Ікони Богородиці у просторі культурної спадщини Риму

Зображення Богородиці в Італії - частина культурної спадщини європейського та світового сакрального мистецтва та іконопису різних хронологічних періодів та стилістичних особливостей. Іконописна спадщина Риму, періоди та унікальні переплетення стилів.

Рубрика Религия и мифология
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 28.07.2023
Размер файла 55,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ікони Богородиці у просторі культурної спадщини Риму

Ірина Гнідик

Icons of the Mother of God in the cultural heritage space of rome

Iryna Hnidyk

Abstract

зображення богородиця іконопис мистецтво

The images of the Mother of God in Italy represent a significant part of the cultural heritage of European and world sacred art and icon painting of various chronological periods and stylistic features. A special place in this dimension belongs to the icons of the Mother of God in Rome. Ever since the first centuries, images of the Virgin have been represented in the paintings of the Roman catacombs. The iconographic heritage of Rome represents different periods and a unique interweaving of styles. Over the centuries, ancient icons of the Mother of God have been kept in Rome, made both in the technique of encaustic, tempera, and later in oil painting. Many images of the Mother of God in Rome represent the original samples of the Byzantine style of icon painting of various origins and the works of masters of the Italian artistic environment at the intersection of Western and Eastern artistic styles. A significant number of these icons are crowned and have the status of miraculous. Some of the most ancient and famous icons of the Mother of God in Rome are «Salus Populi Romani», «Madonna del Conforto», «Madonna Avvocata», «Madonna della Clemenza», «Madre del Perpetuo Soccorso», «Santa Maria del Popolo», «Madonna della Catena», «La Madonna dei Martiri» and others. Common iconographic types are Hodegetria, Agiosoritissa, Kyriotissa, Galaktotrofusa, etc. Often, these icons have several Italian-language names, which must be considered when choosing methodological tools for historiographical analysis. The article provides a general overview of the heritage of the icons of the Mother of God in Rome based on the most famous of them. English-language and Italian-language historiography was analyzed to model further relevant research directions in developing this topic by modern specialists in an interdisciplinary context. It is emphasized that in the churches of Rome, there are still many less-known and less-researched icons of the Mother of God, particularly in terms of stylistic features and painting techniques. Their detailed study and analysis of sources can effectively fill this niche in historiography and become an interesting topic for modern interdisciplinary research in the field of history, icon painting, art, restoration, and cultural heritage, as well as the basis of original concepts for exhibitions, photo catalogs, new excursion routes, etc.

Keywords: icons of the Mother of God, Rome, icon painting, cultural heritage, iconography.

Ікони Богородиці у просторі культурної спадщини Риму

Анотація

Зображення Богородиці в Італії репрезентують дуже важливу частину культурної спадщини європейського та світового сакрального мистецтва та іконопису різних хронологічних періодів та стилістичних особливостей. Особливе місце у цьому вимірі належить Богородичним іконам м. Риму. Ще починаючи від перших століть, зображення Богородиці представлені у розписах римських катакомб. Іконописна спадщина Риму репрезентує різні періоди та унікальні переплетення стилів. Упродовж століть у Римі зберігаються старовинні ікони Богородиці, виконані як у техніці енкаустики, так і темперного, а згодом і олійного живопису. Значна кількість зображень Богородиці у Римі репрезентує оригінальні взірці візантійського стилю іконопису різного походження, а також роботи майстрів італійського мистецького середовища на перетині західного та східного мистецького стилів. Значна кількість цих ікон є коронованими та мають статус чудотворних. Одні з найбільш старовинних та відомих ікон Богородиці у Римі - «Salus Populi Romani», «Madonna del Conforto», «Madonna Avvocata», «Madonna della Clemenza», «Madre del Perpetuo Soccorso», «Santa Maria del Popolo», «Madonna della Catena», «La Madonna dei Martin» та ін. Поширеними іконогра-фічними сюжетами є Одигітрія, Агіосорітісса, Киріотісса, Годувальниця тощо. Часто ці ікони мають кілька італомовних назв, що необхідно враховувати при виборі методологічних інструментів історіографічного аналізу. У статті здійснено загальний огляд спадщини ікон Богородиці у Римі на прикладі найбільш відомих з них. Проаналізовано англомовну та італомовну історіографію з метою моделювання подальших актуальних дослідницьких напрямів у розробці цієї тематики сучасними фахівцями у міждисциплінарному контексті. Наголошено, що у храмах Риму є ще багато менш відомих та менш досліджених ікон Богородиці, особливих за стилістичними ознаками та технікою виконання. Детальніше їхнє вивчення та аналіз джерел може ефективно заповнити цю нішу в історіографії та стати цікавою темою для сучасних міждисциплінарних досліджень у галузі історії, іконопису, мистецтва, реставрації, культурної спадщини, а також основою оригінальних концепцій для виставок, фотокаталогів, нових екскурсійних маршрутів тощо.

Ключові слова: ікони Богородиці, Рим, іконопис, культурна спадщина, іконографія.

Культурна спадщина іконопису займає дуже важливе місце у дослідженні історичних, культурних, духовних, мистецьких процесів розвитку міст. Традиції святкування, паломницькі маршрути, наукові та мистецькі дослідження, що пов'язані з відомими у європейському і світовому контексті іконами з різних міст є актуальними аспектами міждисциплінарних досліджень. На особливу увагу у цьому контексті заслуговують зображення Богородиці у різних іконографічних сюжетах. Особливо багата репрезентативна спадщина таких зображень збереглася у м. Римі. Велика кількість ікон, багато з яких є одними з найдавніше знаних, а також фресок, мозаїк, скульптур у місті надає також і сучасним дослідникам перспективний простір для проведення досліджень у міждисциплінарному вимірі. Хронологічно-історичні, стилістичні, мистецькі, іконографічні, реставраційні, історіографічні аспекти вивчення цих зображень відкривають нові можливості для вчених і практиків з різних галузей науки і мистецтва.

