Соціальна адаптація випускників професійно-технічних навчальних закладів до ринку праці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут соціології Національної академії наук України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук

22.00.04 - спеціальні та галузеві соціології

Соціальна адаптація випускників професійно-технічних навчальних закладів до ринку праці

Кравцов Сергій Олександрович

Київ 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті соціології Національної академії наук України.

Науковий керівник - доктор соціологічних наук, старший науковий співробітник Чепурко Гульбаршин Іскаківна, Інститут соціології Національної академії наук України, провідний науковий співробітник.

Офіційні опоненти:

доктор соціологічних наук, старший науковий співробітник Вишняк Олександр Іванович, Інститут соціології Національної академії наук України, завідувач відділу соціально-політичних процесів,

кандидат соціологічних наук Міщенко Михайло Дмитрович, Український Центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова, заступник директора соціологічної служби.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради С.М. Стукало.

Анотація

випускник навчальний монопрофесія соціальний

Кравцов С.О. Соціальна адаптація випускників професійно-технічних навчальних закладів до ринку праці. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук за спеціальністю 22.00.04 - спеціальні та галузеві соціології. - Інститут соціології Національної академії наук України. - Київ, 2011.

Роботу присвячено вивченню соціальної адаптації випускників ПТНЗ до ринку праці. У рамках комплексного підходу розглянуто наукові напрями за вивчення цього явища. Проаналізовано сучасний стан системи ПТО у різних країнах та в Україні зокрема. Розроблено класифікацію різних систем професійно-технічної освіти. Запропоновано створення цілісної системи узгоджених дій з боку суб'єктів, причетних до відтворення робочої сили. Надано пропозиції щодо укрупнення певних робітничих професій для підвищення конкурентоспроможності робітників. Дістав подальшого розгляду процес систематизації взаємодії органів державної влади у сфері праці, освіти та об'єднань роботодавців з питань, пов'язаних з підготовкою робочої сили.

Ключові слова: соціальна адаптація, випускник, конкурентоспроможність, ринок праці, мобільність, компетентність, освіта, кваліфікований робітник.

Аннотация

Кравцов С.А. Социальная адаптация выпускников профессионально-технических учебных заведений к рынку труда. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата социологических наук по специальности 22.00.04 - специальные и отраслевые социологии. - Институт социологии Национальной академии наук Украины. - Киев, 2011.

Работа посвящена изучению социальной адаптации выпускников профессионально-технических учебных заведений к рынку труда. В рамках комплексного подхода рассмотрены различные научные подходы к изучению этого явления, на основании которых сформулирован единый подход к пониманию социальной адаптации в условиях профессионально-технического образования. Анализ системы профессионально-технического образования в разных странах и Украины в частности позволил выявить закономерности применительно к её выпускникам. Одним из результатов этого анализа стала разработка классификации этой системы по разным типам и подтипам, что, в свою очередь, помогло выявить определённые факторы успешности адаптации и проблемы дезадаптации выпускников профессионально-технического образования Украины на рынке труда.

Решению проблемы, которая заявлена в работе, способствовало проведение эмпирических исследований. Базой исследования были определены профессионально-технические учебные заведения города Луганска. Полученные результаты помогли очертить круг проблемных вопросов, решение которых может поспособствовать становлению выпускников профессионально-технических учебных заведений как квалифицированных рабочих кадров. Кроме того, эти результаты были сопоставлены с ответами на задаваемые нами вопросы по этой же проблеме экспертам, которыми выступили работодатели, дирекция профессионально-технических учебных заведений и непосредственно родители выпускников ПТУЗ г. Луганска. Главной проблемой, тормозящей становление определённых позитивных качеств (компетентность, мобильность, профессионализм, социокультурная приспособленность к новым жизненным условиям и др.) у молодых рабочих на рынке труда, по нашему мнению, явилось то, что в системе спроса и предложения, которые непосредственно влияют на качество рабочей силы, отсутствует целостная система согласовательных действий со стороны тех, кто причастен к воспроизводству рабочего персонала. Государственная служба занятости, работодатели и система образования не способны совместно решать проблемы качества и количества пополнения рынка труда необходимыми квалифицированными рабочими кадрами.

Таким образом, нами предложено создание целостной системы согласованных действий со стороны субъектов, причастных к воспроизводству рабочих кадров, составляющими которой должны быть следующие условия: государство на законодательном уровне закрепляет обязательность со стороны работодателей разрабатывать прогнозы относительно трудовой мобильности на собственных предприятиях и предоставляет легитимную возможность влиять на разработку, обновление, изменение, координацию образовательно-профессиональных стандартов; Государственная служба занятости Украины, кадровые агентства формируют государственный заказ и подают соответствующие предложения в МОН Украины; МОН Украины, используя информацию Госкомстата Украины относительно спроса и предложения на рынке труда, дорабатывает (в случае обоснования такой необходимости) государственный заказ и вносит соответствующие приказы в систему профессионально-технического образования в отношении подготовки необходимых рынку труда рабочих; рынок труда должен равноценно координироваться работодателями, системой образования и Государственной службой занятости Украины с кадровыми агентствами. Кроме этого, целесообразно создать объединение (союз) таких агентств.

