Соціально-психологічний супровід процесу реінтеграції особистості з різним груповим статусом в умовах сучасного соціуму

Размещено на http://www.allbest.ru/

Соціально-психологічний супровід процесу реінтеграції особистості з різним груповим статусом в умовах сучасного соціуму

Завацька Н.Є.

Журба М.А.

Блискун О.О.

Завацький Ю.А.

Жигаренко І.Є.

У статті розкрито особливості соціально-психологічного супроводу процесу реінтеграції особистості з різним груповим статусом в умовах сучасного соціуму. Здійснено концептуальне обґрунтування соціально-психологічних основ реінтеграції молоді в умовах сучасного соціуму; поглиблено психологічні знання про феномен реінтеграції молоді з позицій системно-інтегративного та генетико-моделюючого підходів; розширено уявлення про соціально-психологічну специфіку оптимізації процесу реінтеграції молоді в умовах сучасного соціуму; визначено й обґрунтовано принципи, методи, прийоми та психотехнології системи соціально-психологічного забезпечення процесу реінтеграції молоді в умовах сучасного соціуму, наукову основу якої складають, зокрема, теорія соціалізації, когнітивно-поведінковий підхід; підходи в рамках скрипт-теорії; теорія активного соціально-психологічного навчання та ін. Розкрито можливості використання задіяного методичного інструментарію при проведенні системних досліджень феномену реінтеграції особистості; запропоновано інтегративно-інваріантні психотехнології системи соціально-психологічного забезпечення процесу реінтеграції молоді, спрямованих на оптимізацію цього процесу в умовах сучасного соціуму. Отримані наукові дані та вироблені на їх основі рекомендації можуть бути використані соціальними психологами, соціальними працівниками, соціологами, фахівцями та практиками, які займаються проблемами реінтеграції особистості в умовах сучасного соціуму; у психопрофілактичній роботі з молоддю щодо запобігання антисоціальної активності, зменшення девіацій у поведінці тощо. Розроблена система соціально-психологічного забезпечення процесу реінтеграції молоді може бути рекомендована для впровадження у закладах освіти, консультаційних Центрах, Центрах соціально-психологічної адаптації, Центрах медико-соціальної та соціально-психологічної допомоги з метою оптимізації процесу реінтеграції особистості в умовах сучасного соціуму. Матеріали дослідження можуть бути використані при підготовці освітньо-професійних та освітньо-наукових програм з оптимізації процесу реінтеграції особистості у соціум.

Ключові слова: особистість, реінтеграція, соціально-психологічне забезпечення процесу реінтеграції, груповий статус, сучасний соціум.

SOCIAL AND PSYCHOLOGICAL SUPPORT OF THE PROCESS OF REINTEGRATION OF PERSONALITY WITH DIFFERENT GROUP STATUS IN THE CONDITIONS OF MODERN SOCIETY

Zavatska N.Ye., Zhurba M.A., Blyskun O.O., Zavatskyi Yu.A., Zhyharenko I.Ye.

The article reveals the features of socio-psychological support of the process of reintegration of the individual with different group status in modern society. The conceptual substantiation of social and psychological bases of reintegration of youth in the conditions of a modern society is carried out; deepened psychological knowledge about the phenomenon of reintegration of young people from the standpoint of system-integrative and genetic-modeling approaches; the idea of socio- psychological specifics of optimizing the process of reintegration of youth in modern society is expanded; the principles, methods, techniques and psychotechnologies of the system of social and psychological support of the process of reintegration of youth in modern society are determined and substantiated, the scientific basis of which consists, in particular, the theory of socialization, cognitive-behavioral approach; script theory approaches; theory of active socio-psychological learning, etc. Possibilities of using the involved methodical tools at carrying out of system researches of a phenomenon of reintegration of the person are opened; integrative- invariant psychotechnologies of the system of social and psychological support of the process of reintegration of youth, aimed at optimizing this process in the conditions of modern society, are proposed. The obtained scientific data and recommendations made on their basis can be used by social psychologists, social workers, sociologists, specialists and practitioners who deal with the problems of reintegration of the individual in modern society; in psychoprophylactic work with young people to prevent antisocial activity, reduce deviations in behavior, etc. The developed system of social and psychological support of the youth reintegration process can be recommended for implementation in educational institutions, counseling centers, centers of social and psychological adaptation, centers of medical, social and socio- psychological assistance to optimize the reintegration of the individual in modern society. The research materials can be used in the preparation of educational- professional and educational-scientific programs to optimize the process of reintegration of the individual into society.

Key words: personality, reintegration, social and psychological support of the reintegration process, group status, modern society.

Постановка проблеми

реінтеграція молодь соціум

В умовах сучасного соціуму особливого значення набувають адаптаційні можливості молоді, стійкість її емоційної сфери та стресостійкість. Події останнього часу свідчать про це з безумовною переконливістю. Крім того, серйозні соціально-економічні і, на загал, цивілізаційні зрушення, що відбуваються в українському суспільстві останні десятиріччя, вимагають звернути особливу увагу на проблеми вимушеної міграції молодих людей та процес їх реінтеграції у соціум. Тому звернення до соціально-психологічних основ забезпечення ефективності процесу реінтеграції молоді в умовах сучасного соціуму досить актуальне.

