Тайна Одкровення та Апокаліпсису: узмістовлення символіки
Теоретичний аналіз християнського символу Одкровення із філософських, психологічних та соціологічних позицій. Осмислення Одкровення ресурсами наукових понять. З'ясування основних причин, які заважають гуманітаріям розкрити змістові сегменти Одкровення.
| Рубрика | Религия и мифология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 10.12.2022 |
| Размер файла | 96,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Специфіка сьогоденного буття полягає в тому, що людство опинилося перед обличчям реального самознищення. У цій ситуації закономірно постає питання: “Хто винний і що робити?” Під час пошуку відповіді на ці питання, як правило, спрацьовують механізми психологічного самозахисту: “Винні політики, диктатори”. Гадаємо, що винний кожний, хто не повірив у можливість народження із власного Его особистості, не наважився на шлях Одкровення, той стає носієм зла. Так, під впливом страху і механізмів самозахисту людина закреслює для себе шлях самовдосконалення. Але в першу чергу винні філософи й психологи, адже не розпредметили змістове Одкровення, не переклали на філософську мову те, що було напрацьовано міфологією, християнською філософією щодо ступенів духовного розвитку людини.
Український апокаліпсис часів незалежності полягає в тому, що зло нахабно одягається в одежі добра (політики обіцяють європейські соціальні стандарти, необгрунтоване зниження тарифів тощо) і замовчують про те, що такий стрибок у європейський рай потребує зміни свідомості - духовної революції, про яку писали М. Бердяев, Е. Муньє, А. Печчеї, але суспільство продовжує жити під пріоритетом матеріального. Цей категоричний висновок стосується щонайперше “еліти” суспільства й філософів. Програми кандидатів у народні депутати і Президенти, які не мають механізмів реалізації, - це реальне зло, а тому вони за своєю сутністю є популістськими. Зло популізму полягає в тому, що воно розбещує людину. Лідери більшості політичних партій - відображення егоцентризму, який є відбиттям екзистенційної порожнечі, котру М. Бердяев трактує як пекло і нездатність до любові [4, с. 237].
Маніпуляції суспільною думкою були предметом дослідження М. Бердяева, який вважав це найбільшим злом [4, с. 145--146]. У наш час брехня проникла в усі сфери суспільної свідомості. У цій ситуації філософія має встановити світоглядні причини цієї брехні. Витоки брехні полягають у твердженні “Кожна людина - особистість”, яке надає посередній людині право бути суб'єктом діяльності. Посередня людина продукує ілюзії, які сприймаються некритичним мисленням народних мас за істину.
Апокаліпсис - це результат того, що сформувалося знеособлене суспільство, у якому панує пріоритет матеріального, а посередня людина стала суб'єктом діяльності. Парадигма знеособленого буття себе вичерпала. Проте у кожному соціумі особистісне начало наявне, але не можна сказати, що йому належить пріоритет. Навіть у державах, котрі процвітають, дослідники фіксують суттєві прояви знеособленого буття: екзистенційну порожнечу, схильність до некрофілії, відчуженість, брак громадянської активності, байдужість. Знеособлені форми буття людини й суспільства - це перетворені форми, що існують під виглядом добра, а матеріальні цінності проголошено вищими. Ж. Рюс, підсумовуючи розвиток філософських ідей у XX столітті, зазначає, що відбулося одкровення небуття, тобто посередня людина стала псевдопервоначалом суспільства [19, с. 15].
Осмислюючи європейську історію, К. Ясперс усвідомлював її недосконалість, оскільки спостерігав негативні наслідки: маси стали вирішальним чинником сучасності, відбувалася втрата традиційних цінностей, поширювався філософський нігілізм, що засвідчило деградацію духу [ 35, с. 141 -- 148]. Криза духу сприяла тому, що людство втягнуло себе в потік знищення [35, с. 151-152]. Отож філософ виявив причини, зміст і наслідки кризи європейського духу. Через його вади світ дійшов до глобальної катастрофи й людство опинилося у стані виклику. Якою має бути відповідь? Якщо причини мають виключно духовний характер, то й відповідь мусить бути у формі нових духовних основ буття. К. Ясперс сформулював відповідь у формі заклику до єдності. У єдності, котра ґрунтується на розумінні, він вбачав зміст, сенс і мету історії. У цій кризовій ситуації людина має йти шляхом прояснення своєї свідомості, саморозуміння - сутнісного одкровення [35, c. 262-263]. Усвідомлення власної сутності має стати для людства завданням, ігнорування якого може призвести його до самознищення.