Вивчення особливостей шанування Богородиці у Римі, зокрема крізь призму старовинних ікон, що зберігаються у місті, упродовж століть привертало увагу багатьох дослідників. У Римі знаходяться відомі чудотворні ікони Богородиці, більшість яких тією чи іншою мірою відображена в історіографії різних хронологічних періодів. Однак, систематизація та синтетичний аналіз історіографічних напрацювань по цій темі з виділенням порівняно малодосліджених ікон або ж фрагментарно досліджених аспектів залишається актуальним завданням для сучасних фахівців. На фоні багатої історіографічної бази з різних історичних періодів це завдання постає водночас і складним, і перспективним, оскільки його здійснення дає можливість моделювати наступні кроки досліджень у цій галузі, репрезентації у музейних експозиціях, екскурсійних маршрутах тощо. Крім цього, більш детальне дослідження маловідомих зображень, складання фотокаталогів з ними може вигідно заповнити своєрідні «білі плями» у наявних дослідженнях і залучити фахівців з різних галузей.

У Римі знаходяться одні з найстаровинніших відомих Богородичних ікон різних іконографічних сюжетів з різними унікальними стилістичними характеристиками. Багато з них є короновані і мають статус чудотворних. Деякі з римських ікон є відомими у міжнародному контексті, інші - більшою мірою суто у римському середовищі, у певному кварталі міста, де склалися традиційні культи.

Ці ікони відігравали особливу роль і функції у культурно-духовному просторі Риму упродовж століть, оскільки Богородиці надавали почесний статус Покровительки-Захисниці міста, що простежується у репрезентації цих зображень (Gianandrea 2016, р. 72-73). Упродовж століть у Римі відбувалися урочисті міські процесії з цими іконами, особливо у нелегкі періоди в історії міста. Ще одним цікавим нюансом для досліджень є те, що у Римі склалися старовинні традиції святкування свят на честь Богородиці, особливо пов'язані з конкретними іконами, що зберігаються у храмах у різних кварталах міста упродовж століть (Russo 1979). Однак, дослідження окремих ікон представлене у більшій кількості публікацій, натомість деяких інших - у порівняно меншій або незначній. Таким чином, постає актуальна потреба визначення перспективних напрямків досліджень зазначеної тематики на даному етапі з врахуванням напрацювань попередніх дослідників, на основі історіографічного аналізу задля визначення малодосліджених аспектів.

Метою статті є дослідження ролі Богородичних ікон у культурному просторі Риму з дослідженням поточного стану їхнього дослідження на основі італомовної та англомовної історіографії для моделювання подальших перспективних напрямків досліджень цієї теми у міждисциплінарному контексті. Для цього огляду обрано лише ікони, оскільки зображення Богородиці у фресках, мозаїках та скульптурах Риму вартує деталізовано вивчати в окремих дослідженнях. У статті згадано лише найбільш відомі ікони Пречистої Діви Марії у Римі, тож робота не претендує на висвітлення повного списку всіх Богородичних ікон міста, оскільки у римських храмах є велика кількість менш досліджених та менш знаних оригінальних ікон, дослідження яких вартує окремих ґрунтовних публікацій.

Історіографію обраної тематики можна поділити на кілька груп: 1) загальні дослідження ікон та сакрального мистецтва Італії; 1) загальні дослідження саме Богородичних ікон Риму в історичній ретроспективі або ж конкретно обраних хронологічних періодів; 2) дослідження, що присвячені конкретній іконі. Кожну історіографічну групу можна моделювати за хронологічною шкалою, адже наявні конкретні історіографічні напрацювання як з минулих століть, так і упродовж минулих десятиліть. У проблемно-тематичному дискурсі дослідники моделюють у своїх працях різні тематичні аспекти, що пов'язані з конкретними іконами і храмами, де вони зберігаються - історичні, мистецькі, архітектурні, реставраційні тощо. Отож проблемно-хронологічне вивчення напрацювань історіографії конкретно по цій тематиці є особливо цінним для відображення цілісної картини і зміни дослідницьких напрямків упродовж епох. На особливу увагу у цьому процесі заслуговують також праці щодо дослідження церков Риму, як загалом так і конкретно, - з метою детального вивчення історії переміщення ікон, локальних традицій святкувань, пов'язаних з ними тощо.

З-посеред досліджень ікон Богородиці Риму загалом можна виокремити праці різних хронологічних періодів, зокрема таких авторів як Дж. Бароне, П. Амато, Дж. Леоне, К. Ласпіа, В. Паче, Дж. Бецціна, М. Джанандреа, М. Андалоро, П. Амато, Г. Вольф (Barone 2004; Amato 1988; Andaloro 1972, 2002; Leone 2012; Laspia 2010; Pace 1999, 2004, 2015; Bezzina 1983; Gianandrea 2016; Amato 1988; Wolf 2017) тощо. Щодо конкретних досліджень суто чудотворних Богородичних ікон Риму можуть бути особливо корисними праці Дж. Леоне та Дж. Бароне (Leone 2012; Barone 2004). У площині досліджень, присвячених конкретній іконі Богородиці у Римі можна виокремити праці К. Норін, К. Бертеллі, М. Андалоро, Д. Кінні, Е. Руссо, В. Анджелеллі (Bertelli 1961; Noreen 2005, 2008; Andaloro 1972, 2002; Kinney 1975; Russo 1979; Angelelli 2009) тощо. В українській історіографії цікавий аспект дослідження пов'язаний з копіями римської ікони Богородиці «Salus Populi Romani» в українському іконописі, що відображено у дослідженнях А. Дем'янчука, Д. Степовика (Дем'янчук 2017; Demianchuk 2019; Степовик 2009, 2011) тощо.

