Сутність громадської думки та засоби її вивчення

Размещено на http://www.allbest.ru/

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Центр професійної перепідготовки та підвищення кваліфікації

Реферат

на тему:

Сутність громадської думки та засоби її вивчення

Виконав: студентка гр. ПЖ-113

Донцова О. О.

Прийняв

Катаєв С.Г.

Запоріжжя - 2014

План

Вступ

Поняття «громадська думка»

Функції громадської думки

Методи вивчення громадської думки

Висновок

Перелік використаних джерел

Вступ

Взагалі, більшість вчених сходяться на тому, що громадська думка -- це стан масової свідомості, який включає в себе приховане чи явне ставлення різних соціальних спільностей до проблем, подій і фактів дійсності.

Зростання інтересу до громадської думки має своє пояснення:

По-перше, як своєрідне явище духовного життя, громадська думка безпосередньо пов'язано з матеріальним носієм, який визначає реальну силу цієї думки, його риси і властивості. При цьому, чим ширші верстви виступають носієм громадської думки, тим більшим соціальним авторитетом і дієвістю воно відрізняється, тим більшою мірою змушує собою рахуватися.

По-друге, в кожному конкретному випадку громадська думка сягає своїм корінням у ті чи інші потреби та інтереси людей, заявляючи самим фактом свого існування про важливість їх обліку та задоволення.

По-третє, громадська думка як соціально-психологічний феномен є активним стимулятором соціальних дій і вчинків мас, здатним надавати їм широкий розмах і стабільність протягом різного, нерідко досить тривалого часу.

По-четверте, все більш розширюється практика дійсних, неформальних виборів керівних органів, господарських керівників усіх рангів вільно чи мимоволі змушує тримати руку на пульсі громадської думки навіть тих, хто поки недостатньо повно розуміє важливість вивчення та врахування громадської думки у повсякденній практичній роботі.

Поняття громадська думка та її ознаки

По-перше, під громадською думкою розуміють масовидне явище групової психології, психічного стану мас, як соціально-психологічного комунікативного явища.

Друга група вчених наділяє громадську думку виключно етичною природою і моральними функціями.

Найчисленнішу групу становлять визначення, у яких сутність громадської думки виводиться через оцінні судження, що є результатом взаємодії суб'єкта і об'єкта і виражають схвалення або засудження.

Отже, ми бачимо, що уявлення про феномен громадської думки досить багатозначне. Громадська думка має багато сфер, кожна з них претендує на найістотнішу, через яку можна визначити феномен, що розглядається.

Найефективнішим у визначенні поняття вважається спосіб зіставлення його з іншими категоріями.

Думка і судження. Будь-яка думка -- це судження , але не кожне судження може бути думкою, а лише те, що є результатом взаємодії об'єкта і суб'єкта і виражає оцінку.

Оцінно-ціннісні судження можуть виникнути тільки як результат зіставлення якостей об'єктів, тобто їх порівняння. Для того, щоб зробити таке порівняння і зупинитися на тому, що найцінніше, необхідно спиратися на певні критерії. В якості останніх виступають знання, погляди, уявлення суб'єкта про предмет порівняння і оцінки, які допоможуть йому прийти до оцінного судження -- думки.

Громадська думка й оцінне судження не збігаються. Вони різняться за об'єктом, суб'єктом, структурою і засобом утворення. Громадська думка дає оцінку явищам, але, на відміну від простого оцінного судження, це зацікавлене судження, яке виходить з уявлень про цінність об'єкта, тобто одночасно є й оцінним, і ціннісним судженням, що свідчить про зацікавленість і певне переконання суб'єкта.

Думка і переконання (система переконань). На відміну від переконання, думка відображає передбачуваний зв'язок ознак, якісних характеристик, особливостей об'єкта і наділена різним ступенем обгрунтованості. Громадська думка -- реакція на новації, і тут необхідно виявити соціальні настанови, тобто готовність до дії і реальну активність.

Думка і настрій. Загальним для цих двох понять є те, що вони -- суть виявлення масової свідомості. Відмінність можна показати таким чином:

Думка і норми. Схожість цих двох понять -- у виконанні однакових функцій: соціального регулювання, соціального контролю і виховання. Однак, якщо норми характеризуються стійкістю, то громадська думка -- швидкістю реакції на ситуації, що виникають.

Думка і знання. В основі будь-якої думки лежать знання про її предмет. Але між знаннями і думкою є різниця. По-перше, думка може не мати наукової обгрунтованості; подруге, вона не існує без свого суб'єкта.

Отже, поняття громадської думки пов'язано майже з усіма явищами нашої духовної життєдіяльності. Між ними багато спільного, але є й розбіжності, які дають змогу виділити сутність і специфічні риси кожного і на основі цього дати визначення.

