Західна біблійна наука та освіта очима професорів Київської духовної академії (друга половина XIX — початок XX ст.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Західна біблійна наука та освіта очима професорів Київської духовної академії (друга половина XIX -- початок XX ст.)

Вступ

біблієзнавчий київська духовна академічна рецензія

Досі недослідженими залишаються практики інтеграції до європейського біблієзнавчого контексту, реалізовані представниками київської духовно-академічної школи. Розпочнемо аналіз чного роду професійної комунікації та форми входження до європейського дослідницького контексту -- критико-бібліографічних оглядів та рецензій. Цей важливий жанр науково-богословської біблієзнавчої літератури виокремився в КДА, насамперед, завдяки публікації в академічній журнальній періодиці.

За свідченнями одного з літописців КДА, систематичне бібліографічне та реферативне опрацювання іноземних праць пов'язане з педагогічними ініціативами викладача, а згодом ректора КДА єп. Філарета (Філаретова) Корольков И. Н. (1882b). Преосвященный Филарет, еп. Рижский, как ректор КДА (Речь, произнесенная в торжественном собрании Киевской духовной академии 28 сентября 1882 г.) // Труды Киевской духовной академии. 1882. № 12. С. 11, 20-21, 40-42.. Ще одним дослідником-академістом, автором бібліографічних оглядів став вихованець КДА Харисим Орда (згодом єп. Іриней) Орда Х. М. (1864a). Обозрение иностранной духовной литературы: Учение о человеке на основании Божественного Откровения. Соч. генерала фон Рудлофа // Труды Киевской духовной академии. 1864. № 10. С. 229-236; Его же. Обозрение иностранной духовной литературы: Характеристический образ Иисуса. Библейский опыт. Соч. Даниеля Шенкеля. Висбаден, 1864 // Труды Киевской духовной академии. 1864. № 10. С. 237-244; Его же (1864c). Обозрение иностранной духовной литературы: Жизнь Иисуса для немецкого народа, обработанная Штраусом. Лейпциг, 1864 // Труды Киевской духовной академии. 1864. № 10. С. 244-252; Его же. Обозрение иностранной духовной литературы: Элементарная и критическая история Иисуса. Соч. Пейра. Париж, 1864 // Труды Киевской духовной академии. 1864. № 10. С. 252-260.. Праця Х. Орди в 1860-х рр. збіглася з поступовим посиленням контакту з західною критичною літературою зі Святого Письма. Початок самоусвідомлення православної біблійної науки (1860-1870 рр.) супроводжувався в духовно-академічному середовищі відвертою артикуляцієюпотреби в розвитку біблійної апологетики та приготуванні місцевих дослідників до вирішення апологетичних завдань Михаил (Лузин), еп. Столетие из истории толкования Библии у нас в России. Годичный акт МДА 1 октября 1877. 1878. С. 28; Корольков И. Н. Двадцатилетие журнала «Труды Киевской духовной академии» (1860-1879) [продолжение] // Труды Киевской духовной академии. 1881. № 7. С. 336-338; Флоровский Г., прот. Пути русского богословия (О. Платонов, ред.) М.: Институт русской цивилизации, 2009. С. 448-450..

Позицію провідних київських православних інтелектуалів-академіс- тів щодо контакту із західною біблійно-богословською думкою висловив відомий біблієзнавець проф. Стефан Сольський: «Побоювання, що критичне вивчення книг Святого Письма може бути здійснене лише на шкоду знайомству з 'їхньою позитивною стороною, навряд чи є обґрунтованим. Свідоме засвоєння їхньої позитивної сторони може досягатися лише за умов ґрунтовного наукового аналізу існуючих негативних критичних поглядів на неї» Сольский С. М. Каков может быть состав научных введений в книги Священного Писания в настоящее время? Труды Киевской духовной академии. 1887. № 3. С. 360-361..