Моделювання тематично-проблемних напрямків історіографічної бази дає можливість виявити різні ракурси вивчення та методики дослідження ікон. До прикладу, дослідниця М. Джанандреа проаналізувала тематику середньовічних Богородичних ікон Риму з точки зору концепції longue duree, у зв'язку з історією сакрального простору, архітектури храмів, у яких вони зберігалися упродовж різного часу у контексті просторових, естетичних, літургійних змін, що там відбувалися. Такий підхід дає можливість краще відчитувати історію ікон, процеси їхнього переміщення до головних вівтарів храмів, здійснювати синтез і моделювання тенденцій шанування цих ікон у просторі міста, а також дослідити зв'язок ікони з її архітектурним простором (Gianandrea 2016, р. 71-73).

Зображення Богородиці у мистецько-культурному просторі Риму відображені у великій кількості творів сакрального мистецтва та іконопису різних хронологічних періодів. Хронологічно перша група цих зображень знаходиться у катакомбах Риму. Починаючи з перших століть нашої ери, зображення Діви Марії дійшли до нашого часу у розписах римських катакомб (у вигляді Оранти, Богородиці з Дитям Ісусом на руках, Богородиці з Дитям на троні, Богородиці з Дитям у сюжеті поклоніння трьох волхвів тощо). Зрештою, одне з найдавніших відомих зображень Богородиці з Дитям і пророком, що вказує на зірку як на знак здійснення пророцтва про народження Спасителя, знаходиться саме у римських катакомбах св. Прісцилли. Упродовж наступних століть у деяких римських храмах було встановлено старовинні ікони Богородиці у візантійському стилі, які згодом отримали статус чудотворних. Крім цього, зберіглася велика кількість зображень Богородиці у фресках, мозаїках, статуях, творах сакрального мистецтва у західному стилі, а також на зображеннях Богородиці в едикулах на стінах будинків на вулицях Риму (в італійській історіографії їх називають як Madonnelle di Roma) (Martini 2010; Gittarelli 2008). Особливу увагу дослідників привертають також особливості оформлення мармурових вівтарів, що обрамлюють ці старовинні ікони (Bolgia 2013).

Кожна з цих груп зображень заслуговує на окремі дослідження щодо поточного історіографічного стану їх вивчення задля синтезу та аналізу тих дослідницьких аспектів, які ще очікують на увагу сучасних фахівців. Таким чином, на основі досліджень зображень Богородиці у Римі можна простежити важливі тенденції розвитку іконографії та сакрального мистецтва упродовж століть (Jung-Inglessis 2001).

Одна з найбільш відомих чудотворних Богородичних ікон Риму є «Salus Populi Romani» («Захисниця римського народу», «Спасіння римського народу»), що знаходиться у базиліці Санта Марія Маджоре (Santa Maria Maggiore). Ця назва ікони присвоєна Папою Пієм IX у 1870 р., до того ікона мала назву «Regina caeN» («Цариця неба») (Griebeler 2016, р. 133). Ікона репрезентує іконографічний вид Одигітрія («Провідниця», «Та, що вказує дорогу»). Переважно ікону датують VI століттям. Упродовж століть зображення Богородиці «Salus Populi Romani» виконує особливу роль Захисниці міста. Зокрема, з цією іконою пов'язані урочисті серпневі святкування з нагоди свята Успіння Богородиці у Римі (Noreen 2005, р. 660), молитовні процесії вулицями міста упродовж різних складних періодів, зокрема епідемій чуми і холери з проханням про подолання хвороби, зокрема у 1835 та 1837 рр. (Griebeler 2016). Іконографічний зразок цієї ікони став взірцем для багатьох копій, що знаходяться у різних країнах (Mochizuki 2016, р. 131-132; Gronowski 2018; Cvetnic 2021). На особливу увагу також заслуговують українські копії цієї ікони, зокрема Летичівська, Бердичівська, львівська ікона Богородиці «Розради», Кохавинська, Бережанська тощо (Дем'янчук 2017, 2019; Степовик 2009, 2011) тощо.

Ще одна з відомих римських ікон Богородиці іконографічного сюжету Одигітрії - «Madonna del Conforto», що зберігається у храмі Santa Maria Nova (Santa Francesca Romana al Foro Romano) (Leone, 2012; Guarducci 1989; Finney 1993). Ікона виконана у техніці енкаустики та датується приблизно V-VI століттям. З іконопису цього датування збереглися лише лики, натомість інші частини ікони репрезентують іконописну техніку пізніших періодів. У 1662 р. відбулася урочиста коронація цієї ікони (Aita 2018).

Ще одна відома римська Богородична ікона іконографічного виду Одигітрія VII ст. зберігається у Пантеоні (відома також як «La Madonna dei Martiri», «Madonna del Pantheon», темпера (Angelelli 2008, р. 10). Ікона була коронована у 1652 р. (Bezzina 1983, р. 52-53).

Наступний поширений вид Богородичних ікон у Римі - це «Madonna Avvocata / Advocata» (іконографічний вид Агіосорітісса). Одна з найбільш старовинних ікон цього виду зберігається у храмі Chiesa del Rosario a Monte Mario. Інші відомі назви цієї ікони - «Madonna del Monasterium Tempuli», «Madonna di San Domenico e Sisto», «Madonna di San Sisto», «Nostra Signora del Rosario». Приблизне датування - VII століття, техніка - енкаустика. Ще одна відома ікона цього іконографічного виду, «Madonna dell'Ara Coeli», зберігається у храмі Santa Maria in Ara Coeli (Bolgia 2005; Noreen 2008; Pesci 1941). Щодо датування, то дослідники дискутують щодо точної версії, приблизно датують XI--XII ст. Ця ікона теж відігравала упродовж історії Риму почесну роль захисниці римлян, особливо у часі епідемій (Noreen 2008, р. 99; Tempesta, Tamanti 2011).