Одним из альтернативных подходов в плане улучшения состояния на рынке труда в разрезе спроса и предложения, по нашему мнению, может являться углубление системы образования в процесс создания новых укрупнённых (интегрированных) профессий по актуальным для рынка труда специальностям. Это, в свою очередь, повысит мобильность и профессиональную конкуренцию среди рабочих кадров, улучшит их компетенцию и другие качества в разрезе дополнительных профессиональных знаний. Такие условия создадут фундамент для социальной адаптированности выпускников профессионально-технических учебных заведений к постоянно меняющемуся рынку труда. Исходя из этого диссертантом предложены подходы к внедрению новых укрупнённых профессий рабочих специальностей, способных уменьшить негативное влияние диспропорций в спросе и предложении на рынке труда, которые наблюдаются в последнее время в г. Луганске и в Украине в целом.

Ключевые слова: социальная адаптация, выпускник, конкурентоспособность, рынок труда, мобильность, компетентность, образование, квалифицированный рабочий.

Annotation

Kravtsov S.O. Social adaptation of graduating students of professional technical educational establishments to the labour-market. - Manuscript.

The Dissertation for a scientific degree of Candidate of Sociological Sciences. - 22.00.04 - special and field sociologies. - The Institute of Sociology of the National Academy of Sciences of Ukraine. - Kiev, 2011.

Work is devoted to the study of social adaptation of graduating students of professional technical educational establishments to the labour-market. Within the framework of complex approach scientific approaches are considered to the study of this phenomenon. The modern state of the system of trade technical education in different countries and Ukraine is analysed in particular. Classification of different systems of trade technical education is developed. Creation of the integral system of the concerted actions is first offered from the side of subjects, that participating to the recreation of labour force. Got subsequent consideration the process of systematization of co-operation of public authorities in the field of labour, education and unions of employers on questions, that are related to the working personnel training.

Keywords: social adaptation, graduating student, competitiveness, labour-market, mobility, competence, education, skilled works.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Соціальна адаптація - це один із головних процесів, що відбувається в житті людини під час розвитку її культурних, професійних здібностей, набуття етичних цінностей, становлення знань, умінь, навичок, формування власних оцінково-орієнтаційних механізмів для побудови ефективної поведінкової стратегії життєдіяльності загалом і в різних життєвих ситуаціях зокрема. Отже, соціальна адаптація відіграє роль ключового механізму в системі взаємовідносин між людьми та соціумом. Це процес активного гнучкого пристосування індивіда або групи осіб до мінливих соціальних і матеріальних умов, норм, цінностей соціального середовища.

Соціальні та технологічні зміни зумовлюють посилення вимоги щодо підвищення якості робітничої сили. Інноваційно-передові технології, поява нових наукових галузей, формування нових виробничих ризиків у виробничих процесах, посилення гнучкості робочого часу, нові нетипові форми праці, мобільність і диверсифікація підприємств, нестабільність зайнятості, жорсткість конкуренції тощо - все це вимагає швидкої соціальної адаптації працівників і передусім - випускників професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ).

Дослідження соціальної адаптації випускників ПТНЗ до ринку праці є особливо важливим у зв'язку з такими новими чинниками, як безробіття, невідповідність здобутих професій видам затребуваних робіт, інтерпретація модних, елітних професій, психологічні стреси, спричинювані тривалими пошуками роботи тощо. Ці чинники впливають на продуктивність праці, стан здоров'я та якість життя. З огляду на це вивчення, аналіз і вдосконалення системи підготовки професійних кадрів у закладах професійно-технічної освіти (ПТО) для соціологічних досліджень вельми актуальні не лише в контексті ринку праці, а й з точки зору формування повноцінного громадянина України. Система ПТО, успадкована Україною від радянських часів, була цілком прийнятною за умов авторитарної системи. У період зламу колишнього суспільного ладу, переходу до ринкових відносин відбулися фундаментальні зміни в суспільно-економічних відносинах, проте система підготовки робітничих кадрів не встигала пристосуватися до них повною мірою. Як результат - майже третина економічно активного населення України не має відповідної професійної освіти, а частка працівників високого рівня кваліфікації не досягає 10%, тоді як, наприклад, у США частка їх становить 43%, а у ФРН навіть 56%. Відтак, розроблення напрямів і заходів удосконалення системи підготовки робітничих кадрів для України є нагальним і необхідним.

Світовий досвід доводить, що в країнах із розвиненою ринковою економікою підготовці робітничих кадрів приділяють серйозну увагу, зокрема запроваджують новітні освітні програми, до розроблення яких залучають роботодавців і державного, і приватного секторів. Стратегічні напрями подальшої ефективності соціальної адаптації випускників ПТНЗ до ринку праці ґрунтуються на низці розроблених теоретичних положень у цій сфері. Вивчення адаптивних процесів базується на теоретичних концептах розгляду адаптації особистості як соціального процесу та положеннях теорії соціальної дії Т. Парсонса. Доробок класиків соціальних наук Ч. Дарвіна, Г. Спенсера, Е. Дюркгейма, Р. Дарендорфа, І. Павлова, О. Ухтомського, Г. Осипова, З. Фрейда, А.Р. Редкліфф-Брауна, Ж. Піаже, К. Роджерса, Е. Еріксона, В. Франкла охоплює широкий діапазон науково-практичних надбань - від ґрунтовних теоретичних праць до практичних порад із різних аспектів соціальної адаптації (економічного, політичного, ідеологічного, морального, правового, інформаційного, культурного, професійного, психологічного, соціально-психологічного тощо).

