Церква уніфікації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Церква уніфікації

уніфікація церква муніт релігійний

Її засновник і керівник - Сен-Мьон Мун. Церква уніфікації (мунізм) має прибічників у 125 країнах світу. У США навіть з' явився термін «феномен Муна». Етнічний кореєць з кримінальним минулим прибув у 1973 р. в США не як звичайний емігрант, а як, за його словами, «божественний посланець», засновник Асоціації святого духу для уніфікації світового християнства (скорочено Церква уніфікації). Новоявлений пророк виступав автором Завершеного заповіту, який підводив підсумок Старому і Новому заповіту, надто вільно трактуючи при цьому Біблію.

Згідно з ученням Муна, люди - божі, але недосконалі творіння. Причиною їх недосконалості є гріх Єви. Подібно до Адама і Єви, Христос («другий Адам») був народжений безгрішним. Його місія полягала у тому, щоб у шлюбі із земною жінкою народити «досконалих», очищених від гріха дітей. Але Ісус був «зраджений» своїм народом (тут Мун виступає антисемітом) і розіп' ятий. «Третій Адам», або новий «Христос нового пришестя», за Муном, мав з'явитися у 80-х роках ХХ ст., щоб об'єднати народи. Керівництво Церкви уніфікації не стверджує, що йдеться саме про Муна, офіційна точка зору така: «Мун прокладає шлях месії і, можливо, доведе, що сам ним є». Мун вказує на зрече-ність і занепад світу. Всю теологію Муна пронизує інтерес до інтимних стосунків біблійних персонажів, до проблем «чистоти крові» наступних поколінь. Згодом ідея «очищення крові» стала рекламуватися як провіденційна мета людства і головний інструмент «порятунку», можливого лише у межах «Справжньої сім' ї».

Як не дивно, це брутальне тлумачення Святого письма мало успіх у духовних пошуках багатьох тисяч молодих людей. Подружжя Мунів проголошувалося справжніми батьками. Теза мунітів: «Ми сім'я, ставимося як дочки і сини до наших Справжніх батьків». Врятуватися, навчає Церква, можуть тільки члени Справжньої сім'ї. Сумісність подружніх пар може визначити тільки Мун, організовуючи масові весілля, схожі на військові паради (наприклад, 1982 р., Нью-Йорк, масове вінчання 2075 пар, деякі молодята вперше бачили один одного і могли спілкуватися через перекладача). Церква уніфікації широко використовує працю своїх «дітей» за мізерну плату, муніти «працюють» на вулицях жебраками, поповнюючи скарбницю церкви. На теренах України Церква уніфікації заявила про себе, але широких лав прихильників не набула.

Діти Бога (The Family) - один з найбільш відомих релігійних культів і, в певному аспекті, найбільш типовий. Засновник і керівник організації Діти бога Девід Берг, у минулому баптистський проповідник, працівник телебачення і власник бару. То були бурхливі 70-ті роки «хіппі». Берг почав працювати з релігійними дисидентами, в основному з наркоманами, створивши комуну під назвою «Підлітки для Христа», «Революціонери заради Христа», «Діти бога». Остання закріпилася і стала остаточною. Берг пішов протореним шляхом, заявивши про «вище» послання, суть якого така: Зло оволоділо світом і спокушає людей матеріальними цінностями, аби відвернути від Христа. Всі, хто не приєднається до Дітей бога, загине. Вищим принципом буття, життя і віри Берг проголосив універсальну любов. Якщо ви полюбите Бога, Бог любитиме вас, якщо ви любите інших, то проявляєте до них божественну любов і тим самим виражаєте любов Богу. Далі Берг пропонує радикально новаторську ідею в поясненні божественної любові, переводячи її у площину «вільної любові».

Діти бога представляють типовий культ з характерним для нього деспотизмом, відпрацьованою процедурою рекрутування новобранців. Берг оголосив себе єдиним «месією» і «рятівником людства». Всі «діти», за винятком неповнолітніх, мали жити в колонії, передавши їй своє майно. Новонавернені приймають нові - «біблійні» імена, колишні залишаються відомі тільки пасторам. Новачки повинні розірвати зв'язки з родиною, віддаючи себе інтересам «справи», беручи участь в обов'язкових групових заходах, «працюючи» на вулиці. Проти Берга неодноразово висувалися звинувачення, але до відповідальності він так і не притягався, а організація заснувала свої філії в Європі.

