Розвиток волонтерської діяльності в Україні як засіб посилення обороноздатності держави

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток волонтерської діяльності в Україні як засіб посилення обороноздатності держави

І.В. Мазій

У статі проаналізовано розвиток волонтерської діяльності в Україні, визначено фактори, що впливали на розвиток волонтерства у нашій державі. У статі проаналізовано зарубіжний досвід, який стосувався розвитку волонтерства.

Ключові слова: волонтер, волонтерська діяльність, обороноздатність держави.

Україна - суверенна, демократична, правова та незалежна держава. Дане положення закріплено у Конституції, який є основним Законом України, який захищає права та встановлює обов'язки для громадян України всіх національностей. Беззаперечним є той факт, що запорукою на шляху створення та побудови громадянського суспільства є розвиток волонтерської діяльності в усіх сферах суспільного життя.

Волонтерством займалися ще у даві часи ще у давні часи. Вагомий внесок який сприяв розвитку волонтерства поклав Жан Анрі Дюнан, що був швейцарським громадським діячем. 24 червня 1859 французька армія зіткнулися з австрійськими силами біля Сольферіно, що знаходиться на півночі Італії. Анрі Дюнан, вражений кривавими наслідками війни допомагав організувати допомогу пораненим солдатам. Дюнан повертається до Женеви та прагне поліпшити життя поранених людей, які постраждали у битві. http://ifrc-media.org/interactive/wp-content/uploads/2015/12/FP-brochure-2015.pdf іноземне джерело)

У 1862 Анрі Дюнан публікує свою книгу "Спогади про Солферіно”, з цього моменту починається інтенсивна лобіювальна кампанія, яка мала на меті отримати підтримку міжнародного корпусу добровольців, щоб допомоги пораненим солдатам у війні. ( http://ifrc-media.org/interactive/wp-content/uploads/2015/12/FP-brochure-2015.pdf іноземне джерело)

Книга Анрі Дюнана та його пропозиції були сприйняті з ентузіазмом, чому сприяла значна мода на філантропічні товариства в тогочасній Європі. У лютому 1863 р. Дюнан разом із чотирма іншими відомими женевськими громадянами заснував Міжнародний комітет допомоги пораненим, що 1876 р. отримав свою сучасну назву - «Міжнародний Комітет Червоного Хреста» (далі - МКЧХ). Першим президентом став юрист і тодішній голова Женевського філантропічного товариства Гюстав Муаньє, якому вдалося переконати швейцарський уряд провести дві дипломатичні конференції, на першій з яких у жовтені 1863 року було обговорено пропозиції Дюнана, а на другій конференції, яка відбулася у серпені 1864 року - прийнято Женевську конвенцію про поліпшення долі поранених у діючих арміях. Відтоді було укладено десятки багатосторонніх договорів. ( сторінка 10- 11 http://redcross.org.ua/wp-content/uploads/2017/05/%D0%9C%D0%93%D0%9F_%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA-%D0%B4%D0%BB%D1%8F-%D0%B6%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B2_2-%D0%B3%D0%B5-%D0%B2%D0%B8%D0%B4.pdf Міжнародне гуманітарне право. Довідник для журналістів / М.М. Гнатовський, Т. Р. Короткий, Н. В. Хендель. - 2-ге вид., до- повн. - Одеса : Фенікс, 2015. - 92 с.)

Безперечно, Анрі Дюнана можна назвати засновником волонтества, який закликав людство до миру, безпеки, свободи та справедливості, він став лауреатом першої Нобелівської премії миру «За внесок в мирну співпрацю народів».

У науковій статі хотілося б звернути увагу на історію зародження волонтерського руху у таких розвинутих каїнах як: Сполучені Штати Америки та Німеччину та провести паралель з Україною.

В США волонтерство зародилося ще в ХІХ столітті. Під час Великої депресії в 1930-х рр. Чисельність добровільних учасників некомерційних організацій сягала 3 млн. За ініціативи Франкліна Рузвельта в рамках політики «Нового курсу» та з метою зниження рівня безробіття та для виконання важливої роботи зі збереження довкілля та природних ресурсів була створена організація Civilian Conservation Corps. Програма здобула надзвичайну популярність серед населення, ставши прообразом для великої кількості масових, передусім, екологічно орієнтованих проектів.