Зміни у суспільстві супроводжуються процесами, які мають значний вплив на зміну соціальної дійсності. Новим явищем стала вимушена міграція. Військово-політичні зіткнення, соціально-економічні кризи призвели до значного зростання чисельності вимушених переселенців, спричинили істотні зміни у настроях і світогляді молодих переселенців, в їх способі життя, соціальних настроях.

Масові вимушені переміщення породжують безліч проблем, пов'язаних із соціальною інтеграцією та реінтеграцією. Реінтеграція вимушених переселенців, які потрапили у нове і багато в чому незвичне для них соціокультурне середовище, часто проходить болісно, вимагає великого часу і у багатьох переселенців взагалі не завершується (Vashchenko, 2019).

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Вивчення процесу соціальної реінтеграції вимушених переселенців необхідно з метою оптимізації управління зазначеним процесом з урахуванням національної специфіки і більш повного задоволення потреб, як індивіда, так і інтересів суспільства і держави. Актуальність отримання нового знання в цьому напрямку обумовлена і недостатньою вивченістю міграційних процесів в цілому. Міграційні процеси, зокрема процеси вимушеної міграції, вимагають глибокого наукового осмислення й вироблення дієвих науково обґрунтованих заходів з боку суспільства і держави, які блокують негативні тенденції в їхньому розвитку і забезпечують оптимальний розвиток. Дослідження вимушених переселенців та особливостей їх соціальної реінтеграції дозволяє виявити соціальні показники, які становлять наукову і практичну значимість.

В останнє десятиліття з'явилися публікації, присвячені проблемам вимушених переселенців. Проблеми їх соціальної адаптації розглядаються в роботах О. Блинової, Н. Завацької, Л. Корель та ін. Вивчається трудова міграція, адаптація змушених мігрантів, інтелектуальна міграція, міграція молодих фахівців (Є. Красинець, Є. Кубишин). Головна увага зосереджена на аналізі нової міграційної ситуації, яка склалася у зв'язку з військово-політичною ситуацією, економічною кризою.

До робіт, пов'язаних з вивченням міграції необхідно віднести дослідження З. Данилової, яка приділяє значну увагу проблемам соціальної адаптації; праці О. Саргаєва, П. Чукреєва, присвячені регулюванню процесів міграції на ринку праці. Дослідження, присвячені питанням прав і політичних уподобань вимушених мігрантів проводилися Г. Вітковською, О. Воробйовою, О. Громовою; соціальної адаптації та інтеграції мігрантів в соціум - Б. Жогіним, Т. Масловою, О. Назаровою, В. Шаповаловим та ін.

При аналізі процесів адаптації вимушених переселенців використані результати досліджень, присвячені питанням їх психологічної адаптації (В. Гриценко, В. Каліненко). Серед зарубіжних дослідників слід відзначити роботи Г. Гудвіна-Гілла, П. Невалайнен, які приділяють увагу проблемам вимушеної міграції.

Роботи сучасних вчених цінні використанням статистичного матеріалу, який дозволяє аналізувати умови життя переселенців, фактори адаптації, труднощі, з якими змушені мігранти стикаються при переїзді, рівень толерантності населення по відношенню до мігрантів, причини мігрантофобії, положення мігрантів на ринку праці.

Зазначається, що розробкою проблем міграції займаються представники різних наук - психологи, економісти, демографи, екологи, політологи, філософи, правознавці, що цілком виправдано комплексним характером проблеми. При цьому, як правило, спостерігається концептуальна невідпрацьованість, полегшений підхід до встановлення причин і соціальних наслідків вимушеної міграції.

Проблеми міграції молоді та її реінтеграції на нових місцях проживання не отримали серйозної теоретичної і методологічної розробки.

Складні і багатогранні процеси соціальної реінтеграції вимушених переселенців стали предметом дискусій на науково-практичних конференціях і семінарах.

При цьому розробка і реалізація на всіх рівнях управління ефективної міграційної політики може сприяти оперативному, ефективному і безконфліктному включенню мігрантів у соціум, їх реадаптації та у значній мірі обумовлювати позитивні тенденції реінтеграційних процесів, знімати соціальну напругу в регіонах прийому мігрантів і зміцнювати стабільність (Thoman, Smith, Silvia, 2011).

Проте, проблеми міграції молоді та її реінтеграції на нових місцях проживання не отримали серйозної теоретичної і методологічної розробки.

Аналіз джерел з проблеми дослідження демонструє недостатність наукової інформації з питань соціальної інтеграції та реінтеграції вимушених переселенців, їх роль і місце в соціальній структурі, що дозволяє зробити висновок про недостатню вивченість особливостей зазначеного процесу. Не виділені й етапи процесів соціальної інтеграції та реінтеграції, не визначені в належній мірі форми і методи роботи з вимушеними переселенцями.

Мета статті - розкрити особливості соціально-психологічного супроводу процесу реінтеграції особистості з різним груповим статусом в умовах сучасного соціуму.