Цей іконографічний вид представлений ще у кількох знаних римських іконах Богородиці, датованих різними століттями, з різними стилістично-технічними особливостями, у різних техніках. Ці ікони зберігаються у різних храмах Риму (Laspia 2010, р. 29-54). До прикладу, ще одна «Madonna Avvocata», репліка ікони з храму Аракоелі, зберігається у храмі Santi Quirico e Giulitta (датована XVI ст., техніка - олійний живопис на полотні). Інша ікона цього сюжету, з ХІІІ ст. (відома також за назвою «Madonna della Supplica») зберігається у храмі Santa Maria della Concezione in Campo Marzio. Ще декілька ікон приблизно з Хіі ст. знаходяться у римських храмах - у храмі Santa Maria in via Lata; «Madonna di Grottapinta» у храмі San Lorenzo in Damaso; «Madonna di Edessa» у храмі Santi Bonifacio ed Alessio. Натомість ікона, що зберігається у Національній галереї старовинного мистецтва у палаццо Барберіні-Корсіні - «Madonna Advocata e Cristo benedicente» (XI ст.), - відрізняється сюжетом від попередніх, оскільки вгорі ікони, окрім Богородиці, зображено також Ісуса Христа, що благословляє (Le icone romane).

Ще одна з найдавніших Богородичних ікон Риму іконографічного сюжету Киріотісса - «La Madonna della Clemenza» у базиліці Санта Марія Трастевере (Bezzina 1983, р. 53-54) (VI-VII ст., щодо датування в історіографії зустрічаються дискусії (Osborne 2008б р. 97). Богородиця з Дитям зображена як Цариця на троні, в оточенні двох ангелів по боках. Загалом такий іконографічний сюжет «Богородиці Цариці», часто одягненої в одяг візантійської імператриці, з короною на голові, був поширений у ранньому середньовіччі у Римі і представлений також у фресках старовинних храмів міста (Osborne 2008). Дослідження цієї ікони солідно представлені в історіографії (Zuccari 2014; Bertelli 1961; Andaloro 1972; Kinney 1975; Russo 1979).

В українському кафедральному храмі Жировицької Божої Матері і святих мучеників Сергія і Вакха у Римі зберігається відома копія Жировицької ікони Богородиці (італійською вживають ще таку назву - Santissima Madre di Dio detta «Del Pascolo») (La Chiesa Cattedrale). Упродовж століть зафіксовано значну кількість зцілень отриманих за посередництвом молитов біля цієї ікони (Storia dell'icona miracolosa di Zyrovici della Santissima Madre di Dio sita nella Chiesa dei Santi Martiri Sergio e Bacco a Roma).

У храмі св. Альфонса Ліґуорі зберігається ікона Матері Божої Неустанної Помочі («Madre del Perpetuo Soccorso»), іконографічний вид - Страсна Богородиця (Eriksen 2005). Ще одна назва цієї ікони - «Madonna di San Matteo», на спогад про інший храм, де ікона зберігалася з кінця XV до початку XIX століття (Calio 2012; Messaggio е Significato. Madonna del Perpetuo Soccorso). Копії цієї ікони також представлені в Україні (Demianchuk 2019, 436-440).

Особливе місце в іконописній спадщині Риму займають також ікони: Богородиця Одигітрія у храмі Santa Maria del Popolo (Angelelli 2009; Antellini 2012); Одигітрія «Madonna del Saluto» (або за іншою назвою - «Madonna di San Gregorio») у храмі Santi Cosma e Damiano; «Madonna della Catena» (або ще одна назва - «Madonna della Purita»), іконографічний вид «Madonna del Latte» (Галактотрофуса, Годувальниця) у храмі San Silvestro al Quirinale (Le icone romane).

У храмах Риму зберігається багато ще інших ікон, з-посеред яких чимало коронованих та чудотворних, зокрема «Madonna con il Bambino» («Santa Maria Liberatrice») XVI ст. у храмі Санта Марія Лібератріче в римському районі Тестаччо, коронована у 1653 р. (Calio' 2012; Storia della Parrocchia); «Madonna del Pozzo» у храмі Santa Maria in Via Lata, (який іноді називають «маленьким Люрдом у Римі), де також є старовинний колодязь з цілющою водою, що пов'язаний з історією цієї ікони ще з ХІІІ ст. (Alessandrini 2021); «Madonna del Rosario» у храмі Santa Maria sopra Minerva, «Madonna della Misericordia» («Богородиця Милосердя») у храмі св. Папи Фабіана і св. мученика Венанція (Chiesa dei Santi Fabiano e Venanzio (Roma); «Maria Mater Omnium» XIV ст., у головному вівтарі храму Сан Аґостіно (Chiesa di San Agostino in Campo Marzio), ікони Богородиці у храмах у Санта Марія делла Скала (Santa Maria della Scala), Santa Maria in Aquiro; «Madonna del Divin Aiuto» у храмі Gesu e Maria al Corso; «Madonna dei Monti» в однойменному храмі Santa Maria ai Monti - ікона Богородиці з Дитям і чотирма святими - Стефано, Лоренцо, Франческо і Аґостіно; «Maria Madre della Divina Provvidenza» у храмі San Carlo a Catinari (Chiese e Madonne di Roma); ікони у двох храмах-близнюках Santa Maria in Montesanto і Santa Maria dei Miracoli (ікона «Богородиця чудес» в однойменному храмі Santa Maria dei Miracoli та «Богородиця з Дитям» авторства П. Бріччі у Santa Maria in Montesanto (Rome: Santa Maria in Montesanto and Santa Maria dei Miracoli) тощо. Вивчення цих та багатьох інших ікон Богородиці у Римі пов'язане також з детальним дослідженням історії та архітектури римських храмів, у яких вони зберігалися упродовж різних періодів.