Апокаліпсис світової історії й української зокрема - це трагічний дуалізм несвідомого й свідомого, який трактуємо як боротьбу знеособленого начала з особистісним, що становить результат заперечення концепції онтологічних ступенів людського буття. Заперечення цієї концепції є безпосередньою причиною зла, що веде до глобальної антропологічної катастрофи. Князь світу цього - посередня людина - має у собі неусвідомлювану ненависть до життя, тобто риси некрофіла. Така людина готова знищити Україну, Росію, світ узагалі заради збереження своєї влади. Подолання Апокаліпсису ми пов'язуємо не зі зміною політиків та політичних партій, а з переосмисленням первоначал буття: пріоритет матеріального має бути змінено на пріоритет духовного, який здатна реалізувати лише особистість. Пріоритетна роль у цьому процесові має належати філософам. Вони покликані не лише теоретично обґрунтувати нагальність таких змін, а й довести це прикладом власного способу життя.
Висновки
1. Історія філософії відіграє провідну роль лише тоді, коли спроможна, з одного боку, вказати напрям подолання наявних проблем, з іншого - допомогти розбудувати більш гуманні форми суспільного життя. Метафізична теорія особистості здатна запропонувати ідею, яка б сприяла духовному вдосконаленню людини й гуманізації суспільства. Ця теорія відповідає вимогам часу, сучасним викликам, відновлює істинне поняттєве розуміння особистості, яке було спотворено в епохи Просвітництва, Великої французької революції й занедбано в добу модерну й постмодерну.
2. Метафізична теорія особистості доводить, що життєдіяльність людини має бути підпорядкована її самовдосконаленню, що і становить міжпредметний зміст Одкровення. її призначення полягає в тому, щоб збільшити кількість особистостей у суспільстві до рівня критичної маси й завдяки цьому підтримувати його життєву спроможність.
3. Духовна, тобто власне особистісна, сутність людини відкрилася християнству у формі символів. Одкровення синтезувало фундаментальні тенденції, що були притаманні міфології, стародавній філософії та гностицизму: ідею ступенів духовного розвитку людини, яка відображала онтологічні умови буття суспільства і розкривала духовну сутність людини. Через 2000 років філософія з великими потугами намагається висловити цю сутність на понятійному рівні.
4. Одкровення - це усвідомлення ролі й значущості особистості як первоначала буття. Вихід за його межі можливий як духовна революція, що в християнстві й отримало назву Одкровення, а в сучасній філософії як персоналістична революція.
Список використаної літератури
1. Бахтин М.М. К философии поступка Философия и социология науки и техники, ежегодник. 1984-1985. Москва: Наука, 1986. С. 80-160.
2. Бодрийяр Ж. Прозрачность зла. Москва: Добросвет, 2000. 258 с.
3. Бердяев Н.А. Истина и откровение. Пролегомены к критике Откровения. Санкт-Петербург: РХГИ, 1996. 384 с.
4. Бердяев М. О назначении человека. Москва: Республика, 1983. 383 с.
5. Бердяев Н.А. Судьба человека в современном мире. Духиреальность. Москва: АСТ; Харьков: Фолио, 2003. С.159-226.
6. Бердяев Н.А. Философия неравенства. Философия свободы. Москва: АСТ, 2007. С. 449-699.
7. Г артман Н. Этика / пер. с нем. А.Б. Глаголева; под ред. Ю.С. Медведева и Д.В. Скляднева. СанктПетербург: Владимир Даль, 2002. 707 с.
8. Гельвецій К.А. Про людину, її розумові здібності та її виховання. Київ: Основи, 1994. 416 с.
9. Енцикліка Fides et Ratio Святішого Отця Івана Павла II до епіскопів Католицької церкви про співвідношення віри й розуму. Київ - Львів: Свічадо, 2000. 152 с.
10. Ильин И.А. Путь к очевидности. Москва: Республика, 1993. 431 с.
11. Локк Д. Опыт о человеческом разумении: Собр. соч.: В 3 т. Т. 1. Москва: Мысль, 1985. 622 с.
12. Макиавелли Н. Рассуждения о первой декаде Тита Ливия. Государь. Рассуждения о первой декаде Тита Ливия. О военном искусстве. Москва: Мысль, 1996. С. 109-398.
