Особливості прогнозування продуктивних сил в контексті розвитку регіонального соціуму

Размещено на http://www.allbest.ru

ОСОБЛИВОСТІ ПРОГНОЗУВАННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНОГО СОЦІУМУ

І.Р. Бузько,

доктор економічних наук, професор,

проректор з науково-педагогічної роботи

Східноукраїнського національного університету

імені Володимира Даля

Е. Б. Бойченко,

к. е. н., доцент, с. н. с.,

Інститут економіко-правових досліджень

НАН України, м. Київ

У статті визначено, що загальною метою прогнозування продуктивних сил в контексті розвитку регіонального соціуму є забезпечення необхідною інформацією процедуру розробки планів, програм, стратегій, концепцій економічного та соціального розвитку регіону, в яких визначаються оптимальні шляхи його розвитку у майбутньому. Доведено, що на відтворення продуктивних сил в контексті розвитку регіонального соціуму найбільший вплив надають такі ризики як економічний, політичний, соціальний та техногенний. Встановлено, що особливостями визначення напряму та сили дії кожного з перелічених ризиків є суб'єктивний характер та багатогранність їх впливу. Існування прямої залежності між напрямом впливу ризиків та відтворенням основних складових соціального життя регіонального соціуму призводить до виникнення негативних тенденцій у протіканні цих процесів. Прогнозування основних параметрів відтворення продуктивних сил регіону в контексті розвитку регіонального соціуму варто здійснювати на засаді факторних регресійних моделей. Встановлено, що у короткостроковому періоді у разі дії таких ризиків як політичний та економічний, відбудеться скорочення чисельності населення та його економічної активності. Перш за все, це відбувається за рахунок активізації міграційних процесів населення регіону, особливо це стосується населення у працездатному віці, а також збільшення чисельності безробітних.

Ключові слова: прогноз, діагноз, продуктивні сили, розвиток регіонального соціуму, чисельність населення, економічна активність населення.

продуктивний регіональний соціум соціальний

The article defined that the overall objective prediction of the productive forces in the context of the development of the regional society is providing the needed information the procedure for the elaboration of plans, programmes, strategies, concepts of economic and social development of the region, which define optimum ways of its development in the future. It is proved that the reproduction of the productive forces in the context of the development of the regional society most influenced by the following risks such as economic, political, social and technological. It is established that the peculiarities of determining the direction and strength of impact of each of these risks is subjective in nature and the diversity of their effects. The existence of a direct relationship between the direction of the impact of risks and the recovery of major components of the social life of the regional society leads to the emergence of negative trends in these processes. The forecasting of the main parameters of reproduction of the productive forces of the region in the context of the development of the regional society should be based on the factor regression models. It is found that in the short term in case of risks such as political and economic, there will be a decrease of population and economic activity. This primarily happens due to activation of the migration processes of the region's population, especially the working-age population, and the increase in the number of unemployed.

Key words: prognosis, diagnosis, productive forces, the development of regional society, population, economic activity of population.

Постановка проблеми

Прогнозування основних параметрів продуктивних сил в контексті розвитку регіонального соціуму є завершальним етапом діагностики, яке дає можливість науково обґрунтовано передбачити основні перспективи їх відтворення. Загальна мета прогнозування полягає у забезпеченні необхідною інформацією процедуру розробки планів, програм, стратегій, концепцій економічного та соціального розвитку регіону, в яких визначаються оптимальні шляхи його розвитку у майбутньому. Так визначення перспективної чисельності населення регіону, його статевовікової та шлюбної структури, тенденцій природного та механічного руху у майбутньому, прогнозування стану суспільного здоров'я, відтворення трудових ресурсів тощо, створюють базис на засаді якого відбувається визначення пріоритетів та перспектив соціально-економічного розвитку регіону.