Утім перенесення найкращого світового досвіду не може забезпечити адекватних результатів, оскільки в кожній країні переважають інші традиції, підходи та критерії. Розв'язання цієї проблеми в Україні потребує розроблення інноваційних підходів і регулятивних механізмів соціальної адаптації випускників ПТНЗ до ринку праці шляхом співпраці тих соціальних партнерів, які причетні до відтворення робітничих кадрів для ринку праці. Деякою мірою методологічні засади аналізу проблем щодо пристосування, й адаптації певного контингенту до ринку праці висвітлено у публікаціях українських дослідників (В. Тихонович, Н. Ходорівська, Г. Чепурко, І. Лікарчук, Т. Петровська, К. Самойлик, О. Семченко, С. Хутка, А. Чабан). Останніми роками у зв'язку із збільшенням частки молоді в загальній кількості безробітних громадян, з'явилася потреба у розв'язанні гострих питань щодо оптимізації роботи з підготовки випускників ПТНЗ до пошуку першої в житті роботи, способів їх соціальної адаптації до ринку праці.

Недостатня розробленість державних програм, що дозволяють навчати випускників ПТНЗ умінню представити себе роботодавцю, конкурувати за робоче місце, зіставити та реально оцінити свої домагання на певне становище в суспільстві з професійними якостями та здібностями, значно ускладнює вирішення цих питань. Вказані суперечності дозволили сформулювати наукову проблему дослідження, яка полягає в недостатності теоретичних знань і практичних напрацювань зі створення цілісної системи умов, сприяючої формуванню належної соціальної адаптації випускників ПТНЗ до ринку праці, що у свою чергу, призводить до плинності робітничих кадрів, часткового або повного безробіття молоді, незадоволення молодих людей своїми посадами.

Отже наявна потреба в науковому забезпеченні теоретичних основ, практичних шляхів і способів підвищення ефективності соціальної адаптації випускників ПТНЗ визначили вибір теми дисертації - Соціальна адаптація випускників професійно-технічних навчальних закладів до ринку праці.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота не пов'язана з науковими планами Інституту соціології НАН України.

Мета та завдання дослідження. Мета полягає в теоретико-методологічному обґрунтуванні специфіки соціальної адаптації випускників ПТНЗ до ринку праці та розробленні адекватних способів адаптації їх за умов становлення демократичного суспільства в Україні.

Реалізація мети дослідження передбачає розв'язання таких завдань:

визначити основні теоретико-методологічні підходи у сучасних концепціях соціальних проблем адаптації кваліфікованих робітників до ринку праці.

дослідити концептуальні підходи до вивчення макроумов адаптації випускників ПТНЗ до ринку праці.

розкрити основні структурні макроскладові соціальної адаптації випускників ПТНЗ до ринку праці.

окреслити способи соціальної адаптації випускників ПТНЗ у різних типах інституціональних макросоціальних умов ринку праці.

схарактеризувати основні проблеми соціальної адаптації випускників ПТНЗ до ринку праці.

виявити характер залежності соціальної адаптації випускників ПТНЗ до ринку праці від їхнього професійного самовизначення та мотивів вибору професій.

розробити підходи, напрями або моделі, які сприятимуть успішній соціальній адаптації випускників ПТНЗ до ринку праці.

Об'єкт дослідження. Випускники ПТНЗ.

Предмет дослідження. Особливість соціальної адаптації випускників ПТНЗ до ринку праці в Україні.

Методи дослідження. У роботі використано: метод історіографії (проаналізовано історико-теоретичний матеріал різних концепцій соціальної адаптації та систему ПТО різних країн); системний і структурний аналіз (розглянуто сутнісні особливості становлення випускника ПТНЗ як кваліфікованого робітника, його соціальну адаптацію до ринку праці); прогнозування (виявлено тенденцію до загострення проблем розвитку кваліфікованих робітничих кадрів на перспективу); статистичний аналіз (зведено дані Держслужби зайнятості України, МОН України та Держкомстату України щодо ситуації на ринку праці); стандартизоване інтерв'ювання (виявлено внутрішньо особистісне ставлення випускників ПТНЗ до свого трудового майбутнього); аналіз документів (проаналізовано висновки Рахункової палати України щодо стану в системі ПТО); опитування експертів (виявлено неготовність роботодавців брати участь у системі відтворення робітничих кадрів для ринку праці); спостереження; аналіз вторинних даних соціологічних досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні використання концепції соціальної адаптації випускників ПТНЗ як інструмента, який полегшує етапи становлення з випускників кваліфікованих робітничих кадрів, сконструйовано модель взаємовпливу внутрішньоособистісних, мікросередовищних і макросередовищних чинників соціальної адаптації. Оригінальною складовою роботи є пропонування переорієнтації системи ПТО з підготовки кваліфікованих робітників за монопрофесіями на укрупнені (інтегровані) професії.