З кожною іконою Богородиці у Римі пов'язана цікава історія походження, збереження, традиції шанування, святкування Богородичних свят у різних кварталах Риму. Деякі з цих стародавніх традицій свят ще дотепер збагачують нематеріальну культурну спадщину міста і додають особливої атмосфери. У цьому контексті цікавим доповненням для здійснення дослідження цих святкувань можуть бути також сайти і сторінки соціальних мереж римських храмів і парафій, де зберігаються відомі ікони Пречистої Діви Марії.

Вміщені у головних чи бічних вівтарях храмів ікони часто попередньо зберігалися в інших храмах, тож детальне дослідження їхньої історії переміщення дає можливість простежити багато процесів духовно-культурного життя міста. Ці ікони є ніби своєрідними візуальними старовинними «книгами-джерелами», мову яких намагаються зрозуміти дослідники. Дизайн методологічних концепцій для дослідження цих ікон потребує також розробки інструментарію для своєрідного «зчитування» особливостей, традицій, тенденцій суспільного і культурного життя, викликів та спроб вирішення певних проблем, з якими стикалися жителі різних кварталів Риму упродовж епох. До прикладу, старовинна коронована ікона «Марія Здоров'я хворих» («Maria Salute degli infermi») у римському храмі св. Магдалини (chiesa della Maddalena) пов'язана з історією Товариства (згодом - ордену) служіння хворим (також відомий як орден камілліанів, «Ministri degli Infermi») та його засновником св. Камілло (San Camillo de Lellis (1550-1614), який за власним бажанням опікувався важкохворими у лікарнях Риму та інших міст. Місія цього ордену пов'язана з опікою хворих та бідних в Італії та в інших країнах. Св. Камілло та його послідовники допомагали хворим та знедоленим жителям міста у часі епідемій, голоду, стихійних лих тощо (Breve Storia dell'Ordine; P. Felice Ruffini, 2014).

Отже, ікони Богородиці займають дуже важливе місце в іконописній спадщині м. Риму різних хронологічних періодів, починаючи ще від зображень у римських катакомбах. У місті зберігаються одні з найбільш старовинних ікон Пречистої Діви Марії, дослідження яких виразно простежується в італомовній та англомовній історіографії. Упродовж століть ці ікони відіграють особливу роль у культурно-духовному просторі Риму, з ними пов'язані цікаві локальні традиції святкування, що простежуються часто і дотепер у різних кварталах міста. Щодо точного датування та чітко визначеного походження цих ікон дослідники дискутують, детально аналізуючи інформаційні масиви з різних джерел, результатів реставраційної роботи, а також із застосуванням міждисциплінарної методології дослідження.

У цьому огляді згадано лише найбільш відомі ікони Богородиці Риму. Однак, у храмах та музеях Риму зберігається поважна кількість ще інших, менш знаних ікон Богородиці, детальніше вивчення яких може стати цікавим напрямком для сучасних дослідників. Особливу нішу у цьому контексті займають малодосліджені ікони, що зберігаються у римських храмах, а також зображення Богородиці на стінах будинків на вулицях Риму. Дослідження, каталогізація, фотографування, аналіз історіографічних напрацювань та концепцій музейних експозицій може відкрити нові горизонти для дослідників з різних галузей та стати основою для цікавих виставок, фотокаталогів, екскурсійних маршрутів, наукових досліджень тощо.

У здійсненні історіографічного аналізу помічним інструментарієм може стати деталізований пошук за ключовими словами різними мовами, бо часто одна і та ж ікона у різні історичні періоди була відома під різними назвами, тож при пошуку інформації та складання бібліографії варто враховувати цей момент.

На основі аналізу історичних, іконографічних, стилістичних особливостей ікон Богородиці у Римі можна моделювати методологічні міждисциплінарні алгоритми дослідження іконографічних сюжетів та стилістичних ознак різних століть, зокрема візантійського стилю та його поширення у просторі західного сакрального мистецтва, колористики, особливості шанування Богородиці у культурно-духовному просторі життя міст, а також здійснювати порівняльні студії та case study у контексті порівняння поширених іконографічних сюжетів зображення Богородиці Риму, інших міст Італії та інших європейських країн. Також деталізований аналіз вивчення результатів реставрацій та професійних реставраційних досліджень цих ікон методологічно якісно доповнює алгоритми їхнього вивчення. Крім цього, детальне вивчення цих ікон може допомогти у навчально-дидактичному контексті у рамках курсів теорії та практики сакрального мистецтва, іконопису, історії, реставрації тощо.

Список джерел та літератури/References

1. Aita, C., 2018, Il restauro dell'icona di Santa Maria Nova a Roma da parte dell'ISCR. [Online]. Available from: https://www.nardinieditore.it/2018/08/restauro-icona-santa-maria-nova-icr-nardini/.

2. Alessandrini, S., 2021, La Chiesa di Santa Maria in Via e la Madonna del Pozzo. [Online]. Available from: https://www.saralessandrini.it/roma-santa-maria-in-via-e-la-madonna-del-pozzo/.

3. Amato, P., 1988, De vera effigie Mariae: antiche icone romane. Milano.

4. Andaloro, M., 1972, La datazione della tavola di S. Maria in Trastevere. Rivista Dell'Istituto Nazionale di Archeologia e Storia dell'Arte, 19-20, 139-215.

5. Andaloro, M., 2002, Le icone a Roma in eta preiconoclasta», in Roma fra Oriente e Occidente (atti del convegno Spoleto 2001), Spoleto, 719-753.

6. Angelelli, W., 2009, La Madonna del Popolo, in Santa Maria del Popolo. Storia e restauri. A cura di Illaria Miarelli Mariani - Maria Richiello. Istituto Poligrafico e Zecca dello Stato, Libreria dello Stato, 207-215.