Основні форми «негативної» біблійної критики та апологетичну реакцію на неї на Заході в кількох нарисах 1860-х -- 1870-х рр. вперше систематично описав проф. С. Сольський Сольский С. М. Краткий очерк истории священной библиологии и экзегетики [окончание] // Труды Киевской духовной академии. 1866. № 12. С. 499-502; Его же. Из чтений по Ветхому Завету. Глава 1. История науки по Ветхому Завету и история происхождения ветхозаветных книг // Труды Киевской духовной академии. 1870. № 9. С. 599-600; Его же. Из лекций по Новому Завету // Труды Киевской духовной академии. 1877. № 8. С. 274-275, 280-284.. На підставі цього досвіду і в пізніші часи київські дослідники Біблії спиралися у своїх оглядах і рецензіях на «поміркований» напрям у західній біблійній науці, об'єктивно апологетичний. Визнаючи необхідність історичної та літературної критики біблійних книг, цей напрям, водночас, прагнув зберегти згоду з церковною традицією в поглядах на основні пункти біблійної історії. У західній біблійній апологетиці, бодай і поміркованій, київські дослідники виділяли: захист історичної достовірності змісту біблійних оповідань; визнання дії «супранатурального» чинника біблійної історії; прийняття саме традиційного порядку викладу послідовності подій біблійної історії, узгодженого з церковним викладом Рыбинский В. П. Библейская ветхозаветная критика // Труды Киевской духовной академии. 1908. № 12. С. 612-613..

Характеристики ідейних і методологічних еволюцій західного біблі- єзнавства, сформульовані свого часу проф. С. Сольським, згодом створили певну оціночну стратегію для сприйняття закордонних творів в жанрі критико-бібліографічних публікацій. Ця стратегія, окрім самого Соль- ського, найповніше була реалізована в оглядах і рецензіях Харисима Орди, Арсенія Царевського, Володимира Рибінського, Димитрія Богда- шевського, Олександра Глаголєва. Наведемо деякі загальні параметри та- кого сприйняття, перш ніж більш детально аналізувати структуру, тематику та зміст цього масиву творів.

Підтверджуючи оцінки проф. Сольського, в оглядах і рецензіях 1880-х -- першої декади 1900-х рр. автори-рецензенти визначали напрями «апологетичний» («ортодоксальний», «консервативний»); «критичний» («тенденційно-критичний», «негативна критика», «грубо- раціоналістична точка зору»); а також «середній напрям» Его же. Заметки о литературе по Св. Писанию Ветхого Завета за 1899 год // Труды Киевской духовной академии. 1900. № 6. С. 287-288; Царевский А. С. (1882a). Библейская литература истекшего 1881 года на Западе. Ветхий Завет // Труды Киевской духовной академии. 1882. № 4. С. 341, 349; Его же. Библейская литература истекшего 1882 года на Западе. Ветхий Завет // Труды Киевской духовной академии. 1883. № 9. С. 109, 113; Его же. Библейская литература истекшего 1883 года на Западе. Ветхий Завет // Труды Киевской духовной академии. 1884. № 5. С. 108; Его же. Библейская литература истекшего 1884 года на Западе. Новый Завет // Труды Киевской духовной академии. 1885. № 11. С. 478, 492.. В структурі закордонних біблієзнавчих досліджень виокремлювалися: біблійна іс- агогіка з критикою тексту, біблійні давні мови, біблійна історія, хронологія, географія, археологія, біблійне богослов'я та екзеґеза Царевский А. С. Библейская литература истекшего 1883 года на Западе. Ветхий Завет // Труды Киевской духовной академии. 1884. № 5. С. 103-123; Его же. Библейская литература истекшего 1883 года на Западе. Новый Завет // Труды Киевской духовной академии. 1884. № 12. С. 559-586; Его же. Библейская литература истекшего 1884 года на Западе. Ветхий Завет // Труды Киевской духовной академии. 1885. № 4. С. 580-602; Его же. Библейская литература истекшего 1884 года на Западе. Новый Завет // Труды Киевской духовной академии. 1885. № 11. С. 470-504.. Окрім теоретичного дослідження Біблії, важливою на Заході була постановка «практичних богословських завдань» та пов'язана з цим «практична екзеґеза» біблійного тексту Царевский А. С. Библейская литература истекшего 1881 года на Западе. Ветхий Завет // Труды Киевской духовной академии. 1882. № 4. С. 351-352..

