духу як науки, так і релігії. релігійний культовий сатанинський багаїзм

Заповіді Багаї акцентують увагу на духовних шляхах вирішення будь-яких проблем, у тому числі економічних. Вони підкреслюють необхідність беззастережно дотримуватися законів своєї країни, обстоюють моральний спосіб життя (забороняють вживати алкоголь і наркотики), осуджують поневолення, жебрацтво й чернецтво. Важливого значення надається інститутові сімґї: підкреслюється святість шлюбу, рівність чоловіків і жінок у їхніх правах, привілеях, вихованні та суспільному становищі. Чоловік і жінка -- «два крила одного птаха». У Багаї немає професійних священиків, оскільки вважається, що тільки в період свого «дитинства» людство потребувало духовного керівництва. Нині люди здатні дивитися на божественні явища власними очима й розуміти їх своїм розумом.

Релігія Багаї не передбачає певних ритуалів чи церемоній. Тому культову практику тут зведено до мінімуму. Щоденно читається одна з трьох обовґязкових молитов. Кожного девґятнадцятого дня проводиться спільне богослужіння, що передбачає молитви, медитації, читання текстів Святого Письма Багаї й інших світових релігій. Раз на рік, навесні, багаїсти постяться, утримуючись від їжі та напоїв від сходу до заходу сонця.

Верховним міжнародним органом Багаї є Всесвітній будинок справедливості, що у м. Хайфа (Ізраїль). Місцевими громади відають духовні збори, які обираються щорічно. Керують діяльністю громад країни Національні духовні збори.

Велике Біле Братство (ВББ) - неорелігійна течія, що започаткувала свою діяльність у Києві у 1990р. Засновником і керівником її став Ю. Кривоногов. Церква має ще одну назву - ЮСМАЛОС, де ЮС - Юан Свамі (сам Кривоногов), МА - Марія Деві (в минулому його дружина М. Цвигун), ЛОС - логос (Христос). Як свідчить науковий аналіз, ВББ основні свої ідеї запозичило із стародавньої ведичної релігії, буддизму, християнства, еклектично з'єднаних наукоподібною термінологією. Наголос робився на зображення нашого суспільства сатанинським, позначеним „числом звіра”, та на неоапокаліптичних віщуваннях про кінець світу (у листопаді 1993р. з епіцентром у Києві). Особливу ставку засновники, які проголосили себе божествами, робили на молодь, які під впливом новоявлених „месій” кидали навчання, цуралися батьків. В кінці 1993р. діяльність ВББ набула анти суспільного характеру і була припинена правоохоронними органами. На сьогоднішній день офіційна статистика подає його як незареєстровану організацію.

ВИСНОВОК. Працюючи над даною темою, я зробила висновок, що сучасні релігійні утворення виникають внаслідок:

* глобалізації життя;

* урбанізації;

* трансформації світоглядних парадигм, зумовленої науково-технічною революцією;

* монополізації світовими релігійними системами духовного життя людства;

* кризи традиційних церков і традиційної релігійності;

* бажання особи мати власне духовне «Я».

Основними мотивами вступу до новітніх релігійних спільнот є:

* світоглядно-духовні: пошук Бога, сенсу буття, власної ідентичнос-ті, нової парадигми осмислення світу і свого місця в ньому;

* морально-інтелектуальні: задоволення потреби у новій сталій системі норм і цінностей, пошук віроповчальних істин, які б поєдну-вали онтологічні, теологічні, космологічні основи й сучасні наукові здобутки;

* соціально-психологічні: прагнення позбутися самотності, по-шук нових друзів, необхідність духовної підтримки у зв'язку з пору-шеннями фізичного чи духовного здоров'я, подолання різноманіт-них кризових ситуацій, задоволення потреби в сильному лідерові, можливість перекласти вирішення власних проблем на іншу, сильні-шу, особистість, можливість отримати реальну матеріальну, гумані-тарну допомогу тощо.

Церква об'єднання - одна із найпоширеніших новітніх релігійних течій, в якій поєднано риси східних релігій та християнства. За іменем засновника Сен М'ян Муна, прибічників називають мунітами. Теологія Муна пропонує вчення про трьох Адамів і трьох Єв. У церкві діє сувора регламентація взаємин, чітке підпорядкування її членів керівництву. Церква надає великого значення масовим колективним вінчанням, роботі з кадрами, підтримці різних наукових, соціальних, навчальних проектів. В Україні незареєстровані громади діють в Києві, Донецьку та інших містах.

Нові релігії, по суті, один із феноменів духовної культури. Якщо вони виникають, знаходять прибічників, значить в них є потреба, адже „попит народжує пропозицію”. Засуджувати діяльність деяких культів можна, але все ж таки більшість з нових релігій відрізняються своєю демократичністю, толерантним ставленням до прихильників інших релігійних традицій. Тому, на мою думку, мають право на існування.

Список використаних джерел та літератури

1. Дудар Н., Филипович Л. Нові релігійні течії в Україні: Український контекст.- К., 2000.

2. Нові релігійні течії та організації в Україні/ Упорядник Л.Филипович. - Київ, 1997

3. Слівінський П. Й. Релігійний вінегрет: Кілька слів про нові релігійні і парарелігійні форми. -- Львів, 1999.

4. Баркер А. Новые религиозные движения. -- СПб., 1997. Батлер Е. М. Маги. -- М., 1997.

Размещено на Allbest.ru