Главная Коллекция "Revolution" Социология и обществознание Аборт як соціальна проблема

Аборт як соціальна проблема

Історико-правовий аспект проблеми абортів, його соціально-психологічні наслідки. Новітні технології біомедицини і аборт крізь призму біоетики. Вплив аборту на репродуктивну функцію жінки. Методика формування свідомого ставлення молоді до проблеми абортів.

Рубрика Социология и обществознание
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 28.03.2019
Размер файла 200,0 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

  • Психіка -- складна річ
  • Ми не можемо контролювати тільки частину своїх емоцій, а іншим дати повну свободу. Коли жінка намагається подолати свій смуток, вона паралельно заглушає, сама того не відаючи, всі інші відчуття. Таким чином вона позбавляє себе повноцінного життя, сприймаючи все в чорному кольорі.
  • Коли жінка все ж таки відчайдушно намагається захистити свої відчуття, надійно їх приховати, вона переживає емоційну ізоляцію, постійно внутрішньо напружена. Її психічний стан погіршується. Такій жінці все складніше підтримувати відносини з оточуючими, її відчуття ніби ціпеніють. За даними одного соціологічного дослідження, 70% одружених і неодружених пар із ста опитаних розійшлися протягом року після аборту, через який їхні стосунки стали нестерпними. Чоловік тільки постійно дорікав жінці: «Чому ти така ранима? Ти повинна змінитись». Але сама вона цього зробити не могла; старалася, проте це їй не вдавалося. Жінка, як могла, пригнічувала свої почуття, але вони від цього не зникали, бо вони вирують у неї всередині і появляються кожного разу по-іншому. Коли жінка відчуває, що її відносини з чоловік украй напружені, а вона нічого не може з собою зробити, наступають депресія і відчай. Їй потрібно дати вихід своїм відчуттям, не пригнічувати їх, а шукати вирішення цього конфлікту. [22, c.65]
  • Надмірна активність
  • Багато жінок не хочуть визнати аборт як причину свого страждання. Вони навіть не розуміють, що захворіли, просто хочуть позбутися депресії за будь-яку ціну, шукаючи виходу з неї, не розібравшись в тому, чим вона викликана. А без першопричини, без точного діагнозу ніякої хвороби не подолати. Тому деякі жінки виявляють надмірну активність: робота і ще раз робота. Їхній девіз: бути постійно занятою, щоб відчуття вини не з'явилося знов. Є жінки, які зловживають алкоголем, заспокійливими засобами, навіть наркотиками, тільки б як-небудь забути про страшну втрату своєї дитини.
  • Розлади
  • Жінки доти не вилікуються, доки не дадуть волі своїм почуттям, не поділяться своїм смутком, не виплачуть свого горя. Вони страждають або від безсоння, або від жахливих снів про немовля. Їх постійно переслідують згадки про малюка, якого вони так і не побачили. Жінки не можуть без сторонньої допомоги позбутися цих думок. Буває навпаки: у жінок після аборту розвивається страшна антипатія до всього, що стосується немовляти. Вони всіляко уникають вагітних, дітей... Навіть в магазинах такі жінки похапки проходять відділ для немовлят. Вони прагнуть уникати всього того, що якимось чином нагадує їм про дітей. [22, c.71]
  • Самопокаранння
  • Буває, жінки за свою провину хочуть «розплатитися». Така поведінка, як і алкоголізм або інші зловживання -- спроба заглушити свій біль, загнати його глибоко всередину. Жінки після аборту часто об'їдаються або, навпаки, втрачають апетит через те, що втратили спокій. Деякі з них прагнуть самопокарання або навіть самознищення. Тоді вони або продовжують підтримувати любовний зв'язок, який їх принижує, або стають жінками «вільної поведінки». Вважаючи, що вони не заслуговують на справжню любов, дуже часто змінюють своїх партнерів.
  • Думки про самогубство
  • Якщо жінка перестає сподіватися на вихід з цієї ситуації, вона намагається покінчити життя самогубством. Але ж кожна така спроба -- це, по суті, крик про допомогу. Але жінка не хоче позбавити себе життя, насправді вона благає про допомогу, намагається хоча б своїм відчайдушним вчинком привернути до себе увагу.
  • Сучасне суспільство заохочує рішення жінки зробити аборт. Легалізація законів про аборти ніби підштовхує жінку до нього. Професор д-р Грассбергер називає законодавство проти абортів «захисним бар'єром», що грає роль шлагбаума. Його, звичайно, можна обійти, але, принаймні, його бачиш і можеш зупинитися перед ним. Об'єктивно мислячі лікарі, які спостерігали за жінками після аборту, погоджуються з тим, що стресовий стан загрожує їм серйозними психічними розладами.
  • Звичайно лікарі-практики визначають цей стан жінки як «надмірно емоційний стрес». Спираючись на власні наукові дослідження, професор Ванда Полтавська називає три симптоми цього стану. Це депресія з усвідомленням вини; агресія по відношенню до себе, батька дитини і до всього світу; зміни індивідуальності, що нагадують захворювання головного мозку. [22, c.74; 23, c.44]
  • Депресія з усвідомленням провини
  • Іноді депресія після аборту так важка, що може привести до самогубства.
  • Якщо доношування дитини утримує жінку від непоправних кроків, дає новий імпульс до життя, то переривання вагітності тільки ускладнює депресію. Депресивний психоз починається безпосередньо після аборту, іноді пізніше, зокрема під час клімаксу. Часто після аборту психози закінчуються втратою свідомості. Набагато частіше зустрічається депресивний невроз з хворобливим усвідомленням провини. Адже дитина -- велика таємниця буття, а жінка через материнство наближається до цієї таємниці. Французький філософ Жан Гіттон пише: «Мати готує в своїй утробі життя, яке належить вічності. В цьому -- істинна велич жінки як матері. Тому позбавлення дитини позбавляє життя її саму».
  • Тепер зрозуміло, чому жінка не може протягом всього свого життя позбутися цього відчуття вини. Воно тісно пов'язане з втратою власної гідності. Жінка відчуває, що позбавилася чогось важливого, може, навіть свого життя, пожертвувавши головним заради другорядних, скороминущих цілей. Це закон природи, одвічно властивий людській совісті. Тому не можна безкарно вбивати дитину. Жінки, що зробили це, страждають роками. Живі спогади про те, що трапилося, жінка носить в собі, не може позбутися їх. Аборт порушує гормональний цикл жіночого організму, що може спричинити ураження ендокринної системи, крім того, почуття провини з часом посилюється. Безплідність, що може бути наслідком аборту, просто «добиває» жінку, посилює агресію проти батька, дитини, що не народилась. [22, c.72]
  • Агресія
  • Агресія проти самої себе
  • Через відчуття вини жінка стає дуже нещасною і переконана, що в цьому винен її партнер. Об'єктивно -- це правильно, бо він брав участь як в зачатті дитини, так і в ухваленні рішення про аборт. Бувають навіть випадки, коли партнер примушує жінку ухвалити це рішення, часто проти її волі. Але навіть якщо ініціатором аборту є жінка, її колишні бажання після аборту різко міняються на протилежні. Якщо раніше вона думала, що не хоче дитини, то зараз, навпаки, хоче його. А змінити вже нічого не можна. Це примушує її дуже сильно страждати; і звинувачує вона в цьому як себе, так і чоловіка, партнера.
  • Агресія проти батька
  • Паралельно з тугою по втраченій дитині частішають докори чоловікові, партнеру, які у результаті переростають в справжню ненависть. Сотні жінок заявляють, що вони не можуть більше кохати чоловіка, через якого втратили дитину. Багато жінок стають сексуально байдужими після аборту. Вони проявляють ненависть, навіть огиду до чоловіків. Конфлікт між партнерами заглиблюється, його неможливо подолати. Жінки, що завагітніли до одруження і перервали вагітність під тиском партнера, в більшості випадків блискавично рвуть всі відносини з ним. Отже, разом із смертю дитини проходить і любов. Жінка втрачає довір'я до свого партнера, не почуває себе поряд із ним захищеною. Таку ж проблему переживає і чоловік після аборту -- їхнє сумісне життя приречене на невдачу.