Виклад основного матеріалу і результатів дослідження

Завдання дослідження полягали в уточненні визначення статусу вимушеного переселенця; визначенні критеріїв та особливостей процесів соціальної інтеграції та реінтеграції вимушених переселенців; розробці методів дослідження процесів соціальної інтеграції та реінтеграції вимушених переселенців; наданні, на основі фактичного матеріалу, характеристики ролі і місця вимушених переселенців в соціальній структурі сучасного суспільства; запропонуванні більш ефективних форм і методів роботи з соціальної реінтеграції вимушених переселенців; формулюванні науково обґрунтованих рекомендацій успішності процесу реінтеграції вимушених переселенців в умовах сучасного соціуму.

На розробку методологічної бази дослідження вплинули нові психосоціальні технології, пов'язані зі швидко мінливим зовнішнім середовищем міграції (соціальним, економічним, політичним, правовим). В ході дослідження використана комплексна методика, що включає в себе спостереження, інтерв'ю, експертні опитування, аналіз документів.

В результаті проведеного дослідження стало можливим розробити концептуальні засади реінтеграції вимушених переселенців, виявити можливості для ефективної адаптації мігрантів і зниження рівня соціально-психологічної напруженості в суспільстві з урахуванням ступеня соціальної реінтеграції молоді в соціум; обґрунтувати доцільність і необхідність поширення адаптованих механізмів соціальної реінтеграції молоді; обґрунтувати теоретичні, а також практичні пропозиції щодо підвищення ефективності процесу соціальної реінтеграції молоді.

У дослідженні соціальна реінтеграція розглядається як діяльність, спрямована на оптимізацію взаємовідносин людини з навколишнім соціальним середовищем, оцінку ситуації і корекцію поведінки людини у відповідь на зміни, що відбуваються. Результат ефективної соціальної реінтеграції обумовлюється

узгодженням потреб індивіда до потреб соціального середовища, в яке він входить.

Теоретичні і практичні першопричини вимушеного переселення молоді, її вплив на суспільно-політичні та соціально-економічні процеси обґрунтовуються досить різнопланово і неоднозначно. Міграція взагалі, а вимушена міграція особливо характеризується як своєрідна рухливість населення, зокрема молоді, під впливом обставин, що спонукають людей змінити місце проживання. Як правило, ці обставини включають в себе специфічні комбінації несприятливих політичних, економічних, соціально - психологічних і цілого ряду інших факторів. Значною мірою вони позначаються на процесах реінтеграції безпосередньо на новому місці проживання.

Зовнішня міграція, крім явно виражених негативних процесів, обумовлює і позитивні тенденції, сприяючи оптимізації демографічної ситуації, зміцненню кадрового потенціалу промислового і сільськогосподарського виробництва в стратегічно важливих регіонах, прискореному розвитку малих міст, сільських населених пунктів.

Соціальна реінтеграція молоді являє собою процес не тільки активного пристосування індивіда до умов нового соціального середовища, але і здатність в процесі взаємодії створювати механізми активної зміни і перетворення середовища життєдіяльності тієї території, куди переселилися на нове місце проживання мігранти.

Для вирішення проблем з різних видів міграції (біженці, вимушені переселенці, трудові мігранти та ін.) потрібні відповідні методи, які необхідно враховувати при розробці та реалізації державної міграційної політики.

В якості методик емпіричного дослідження були використані: аксіобіографічна методика виявлення ціннісних орієнтацій А. Вардомацького, методика аналізу економічних стереотипів, розроблена О. Ваніною, методика виділення типологічних груп населення, що розрізняються за рівнем соціально-економічної адаптованості (Г. Готліб).

Було встановлено, що ступінь реінтеграції вимушених переселенців визначається характером їх зв'язків на особистісному і груповому рівнях з соціальними інститутами і групами, органами влади та управління, а також співвідношенням соціальних і економічних показників рівня життя вимушених переселенців та місцевого населення, зближенням (збігом) образів «Ми» і «Вони», що характеризує ідентифікацію переселенців, взаємним засвоєнням вимушеними переселенцями і місцевим населенням елементів культури, соціальних норм і цінностей.

При цьому рівень особистого та сімейного доходу, рівень освіти, наявність або відсутність роботи, заняття некваліфікованою працею або відсутність постійної роботи у вимушених мігрантів ідентифікуються ознаками низької реінтеграції.

Встановлено, що в умовах трансформації сучасного суспільства міграційні процеси зазнали змін: змінилися масштаби міграції, її зміст, напрямки, характер, форми. Всі ці явища мають свій прояв у сучасному розвитку вимушеної міграції молоді. Вимушені переселенці, які адаптуються в сучасному суспільстві, істотно впливають на його соціальну структуру в силу свого статусу і гостроти проблеми. Для ідентифікації соціальної групи - «вимушені переселенці» - використані характеристики реінтеграції є фоном, на якому проходить соціальна адаптація молоді: причини залишення постійного місця проживання, отримання статусу, вік, сімейний стан, освіта, місце народження, матеріальне становище. Основними характеристиками ступеня соціальної інтеграції та реінтеграції вимушених переселенців є їх освіта і фах, стан на ринку праці і зайнятість, доходи і споживання, майнова забезпеченість, наявність нерухомої власності, якість житлових умов (Zinchenko, Nosov, Mateichuk, Mamenko, Popovych, 2019).