У дисертаційній роботі отримано такі нові результати:

сформовано теоретичні підходи вивчення соціальної адаптації випускників ПТНЗ до ринку праці: вона тлумачиться як гнучка пошукова активність індивіда, творення випускниками власної поведінкової моделі під впливом комплексу чинників, що виникають при взаємодії соціальної професійно-ринкової реальності з особистістю;

виокремлено основні макро- та мікросередовищні, а також особистісні чинники, що справляють вирішальний вплив на соціальну адаптацію випускників ПТНЗ до ринку праці; визначено такі макросередовищні чинники: можливості освітньої сфери України щодо забезпечення певного рівня професіоналізму та конкурентоспроможності випускників, специфіка формування стандартів ПТО, реалії взаємодії державних інституцій і приватних роботодавців при формуванні ринкового попиту на робітничі професії; мікросередовищними чинниками визначено: особливості професійної орієнтації учнів ПТНЗ та комунікації в безпосередньому оточенні, специфіка соціальних стереотипів щодо пошуку роботи; до внутрішньоособистісних чинників віднесено: ставлення випускника до професії, до праці, очікування стосовно нового місця роботи, активна/пасивна поведінка на ринку праці, комунікативні здібності випускника;

визначено типи організації взаємодії ПТО з інституціями, що функціонують на ринку праці, за результатами аналізу ситуацій у деяких країнах ЄС, у США, Австралії, Японії, Білорусі, Казахстані, Індії, Україні; зокрема: диференційований, дуальний, релаксаційно-традиційний і реформаційний;

описано залежність успішності соціальної адаптації випускників ПТНЗ від типу взаємодії ПТО з інституціями ринку праці: релаксаційно-традиційний тип максимально сприяє соціальній адаптації; диференційований і дуальний типи цьому помірно сприяють; реформаційний тип перешкоджає соціальній адаптації;

виявлено головні макросоціальні проблеми, що перешкоджають соціальній адаптації випускників ПТНЗ до ринку праці: неузгодженість взаємодії системи ПТО з інституціями ринку праці в Україні, зокрема з приватними роботодавцями, низька конкурентоспроможність на сучасному ринку праці пропонованих ПТНЗ професій, обмеженість виробничо-практичної підготовки випускників, недостатня кваліфікація викладачів сучасних технологій у системі ПТО;

встановлено мікросоціальні чинники, що перешкоджають соціальній адаптації випускників ПТНЗ до ринку праці, зокрема вибір професії з уподобаннями та за бажаннями близького оточення без урахування власних здібностей і нахилів;

виявлено внутрішньоособистісні чинники, що пришвидшують адаптаційні процеси випускників ПТНЗ до ринку праці, в тому числі: розумова інтенсивність, що прискорює темпи і збільшує рівень напруженості психічної діяльності особистості, внаслідок чого досягається суттєва результативність; професійна компетентність, котру розуміють як входження молодого робітника у сферу потреб, норм, прав, обов'язків, намірів, що їх висуває до нього ринок праці; гнучка кваліфікованість як використання інтеграційних якостей здобутої професії особистістю в разі змін робочого місця та профіля трудової діяльності;

розроблено проект моделі ефективної взаємодії державних і приватних інституцій в Україні (нормативно-правове закріплення гнучкого регулювання роботи освітніх закладів) відповідно до вимог ринку праці, яка в разі її реалізації сприятиме соціальній адаптації випускників ПТНЗ на ринку праці.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості розроблення методичних положень щодо формування системи узгоджених дій соціальних партнерів. Основні результати дослідження допоможуть розробити практичні методичні рекомендації для формування державної політики в системі професійно-технічної освіти. Результати дослідження створюють підґрунтя розроблення нової моделі комплексу узгоджених дій між суб'єктами ринку праці, відповідальними за відтворення робітничої сили.

Результати роботи можуть бути використані у практиці викладання таких дисциплін як "Соціологія управління", "Соціологія професій", "Соціологія ринку праці та зайнятості", "Економічна соціологія", "Соціологія адаптацій" тощо.

Апробація результатів дисертації. Окремі положення дисертації було викладено на ІV Міжнародній науково-теоретичній конференції молодих науковців і студентів "Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери" (Донецьк, 2007); ІV Міжнародній науковій конференції студентів і аспірантів "Соціологія у (пост)сучасності" (Харків, 2008); Міжнародній науково-практичній конференції "Стратегія інноваційного розвитку економіки та актуальні проблеми менеджмент-бізнес освіти" (Харків, 2009); І Конгресі Соціологічної асоціації України "Соціологія у ситуації соціальних невизначень" (Харків, 2009); Всеукраїнській науковій конференції "Соціологія праці та зайнятості: шляхи інституціоналізації та перспективи розвитку" (Київ, 2009).

