Соціально-філософський аналіз Інтернету як соціального інституту в умовах розвитку інформаційного суспільства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний авіаційний університет

Соціально-філософський аналіз Інтернету як соціального інституту в умовах розвитку інформаційного суспільства

І.В. Литовченко

Анотація

У статті здійснюється соціально-філософський аналіз особливостей становлення, розвитку та функціонування Інтернету як відносно нового соціального інституту, завдяки якому в інформаційному суспільстві реалізуються, задовольняються різноманітні потреби індивідів, соціальних груп, соціальних організацій, спільнот тощо. Особлива увага приділяється аналізу нових можливостей Інтернету, використання ресурсів якого стало невід'ємною частиною різних сфер життєдіяльності людей у суспільстві: соціальної, економічної, культурної, політичної, освітньої, медичної тощо. Автором показано основні ознаки, особливості та функції Інтернету як соціального інституту. Зазначено, що важливими ознаками інституту Інтернету є наявність відповідних норм, правил, зразків і моделей поведінки та комунікації, а також організаційних та управлінських елементів, що забезпечують їхнє дотримання та виконання.

Ключові слова: соціальний інститут, інституціалізація, Інтернет, інформаційне суспільство, інформаційно-комунікаційні технології, комп'ютерна мережа, інформація, комунікація.

Social and philosophical analysis of the Internet as a social institution in conditions of information society development

Introduction. In conditions of the information society development we are active observers and actors of the establishment and functioning of a fundamentally new social institution - the Internet. The aim of this article is the socio-philosophical analysis of the Internet peculiarities as a social institution of information society. Research methods are sociocultural and systematic approaches in their dialectical unity, as well as structural-functional method, principles of interrelations and unity of historical and logical ^nition. Research results. The scientific works of D. Bell, J. Baudrillard, M. Castells, J. Naisbitt, A. Toffler, A. Turen, F. Fukuyama, etc. deserve special attention in the comprehension of the new information reality. The scientific developments of P. Bourdieu, B. Latour, H. Blumer, J. Law, H. Garfinkel, E. Goffman are actual in studying peculiarities of Internet institutionalization. Scientific searches of A. Antypova, L. Drotianko, S. Ischuk, O. Kirnytskyi, V. Lyah, V. Onoprienko, S. Ordenov, T. Poda, I. Skyba and others are devoted to the information society peculiarities, possibilities of information and communication technologies, role of the Internet in the domestic philosophical opinion. Discussion. As a social institution the Internet plays a role as an intermediary, translator of economic, political, social, cultural, religious norms, values, behavior models of different social groups. This social institution is becoming an important component of the institutional modern society structure, which integrates, regulates and coordinates the variaty of individual human actions, regulates social relations and connections in social networks, virtual communities, interactive platforms and the entire global network in particular. The Internet has a significant influence on traditional social institutions, transforming their content, forms, functions and others. Conclusions. The development of information and communication technologies has contributed to the emergence, spread and penetration of the global Internet in all human life spheres. The rapid evolution of the Internet has caused significant changes in the structure, forms and functions of social institutions. In fact, Internet became a new social institution, which meets the urgent needs of information society members in communication, information, interaction, etc., and also organizes and regulates different social practices. The development of the Internet as a social institution is proceeding at a rather fast pace and contributes to the transformation of the system of social connections and relations, development and implementation of new social norms, rules, values, beliefs, behavior models, etc. Today the Internet has all the features of the social institution, which performs important functions, meeting the actual needs of information society members.

Keywords: social institution, institutionalization, Internet, information society, information and communication technologies, computer network, information, communication.

Вступ

Важлива роль у соціальній системі суспільства належить соціальним інститутам, що організують та регулюють діяльність людей у різних сферах: соціальній, економічній, політичній, освітній, науковій, культурній тощо. Соціальні інститути виконують необхідні для функціонування та розвитку суспільства функції, зокрема: задоволення фундаментальних соціальних потреб членів суспільства; закріплення, відтворення, розвитку, структурування, систематизації, оптимізації соціальних відносин та взаємодій; формування, розвитку і трансформації соціальних норм, традицій, норм, правил, моделей поведінки тощо; забезпечення комунікації, інтеграції, закріплення соціальних зв'язків та ін.

Система соціальних інститутів виникла в давні часи і сьогодні є досить складною, проте важливою особливістю функціонування та розвитку суспільства. Необхідно зауважити, що соціальні інститути виникали і трансформувалися відповідно до потреб і викликів суспільства, забезпечуючи організацію та регулювання відносин у різних сферах життєдіяльності людей. Сьогодні, в умовах розвитку інформаційного суспільства, ми є активними спостерігачами та акторами становлення і функціонування принципово нового соціального інституту - Інтернету. В нових реаліях сучасності відбувається стрімке проникнення Інтернету практично в усі сфери суспільного життя.