Аналіз основних характеристик соціальної інтеграції та реінтеграції вимушених переселенців дозволяє зробити висновок, що в сучасних умовах соціальний статус цієї групи низький, а існуюча тенденція до його зниження не слабшає. Значимість факторів, що визначають рівень адаптованості вимушених переселенців, ранжирується у напрямку зниження кореляції: соціальний статус, тривалість перебування на новому місці, характер наявних і доступних ресурсів, розвиненість мотивації досягнення.

Стосовно досліджуваної групи вимушених переселенців, процеси соціальної інтеграції та реінтеграції припускають три складові. Перша - постійно присутній реінтеграційний фон, що супроводжує всі основні стани та пов'язаний з пристосуванням на новому місці. Друга - це адаптація до життєдіяльності в нових економічних умовах і, як наслідок, до нового соціального статусу. Третя - визначена біфуркаційним ходом розвитку сучасного суспільства, коли адаптивне навантаження, яке припадає на суб'єкт інтеграції, характеризується великим числом соціально-значущих інноваційних змін в одиницю часу. Всі ці складові, що впливають одночасно, ускладнюють процес соціальної реінтеграції вимушених переселенців.

Результати дослідження приводять до висновку про те, що серед соціально-психологічних показників переважають оцінки, які свідчать про низький ступінь соціальної реінтеграції.

Фактори, які детермінують процес соціальної реінтеграції - це соціально-економічні, правові умови, з якими зіткнулися вимушені переселенці, а також суб'єктивні позиції головних учасників цього процесу, що характеризують їх мотивацію долати труднощі, сподіваючись головним чином на себе і не відмовляючись від допомоги.

Тенденції процесу реінтеграції полягають у домінуванні позитивних підстав для зближення на суб'єктивному рівні, що ускладнюється протиріччями, які містяться в соціумі (соціально-економічні труднощі). Очевидно, що спонтанний характер соціальної реінтеграції важко передбачити. Дії влади і громадськості є необхідними умовами формування способів досягнення і гармонізації інтересів вимушених переселенців, як головних цілей реінтеграції.

Досвід дослідження соціальної реінтеграції вимушених переселенців свідчить про те, що їхні проблеми виникають як відповідь на труднощі, реально позначені в житті молодих людей. Отримані результати дозволили оцінити не тільки традиційні (економічні) проблеми, а й позначити приховані, що з'явилися пізніше як реінтеграційні, включаючи питання соціальної взаємодії і соціального самопочуття.

У проведеному дослідженні оцінки дещо розходяться з наявною думкою про те, що залучення вимушених переселенців має згубне значення. В окремих випадках це так, але велика частина вимушених переселенців (73,6%), які не збираються повертатися на колишнє місце проживання, активно включаються в життя спільноти, тому пошук компромісів неминучий.

Цікавою з точки зору аналізу проблем вимушених переселенців видається участь групи експертів. Дослідницька діяльність у зазначеній сфері показує, що в умовах вимушеної міграції актуальність регіональних комплексних досліджень цього процесу не викликає сумніву; вони мають бути максимально наближені до вирішення проблем вимушеної міграції.

Для визначення механізмів управління цим процесом важливо не тільки уявити статистичні дані, що характеризують міграційні потоки, а й визначити особливості «входження» вимушених переселенців. До числа таких особливостей в результаті проведеного дослідження, віднесено: розселення вимушених переселенців не рівномірне за адміністративними територіями; велика частина вимушених переселенців «осідає» у міській місцевості, багато хто з них при цьому змінюють статус сільського мешканця на міського; визначається компактність розселення вимушених переселенців за місцем їх вибуття; для вимушених переселенців характерним є зниження життєвого рівня, професійного статусу і роботи за фахом, як джерела існування. Все це містить підстави для десоціалізації, впливає на зміну ціннісних орієнтацій.

Таким чином, досліджуване соціальне явище свідчить про новий етап у розвитку соціально-економічних відносин в сучасному суспільстві. Зміни, що відбулися у ньому вплинули на процес соціальної дійсності. Новим явищем стала вимушена міграція.

Проблема соціальної реінтеграції вимушених переселенців до нових умов життя є однією з актуальних в сучасному суспільстві. Сучасне соціальне середовище генерує різноманіття способів і засобів впливу на кожну людину, на які вона має так чи інакше реагувати. У ситуації вимушеної міграції потрібно приймати неординарні рішення, докладати незвичайні зусилля, щоб впоратися з загрозою або викликом, втратою і збитком - адаптуватися до ситуації, що виникла і успішно реінтегруватися.