  • Агресія проти лікаря, який робив аборт
  • Багато жінок після аборту виявляють по відношенню до лікаря гнів і агресію, тоді як чоловіки переважно вдячні йому. Жінка справедливо вважає, що вона у відчаї і депресії приходить в абортивну клініку, де її зобов'язані були попередити про можливі наслідки аборту. Жінки, яких лікар переконав доносити дитину, рано чи пізно будуть вдячні йому за те, що він зберіг життя їхньому малюкові.
  • Ці набуті властивості -- агресія, депресія, інфантильні або істеричні реакції -- з часом виявляються виразніше, а оточуючі помилково вважають їх природженими рисами. Характер жінки після аборту корінним чином міняється. Замість властивої матері ніжності з'являються черствість, нетерпимість. Оточуючі вважають таку жінку нестерпною. Ці риси вдачі стають також причиною розпаду сім'ї. Потрібно також відзначити, що в гармонійній сім'ї недопустиме саме рішення про аборт, вбивство дитини.
  • Набуті після аборту негативні риси вдачі властиві жінці тривалий час і можуть залишитися назавжди. Тут не допоможуть ані ліки, ані психотерапія, вбивство власної дитини в своєму лоні знищує структуру жіночності, негативно відображається на її душі. [22, c.78; 23, c.57; 28]
  • Наслідки аборту для сім'ї і суспільства
  • Аборт -- це найбільша трагедія в історії людства, невиліковна рана для сім'ї і суспільства. Терапевтична практика постабортного синдрому показує, що потрібно чітко розрізняти жертв аборту і тих, що пережили аборт. Жертвами завжди є маленькі, безмовні і слабкі істоти. Вони вмирають за наші гріхи: егоїзм, деградацію материнства і всього суспільства.
  • Діти, які все ж таки народилися в такому суспільстві або сім'ї, де практикують або схвалюють аборти -- це покалічені діти. Вони розуміють, що з'явилися на світло випадково. Всі ми несемо вину за це, бо там, де йдеться про життя або смерть, немає просто спостерігачів. За даними Всесвітньої Організації Здоров'я (ВОЗ), у світі проводиться щорічно 40-60 млн. абортів. Знищується стільки людей, скільки загинуло під час Другої світової війни. Без перебільшення можна сказати, що це масове вбивство. Коли вбивають щорічно 60 млн. дітей, це означає, що в масовому терорі безпосередню участь беруть 60 млн. чоловік і 60 млн. жінок. До цих 120 млн. необхідно додати ще їхніх батьків, друзів, а також лікарів, медсестер, які проводили аборт або сприяли йому. Отже, щорічно 240 млн. людей безпосередньо або опосередковано причетні до аборту. [22, c.80]
  • Змова мовчання
  • Багато лікарів і порадників не визнають постабортний синдром. Виникає питання, чи не є це фактично змовою мовчання. Ми питаємо себе, які будуть наслідки цієї змови. Зрозуміло, замовчування про існування постабортного синдрому заважає мільйонам жінок і чоловік покінчити зі злом, що їх мучить, і справді вилікуватися. Час не чекає -- аборти можуть занапастити людство.
  • Для того, щоб це зрозуміти, не потрібно ніяких інтелектуальних зусиль. Серце, гуманістична свідомість інтуїтивно підказують: аборт -- це вбивство безневинної істоти, що не народилася. А щоб вбити когось, потрібно щось знищити в собі. Вбивство невинної істоти лягає прокляттям на наступні покоління. Якщо не прислухаємося до крику беззахисної дитини -- втратимо людство.
  • Замкнуте коло насилля
  • Необхідно дослідити наслідки аборту для сім'ї і суспільства. Тут можна застосувати поняття «цикли насилля», яке вживається в соціальній патології. Йдеться про ряд подій, які закономірно повторюються, тому їх можна проаналізувати, щоб покінчити з цим насиллям. Аборт знаходиться в центрі цього кола і пояснює багато «циклів насилля», що мають місце в нашому суспільстві сьогодні.
  • 1. Жорстоке ставлення до дітей
  • Перше коло -- взаємозв'язок між жорстоким ставленням до дітей і абортом. Штучне переривання вагітності робить неможливим зв'язок матері і дитини, а також природне бажання жінки мати дитину. Жінка, що зробила аборт, під час другої вагітності боязлива і пригнічена. Вона не готова прийняти наступну дитину, особливо якщо не оплакала втрачену. Такій жінці важко торкатися до своєї дитини або годувати її грудьми; стосунки між матір'ю і дитиною розвиваються негармонійно. На плач дитини мати реагує переляком або гнівом. Коли вона не ставиться до дитини з прихильністю, то буде поводитися з нею жорстоко або недбало. Жінка, до якої в дитинстві відносилися жорстоко або недостатньо кохали, більше схильна до аборту своїх власних дітей. Отже, аборт і недбале ставлення до дитини є одночасно причиною і наслідком. Природу цього циклу не можна повністю зрозуміти, якщо не врахувати «передачі цього чинника поколінням». Тут потрібно застосувати нову терапевтичну концепцію, бо коло насилля повториться в наступних поколіннях. [23, c.39]
  • 2. Насилля над жінкою
  • Друге коло стосується чоловіка. У суспільстві, в якому жінка має право на аборт, чоловік не має права на захист дитини. А тому він може навіть не знати про своїх дітей, від яких жінка вирішила позбутися ще до їхнього народження. Чоловік іноді просто не знає про існування своєї дитини в лоні жінки, тому не може підтримувати її під час вагітності. А це може покликати за собою несприятливі для жінки наслідки. Разом з тим, коли дружина не відчуває підтримки свого чоловіка, як показали недавно опубліковані дослідження, викиднів або абортів у неї буде в двічі більше. Північноамериканські дослідження підтверджують, що 80% пар із ста після аборту розлучаються. Батьки відчувають глибоку душевну рану, коли їхні інтимні почуття принесли смерть дитині. Після аборту загостряються сексуальні розлади, частішають випадки насильства чоловіка над жінкою в різних формах. Цей феномен заслуговує уваги лікарів, які займаються лікуванням ПАС. Можна зробити загальний висновок, що аборт завжди змінює в гіршу сторону стосунки між жінкою і чоловіком. [22, c.82]
  • 3. Народжені випадково
  • Третє коло -- найгірше. Воно стосується дітей, які залишилися випадково або вибірково живими і народилися в сім'ї, де аборт -- звичайна річ. Такі діти зазвичай народжуються тільки завдяки тій обставині, що не був встановлений точний діагноз вагітності їхньої матері. Серед них:
  • Ш Статистично залишені живими. Йдеться про осіб, які народилися в країні, де ведеться планування народжуваності, наприклад, в Китаї. Дитина в цій країні знає, що це велике щастя -- жити, а ще те, що у нього були б брати і сестри, але їм «не пощастило» народитися.
  • Ш Ті, що знаходилися під питанням: бути чи не бути? Батьки довго сумнівалися, лікарі також брали участь в ухваленні рішення: зберегти дитину чи ні.
  • Ш Ті, братів або сестер яких не стало унаслідок аборту.
  • Ш Ті, яким батьки говорять: «Треба було зробити аборт, ніж нести такий тягар, як ти. Ми для тебе пожертвували всім».
  • Ш Ті, що відчувають себе перешкодою в сім'ї. Все більше таких дітей знають, що вони живуть лише тому, що під час огляду лікар помилився, і вони виключно з цієї причини з'явилися на світ.
  • Ш Ті, що все ж таки народилися, бо аборт був зроблений «не повністю».
  • Ш Ті, що жили вже тривалий час в утробі матір. Йдеться про дітей, яких вбили в пізні строки вагітності: вони ще жили і навіть народилися. А їх викинули у відро для відходів або вбили. Хоча життя цих дітей було коротким, їхня смерть залишила непоправний відбиток в душі тих, хто зробив це.
