Роль дитячих громадських організацій під час гібридної війни

Размещено на http://allbest.ru

9

УДК 061.213:316.485.26

Роль дитячих громадських організацій під час гібридної війни

О.І. Мальцева

Військовий теоретик Є. Е. Месснер в 60-ті роки ХХ століття писав: «В минулих війнах важливим вважалося захоплення території. Надалі найважливішим буде розглядатися захоплення душ у державі, з якою ворогують». Те, що зараз називають гібридною війною, він називав «бунтовійна». Бунтовійна - це війна всіх проти всіх, причому ворогом може бути і свій, а союзником - чужий. Сьогодні на сході України йде саме така - неоголошена, прихована, психологічна, інформаційна, гібридна війна. І перемога в ній буде не у того, то переможе на полі бою, а в того, то переможе у голова людей.

«Політика є мистецтвом об'єднання людей. Найважливішим завданням у бунтовійні є об'єднання власного народу і залучення на свій бік частини народу держави, з якою ведеться війна. [...] В кожної людини мають бути психологічні стріли і психологічний щит» [1].

Тому так важливо зараз виховувати підростаюче покоління до життя в умовах гібридних воєн, сформувати у дітей імунітет проти потоку неправдивої інформації, маніпуляцій з їх свідомістю. Для того, щоб у дитячі голови не проникали шкідливі ідеї, в них повинні бути міцно вкорінені ідеї цінності власної держави та свого народу, любові до своєї мови, культури, гордості за історичну спадщину своїх предків. Слід дбати про розвиток самодіяльності юних громадян. Самодіяльність - це діяльність, що здійснюється за особистим мотивом, під час якої проявляються такі якості людини, як цілеспрямованість, ініціативність, самостійність, відповідальність, творчість; це діяльність, спрямована на реалізацію суспільно-цінних та особисто-значущих цілей. Під особисто значущими цілями розуміють прагнення до самовираження та самореалізації під час самостійної діяльності, до виконання різни соціальних ролей в колективі, до розкриття свого творчого потенціалу.

Зараз відповідальність за здійснення виховання дітей держава покладає в першу чергу на школу, але це не зовсім правильно. Звичайно, загальноосвітні заклади о оплюють своїм впливом всі дітей, але асоціюються у них з примусом і те, що говориться вчителями часто сприймається учнями, як нав'язування.

Для дітей природнім заняттям є гра, у процесі якої вони легко та ненав'язливо сприймають та запам'ятовують інформацію. Гра - це основна форма роботи дитячих громадських організацій, тому вважаємо за доцільне активно залучати саме ці виховні структури для формування активних та національно свідомих маленьких українців. Нажаль, зараз в Україні недостатня кількість дитячих громадських організацій, вони не о оплюють всі дітей, а ї діяльність часто носить суто формальний характер. Особливо хочеться звернути увагу на громадські дитячі організації на сході України. Наприклад, до початку війни, наймасовішою дитячою організацією Луганської області були «Лугарі», але зараз про неї фактично нічого не чути, останні записи на офіційному сайті датуються липнем 2014-го року. Це свідчить про те, що держава приділяє недостатньо уваги розвиткові дитячого руху в Україні, не розуміє його значення, ігнорує його виховний потенціал.

Якщо звернутися до історії піонерської організації в СРСР то вона доводить, що завдяки правильно спланованій, продуманій, систематичній роботі з дітьми дитяча організація здатна порівняно швидко і ефективно виховувати прибічників певної, в даному випадкові комуністичної, ідеології, що міцно вкорінюється у свідомість особистості, яка активно формується та соціалізується. Цьому впливові не змогла протидіяти навіть сім'я, що завжди була і є найвпливовішим інститутом соціалізації. Так, наприклад, у віруючи батьків під впливом піонерії зростали діти-атеїсти, або поборники ідеї колективізації, здатні видати власного батька за приховане ним збіжжя [2]. Ми в жодному разі не призиваємо використовувати дитячі громадські організації як механізм для штампування слухняних «гвинтиків» державної машини, а хочемо звернути увагу на їх дієвість за умови підтримки на державному рівні.

За останні два десятиліття помітно зріс інтерес вітчизняних науковців до проблеми поширення дитячого та молодіжного руху в Україні, визначення їх місця у політичній, економічній, соціальній, культурній сферах. Цікавими є дослідження І. Андрухіва, В. Барабаша, В. Головенько, А. Зінченко, В. Прилуцького, В. Рябіки, Б. Савчука, В. Соколова та інших. Як фактор соціалізації підростаючого покоління розглядають дитячі та молодіжні організації О. Безпалько, Ю. Поліщук, А. Рижанова, С. Харченко.

Мета нашої статті - проаналізувати вплив дитячих громадських організацій на соціалізацію дитини та розвиток дитячої самодіяльності.