7. Angelelli, W., 2008, Iconografia della Madonna col Bambino nel Medioevo: esempi tra Roma, Lazio e Umbria meridionale. In G. Cassio (a cura di), Arte sacra nell'Umbria meridionale. Sguardo d'insieme, 7-26. ANTELLINI, S., 2012, Madonna con Bambino detta <Madonna di San Luca> alias <Madonna del Popolo>» (cat. I.10), in Tavole miracolose 2012, pp. 58-60.

8. Barone, G., 2004, Immagini miracolose a Roma alla fine del Medio Evo, in The Miraculous Image in the Late Middle Ages and Renaissance (atti del convegno Roma 2003), a cura di Erik Thun0 e Gerhard Wolf. Roma, 2004,123-133.

9. Bertelli, C., 1961, La Madonna di Santa Maria in Trastevere. Storia, Iconografia, Stile di un Dipinto Romano dell'Ottavo Secolo. Roma.

10. Bezzina, J., 1983, Le icone della Madonna a Roma fino al secolo X. Melita Theologica, 34(1-2), 46-56. Bolgia, C., 2005, The Felici Icon Tabernacle (1372) at S. Maria in Aracoeli Reconstructed: Lay Patronage, Sculpture and Marian Devotion in Trecento Rome», Journal of the Warburg and Courtauld Institutes, 68, 27-72. Bolgia, C., 2013, `Icons «in the Air»: New Settings for the Sacred in Medieval Rome', in Paul Davies, Deborah Howard and Wendy Pullan (eds), Architecture and Pilgrimage, 1000-1500 (Farnham and Burlington VT: Ashgate Publishing), pp. 113-142.

11. Breve Storia dell'Ordine [Online]. Available from: https://www.camilliani.org/breve-storia-dellordine/.

12. Calio, T., 2012, Sant'Agostino.

13. Calio', T., 2012, Santa Maria Liberatrice. In S. Boesch Gajano, T. Calio, F. Scorza Barcellona, L. Spera (a cura di), Roma (pp. 347-349). Roma: De Luca Editori d'Arte.

14. Chiesa dei Santi Fabiano e Venanzio (Roma). [Online]. Available from: https://it.cathopedia.org/wiki/Chiesa_dei_Santi_Fabiano_e_Venanzio_(Roma).

15. Chiese e Madonne di Roma. [Online]. Available from: https://www.cartantica.it/pages/chiese3.asp?autore=349 CVETNIC, S., 2021, Saint, Hagiographer and Translator: St Jerome in the Triumphal Heavenly Procession/ Translation in Strigova (Croatia). IKON, 14, 303-312.

16. Demianchuk, A., 2019, Roman Miracle-Working Icons of the Mother of God in the Iconic Art of Ukraine. In New stages of development of modern science in Ukraine and EU countries: monograph / edited by authors. 7th ed. Riga, Latvia: «Baltija Publishing», 420-448.

17. Eriksen, A., 2005, Our Lady of Perpetual Help: invented tradition and devotional success. Journal of Folklore Research, 42(3), 295-321.

18. Finney, P.C., 1993, La piu antica icone di Maria. Un prodigioso vincolo fra e occidente. Journal of Early Christian Studies, 1(1), 104-105.

19. Gianandrea, M., 2016, L'immagine <s-velata>: Riflessioni sulla longue duree circa l'allestimento e la fruizione delle icone mariane medievali a Roma. Romisches Jahrbuch der Bibliotheca Hertziana, 42, 69-85. Gittarelli, S., 2008, A passeggio per Roma alla ricerca delle edicole sacre: rassegna fotografica, storica, architettonica ed iconografica di tutte le «Madonnelle» sparse per le vie degli antichi rioni di Roma. Ed. ACM. Griebeler, A.P., 2016, Cholera and the Salus Populi Romani. Distant Worlds Journal Special Issue, 133-141. Gronowski, M.T., 2018, Matka Boza Sniezna (Sancta Maria Maior/Salus Populi Romani) w Polsce. Prolegomena do badan nad rozwojem kultu i wizerunkow. Kosciot w Polsce. Dzieje i kultura, (17), 197-264.

20. Guarducci, M., 1989, La рій antica icone di Maria. Un prodigioso vincolo fra e occidente. Rome. Jung-Inglessis, E.M., 2001, Madonne romane: immagini mariane a Roma dall'era delle catacombe al tempo presente. Libreria editrice Vaticana.

21. Kinney, D., 1975, S. Maria in Trastevere from its Founding to 1215. PhD Thesis, N. Y University.

22. La Chiesa Cattedrale. [Online]. Available from: https://www.esarcato-apostolico-ucraino.it/it/esarcato/la-chiesa-cattedrale-dei-santi-martiri-sergio-e-bacco.html.

23. Laspia, C., 2010, Gli occhi che ci guardano: storia, leggende e miracoli di alcune antichissime icone mariane a Roma. Edizioni Appunti di Viaggio.

24. Le icone romane. [Online]. Available from: http://www.libertaciviliimmigrazione.dlci.interno.gov.it/sites/default/files/allegati/2016_icone_compressed.pdf.

25. Leone, G., 2012, Icone di Roma e del Lazio, 1. Roma, L'Erma di Bretschneider.

26. Martini, M.C., 2010. Madonnelle: Edicole e immagini sacre sui palazzi di Roma. Volume 5 (Rione Parione-Rione Pigna). Vol. 5. MMC Edizioni.

27. Messaggio E Significato. Madonna del Perpetuo Soccorso. [Online]. Available from: https://www.perpetuosoccorso.it/messaggio-e-significato/.

28. Mochizuki, M.M., 2016, Sacred Art in an Age of Mechanical Reproduction: The Salus Populi Romani Madonna in the World. Kyoto Studies in Art History, 1, 129-144.

29. Mugavero, L., 2013, Icone mariane antiche a Roma. Gli Scritti. [Online]. Available from: https://www.gliscritti. it/blog/entry/1871.