Київські огляди, присвячені західним дослідженням Старого Завіту, демонстрували актуальність для православного біблієзнавства кількох методологічних питань. Так, в центрі уваги залишалося порушене раціоналістичною критикою («графо-велльгаузенівською школою») питання про межі застосування принципів історизму, еволюціонізму та методів історичної критики в дослідженні Старого Завіту і, ширше, цілої Біблії. Зокрема, сумніви в історичній достовірності біблійних повідомлень, їхня міфологізація Царевский А. С. Библейская литература истекшего 1881 года на Западе. Ветхий Завет // Труды Киевской духовной академии. 1882. № 4. С. 344-345; Его же. Библейская литература истекшего 1882 года на Западе. Ветхий Завет // Труды Киевской духовной академии. 1883. № 9. С. 110; Его же. Библейская литература истекшего 1883 года на Западе. Ветхий Завет // Труды Киевской духовной академии. 1884. № 5. С. 110; Рыбинский В. П. Заметки о литературе по Св. Писанию Ветхого Завета за истекший 1897 год // Труды Киевской духовной академии. 1898. № 3. С. 430.; утвердження історичної давності профетизму та пророчої літератури перед літературою законодавчою Царевский А. С. Библейская литература истекшего 1882 года на Западе. Ветхий Завет // Труды Киевской духовной академии. 1883. № 9. С. 112-113, 116; Рыбинский В. П. Заметки о литературе по Св. Писанию Ветхого Завета за 1899 год // Труды Киевской духовной академии. 1900. № 6. С. 297-298. спонукали раціоналістів до переосмислення питань походження, датування та достовірності не лише П'ятикнижжя, але й історичних, пророчих та повчальних книг Старого Завіту Царевский А. С. Библейская литература истекшего 1882 года на Западе. Ветхий Завет // Труды Киевской духовной академии. 1883. № 9. С. 120; Его же. Библейская литература истекшего 1883 года на Западе. Ветхий Завет // Труды Киевской духовной академии. 1884. № 5. С. 119; Рыбинский В. П. Заметки о литературе по Св. Писанию Ветхого Завета за истекший 1898 год // Труды Киевской духовной академии. 1899. № 5. С. 135-136; Его же. Заметки о литературе по Св. Писанию Ветхого Завета за истекший 1897 год // Труды Киевской духовной академии. 1898. № 3. С. 444.. Також старозавітні студії актуалізували питання про раціональну перевірку біблійних повідомлень даними конкретних наук: ас- сиріології, єгиптології та взагалі стародавньої історії Царевский А. С. Библейская литература истекшего 1882 года на Западе. Ветхий Завет // Труды Киевской духовной академии. 1883. № 9. С. 117-118; Его же. Библейская литература истекшего 1883 года на Западе. Ветхий Завет // Труды Киевской духовной академии. 1884. № 5. С. 112-116; Его же. Библейская литература истекшего 1884 года на Западе. Ветхий Завет // Труды Киевской духовной академии. 1885. № 4. С. 578-579; Рыбинский В. П. Заметки о литературе по Св. Писанию Ветхого Завета за истекший 1898 год // Труды Киевской духовной академии. 1899. № 5. С. 125; Его же. Заметки о литературе по Св. Писанию Ветхого Завета за 1904 год // Труды Киевской духовной академии. 1905. № 5. С. 124-126., астрономії Рыбинский В. П. Заметки о литературе по Св. Писанию Ветхого Завета за 1904 год [окончание] // Труды Киевской духовной академии. 1905. № 11. С. 423-425., філософської, релігійної та культурологічної компаративістики Царевский А. С. Библейская литература истекшего 1881 года на Западе. Ветхий Завет // Труды Киевской духовной академии. 1882. № 4. С. 347; Его же. Библейская литература истекшего 1883 года на Западе. Ветхий Завет // Труды Киевской духовной академии. 1884. № 5. С. 110-111; Его же. Библейская литература истекшего 1884 года на Западе. Ветхий Завет // Труды Киевской духовной академии. 1885. № 4. С. 585..