Аналіз дослідження, спрямований на виявлення специфіки процесу реінтеграції вимушених переселенців, показав залежність ступеня успішності цього процесу не тільки від особистісних особливостей, але також від можливостей приймаючого суспільства. Характерними рисами вимушених переселенців є якість і спосіб життя; зміна внутрішньосімейних і міжособистісних відносин; підтримка рівня доходу незайнятого населення з числа вимушених переселенців за рахунок випадкових приробітків; формування установок на більш гідний рівень життя; існування в цій групі осіб, зневірених відновити соціальний статус, втрачений внаслідок переїзду на нове місце проживання, втрати роботи і заробітку. Всі ці характеристики визначають специфіку процесу соціальної реінтеграції вимушених переселенців.

Будучи найменш соціально-захищеною групою населення, вимушені переселенці найбільш гостро відчувають на собі матеріальні нестатки і психологічні перевантаження від незадоволених потреб у роботі і, отже, в засобах для підтримки життєдіяльності.

Однією з умов досягнення успіху в галузі соціальної реінтеграції вимушених переселенців стає науково-обгрунтована методологія оцінок їх стану, соціального захисту, уніфікація термінології, об'єктивне знання параметрів, найважливішими і найбільш ефективними засобами досягнення якої є соціально-психологічні технології (Zavatskyi V., Zavatskyi Yu., Spytska, 2018).

Вимушена міграційна ситуація, її соціально-громадська складова стали актуальними. Сучасні міграційні процеси розцінюються як унікальний і цікавий, викликаний фундаментальними парадигмами суспільного розвитку феномен.

В регіонах, де питання вимушеної міграції стоять дуже гостро, проблема з наукової точки зору вивчена недостатньо. Практично немає субрегіональних робіт локального охоплення, які дозволяли б судити про особливості складу вимушених переселенців, про їх реінтеграцію.

Анкетування дозволило встановити, що практично у всіх вимушених переселенців соціальний статус знижується. У вимушених переселенців соціальна реінтеграція завжди проходить повільніше і важче.

Для покращення і прискорення процесу успішної соціальної реінтеграції вимушених переселенців необхідно: створити центри соціально - психологічної допомоги; забезпечувати житлом; виділяти або створювати спеціальні робочі місця на приймаючій території або навіть територіях сусідніх регіонів (якщо в цьому є необхідність); розробляти науково-методичні підходи, уточнювати класифікації категорій вимушених переселенців.

Наведені дані про склад вимушених переселенців, про проблеми їх соціальної реінтеграції необхідні для того, щоб на їх основі запропонувати комплекс заходів щодо характеру соціальної політики, яка має проводитися для більш ефективного вирішення питань в галузі соціальної реінтеграції молоді. Сприяння у поверненні вимушених переселенців - також важливий елемент державної політики.

Відомо, що соціальна реінтеграція може мати і зворотну дію - соціальну дезадаптацію, яка може деформувати соціальний простір особистості і порушувати її функціонування. Щоб уникнути цього з'являється нагальна необхідність вироблення і здійснення активної і комплексної стратегії, спрямованої на оптимізацію соціальної реінтеграції вимушених переселенців. Особливого значення набуває політика соціального та правового захисту, спрямовані на підвищення ефективності заходів, що сприяють соціальній інтеграції вимушених переселенців. При розробці цих заходів повинні всебічно враховуватися особливості процесу соціальної реінтеграції вимушених переселенців. Пошук соціальних технологій регулювання цих процесів має виключно важливе значення.

В результаті проведеного дослідження обґрунтовано необхідність комплексного підходу до вирішення проблеми соціальної інтеграції та реінтеграції вимушених переселенців, орієнтованого на об'єднання різних методів і підходів. Стосовно досліджуваної проблеми уточнені поняття: вимушена міграція, вимушений переселенець, соціальна інтеграція та реінтеграція; визначені основні показники, що характеризують процеси соціальної інтеграції та реінтеграції вимушених переселенців; вироблені методологічні підходи і методи дослідження соціальної інтеграції та реінтеграції вимушених переселенців; розроблений і апробований інструментарій соціально- психологічного аналізу процесів соціальної інтеграції та реінтеграції вимушених переселенців; виявлено критерії і чинники, що обумовлюють характер процесу реінтеграції вимушених переселенців, показані регіональні особливості їх впливу; визначені стратегії соціальної інтеграції та реінтеграції вимушених переселенців до нових умов життєдіяльності; обґрунтовано необхідність розробки і впровадження соціально-психологічних технологій роботи з вимушеними переселенцями, що включають нормативно-правові, інформаційні елементи тощо.

Результати дослідження показали, що наразі соціальна реінтеграція вимушених переселенців представляється невід'ємною частиною сучасних не тільки соціальних, але і політичних процесів, сприяє цивілізованому зближенню і виступає як умова формування стабільного єдиного простору безпеки. Попередження небажаних наслідків міграції можливе при дотриманні взаємовигідних умов, які мають базуватися на інтересах приймаючої сторони і бути захищені законодавчим порядком. Недостатня розробленість теоретичних аспектів проблеми в чималому ступені позначається на міграційній практиці.

