Ампліфікація в літургійній гімнографії та стилі "плетіння словес": до питання про богослужбові джерела

Наведений нами уривок - дещиця всього акафістного періоду в тексті. Тут немає якоїсь певної числової символіки або ділення на катрени, як у Єпіфанія Премудрого. Автор використовує акафістний синтаксис лише частково, вводячи в текст легко впізнаваний рефрен "радуйся" та множинність найменувань. Уведення такого тривалого й прикрашеного фрагмента, написаного відповідно до жанрових характеристик акафісту, свідчить про зародження стилю "плетіння словес" ще в житіях києворуського періоду.

Серед послідовників Єпіфанія Премудрого особливої уваги заслуговує Пахомій Логофет, який також використовує акафістні конструкції, хоча й менш явно, ніж його попередники. Так, у Житії Кирила Білозерського Пахомій пише:

"Вс^хъ во, яко отець, лювляше (1), о вс^хъ печяшеся (2), о вс^хъ полезная промышляше (3) и вс^хъ, яко свои уды, миловаше (4), вс^хъ душевьныа струпы овязааше (5), вс^хъ телесныхъ недугъ нсцГляше (6), Лопухин А.П. Толкование на псалом 91:5. С. 278. Ефрем, инок. Житие Авраамия Смоленьского. БЛДР. Санкт-Петербург: Наука, 1997. Т. 5: XIII век. С. 60-62. вс^х от злобъ съгнитие очищая (7), вс^мъ любовный пластырь т^хъ вредомъ прилагааше (8), вс^хъ масломъ милованиа помазаваше (9)..."Пахомий Логофет. Житие Кирилла Белозерского. БЛДР. Т. 7. Санкт-Петербург: Наука, 2000. С. 214.

Короткий період похвал, традиційно введений в текст наприкінці Житія, написаний у повній відповідності до синтаксису акафісту: перед нами чотиритактна композиція з повторюваними дієслівними закінченнями на кінці кожної синтагми і з одним заключним реченням. Думається, Пахомій Логофет свідомо використовує цей прийом, а сама акафістна конструкція, переходячи з одного похвального слова в інші, стає все більш традиційною для досліджуваного стилю.

В іншому місці Пахомій Логофет використовує акафістну структуру, але дещо порушує числову закономірність:

"О, всечестный отче (1), на земли пустыни жителю (2), небесный гражданине (3), преподовнымъсъжителю (4), праведным единокровне (5), иже смирением высокый (6), нищетою Богатый (7), иже нищим кормителю (8), скорбящим милостивное утешение (9), сл^пымъ вождь (10), плачющим радость (11), обидимымъ помощникъ (12), немощным врачь (13), обуреваемым въ гр^с^хъ пристанище (14) и скорый вс^мъ заступник (15), в^си наше неможение (16), в^си же и лукавого еже о нас навета (17)".Там же. С. 214.

Наведене речення начебто і має чотиритактну структуру і висновок, але якщо слідувати словесному "маркеру", що розділяє синтагми (тут ним слугує славословне іменування святого: "втіха", "лікар", "помічник" і т. п.), то дві останні синтагми випадають із загального ладу. Іншими словами, Пахомій Логофет послідовно вживає акафістний синтаксис у творі, але дозволяє собі вільно поводитися з числом синтагм або словесними маркерами. Його акафістні періоди помітно відрізняються від єпіфанієвих: тут немає властивої єпіфанієвим текстам абстрактної метафорики, не простежується поділ акафістного періоду на катрени із заданою в кожному з них темою. Славослів'я Пахомія Логофета простіші і розсудливіші, ніж піднесені похвальні слова Єпіфанія.

Акафістні структури спостерігаються й у деяких творах Григорія Цамблака. Так, в Слові перед Констанцьким собором міститься розлога похвала отцям, складена як акафіст, що має традиційну для нього чотиричастинну структуру з виносом останньої - дев'ятої - синтагми як би за дужки цього періоду:

"Бы есте въистинъну непрелестнии наствници евангельскаго пути (1). Бы есте блазии раби, добрии и вірніш, иже талантъ умножившеи, и множищеи, и о мал^ верни явльшеися, и чаяще над многыми поставитися, и по мал^ от трудовъ покои приемше, в радость Господа своего входити (2). Бы есте искуснии коръмчие, иже корабль церковныи ко смирения пристанищю тихому, и всяческых в^тръ пременному наставляющеи (3). Бы есте соль миру, словесная церковнаго устроения слаждающеи и не оставляюще в согнитие и расшествие еретическых умышлении раслаблятися, състяжуще и утверждающе теплого д^иствомъ, студен^ишее (4). Бы есте врачеве премудреишеи, и художн^ишии, церковное т^ло не вкусно храняще и всяческаго недуга зломудрениих и на всегдашнее здарвие возводящеи равьностию и съгласиемъ четырех Еваггелии, якоже четырми мира сего составы (5). Бы есте звезды церковныя, много небесних зв^здъ св^тл^иши же д^иствен^иши, не плавающия по водах корабля наставляючи къ градомъ и м^стомъ или путникы такожде, но душа правящее къ небеси, во Бышнии Иерусалимъ, во отечество наше древннее (6). Или же паче солнца Бы есте заря, просв^тителное д^иство имуще, мокроты неверия исъсушающеи, ибо Спаса богословци солнце именоваша (7). Бы есте добрии строителие, ихъже пришед Господь, обрящет бдящих (8)Бы есте добрии пастырие, полагающеи душа за овца, и якоже во оныу, тако и зд^, подовящеся Первопастырю Христу (9)"Цамблак Григорий. Слово к отцам Констанцкого собора / КенановД. Озареният Григорий Цамблак. Велико Тирново: Жанет-45, 2000. С. 195..