Особистий внесок здобувача. Усі праці виконано особисто здобувачем без співавторства.

Публікації. За результатами роботи опубліковано 6 статей у наукових провідних фахових виданнях і тези 5 доповідей.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, 3 розділів, висновків, 1 додатку та списку використаних джерел; обсяг основної частини - 175 с., 12 табл., 5 рис.; додаток та список використаних джерел (165 найменувань) займають 18 с.

2. Основний зміст роботи

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, наведено зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, сформульовано мету та завдання дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, наведено особистий внески та апробацію результатів і публікації.

У першому розділі "Теоретико-методологічні засади дослідження соціальної адаптації випускників професійно-технічних навчальних закладів" розглянуто соціальну адаптацію як феномен соціологічної думки. Соціальна адаптація належить до соціологічної проблематики завдяки тому, що вона є процесом, в якому взаємодіють два соціальні суб'єкти: адаптант і соціальне середовище (роботодавці, трудовий колектив, родина, друзі тощо).

У теоретичному плані проаналізовано термін "адаптація" та його еволюцію впродовж останніх 3 століть, наведено різні тлумачення цього терміна вітчизняними зарубіжними науковцями. Концептуалізація поняття "соціальна адаптація" визначена з позицій соціології, соціальної психології і психології. Використано положення теорії соціальної дії Т. Парсонса для аналізу системи "актор - ситуація", визначено ставлення актора до ситуації як внесок у його розвиток. Проаналізовано загальнотеоретичні підходи А. Р. Редклифф-Брауна, Г. Спенсера, Е. Дюркгейма, М. Вебера, Ж. Піаже та інших дослідників щодо визначення основних особливостей певних детермінант адаптативних зусиль і напрямів активності/пасивності адаптантів. У теоріях вивчення соціальної адаптації, які розглянуто в дисертації, виокремлено два напрями: активна соціальна адаптація - коли індивід прагне впливати на середовище щоб змінити його (зокрема норми, цінності, форми взаємодії, які він має засвоїти), та пасивна - коли соціальна реальність змушує індивіда сприймати її норми.

Розглянуто етапи, механізми, показники та види соціальної адаптації. На підставі узагальнення думок вітчизняних і зарубіжних науковців автор доходить висновку, згідно з яким вищим рівнем соціальної адаптації є адаптація у сфері відносин "особистість - соціальне середовище". Соціальна адаптація, поряд з іншим, допомагає взаємодії особистості чи групі осіб із соціальним середовищем, у перебігу якої узгоджуються вимоги до цієї взаємодії учасників. Тому соціальну адаптацію слід розглядати не як завершений процес, а як еволюційний. Деякі науковці також розглядають соціальну адаптацію в цілісній єдності із соціально-психологічною, що вказує на нероздільність психологічного та соціального. Виходячи з цього, адаптація особистості за умов соціуму є соціально-психологічним феноменом.

Доведено, що процес соціальної адаптації виступає не менше як об'єктивний механізм пристосування, до якого, поряд з іншими, належать: рівень опанування професії та спеціальності, розмір заробітку, трудовий статус, а й як механізм суб'єктивний, а саме: задоволеність працею, її змістом, умовами тощо. Соціальна адаптація трактується як зміна, перебудова психіки особистості під руйнування старого і становлення нового стереотипу. За останні 20 років погляд на взаємозв'язок біологічного та соціального рівнів адаптації істотно еволюціонував у бік соціального. На думку сучасних науковців, зокрема Л. Ібраєва, Є. Кулєбякіна, Г. Бессокирної, О. Темницького, Л. Корель та ін., соціальна адаптація буде безболісною та здійснюватиметься швидко, без надмірних емоційних перевантажень і стресів, якщо створено належні умови, які полегшують засвоєнню нових соціальних норм до особистості. Навпаки, процес соціальної адаптації затягуватиметься, виникатимуть дискомфорт, стреси та негативні емоції з приводу прийняття нових форм і правил, якщо людина виявиться незадовільною адекватно сприймаючи вимоги соціального середовища.

У контексті теми дисертації соціальна адаптація розглядається як процес повного й успішного опанування нового професійного заняття, звикання, пристосування до змісту й характеру певного кола робіт, вимог соціальної структури, місця роботи, звикання та входження в робочий колектив, пристосування адаптанта до нових поглядів найближчого оточення. Саме тому однією із головних структур соціальної адаптації здобувач вважає професійну адаптацію.

Виходячи з аналізу наукових праць з адаптації, автором визначено низку положень, покладених в основу дисертаційного дослідження:

- соціальну адаптацію слід розглядати як продукт історичного розвитку, і пам'ятати, що вона невіддільна від суспільних відносин і практичної діяльності людей;

- саме структура соціальної адаптації особистості до ринку праці визначається багатогранною практичною діяльністю та наявним типом суспільних відносин, які визначають різні види адаптації;

- до соціальної адаптації належить засвоєння норм і цінностей навколишнього середовища в процесі соціалізації особистості, а також зміна та перетворення їх.