Якщо розглядати прогнозування з точки зору діагностики відтворення продуктивних сил регіону в контексті розвитку регіонального соціуму, варто зазначити, що воно здійснюється на підставі послідовної процедури аналізу, синтезу та оцінки соціально-економічних явищ та процесів. Отже, прогнозування тенденцій розвитку життєдіяльності регіонального соціуму відбувається на підставі встановленого стану досліджуваних складових соціального життя населення регіону та з урахуванням виявлених причин, сили дії та напряму впливу ризиків, що викликають відхилення від нормативних показників.

Аналіз тематичних досліджень і публікацій

Питаннями прогнозу розвитку та розміщення продуктивних сил регіону, визначення пріоритетних напрямів щодо соціалізації економіки регіону присвячені роботи таких вчених, як Бандур С.І., Дрогунцов С.І., Хвесик М.А., Чернюк Л.Г [1], С.В. Мочерний [2] та інші. Однак, цього виявилося недостатнім для методичного обґрунтування прогнозування продуктивних сил з урахуванням сили дії та напряму впливу ризиків.

Метою статті є прогнозування продуктивних сил в контексті розвитку регіонального соціуму з урахуванням сили дії та напряму впливу політичного та економічного ризиків.

Основні результати дослідження

Відтворення продуктивних сил в контексті розвитку регіонального соціуму полягає у відновленні робочої сили як головного ресурсу економіки та яка є основним елементом виробництва. Під робочою силою розуміється здатність людини до праці, сукупність її фізичних, інтелектуальних здібностей, набутих знань і досвіду, а також бажання отримання нових знань, які використовуються у процесі виробництва матеріальних благ. Важливо звернути увагу на те що, робоча сила є невіддільною від індивіда. Доведено, що робоча сила існує в особі людини-працівника. Саме людина та її здатність до праці є основним елементом виробництва [3, с. 282].

У сучасному суспільстві відбувається прискорення темпів техніко-технологічного оновлення виробництва, яке потребує відповідного рівня освіти, володіння технікою та обізнаності з новими технологіями. Отже, виникає потреба до зміни якісних характеристик робочої сили. А саме, необхідною, перш за все, стає процедура оновлення професійних знань, які мають бути фундаментальними, легко трансформованими та модельованими. Важливими стають питання збереження та відновлення здоров'я, культурного розвитку робочої сили, що забезпечують, у тому числі, відповідну продуктивну працю, її культуру та стиль поведінки працівника. Іншими словами виникають нові вимоги до відтворення продуктивних сил в контексті розвитку регіонального соціуму.

У сучасній науці погляди, щодо прогнозування економічних та соціальних явищ, являють собою перспективний розрахунок відповідних показників та отримання, на засаді їх змін, прогнозу. Зазвичай, такі розрахунки здійснюються у наступних інтерпретаціях - таких як оптимістичний, песимістичний та реалістичний сценарії розвитку. Точність цих прогнозів, у першу чергу, залежить від обґрунтованості, повноти та достовірності поставленого діагнозу. З погляду на термін прогнозування виділяють короткострокові прогнози, які, у сучасній демографії, охоплюють період від 3 до 10 років. Вони виявляються найбільш точними та мають високий ступень деталізації. Метою цих прогнозів є визначення найближчих завдань розвитку регіонального соціуму, корегування стратегічних програм тощо.

Середньострокові прогнозі створюються на період більше 10 років. Враховуючи те, що демографічні процеси відбуваються із більшим часовим лагом, прогнозування дозволяє простежити не лише чисельну зміну регіонального соціуму, а також і зміну поколінь в умовах існуючих соціально-економічних явищ та процесів, закономірність яких формується під впливом взаємопов'язаних умов. Довгострокові прогнози здійснюються з метою наукових передбачень. Вони здійснюються на десятиріччя, однак, ступінь їх обґрунтованості нижча ніж у прогнозів, що розглянуті вище. Але, важливість цих прогнозів не підлягає сумніву.