Особливості громадської думки:

вона належить до сфери духовного життя, є проявом масової свідомості;

громадська думка -- не сума думок, а якісно нове духовне утворення;

містить раціональні, емоційні і вольові моменти;

характеризується активністю, динамічністю, виражає готовність до дії.

Таким чином, громадську думку можна визначити як такий стан реальної свідомості мас, що виникає у процесі реакції на актуальні, суспільно значущі явища та процеси та виражає активну позицію громадян щодо цього.

Процеси формування і функціонування громадської думки можуть протікати стихійно, але у сучасному суспільстві найчастіше на них впливають численні соціальні установи -- політичні партії, мас-медіа тощо.

Вплив мас-медіа на громадську думку набуває у сучасних умовах особливого значення. Соціологічні дослідження показують, що преса, кіно, радіо і телебачення несуть велику кількість відомостей, спираючись на які люди можуть формувати свої судження.

Мас-медіа є важливими джерелами відомостей про події в країні та за кордоном, про що свідчать дані про споживання інформації преси, радіо і телебачення різними групами населення. Таким чином, мас-медіа виступають, перш за все, як джерело тих знань, уявлень і почуттів, які служать грунтом для оцінки великого кола явищ, для формування індивідуальної та громадської думок.

Аналізуючи взаємодії громадської думки з мас-медіа, можна відзначити, що преса, кіно, радіо і телебачення впливають на основні характеристики громадської думки. Візьмемо, наприклад, швидкість формування і розповсюдження громадської думки. Фактично тільки мас-медіа під силу з максимально можливою оперативністю поставити в центр уваги різних соціальних груп і прошарків окремого регіону чи всієї країни в цілому проблему, яка викликає громадський інтерес. А така властивість мас-медіа як регулярність розповсюдження повідомлень, повторюваність матеріалів, сприяє виникненню стабільної громадської думки.

Функції громадської думки

З погляду характеру подібної взаємодії виділяються три основні, ключові функції громадської думки і життєдіяльності суспільства:

- інформаційна;

- регулятивна;

- управлінська.

Інформаційна функція громадської думки зв'язана з тим, що останнє - є джерело достатньо важливої і, що головне, специфічної інформації, що функціонує в суспільстві і забезпечуючи його нормальну життєдіяльність. Специфіка інформації громадської думки полягає в тому що, вона з однієї сторони, віддзеркалює суб'єктивний світ людей, оцінку ними свого положення в суспільстві, своїх інтересів. З іншої сторони громадська думки; це один із станів масової свідомості.

Регулятивна функція громадської думки. Її зміст в тому, що громадська думання виробляє (самостійно чи 'переносити' з галузей науки, ідеології, релігії і т.д.) та насаджує суспільству певні норми суспільних відносин, певні 'зразки цінностей' установок, норм поведінки.

Управлінська функція громадської думки, певно, найбільш важлива і істотна, з точки зору вивчення в соціології громадської думання. Ні в кого не може викликати сумніву та обставина, що соціальне управління взагалі неможливо (маємо на увазі демократичне суспільство) без суб'єктивної інформації, в першу чергу інформації про масову свідомість, тобто про думки людей, їх інтереси, потреби.

Отже, громадська думка реалізує в процесі життєдіяльності суспільства цілий ряд найважливіших функцій, ключовими серед яких є управлінська, експресивна, консультативна, спонукальна і директивна, в рамках яких виявляється 'механізм дії' громадської думки; на процеси соціального управління суспільством. [3, с.143].

Методи вивчення громадської думки

Найважливішим при вивченні громадської думки є метод опитування як незамінний спосіб одержання інформації про безпосередні факти свідомості, суб'єктивний світ людей, їхні нахили, мотиви діяльності, думки. Відомий спеціаліст у галузі вивчення громадської думки Дж. Геллап назвав метод опитування "телескопом соціальних наук".

У процедурному плані цей метод зводиться до того, що, з одного боку, виступає дослідник з певними запитаннями, у відповідях на які він сподівається одержати потрібну йому інформацію, з іншого -- опитуваний (респондент), який відповідає на запитання, володіючи при цьому інформацією, яка цікавить дослідника, і згоден повідомити її.

Опитування як метод соціологічного дослідження поділяється на два різновиди: інтерв'ю та анкетне опитування.

Інтерв'ю - це бесіда, яка проводиться за певним планом і передбачає прямий контакт інтерв'юера з респондентом (опитуваним), причому запис відповідей останнього здійснюється або інтерв'юером, або механічно (на плівку).