Структура закордонних новозавітних досліджень досліджуваного періоду демонструвала боротьбу ортодоксів проти поглядів «нової тю- бінгенської школи». Для православних дослідників-апологетів були важливими питання походження й авторства Євангелій, книги Діянь апостольських і апостольських послань, їх автентичності, історичної достовірності 'їх змісту Царевский А. С. Библейская литература истекшего 1881 года на Западе. Новый Завет // Труды Киевской духовной академии. 1882. № 10. С. 208-209, 211, 215-216; Его же. Библейская литература истекшего 1882 года на Западе. Новый Завет // Труды Киевской духовной академии. 1883. № 12. С. 688-690, 694-695, 698-699; Его же. Библейская литература истекшего 1883 года на Западе. Новый Завет // Труды Киевской духовной академии. 1884. № 12. С. 577-585; Его же. Библейская литература истекшего 1884 года на Западе. Новый Завет // Труды Киевской духовной академии. 1885. № 11. С. 477-491,492-494; Его же. Библейская литература истекшего 1886 года на Западе. Новый Завет // Труды Киевской духовной академии. 1887. № 3. С. 431-433, 435, 442, 448-454.. А, наприклад, відгуки на деякі критичні версії євангельської історії (від Д. Штрауса, Е. Ренана, їхніх послідовників або супротивників) відображали не лише наукову чи богословсько-апологетичну, але й соціально-політичну контроверсійність таких праць Орда Х. М. Обозрение иностранной духовной литературы: Характеристический образ Иисуса. Библейский опыт. Соч. Даниеля Шенкеля. Висбаден, 1864 // Труды Киевской духовной академии. 1864. № 10. С. 237-244; Его же. Обозрение иностранной духовной литературы: Жизнь Иисуса для немецкого народа, обработанная Штраусом. Лейпциг, 1864 // Труды Киевской духовной академии. 1864. № 10. С. 244-252; Богдашевский Д. И. Библиография: Г. С. Чамберлен. Явление Христа. Перев. с нем. Изд. 3-е. СПб., 1907 // Труды Киевской духовной академии. 1907. № 9. С. 139-140; Его же. Библиография: Эрнест Ренан. Жизнь Иисуса // Труды Киевской духовной академии. 1907. № 9. С. 148-151..

Окрім річних бібліографічних оглядів іноземної літератури з досліджень Старого та Нового Завіту, з інших бібліологічних напрямів, слід відзначити ще й окремі рецензії на закордонні праці, серед яких, як і в річних оглядах, тематично виокремлювалися ісагогіка, екзеґеза, історична критика, текстологія, археологія, релігійна й культурна компаративістика, викладання Біблії Богдашевский Д. И. Библиография: И. Сазерленд. Священные книги Ветхого и Нового Завета. Их происхождение, развитие и характер. СПб., 1907 // Труды Киевской духовной академии. 1907. № 9. С. 140-143; Его же. Библиография: A. Harnack. Lukas der Arzt, der Verfasser der dritten Evangeliums und der Apostelgeschichte. Leipzig, 1906 (Beitrдge zur Einleitung in das Neue Testament.1 H.). S. I+160 // Труды Киевской духовной академии. 1909. № 9. С. 166-168; Его же [рец. на:] Adolf Deissmann. Licht vom Osten. Das Neue Testament und die neuentdeckten Texte der Hellenistisch-rцmischen Welt. Tьbingen, 1909. I+IX+376 // Труды Киевской духовной академии. 1911. № 2. С. 294-298..