  • Ш Ті, що народилися випадково: «Якби я могла, то позбулася б в тебе ще до народження».
  • Ш Ті, що народились через нерішучість батьків: «Я так довго зволікала, що було вже дуже пізно робити аборт». [22, c.86]
  • Неблагополучні батьківські стосунки переростають в ненависть до суспільства
  • Є діти, які знають: вони живуть тільки тому, що їх бажали (бажані діти), в іншому випадку від них би позбулися. Це важке усвідомлення для психіки дитини. Ймовірно, більшість дітей знають, коли в їхній сім'ї зважаються на аборт. Які ж переживання чекають на дитину, коли їй стає відомо, що його батьки вбили брата або сестру лише тому, що ці діти не були бажані або могли народитися з недоліками -- можна лише здогадуватися. Яким страшним стає материнство, яке узяло на себе право розпоряджатися життям і смертю своєї дитини! Відносини таких дітей і батьків непостійні і невизначені. Ці діти в більшості своїй пасивні, боязкі або, навпаки, вже в ранньому віці вороже відносяться до своїх батьків або «зриваються», коли підростають. Їм властива злоба, насильство, схильність до самогубства, ненависть до суспільства (яке їх не захищає від жорстоких намірів батьків), гнів і обурення супроти батьків. Психіатри вважають, що в такому суспільстві неважко легалізувати евтаназію. Оскільки діти ніколи не довіряли своїм батькам, вони не будуть довіряти собі. В майбутньому їх лякають батьківські обов'язки. Тут важливо відзначити: ті, що народилися за таких умов не відчувають особливого щастя від того що живуть. У тих людей, які пережили природні катастрофи або концтабори, назавжди залишився страх за своє життя. Вони відчувають себе винними і запитують у себе: чи не живуть вони тільки тому, що інші померли замість них. [23, c.205]
  • Клінічні симптоми тих, що випадково уникнули аборту:
  • Ш Відчуття вини за те, що ти живеш: «Я не повинен жити, я винен в смерті свого брата» і т д.
  • Ш Страх за своє життя: «Я приречений, щось зі мною трапиться». Від цього з'являється схильність до алкоголізму, наркотиків, самогубства.
  • Ш Боязке і неадекватне ставлення до батьків, а потім, в зрілому віці, і до інших людей.
  • Ш Страх перед невідомістю: «Мені потрібно це знати, але я боюся правди».
  • Ш Недовір'я: «Мої батьки говорять, що вони мене кохають, але я не довіряю їм. Потрібно бути егоїстом і нарцисом, сподіватися тільки на себе».
  • Ш Недостатня довіра до себе. Якщо дитина не довіряє батькам, то з часом не зможе довіряти сама собі. Такі діти легко потрапляють під вплив оточуючих, не завжди позитивний.
  • Крім того, діти, що народилися в сім'ях, де практикувалися аборти, самі в майбутньому схильні робити їх. [22, c.90]
  • 4. Тиск медицини
  • Жінка, що зробила аборт, під час другої вагітності стає дуже боязкою. Цей страх підсилює і використовує медицина, яка стежить за розвитком дитини. Оскільки під час попередньої (перерваної) вагітності відносини між матір'ю і дитиною не могли сформуватися, матері буде важко прийняти свою наступну дитину. Більш того, її просто примусять не прийняти її, якщо ця дитина не розвивається так, як хотілося б. Потрібно також усвідомити, що євгенічна практика, що не пропускає в світ будь-яке «недостойне» життя, поширена майже у всьому світі. Як тільки встановлені аномалії у зародку, медицина просто примушує подружню пару зробити аборт. Батьки, що піддаються цьому тиску, ніколи не зможуть схаменутися від цього. [22, c.86]
  • Аборт як остаточне рішення
  • Для того, щоб виправдати аборт, який професор Шуянс в Лювене назвав «ультранацизмом», необхідно створити всі передумови для цього: ідеологічне коріння нацизму (якість життя (достойна/недостойна), ідеалізація людського інтелекту як щонайвищого добра і т.д.). Лібералізація абортів призвела до «кінцевого розв'язання»: усунення слабких людей, інвалідів, що «не приносять ніякої користі». Лікар-християнин не може умовчувати протиприродний зв'язок, який існує сьогодні між абортом, євгенікою і етикою. Тут перемагає право сильного, збочена мораль. А це -- згубна сила, яку необхідно узяти під контроль.
  • Нова форма евтаназії
  • Останнє коло об'єднує аборт і евтаназію. Дородова діагностика «якості життя» набуває все більшого значення, як і діагностика статі - ехоскопія, коли батьки погоджуються вбити свою дитину якщо лікарі підозрюють у неї наявність певних дефектів у розвитку або вона «небажаної» статі Немолоді люди бояться евтаназії і вибирають природну смерть, а ненародженим дітям і цього права вибору не залишають. Хоча є безліч прикладів того, що діагноз лікарів був помилковим і матері, які не погодились на аборт, народжували здорових малюків, і навіть стать у більшості випадків лікарі можуть точно визначити лише на останніх місяцях вагітності. [23, c.97]
  • Наслідки аборту торкаються всіх членів сім'ї і загрожують їхньому існуванню. А якщо руйнується сім'я, то це загроза для всього суспільства.
  • Легалізація законів про аборти заохочує штучне переривання вагітності. Після аборту жінки, якщо вони не вилікувані, перекладають вину на інших. Вони сприяють розповсюдженню смерті, лише б виправдати себе.
  • Лібералізація абортів завдала цивілізації великої шкоди. Брехня перетворилася на необхідність суспільного життя. Серйозним результатом аборту є відчай, який може привести нас до самознищення.
  • Висновок до ІІ розділу
  • Будь-яка операція схожа на революцію. Всі знають коли і як вона почалась, але ніхто не знає, чим вона закінчиться. Таке порівняння найбільш точно відображає те, що відбувається після аборту. Організм жінки налаштований на народження дитини, і всі органи працюють на її збереження і створення оптимальних умов для її розвитку. А аборт - це «переворот», який може мати серйозні наслідки і ускладнення, основні з яких ми розглянули у цьому розділі. А твердження завідувача центром планування сім'ї Інституту педіатрії, акушерства і гінекології Академії медичних наук, Лариси Новік про те, що перша вагітність, яка закінчується абортом, може стати останньою, на нашу думку, змусить замислитись кожну жінку і все суспільство загалом.
  • Розділ ІІІ. Особливості формування свідомого ставлення студентської молоді до проблеми абортів
  • 3.1 Теоретичні знання про розвиток ембріону людини
  • Коли йдеться про аборт, як вбивство людини, то ми стикаємось з найголовнішим питанням: коли ж починається людське життя? Дискусії навколо цієї проблеми об'єднані тим, що різні люди використовують різні стандарти вимірювання для визначення «людського життя». Наприклад, Геккель в біогенезі - вченні про фази розвитку плоду в утробі матері, які відповідають еволюційній теорії Дарвіна - стверджує, що ембріон проходить стадії розвитку від амеби до людини. І тривалий час науковці опирались на дану теорію при вивченні етапів внутріутробного розвитку, це вчення не виправдало себе, але нав'язувалось нам із шкільних років. Зараз деякі дають визначення «людського життя» через богослів'я та релігійні переконання. Інші дають визначення, посилаючись на певні філософські теорії і погляди. Треті дають визначення «людського життя», користуючись біологічними і науковими фактами.
  • Пропонуємо розглянути три методики вимірювання.
  • Релігійні переконання
  • Простіше за все пояснити це на прикладах людей, які можуть сформулювати свої переконання таким чином:
  • 1. Я вірю в Бога. Я вірю, що Він створює душу. Я вірю, що душа створюється під час зачаття. Тому я вірю, що людське життя починається при зачатті.
  • 2. Я вірю в Бога та існування душі, але Я не вірю, що душа створюється до народження (чи іншого моменту). Тому я вірю, що людське життя починається з народження (чи якогось іншого моменту).
