Фокус-групові політичні дослідження як метод громадського моніторингу виборів в Україні: досвід застосування

Размещено на http://www.Allbest.ru/

Фокус-групові політичні дослідження як метод громадського моніторингу виборів в Україні: досвід застосування

Арабаджиєв Д.Ю., доктор політичних наук, доцент, професор кафедри соціальної роботи, Запорізький національний технічний університет (Україна, Запоріжжя)

Розглянуто особливості фокусованих групових інтерв'ю як одного з методів громадського моніторингу виборчого процесу в Україні. Визначено окремі переваги та недоліки цього методу Представлено досвід реалізації фокус-груп в рамках здійснення громадського моніторингу виборчого процесу ВГО ГМ «ОПОРА».

Ключові слова: фокус-група, інтерв'ю, прикладні політичні дослідження, громадський моніторинг, виборчий процес.

Зростання інтересу до здійснення громадського моніторингу виборів в Україні - зокрема, забезпечення його високої якості, об'єктивності, необхідної періодичності, а також, природньо, до методів збору інформації в рамках моніторингової діяльності, є однією з характерних особливостей сучасного етапу розвитку політології. Це пов'язано, по-перше, з соціально-політичними процесами, що тривають в нашій країні, а, по-друге, з усвідомленням «білих плям» сучасної політичної науки, у порівнянні з політичними реаліями.

Основним методом, використовуваним під час моніторингової діяльності на всіх етапах є, беззаперечно, метод спостереження. Але на різних етапах моніторингу для реалізації його завдань застосовується низка інших методів: на міжелекторальному етапі, з метою вивчення політичного поля, - опитувальні методики (масові, експертні опитування), case-study, круглі столи, консультації та фокус-групи.

Останній метод - метод фокусованих групових інтерв'ю - в Україні досить рідко виступає об'єктом теоретичних розробок. При цьому варто підкреслити, що і на Заході, незважаючи на певні здобутки, теоретичне осмислення методу фокусованих групових інтерв'ю знаходиться на початковій стадії. Дедалі нагальнішою стає потреба у дослідженні можливостей цього методу з точки хору політології, у розробці науково обґрунтованих процедур контролю за надійністю фокус-групової інформації, тощо.

Метод фокусованих групових інтерв'ю вперше стає об'єктом наукового дослідження у 50-ті роки XX століття. Перша узагальнююча праця, присвячена фокус-групам, належить Р. Мертону. У 80-90-ті роки XX ст. спостерігається активізація теоретичних досліджень, присвячених фокус-груповим інтерв'ю (А. Гольдман, Т Грінбаум, Р Крюгер, Д. Морган, Н. Хендерсон та ін.). З одного боку, розробляються організаційно-методичні проблеми, пов'язані з проведенням фокус-груп, а з іншого - здійснюються порівняльний аналіз фокус-групових інтерв'ю та низки інших методів збору інформації.

Проте, на сьогодні багато з проблем, вивчення яких дозволяє адекватно оцінити можливості фокус-груп як методу прикладних політичних досліджень взагалі та, зокрема, в процесі моніторингової діяльності, лише поставлені та потребують детального дослідження.

Метою статті є розкриття особливостей фокусованих групових інтерв'ю як одного з методів громадського моніторингу виборчого процесу в Україні. фокус група інтерв'ю політичний виборчий

Ефективність громадського моніторингу безпосередньо пов'язана з використанням прикладних політичних досліджень. Проведення швидкого статистичного підрахунку голосів, масових й експертних опитувань, екзит-полів, роботи у фокус-групах та інших подібних методик в рамках моніторингової діяльності забезпечує реалізацію низки цілей: виявлення стану суспільної або експертної думки з того або іншого питання, що цікавить суб'єктів моніторингу; прогнозування перебігу виборчого процесу та його результатів; винайдення оптимальних шляхів для розв'язання актуальних проблем; виявлення тенденцій соціальних і політичних змін; верифікація результатів голосування; профілактика фальсифікацій, тощо.

Особливе місце серед методів, використовуваних у процесі громадського моніторингу, посідає метод фокус-груп. Метод фокус-груп або метод фокусованого групового інтерв'ю чи метод групового глибинного інтерв'ю належить до так званих «якісних» методів соціологічного дослідження [1; 2]. На відміну від розвинених країн, він тільки починає набувати поширення в Україні й досить рідко використовується в рамках досліджень, які стосуються політики взагалі й виборчого процесу зокрема, хоча вони мають довгу історію застосування в галузі маркетингових досліджень [6], а останнім часом і в медичних дослідженнях [8]. Це підтверджує важливість оцінки можливості застосування і значення фокус-груп в якості інструменту прикладних політичних досліджень.