У другому розділі "Основні соціально-економічні умови соціальної адаптації та професійного становлення випускників професійно-технічних навчальних закладів на ринку праці" проаналізовано систему ПТО як макроінститут відтворення кваліфікованої робітничої сили за світовими аналогами й за вітчизняним досвідом. На цій підставі запропоновано класифікацію цієї системи за такими типами, а саме: диференційований, у тому числі староєвропейський та англоамериканський; дуальний; релаксаційно-традиційний; реформаційний. Досліджуючи особливості кожної системи ПТО, здобувач дійшов висновку, що в розвинених країнах високий рівень підготовки учнів передусім уможливлює рання професіоналізація та спеціалізація навчання. При цьому велике значення мають система професійної орієнтації, диференціації навчання в середній школі, система вибору предметів, конкурсність навчання та профпідготовка високого рівня. Завдання з оптимізації людських ресурсів розв'язують у перебігу добору кадрів, управління кар'єрою, підготовки кадрів, що полягає в адаптації, набутті навичок, опануванні методами роботи, дотриманні вимог щодо працівників на робочих місцях, вивчення їхніх функціональних обов'язків тощо.

Здобувач доходить висновку, що за умов сучасної України та загальносвітових тенденцій, зумовлених глобалізацією, прийнятнішим типом ПТО є дуальний, коли учні ПТНЗ включаються до практичних занять під час вивчення відповідного курсу певної дисципліни. Саме за такою схемою здобувають професійну підготовку понад 70,0% молоді у ФРН. Дев'ятирічна основна школа є тим мінімумом загальної освіти, який дає змогу здобути необхідну професійну підготовку.

Заслуговує на увагу розгляд досвіду ФРН, де в останні 15 років почала перехід від вузької спеціалізації при підготовці робітничих кадрів у ПТНЗ до підготовки учнів за укрупненими (інтегрованими) професіями. Завдяки цьому країна без надмірного напруження за умов всесвітньої фінансово-економічної кризи змогла без тривалого терміну перепідготовки у ПТНЗ працевлаштувати вивільнені робочі кадри на інші підприємства за суміжними професіями впродовж малого адаптаційного періоду. Такий підхід є гармонійним і відповідає сучасним вимогам стрімкого впровадження нових технологій у виробництво та надання послуг. Здобувач на підставі аналізу сучасної української системи ПТО виявив такі негативні її риси: застаріла орієнтація ПТО переважно на задоволення потреб економіки адміністративно-командного типу, відсутність сучасної матеріально-технічної бази для підготовки кваліфікованих робітників за професіями, що відповідають потребам ринкової економіки, недостатнє фінансування такої освіти, вповільнені, а інколи невиправдано квапливі дії керівництва ПТО на національному рівні з приводу її реформування, низька активність державних центрів зайнятості стосовно профорієнтаційної роботи школярів тощо. Саме ці негативні явища спотворюють процес професійної та соціально-психологічної адаптації молоді.

Вельми актуальною проблемою, на думку автора, є недосконалість законодавчої бази, яка регламентує систему ПТО в Україні. Наприклад, тільки наприкінці 2007 р. МОН України разом із Мінпраці України розробили Перелік професій з підготовки кваліфікованих робітників у ПТНЗ, який визначає ті професійні назви робіт, за якими мають готуватися робітничі кадри. Проте спостерігаються серйозні диспропорції між потребами роботодавців і здатністю ПТО готувати якісні робітничі кадри замість тих, що не мають реального попиту на ринку праці, що суттєво ускладнює працевлаштування.

Для зменшення ризиків тривалого перебування молоді у стані незайнятості держава має посилити такі напрями роботи: перерозподілити фінансові кошти між ПТНЗ і тими підприємствами, що надають практичну допомогу під час опанування учнями відповідних спеціальностей; прогнозувати можливості додаткового, зокрема й паралельного навчання з окремих спеціальностей із правом отримання другого диплома чи посвідчення про додаткову ПТО, або готувати учнів за інтегрованими (укрупненими) професіями; для належної соціальної адаптації ввести до навчальних планів програми, які сприятимуть активізації випускниками своїх внутрішніх ресурсів та самореалізації їх в обраній професії. На відміну від економічно розвинених країн, де молодий кваліфікований робітник приходить на перше робоче місце зазвичай уже професійно адаптованим, поза як процес його підготовки передбачав адаптаційні періоди під час проходження тривалої виробничої практики або фактичної трудової діяльності, вітчизняний адаптується до нових реалій життя саме на першому робочому місці. Він має пристосуватися до нового трудового колективу, зважає на нове ставлення до нього з боку оточення і зрештою адаптується професійно, тобто соціальна реальність нашаровується на трудову діяльність, що в комплексі дає ефект, котрий визначено як соціальну адаптацію.