  • 3. Я не вірю ні в Бога , ні в існування душі.
  • Отже, перед нами стоїть питання, від якого значною мірою залежить життя людини: чи має ембріон і плід людську душу, чи це лише частина тіла матері до певної стадії розвитку?
  • Майже всі релігії світу стверджують, що душа існує з самого зародження людського тіла, є головною частиною та основою людської суті і наділена безсмертям. Атеісти заперечують існування душі, а якщо використовують цей термін, то умовно, в значенні сукупності психічних функцій. Тому для атеїстів ембріон і внутріутробний плід - це тільки матеріал для формоутворення людини, але ще не сама людина. Вчені-матеріалісти мають не дуже чіткі критерії визначення на якій фазі вагітності плід можна назвати людиною, і більшість з них відмовляється за плодом визнавати недоторканне право на життя, бачити в ньому людську особистість. Архімандрит Рафаїл стверджує, що душа, як і Бог, об'єктивно існують, але для нас вони є предметом віри. Тому ми, як християни, звернемось до церковного вчення про те, що являє собою душа людини , спираючись на роздуми архімандрита Рафаїла: «Це - природа, розумна, динамічна, яка являє собою життєвий принцип людини і містить в собі план людського тіла. Існує три види душі: рослинний - який має наступні якості - живлення, харчування і розмноження; тваринний вид душі, до якого добавляється можливість емоційного переживання, прийняття рішень, зародки мислення, особливо образного; і людська душа , яка крім перерахованих якостей має здатність до абстрактного мислення з судженнями та ідеями, а також також спілкування з метафізичним світом. [23, c.43]
  • Головною особливістю людської душі є дух - внутрішнє око душі, завдяки якому відбувається богоспілкування і богобачення. Відповідно вченню Православної Церкви, душу створює Господь за участю душ батьків у момент зачаття, коли відбувається зародження нового життя. Тому кожна людина - це нова особистість, яка в цей час має відносини і зв'язок зі своїми батьками і предками у вигляді певних подібностей і схильностей.
  • Ембріон має людську душу, в якій знаходиться весь план майбутнього тіла, відповідно, він - людина з безсмертною душею і з ще втіленим в матерію, але з наявним в енергетичному плані тілом. Тому вбивство плоду та ембріону - це вбивство людини. Відповідно правилу Василія Великого, вбивство дитини в утробі матері карається Церквою однаково, до якого б періоду вагітності воно не відносилося б.
  • Католики вважають, що душа створюється Богом під час зачаття, але заперечують вплив і участь душ батьків , тим самим роблять незрозумілою душевну схожість, яку можна прослідкувати, як і тілесну подібність, що передається спадково.
  • Більшість протестантських конфесій і деномінацій дотримуються в цьому питанні поглядів католиків. Що ж стосується протестантських сект, які виникли недавно, то на них сильно впливає окультне учіння, а в деяких випадках кабалістичний іудаїзм. Тому в питанні про створення душі серед них немає єдиної думки.
  • Але для нас плід на всіх його стадіях розвитку - це людина, образ і подоба Божа». [1, c.66]
  • Необхідно зауважити, що кожна людина має право на власні переконання по відношенню до релігії.
  • Філософські теорії
  • Зробимо невеликий екскурс. В елліністичній філософії була поширена думка Платона про передіснування душ. Відгуки цього вчення ми знаходимо у ранніх християнських філософів-платоників Орігена і Георгія Ніського. Аристотель стверджував, що душа твориться деміургом. Для Аристотеля душа - це ідея, яка набула форми, тому творіння розглядалось як формоутворення. У стоїків було поширене учіння про логоси - духовні начала, які передаються в момент зачаття і володіють творчою силою. В індійській філософії існувала ідея перевтілення, коли душа після смерті людини переселяється в інше тіло, в тому числі і тварини. Буддизм, приймаючи ту ж теорію перевтілення, вважає душу не окремою субстанцією, а композицією духовних елементів - драхм, які людина набуває після народження. Астрологія, теософія, антропософія заперечують наявність людської душі в плоду. Тому сучасні астрологи починають створювати гороскоп з моменту народження дитини та її першого подиху. Як ми бачимо, визначення людського життя може бути дане з використанням широкої гами філософських поглядів і теорій. Вони містять соціальні і психологічні підтвердження, які можуть включати й біологічні дані.
  • Наведемо приклади сучасних філософських визначень того, коли починається людське життя:
  • · тоді, коли є свідомість;
  • · тоді, коли є рух;
  • · коли є мозкова функція чи серцебиття;
  • · коли є життєздатність;
  • · при народженні;
  • · коли дитина є очікуваною і бажаною;
  • · коли є взаємна любов;
  • · коли зародок стає схожим на людину;
  • · коли є особистість;
  • · за фізичної та розумової нормальності. []
  • За загальним визнанням, ці визначення базуються на роздумах, все ж вони залишаються теоретичними. Жодне з них не може бути доведене науково, а кожна людина має право дотримуватись власних філософських переконань. [23, c.44]
  • Біологічні факти
  • У біології людське життя визначається шляхом аналізу наукових даних про розвиток людини. В цій сфері немає протиріч. Існує лише єдиний набір даних. У медичних учбових закладах вивчається один підручник з ембріології. Чим більше результатів дають наукові дослідження розвитку плоду, тим більше наука підтверджує, що з біологічної точки зору, будь-яке окреме людське життя бере початок в той момент, коли закінчується поєднання сперми батька з яйцеклітиною матері в процесі, що називається «зачаттям», «фертилізацією», чи «заплідненням». Це так , тому, що нове створіння з моменту запліднення належить до виду Homo Sapiens, є живим, має певну стать, є повністю функціональним і розвивається.
  • Довідка з МДУ ім. М.Д.Ломоносова:
  • «С точки зрения современной биологии (генетики и эмбриологии), жизнь человека как биологического индивидуума начинается с момента слияния мужской и женской половых клеток и образования единого ядра, содержащего неповторимый генетический материал.
  • На всём протяжении внутриутробного развития новый человеческий организм не считается частью тела матери. Его нельзя уподобить органу или части органа материнского организма. Поэтому очевидно, что аборт на любом сроке беременности является намеренным прекращением жизни человека как биологического индивидуума».
  • Завідувач кафедри ембріології біологічного факультету МДУ ім. М.Д.Ломоносова, професор, доктор біологічних наук В.А.Голіченков
  • Професор кафедри ембріології, доктор біологічних наук Д.В.Попов. [14]
  • Вище вказане не є релігійним переконанням чи філософською теорією. Згадане не є предметом дискусії і не може підлягати сумніву. Це - загально прийняті наукові дані.
  • Ембріон має всі ознаки живого створіння. Тобто він здатний відновлювати власні клітини і розвивати їх відповідно певній моделі дозрівання і функціонування. Це унікальна істота, яка повністю відрізняється від інших живих організмів, повністю людиноподібна за всіма своїми параметрами, включаючи наявність 46 хромосом; яка може розвинутись тільки в повністю зріле людське створіння. Ніщо не може бути додане з моменту злиття сперматозоїду з яйцеклітиною до смерті старого чоловіка чи старої жінки, крім росту і розвитку, які були закладені з самого початку. Все, що необхідно, - це час для розвитку і дозрівання.