Кризова ситуація в економіці не дозволяє виділити більш-менш значні ресурси на вирішення проблем облаштування та соціальної реінтеграції переселенців. Почасти це пояснюється недооцінкою інтелектуального, ділового, професійного потенціалу вимушених переселенців, їх інвестиційних можливостей в самостійному вирішенні складних питань працевлаштування, житла, соціальної адаптації. Більше того, до цих пір лише мала частина переселенців об'єднана в громадські організації і асоціації, а вже створені організації слабкі організаційно і фінансово, вони часом просто ігноруються владними структурами в центрі і на місцях.

Назріла необхідність спиратися на наукові методи вивчення та управління міграційними процесами.

Стає все більш очевидною необхідність об'єднання зусиль вчених різних наукових галузей, які професійно займаються розробкою вирішення проблеми міграції, введення в практику проведення наукових сесій, конференцій та семінарів з освітленням підсумків в засобах масової інформації, регулярної публікації наукових праць, аналітичних доповідей.

Необхідно сконцентрувати зусилля вчених і фахівців на розробці розгорнутої системи показників та індикаторів соціально-психологічного моніторингу облаштування та соціальної реінтеграції вимушених переселенців, вивченні життєдіяльності та міграційних настроїв. Проведене дослідження свідчить про необхідність здійснювати на основі запропонованої системи щорічні обстеження зазначених категорій молоді і представляти результати комерційним структурам, громадським, урядовим та неурядовим організаціям, зацікавленим в такого роду інформації.

При цьому, право експертизи має передбачати втручання цієї структури на будь-якій стадії розробки і реалізації проекту, а її негативний висновок означати припинення даного проекту до усунення причин, що викликали таке рішення.

Подальшому вирішенню проблеми облаштування і соціальної реінтеграції молоді могли б сприяти і такі заходи, як створення інформаційної бази даних про потребу регіонів у працівниках різного профілю і кваліфікації, наявності житлових і виробничих умов в місцях передбачуваного їх розселення; здійснення громадського контролю за витрачанням фінансових коштів з держбюджету і матеріальних ресурсів, що виділяються для надання допомоги вимушеним переселенцям в облаштуванні та зайнятості; об'єднання зусиль зацікавлених міністерств і відомств в реалізації галузевих і територіальних соціально-економічних програм, спрямованих на житлове будівництво, створення нових робочих місць, розвиток соціальної і виробничої інфраструктури; активізація ролі засобів масової інформації у формуванні громадської думки щодо доброзичливого ставлення до вимушених переселенців і біженців.

Вважаємо, що здійснення даного комплексу заходів сприятиме ефективній соціальній реінтеграції молоді у соціум, забезпечуючи тим самим соціальну і політичну стабільність.

Отже, соціальна реінтеграція молоді, зокрема вимушених переселенців, є процесом входження в інше соціальне середовище, що супроводжується оволодінням навичками, вміннями взаємодіяти з навколишнім середовищем, засвоєнням норм, установок, цінностей і прийняттям їх для створення власної лінії поведінки в новій сфері. Цей процес є, з одного боку, самостійною діяльністю зі своєю логікою, а з іншого боку, супутнім результатом діяльності, спрямованої на реалізацію головної мети.

Будучи багатостороннім, багаторівневим, багатоетапним процесом, соціальна реінтеграція включає в себе реінтеграцію соціально-психологічну, професійну і культурну. Структура цього процесу є взаємодією соціокультурної ситуації реінтеграції та соціокультурної адаптивної потреби.

Рід діяльності, форми організації переселенських груп створюють умови міжособистісного спілкування, які сприяють різним механізмам взаємосприйняття (міжгруповому або міжособистісному). Ці механізми, в свою чергу, обумовлюють тенденцію прийняття інновації - варіант ідентифікації і, в кінцевому результаті, призводять до різного ступеня інтеграції в інше соціокультурне середовище: коли цінності і норми приймаючої культури засвоєні і прийняті особистістю при втраті раніше придбаних цінностей; коли особистість відмовляється від нової культури, зберігаючи свою культурну ідентичність; коли жодна з культур не сприймається особистістю як рідна - криза ідентичності; коли досягається рівновага в процесі ідентифікації, особистість частково ідентифікує себе з новим середовищем, частково зберігає свою культуру.

Як показало поглиблене вивчення проблеми вимушеної міграції, на динаміку міграційних процесів серйозний вплив надають два основних блоки факторів. Це перш за все різного роду деструктивні політичні і соціально - економічні процеси, що викликають вимушені міграції; а також позитивні - розвиток ринкових відносин і демократизації, яка веде до полегшення переміщень людей.

У зв'язку з цим програми соціально-економічного розвитку повинні більш тісно ув'язуватися з вирішенням проблем міграції, включаючи вимушену, маючи на увазі, перш за все, створення для переселенців в регіонах переселення гідних умов облаштування та соціальної реінтеграції. Ці заходи можуть бути реалізовані державою тільки на основі консолідації зусиль всього суспільства, коштів місцевих бюджетів, позабюджетних джерел, благодійних і громадських організацій, а також більш активної участі у вирішенні проблем самих мігрантів.

Однак, аналіз багатьох документів і суперечливої практики, показав, що саме інноваційні можливості молоді не беруться в розрахунок при здійсненні нововведень і перетворень. Вони постійно стикаються з важко вирішуваними проблемами працевлаштування, отримання житла та ін. Іншими словами, відбувається розчарування, психологічний стрес від зустрічі з дійсністю.