Отже, на вирішальному етапі професійної адаптації її успішність залежить від трьох умов:

- яким чином викладачі й майстри ПТНЗ підготують учня до роботи на виробництві за здобутою професією в плані теоретичних знань, виробничих навичок і вмінь, чи активізують інтерес до професії й бажання працювати на підприємстві за здобутою професією;

- які міжособистісні відносини складатимуться в учня з його наставником на виробництві та як ці взаємини вплинуть на виробничі успіхи молодої людини в період виробничої практики на штатному робочому місці та за самостійної роботи по завершенні навчання;

- в який трудовий колектив потрапляє учень і чи приймуть його як рівноправного і повноцінного члена колективу або як невдаху, який знижує виробничі показники. Залежно від цього складатимуться відносини новачка із трудовим колективом, зрештою - успішність чи безуспішність соціальної адаптації.

Питання адаптованості молоді до ринку праці посилило необхідність управління процесом соціально-психологічної адаптації молодих трудівників з боку держави, і передусім - державної системи ПТО, органів служби зайнятості, регіональних і місцевих органів управління. Здобувач переконаний: для успішного розв'язання проблем належної соціальної адаптації випускників ПТНЗ політика зайнятості молоді має бути тісно пов'язаною з освітньою політикою держави.

У третьому розділі "Особливості соціальної адаптації випускників професійно-технічних навчальних закладів до ринку праці: емпіричний аналіз" здобувач аналізує результати емпіричних досліджень метою яких було з'ясування суб'єктивних оцінок з боку випускників ПТНЗ, їхніх батьків, представників системи ПТО та роботодавців, мотивів обрання майбутньої професії, якості підготовки майбутніх робітників та рівень соціальної адаптованості випускників ПТНЗ до ринку праці.

Як засвідчили результати дослідження проведеного здобувачем у 2007 р. у 6 ПТНЗ м. Луганська (опитано 459 осіб, стандартизоване інтерв'ювання за цільовим методом), зацікавленості у відтворенні робітничих професій ані з боку системи ПТО, ані з боку можливих здобувачів немає. Це підтверджується тим, що обрання майбутньої професії випускниками ПТНЗ відбувалося несвідомо, без огляду на свої можливості та знання, а до вступу до навчального закладу вдавалися за залишковим принципом. Випускники ПТНЗ зазначили, що професії обиралися ними переважно без урахування профорієнтаційної роботи, суто на основі власних бажань. При цьому більшість випускників ПТНЗ упевнена в своїй захищеності від безробіття завершення ПТНЗ. Ця впевненість частково може підкріплюватися надією на заходи з боку держави щодо надання першого робочого місця або власних можливостей батьків. Водночас кожен 10-й випускник ПТНЗ вважає обрану професію непривабливою і не бажає працювати за нею. Таких випускників вирізняє від решти певна схильність до аномії.

Основною причиною цієї проблеми працевлаштування молоді в м. Луганську є відсутність зацікавленості роботодавців у прийнятті їх на роботу через низьку кваліфікацію й недостатній обсяг професійних знань. Іншими словами, система ПТО є дезадаптаційним інститутом, який не змінився з огляду на нових ринкових вимог і залишився суто консервативним. Емпіричні дослідження підтвердили тезу, що роботодавців не цікавлять моно професії; вони намагаються використовувати робочі кадри на різних роботах, які не завжди відповідають фахам робітників. За підсумком результатів досліджень зроблено висновок про існування негативної практики відтворення робочої сили з боку всіх суб'єктів, причетних до цього. Негативність цієї практики полягає в такому: роботодавці формують потребу без перспективи на майбутнє; МОН України формує державне замовлення на підготовку робітників без залучення фахівців Мінекономіки та Мінпраці України; система ПТО готує робітників за державним замовленням для ринку праці без залучення до цього роботодавців; на ринок праці потрапляють трудові кадри, які, на думку роботодавців, не відповідають їхнім вимогам.

На підставі проведеного дослідження автор запропонував проект оновленої моделі узгоджених дій суб'єктів ринку праці, причетних до відтворення робочої сили, як один із напрямів поліпшення адаптаційних процесів випускників ПТНЗ у соціальному вимірі. Крім того, здобувачем доведено, що саме монопрофесії заважають ефективній соціальній адаптації випускників ПТНЗ до ринку праці й унеможливлюють перетворення випускників на кваліфікованих, конкурентоспроможних і мобільних робітників. Отже, впровадження в систему ПТО нових професійних стандартів за укрупненими (інтегрованими) професіями сприятиме прискоренню соціально-психологічної адаптації молоді.

Результати дадуть змогу: забезпечити зайнятість і працевлаштування випускників відповідно до профіля підготовки у ПТНЗ, досягти відповідності обсягів і профілів професійної підготовки з професійно-кваліфікаційною структурою ринку праці, здійснювати оперативний облік та аналіз кількісних і якісних показників їх підготовки, зміцнити належну соціальну адаптацію їх до трудового життя та задоволення потреб у трудових кадрах на ринку праці. Вирішити проблеми адаптації випускників ПТНЗ до ринку праці та працевлаштування можна за наявності нормативно-правової бази, що регулює відносини ПТНЗ зі структурами, які виступають у ролі роботодавців.