Інтернет являє собою досить складний та багатоаспектний феномен, що потребує цілеспрямованого комплексного вивчення, зокрема за допомогою міждисциплінарного підходу. В означеній роботі дослідження Інтернету як соціального інституту інформаційного суспільства здійснюється на основі соціально-філософського аналізу.

Мета та завдання статті. Метою даної статті є соціально-філософський аналіз особливостей Інтернету як соціального інституту інформаційного суспільства, що забезпечує стійкі форми соціальних відносин та взаємодій як між окремими індивідами, так і всередині соціальних груп, між соціальними організаціями, спільнотами тощо.

Методологія дослідження. Аналіз Інтернету як соціального інституту інформаційного суспільства ґрунтується на засадах комплексного застосування методологічних підходів і методів соціально-філософського дослідження. Основними методологічними засобами дослідження інституційних особливостей Інтернету в умовах розвитку інформаційного суспільства стали соціо- культурний і системний підходи в їхній діалектичній єдності. Структурно-функціональний метод дав можливість здійснити цілісний аналіз особливостей Інтернету як соціального інституту, а також його функцій, що задовольняють важливі потреби суспільства під впливом застосування інформаційно-комунікаційних технологій, які сприяють перетворенням у суспільстві. Принцип взаємозв'язку використано для встановлення взаємозв'язку між розвитком комп'ютерних та інформаційно-комунікаційних технологій, можливостей глобальної мережі Інтернет та процесами і змінами, що відбуваються в різних сферах життєдіяльності людей, соціальних зв'язках, відносинах тощо. Теоретичний аналіз Інтернету як соціального інституту в умовах становлення інформаційного суспільства заснований у роботі на принципі єдності історичного й логічного.

Результати

Становлення інформаційного суспільства характеризується глобальною зміною парадигми та стрімким розвитком інформаційно-комунікаційних технологій, глобальної мережі Інтернет, що проникають в усі сфери суспільного життя, а інформація та знання набувають значення основних стратегічних ресурсів. Зауважимо, що протягом останніх десятиліть феномен Інтернету став предметом для численних дискусій та об'єктом досліджень представників широкого спектру соціо-гуманітарних та технічних наук. На початку ХХІ ст. вже накопичений значний об'єм теоретико-прикладних досліджень, що дозволяють зрозуміти особливості функціонування і впливу Інтернету на життєдіяльність суспільства загалом та на соціальні інститути зокрема. Так, на особливу уваги в осмисленні нової інформаційної реальності заслуговують наукові праці Д. Белла, М. Кастельса, Е. Тоффлера, А. Турена та ін., в яких характеризуються особливості сучасного суспільства, визначається й аналізується роль інформаційно- комунікаційних технологій в якісно нових умовах життєдіяльності людей. Становлення і розвиток глобальної культури на основі застосування новітніх інформаційно-комунікаційних технологій у глобальному вимірі стали об'єктом наукових досліджень Ж. Бодрійяра, Д. Нейсбіта, Ф. Фукуями тощо.

Актуальними у вивченні особливостей інституціона- лізації Інтернету є наукові розробки П. Бурдьє, Б. Латура, Г. Блумера, Дж. Ло, Г. Ґарфінкеля, І. Гофмана, в яких дослідники показують сутність соціального, де віртуальність, мова, комунікація, повсякденність взаємодіють за допомогою мереж (Кирницький 2017, 5).

Дослідженням особливостей інформаційного суспільства, можливостей інформаційно-комунікаційних технологій, ролі Інтернету у вітчизняній філософській думці присвячені наукові пошуки О. Антіпової, Л. Дротянко, О. Кирницького, В. Ляха, В. Онопрієнка, С. Орденова, Т. Поди, І. Скиби та багатьох інших дослідників.

Проте у значній кількості наукових досліджень різних галузей наукового знання, що присвячені всебічному вивченню Інтернету та його ролі і значенню у соціальних процесах суспільства, процеси інституціалізації Інтернету практично залишаються поза увагою науковців, що обумовлює соціально-філософський аналіз означеного явища у науковій думці.