30. Natalizia, S., 2017, Le icone mariane di Roma. 2017 https://www.istantidibellezza.it/le-icone-mariane-di-roma.html NOREEN, K, 2008, Replicating the icon of Santa Maria Maggiore: The Mater ter admirabilis and the Jesuits of Ingolstadt. Visual Resources, 24(1), 19-37.

31. Noreen, K., 2008, The High Altar of Santa Maria in Aracoeli: Recontextualizing a Medieval Icon in PostTridentine Rome. Memoirs of the American Academy in Rome, 53, 99-128.

32. Noreen, K., 2005, The icon of Santa Maria Maggiore, Rome: an image and its afterlife. Renaissance Studies, 19(5), 660-672.

33. Osborne, J., 2008, The cult of Maria Regina in early medieval Rome. Acta ad archaeologiam et artium historiam pertinentia, 21(7 NS), 95-106.

34. Pace, V., 1999, Immagini sacre nei programmi figurativi della Roma altomedievale (V-IX secolo): livelli di percezione e di fruizione. Bulletin de l'Institut Historique Belge de Rome, 69 (1999), 41-59.

35. Pace, V., 2004, Immagini sacre a Roma tra VI e VII secolo. In margine al problema «Roma e Bisanzio». Acta ad archaeologiam et artium historiam pertinentia, 18(4 NS), 139-156.

36. Pace, V., 2015, Alla ricerca di un'identita. Affreschi, mosaici, tavole dipinte e libri a Roma fra VI e IX secolo, in Roma e il suo territorio nel Medioevo. А cura di Cristina Carbonetti, Santo Luca e Maddalena Signorini, Spoleto 2015, 471-498.

37. Pesci, B., 1941, Il problema cronologico della Madonna dell'Aracoeli alla luce delle fonti, Rivista di Archeologia Cristiana, 18 (1941), 51-64.

38. P. Felice Ruffini, 2014, La B.V. Maria «Salus Infirmorum» di San Camillo [Online]. Available from: http://www.sancamillo.org/Santuario_news/2014_Festa_BV_%20SalusInfirmorum/Madonna_della_Salute.htm Rome: Santa Maria in Montesanto and Santa Maria dei Miracoli [Online]. Available from: https://corvinus. nl/2022/04/17/rome-santa-maria-in-montesanto-and-santa-maria-dei-miracoli/.

39. Russo, E., 1979, L'affresco di Turtura nel cimitero di Commodilla, l'icona di S. Maria in Trastevere e le pm antiche feste della Madonna a Roma. Bollettino dell'Istituto Storico Italiano per il Medio Evo. Archivio Muratoriano, 88, 35-85.

40. Storia della Parrocchia. [Online]. Available from: https://www.santamarialiberatrice.com/storia-parrocchia/Storia dell'icona miracolosa di Zyrovici della Santissima Madre di Dio sita nella Chiesa dei Santi Martiri Sergio e Bacco a Roma [Online]. Available from: https://ukr-parafia-roma.it/it/storia-dell-icona.html TEMPESTA, C., & TAMANTI, G., 2011, Basilica di Santa Maria in Aracoeli: icona della «Madonna advocata»: l'intervento di restauro. Basilica di Santa Maria in Aracoeli, 1-23.

41. Wolf, G., 2017, Icons and sites. Cult images of the Virgin in medieval Rome. In Images of the Mother of God. Routledge, 79-106.

42. Zuccari A., 2014, Dalla <Theotokos> alla <Sponsa Christi>. Il portale laterale di Santa Maria in Trastevere e I'icona della Clemenza», in Il potere dell'arte nel Medioevo. Studi in onore di Mario D'Onofrio, a cura di Manuela Gianandrea, Francesco Gangemi e Carlo Costantini, Roma, 131-151.

43. Дем'янчук, А., 2017, Копії ікони Богородиці «Salus Populi Romani» в Галичині (XVII-перша половина ХХ ст.). Вісник Львівської національної академії мистецтв. Вип. № 32. С. 155-176. DEMYANCHUK, A., 2017, Kopii ikony Bohorodytsi «Salus Populi Romani» v Halychyni (XVII - persha polovyna ХХ st.). [Copies of the icon of the Virgin «Salus Populi Romani» in Galicia (XVII - first half of XX centuries)]. [In Ukrainian]. Степовик, Д.В., 2009, Ікона Діви Марії з Бердичева - спільна святиня України і Польщі. Слов'янський світ: Зб. наук. пр. К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. Вип. 7, 43-57. Stepovyk, D.V., 2009, Ikona Divy Marii z Berdycheva - spil'na sviatynia Ukrainy i Pol'shchi [The icon of the Virgin Mary from Berdychiv - a joint shrine of Ukraine and Poland]. [In Ukrainian].

44. Степовик, Д., 2011, Бердичівська чудотворна ікона Богородиці Провідниці-Одигітрії - спільна святиня православних і католиків України. Київські полоністичні студії, (18), 468-473. Stepovyk, D., 2011, Berdychivs'ka chudotvorna ikona Bohorodytsi Providnytsi-Odyhitrii - spil'na sviatynyш pravoslavnykh i katolykiv Ukrainy. [The Berdychiv miracle-working icon of the Mother of God Guide Hodegetria - a common shrine of Orthodox and Catholics of Ukraine]. [In Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Характеристика історичного шляху розвитку греко-візантійської гимнографії. Дослідження теми жінки у іудейській, грецькій та сирійській культурах, вершиною яких став християнський образ Богородиці. Особливості структури гимнографічних богородичних текстів.

    статья [23,1 K], добавлен 31.08.2017

  • Православ'я і Православне Християнство. Новий етап розвитку релігійних конфесій. Відродження української культури. Релігія як духовний феномен. Що таке православ'я. Свято Різдва Богородиці. Свято Покрови Богородиці. Місцеві "святі" та храмові свята.