  • Доктор Лайлі, «батько ембріології», вперше зробивши переливання крові плоду, що знаходився в материнській утробі, сказав, що через сім днів після запліднення «…ця юна людина, керуючи своєю долею, підпорядковує собі середовище, в якому знаходиться, занурюється в губчасту висилку і, показуючи свою фізіологічну силу, пригнічує менструальний цикл своєї матері. Це - її дім на наступні 270 днів, і, для того, щоб зробити цей дім своїм житлом, зародок для себе створює плаценту і захисну рідинну оболонку. Він також без сторонньої допомоги дивним чином вирішує проблему алотрансплантації - тобто робить так, що між плодом і матір'ю, не зважаючи на імунну несумісність, яка перешкоджає пересадці шкіри чи безпечному переливанню крові один одному, встановлюється парабіоз на дев'ять місяців. Ми знаємо, що він рухається з дивовижною витонченістю у своєму життєрадісному світі, що положення плоду обумовлене його зручністю. Він реагує на біль, доторк, холод, звук і світло. Він п'є свою навколоплідну рідину більше, якщо її штучно підсолодити, і менше, якщо їй надати неприємного смаку. Він гикає і смокче свого пальця. Засинає і просинається. Він нудьгує від монотонних сигналів, але його можна легко навчити - і першого певного звуку він буде чекати на інший, який відрізняється від першого. І, нарешті, він сам встановлює день свого народження, тому, що ,безперечно , перейми - одностороннє рішення плоду.
  • Ось що ми знаємо про цей зародок, і кожен з нас, звичайно, був таким. Це той плід, про якого піклується сучасне акушерство, саме та дитина, про яку ми піклуємося після народження, яка до народження може хворіти, їй необхідно ставити діагноз і лікувати її, як і будь-якого пацієнта». [49]
  • Людський ембріон
  • Коли і де відбувається запліднення?
  • Сперматозоїди потрапляють у піхву жінки і проходять через порожнину матки у фаллопієві труби. Необхідно лише п'ять хвилин, щоб вони пройшли через порожнину матки, і ще не більше п'ятнадцяти, щоб сперматозоїди пройшли через труби і досягли яєчників. Голівка одного з сперматозоїдів проникає в яйцеклітину, що спускається по фаллопієвій трубі. Одразу після цього яйцеклітина виробляє хімічні речовини, що сприяють тому. Щоб в неї не проникли інші сперматозоїди.
  • Пронуклеос сперматозоїда, який містить 23 хромосоми, приблизно через 12 годин зустрічається з пронуклеосом яйцеклітини, яка також містить 23 хромосоми.Їх злиття відбувається протягом 2 годин. Потім, ще через 18 годин, ця клітина, з 46 хомосомами в ядрі, ділиться на дві, потім - на три клітини. Потім клітин стає 4, 8, 16 і так далі.
  • Деякі спеціалісти вважають «моментом зачаття» момент проникнення сперматозоїда в яйцеклітину. Інколи чекають злиття нуклеусів (12-14 годин), щоб сказати, що зачаття завершилося. В будь-якому випадку, створення нового життя завершується на стадії виникнення нової клітини.
  • Вагітність триває 40 тижнів. Початком виношування вважається перший день останньої менструації матері. Реальний вік дитини прораховують від зачаття. Маленька людина імплантується у поживну висилку матки на першому тижні життя. На десятий день це маленьке створіння посилає в тіло матері хімічний гормональний сигнал, який зупиняє менструальний цикл. Потім цей маленький пасажир збільшує її груди для підготовки до вигодовування і розм'якшує кістки тазу для підготовки до родів. Серце дитини починає битися на18-й день (мати тільки на 4 дні пропустила чергову менструацію), а на 21-й день воно починає перекачувати через закриту систему кровообігу кров, тип якої відрізняється від типу материнської. Мозкові хвилі реєструються на електроенцефалограмі на 40-й день. Очі, вуха і система дихання починають формуватися через чотири тижні після запліднення. На шостому- сьомому тижні , якщо м'яко погладити область губ, дитина відповідає згинанням верхньої частини тіла в одну сторону і робить швидкий рух назад руками. Це називається «загальною реакцією», бо задіяна більша частина тіла.
  • Вагітна жінка «не відчуває дитини» до чотирьох або п'яти місяців, бо внутрішня поверхня матки не є чутливою. Дитина повинна стати довжиною близько 30 см і масою близько 450 г перш ніж зможе потертися плечем об одну із стінку і вдарити бо іншу так, щоб вигнути її назовні. На восьмому тижні шлунок дитини починає виділяти шлунковий сік, а за допомогою ультразвукового стетоскопу можна почути серцебиття малюка, до цього етапу вже сформовані всі системи тіла. На 9-10 тижнях він ковтає, ворушить язиком, а якщо погладити його долоню, стискає її в кулачок. У 11-12 тижнів (3 місяці) він гарно дихає рідиною, і це продовжується до народження. Після народження він буде дихати повітрям. Він не захлинається, бо отримує кисень через пуповину. Таке дихання розвиває його органи дихання. Якщо мати палить під час вагітності, то це знижує частоту дихання плоду на 20%, що може спричинити або народження мертвої дитини, або передчасні пологи, або, як наслідок, затримку розвитку здібності до читання. В цей період формуються нігті, повіки. Відбитки пальців повністю сформовані на четвертому місяці вагітності. Почуття слуху присутнє у дитини за 24 тижні до народження (14 тижнів після зачаття), що передбачає функціонування мозку і пам'яті. Ультразвукові дослідження вперше зареєстрували сон з швидким рухом очей, характерний для стану активного сну в 23 тижні. Ненароджена дитина - свідоме, реагуюче людське створіння, яке з шостого (а, можливо, і раніше) веде активне емоційне життя. Плід може навіть навчатись, на примітивному рівні, знаходячись в утробі. В 4,5 місяці дуже яскраве світло, спрямоване на живіт жінки, змушує дитину повільно піднімати руки, прикриваючи очі. Гучна музика змушує малюка закривати вуха. Жінка, шлюб якої нещасливий, на 237% більше ризикує виносити дитину з фізичними і психологічними проблемами, ніж жінка, яка живе в спокійній обстановці. Народження - це вихід дитини з утроби матері, розрив пуповини і початок її фізичного існування окремо від матері. Єдина зміна, яка відбувається при народженні, це зміна в зовнішній системі підтримки життя дитини. Малюк до і після народження не відрізняється нічим, окрім способу отримання ним їжі та кисню. [45, 47, 50,]
  • 3.2 Ставлення студентства до штучного переривання вагітності
  • У ході дослідження ми висунули гіпотезу про те що студентство, є не досить обізнаним стосовно абортів, що й становить проблему. Але ставлення молоді змінюється . якщо цілеспрямовано використовувати ряд соціально-педагогічних методик для збільшення поінформованості з даної теми.
  • Нас цікавило ставлення аудиторії до проблеми абортів. З метою з'ясування актуального для нас питання, ми провели анкетування серед студентів стаціонарного відділення психолого-педагогічного факультету Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка. В опитуванні взяли участь 120 студентів віком від 17 до 22 років, 55 з них увійшли до контрольної групи, а 65 - до експериментальної. Студентам було запропоновано вибрати одне з тверджень в анкеті наступного зразка:
  • Як Ви ставитесь до проблеми абортів?
  • Ваш вік_________
  • Стать__________
  • Група___________
  • Виберіть твердження, з яким Ви погоджуєтесь:
  • · Це особиста справа кожної жінки або пари;
  • · Це жахливо, але краще аборт, ніж небажана дитина;
  • · Допускаю, але за медичними показаннями;
  • · Аборт - це вбивство. За нього треба карати;
  • · Дитина - повноправний член суспільства і має право на життя;
  • · Це проста медична операція, яка допомагає регулювати кількість населення;
  • · Не можу визначитись з відповіддю.
  • Дякуємо за відповідь
  • Проаналізувавши результати анкетування, ми підрахували скільки студентів погодилось з тим чи іншим твердженням і отримали такі показники (таблиця №1)
  • Таблиця №1