Отже, проповідники й агіографи, які пишуть у стилі "плетіння словес", удаються до властивої для гімнографії метафорики, ритміки, синтаксичних конструкцій, нумерології, звертаючись до такого важливого для прикрашеного стилю художнього тропу, як ампліфікація. У цьому агіографи частково наслідують древні традиції ораторського мистецтва, частково ж, і в першу чергу, - традиції християнської гімнографії, що дозволяє весь корпус середньовічної християнської літератури уявити як частину єдиного великого тексту, де кожна подія обов'язково має бути закарбована в декількох видах мистецтва: гімнографічному, агіографічному, іконографічному, проповідницькому.

References

1. Bahtina, O. (1999). Staroobryadcheskaya literatura i tradicii khristianskogo ponimaniya slova [Old Believer literature and traditions of the Christian understanding of the word]. Tomsk, Russia.

2. Bulanin, D. (1991). Antichnye tradicii v drevnerusskoj literature XI-XVI vv. [Antique traditions in ancient Russian literature of the XI-XVI centuries]. Munich, Germany.

3. Kaliganov, I. (1990). Tysiacheletnie tradicii bolgarskoj literatury [Millennial traditions of Bulgarian literature]. Rodnik zlatostrujnyj: Pamiatniki bolgarskoj literatury XI-XVIII vv. Moscow, Russia.

4. Kenanov, D. (2000). Ozareniyat Grigorij Camblak [The radiant Gregory Tsamblak]. Veliko Tyrnovo, Bulgaria.

5. Kenanov, D. (2002). Slavyanska metafrastika [Slavic metaphrasis]. Veliko Tyrnovo, Bulgaria.

6. Kirillin, V. (1993). Epifanij Premudryj: Umozrenie v chislakh o Sergii Radonezhskom [Epiphanius the Wise: Speculation in numbers about Sergius of Radonezh]. Germenevtika drevnerusskoj literatury - Hermeneutics of Old Russian Literature, 6. Moscow, Russia.

7. Konovalova, O. (1983). Ob odnom tipe amplifikacii v Zhitii Stefana Permskogo [About one type of amplification in the Life of Stefan Permsky]. Trudy otdela drevnerusskoj literatury - Proceedings of the Department of Old Russian Literature, 37. Saint-Petersburg, Russia.

8. Konyavskaya, E. (2000). K voprosu ob avtorskom samosoznanii Epifaniya Premudrogo [On the problem of the author's self-awareness of Epiphanius the Wise]. Drevnyaya Rus'. Voprosy medievistiki - Ancient Russia. Questions of medieval studies, 1. Moscow, Russia.

9. Momina, M. (1985). Slavyanskij perevod Y^voc; Акабштос; [Slavic translation of Y^voc Акибютос]. Palata knigopisaniya - Book-writing chamber, 14-15. Sofia, Bulgaria.

10. Peleshenko, Yu. (1990). Rozvytok ukrainskoi oratorskoi ta agrngrafichnoi prozy krncya XIV - pochatku XVI st. [Development of Ukrainian oratorical and hagiographic prose of the late XIV - early XVI centuries]. Kyiv, Ukraine.

11. Rogozhnikova, T. (1988). "Zhitie Stefana Permskogo" Epifaniya Premudrogo: lingvostilisticheskij analiz ["Life of Stephen of Perm" by Epiphanius the Wise: linguistic and stylistic analysis]. Avtoref. na soisk. uch. st. kand. filol. n., special'nost' 10.02.01. AR., 16 s. Moscow, Russia.

12. Toporov, V. (1998). Sergij v "Slove pokhval'nom" Epifaniya. Avtoportret avtora. Stil'. [Sergius in the "Praise Word" Epiphanius. Self-portrait of the author. Style]. Svyatost' i svyatye v russkoj dukhovnoj kul'ture - Holiness and Saints in Russian Spiritual Culture, 2. Moscow, Russia.

13. Fesenko, E. (2008). Teoriya literatury: uchebnoe posobie dlya vuzov [Literature theory: a textbook for universities]. Moscow, Russia.

Размещено на Allbest.ru