Згідно з Законом України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» (1998), дитяча громадська організація - об'єднання громадян віком від 6 до 18 років, метою якого є здійснення діяльності, спрямованої на реалізацію та захисту своїх прав і свобод, творчих здібностей, задоволення власних інтересів, які не суперечать законодавству, та соціальне становлення як повноправних членів суспільства.

Дитячим організаціям притаманні наступні функції:

• розвиваюча - забезпечують громадянське, моральне становлення особистості дитини, розвиток її соціальної творчості, вміння взаємодіяти з людьми, висувати та досягати значущих для всіх і кожного цілей;

• орієнтаційна - забезпечення умов для орієнтації дітей в системі соціальних , моральних , культурних цінностей;

• компенсаторна - створення умов для реалізації потреб, інтересів, актуалізації можливостей дитини, не задіяної в інших спільнота , членом якої вона є, для усунення дефіциту спілкування та співучасті.

Ці організації та об'єднання виступають «школою життя», первісним осередком набуття дитиною досвіду в пошуку свого місця у досить мінливому, жорсткому та стратифікованому суспільстві. Дитячі та молодіжні організації дають можливість дитині, молодій людині зорієнтуватися у системі соціальних зв'язків, оволодіти механізмами регуляції соціальної поведінки, здійснити аналіз власних можливостей та реалізувати ї .

Дитина потребує спеціальної підготовки аби бути інтегрованою в суспільство. Дитячі та молодіжні громадські об'єднання та організації займають переважно ту частину життєвого простору дітей, де ця підготовка здійснюється через: отримання соціальних знань та умінь; створення умов для вибору сфери соціальної діяльності та підготовки до неї; створення умов для неприйняття дитиною асоціальної поведінки; реалізації у соціально значущих справа особистісного ресурсу та інтересів дитини.

Дитячі громадські організації та об'єднання вибудовуються на засадах добровільності включення дітей у позитивну соціально орієнтовану діяльність. Вони реалізують права дітей на розвиток, збереження індивідуальності, свободу думки, совісті та релігії, свободу висловлення думки з усіх питань, що торкаються їх інтересів, свободу зборів, освіту, гру та відпочинок, що закріплені у відповідних документа про права дитини. Спрямованість на реалізацію прав дитини відображається в основних принципах організації життєдіяльності дитячих об'єднань.

Важлива ознака громадських дитячих та молодіжних організацій - структурованість за інтересами, віковим чи територіальним критеріями. Чітко виражена структура визначає статус кожного члена організації, дає змогу зорієнтувати дитину, підлітка, молоду людину в перспектива особистісного зростання. Крім того, поділ на первинні колективи (скаутський патруль, екологічна варта тощо) сприяє ефективному використанню в організації «методу малих груп», унаслідок чого не нівелюється індивідуальність членів організації і кожен може виявити всі свої здібності.

Структура будь-якого соціального інституту зумовлює насамперед соціальний статус суб'єктів відповідної сфери діяльності і сукупність їх функцій, від ефективності виконання яких залежать дієвість соціального інституту, стабільність певних суспільних відносин. Статус характеризується правами та обов'язками члена організації (член ради, керівник експедиції, кореспондент прес-центру та ін.).

Система цінностей організації виявляється в дотриманні традицій, звичаїв, ритуалів (посвята, збори, таборування, участь у змагання , свята, реалізація цільових програм тощо), сформованих у різни сфера життєдіяльності організації, стилі педагогічного керівництва та ін. Життєздатність традицій залежить від їх дотримання і розвитку новими поколіннями членів організації, а нехтування ними порушує наступність у житті колективу. Однак беззастережне наслідування традицій породжує консерватизм і застій у житті організації, які гальмують її розвиток (А. Мудрик) [3, с. 193].

Упорядкована система дій, утілена в різних видах символічної поведінки, формує в учасників відчуття причетності до організації, її традицій, згуртовує колектив. Цьому сприяють також символіка та атрибутика дитячих і молодіжних організацій як сукупність знаків, прикмет, образів, предметів, які вказують на належність до організації, тісно пов'язані за своїм смисловим навантаженням із метою, завданнями, основними цінностями і принципами життєдіяльності організації. Найпоширенішими символами сучасних громадських дитячих та молодіжних організацій є герб, емблема, прапор, девіз, гімн; атрибутами - сурма, барабан, форма, знаки розрізнення, відзнаки тощо.

Соціалізуючий вплив у дитячій організації також залежить від: внутрішньої структури організації та її специфічних особливостей, від мети, способу існування й діяльності. Також від історії спілки, наявності певного співвідношення чоловічої та жіночої молоді, світоглядної та дієвої спрямованості, загальноприйнятих моральних норм і духовних цінностей, психологічних особливостей її членів, загальної морально-психологічної атмосфери і духовного клімату [4, с. 67].