Є багато визначень фокус-групи в літературі, але такі функції, як організоване обговорення [5], колективна діяльність [8], соціальні події і взаємодія [5] дозволяють визначити основні особливості, що відрізняють фокус-групи від інших методів прикладних політичних досліджень.

Пауелл [8] визначає фокус-групу як групу осіб, відібраних і зібраних дослідниками, щоб обговорити і прокоментувати, виходячи з особистого досвіду, тему, що є предметом дослідження.

Фокус-групи є формою групового інтерв'ю, але важливо розрізняти ці два методи досліджень. Групове інтерв'ю передбачає інтерв'ювання певної кількості людей, при цьому акцент робиться на питаннях і відповідях, що їх отримує дослідник від учасників (тобто важливим є зв'язок дослідник - учасники інтерв'ю).

В рамках фокус-групи, на відміну від групового інтерв'ю, акцент зроблено на взаємодії в рамках групи, заснованої на темах, які «підкидає» дослідник [6, с. 12].

Звідси ключовою характеристикою, яка відрізняє фокус-групи, є взаєморозуміння і дані, отримані в результаті взаємодії між учасниками фокус-групи.

Мертон [7] визначив основні параметри проведення фокус-групового інтерв'ю. Це, зокрема, забезпечення того, що всі учасники фокус-групи мають певний досвід або певну сформовану думку про тему дослідження; що розроблена і використовується певна стандартизована процедура проведення інтерв'ю; і що суб'єктивний досвід учасників розглядається у зв'язку з наперед заданими дослідницькими питаннями.

Основна мета фокус-групових досліджень - це отримання даних завдяки використанню відносин, почуттів, переконань, досвіду і реакцій респондентів у такий спосіб, в який це не було б можливим при використанні інших методів, наприклад, спостереження, індивідуального інтерв'ю або анкетування. Ці відносини, почуття і переконання можуть бути частково залежні від групи або соціального середовища, але якнайкраще вони можуть бути виявлені саме за допомогою соціальної взаємодії, що передбачає перебування у фокус-групі.

У порівнянні зі звичайним інтерв'ю, яке спрямоване на виявлення індивідуальних відносин, вірувань і почуттів, фокус-групи дозволяють виявити різноманіття думок і емоційних процесів в контексті групи. Втім, звичайно, індивідуальне інтерв'ю дослідникові легше контролювати, ніж фокус-групи, в якій учасники можуть взяти на себе ініціативу.

У порівнянні зі спостереженням, фокус-група дозволяє досліднику отримати більшу кількість інформації в більш короткий період часу. Методи, що базуються на спостереженні, як правило, передбачають, що дослідник чекатиме, коли станеться та або інша подія (відбудеться реакція, зміна тощо), в той час як дослідник сам скеровує перебіг інтерв'ю у фокус-групі. У цьому сенсі фокус-групи є скоріш не природними, а організованими заходами.

Фокус-групи можуть бути використані на попередніх і пошукових етапах дослідження, в ході дослідження, щоб, наприклад, оцінити або розробити конкретну програму заходів, або після того, як програму заходів було реалізовано, щоб оцінити їхній вплив або визначити подальші напрямки дій. Фокус-групові дослідження можуть бути використані або як окремий самостійний метод, або як доповнення до інших методів, особливо для тріангуляції [6] та перевірки дії методів, у комбінацій з якими використано фокус-групу.

Фокус-групове дослідження може допомогти визначати гіпотези дослідження, розробляти питання анкет і складати керівництво до проведення інтерв'ю.

Фокус-групи, втім, обмежені в плані їх здатності до поширення результатів дослідження на все населення, в основному, через невелику кількості людей, що беруть участь у дослідженні, і ймовірності того, що учасники не є репрезентативною вибіркою.

Взаємодія є найважливішою характеристикою фокус-груп, адже взаємодія між учасниками підкреслює їх погляд на світ, виявляє те, як вони характеризують позначену проблему, дозволяє зрозуміти їх цінності та переконання, погляд на ситуацію. Взаємодія також дає можливість учасникам поставити один одному певні питання, а також по-новому оцінити і переглянути своє власне розуміння конкретної ситуації, свій досвід [4].

Ще одна перевага фокус-груп полягає в тому, що в рамках фокус-групи отримання інформації побудоване таким чином, що дозволяє дослідникам з'ясувати, який аспект питання є найбільш важливим, а також, що саме зумовлює його важливість. В результаті, можна краще зрозуміти причину розриву між тим, що люди говорять і що вони роблять. Якщо учасниками об'єктивно розкрито їхнє множинне розуміння питання, пояснення їхньої поведінки і відносин будуть більш коректно сформульовані.

Цікаво, що учасники фокус-груп також отримують певні преваги від цього процесу, до яких можна віднести:

- можливість бути залученими до процесу ухвалення рішень;

- виконання функцій експерта в тому або іншому питанні;

- набуття досвіду співпраці з дослідниками та іншими експертами (учасниками фокус-групи), тощо.

Прикладом застосування методу фокус-груп у контексті громадського моніторингу виборчого процесу може стати дослідження, яке проводилося ГМ «ОПОРА» [3] в 2011 році в міжелекторальний період в складі Громадського консорціуму виборчих ініціатив і стосувалося найбільш проблемних питань виборчих перегонів 2012 року.

Фокус-групи стали частиною організованого Консорціумом відкритого громадського обговорення виборчої реформи в Україні, яке складалося з експертного опитування, публічних дискусій, фокус-груп, відбувалося протягом місяця за участю 1359 експертів з усіх регіонів України, зокрема й Запорізької області. Так, у м. Запоріжжі в жовтні 2011 року було організовано фокус-групу в рамках проекту «Сприяння подальшому зміцненню виборчих процесів в Україні».

Розглянемо детальніше її діяльність.

Цільова аудиторія (учасники фокус-групи):

- представники політичних партій;

- представники дільничних (територіальних або окружних) виборчих комісій;

- представники Відділів ведення Державного реєстру виборців;

- представники місцевих органів виконавчої влади;

- кандидати у депутати (у період виборів);

- довірені особи кандидатів у депутати (у період виборів);

- депутати місцевих представницьких органів влади;

- представники НУО, діяльність яких співвідноситься з тематикою розвитку демократичних процедур, з різними аспектами виборів;

- журналісти, які висвітлюють теми суспільно-політичних змін.

У фокус-групі були обговорено такі теми:

1. доцільна виборча система для формування національного парламенту;

2. виклики сучасного законодавства у сфері організації та проведення виборів до Верховної Ради України у 2012 році;

3. відповідність стану виборчого законодавства міжнародним стандартам і рекомендаціям міжнародних організацій - ОБСЄ/БДІПЛ, Венеціанської комісії, Міжнародної фундації виборчих систем.

Результати обговорення на регіональному рівні (а саме - оцінка спеціалізованими цільовими групами потреб і завдань виборчої реформи в Україні) увійшли до результатів на національному рівні.

Було з'ясовано, що найбільш проблемні точки виборчих перегонів 2012 року - це процес нарізки округів, складання списків виборців, організація голосування і встановлення його результатів. Також було відзначено вірогідність тиску на ЗМІ та складності оскарження порушень в судах. Але найголовнішим ризиком було названо змішану систему, яка сприяє впливу адміністративного ресурсу на результати виборів.

Як свідчать результати громадського моніторингу виборів до Верховної Ради України, висновки цього дослідження цілком підтвердилися в частині загроз для демократичності й відповідності законодавству виборчого процесу.

Висновок з цього дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку. У статті позначено основні риси фокус-групи досліджень. Практичні міркування і час, необхідний для проведення дослідження у фокус-групах, можуть перешкоджати отриманню необхідних даних при використанні цього методу. Проте ті, хто бере участь у такого роду досліджень, отримують і певні переваги. Процес дослідження може сприяти більш тісній співпраці між учасниками фокус-групи, розширенню їхніх можливостей і цікавим завданням для дослідників.

Як показав практичний досвід застосування методу фокус-груп, він підтвердив свою ефективність для громадського моніторингу виборчого процесу. Узагальнюючи, можна сказати, що цей метод, репрезентуючи думку експертів з окремого питання (чи питань), які стосуються виборчого процесу, використовується як джерело якісної надійної компетентної інформації, яка слугує для попередження порушень під час виборів, формування стратегій громадського моніторингу, з урахуванням виявлених слабких місць і загроз, вдосконалення чинного законодавства та ін.

Список використаних джерел

1. Белановский С.А. Метод фокус-групп / С.А. Белановский. - М.: Издательство Магистр, 1996. - 272 с.

2. Белановский С.А. Методика и техника фокусированного интервью / С.А. Белановский. - М.: Наука, 1993. - 214 с.

3. Офіційний сайт Всеукраїнського громадського об'єднання Громадянська мережа «ОПОРА» oporaua.org/.

4. Gibbs A. Focus Groups [Electronic Source] / Anita Gibbs. - Access Mode: http://sru.soc.surrey.ac.uk/SRU19.html.

5. Kitzinger J. The methodology of focus groups: the importance of interaction between research participants / J. Kitzinger // Sociology of Health. - 1994. - No16 (1). - P.103-21.

6. Morgan D.L. Focus groups as qualitative research / David L. Morgan. - London: Sage, 1999. - 88 p.

7. Merton R.K. Focused Interview / Robert K. Merton. - London: Free Press, 1990. - 200 p.

8. Powell R.A. Focus groups / Powell R.A. and Single H.M. // International Journal of Quality in Health Care. - 1996. - No8 (5). - P.499-504.

Размещено на Allbest.ru