Рух Харе Крішна (офіційна назва - Міжнародна організація Харе Крішна) виникає на основі індуїзму. Його поява обумовлена характерним для сучасних західних настроїв «поворотом до Сходу». Однією з особливостей індуїзму є всеохопленість сфер людського існування: фізичного здоров'я, психологічного стану, моральних орієнтацій. Він імпонував і стурбованим чи то безсонням, чи то зайвою вагою, і пропащим наркоманам та алкоголікам, і богемним натурам. Два основні мотиви забезпечили увагу американців до східних релігійних доктрин. По-перше, піклування про здоров' я на основі дієти, дихання, фізичних вправ, методів психічного контролю і психотерапевтичних процедур, по-друге - пошук надійних духовних цінностей, розуміння внутрішнього світу і власного «я». Деякі крішнаїти виступають проти визнання їхньої організації «новою релігією», наполягаючи на давності традиції, що бере початок від Крішни.

Започаткував Рух Харе Крішна Абхей Саран Бгактіведанта Прабхупада, прибувши з Індії в США у 1965 році. Відомо, що після прибуття у Нью-Йорк його запросили на прийом місцеві індуїстські проповідники і запропонували єдиний, на їх погляд, шанс завоювання прихильників серед американців - європейський одяг, вживання м' яса (відмова від вегетаріанства), респектабельний за місцевими стандартами вигляд. Як свідчить історія, Бгактіведанта знехтував порадами, повернувся в свою халупу і продовжував сповідувати аскетично-чернецький спосіб життя і шлях здобуття вищої істини в період виникнення і поширення молодіжної контркультури, в часи духовної смути, наркотиків, хіпі. «Спаситель» із Індії апелював до іншобутійних цінностей і здобув армію прихильників.

Серед крішнаїтів переважали і переважають, як правило, молоді люди, у чомусь зневірені, соціально дезорієнтовані. Віровчення ґрунтується на апокаліптичному баченні майбутнього (час богині Калі - в індуїстському пантеоні, богиня відплати): занепад духовності, культурних цінностей, панування блюзнірства і «демонічних начал». Обов' язок послідовників Крішни - поклонінню йому як «верховній особистості господа», постійне духовне удосконалення, пізнання «вищої істини», наближення до божественного, трансцендентного світу, набуття «свідомості Крішни». Крішна - вищий бог, такий самий, а то й могутніший за Єгову, Христа, Аллаха, Будду. Він - творець життя, першопричина усього існуючого, єдине джерело, квінтессенція мудрості. Шлях богопізнання - бгакті - йога - екстатична, емоційна любов до божества, спрямована на досягнення єдності з Богом, здатності проникати в нематеріальний світ, яка викликає любов і милість Крішни. Сенс життя кришнаїта - зрозуміти Крішну і відродити з ним свій зв' язок. Кінцева мета «духовного вдосконалення» у тому, щоб душа людини злилася з божественним, нематеріальним світом і піднялася на «духовне небо», де здобула вічне блаженство. Для людини в свідомості Крішни матеріальний світ з його неминучими стражданнями є незначним. Живучи в матеріальному світі, треба діяти антиматеріально, тобто звільнити свій розум від матеріального тяжіння, загасити у собі вогонь земних бажань і почуттів - радості, горя, заздрості, навіть любові. Мета - розум і почуття підкорити Крішні, основна крішнаїтська формула саморе-алізації звучить так: «Я - чистий дух. Я - не тіло». Звідси висновок про те, що всі задоволення - трансцендентні, а не матеріальні, всі насолоди - в Крішні.

Віровчення крішнаїтів визначає культ. Ідеалом проголошується вступ до комуни (ашрам - «ворота в духовне небо»), новона-вернений відмовляється від офіційного імені, отримуючи нове «духовне», як правило, епітети бога або духовне ім' я індуїстських персонажів. Кришнаїти носять особливий «духовний» одяг: жінки - сарі, чоловіки - дхоті. Кольори знакові: жовтий - для одружених, рожевий - для незаміжніх, шафрановий - для тих, хто дав обітницю Богові, білий - для всіх. Шкіряне взуття виключається, оскільки пов'язане з убивством тварин. Голови чоловіків голені, за винятком кіски на потилиці, за яку, як вважають, Крішна візьме свого слугу на небо. Віруючі їдять двічі на день. Їжа має бути «богоугодною» (вегетаріанська дієта, без чаю, кави, кока-коли) аби не розпалювати гастрономічні пристрасті і, відповідно, плотські почуття.