Формування науково обгрунтованої міграційної політики передбачає відмову від усередненого підходу до вимушених переселенців, виявлення в усіх сферах соціально-економічного та суспільного життя джерел і чинників для більш повного задіяння їх творчого, ділового та трудового потенціалу, ефективної соціально-психологічної адаптації до нових умов. Необхідно мати ефективний інструмент постійного відстеження ситуації і контролю за змінами, що відбуваються в середовищі вимушених переселенців для наукового аналізу становища і наступного своєчасного використання заходів щодо коригування здійснюваних заходів і програм у сфері міграційної політики.

Дослідження показало, що останнім часом відбулося своєрідне поєднання предметних полів вимушеної міграції та прав людини. Ця обставина підвищила значимість правової компоненти соціальної реінтеграції молоді.

Розгляд питань вимушеної міграції останнім часом йде в загальному аспекті глобалізації. При цьому рамки сучасного соціально-економічного розвитку сприяють зближенню міграційних питань з проблемами кризового розвитку.

Доцільно по-новому, з глибоко наукових позицій осмислити соціальну реінтеграцію як один з головних компонентів сучасної науки, що дозволяє глибоко усвідомити теоретичні аспекти.

Теоретична розробка проблеми дозволила сформувати концептуальні погляди на сукупність уявлень про сутність соціальної реінтеграції вимушених переселенців, виявити супідрядні характеристики переселенських процесів і поведінкових характеристик молоді, яка реінтегрується у соціум.

Наслідки міграції проявляються в різних сферах: політичній, соціальній, економічній, культурно-психологічної та інших. Ці наслідки мають як позитивний, так і негативний характер.

З огляду на соціальну диференціацію міграційних потоків, що розрізняються своїми економічними укладами, способом життя, традиціями і моральними засадами, необхідно вжити заходів щодо використання можливостей молоді і активного її залучення до вирішення господарських і інших задач.

Отже, розкрито сучасні проблеми реінтеграції молоді в умовах вимушеної міграції. Показано, що ступінь реінтеграції вимушених переселенців визначається характером їх зв'язків на особистісному і груповому рівнях з соціальними інститутами і групами, органами влади та управління, а також співвідношенням соціальних і економічних показників рівня життя вимушених переселенців та місцевого населення, зближенням (збігом) образів «Ми» і «Вони», що характеризує ідентифікацію переселенців, взаємним засвоєнням вимушеними переселенцями і місцевим населенням елементів культури, соціальних норм і цінностей. Стосовно досліджуваної групи вимушених переселенців, процес їх реінтеграції припускає наявність таких складових: постійно присутній реінтеграційний фон, що супроводжує всі основні стани та пов'язаний з пристосуванням; адаптація до життєдіяльності в нових економічних умовах і, як наслідок, в новому соціальному статусі; та складова, визначена біфуркаційним ходом розвитку сучасного суспільства, коли адаптивне навантаження, яке припадає на суб'єкт інтеграції, характеризується великою кількістю соціально-значущих інноваційних змін в одиницю часу. Всі ці складові, що впливають одночасно, ускладнюють процес соціальної реінтеграції вимушених переселенців.

З метою реалізації принципу комплексності в оцінці результату процесу реінтеграції молоді введено інтеграційний показник - соціально-психологічна спроможність/неспроможність особистості.

З цією метою були задіяні стандартизована методика дослідження особистості (СМДО) (Л. Собчик), «Методика визначення антиципаційної спроможності особистості» (В. Менделевич), «Тест на визначення самооцінки» (Дембо-Рубінштейн), «Методика діагностики стилю саморегуляції поведінки» (В. Моросанова), методика «Діагностика деструктивних установок у міжособистісних відносинах» (В. Бойко), «Шкала прояву тривоги» (В. Норакідзе), методика «Діагностика невротизації» (В. Бойко).

Встановлено, що обстежена група характеризується: низькою самооцінкою; середнім, з тенденцією до високого, рівнем цинізму; середнім, з тенденцією до високого, рівнем агресивності; середнім, з тенденцією до низького, рівнем ворожості; антиципаційною неспроможністю; невисоким рівнем, але акцентуйованим стилем саморегуляції поведінки; низьким рівнем невротизації, низьким рівнем прояву тривоги; високим рівнем прихованої жорстокості; середнім рівнем відкритої жорстокості, обґрунтованого негативізму, невдоволення і негативного особистого досвіду.

Кореляційний аналіз, виконаний за допомогою непараметричного критерію рангової кореляції Спірмена, показав тісний взаємозв'язок між змінними і дозволив виділити низку тенденцій і закономірностей, які були враховані при розробці соціально-психологічної технології реінтеграції молоді в умовах сучасного соціуму.

Насамперед, це стосується зв'язку загальної антиципаційної спроможності і її компонентів з іншими змінними, а саме з загальним рівнем саморегуляції поведінки і його компонентами, а також з самооцінкою і такою деструктивною соціальною установкою, як прихована жорстокість.