    • №

    Твердження

    Контрольна група

    Експериментальна група

    1

    Це особиста справа кожної жінки або пари

    22

    20

    2

    Це жахливо, але краще аборт, ніж небажана дитина

    9

    25

    3

    Допускаю, але за медичними показаннями

    7

    4

    4

    Аборт - це вбивство. За нього треба карати

    2

    -

    5

    Дитина - повноправний член суспільства і має право на життя

    13

    14

    6

    Це проста медична операція, яка допомагає регулювати кількість населення

    1

    2

    7

    Не можу визначитись з відповіддю

    -

    -
    • Більшість студентів погодились з тим, що аборт - це особиста справа кожної жінки або пари (42 чоловіки, серед 22 з контрольної групи і 20 - з експериментальної). 25 респондентів з експериментальної групи вважають, що краще перервати небажану вагітність, так думають 9 з контрольної. Дитину повноправним членом суспільства визнають 27 чоловік, серед них 14 з експериментальної групи. 13 (7 і 4 відповідно) опитаних допускають аборт тільки тоді, коли є медичні протипоказання до вагітності. 3 студенти сприймають його як просту медичну операцію, яка допомагає регулювати кількість населення. Отже, ми отримали інформацію про ставлення студентів до проблеми абортів, яка показала, що молодь переважно вважає переривання вагітності цілком допустимою операцією, і особиста справа кожної жінки або пари зважуватись на неї, тим більше, що переважна кількість респондентів думають, що краще зробити аборт, ніж народити небажану дитину. Третю позицію за кількістю голосів посідає твердження про те, що дитина є повноправним членом суспільства і має право на життя.
    • 3.3 Методика формування свідомого ставлення студентської молоді до проблеми абортів
    • У попередньому анкетуванні ми дізнались ставлення студентів до штучного переривання вагітності. Їх вибір був обумовлений власними знаннями і особистим відношенням до даного питання. Та необхідно зазначити, що студенти мало обізнані щодо особливостей, наслідків цієї операції, ставлення до неї суспільства, різних соціальних інститутів.
    • З метою збільшення знань та формування свідомого ставлення до проблеми абортів, з огляду на актуальність даного питання в сучасному суспільстві, нами було проведено ряд лекцій та практичних занять. Заходи відбувалися на базі експериментальної групи з метою виявлення змін у ставленні студентів до згаданої проблеми, тобто перевірки ефективності системи соціально-педагогічних методик.
    • Студентам було прочитано три лекції. Тема першої: «Соціальні інститути і проблема абортів» (Додаток №1). Під час якої ми ознайомили молодь з історично-правовим аспектом абортів; розкрили стан демографічної ситуації в країні та вплив штучного переривання вагітності на приріст населення; показали відношення до даної проблеми релігійних інститутів, а також зв'язок новітніх біомедицинських технологій та аборту. Студенти переглянули документальний фільм, який демонстрував та підтверджував вище згадані положення.
    • У другій лекції «Аборт як соціальна психолого-педагогічна проблема» (Додаток №2), ми поінформували студентів про види абортів, їх наслідки та ускладнення. Обґрунтували негативний вплив аборту на репродуктивну функцію жінки та її психічне здоров'я. Також було продемонстровано фільм про особливості операції аборту та її наслідки.
    • Тема третьої лекції: «Теоретичні знання про розвиток ембріону людини» (Додаток №3). У ній ми розкрили релігійні, філософські та наукові (біологічні ) погляди на початок та розвиток людського життя в утробі матері.
    • На практичних заняттях було проведено обговорення теми нашого дослідження з використанням уже відомих студентам знань. З'ясувалось, що 70% інформації було для них новизною. Особливо та, яка стосувалась наслідків аборту та особливостей внутріутробного розвитку дитини. Студентам було прочитано ряд публікацій з даної проблеми (Див. додатки №4-11). З метою виявлення змін у ставленні студентів до проблеми абортів було проведено повторне анкетування в контрольній та експериментальній групах за анкетою наступного зразка:
    • Як Ви ставитесь до проблеми абортів?
    • Ваш вік_________
    • Стать___________
    • Група___________
    • Виберіть твердження, з яким Ви погоджуєтесь:
    • · Жінка або пара мають право самі вирішувати долю вагітності;
    • · Краще зробити аборт, ніж потім не любити дитину, хоча це жахливо;
    • · Якщо є медичні протипоказання, то допускаю переривання вагітності;
    • · Аборт - це позбавлення життя . За нього треба карати як за вбивство;
    • · Дитина - має право жити, як і всі інші люди
    • · Це проста медична операція, яка допомагає регулювати кількість населення;
    • · Не можу визначитись з відповіддю.
    • Дякуємо за відповідь. Результати анкетування показали, що після проведення лекцій та практичних занять відбулися зміни у ставленні студентів з експериментальної групи до теми, що нас цікавить (Таблиця №2)
    • Таблиця №2

      • №

      Твердження
      • Контрольна

      група

      Експериментальна група

      1

      Жінка або пара мають право самі вирішувати долю вагітності

      20

      11

      2

      Краще зробити аборт, ніж потім не любити дитину, хоча це жахливо

      10

      9

      3

      Якщо є медичні протипоказання, то допускаю переривання вагітності

      6

      10

      4

      Аборт - це позбавлення життя людини. За нього треба карати як за вбивство

      3

      6

      5

      Дитина має право жити, як і всі інші люди

      12

      7

      6

      Завдяки цій операції регулюють репродуктивну функцію жінки

      1

      1

      7

      Не можу визначитися з відповіддю

      2

      1
      • Різницю між вибором студентів контрольної та експериментальної груп до і після експерименту можна прослідкувати в таблиці №3, де в цифрах продемонстровано відмінність між особистісним ставленням до проблеми абортів студентів, які прослухали ряд лекцій і які не були учасниками експерименту.
      • Таблиця №3