Анкетне опитування передбачає жорстко фіксований порядок, зміст і форму запитань, чітке формулювання відповідей, які реєструються опитуваною особою. При вивченні громадської думки використовують різні види опитувань. Під час поштового опитування розсилають анкети, які потім повертають дослідникові поштою. Пресове опитування передбачає публікацію анкети в газеті. Телефонне опитування здійснюють з використанням телефону. Найчастіше використовують роздавальне опитування. При його організації анкету респонденту вручає безпосередньо дослідник, до якого вона повертається після заповнення. В усіх випадках важливо забезпечити репрезентативність інформації.

Враховуючи неабияке значення громадської думки в соціальному управлінні, труднощі, які постають у процесі її вивчення, в демократичних державах діють спеціальні центри з вивчення громадської думки.

В останні роки в Україні набули розвитку служби вивчення громадської думки, зокрема опитувальні центри на базі Інституту соціології НАН України, Києво-Могилянської академії, приватні опитувальні центри, регіональна мережа опитувань громадської думки.

Структура соціології громадської думки визначається такими основними напрямками дослідження:

Розкриттям соціальної сутності цього об'єкту у соціологічному вимірі;

Аналізом діалектики взаємодії об'єкта і суб'єкта громадської думки;

Відображенням механізмів її соціального функціонування.

Названі напрями соціологічного дослідження виникнення, розвитку і функціонування громадської думки «злиті у єдиному комплексно-системному підході: соціолого-історичному, соціолого-структурному і соціолого-функціональному. Комплексно-системний підхід до вивчення громадської думки означає сукупність концепцій щодо її соціальної сутності, ступеня впливу на різні сторони життя суспільства, способи формування, відображення і функціонування» [1]. Концепції щодо соціальної сутності громадської думки фіксують почуття і дії людей на певному об'єкті дійсності з метою її зміни або збереження. При цьому актуальним є момент мотивації таких почуттів і дій. Вивчення відповідних мотивів дає цінну інформацію про внутрішній світ людей, їхні зовнішні зв'язки з навколишнім середовищем через спільні потреби та інтереси.

В цілому можна вважати, що в дослідженнях громадської думки задіяні всі соціологічні методи. В той же час слід враховувати специфіку їх використання, особливо при масових опитування та зондажах громадської думки.

громадський думка опитування

Висновок

В цілому громадська думка формується під впливом усіх засобів масової інформації (радіо, преса, телебачення тощо). Маючи на меті привернути увагу громадськості до актуальних проблем, ЗМІ намагаються повніше відтворити у своїх матеріалах такі елементи змісту, як значущість розв'язання поставленої проблеми безпосередньо для індивіда, його сім'ї, колег тощо. Такого роду інформація є важливим каталізатором процесу формування громадської думки.

В цьому контексті важливо підкреслити роль фактографічної інформації. Йдеться про те, що під час розкриття суті проблеми чи питання, відбувається подача яскравих, характерних фактів, прикладів, взірців, котрі адекватно вводять слухача (глядача, читача) в проблему. Оскільки масово-інформаційні джерела формують громадську думку через свої безпосередні аудиторії, то варто зауважити, що абсолютна більшість з них входить одночасно до складу аудиторії кількох засобів чи джерел масової інформації. Тобто якоїсь ізольованої аудиторії, яка б була причетна лише до одного засобу, не існує.

Ще одна важлива обставина пов'язана з тим, що межі аудиторії рухливі. Аудиторія не існує поза зв'язками з джерелом інформації, з яким вступає у певні відносини (за допомогою засобів масової комунікації) і набуває специфічних рис. Отже, відносини аудиторії з джерелом інформації розвиваються, але можуть і перериватися, а потім і поновлюватися. Важливо при цьому зберегти стабільність аудиторії, домогтися розширення її складу. Все це сприяє успішній реалізації процесу формування громадської думки.

Загалом роль і значення громадської думки в суспільстві важко переоцінити. За умов тоталітарного суспільства вона виступає демократичним атрибутом, який насправді нічого не вартий. Стосовно демократичного суспільства, то тут, безперечно, зростає значущість громадської думки, передусім для політичного діяча та його подальшої долі. Можна стверджувати, що демократія тримається і проявляється через громадську думку. При цьому особливо важливими стають референдуми - опитування громадської думки для з'ясування найвагоміших для суспільства питань життєдіяльності.

Перелік використаних джерел

Закон України від 27 грудня 1991 р. № 2124-1 «Про засоби масової інформації».

Короткова Л.М., Соціологія громадської думки. (Серія «Вища професійна освіта») Видавництво Михайлова В.А. 2011.

Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія: Посібник. - К.: Академвидав, 2003.

Городяненко В.Г. Соціологія: підручник / За ред. В.Г.Городяненка. - 544 с. Видавництво: К.: ВЦ «Академія»,2008

Размещено на Allbest.ru