Одним з основних завдань сучасного дитячого руху є розвиток самодіяльності юних громадян. Можна виділити наступні характерні риси самодіяльності: самодіяльність здійснюється на основі внутрішньої мотивації; в основі дитячої та підліткової самодіяльності лежить інтерес до діяльності, до спілкування з ровесниками та дорослими; необхідною умовою розвитку самодіяльності є наявність у членів організації практичних знань, вмінь та навиків для самостійного проведення справ, особливе значення мають організаторські та комунікативні вміння та навички; сутність самодіяльності у самовираженні, розкритті творчого потенціалу; самодіяльність має суспільно-корисну спрямованість, здійснюється на користь колективу, суспільства; розвиток самодіяльності можливий лише у тому випадку, коли дитина виступає у якості суб'єкта виховання, на нього покладається відповідальність за конкретні справи у відповідності з досягнутим рівнем розвитку самодіяльності; розвиток самодіяльності відбувається успішно за умови грамотного педагогічного керівництва, що здійснюється з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей підлітків.

Розглянемо основні умови, що визначають успішність розвитку самодіяльності членів громадської дитячої організації:

1. Наявність в організації дієвого самоуправління, яке є визначальним фактором згуртованості колективу. Турбота органів самоуправління - це перш за все консолідація членів організації, створення загальних цінностей, традицій, проведення загальних справ, під час яких кожен член колективу може виконувати різні ролі: від рядового учасника до організатора справи. Це стимулює самоосвіту та самовиховання, формує установку на подолання труднощів, які виникають у процесі підготовки та проведення колективних справ. Самоуправління - це реальна можливість для ділової співпраці дітей та доросли , лідерів і всього колективу. Основою такого співробітництва є спільна участь в практичних справа , взаємна повага, вимогливість і відповідальність.

2. Розвитку самодіяльності сприяє організація взаємодії у рамках різновікового колективу, коли старші передають молодшим свої знання та вміння, традиції колективу.

3. Велике значення для розвитку самодіяльності має успіх у діяльності дітей, позитивні емоції, що її супроводжують. Полюбити можна лише те, що в тебе гарно виходить. Яку б важку справу, що потребує довготривалих зусиль не було розпочато у колективі, зацікавити нею можливо лише за умови, що перший успіх буде досягнуто швидко. Процес виховання може бути успішним тільки в тому випадкові, коли при виконанні тієї чи іншої діяльності члени дитячої організації будуть відчувати позитивні емоції, що служитимуть каталізатором для виникнення інтересу до неї і для організації її вже з ініціативі дітей.

4. Інтерес до діяльності колективу в значній мірі визначає самодіяльність його членів. Тому під час роботи з дітьми необхідно уважно підходити до різноманітних інтересів вихованців, працювати над гармонічним поєднанням інтересів особистості з інтересами колективу.

5. Суттєвою передумовою успіху у процесі розвитку дитячої самодіяльності є урахування ї вікових психологічних особливостей. Великі зміни відбуваються у соціальній ситуації розвитку старшого підлітка, для якої характерним є поступовий перехід від притаманних дитинству відносин типу «дитина - дорослий» до нового типу «дорослий - дорослий», що характеризується розширенням прав та обов'язків підлітка, наданням більшої самостійності в дія , задоволенням природної потреби в повазі його особистості з боку доросли .

6. Особливу роль відіграє суспільна (соціально-корисна) діяльність, розширення меж первинного колективу. У суспільній діяльності формуються суспільно-значущі мотиви поведінки дітей, забезпечується використання на практиці знань про основи суспільних відносин, організаторську роботу, розвиваються вміння та навики самостійних суджень та дій, відбувається усвідомлення себе у якості члена суспільства.

7. Розвиток самодіяльності дітей в значній мірі залежить від того, які склалися взаємовідносини меж членами колективу. Поведінка підлітків по суті є колективно-груповою: вони шукають в колективі ровесників способи самоствердження, підкріплення самоповаги, визнання своєї індивідуальної цінності. Від цього залежить ї самооцінка, емоційне благополуччя. Від рівня самооцінки залежить активність особистості, її участь у діяльності колективу, її прагнення до самовиховання [5, с. 317-318]. Розвиток самодіяльності дітей - це цілеспрямований та довготривалий процес, що протікає поетапно: від добросовісного виконання вказівок керівника до самостійного вибору суспільно-корисної справи та її здійснення.