        • №

        Твердження

        До експерименту

        Після експерименту

        Контрольна група

        Експериментальна група

        Контрольна група

        Експериментальна група

        1

        Жінка або пара мають право самі вирішувати долю вагітності

        22

        20

        20

        9

        2

        Краще зробити аборт, ніж потім не любити дитину, хоча це жахливо

        9

        25

        10

        11

        3

        Якщо є медичні протипоказання, то допускаю переривання вагітності

        7

        4

        6

        10

        4

        Аборт - це позбавлення життя людини. За нього треба карати як за вбивство

        2

        -

        3

        13

        5

        Дитина має право жити, як і всі інші люди

        13

        14

        12

        19

        6

        Завдяки цій операції регулюють репродуктивну функцію жінки

        1

        2

        1

        1

        7

        Не можу визначитися з відповіддю

        -

        -

        2

        1
        • Висновок до ІІІ розділу
        • Існує ще безліч фактів, які демонструють нам незаперечність твердження: «дитина є людиною з моменту зачаття». Малюк, незалежно від того як його називають: «ембріон», «плід», «згусток матерії», ще в утробі матері живе повноцінним життям (психічним, фізичним, емоційним). І коли мати робить аборт, тобто вбиває свою дитину, то остання відчуває точно такий же біль, який би ми відчували за таких обставин. Очевидним прикладом цього є фільм «Безмолвный крик» - це ультразвуковий відеофільм про аборт за допомогою вакуум-аспірації, знятий в режимі реального часу доктором Натансоном, який тривалий час сам здійснював аборти. Фільм дуже вражаючий, в ньому показується на фактах, як ненароджена дитина декілька разів утікає від інструменту, що висмоктує, а частота серцебиття вдвічі збільшується. Коли дитина спіймана ,і її тіло починають розділяти, її рот широко розкривається - звідси і назва фільму.
        • Але про ці особливості внутріутробного життя дитини студентська молодь мало обізнана, що обумовлює її ставлення до проблеми абортів. Попереднє дослідження показало, що молоді люди вважають аборт вельми допустимим явищем і не сприймають його як вбивство і мало знають про наслідки такої операції. Після проведення експерименту ми з'ясували, що відношення студентської молоді до даної проблеми координально змінилось.
        • Прослідковується більш гуманне та свідоме ставлення до штучного переривання вагітності. Тоді, як у контрольній групі результати першого та другого анкетування мало варіюють, відповіді респондентів з експериментальної групи дуже різняться. Так, до експерименту 20 студентів визнали за жінкою або парою право самостійно вирішувати долю вагітності, а після - 9. 11 респондентів (проти 25 згідно першого анкетування), вважають, що краще зробити аборт, ніж народити небажану дитину. Ще цікавішим, на нашу думку, є той факт, що 13 студентів погоджуються з тим, що аборт - це позбавлення життя, рівноцінне вбивству, а при першому опитуванні з цим твердженням не погодився ніхто. А 19 молодих людей визнають за дитиною право на життя. На 6 студентів більше , ніж при першому анкетуванні, погодилось з тим, що переривання вагітності допустиме лише при медичних протипоказаннях.
        • Загальні висновки
        • 1. Ставлення різних соціальних інститутів є неоднозначним. Історичні дані свідчать про те, що до штучного переривання вагітності вдавалися ще за багато століть до нашої ери і використовували різноманітні засоби (магічні дії, вплив на психіку жінки, отруйні речовини, інструменти). Практикування абортів залежало від суспільного устрою, форми правління, політики держави, впливу вірувань і релігії. Фактично, до появи християнства, абортивна практика то поширювалась і підтримувалась законом, то заборонялась. Після секуляризації (відокремлення церкви від держави), прибічники штучного переривання вагітності отримали більше можливостей для відстоювання своїх прав. Поштовхом до цього стала легалізація абортів у СРСР У 1920 році. Ця тенденція поширилась майже на всі країни світу. Абортивна політика більшості держав дуже варіювала протягом минулого століття. На сьогоднішній день у більшості з них аборт легалізовано і визначено законодавством показання до його здійснення та допустимі строки вагітності, на яких її можна штучно перервати. Паралельно з цим активізувалась діяльність громадських рухів, які відстоюють право ненароджених дітей на життя і визнають їх повноправними членами суспільства.
        • Проаналізувавши ряд юридичної літератури, ми дійшли висновку. Що наше законодавство є недосконалим стосовно захисту прав ненароджених дітей: за ними визнається право на успадкування майна після народження, але ніяк не право на життя.
        • З правозахисною сферою межується і нова для нас наука - білетика, яка розглядає допустимість використання ембріональних тканин в новітніх технологіях кріомедицини (фетальній терапії); також досліджує етичну сторону штучного запліднення, адже при їй технології з багатьох штучно запліднених, ембріонів вибирають лише один чи декілька для подальшого виношування жінкою. А що ж робити з іншими? Виходить, що вони за волею жеребкування не мають права на життя! До речі, більшістю релігійних вчень, окрім сатанизму, аборт засуджується як вбивство повноцінної людини.
        • Дуже актуальною є проблема штучного переривання вагітності з точки зору демографії. Візьмемо приклад України: останні 10 років кількість населення стрімко падає, зростає смертність, а кількість народжених вже вдвічі менша, ніж померлих. Уже 10 років зберігається мінусовий приріст населення. Нація старіє, бо кількість людей пенсійного віку значно перевищує кількість молоді. А це дуже впливає на економіку країни, бо з такими темпами вимирання скоро нікому буде обробляти поля, вирощувати хліб і т.д.. До цього ж молодіжна політика держави не дуже спонукає до народження не те, що трьох чи двох, а й однієї дитини. А скільки їх убивають в утробі матері?
        • 2. Аборт узаконити можна, але зробити його безпечним - неможливо. Аналіз медичної, психологічної літератури показав, що штучне переривання вагітності - не проста операція, яка загрожує здоров'ю жінки. Існує величезна кількість способів переривання вагітності на різних строках, і якими б передовими і новітніми вони не були, кількість ускладнень після них у десятки разів більша - лікарі їх називають понад 100: починаючи з короткотермінових (кровотечі, запалення, порушення менструального циклу), закінчуючи довготривалими, (безпліддя) або ж летальними випадками. Також є відстрочені наслідки, які проявляються через 10-15 років, такі, як рак молочної залози, зв'язок якого з абортом довели американські медики, або ж постабортний синдром - порушення психіки жінки, що супроводжується депресією, агресивністю, неврозами.
        • Здорова жінка - це гарантія існування здорового суспільства, продовження його розвитку. А якщо наші берегині по півжиття будуть проводити в лікарнях, психологічних консультаціях, чи на обліку у психіатра, яке ж суспільство ми будемо мати? Психологами доведено, що аборт впливає на психічний стан чоловіка та дітей, яких має жінка. Тобто це не суто її особиста справа - це проблема усього суспільства.
        • 3. Існують різні погляди щодо визначення людського життя. Справді, коли ж зародок стає людиною? З точки зору релігійної людини душа вселяється в дитину в момент зачаття, тому саме з цього моменту вона є людиною. Лише деякі віровчення сповідують переселення душ після смерті в інші тіла (які часто можуть належати тваринам). Філософи також не дійшли спільної думки стосовно початку «олюднення» зародка, і їх твердження досить різноманітні, як наприклад, те, що дитина є людиною після народження або коли є свідомість, або коли є любов до дитини і т.д.. Але наукові твердження не піддаються критиці. Провідні науковці біологи в один голос стверджують, що людське життя починається в момент зачаття (злиття двох статевих клітин батька й матері), бо саме з цієї миті в маленькій зиготі закладений певний колір очей, волосся, форма нігтів та конституція тіла, задатки, що потім переростуть в здібності. Наприклад до гри на фортепіано чи малювання, і їй потрібно лише 9 місяців, щоб набути звичної для нас форми.
        • 4. Як показали результати попереднього анкетування та обговорення в групах студентів, сучасна молодь мало обізнана в особливостях початку життя та умовах пренатального розвитку дитини, не володіє інформацією щодо наслідків переривання вагітності для фізичного і психічного здоров'я жінки. З метою підвищення рівня поінформованості студентської молоді з даної проблеми, ми провели експериментальне дослідження, яке включало проведення ряду лекцій та практичних занять, що розкривали важливі аспекти аборту, як соціальної проблеми. Аналіз результатів показав, що ці соціально-педагогічні методики здійснили ефективний вплив на формування свідомого ставлення студентства до проблеми абортів.
          • ...