Неодружені члени культу повинні суворо дотримуватися цнотливості, їм категорично забороняються поцілунки. Вважається, що жінки нижчі за чоловіків, втілення душі в жіночому тілі - кара за гріхи і помилки колишнього існування, доля жінки - підкорення чоловікові.

Культові дії крішнаїтів мають масовий карнавальний характер: вуличні процесії, декламування і співи священних гімнів, ритмічні рухи тіла і танці, пантомімічні сцени з епізодами життя Крішни, виголошування мантр (молитов-закликань, серед яких основна - «Харе Крішна Харе Крішна Крішна Крішна Харе Харе Харе Рама Харе Рама Рама Рама Харе Харе»).

Поширення свідомості Крішни у світі супроводжується проповідуванням ідеалу бідності, зреченням матеріальних благ, жебракуванням, продажем релігійної літератури, квітів, масовими «акціями» на вулицях міст, які викликають інтерес перехожих своєю екзотичністю, екстравагантністю, що інколи викликає ворожість, а іноді сприяє популяризації та рекламі руху.

У кінці ХХ ст. Рух Харе Крішна став з одним із найбагатших у США. Він є власником нерухомості: фабрик по виробництву ароматичних паличок, мила, парфумів, ладану, ресторанів, власного видавництва, багатоверхівок, ферм.

В Україні громада крішнаїтів налічує близьк 30 об'єднань, але значної кількості прибічників не має.

Неорелігії в Україні

Виникнення нетрадиційних релігій в Україні має свою історію. Слід зазначити, що, по-перше, частина нетрадиційних культів експортується в Україну з інших країн (наприклад, Свідки Єгови), по-друге, виникають і власні неорелігійні течії (Біле Братство, Рун-віра).

В Україні діє приблизно 6 тис. релігійних організацій (а це майже 5 млн адептів), з них близько 50 мають впливові центри за кордоном, які надають фінансову і організаційну допомогу. Організації, як правило, регламентують питання сімейно-шлюбних відносин, ставлення до влади, навколишнього світу, протиставляють свій «чистий» образ життя «гріховному» світу, по-своєму тлумачать заповіді, оспівуючи Бога в сучасних популярних мотивах. Ні у кого не викликає подиву священик з мікрофоном у руці на стадіоні чи на танцювальному майданчику. Сучасні релігійні організації не ігнорують надбання науково-технічного прогресу, діти безкоштовно отримують ази комп' ютерної грамоти, вивчають іноземні мови, спілкуються з іноземними місіонерами. Слова «секта», «гіпноз», «релігійний авторитаризм» не популярні. У суспільстві панує стан не-орелігійної ейфорії, що викликає настороженість православних священників. Ніхто не хоче, щоб його «рятували із секти».

Спостерігаючи одне з новітніх богослужінь, помітили, що чим артистичніший пастор, чим талановитіше він жестикулює і розмахує Біблією, фанатичніше і голосніше звертається до неба, чим більше децибелів видобувають церковні музиканти зі своїх електроінструментів, тим сильніші почуття слухачів і щиріші пожертви. Здавалося, що бажання знову і знову пережити подібні емоції і відчуття єднання спонукатимуть ще раз відвідати служіння. В релігійних общинах учасників знають персонально, завдяки чому релігійна громадськість опікується життям своїх «сестер» і «братів»: і продуктами допоможе, і ліками, і недужого догляне.

В Україні діяльність нових релігійних організацій є надзвичайно різноплановою, наприклад, «Армія порятунку» (штаб-квартири в Києві, Донецьку, Харкові, Криму) завдяки переважно пожертвам із США, Швейцарії та Франції утримує три соціально-медичних центри для людей похилого віку, лікувально-реабілітаційний центр для наркоманів та алкоголіків. Представники деяких релігійних культів (сатаністи) здійснюють акти вандалізму. Східні (орієнталістичні) церкви пропонують новачкам оволодіти способами керування психічною енергією «кундаліні» і «ча-кри». В колишніх палацах культури знахарки влаштовують платні сеанси зцілень, демонструючи релігійну атрибутику, ліцензії і сертифікати, з українських телеканалів віщують американські, африканські та інші проповідники, розраховуючи на громадян держави з тисячолітньою християнською традицією.