    презентация [568,1 K], добавлен 04.06.2011

  • Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра - одне з найдивовижніших місць світу. Свенська-Печерська ікона Божої Матері. Іконостас Хрестовоздвиженської церкви. Церква Різдва Богородиці. Дзвіниця церкви Різдва Богородиці. Велика Лаврська дзвіниця - XVIII ст.

    реферат [17,6 K], добавлен 06.04.2003

  • Проявом античного релігійного світосприйняття є культура, релігія і міфологія Стародавньої Греції і Стародавнього Риму. В цих регіонах склалися умови для розвитку наповненої сакральним свідомості. Релігія та міфи мали великий вплив, на майбутню культуру.

    курсовая работа [59,5 K], добавлен 19.06.2008

  • Значення терміну "римська міфологія". Частково перейняття римлянами міфів греків про богів, людей і фантастичних істот. Провідні теми давньоримської міфології. Основні та другорядні боги стародавнього Риму та Греції. Геркулес в античній культурі.

    презентация [893,4 K], добавлен 27.11.2014

  • Джерела з історії християнства. Соціально-економічні та релігійно-філософські передумови виникнення християнства. Взаємовідносини християн з державною владою. Християнсько-язичницька полеміка. Особливості проголошення християнства державною релігією Риму.

    дипломная работа [2,0 M], добавлен 05.07.2012

  • Аналіз основних підходів до осмислення постмодернізму, як культурної категорії. Характеристика історико-філософських джерел постмодернізму: аналітична натуралістична традиція, ідеї вільнодумства. Проблема релігії, теології у творчості постмодернізмів.

    дипломная работа [120,6 K], добавлен 17.01.2010

  • Релігійні і міфологічні представлення племен ведійськової епохи. Індуїзм як головна релігійна течія тисячолітньої культурної традиціі Індії. Сутність та основні напрями філософії буддизму. Суперечливість відношення до світу в індо-буддійській культурі.

    презентация [7,4 M], добавлен 03.04.2009

  • Модель світового центру на прикладі міфів, використаних у ліриці Віри Вовк і Патриції Килини. Розгляд світового дерева, символів каменю, води, змії. Порівняльний аналіз світових моделей в українській, бразильській, германській, кельтській міфологіях.

    статья [68,1 K], добавлен 27.08.2017

  • Анализ особенностей сакрального в литературе. Процедуры, атрибуты, события, влияющие на процесс сакрализации и десакрализации. Экспериментальное исследование влияния религиозных установок человека на изменение его состояния после предъявленного стимула.

    курсовая работа [639,3 K], добавлен 15.07.2012

  • Прийняття християнства на Русі. Релігія та мистецтво. Обряд і мистецтво храмооблаштування на Україні. Волинь та її духовна мистецька спадщина. Погляди сучасників на прояв християнських учень через церковне мистецтво. Розвиток мистецтва у храмі.

    курсовая работа [47,7 K], добавлен 05.06.2011

  • Тлумачення соціального вчення католицької Церкви після ІІ Ватиканського собору. Аналіз основних принципів католицького соціального вчення та їх систематизація. Тлумачення спадщини католицької соціальної доктрини папою Іоанном Павлом ІІ та його енцикліки.

    статья [31,9 K], добавлен 17.08.2017

  • Ікона та іконічність у церковному житті Візантії: дискусії в трактуванні змісту та причини іконоборства. Хронологічний огляд репресій над захисниками культу ікони. Наслідки іконоборських змагань для культурно-релігійного та суспільного життя Візантії.

    курсовая работа [60,4 K], добавлен 20.05.2013

  • Історія заснування влітку 1917 року ігуменом Костянтином (Чопівським) Спасо-Преображенського (нині Казанського) чоловічого монастиря Київської єпархії. Становище монастиря в період колективізації 30-х років ХХ ст. Боротьба Й. Сталіна з релігією.

    статья [17,7 K], добавлен 19.04.2012

  • Описание типичной рабочей недели священника, его стандартного набора дел (с разделением на богослужебную и внебогослужебную деятельность). Сочетание сакрального и профанного в профессиональной деятельности священнослужителя Русской Православной Церкви.

    дипломная работа [3,1 M], добавлен 16.11.2015

  • Гостеприимство как особый тип этоса. Сущность понятия "миф" по А.Ф. Лосеву. Мифизм архаических социаций. Природа "сакрального", отношение к гостю. Главные особенности принципа связанности, "комплексности". Группы обрядов по Р. Кайуа, жертвоприношение.

    статья [22,4 K], добавлен 23.07.2013

  • Вивчення тілесного досвіду у релігійних традиціях. Характеристика феноменів екстазу й аскези, двох протилежних онтологічних стратегій, сакрального значення. Екстаз - перемога тілесного над свідомістю. Аскеза - співвідношення людського й надлюдського.

    реферат [23,2 K], добавлен 20.01.2010

  • Вивчення психологічної складової різних релігій за допомогою визначення поняття релігії і характеристики існуючих релігій: буддизм, християнство, іслам, іудаїзм, даосизм. Особливості релігійної свідомості і аналіз психологічних типів релігійних людей.

    курсовая работа [49,0 K], добавлен 04.12.2010

  • Формування, історія зародження і поширення ісламу. Мекканський і мединський періоди становлення ісламу. Суть Корану і Сунни. Особливості віровчення і культу ісламу. Основні течії ісламу і шиїтські секти. Основи мусульманського права і іслам в Україні.

    контрольная работа [44,5 K], добавлен 29.07.2009

  • Віра в духовному житті людства. Коли і де зародився буддизм. Навчання Будди. Дхарма — закон, істина, шлях. Чотири шляхетні істини буддійських проповідей. Буддизм як складова частина сучасної західної культури. Поширення популярності тибетського буддизму.

    реферат [42,1 K], добавлен 09.02.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.