Тематика бібліографічних оглядів і рецензій, окрім розвитку професійної комунікації вчених і богословів, своєрідно демонструвала критичні пункти розвитку європейського біблієзнавства другої половини XIX -- початку XX ст. Так, у середині 1860-х рр. у Києві відбулися перші рефлексії з приводу історико-критичних аспектів творчості Е. Ренана та Д. Штрауса Орда Х. М. Обозрение иностранной духовной литературы: Учение о человеке на основании Божественного Откровения. Соч. генерала фон Рудлофа // Труды Киевской духовной академии. 1864. № 10. С. 229-236; Его же. Обозрение иностранной духовной литературы: Характеристический образ Иисуса. Библейский опыт. Соч. Даниеля Шенкеля. Висбаден, 1864 // Труды Киевской духовной академии. 1864. № 10. С. 237-244; Его же. Обозрение иностранной духовной литературы: Жизнь Иисуса для немецкого народа, обработанная Штраусом. Лейпциг, 1864 // Труды Киевской духовной академии. 1864. № 10. С. 244-252; Его же. Обозрение иностранной духовной литературы: Элементарная и критическая история Иисуса. Соч. Пейра. Париж, 1864 // Труды Киевской духовной академии. 1864. № 10. С. 252-260., які стали потужним подразником для ортодоксів не лише в Російській імперії, але й у Європі. 1870-ті рр. демонстрували толерантніше ставлення до європейських здобутків -- аж до сприйняття переказів та коментованих перекладів популярних за кордоном праць Антонин (Капустин), архим. [комент. переклад:] Ф. Й. Лаут. Фараон, Моисей и Исход [окончание] // Труды Киевской духовной академии. 1875. № 12. С. 455-472; Покровский Ф. Я. Рассказ ассирийских клинообразных надписей о потопе (сост. по соч. Георга Смита «Chaldaische Genesis» в нем. пер. Германа Делича). Лейпциг, 1876 // Труды Киевской духовной академии. 1879. № 1. С. 127-154.. Ймовірно, тут проявилася певна «залежність» від західних джерел, як в теоретичному, так і в практично-дидактичному відношеннях Никольский М. В. Наша библейская наука. Православное обозрение. 1875. ІІ (2). С. 187188.. 1880-ті рр. відзначилися появою згадуваних вже систематичних, часом навіть щорічних (у 1882-1888, 1898-1901 та 1905 рр.) спеціальних критико-бібліографічних оглядів закордонної біблієзнавчої літератури. Традиція таких оглядів продовжилася до початку 1900-х рр., сприяючи підвищенню наукового рівня критичної рефлексії західних джерел та кращому виявленню їх апологетичної значущості.