Таким чином, важливим у діагностиці відтворення продуктивних сил в контексті розвитку регіонального соціуму є етап прогнозування, який здійснюється з метою передбачення перспектив відтворення соціуму та умов формування соціального життя. Прогнозування основних параметрів продуктивних сил забезпечує процес прийняття оптимальних управлінських рішень необхідною обґрунтованою інформацію.

У попередніх дослідженнях доведено, що на відтворення продуктивних сил в контексті розвитку регіонального соціуму найбільший вплив мають наступні ризики такі як економічний, політичний, соціальний та техногенний. Встановлено, що особливостями визначення напряму та сили дії кожного з перелічених ризиків є суб'єктивний характер та багатогранність їх впливу. Існування прямої залежності між напрямом впливу ризиків та відтворенням основних складових соціального життя регіонального соціуму призводить до виникнення негативних тенденцій у протіканні цих процесів. Отже, необхідність врахування імовірності виникнення певних ризиків стає важливою умовою при прогнозуванні відтворення продуктивних сил в контексті розвитку регіонального соціуму. Підкреслимо, що у даної статті здійснюємо прогнозування двох показників, а саме, чисельності населення та його економічної активності.

Прогнозування основних параметрів відтворення продуктивних сил регіону в контексті розвитку регіонального соціуму варто здійснювати на засаді факторних регресійних моделей. Доцільність використання цього методу полягає у тому, що відтворення соціального життя регіонального соціуму є доволі інерційним процесом. Особливість методу полягає у встановленні статистичної залежності однієї змінної (залежної, ендогенної, результуючої тощо) від однієї або декількох незалежних (зумовлених, екзогенних тощо) змінних [4].

Процедура прогнозування на засаді цього методу складається з трьох послідовних етапів. По-перше, здійснюється вибір найбільш вагомих факторів, який відбувається в процесі визначення сили та напряму зв'язку між результативною змінною і кожною факторною змінною. По-друге, здійснюється оцінка значущостімножинного коефіцієнта кореляції. Визначається тіснота зв'язку між результативною ознакою і кожним з факторних ознак при виключенні впливу інших ознак.Визначається яка частина варіації результативної ознаки пояснюється впливом факторних ознак. По-третє, здійснюється прогнозування основних складових соціального життя регіонального соціуму.

Вибір факторів відбувається на засаді розрахунку коефіцієнта парної кореляції (kr) між результативною ознакою і кожною з факторних ознак (чим більшекоефіцієнт, тим істотніше фактор; якщо для якоїсь пари факторів він більше у порівнянні з іншими, то при виборі чинників перевага віддається фактору з більшим значенням). Коефіцієнт kr є відносною мірою зв'язку між двома ознаками, він може набувати значення від -1 до +1. Чим ближче значення kr до ±1, тим щільніший зв'язок. Знак «+» визначає прямий зв'язок, і навпаки «-» зворотний зв'язок, при kr =0 зв'язок відсутній.

Розрахунок коефіцієнтів кореляції, який призначений для вимірювання щільності зв'язку між результативними і факторними ознаками поданий у таблицях 1 та 3.

Таблиця 1.

Визначення факторів впливу на відтворення населення Донецької області

Таким чином, результати розрахунків дозволяють вважати, що найбільш впливовими за період 2004-2013 рр. у Донецької області виявилися наступні факториХ3 - чисельність населення, у працездатному віці, Х4 - смертність населення, Х5 - захворюваність населення. Надалі будуємо багатофакторну лінійну модель за трьома обраними факторам, де y - чисельність населення; Х3, Х4 , Х5 - вибрані фактори.

Загальний вигляд рівняння множинної регресії у формі лінійної залежності:

y = a0 + a1x1 + a2x2 + … + amxm

де a0 - вільний член (або зрушення);

a1, a2, …, am ? коефіцієнти регресії, які підлягають обчисленню методом найменших квадратів.

Додаткова регресійна статистика надається у вигляді таблиці 2 та 4.

Таблиця 2.