13. Маланюк Є. Ієрархія. Український націоналізм: В 2 т. Т. 2. Антологія. 2-е вид. / упоряд. В. Рог. Київ: Укр. вид. спілка ім. Ю. Липи, 2011. С. 6980.
14. Мангайм К. Ідеологія та утопія / пер. з нім. Київ: Дух і Літера, 2008. 370 с.
15. Мунье Э. Персоналистическая и общностная революція. Манифест персонализма / пер. с фр., вступ. ст. И.С. Вдовиной. Москва: Республика, 1999. С. 13266.
16. Нітптте Ф. Жадання влади. Так казав Заратустра; Жадання влади. Київ: Основи, 1993. С. 330-414.
17. Потустороннее, которое реально существует. Немістичне потойбіччя. Киев: Стилос, 2015. 253 с.
18. Рікер П. Історія та істина. Київ: Вид. дім „КМ Akademia”, 2001. 396 с.
19. Рюс Ж. Поступ сучасних ідей: Панорама новітньої науки. Київ: Основи, 1998. 669 с.
20. Сабадуха В.О. Гностицизм як джерело концепції чотирьох рівнів духовного розвитку людини. Вісн. Прикарпат. ун-ту. Філософські і психологічні науки. 2014. Вип. 18. С. 57-64.
21. Сабадуха В.О. Гріхи посередньої людини, або Філософський аналіз причин людської деструктивності. Практична філософія. 2011. № 1. С. 31-41.
22. Сабадуха В.О. Метафізика суспільного та особистішого буття: монографія. Івано-Франківськ: ІФТУНГ, 2019. 647 с.
23. Сабадуха В.О. Українська національна ідея та концепція особистішого буття: монографія. ІваноФранківськ: Фоліант, 2012. 176 с.
24. Соловйов О.В., Сабадуха В.О. Чи може підтвердити сучасне знання про мозок людини “факт забуття” елітами своїх соціальних зобов'язань. Практична філософія. 2014. № 2. С. 112-119.
25. Франк С.Л. Непостижимое: онтологическое введение в философию религии. Москва: Правда, 1990. С. 183-559.
26. Франк С.Л. Реальность и человек: метафизика человеческого бытия. С нами Бог. Москва: АСТ, 2003. С. 133-748.
27. Франкл В. Человек в поисках смысла. Москва: Прогресс, 1990. 366 с.
28. Фромм Е. Мати чи бути? Київ: Укр. письм., 2010. 222 с.
29. Фурман А.А. Психологія смисложиттєвого розвитку особистості: монографія. Тернопіль: ТНЕУ. 2017. 508 с.
30. Фурман А.А., Фурман А.В. Вчинкова буттєвість особистості: від концепту до метатеорії. Психологія і суспільство. 2018. №1-2. С. 5-26. DOI: https://doi.org/ 10.35774/pis2018.01.005
31. Фурман А.В. Національна ідея - щит і меч українства. Психологія і суспільство. 2012. №3. С. 6-10.
32. Фурман А.В., Довгань А.О. Оновлена світоглядна мапа буття, осмисленого в суспільному та особистішому вимірах. Психологія і суспільство. 2019. №34. С.148-156. DOI: https://doi.org/10.35774/pis2019.03.148
33. Хайдеггер М. Вопрос о технике. Время и бытие. пер. с нем. Москва: Республика, 1993. С. 221-238.
34. Юнг К.Г. Синхрония: 2-е изд., испр. и доп. письмами К.Г. Юнга “О синхронии”. Москва; Киев: Рефлбук: Ваклер, 2003. 320 с.
35. Ясперс К. Смысл и назначение истории. 2-е изд. Москва: Республика, 1994. 527 с.
References
1. Bakhtyn, M.M. (1986). K fylosofyy postupka [To the philosophy of action]. Moscow [in Russion].
2. Bodryiiar, Zh. (2000). Prozrachnost zla [The transparency of evil]. Moscow [in Russion].
3. Berdiaev, N.A. (1996). Ystyna y otkrovenye. Prolehomeny k krytyke Otkrovenyia [Truth and revelation. Prolegomena to the criticism of Revelation]. St. Petersburg [in Russion].