Переживши кілька хвиль спаду і зростання протягом ХХ ст., починаючи з 1990-х років волонтерський рух набув у США масового характеру. За оцінками фахівців, понад 50 % дорослого населення США беруть участь у волонтерській діяльності; близько 80 % благодійних організацій існують саме завдяки роботі волонтерів. У волонтерському русі беруть участь різні верстви населення, незалежно від рівня освіти, професії чи рівня доходів. Незважаючи на добровільність, волонтерство не виключає відповідальності за виконання норм і вимог, збереження матеріальних цінностей тощо. Сьогодні основною структурою, завдяки якій американські волонтери можуть знайти собі заняття, а організації та особи, що потребують помічників-волонтерів, можуть заявити про свої потреби, є волонтерські центри, яких у країні діє понад 500. Фінансовий еквівалент волонтерської праці на рік в США становить більш як $ 5300 млрд. http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/volonter-697e4.pdf

Вагомий внесок у розвиток волонтерства у політичному курсі США закла президент президент Дж. Буш який у 2002 р. підтримав створення Корпусу свободи США для підтримки і координації роботи на громадських засадах, а у 2003 р. було створено Президентську раду зі служби та громадської участі. Після трагічних подій вересня 2001 р. стало очевидно, що волонтерський рух може зробити суттєвий внесок у вирішення не лише соціально орієнтованих, екологічних та інших традиційних проблем. З ініціативи президентської адміністрації було запропоновано низку законодавчих актів, що передбачали істотне розширення загальнонаціональних волонтерських програм, спрямованих на підвищення дієвості суспільно-корисної роботи, що її виконують вчителі, лікарі, пожежні, співробітники поліції та служб з надзвичайних ситуацій. Цей заклик був підтриманий мільйонами американських громадян, а участь волонтерів у забезпеченні внутрішньої безпеки держави та її громадян визнавалася невідкладною необхідністю. Слободская М. А. Добровольческая деятельность как ресурс общественного развития. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.nogo.ru/speeches/other9.doc

У деяких американських сім'ях скла- даються династії волонтерів. Найчастіше вони пра- цюють у сфері обслуговування, госпіталях, релігійних організаціях, навчальних закладах, некомерційних організаціях. Волонтери навчають англійської мови іммігрантів, організують різні студії для дітей тощо. Добровольці в Америці - люди різного віку і профе- сій з усіх сфер і прошарків суспільства [3, с. 106] , ACT. - 1999. - 544 с. 3. Борецька Н. П. Сучасний стан і проблеми роз- витку соціально-трудових відносин у добровольче- стві / Н. П. Борецька, Г. О. Крапівіна / Соціально-тру- дові відносини: теорія та практика / Формування ринкової економіки [Текст]: Зб. наук. праць. - Спец. вип.: У 3 т. Соціально-трудові відносини: теорія і практика. - К.: КНЕУ, 2010. - Т. 1. - С. 105-112..

Волонтерському руху у Німеччині притаманні дещо інші риси. «Добровольчий соціальний рік»- це програма (Freiwilliges Soziales Jahr (FSJ або Freiwilliges Цkologisches Jahr (FЦJ), яка дозволяє німецькій молоді протягом року здійснювати практичну діяльність в соціальній або ж екологічній сферах, а з 2002 р. волонтерська діяльність зараховуватися як альтернатива службі в армії. FЦJ трактується як допоміжна практична діяльність на повний робочий день впродовж 6-12 місяців (з можливістю продовження до 18-ти): здійснюється в лікарнях по догляду за хворими, роботі з дітьми і молоддю (молодший медперсонал); будинках для літніх людей (санітари, прибиральники, аніматори); дитячих закладах (помічники вихователів); спецзакладах для людей з фізичними або розумовими вадами (санітари, помічники вихователів, прибиральники). До екологічної складової FЦJ відносять добровільну роботі на фермах, лісних господарствах, музеях, притулках для тварин тощо. У сприйнятті німецьких громадян, участь в таких програмах - це, перш за все, можливість здобути цінний життєвий досвід та визначитися з власним майбутнім. За різними підрахунками, до однієї третини жителів Німеччини на постійній основі беруть участь в різноманітних волонтерських проектах, вважаючи це невід'ємною складовою успішного співіснування громади. Freiwilliges Soziales Jahr (FSJ) oder Freiwilliges Цkologisches Jahr (FЦJ). [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.gesetze-im-internet.de/bundesrecht/f_jfg/gesamt.pdf

Практика багатьох країн підтверджує, що діяльність волонтерів приносить суспільний прибуток та забезпечує вклад у ВВП від 4 до 8 %. ( Крапівіна Г. О. Людські ресурси та їх мотивація в добровольчестві / Вісник Львівського інституту економіки і туризму : зб. наук. статей / М-во освіти і науки України, Львів. ін-т економіки і туризму. - Львів : ЛІЕТ, 2010. - № 5. - 328 с. - С. 117-123)

14 вересня 1990 року в Парижі на XI Всесвітній конференції Міжнародної Асоціації добровільних зусиль прийняли Загальну Декларацію про волонтерську діяльність. Відповідно до якої волонтерська діяльність становить фундамент громадянського суспільства, привносячи в життя людей потребу в мирі, свободі, безпеці та справедливості. Важливого значення, особливо в кризові періоди суспільного буття, набуває волонтерська діяльність, спрямована на зняття соціальної наруги шляхом підтримки найбільш знедолених категорій населення; забезпечення гідного існування громадян, які в силу об'єктивних обставин не здатні піклуватися про себе самостійно; «заповнення» недоліків державної соціальної політики, насамперед за рахунок оперативного реагування та надання ефективної адресної соціальної допомоги, що відповідає потребам і запитам конкретної людини; поширення гуманістичних та альтруїстичних ідей та настроїв в суспільстві тощо. http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/volonter-697e4.pdf волонтерство україна обороноздатність

Якщо ж повернутися до інститут розвитку волонтерства в Україні, то постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року «Про затвердження Положення про волонтерську діяльність у сфері надання соціальних послуг» волонтерську діяльність в Україні було офіційно визнано та закріплено на законодавчому рівні.

Перший Закон України « Про волонтерську діяльність» який діяльність був ухвалений на пленарному засіданні сесії Верховної Ради 19 квітня 2011 року. Причиною прийняття зазначеного Закону пов'язують із чемпіонатом Європи з футболу у 2012 році який проходив на території України. У вищезазначеному законі від 19.04.2011 року № 3236-17 визначено, що волонтерська діяльність - це добровільна, безкорислива, соціально спрямована, неприбуткова діяльність, що здійснюється волонтерами та волонтерськими організаціями шляхом надання волонтерської допомоги.

У першій редакції Закону № 3236-17 волонтерська діяльність здійснюється за такими основними напрямками :

1) надання волонтерської допомоги з метою підтримки малозабезпечених, безробітних, багатодітних, бездомних, безпритульних, осіб, що потребують соціальної реабілітації;

2) здійснення догляду за хворими, інвалідами, одинокими, людьми похилого віку та іншими особами, які через свої фізичні, матеріальні чи інші особливості потребують підтримки та допомоги;

3) надання допомоги громадянам, які постраждали внаслідок стихійного лиха, екологічних, техногенних та інших катастроф, у результаті соціальних конфліктів, нещасних випадків, а також жертвам злочинів, біженцям;

4) надання допомоги особам, які через свої фізичні або інші вади обмежені в реалізації своїх прав і законних інтересів;

5) проведення заходів, пов'язаних з охороною навколишнього природного середовища, збереженням культурної спадщини, історико-культурного середовища, пам'яток історії та культури, місць поховання;

6) сприяння проведенню заходів національного та міжнародного значення, пов'язаних з організацією масових спортивних, культурних та інших видовищних і громадських заходів;

7) надання волонтерської допомоги для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;

8) надання волонтерської допомоги за іншими напрямами, не забороненими законодавством.

Організаційний комітет «ЄВРО-2012 Україна» надав статистику, що при потребі приблизно у 5,5 тис. волонтерів від бажаючих стати волонтерами УЄФА надійшло майже 24 тис. заявок, з яких більшість (90 %) були з України та Польщі. Працювати на Євро-2012 безплатно хоче рекордна кількість людей. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.unian.net/ukr/news/news-462928.html

Дане положення свідчить про те, що громадяни України зацікавлені у волонтерській діяльності, готові надавати допомогу, брати участь у масових заходах, та здійснювати благодійну діяльність без мети одержання прибутку.

Наступними важливими подіями які стали поштовхом до розвитку волонтерської діяльності дещо в іншому напрямку, а саме в сфері посилення обороноздатності держави були події Євромайдану та Антитерористична операція які відбулися у 2014 році.

Багато свідомих громадян нашої держави не могли спокійно спостерігати за подіями які відбувалися на Сході та Півдні України та всіма можливими засобами допомагали українській армії, щоб вона змогла вистояти та допомогти протистояти захопленню території України. Волонтери так як і військові ризикували своїм життям заради того, щоб захисти український народ та незалежність України.

Безперечно вищезазначені події змінили як і свідомість українського народу так і законодавчу базу. Було внесено зміни та доповнення до Закону України «Про волонтерську діяльність», у якому розширено коло приорітетних напрямків волонтерської діяльності, а саме:

- надання допомоги громадянам, які постраждали внаслідок надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру, дії особливого періоду, правових режимів надзвичайного чи воєнного стану, проведення антитерористичної операції, у результаті соціальних конфліктів, нещасних випадків, а також жертвам злочинів, біженцям, внутрішньо переміщеним особам;

- надання волонтерської допомоги Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, правоохоронним органам, органам державної влади під час дії особливого періоду, правових режимів надзвичайного чи воєнного стану, проведення антитерористичної операції. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3236-17/ed20150401

Якщо проаналізувати приорітетні напрямки волонтерської діяльності в Україні, то можна вивести дефініцію волонтерської діяльності у сфері посилення обороноздатності держави - добровільна, безкорислива діяльність, що здійснюється волонтерами, яка полягає у надання волонтерської допомоги Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, правоохоронним органам, органам державної влади або шляхом надання допомоги громадянам, які постраждали внаслідок правових режимів надзвичайного чи воєнного стану, проведення антитерористичної операції, у результаті соціальних конфліктів без мети отримання прибутку.

Дослідження стану волонтерського руху провела соціологічна та маркетингова компанія «GfK Ukraine». Відповідно до висновків українці визнають велику роль волонтерського руху в суспільних процесах: 62 % визнають роль волонтерів у політичних змінах останнього року, 85 % вважають, що волонтерський рух допомагає зміцненню миру, а 81 % схильні вважати волонтерський рух обов'язковою складовою громадянського суспільства. Дані взяті із опублікованого звіту компанії GfK Ukraine проведеного соціологічного дослідження на тему «Волонтерський рух в Україні» Режим доступу: http://www.gfk.com/ua/news-and-events/press-room/press-releases/ pages/pr_volunteer_day_2014.aspx

Ще одне соціологічне дослідження було проведено Фондом «Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва» спільно з КМІС, 32,5 % українців лише протягом травня-вересня 2014 р. мали досвід переказів коштів на рахунки української армії. Ще 23 % громадян скористалися допомогою благодійних фондів та волонтерських організацій, передавши кошти, речі та продукти саме через ці громадські інституції. 9 % громадян приймали участь у магазинних акціях, купивши товари за списками для потреб армії та передавши їх волонтерам. Особисто допомагали вимушеним переселенцям речами та грошима 7 % українських громадян. Безпосереднім збором коштів, ліків, речей та доставкою їх в зону проведення АТО займались 3 %. 32,5 % українців особисто переказали свої кошти на рахунки української армії. Селяни відзначились вищою доброчинністю, аніж міські жителі. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dif.org.ua/ua/commentaries/sociologist_view/32anizh-miski-zhiteli.htm

В аналітичній доповіді визначені основні фактори,що сприяли зростанню активності волонтерського руху :

1) внутрішня криза, що призвела до розбалансування системи державного управління;

2) дефіцит якісних управлінських рішень

3) зовнішня криза. http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/volonter-697e4.pdf

На мою думку до зазначених факторів можна додати наступні :

1) зміна світогляду громадян України;

2) брак ресурсних можливостей у сфері забезпечення обороноздатності держави;

3) бажання зберегти мир на території держави;

4) розвиток інститут громадянського суспільства.

Отже, можна сміливо зробити висновок, що в Україні волонтерська діяльність розвивається в багатогранних аспектах суспільного життя, а також має вагомий внесок у сфері посилення обороноздатності держави. Яка полягає у здатності до захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту безпосередньо волонтерами та волонтерськими організаціями.

Волонтерський рух в Україні має свої особливі риси, хоча волонтерська діяльність лише розвивається проте ми відчули її позитивний вплив.

Размещено на Allbest.ru