соціальний інтернет інформаційний

Обговорення

Сучасне суспільство характеризується стрімким і всеохоплюючим розвитком інформаційно-комунікаційних технологій та Інтернету, що обумовлює появу нових форм та засобів соціальної діяльності, соціальної взаємодії та комунікації. Міжнародна, глобальна комп'ютерна мережа Інтернет стала новим потужним не тільки різновидом засобів масової інформації, а й соціальним інститутом. В епоху швидкого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій глобальна міжнародна комп'ютерна мережа формує середовище для здійснення економічних операцій, політичної взаємодії, освітньої діяльності, широкого спектру соціальних та міжкультурних комунікацій, організації дозвілля, релігійних дій, туристичних подорожей тощо. За порівняно короткий проміжок часу Інтернет із спеціалізованої комп'ютерної мережі перетворюється на потужний соціальний інститут, важливими функціями якого є задоволення потреб людей, соціальних груп, спільнот, суспільства загалом у комунікації, отриманні інформації, формуванні та розвитку соціальних зв'язків і відносин, освіті, дозвіллі, розвагах тощо. У даному контексті Інтернет можна охарактеризувати як культурно-комунікативний соціальний інститут, що має свою відповідну внутрішню організацію та виконує важливі функції в загальній соціальній системі суспільства, задовольняючи важливі потреби людей.

Як соціальний інститут інформаційного суспільства Інтернет виконує важливу роль посередника, транслятора економічних, політичних, соціальних, культурних, релігійних норм, ціннісних орієнтацій, моделей поведінки, що здійснює вплив на формування відповідних світоглядних орієнтирів, переконань та відповідної поведінки у представників різних соціальних груп. Між учасниками Інтернет-комунікації формуються відповідні соціальні зв'язки та взаємовідносини.

Зростання інформаційно-комунікаційних можливостей Інтернету як соціального інституту створив передумови формування у віртуальному просторі специфічних груп користувачів, об'єднаних певними спільними інтересами та потребами, що отримали сьогодні назву «інтернет-спільноти» та виступають новим видом соціальності, в якій присутні соціальні норми, правила, соціальні ролі, моделі поведінки, особливості комунікації та взаємодії тощо. Взаємодія в Інтернет-мережі обумовила появу і активний розвиток низки різноманітних «віртуальних світів», суб'єктами яких є реальні та віртуальні індивіди, групи та спільноти.

У даному контексті головним чинником комунікативних змін та можливостей стає глобальність. Форми і типи комунікації є практично загальнодоступними глобальними цифровими ресурсамии, завдяки яким фактично будь-яка людина планети, незалежно від території перебування та рівня життя, має можливість стати користувачем глобальної мережі Інтернет. У результаті виникає ситуація, коли в межах інтерактивної комунікації, взаємодії в мережі зустрічаються представники різноманітних соціальних груп, де стираються соціальні та демографічні кордони - люди різних професій, релігій, віку, статусу, країн мають можливість спілкуватися та взаємодіяти між собою. А Л. Дротянко справедливо зауважує, що в сучасному інформаційному просторі «руйнуються усталені зв'язки, етичні, релігійні, політичні і т.п. ідентичності» (Дротянко 2011, 5). Тобто розміщені у мережі Інтернет платформи, сайти, форуми, соціальні мережі, різноманітні інтерактивні майданчики тощо формують нову систему комунікації, взаємовідносин та взаємодій у віртуальному світі, який охоплює практично весь реальний світ людей, а також різні види і галузі людської взаємодії, соціальні групи і спільноти, що, в свою чергу, обумовлює появу й поширення розроблених у мережі нового типу світогляду, переконань, норм, правил, законів, цінностей, потреб та способів їхнього задоволення.