Це ситуація релігійного плюралізму, яка межує з анархізмом. Нові релігії, декламуючи піклування, допомогу і порятунок, часто експлуатують фізичну і психічну залежність людей.

Нові релігії в Україні - феномен, який чекає свого ґрунтовного вивчення. Вони ще не виявили себе повною мірою, адже мають зовсім дитячий вік свого існування. Але вже зараз їх можна поділити на дві групи. Перша - теократичні організації. Наприклад, Свідки Єгови, які сповідують не стільки дотримування таїнств та обрядів, скільки пропаганду віровчення «від домівки до домівки» і нагадують більше не релігійну організацію, а фірму, що організовує бізнес на релігії. Слід зауважити, що, на думку одних релігієзнавців, Свідки Єгови - це течія протестантизму, тобто традиційної релігії, на думку інших - варіант не сучасної, а старої нетрадиційної релігійності. Однозначно дана організація є новою для України. Друга - авторитарні, або хари-зматичні, організації (наприклад, Велике Біле Братство, Церква останнього заповіту).

Одним з найбільш сумнозвісних нових релігійних об' єднань України стало «Велике Біле Братство» (1990), організатором якого і автором віровчення був Ю. Кривоногов, колишній співробітник Київського інституту людини. Проголосивши себе пророком Юоаном Свамі і живою богинею Марією Деві Христос свою дружину (Марію Цвигун), він у 1994 році відмовився від створеної ним організації і віровчення. Біле Братство мало вплив на долі багатьох людей в Україні.

Організація відповідала класичним характеристикам релігійного культу. Біле Братство нараховувало приблизно 1 тис. адептів, сповідувало зневагу до всіх існуючих богів, окрім Марії Деві Христос - живої матері Бога, яка ототожнювала себе з Софією (Премудрістю божою) і вважала, що Софійський собор у Києві присвячений саме їй. Послідовники повинні були одягатися у білий одяг, проповідувати вчення на вулицях, залишити сім' ї і перебувати в комунах. Після трагічних подій 21 листопада 1993 року у

Києві, пов' язаних з очікуванням оголошеного Страшного Суду, організатори секти були притягнуті до кримінальної відповідальності, а дехто навіть потрапив до психіатричних лікарень, потребуючи допомоги у соціальній реабілітації. На цьому історія Великого Білого Братства закінчилася.

Засновником ще однієї вітчизняної неорелігії був відомий літературознавець, лінгвіст, етнограф і краєзнавець, американський громадянин українського походження Л. Силенко (1965). РУН-віра (Рідна українська національна віра) має небагато прихильників, але викликає неоднозначний інтерес. Силенко не погоджується з датою прийняття християнства, наполягаючи на тому, що насправді вчення Ісуса Христа, віра в Нього, в Святу Трійцю були прийняті давніми українцями ще у 35-му році, коли Андрій Первозванний з' явився на Дніпрі серед скіфів-орачів і став проповідувати Слово Господнє, а потім поставив дерев' яний Хрест на Старокиївській горі, де сьогодні височить Андріївська церква. Українські жреці-волхви сприяли сприйняттю християнства у стародавній Україні.

Віра в Ісуса Христа, на думку Силенка, не позбавляла українців права бути сонцепоклонниками (язичниками). Гармонійне поєднання двох релігій - сонячної і християнської - віроломно зруйнував князь Володимир. 988 рік - дата варварського знищення язичництва, тисячолітньої віри давніх українців, їх духовності і єдності з природою, з рідною землею. «Мага Віра» - нова українська Біблія. РУН - це віра в єдиного Господа на ім' я Даж-бог. Вона містить 17 заповідей РУН-віри і 7 законів праведного життя. Ось деякі з них:

^ люби свого бога;

^ не поклоняйся чужим богам;

^ самоудосконалюй розум, душу і тіло;

^ шануй рідних;

^ вір у себе;

^ виховуй дітей у дусі РУН-віри.

У поведінці, за РУН-вірою, треба демонструвати цілеспрямованість і героїзм, бути справедливим і дисциплінованим, дотримуватися національного навіть у побуті і смакових уподобаннях.

Активна релігійна практика РУН-віру не супроводжувала. Поширення неорелігій в Україні є елементом світового релігійного процесу, що супроводжується зростанням кількості і масовості релігійних організацій. Проте слід пам'ятати, що більше не завжди краще, можливо повернення до основ християнства стане новою сторінкою в розвитку релігійного життя в Україні.

Размещено на Allbest.ru