Тісний взаємозв'язок між змінними дозволив провести факторний аналіз даних.

Грунтуючись на отриманих результатах обох аналізів, зроблено висновок про те, що антиципаційна спроможність може стати провідною у зміні соціальної поведінки і успішності процесу реінтеграції молоді в умовах сучасного соціуму.

Відзначається, що після стандартизації даних за допомогою z-оцінок був проведений кластерний аналіз, в результаті якого виділено 3 типи респондентів, для визначення рівня особистісного розвитку яких застосоване поняття «соціально-психологічна спроможність/неспроможність» (Н. Колесникова). Наголошується, що дане поняття дозволило більш точно визначити рівень розвитку особистості і пояснити причини десоціалізації, а також те, яким чином респонденти компенсують власну соціально-психологічну неспроможність в процесі реінтеграції.

Встановлено, що соціально-психологічна спроможність/неспроможність особистості - це багатокомпонентне утворення, яке характеризує рівень розвитку особистості, саморегуляція поведінки якої здійснюється на основі загальної антиципаційної неспроможності, при цьому особистості характерні деформованість, деструктивність соціальних установок, неадекватність самооцінки. Зокрема, емпірично встановлено, що соціально-психологічна неспроможність виражається у загальній антиципаційній неспроможності її компонентів - особистісно-ситуативному, часовому, просторовому; у наявності деструктивних соціальних установок у міжособистісних відносинах, формуванні психотичного рівня психопатологічних розладів особистості, акцентуйованому профілі саморегуляції поведінки, неадекватній самооцінці.

За критерієм соціально-психологічної спроможності/неспроможності виділені три групи респондентів: соціально-психологічно спроможні (С-ПС); соціально-психологічно неспроможні зі зниженим соціальним потенціалом (С- ПНзсп); соціально-психологічно неспроможні з низьким соціальним потенціалом (С-ПНнсп).

Висновки

Розкрито змістовно-процесуальні засади побудови і реалізації системи соціально-психологічного забезпечення процесу реінтеграції молоді в умовах сучасного соціуму, основу якої складала інтегративно-інваріантна технологія розвитку соціально-психологічної спроможності молоді, яка спирається на теорії соціалізації, когнітивно - біхевіоральний, системно -інтегративний та генетико-моделюючий підходи і включає методи корекції скриптів в процесі активного соціально - психологічного навчання, самоперепрограмування і творчість, як свідоме оформлення цілісного сценарію власного життя. На основі сукупності критеріїв і показників ефективності процесу реінтеграції виділені і описані рівні соціально-психологічного забезпечення цього процесу. На їх основі виявлено типологічні особливості груп респондентів, що сприяють підвищенню їх соціального потенціалу, створенню умов для успішної соціокультурної адаптації та процесу реінтеграції загалом, вибору напрямку діяльності у роботі з кожною з груп, визначення найбільш ефективних засобів і методів на основі використання методичної, ресурсної та організаційної складових запропонованої системи. Доведено, що впровадження системи соціально-психологічного забезпечення процесу реінтеграції молоді в умовах сучасного соціуму дозволяє значно підвищити соціально-психологічну спроможність молоді та ефективність цього процесу, оскільки забезпечує більш інтенсивний розвиток стилю саморегуляції поведінки і її компонентів; загального рівня антиципації і її складових; формування адекватної самооцінки; просоціальної переорієнтації екзистенційних цінностей, оптимальної й позитивної корекції життєвих цілей, зміни моральних настановлень та реконструкції свідомості і самосвідомості; сприяє позитивній корекції деструктивних соціальних установок і особистісних розладів у молоді. Встановлено обернено - пропорційний зв'язок між віком і ефективністю інтегративно -інваріантної технології та виявлено, що заходи системного впливу були більш ефективними для групи С-ПНзсп у порівнянні з групою С-ПНнсп респондентів з низьким соціальним потенціалом.

References

1. Thoman D., Smith J., Silvia Р. (2011). The resource replenishment function of interest. Social Psychological and Personality Science. num 2. Р. 592 - 599. [in English].

2. Vashchenko I. (2019). Features of socio-psychological adaptation of young people in the situation of migration. Problems of modern psychology: coll. Science. works of Kamyanets-Podilsky National University named after Ivan Ogienko; GS Institute of Psychology Kostyuk NAPS of Ukraine. For science. ed. S.D. Maksymenka, Л.А. Onufrieva. Vip. 44. Kamyanets-Podilsky: Axiom. P. 31- 53. [in English].

3. Zavatskyi V.Yu., Zavatskyi Yu.A., Spytska L.V. (2018). Subjective well-being of personality: socio-psychological aspects. Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Vol. 5, No. 1. Ivano-Frankivsk: Precarpathian National University of Vasyl Stefanyk P. 114 - 119. [in English].

4. Zinchenko S., Nosov Р., Mateichuk V., Mamenko Р., Popovych І. (2019). GroshevaAutomatic collision avoidance system with many targets, including maneuvering ones. Bulletin of university of Karaganda. Vol. 96 num 4. Р. 69 - 79. [in English].

Размещено на Allbest.ru