У даному контексті прослідковуються ознаки інституціалізації, що передбачають процес визначення, формування і закріплення певних соціальних норм, правил, статусів і ролей, а також оформлення їх у систему, функціонування якої передбачає задоволення відповідних потреб користувачів мережі Інтернет. Важливо зауважити, що саме ці аспекти процесу інституціалізації - становлення соціальних інститутів простежуються у наукових поглядах низки представників світової та вітчизняної наукової думки. Так, у працях відомого представника інституціалізму Д. Норта соціальні інститути визначаються як правила і норми поведінки, що структурують повторювані взаємодії між індивідами, а також, як механізми, що забезпечують виконання цих правил (Норт 2000, 1112). У дослідженнях представника структурного функціоналізму Т. Парсонса зазначається, що соціальні інститути являють собою нормативні моделі, завданням яких є визначення того, що в даному суспільстві вважається належним, прийнятним, законним або очікуваним у дії та соціальних взаємовідносинах (Парсонс 1966, 800). На думку видатних представників української наукової спільноти Є. Головахи та Н. Паніної, важливими аспектами процесу інституціоналізації є становлення і прийняття суспільством нових соціальних правил, законів, норм, традицій та ритуалів, створення організаційних структур, які відповідають за відтворення і дотримання цих правил, формування ставлення індивідів, соціальних груп, спільнот тощо до соціальних правил і організованих структур, що віддзеркалює погодженість людей із цим інституціональним порядком (Головаха 2001, 6). Досліджуючи особливості інституціалізації, Н. Черниш зазначає, що процес становлення соціального інституту передбачає заміну спонтанної та експериментальної поведінки індивідів передбачуваною поведінкою, яка очікується, моделюється, регулюється завдяки визначенню і закріпленню соціальних норм, правил, статусів і ролей, а також приведенню їх у систему, що здатна функціонувати, задовольняючи відповідні соціальні потреби у суспільстві (Черниш 2003, 466). В умовах інформатизації світового соціуму, як справедливо зауважує С. Орденов, змінюються не лише суспільні уявлення, цінності і норми, а й певні погляди та почуття, що обумовлює трансформацію суспільної свідомості (Орденов 2017, 59). Сьогодні в Інтернеті ми спостерігаємо формування і відтворення власної Інтернет-культури, ієрархії цінностей, системи символів, нової своєрідної мови тощо. Тобто в межах Інтернет-середовища відбувається активне конструювання нової особливої соціальної реальності.

На основі зазначеного вище, можемо прослідкувати, що Інтернет як соціальний інститут інформаційного суспільства виконує важливу роль у формуванні і впровадженні в індивідуальну та суспільну свідомість певних переконань, зразків, норм, моделей поведінки в мережі, що використовуються для опису та розуміння регулярних і довготривалих соціальних практик користувачів. Цей соціальний інститут стає важливим компонентом інституційної структури сучасного суспільства, що інтегрує, регулює та координує багатоманіття індивідуальних дій людей, упорядковує соціальні відносини та зв'язки у соціальних мережах, віртуальних спільнотах, інтерактивних платформах та всій глобальній мережі.

Специфіка Інтернету як соціального інституту визначається тим, що він не лише взаємодіє з іншими соціальними інститутами, а й здійснює значний вплив на традиційні соціальні інститути (зокрема освіту, культуру, політику, економіку, засоби масової інформації, дозвілля тощо), трансформуючи їхній зміст, форми, функції та ін. Інтернет- середовище обумовлює нові соціальні практики індивідів та соціальні процеси у суспільстві, впливає на долання мовних, статусних та інших бар'єрів, дає можливість виходу за межі національних кордонів культури тощо. В інформаційному суспільстві завдяки сучасним інформаційно-комунікаційним технологіям, мережі Інтернет людина отримує можливість всебічного розвитку та особистісного становлення.

В інформаційному суспільстві глобальна мережа Інтернет як соціальний інститут виконує важливі функції: отримання та поширення інформації серед індивідів, соціальних груп, спільнот, організацій, держав тощо; ефективного, функціонального способу соціальної комунікації, що стирає просторові та часові кордони; засобу змін і реструктуризації суспільства та основних сфер його життєдіяльності; систематичного залучення і, відповідно, зростання кількості користувачів, що обумовлює розвиток різноманітних мережевих спільнот, зокрема тих, що виходять за межі територіальних та часових обмежень; інфраструктурного каналу сучасного суспільства, що використовується для обміну інформацією, формування та розвитку соціальних відносин і взаємодій між різними індивідами, соціальними організаціями, органами влади, бізнес- структурами, освітніми, науковими, культурними, релігійними об'єднаннями та іншими інституціями тощо (Литовченко 2022, 46). З-поміж широкого спектру функцій Інтернету як соціального інституту окремим блоком можна виокремити його соціальні функції, серед яких можна виділити інформаційно-комунікаційну, оціночну функції, функції соціалізації, саморозвитку, самопрезентації та самовираження, зняття психологічної та емоційної напруги тощо.

Висновки

Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій сприяв появі, поширенню і проникненню практично в усі сфери життєдіяльності людей всесвітньої глобальної мережі Інтернет, стрімка еволюція якого обумовила суттєві зміни у структурі, формах та функціях соціальних інститутів. Своєю появою Інтернет фактично знаменував формування нового соціального інституту, що задовольняє актуальні потреби членів інформаційного суспільства в комунікації, інформації, взаємодії тощо, а також упорядковує та регулює соціальні практики у різних сферах життєдіяльності людей.