Додаткова регресійна статистика до визначення щільності зв'язку між чисельністю населення Донецької області та факторами впливу

де Sa1, Sa2, … Sm-1, Sm - стандартні значення помилок для коефіцієнтів a1, a2, …, am, Sa0 - стандартне значення помилки для постійної a0 (Sa0 = #Н/Д, якщо константа має значення «FALSE»), R² - коефіцієнт детермінації, Sy - стандартна помилка для оцінки y, Fрасч. - критерій Фішера, df число ступенів свободи, - регресійна варіація, - залишкова варіація

За результатами розрахунків встановлено, що стандартна помилка для функції Sy складає 17,426, яка вказує на відхилення фактичних даних відпрогнозованих. Коефіцієнт детермінації R² дорівнює 0,983 (98,3%), отже, останні 1,7% можуть бути пов'язані із впливом неврахованих факторів. Таким чином,можна вважати, що саме ці три чинники в даному конкретному випадку надають найбільш значний вплив на y.

Для оцінки надійності кореляційних характеристик використовується критерій Фішера (F критерій). Перевірка істотності зв'язку дає змогу визначити те, що виявлене кореляційне відношення не є випадковим. Якщо Fрозрах. > Fкрит., то вважається, що виявлену залежність не можна вважати випадковою, що рівносильне твердженню про існування кореляційного зв'язку. У нашому випадку отримана наступна нерівність 115,6 > 5,99 дає змогу визнати модель адекватною, тобто із заданим ступенем достовірності (надійності) вона вірно пророкує реальний результат.

Рівняння множинної регресії набуває вигляду:

y = 355,848 + 1,146x3 + 3,764x4 + 0,075x5

Наступним етапом є прогнозування чисельності населення. Воно повинно відбуватися з урахуванням сили дії та напряму впливу ризиків. З цією метою необхідно визначити точність прогнозу. Відносна похибка рівняння регресії обчислюється за наступною формулою:

де, yфакт. - фактична чисельність населення;

yрозрах. - розрахункова чисельність населення.

yрозрах.2013 = 4316,6 тис. осіб

Отже, так як 0,63% < 7%, можна стверджувати, що вибір факторів здійснено вірно.

Таблиця 3.

Визначення щільності зв'язку між економічною активністю населення Донецької області та факторами впливу

Таблиця 4.

Додаткова регресійна статистика до визначення щільності зв'язку між економічною активністю населення Донецької області та факторами впливу

Рівняння множинної регресії набуває вигляду:

y = 560,265 - 0,002x2 + 0,651x3 + 0,769x4 + 0,207x5

yрозрах.2013 = 2140,6 тис. осіб

Отримана нерівність 0,32% < 7% дозволяє стверджувати, що вибір факторів здійснено вірно.

З метою прогнозування наслідків впливу ризиків на розвиток регіонального соціуму, перш за все, необхідно визначити сили дії та напрям їх впливу. Найбільш впливовими на сучасному етапі розвитку соціуму є політичний та економічний ризики. На засаді попередніх досліджень доведено, що інтегральна оцінка політичного та економічного ризику у 2014 р. становить 0,7 та 0,8 п. відповідно. Визнана величина ризиків у відповідності до запропонованої шкали відповідає стану «критичний».

Сила дії та напрям впливу ризиків на основні показники розвитку регіонального соціуму наведені у таблиці 5.

Таблиця 5.

Матриця ризик - аналізу сили дії та напряму впливу політичного та економічного ризиків на основні показники розвитку регіонального соціуму

^ - зростання тренду

v - спадання тренду

Таким чином, прогнозування повинно відбуватися з урахуванням визначених ризиків та можливих способів їх нейтралізації. Важливим, з точки зору нейтралізації ризиків, є тривалий період дії їх наслідків. Отже, для усунення негативних наслідків впливу потрібен відповідний період часу, який складається із двох складових:

Nr=tr+tе (1),

де Nr - період нейтралізації ризику,

tr - період дії ризику,

tе - термін подолання наслідків ризику.