4. Berdiaev, N.A. (1983). O naznachenyy cheloveka [About the appointment of a person]. Moscow [in Russion].
5. Berdiaev, N.A. (2003). Sudba cheloveka v sovremennom myre [The fate of a person in the modern world]. Kharkov [in Ukrainian].
6. Berdiaev, N.A. (2007). Fylosofyia neravenstva [Philosophy of inequality]. Moscow [in Russion].
7. Hartman, N. (2002). Etyka [Ethics]. St. Petersburg [in Russion].
8. Helvetsii, K.A. (1994). Pro liudynu, yii rozumovi zdibnosti ta yii vykhovannia [About a person, his mental abilities and his upbringing]. Kyiv [in Ukrainian].
9. Entsyklika Fides et Ratio Cviatishoho Ottsia Ivana Pavla II do episkopiv Katolytskoi tserkvy pro spivvidnoshennia viry y rozumu (2000). - [Encyclical Fides et Ratio of the Holy Father John Paul II to the Bishops of the Catholic Church on the Relation of Faith and Reason]. Kyiv-Lviv [in Ukrainian].
10. Ylyn, Y.A. (1993). Put k ochevydnosty [The path to evidence]. Moscow [in Russion].
11. Lokk, D. (1985). Opyt o chelovecheskom razumenyy [An Experiment on Human Understanding]. Moscow [in Russion].
12. Makyavelly, N. (1996). Rassuzhdenyia o pervoi dekade Tyta Lyvyia [Discourses on the first decade of Titus Livy]. Moscow [in Russion].
13. Malaniuk, Y. (2011). Iierarkhiia [Hierarchy]. Kyiv [in Ukrainian].
14. Manhaim, K. (2008). Ideolohiia ta utopia [Ideology and utopia]. Kyiv [in Ukrainian].
15. Mune, E. (1999). Personalystycheskaia y obshchnostnaia revoliutsyia [Personalistic and communal revolution]. Moscow [in Russion].
16. Nitsshe, F. (1993). Zhadannia vlady [The desire for power]. Kyiv [in Ukrainian].
17. Potustoronnee, kotoroe realno sushchestvuet. Nemistychne potoibichchia. - [The otherworld, which really exists. Non-mystical otherworld]. Kyiv [in Ukrainian].
18. Riker, P. (2001). Istoriia ta istyna [History and truth]. Kyiv [in Ukrainian].
19. Rius, Zh.(1998). Postup suchasnykh idei: Panorama novitnoi nauky [Progress of modern ideas: Panorama of modern science]. Kyiv [in Ukrainian].
20. Sabadukha, V.O. (2014). Hnostytsyzm yak dzherelo kontseptsii chotyrokh rivniv dukhovnoho rozvytku liudyny [Gnosticism as a source of the concept of four levels of human spiritual development]. Ivano-Frankivsk [in Ukrainian].
21. Sabadukha, V.O. (2011). Hrikhy poserednoi liudyny, abo Filosofskyi analiz prychyn liudskoi destruktyvnosti [Sins of the mediocre man, or Philosophical analysis of the causes of human destructiveness]. Kyiv [in Ukrainian].
22. Sabadukha, V.O. (2019). Metafizyka suspilnoho ta osobystisnoho buttia [Metaphysics of social and personal existence]. Ivano-Frankivsk [in Ukrainian].
23. Sabadukha, V.O. (2012). Ukrainska natsionalna ideia ta kontseptsiia osobystisnoho buttia [Ukrainian national idea and concept of personal existence]. Ivano-Frankivsk [in Ukrainian].
24. Soloviov, O.V., Sabadukha, V.O. (2014). Chy mozhe pidtverdyty suchasne znannia pro mozok liudyny „fakt zabuttia” elitamy svoikh sotsialnykh zoboviazan [Can modem knowledge of the human brain confirm the fact that the elites have forgotten their social obligations]. Kyiv [in Ukrainian].
25. Frank, S.L. (1990). Nepostyzhymoe: ontolohycheskoe vvedenye v fylosofyiu relyhyy [Incomprehensible: an ontological introduction to the philosophy of religion]. Moscow [in Russion].
26. Frank, S.L. (2003). Realnost y chelovek: metafyzyka chelovecheskoho bytyia [Reality and Man: Metaphysics of Human Being]. Moscow [in Russion].
27. Frankl, V. (1990). Chelovek v poyskakh smysla [A man in search of meaning]. Moscow [in Russion].
28. Fromm, E. (2010). Maty chy buty? [To have or to be?]. Kyiv [in Ukrainian].
29. Furman, A.A. (2017). Psykholohiia smyslozhyttievoho rozvytku osobystosti [Psychology of meaningful life development of personality]. Ternopil [in Ukrainian].
30. Furman, A.A., Furman, A.V. (2018). Vchynkova buttievist osobystosti: vid kontseptu do metateorii [Actual being of personality: from concept to metatheory]. Ternopil [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.35774/ pis2018.01.005
31. Furman, A.V. (2012). Natsionalna ideia - shchyt i mech ukrainstva [The national idea is the shield and sword of Ukrainians]. Ternopil [in Ukrainian].
32. Furman, A.V., Dovhan, A.O. (2019). Onovlena svitohliadna mapa buttia, osmyslenoho v suspilnomu ta osobystisnomu vymirakh [Updated worldview of life, meaningful in social and personal dimensions]. Ternopil [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.35774/ pis2019.03.148
33. Khaidehher, M. (1993). Vopros o tekhnyke [Question about technique]. Moscow [in Russion].
34. Iunh, K.H. (2003). Synkhronyia [Synchronicity]. Kyiv [in Ukrainian].
35. Jaspers, K. (1994). Smysl y naznachenye ystoryy [The meaning and purpose of history]. Moscow [in Russion].
Анотація
одкровення християнський символ філософський
Сабадуха Володимир Олексійович, Сабадуха Олексій Володимирович.
Тайна Одкровення та Апокаліпсису: узмістовлення символіки.
У дослідженні вперше в українській гуманітаристиці здійснено теоретичний аналіз християнського символу Одкровення із філософських, психологічних і соціологічних позицій. Осмислення Одкровення ресурсами наукових понять - це надскладна проблема, що спричинена як відсутністю адекватної методології, так і ігноруванням провідної тенденції світової історії і розвитку духу - боротьби знеособленого й особистісного начал суспільного буття. Запропоновано в основу теоретизування покласти концепцію чотирьох ступенів духовного розвитку людини: залежна особистість, посередня особистість, зріла особистість, геній. З допомогою Одкровення християнство переосмислило філософський зміст поняття “істина”, що стосувалося не матеріального світу, а внутрішніх рис-якостей людини. Християнство дійшло висновку, що для людини більш важливим є питання “Хто є істиною?”, аніж “Що є істиною?”. Відсутність філософської відповіді на перше питання призвело до панування ціннісного судження “кожна людина - особистість”, яке стало філософським підґрунтям знеособленої парадигми людської буттєвості. Одкровення постає як вихід із знеособленого буття в особистіше (трансцендентне), подолання страху перед останнім, народження духовного начала в людині й одночасно як символічний початок нової - особистішої - парадигми буття, коли найвищими цінностями буде самоактуалізація, самореалізація й сродна праця. Одкровення - це не лише психодуховне народження особистості із егоцентричної людини, а й визнання значущості особистості в іншій особі та її персональне прийняття. Проаналізовано причини, які заважають гуманітаріям розкрити змістові сегменти Одкровення. Встановлено, що до них належать механізми психологічного захисту та страх перед особистішим буттям. Крім того, нехтування провідною тенденцією світового духу (як боротьбою знеособленого й особистішого) та концепцією чотирьох ступенів духовного розвитку людини призвело до зменшення критичної маси особистостей в людській спільноті. Невизнання мислителями-науковцями значущості ідеї особистішого буття становить світоглядну першопричину екзистенційного вакууму, психічних епідемій, що постають у вигляді гібридних війн, глобального тероризму й насильства як над людським єством, так і над природою взагалі. Сучасний апокаліпсис - антропологічна катастрофа - це результат кризи знеособленого буття і всепоглинущого пріоритету матеріального над духовним, який реалізовує посередня людина. Доведено, що запропонована метафізична теорія особистості відповідає сучасним глобальним викликам, відкриває можливості для філософського, психологічного й соціологічного розуміння причин кризи як в українському суспільстві, так і в людській цивілізації. Обґрунтовано, що світоглядним орієнтиром виходу із кризи знеособленого буття є утвердження пріоритету духовного над матеріальним, прийняття світоглядного закону “особистість - основа буття” та зміна форми детермінації. Спричинення сьогоденним має бути замінена детермінацією майбутнім.
Ключові слова: Одкровення, Апокаліпсис, принцип духовної ієрархії, істина, любов, залежна особистість, посередня особистість, зріла особистість, знеособлене, метафізична теорія особистості, детермінація (спричинення).
Annotation
Volodymyr Sabadukha, Oleksii Sabadukha.
The mystery of revelation and apocalypse: the content of symbolics.
The philosophical, psychological and sociological analysis of the Christian symbol of the Revelation is for the first time in the Ukrainian humanities carried out in the study. Understanding Revelation based on scientific concepts is a very complex problem, however, it is clear that its cause is the lack of the necessary methodology, ignoring the leading trend of world history and spirit i.e. the struggle of impersonal and personal principles of social being. It is proposed to base the study on the concept of four stages of human spiritual development: dependent personality, mediocre personality, mature personality, genius. With the help of Revelation, Christianity rethought the philosophical meaning of the concept of “truth”, which concerned not the material world, but the inner qualities of man. Christianity has come to the conclusion that the question “Who is the truth” is more important to man than the question “What is the truth?” Lack of a philosophical answer to the question “Who is the truth”? led to the dominance of the value judgment “every person is an individual”, which became the philosophical basis of the depersonalized paradigm of human being. Revelation appears as a way out of impersonal being into personal (transcendent), overcoming the fear of personal being, the birth of a spiritual principle in man and as a symbolic beginning of a new - personal - paradigm of being, when the highest values are self-actualization, self-realization and related work. Revelation is not only the birth of a person from an egocentric person, but it is a recognition of the significance of a person in another person. The reasons that prevent the scholars from revealing the meaning of Revelation are analyzed - the mechanisms ofpsychological protection and fear of personal being. Ignoring the leading trend of the world spirit (the struggle of the impersonal and the personal) and the concept of the four stages of spiritual development of man has led to a decrease in the critical mass of individuals in the human community. Failure to recognize the importance of the idea of personal existence is a crucial ideological cause of the existential vacuum, mental epidemics in the form of hybrid wars, global terrorism and violence against both human nature and nature in general. The modern apocalypse - an anthropological-global catastrophe - is the result of a crisis of impersonal existence and the priority of the material over the spiritual, which is realized by the mediocre person. It is proved that the proposed metaphysical theory of personality meets modern global challenges, opens opportunities for philosophical, psychological and sociological understanding of the causes of the crisis in Ukrainian society and in the human community. It is substantiated that the ideological basis for overcoming the crisis of impersonal existence is the assertion of the priority of the spiritual over the material, the adoption of the ideological law “Personality is the basis of being” and changing the form of determination. Determination of the present must be replaced by determination of the future.
Key words: Revelation, Apocalypse, the principle of spiritual hierarchy, truth, love, dependent personality, mediocre personality, mature personality, impersonal, metaphysical theory of personality, determination.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Зороастризм як найбільш древня з світових релігій одкровення, історія та передумови її створення, причини розвитку та поширення. Етичні принципи зороастризму в аспекті вчення про смерть. Культові обряди, ритуали та звичаї послідовників зороастризму.
реферат [21,1 K], добавлен 10.08.2009Аналіз основних підходів до осмислення постмодернізму, як культурної категорії. Характеристика історико-філософських джерел постмодернізму: аналітична натуралістична традиція, ідеї вільнодумства. Проблема релігії, теології у творчості постмодернізмів.
дипломная работа [120,6 K], добавлен 17.01.2010Становлення іудаїзму як національної релігії. Основи віровчення і особливості культу іудаїзму. Система ритуальних харчових заборон. Значення іудейської релігії в контексті розвитку філософських й моральних принципів. Філософія основних положень іудаїзму.
реферат [16,2 K], добавлен 09.11.2010Прояв екзистенційного характеру експлікації феномена стражденності у Святому Письмі, зразках святоотчого богослов’я та у творчості православних і православно-орієнтованих мислителів. Осмислення людської гріховності та ствердження її онтологічних причин.
статья [29,6 K], добавлен 21.09.2017Дослідження православних таїнств - найважливіших культових подій: покаяння, хрещення, миропомазання, причастя, шлюб, єлеоосвячення. Окреслення походження та історичного розвитку таїнств, аналіз найголовніших моментів проведення та символіки таїнств.
курсовая работа [48,6 K], добавлен 17.01.2010Розгляд міфічних знань про історію виникнення, ритуальні дії, обряди, необхідність застосування техніки медитації та аскетизму у містичному вченні іудаїзму - Кабалі. Визначення головних ідей, таємного змісту та основних понять даної філософської системи.