Висновки

Теоретично обґрунтовано, що соціальну адаптацію слід розглядати як взаємодію соціальної реальності з преференціями особистості за домінування першої, включно з розумінням професійного пристосування особистості до вимог як певного підприємства, місця роботи, так і вимог, що їх висуває найближче оточення. Нинішня система підготовки робітничих кадрів у ПТНЗ вимагає докорінного реформування, основними напрямами якого мають бути: якісна перебудова системи підготовки робітничих кадрів, яку потрібно увідповіднити потребам ринку праці, та участь Державної служби зайнятості України в регулюванні обсягів і складових професійної структури держзамовлення на підготовку робітничих кадрів з урахуванням вимог і побажань роботодавців. Цю проблему необхідно вирішувати одночасно на всіх рівнях - національному, регіональному та локальному.

На підставі проведених здобувачем емпіричних досліджень виявлено: відсутність соціально-економічної зацікавленості роботодавців у прийманні на роботу випускників ПТНЗ; невідповідність здобутої професії у навчальному закладі потребам ринку праці; недостатня якість професійної підготовки робітничих кадрів; відсутність у ПТНЗ інформації щодо потреб ринку праці в робітничих кадрах за професіями на перспективу; невідповідність підготовки робітничих кадрів у ПТНЗ змінам, що відбуваються в соціально-економічній сфері.

Автором запропоновано напрями розв'язання проблем працевлаштування випускників ПТНЗ на ринку праці, серед яких: розроблення механізму зацікавленості роботодавців у прийманні на роботу випускників ПТНЗ; розроблення прогнозу потреби у кваліфікованих робітниках за професіями, з урахуванням найближчої та середньої перспективи розвитку соціально-економічної сфери та ринку праці; забезпечення ПТНЗ інформацією стосовно потреб ринку праці; вирішення на державному рівні питання щодо форми участі регіональних служб зайнятості в ліцензуванні навчальних програм і напрямів підготовки фахівців за робітничими професіями з позиції запобігання безробіттю за окремими професіями; проведення відбору професійної структури ПТНЗ з метою формування для підприємств місця замовлення на підготовку кадрів за робітничими професіями; розроблення, апробація та впровадження у практику необхідної номенклатури інтегрованих (укрупнених) професій.

Сконструйована модель системи узгоджених дій суб'єктів ринку праці, сприятиме забезпеченню зайнятості та працевлаштуванню випускників відповідно до профіля підготовки, належній соціальній адаптації їх до трудового життя, досягненню відповідності обсягів і профілів професійної підготовки професійно-кваліфікаційній структурі ринку праці. Наголошено, що вирішення проблем соціальної адаптації випускників ПТНЗ до ринку праці можливе за наявності нормативно-правової бази, що регулює відносини ПТНЗ зі структурами, які виступають у ролі роботодавців.

Список праць за темою дисертації

1. Кравцов С.О. "Продавці освітніх послуг": переорієнтація на ринкові відносини? / С.О. Кравцов // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. - 2008. - № 5. - С. 13-18.

2. Кравцов С.О. До проблем професійно-технічної освіти / С.О. Кравцов // Соціологічні дослідження. - 2008. - № 7. - С. 111-125.

3. Кравцов С.О. Людський капітал за умов реформування ринку праці / С.О. Кравцов // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. - 2007. - № 1. - С. 31-36.

4. Кравцов С. Професійно-технічна освіта: сучасний стан і перспективи розвитку / С. Кравцов // Соціальні виміри суспільства. - 2009. - № 1 (12). - С. 389-398.

5. Кравцов С.О. Теоретичне бачення соціальної адаптації / С.О. Кравцов // Український соціум. - 2008. - № 3 (26). - С. 83-96.

6. Кравцов С.О. Підходи до формування вітчизняної системи професіологічних досліджень / С.О. Кравцов // Український соціум. - 2009. - № 4 (31). - С. 59-69.

7. Соціологія у (пост)сучасності: збірник наукових тез VІ Міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів, (Харків, 17-19 квітня 2008 р.) / Міністерство освіти і науки України, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна. - Х.: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2008. - С. 166-167.

8. Стратегія інноваційного розвитку економіки та актуальні проблеми менеджмент-бізнес освіти: збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції, (Харків, 20-24 квітня 2009 р.) / Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут". - Х.: НТУ ХПІ, 2009. - С. 214-217.

9. Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери: матеріали IV міжнародної науково-теоретичної конференції молодих учених і студентів, (Донецьк, 7-8 червня 2007 р.) / Міністерство освіти і науки України, ДВНЗ "Донецький національний технічний університет", Т.2. - Донецьк: ДВНЗ "Донецький державний технічний університет", 2007. - С. 86-88.

10. Соціологія у ситуації соціальних невизначень: Тези доповідей науковців І Конгресу Соціологічної асоціації України, (Харків, 15-17 жовтня 2009 р.) / Соціологічна асоціація України, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна. - Х.: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2009. - С. 270.

11. Соціологія праці та зайнятості: шляхи інституціоналізації та перспективи розвитку: матеріали науково-практичної конференції, (Київ, 25 червня 2009 р.) / Міністерство праці та соціальної політики України, Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України. - К.: Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України, 2009. - С. 178-183.

Размещено на Allbest.ru