Варіанти прогнозу основних показників розвитку регіонального соціуму з урахуванням сили дії та напряму впливу економічного та політичного ризиків наведені у таблиці 6. Прогнозування цих показників лише на короткостроковий період обумовлено ситуацією, що склалася у Донецькому регіону у 2014 році, яка має усі признаки військового конфлікту. Так прогнозування на більш тривалий період, на думку авторів, не має доцільності, так як неможливо врахувати період нейтралізації негативних наслідків впливу цих ризиків.

За результатами попередніх досліджень доведено, що відбувається посилення дії політичного та соціального ризиків від стану «низький» до «високого» і навидь до «критичного» стану у відповідності до шкали інтегральної оцінки ризику. Отже, прогнозування доцільно здійснювати відповідно до можливої величини сили дії та напрямів впливу ризиків.

Таблиця 6.

Результати прогнозування основних показників продуктивних сил Донецької області в контексті розвитку регіонального соціуму з урахуванням дії політичного та соціального ризику

Таким чином, прогнозування основних показників продуктивних сил в контексті розвитку регіонального соціуму, дозволяють стверджувати про те, що важливим у їх відтворенні є вплив політичного та соціального ризику, наслідки яких виявляються у суттєвому скороченні чисельності та економічної активності населення.

Висновки

Прогнозування продуктивних сил в контексті розвитку регіонального соціуму з урахуванням сили дії та напряму впливу політичного та економічного ризиків доцільно здійснювати з метою створення науково-обґрунтованої моделі, яка є підґрунтям для визначення та створення умов соціально-економічного розвитку території у майбутньому.

Встановлено, що у короткостроковому періоді у разі дії таких ризиків як політичний та економічний, відбудеться скорочення чисельності населення та його економічної активності. Перш за все, це відбувається за рахунок активізації міграційних процесів населення регіону, особливо це стосується населення у працездатному віці, а також збільшення чисельності безробітних. Можливими наслідками цих подій є загострення соціальних проблем, які виявляються у соціальнійдиференціації населення, його збідненні, погіршенні якості робочої сили, житлових умов тощо.

Перспективи подальшого дослідження полягають у розробці заходів, спрямованих на розвиток регіонального соціуму, які ґрунтуються на отриманих результатах прогнозування, з урахуванням сили дії та напряму впливу політичного, економічного та соціального ризиків.

Література

1. Схема-прогноз розвитку і розміщення продуктивних сил Полтавської області на період до 2015 року. - К.: РВПС України НАН України, 2005. - 177 с.

2. Економічна енциклопедія: у 3 томах. / [редкол. : С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін.]. - К. : Видавничий центр «Академія», 2000. Т. 1. - 2000. - С. 864.

3. Економічний словник-довідник / [за ред. С. В. Мочерного]. - К. : Феміна, 1995. - 368 с.

4. Присенко Г. В. Прогнозування соціально-економічних процесів : [навч. посібник] / Г. В. Присенко, Є. І. Равікович. - К.: КНЕУ, 2005. - 378 с.

References

1. Skhema-prohnoz rozvytku i rozmischennia produktyvnykh syl Poltavs'koi oblasti na period do 2015 roku (2005), [Figure forecast the development and distribution of productive forces Poltava region until 2015], RVPS Ukrainy NAN Ukrainy, Kyiv, Ukraine.

2. Mochernyj, S. V. (2000), Ekonomichna entsyklopediia: u 3 tomakh, [Economic Encyclopedia: in 3 volumes], Vydavnychyj tsentr «Akademiia», Kyiv, Ukraine.

3. Mochernyj, S. V. (1995), Ekonomichnyj slovnyk-dovidnyk, [Economic Dictionary Directory], Femina, Kyiv, Ukraine.

4. Prysenko H. V. and Ravikovych Ye. I. (2005), Prohnozuvannia sotsial'no-ekonomichnykh protsesiv [Prediction of socio-economic processes], KNEU, Kyiv, Ukraine.

Размещено на Allbest.ru