контрольная работа [31,9 K], добавлен 24.02.2011Феномен Берестейської унії 1596 р. та її місце у національно-культурній та релігійній історії українського народу. Проблема стосунків між церквою та державою в Україні: теоретичний метедологічний аналіз.
диссертация [205,5 K], добавлен 08.08.2007Вивчення психологічної складової різних релігій за допомогою визначення поняття релігії і характеристики існуючих релігій: буддизм, християнство, іслам, іудаїзм, даосизм. Особливості релігійної свідомості і аналіз психологічних типів релігійних людей.
курсовая работа [49,0 K], добавлен 04.12.2010Прийняття доктрини вічних страждань в пекельному полум'ї за істину в сучасному християнстві. Дослідження понять пекла, нескінченних страждань грішників, вічного покарання. Лексико-синтаксичний, літературний та теологічний аналіз біблійних висловлювань.
курсовая работа [39,6 K], добавлен 08.04.2015Сутність християнського місіонерства, його витоки та мета, етапи розвитку, видатні представники. Російські імператори та їхнє ставлення до місіонерської діяльності. Українські православні місіонери в Поволзькій місії. Заснування Іркутської єпархії.
диссертация [181,4 K], добавлен 01.04.2009Формальні відомості про Біблію - Книгу книг - найбільш читаний і перекладаний твір. Формування біблійного канону; поділ книг на богонатхненні та второканонічні. Катехізис - викладення основ християнського вірування у формах запитань та відповідей.
реферат [24,2 K], добавлен 08.10.2012Життя монастирів та християнського чернецтва в епоху Середньовіччя. Деградація початкової ідеї чернецтва. Формування орденів католицької церкви. Причини виникнення та особливості діяльності військово-чернечих орденів, їх вплив на свідомість широких мас.
дипломная работа [69,5 K], добавлен 06.07.2012Положення буддизму: народження Будди, історія його просвітлення. Складання канонічної книги буддистів Типітаки. Походження християнського та ісламського віровчень. Арістотелевський доказ буття бога. Бог як гарант духовності, моральний доказ його буття.
контрольная работа [17,6 K], добавлен 20.06.2010Сім святих таїнств. Християнська молитва. Християнські богослужіння. Вшанування хреста, реліквій, святих та священних місць. Річне коло богослужань. Біблія — священна книга християн. Структура Біблії. Українські видання християнського Святого Письма.
реферат [18,8 K], добавлен 09.08.2008Християнство як велика світова релігія, його напрямки: православ'я, католицтво, протестантизм. Роль християнства у суспільному, державному і культурному житті. Історичне тло виникнення нової релігії, основи християнського віровчення, фігура Ісуса Христа.
реферат [30,2 K], добавлен 10.10.2010Причини та умови виникнення християнства. Джерела політичних, правових ідей раннього християнств. Основи християнського віровчення. Державно-правові інститути крізь призму ранньохристиянської ідеології. Особистість Ісуса Христа та основи його філософії.
курсовая работа [88,0 K], добавлен 13.08.2012Характерні риси християнського віровчення. Католицька церква: походження, особливості віровчення. Католицькі свята та обряди. Види свят у римсько-католицький літургійний рік. Свято Різдва Христового: особливості святкування, одна з складових змісту свята.
контрольная работа [46,2 K], добавлен 19.01.2011Характеристика давніх язичницьких вірувань, тісно пов'язаних з повсякденним життям людей, навколишнім світом, явищами та природою. Аналіз основних особливостей слов'янської міфології, пантеону богів, головних східнослов'янських богів та міфічних істот.
реферат [75,8 K], добавлен 15.03.2012Предмет психології релігії, її структура та методи. Різноманітні підходи до осмислення специфіки дисципліни. Напрями дослідження релігійної свідомості. Тенденції психології релігії в контексті української релігієзнавчої думки, відродження духовності.
курсовая работа [32,9 K], добавлен 30.09.2010Сутність та етимологія релігії. Сучасна релігієзнавча література. Ознаки релігій. Визнання надлюдської реальності. Ідея визволення, порятунку (спасіння). Спільна основа релігійного знання. Філософські концепції природи релігії. Релігійний досвід.
реферат [23,2 K], добавлен 09.08.2008