Таким чином, дитячі громадські організації мають величезний виховний потенціал для формування активних, самостійних, рішучих, критично мислячих юних громадян України. Дбаючи про їх розвиток, формуючи «психологічний щит» підростаючого покоління держава буде дбати про свою національну безпеку, робити себе сильнішою в умовах гібридних воєн. Потрібно звернути увагу на цілеспрямовану методичну підготовку спеціалістів для роботи у дитячих організація , ввести для соціальних педагогів спеціалізацію «Виховна робота у дитячій громадській організації», обов'язково в усіх школах ввести додаткові посади соціальних педагогів-керівників дитячих організацій і нарешті о опити всі дітей цілеспрямованою, систематичною виховною роботою.

дитячий об'єднання соціалізація маніпуляція

Список використаної літератури

1. Почепцов Г. 3 історії поняття гібридної війни в США і Росії [Електронний ресурс]. - Режим доступу httр:// osvita.mediasapiens.ua /trends/1411978127/ z_istorii_ponyattya_gibridnoi_viyni_v_ssha_i_rosii/. - Загол. з екрану. - Мова укр.

2. Мальцева О.І. Піонерські загони як фактор комуністичного виховання школярів в УРСР (20 - 30-ті роки XX століття) / О. І. Мальцева // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка (педагогічні науки. - 2014 березень. - № 5 (288). - Ч. І. - С. 16-24.

3. Мудрик А.В. Социализация человека: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / А. В. Мудрик - 2-е изд., испр. и доп. - М. : Издательский центр «Академия», 2006. - 302 с.

4. Поліщук Ю.Й. Моральне виховання в контексті соціально-педагогічної діяльності сучасних молодіжних об'єднань / Ю. Й. Поліщук. - Тернопіль: Терноп. держ. пед. ун-т ім. В. Івасюка, 1999. - 114 с.

5. Никитина Н.И. Методика и технология работы социального педагога: учебн. пособие для студ. пед. училищ / Н. И. Никитина, М. Ф. Глухова. - М. : Гуманитар. изд. центр ВЛАДОС, 2007. - 399 с.

Анотація

Роль дитячих громадських організацій під час гібридної війни. Мальцева О.І.

У статті на основі аналізу наукових та періодичних видань з соціальної педагогіки розглянуто роль дитячих організацій у здійсненні соціалізації підростаючого покоління. Доведено, що ці організації та об'єднання виступають «школою життя», первісним осередком набуття дитиною досвіду в пошуку свого місця у суспільстві, дають можливість дитині, підлітку зорієнтуватися у системі соціальних зв'язків, оволодіти механізмами регуляції соціальної поведінки, здійснити аналіз власних можливостей та реалізувати їх .

Проаналізовано значення дитячих громадських організацій для розвитку самодіяльності дітей та підлітків. Встановлено, що це цілеспрямований та довготривалий процес, що протікає поетапно: від добросовісного виконання вказівок керівника до самостійного вибору суспільно-корисної справи та її здійснення.

Ключові слова: соціалізація, дитяча громадська організація, самодіяльність.

Аннотация

Роль детских общественных организаций в условиях гибридной войны. Мальцева О. И.

В статье на основе анализа научны и периодически изданий по социальной педагогике рассмотрена роль детски воспитательных организаций в осуществлении социализации подрастающего поколения. Доказано, что эти организации и объединения выступают «школой жизни», первоначальным центром приобретение ребенком опыта в поиске своего места в обществе, дают возможность ребенку, подростку сориентироваться в системе социальны связей, овладеть механизмами регуляции социального поведения, провести анализ собственных возможностей и реализовать их.

Проанализировано значение детских общественных организаций для развития самодеятельности детей и подростков. Установлено, что это целенаправленный и длительный процесс, протекающий поэтапно: от добросовестного выполнения указаний руководителя к самостоятельному выбору общественно-полезного дела и его осуществления.

Ключевые слова: социализация, детская общественная организация, самодеятельность.

Annotation

The Role of Children's Organizations in the Hybrid Wars. Mal'tseva O.

On the basis of scientific analysis and periodicals of social pedagogy examined the role of children's educational organizations in the implementation of the socialization of the younger generation. Proved that these organizations and associations are the "school of life", the initial focus of acquiring a child experiences in finding their place in society, allow child, adolescent navigate the system of social relations, to master the mechanisms of regulation of social behavior, to analyze their own capabilities and implement them. Analyzed the importance of children's NGOs for the development of amateur children and adolescents. Found that a purposeful and long-term process that occurs in stages: from conscientious execution of the head to the self-selection of socially useful affairs and its implementation.

The success of teen initiative depends on creating the right conditions, efficient government, the creation of mixed-age team, ensuring the success of the children, the combination of the individual with those of the team, taking into account the age of psychological characteristics of children and adolescents participate in socially useful activities, establishment of friendly relations between team members.

Key words: socialization, children's NGO, initiative.

Размещено на Allbest.ru