Становлення Інтернету як соціального інституту відбувається досить швидкими темпами та сприяє трансформації системи соціальних зв'язків і відносин, розвитку та впровадженню нових соціальних норм, правил, цінностей, переконань, моделей поведінки тощо. Сьогодні Інтернет має всі ознаки соціального інституту, що виконує важливі функції, задовольняючи актуальні потреби членів інформаційного суспільства. Завдяки Інтернету відбувається об'єднання світового соціокультурного та економічного просторів, всієї світової спільноти, що потребує подальшого соціально-філософського осмислення.

Список літератури

1. Parsons T. The Structure of Social Action (1937). Toronto, Ontario: Collier-Macmillan Canada, Ltd., Fourth Printing March. 1966. 817 p.

2. Головаха Є. І., Паніна Н. В. Пострадянська деінституціоналізація і становлення нових соціальних інститутів в українському суспільстві. Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2001. № 4. С. 5-22.

3. Дротянко Л. Г. Інформаційний простір і діалог культур в інтер'єрі ХХІ століття. Вісник Національного авіаційного університету. Серія Філософія. Культурологія: зб. наук, праць. Вип. 1 (13). К.: НАУ. 2011. С. 5-8.

4. Кирницький О. В. Віртуальний вимір соціального конструювання: автореф. дис.... канд. філос. наук: 09.00.03. М-во освіти і науки України, Запорізький нац. ун-т. Запоріжжя, 2017. 16 с.

5. Литовченко І. В. Особливості інституціоналізації Інтернету в контексті міжцивілізаційних відносин. Міжцивілізаційні виклики та соціальна відповідальність людства в умовах глобалізації: збірник наукових праць. Київ: НАУ, 2022. С. 44-46.

6. Норт Даглас. Інституції, інституційна зміна та функціонування економіки; пер. з англ. І. Дзюб. К.: Основи, 2000. 198 с.

7. Орденов С. С. Медіалізація суспільної правосвідомості в інформаційну добу. Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Філософія. Культурологія: зб. наук, праць. Вип. 2 (26). К.: НАУ, 2017. С. 59-66.

8. Черниш Н. Й. Соціологія: курс лекцій. Львів: Кальварія, 2003. 540 с.

References

1. Parsons, Talcott. 1966. The Structure of Social Action (1937). Toronto, Ontario: Collier-Macmillan Canada, Ltd., Fourth Printing March.

2. Holovakha, Yevhen and Nataliia Panina. 2001. "Postradianska deinstytutsionalizatsiia i stanovlennia novykh sotsialnykh instytutiv v ukrainskomu suspilstvi" ["Post-Soviet deinstitutionalization and the formation of new social institutions in Ukrainian society"]. Sotsiolohiia: teoriia, metody, marketynh, Sociology: theory, methods, marketing 4: 5-22.

3. Drotianko, Liubov. 2011. "Informatsiinyi prostir i dialoh kultur v interieri XXI stolittia" ["Information space and dialogue of cultures in the interior of the xXl century"]. Visnyk Natsionalnoho aviatsiinoho universytetu. Senia: Filosofiia. Kulturolohiia, Proceedings of the National Aviation University. Series: Philosophy. Cultural Studies 1 (13): 5-8.

4. Kyrnytskyi, Oleh. V. 2017. "Virtualnyi vymir sotsialnoho konstruiuvannia" ["Virtual dimension of social construction"]. Extended abstract of PhD diss, Institute of Philosophy named after H.S. Skovoroda.

5. Lytovchenko, I. V. 2022. "Osoblyvosti instytutsionalizatsii Interne- tu v konteksti mizhtsyvilizatsiinykh vidnosyn" ["Peculiarities of the institutionalization of the Internet in the context of intercivilizational relations"]. Mizhtsyvilizatsiini vyklyky ta sotsialna vidpovidalnist liudstva v umovakh hlobalizatsii, Intercivilizational challenges and social responsibility of humanity in the conditions of globalization: 4446.

6. Nort, Dahlas. 2000. Instytutsii, instytutsiina zmina ta funktsionuvannia ekonomiky [Institutions, institutional change and the economy], translated by I. Dziub. Kyiv: Osnovy.

7. Ordenov, Serhii. 2017. "Medializatsiia suspilnoi pravosvidomosti v informatsiinu dobu" ["Mediatization of public legal consciousness in the information age"]. Visnyk Natsionalnoho aviatsiinoho universytetu. Seriia: Filosofiia. Kulturolohiia, Proceedings of the National Aviation University. Series: Philosophy. Cultural Studies 2(26): 59-66.

8. Chernysh, Nataliia. 2003. Sotsiolohiia, Sociology. Ljviv: Kaljvarija.

Размещено на Allbest.ru