Початок XX ст. невипадково ознаменувався появою в КДА відгуків та рецензій на публікації західних авторів із біблійної археології. Так, в «Трудах Киевской духовной академии» публікувалися бібліографічні огляди іноземної літератури з біблійної археології Глаголев А. А. Новости немецкой литературы по библейской археологии // Труды Киевской духовной академии. 1901. № 11. С. 466-474; Его же. Новости немецкой литературы по библейской археологии [окончание] // Труды Киевской духовной академии. 1901. № 12. С. 610-618.; рецензії на іноземні праці, насичені даними з біблійної археології та релігійно-культурної компаративістики Рыбинский В. П. Вавилон и Библия (по поводу речи Делича «Babel und Bibel» ) // Труды Киевской духовной академии. 1903. № 5. С. 113-144; Его же. К вопросу об отношении Библии к Вавилону [рец. на:] H. V. Hiprecht. Die Ausgrabungen im Bel-Tempel zu Nippur. Leipzig, 1903 // Труды Киевской духовной академии. 1904. № 1. С. 46-58.. Це було наслідком неабиякого впливу відомих археологічних знахідок того часу Рыбинский В. П. По поводу новейших археологических раскопок в Палестине // Труды Киевской духовной академии. 1908. № 11. С. 436-458.. Так само на початку 1900-х знову актуалізувалися питання історичної критики Біблії, раціоналізму в біблієзнав- стві (реакція на чергові перевидання праць Е. Ренана та представників німецької ліберально-протестантської екзеґези, які застосовували істо- рико-критичні методи) Богдашевский Д. И. (1907c). Библиография: Эрнест Ренан. Жизнь Иисуса // Труды Киевской духовной академии. 1907. № 9. С. 148-151; Его же. Библиография: A. Harnack. Lukas der Arzt, der Verfasser der dritten Evangeliums und der Apostelgeschichte. Leipzig, 1906 (Beitrдge zur Einleitung in das Neue Testament.1 H.). S. I+160 // Труды Киевской духовной академии. 1909. № 9. С. 166-168; Глаголев А. А. Непреходящее значение Ветхого Завета. Библиологическая заметка на: Die bleibende Bedeutung des Alten Testaments, von Emil Kautzsch. Tьbingen und Leipzig, 1902. § 38 // Труды Киевской духовной академии. 1902. № 11. С. 491-504.. Нарешті, в 1910-ті рр., як і в попередній період, залишалася актуальною рефлексія з приводу біблійної історії, історичної критики Біблії, а також біблійної текстології Богдашевский Д. И. Библиография: О. Пфлейдерер. Возникновение христиан

ства. Пер. Г. Ф. Львовича. СПб., 1910. 175 стр // Труды Киевской духовной академии. 1911. № 2. С. 290-292; Его же. [рец. на:] Adolf Deissmann. Licht vom Osten. Das Neue Testament und die neuentdeckten Texte der Hellenistisch-rцmischen Welt. Tьbingen, 1909. I+IX+376 // Труды Киевской духовной академии. 1911. № 2. С. 294-298..

Тож поступове й дедалі інтенсивніше, особливо з 1860-х рр., ознайомлення із західною біблієзнавчою літературою активізувало потребу критико-апологетичної реакції київських академістів на західну «нега- тивну» критику. Постійний контакт із західними фаховими джерелами забезпечувався, зокрема, в жанрі критико-бібліографічному.

У відгуках і рецензіях професорів КДА на праці іноземних біблієз- навців знаходимо спроби критичного аналізу основних шкіл раціоналістичної біблеїстики, а також осмислення досвіду ортодоксально-апологетичного тренду закордонних біблійних студій. Серед останніх постійно шукалися ідейні та методологічні спільники для розбудови та посилення православної біблійно-апологетичної позиції.

Масив критико-бібліографічних публікацій (переважно вміщених у «Трудах Киевской духовной академии») продемонстрував свою значущість як індикатор залучення київського духовно-академічного бі- блієзнавства до світового науково-богословського простору. Зокрема, швидкість реагування на закордонні роботи вказує на рівень доступності нових дослідницьких джерел в академічному вжитку, а також на ступінь їх практичного освоєння.

Широта тематичного кола рецензованих робіт, регулярність і частота появи оглядів та рецензій стала одним із показників рівня інтенсивності професійної комунікації в духовно-академічному середовищі. Вона демонструвала міру сприйняття актуальної у світі проблематики; динаміку та спрямованість реагування на методологічні й ідейні виклики; ступінь рецепції київськими академістами іноземних дослідницьких і герменев- тичних моделей.

Тематика оглядів і рецензій, виявляючи характер та ступінь розвитку професійної комунікації вчених і богословів, своєрідно демонструвала суттєві моменти розвитку європейської біблійної науки.

Размещено на Allbest.ru