    Страница:


    Подобные документы

    • Гендерні особливості ставлення до аборту в суспільстві

      Аборт як один із основних способів збільшення інтервалу між появою дітей. Загальна характеристика соціальних та гендерних аспектів планування сім’ї в Україні. Аналіз особливостей ставлення чоловіків та жінок до проблеми штучного переривання вагітності.

      дипломная работа [222,1 K], добавлен 06.08.2013

    • Вплив фемінізму на сім'ю у сучасному суспільстві

      Історія становлення фемінізму як соціальної проблеми, його вплив на розвиток сучасного суспільства та погляд на сім'ю. Місце сім'ї у нинішньому соціумі, трансформація традиційного укладу. Статус жінки в сьогоднішній родині крізь призму фемінізму.

      курсовая работа [104,7 K], добавлен 22.03.2011

    • Соціальна підтримка безробітної молоді

      Теоретичні засади та нормативно-правові аспекти безробіття як соціального явища. Сутність поняття "безробіття", його соціально-психологічні та соціально-економічні наслідки. Основні напрямки соціальної роботи з безробітним населенням, державні гарантії.

      курсовая работа [46,2 K], добавлен 25.06.2009

    • Соціально-психологічні фактори алкоголізації студентської молоді

      Соціально-психологічні особливості студентства. Методика дослідження рівня залученості студентської молоді до вживання алкоголю. Корекційно-профілактична програма попередження та пом’якшення дії соціально-психологічних чинників на алкоголізацію молоді.

      курсовая работа [97,9 K], добавлен 01.04.2014

    • Проблема безробіття молоді в Україні

      Розгляд питання працевлаштування молоді в Україні. Теоретичне вивчення та обґрунтування сучасної проблеми безробіття. Проведення дослідження щодо виявлення ставлення студентів до даної проблеми; визначення її причин і пошук дієвих шляхів виходу.

      курсовая работа [736,2 K], добавлен 15.05.2014

    • Соціологічне дослідження ставлення студентів до міждержавної трудової міграції

      Причини міждержавної трудової міграції, її сутність та структурні елементи. Основні групи факторів, що впливають на ставлення молоді до проблеми переміщення робочої сили. Дослідження думок студентів про наслідки міграції та її вплив на суспільні процеси.

      научная работа [20,9 K], добавлен 11.04.2013

    • Безробіття серед молоді

      Поняття та головні причини безробіття серед молоді, його головні соціальні та економічні наслідки для держави. Шляхи та підходи до вирішення проблеми збільшення зайнятості на сучасному етапі. Проблеми випускників на ринку праці та їх розв'язання.

      реферат [28,4 K], добавлен 10.06.2011

    • Основні проблеми у молодіжному середовищі

      Молодь як об’єкт соціальних досліджень. Проблеми сучасної української молоді. Соціологічне дослідження "Проблеми молоді очима молодих" та шляхи їх розв’язання. Результати загальнонаціонального опитування молоді. Особливості розв’язання молодіжних проблем.

      курсовая работа [121,5 K], добавлен 26.05.2010

    • Соціально-психологічний портрет сучасної жінки

      Дослідження щодо відношення опитуваних до лідерства жінки: риси ідеальної жінки-керівника, проблеми при поєднанні трудового і сімейного життя. Організація соціологічного дослідження: вибірка, розробка і логічний аналіз анкети, методика опитування.

      курсовая работа [99,2 K], добавлен 22.02.2010

    • Соціально-правова держава: сутність, проблеми політичної модернізації

      Генеза, сутність та загальна типологія держав соціально-правового характеру. Проблеми та тенденції взаємозв’язку економіки і держави перехідного суспільcтва. Формування суспільного ідеалу соціально-правового характеру соціал-демократією західних країн.

      диссертация [492,9 K], добавлен 31.05.2014

    • Соціальні та психолого-педагогічні проблеми молоді

      Соціальні та психолого-педагогічні проблеми насилля над молоддю. Умови життєдіяльності молоді, яка постраждала від насильства. Соціально-правовий захист як підґрунтя соціальної роботи з молоддю. Методи роботи з молоддю, що постраждала від насильства.

      курсовая работа [60,5 K], добавлен 14.03.2008

    • Соціальні проблеми сім'ї і сімейно-шлюбних відносин

      Розпад сімей як соціальна проблема суспільства, його соціальні причини. Соціальні проблеми сімей. Типи патогенної батьківської поведінки. Характерні особливості неблагополучних сімей. Проблеми родини, що має дітей, схильних до вживання наркотиків.

      реферат [18,5 K], добавлен 13.02.2011

    • Проблема паління серед молоді

      Паління – шкідлива звичка, яка чинить негативний вплив на життя суспільства в цілому, а також на діяльність особи окремо. З'ясування відношення харківської молоді до глобальної проблеми світу. Аналіз отриманої інформації. Вплив паління на імідж людини.

      практическая работа [18,2 K], добавлен 05.06.2011

    • Теоретичні та практичні підходи соціальної роботи з дітьми та молоддю

      Соціально-правовий аспект роботи із дітьми в Білоцерківському районному центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Розробка та впровадження проектних технологій у роботі з дітьми. Надання психолого-педагогічної та юридичної допомоги молоді.

      дипломная работа [261,1 K], добавлен 04.06.2016

    • Проблема злочинності серед молоді

      Особливості життя молоді у наш час. Вплив негативних процесів на поведінку молоді. Особливості злочинності в молодіжному середовищі в Україні, ставлення молоді до незаконних дій. Етапи збирання первинних матеріалів, аналіз матеріалів дослідження.

      отчет по практике [3,0 M], добавлен 15.05.2010

    • Гендерна культура та способи її формування

      Гендер як соціальна конструкція системи соціостатевих стосунків. Гендерна нерівність та статус жінки в сучасному українському суспільстві. Статусні, соціально-психологічні, політичні та соціокультурні фактори. Гендерні підходи, стереотипи та конфлікти.

      курсовая работа [43,8 K], добавлен 15.09.2014

    • Профілактика домашнього насилля

      Домашнє насильство як соціальна проблема. Сучасні науково-теоретичні підходи до проблеми насильства. Закордонна практика організації роботи з профілактики домашнього насильства. Соціально-педагогічні технології роботи з суб’єктом насильницьких дій.

      дипломная работа [170,2 K], добавлен 25.08.2012

    • Соціальна робота з молоддю

      Соціальні молодіжні проблеми та служби для молоді. Громадські молодіжні об'єднання i цільові комплексні програми. Cуб'єкти та об'єкти соціальної роботи з дітьми i молоддю. Види та форми соціальної профілактики, допомоги (підтримки) молоді та супровід.

      реферат [604,9 K], добавлен 10.08.2010

    • Технології соціальної роботи з дітьми, які зазнали насильства у сім’ї

      Теоретико-методологічні засади проблеми насильства дітей у сім’ї і способи її вирішення в рамках соціуму. Його види та наслідки, розробка системи соціально-педагогічної профілактики цього явища. Способи соціальної реабілітації дітей з таких сімей.

      курсовая работа [69,2 K], добавлен 03.03.2014

    • Молодь і дозвілля

      Дозвілля як особливість проведення вільного від роботи часу. Види і особливості молодіжної поведінки в неформальних обставинах. Проблеми формування життєдіяльності молоді в вільний час. Тенденції розвитку дозвілля молоді, шляхи його вивчення в соціології.

      курсовая работа [39,6 K], добавлен 05.04.2013

    Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
    PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
    Рекомендуем скачать работу.

    © 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены