Інформаційна аксіологія як вчення про цінності ідеології інформаційного суспільства

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНФОРМАЦІЙНА АКСІОЛОГІЯ ЯК ВЧЕННЯ ПРО ЦІННОСТІ ІДЕОЛОГІЇ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

Кириченко М.О.

Постановка проблеми у загальному вигляді та зв'язок з важливими науковими чи практичними завданнями. Актуальність теми дослідження в тому, що в умовах інформаційного соціуму зростає місце і роль інформаційної аксіології як основи формування ідеології інформаційного суспільства як такої соціальної архітектоніки буття, в межах якої можливе вирішення різного роду сучасних проблем - політичних, економічних, духовно-ідеологічних. Основною ланкою інформаційної аксіології слугують цінності, які у своїй багатоманітності пронизують життя індивіда в умовах інформаційного соціуму, органічна цілісність яких об'єднується у кластери інформації, знання, культури. Система інформаційних цінностей ідеології інформаційного суспільства займає фундаментальне положення у структурі людської свідомості та сприяє формуванню інформаційної свідомості і самосвідомості людини інформаційної, в основі якої цінність інформації та інформаційної взаємодії, їх вплив на особистість, соціальні групи та суспільство, та вироблення нового світогляду, нової людини, нового суспільства майбутнього [1, с. 69-80 ].

Аналіз останніх джерел і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор. Аналіз літературних джерел дозволяє засвідчити наступне. Згідно Д. Белла, постіндустріальне суспільство характеризується у першу чергу тим, що в ньому головним об'єктом людської діяльності виступає інформація, тобто її отримання, переробка, передача, розповсюдження. Розвиток інформаційних технологій привів до створення інформаційних каналів, які охоплюють всю земну кулю. Ідея інформаційного суспільства запропонована ще всередині 40-х рр. ХХ століття японським дослідником Й. Масу- дою, З. Бжезинстький нове суспільство назвав «технотронним», Р. Дарендорф - посткапіталістичним, А. Етціоні - постмодерністським, Дж. Ліхтайм - постбуржуазним, Г. Кан, В. Інорземцев - постекономічним, К. Боулдінг - постцивілізаційним, Р. Сейденберг - постісторичним, Р. Барнет - постнафтовим, С. Алстром - постпротестантським. Д. Белл першочергове значення віддає знанню, і вважає, що теоретичне знання повинно лягти в основу наукоємних виробництв, що дискурсосмислюють буття екзистенції-природи-соціуму. Тому зазначимо, що термін «інформаційне суспільство» ввели в науковий обіг у 60-і рр. Й. Масуда, Т Стоуньєр, М. Порат, Дж. Нейсбіт, Р. Катц.

Віддаючи належне наявним науковим здобуткам у сфері антропології, слід зазначити, що термін «інформаційна аксіологія» як основа формування ідеології інформаційного суспільства ще не отримав спеціального статусу та змісту, що в нього вкладається. Крім того, не виявлена сутність і не сформована її характеристика, в основі якої інформаційні цінності, що також підтверджує актуальність даного дослідження. У процесі наукового дослідження були використані фундаментальні праці з філософської антропології (культурної, соціальної, структурної, політичної) та виявлена роль антропології у процесі формування ідеології інформаційного суспільства. Значна увага приділена аналізу робіт, у яких розглянуто цінності інформації, знання, культури, що є квінтесенцією інформаційного суспільства у роботах Р. Абдєєва, В. Воронкової, О. Дзьобаня, Д. Дубова, В. Даніл'яна, М. Кастельса, О. Кивлюк, А. Лазаревича, М. Ожевана, О. Пунченка, О. Сосніна.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується стаття. Значущість інформаційної аксіології як вчення про цінності ідеології інформаційного суспільства у теоретично-концептуальному плані дискурс осмислюється не тільки за змістом, але й за засобами її кодування, способами передачі, положенням індивіда у системі інформаційної взаємодії всередині суспільства і культури. Інформаційна взаємодія є частиною соціальної комунікації, пов'язаної з процесами виробництва інформації, основу яких складають системи цінностей суспільства і культури, що сприяють формуванню ідеології інформаційного суспільства, що культивується засобами Інтернет [2, с. 198]. Формування засад інформаційної аксіології як вчення про цінності ідеології інформаційного суспільства утворюється завдяки інформаційному обміну смислами, з орієнтацією на певні аспекти інформаційних взаємодій, що потребує вивчення ціннісних установок, якими керуються люди у процесі інфовзаємодій, які сприяють формуванню системи поглядів-переконань, що виражають самосвідомість індивіда чи будь-якої соціальної групи. В основі інформаційної аксіології - дослідження цінностей інформаційного суспільства як смислоутворюючих засад людського буття, що детермінують спрямованість і мотивованість людської діяльності. Методологічними засадами дослідження інформаційної аксіології як вчення про ідеологію інформаційного суспільства слугує міждисциплінарний підхід, що базується на таких науках, як космобіологів, космопсихологія, віртуалістика, трансгуманізм, екоетика, трансперсональна психологія, імагогіка та імагологія як науки про відображення та технологію перетворення людини та універсаму а також методи і підходи, що використовуються для аналізу, - синергетичний, інформаціологічний, аксіологічний, що дозволяють глибоко проникнути в інформаційну аксіологію, яка є достатньо інноваційним феноменом, що глибоко досліджений М. Кастельсом у роботі «Інформаційна епоха: економіка, суспільство, культура» [3].

Мета дослідження - обґрунтування інформаційної аксіології як вчення про цінності ідеології інформаційного суспільства, що базується на філософській антропології, постільки вона, з однієї сторони, не тільки відслідковує, як впливають цінності на формування когнітивних моделей ідеології інформаційного суспільства, та виявлення квінтесенціальних закономірностей інформаційного соціуму.

Гіпотезою дослідження є те, що в інформаційній аксіології закладені цінності, що формуються антропологічною аксіологією. Структура цінностей є складною і багатовимірною, як і саме життя. Не менш значимою є і динаміка цінностей, яка, виражаючи конкретно-історичний характер, проникла і в інформаційну аксіологію, що формує цінності ідеології інформаційного суспільства - інформації, знання, культури. Особливо в умовах трансформації сучасного соціуму виникає потреба в культивуванні нових цінностей, які б відповідали духу інформаційної епохи, способам і формам спрямованості розвитку інформаційного соціуму. Адже суть людини в діяльності, а не у символічних смислах передачі інформації чи знань, так як призначення людини - у людинотворчій діяльності, в основу якої закладені і цінності антропологічної аксіології.

Виклад основного матеріалу. Інформаційна аксіологія - філософське знання про людську діяльність з властивими їй значеннями і цінностями. Цінність не існує ні як самодостатня «річ у собі», ні як творіння «з нічого» у свідомості, а завжди виражає їх взаємозв'язок та має об'єктно-суб'єктний характер. Звідси виникає потреба пов'язати цінність з намірами та метою, заради якої живуть люди. Тому й людина визначає себе як істоту, яка вимірює цінності, формує, оцінює і визначає. Цінності повинні бути значимими, щоб мати людинотворчий характер, слугувати людині та суспільству.

Інформаційна аксіологія як вчення про цінності ідеології інформаційного суспільства впливає гнсотизацію динамічної епохи, в основі якої економічна, політична, соціальна, духовно-ідеологічна сфера, що з необхідністю потребує формування ідеології інформаційного суспільства. Інформаційна аксіологія - мультипроцеси гностизації інформаційного соціуму, моделей-об'єктів інформаційної дійсності, інформаційних цінностей, їх обґрунтування і походження, сутності, функцій, типів, ієрархії різних цінностей, традицій, норм, ідеалів, що детермінються сучасною інформаційною епохою і мають історичне, соціальне і культурне значення для людини та інформатизації освіти, що розвивається у предметному полі глобалізації [ 4, с. 192-200 ].

Конституювання сфери ідеології інформаційного суспільства пов'язане з інтертекстуальними кореляціями, що дифереціюють інформаційні тексти, їх смислоутворюючим (людиновимірним) сенсом цінностей, пізнання природи інформаційного суспільства та етапі його розвитку, визнання цінностей, що надають смисл комунікаційним процесам та взаємообміну інформацією. В основі ідеології інформаційного суспільства закладена ідея як змодельований ідеал- результат розуміння природи, змісту, цінностей, осягнення їх у просторі і часі, тобто розуміння їх у темпоральному вимірі. Пізнання цінностей інформаційного суспільства, що представляють суть інформаційної ідеології, дискурс визначають характер і зміст інформаційного суспільства як найбільш розвинутої його форми, в якій поєднуються інформація, знання і культура, що є квінтесенцією ідеології інформаційного суспільства та просування країни до рівня високорозвинутих.

Концепт «ідеологія інформаційного суспільства» - це не тільки встановлення адекватних станів розвитку інформаційно-комунікативних технологій інформаційної дійсності, але й відповідність конкретним можливостям їх реалізації. Тому культивування ідеології інформаційного суспільства у гуманітарно-науковому дискурсі ХХІ століття передбачає засоби, що дозволяють упроваджувати інформаційну аксіологію у термінах інформаційних цінностей у контексті когнітивно-комунікативних вимірів [5, с. 137].

Інформація як складова ідеології інформаційного суспільства представляє собою деяке кодоване знання, що включає зміст, послання, повідомлення і мислиться при такому підходові інструментально, технічно, службово. Людина використовує можливості кодування, передачі і збереження цінних свідчень завдяки все нових матеріальних носіїв і високих технологій. Інформаційні простори виконують переважно роль бази даних, функції збереження і трансляції багатьом носіям, багаторазово примножуючи здібності людини, тому що інформація - це деяка прасубстанція і основа органічного і неорганічного Всесвіту, що слугує епіфеноменом інформаційного взаємовпливу. В диференціальних видах-матрицях інформаційного підходу до аналізу цінностей виокремився підхід до цінності інформації як пан-інформаціоналізму. Остання створює єдину інформаційну основу світовлаштування, тієї онтологічної і екзистенційної домінанти, первинності, що визначає роль інформації як однієї з необхідної передумов, ключових ланок і антропологічних детермінант. Процес інформаційної комунікації - це лише один з процесів символічного обміну, що не передбачає радикальних антропологічних трансформацій та онтологічних наслідків.

Як свідчить аналіз, ідеологія інформаційного суспільства - це уявлення про конкретну реальність інформаційного соціуму, конкретні цілі, способи їх досягнення, інформаційне перетворення реальності на основі знань про цю реальність. У констеляції з компонентами інформаційного суспільства сформувався рух до вироблення інформаційних цінностей (річ, енергія, інформація), а також способи отримання інформації, кожна з яких трактується у термінах реальних процесів діяльності, упорядкованості смислу цієї діяльності та аналізу можливостей. Отже, в результаті розгортання цих процесів слід спрогнозувати засоби реалізації цінностей знання, що лежать в основі ідеології інформаційного суспільства, що виявляє перед інформаційною аксіологією (гносеологією) комплекс проблем реального світу- соціуму-онтосу, пов'язаних з їх вирішенням у зв'язку з розробкою адекватної ідеології у певних формах знання, втілення їх у певних мультипроцесах об'єктивної дійсності та необхідності перетворення цієї дійсності. Знання, яке було завжди пов'язане з її носієм - людиною, до теперішнього часу не було генеральною метою активності сучасного суб'єкта. Тому сьогодні слід говорити як про вироблення знання, так і інформації, що з необхідністю перетворюються на культуру суб'єкта інформаційного суспільства. Перехід до інформаційного суспільства потребує вироблення ідеології інформаційного суспільства як системи цінностей комунікаційно-епістемологічних та культурно-цивілізаційних засад, що глибоко досліджуються А. Лазаревичем [6].

Цікавою для нас є концепції ідеології інформаційного суспільства С. Нора і А. Мінка, яку вони висунули ще в 70-х рр., назвавши суспільство «транквілізовним постіндустріальним», в якому можливе подолання соціальних напруг і об'єднання нації навколо середнього класу. У 80-і рр. О. Тоффлер висунув концепцію ідеології інформаційного суспільства, рушійною силою якого виступає цінність технології, в основі якої знання та інформація як найбільше багатство нації. Серед концепцій інформаційного суспільства слід виділити теорію Дж. Бенінгера, який поклав в основу ідеології інформаційного суспільства контроль над всією системою людської діяльності. У кінці 80-х рр. виокремилася теорія, в контексті якої інформаційні технології покликані були зробити інформацію загальнодоступною, забезпечивши кожному громадянину отримання необхідної інформації. Найважливішим продуктом вироблення ідеології інформаційного суспільства є виробництво інформації і знань, переходу їх у якість цінності інформації, ефективність якої виступає фактором розвитку інформаційного суспільства. Все це слід експлікувати як те, що сучасна людина виступає як проблема інформаційного суспільства, перетворення та її розвитку. Це у свою чергу робить зміст поняття «інформаційна антропологія» залежним від інтерпретації сутності інформації, необхідності вироблення алгоритмів, способів її функціонування і переосмислення в інформаційному контексті, формування концепції інформаційного менеджменту, що детермінує розвиток інформаційно-комунікативного суспільства [7, с. 122-134 ].

Таким чином, ідеологія інформаційного суспільства, що детермінується інформаційною аксіологією, визначається як сукупність цінностей інформаційного соціуму, в якому інформація є головним ресурсом, цінністю і капіталом, що визначає людину як багатовимірну істоту і вимагає ланцюгових перетворень на рівні соціокультурної та матеріальної дійсності, розглядається як проблема інформаційного перетворення людини і соціуму, в основі якої цінності інформації, знання та культури, що носять опосердкований характер і виступають у ролі посередника, сприяючи формуванню цінностей ідеології інформаційного суспільства. Це робить зміст поняття «ідеологія інформаційного суспільства» залежним від інтерпретації інформаційної аксіології, розуміння способів її інтерпретації та переосмислення в інформаційному контексті місії і способів людського існування. Головна задача філософської наукової спільноти - надати практичні рекомендації, що стосуються формування ідеології інформаційного суспільства на засадах цінностей інформаційної аксіології.

На нашу думку, громадянське та інформаційне суспільство як соціуми є взаємодоповнюваними, тому що в основі першого і другого типів соціуму лежить людина як головний суб'єкт інформаційного суспільства, що розвивається в умовах глобалізації. Інформація як основа розвитку громадянського та інформаційного суспільства робить її рушійною силою, основою демократизму і відкритості, плюралізму та активності людини, що потребує формування ідеології інформаційного суспільства. Тому найважливішою задачею сьогоднішнього дня є вироблення таких цінностей інформаційної аксіології, які були б корисними для людини як суб'єкта громадянського та інформаційного суспільства [8, с. 344-359].

Слід виділити практичні рекомендації, що стосуються формування ідеології інформаційного суспільства на засадах цінностей інформаційної аксіології, до яких слід віднести наступне: підвищити місце, роль і значення розвитку інформаційно- комунікативних технологій, які б сприяли розвитку інформаційного суспільства; підтримувати розвиток інформаційної інфраструктури, яка б свідчила про динаміку країн у напрямі до високорозвинутих; удосконалювати інформаційні ресурси, які б свідчили про розвиток інтелектуального потенціалу, який з необхідністю потребує вироблення ідеології інформаційного суспільства; розробити кластери духовно-ідеологічного та соціально-економічного розвитку країн, в основі яких цінності ідеології інформаційного суспільства; виявити напрями розвитку людських ресурсів, можливості яких відповідали б вимогам інформаційної доби та надати кожній людині можливість доступу до інформаційних та комунікаційних мереж; сприяти розвитку аттрактора, який би притягував всі передові інтелектуальні сили, які були б задіяні до розвитку ідеології інформаційного суспільства як «основи добробуту для всіх» та «духовно-інтелектуального коду» української нації, в основі якої цивілізаційний вектор розвитку сучасної державності та показники конкурентоспроможності вітчизняної економіки; виробити напрями концептуалізації ідеології інформаційного суспільства в контексті модернізації економіки та суспільства, пошуку автентичних цінностей інформаційної аксіології та розробити перспективи удосконалення інформаційної аксіології як складової ідеології інформаційного суспільства; розробити проективні (нові, інноваційні, сучасні, ще не вживані) ідеї ідеології інформаційного суспільства та активізувати всі передові інтелектуальні сили України на пошук перспектив упровадження ідеології інформаційного суспільства; провести «круглий стіл» за прикладом: «Українська національна ідея як духовно-інтелектуальний код соборності народу: етнічний, інтеграційний та цивілізаційний вектори» (Львів, 2011); розробити «механізм активізації суспільного руху знань, інформації, тобто використати природну соціанту підвищення духовно-інформаційної мобільності нації, - де «вертикаль» руху закріплює тяглість (консерватвиінсть), а «горизонталь» - відображає креативність (інноваційність) розвитку. Як відмічає С. Вовканич, необхідно розвивати «середовище спроможність нації як соборної здатності вирватися на передові позиції науково-технічного, економічного, а відтак - цивілізаційного прогресу...» [9, с. 25].

ВИСНОВКИ

інформаційний аксіологія цінність суспільство

Сучасна інформаційна аксіологія переносить акцент з того, якою людина повинна бути. Ідеал сучасної людини визначається сучасною ієрархією цінностей, в контексті чого виокремлюється проблема лавинного розвитку інформації, яку людина повинна ефективно використовувати, яка б відповідала задачам інформаційного розвитку суспільства. Саме тому людина повинна виробити якісно нові здібності, радикально перетворити свою сутність, образ, тілесність, наявий спосіб взаємодії з оточуючим мільтиверсумом. Філософський аналіз розвитку антропологічних концепцій дозволяє виявити перенесення акценту з розуміння людини з субстанційних онтологій на динамічні, енергійні, синергійні, а також розуміння людини з токи зору ідеально-віртуального і зверхлюдського.

Перспективи подальших розвідок у даному напрямку:

- концептуалізація сучасних складових ідеології інформаційного суспільства та її формулювання з огляду на певні принципи, що характеризують інформаційне суспільство та умови просування країни до розряду високорозвинутих країн.

БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ

1. Воронкова В. Г Формирование нового мировоззрения, нового человека, нового общества будущего // Антропологічні виміри філософських досліджень, 2013, №13, С. 69-80

2. Воронкова В. Г. Інтернет як глобальна тенденція розвитку інформаційного суспільства // Гілея: науковий вісник: зб. наук. праць, 2015, Вип. № 83, С. 198-203.

3. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество, культура; [пер. с англ. О.И. Шкаратана]. - М.: ГУ ВШЭ, 2000. - 607 с.

4. Кивлюк О. П. Глобалізація та інформатизація освіти в предметному полі філософії освіти // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії, 2014, № 57, С. 192-200.

5. Кириченко М. О. Концептуалізація когнітивно-комунікативних вимірів ідеології інформаційного суспільства у гуманітарно-науковому дискурсі ХХІ століття: методологія дослідження // Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць, 2016, Вип. 116 (1), С. 137141.

6. Лазаревич А. А. Становление информационного общества: коммуникационноэпистемологические и культурно-цивилизационные основания: монография; науч. ред. И. Я. Левяш. - Минск: Беларуская навука, 2015. - 537 с.

7. Мельник В. В. Формування концепції інформаційного менеджменту: сутність, задачі, основні напрями розвитку // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії, 2012, № 49, С. 122-134.

8. Соснін О. В., Воронкова В. Г. Інформаційне суспільство як виклик глобалізації // Час вибору: виклики інформаційної епохи: [колективна монографія] / за заг. ред. О. А. Івакіна, Д. В. Яковлева. - Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2016. - C. 344-359.

9. Українська національна ідея як духовно-інтелекутальний код соборності народу: етнічний, інтеграційний та цивілізаційний вектори (матеріали круглого столу) / за ред. В. С. Кравціва; НАН України. Ін-т регіональних досліджень. - Львів, 2011. - 62 с.

Размещено на Allbest.ru