Майданчик для проведення змагань зі стометрової смуги з перешкодами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХСИТУАЦІЙ

Академія пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля

Кафедра фізичної підготовки

Реферат на тему:

«Майданчик для проведення змагань зі стометрової смуги з перешкодами»

Виконав

Головіна В.С.

Перевірив

Бардіс В.Л.

Черкаси 2013

1. Основна частина

спортсмен змагання стометровий біг

Техніка безпеки. Вправа виконується в бойовому одязі та спорядженні або у спортивній формі. Перед відпрацюванням нормативів перевірити технічний стан матеріально-технічного забезпечення. Вправу виконувати з допомогою страхувальників. Відхилити плечі злегка назад при підході до паркану для запобігання удару об нього. При зіскоку з деревини буму необхідно випустити рукава з рук для пом'якшення удару об землю. Розкатувати рукава лише по своїй доріжці, паралельно буму. Відпрацювання вправи починати лише по команді викладача або командира відділення. Негайно припиняти виконання вправи за командою керівника занять.

2. Подолання 100-метрової смуги з перешкодами

Цей вид спорту можна умовно розділити на наступні етапи: старт, стартовий розбіг, біг по дистанції, подолання забору, взяття напірних рукавів, біг по колоді, робота в розгалуженням, приєднання ствола до рукавної лінії, фініш. Спортсмен виходить на старт зі стволом за пожежним поясом.

Старт починається з низького положення з використанням опорних (стартових) колодок долонями об доріжку. Одну ногу ставить на передню, а іншу на колонку і встановлює руки впритул до стартової лінії. Прямі руки розставлені на ширину пліч, пальці створюють пружний звід. По команді "УВАГА!" спортсмен плавно, але швидко піднімає таз трохи вище рівня пліч, подає їх вперед (мал. 1).

3. Стартовий розбіг

Після виконання команди "УВАГА!" варто відключитися від навколишнього і зосередитися на тому, щоб одночасно з пострілом чи по команді: "МАРШ!" почати біг. За пострілом ("МАРШ!") стартера необхідно миттєво почати бігові рухи руками, послати тіло вперед нагору і "вибігти" (а не вистрибнути) з колодок. Для гарного "вибігання" зі старту необхідно навчитися виносити вперед праву(ліву)ногу, що повинна швидко опуститися на бігову доріжку (руки при цьому продовжують бігові рухи). Вихід зі старту закінчується енергійним швидким відштовхуванням від передньої опорної колодки і виносом уперед другої ноги. У процесі стартового розбігу поступово наростає довжина кроків і випрямляється тулуб спортсмена. До кінця стартового розбігу спортсмен повинний досягти максимальної швидкості на відрізку старт-забір, але чіткої границі між стартовим розбігом і бігом по дистанції не існує.

4. Біг по дистанції

Важливим елементом бігу є енергійна робота рук і активне відштовхування ногами. Могутнім рухом штовхальна нога.

Випрямляється в тазостегновому, колінному і гомілковостопному суглобах. Стегно махової ноги енергійно виноситься вперед нагору, сприяючи ефективному відштовхуванню.

5. Подолання забору

Поступово, закінчивши стартовий розбіг, спортсмен майже випрямляється, а перед самим поштовхом на забір збільшує останній крок правої (лівої) ногою, ставить її вперед на п'яту майже прямої. Тіло, рухаючи вперед по інерції, давить на товчкову ногу, і вона пружно згинається в колінному суглобі, стопа миттєво переходить перекатом з п'яти на всю ступню. У наступний момент спортсмен швидко випрямляє опорну ногу, одночасно різко змахуючи лівої (правої) ногою. Цей рух супроводжується розгинанням опорної ноги, потім тіло випрямляється.

Одночасно з початком відштовхування спортсмен робить змах руками вперед нагору. Тіло спортсмена витягається нагору, його товчкова нога, зігнута в колінному суглобі, носком ступні різко штовхає забор на висоті 70-80 см, а руками спортсмен захоплюється за верхню частину забору (мал. 78, а), а потім плечі переміщаються над забором. За махову (іншу) ногу, зігнуту в тазостегновому, моленном і гомілковостопному суглобах, спортсмен посилає вперед і нагору над забором, де до неї приєднується товчкова нога.

Зігнута в тазостегновому і колінному суглобах і спортсмен переносить ноги на косяк забору з боку махової ноги (мал. 78, Б). Потім спортсмен руками злегка відштовхується від забору і свій тулуб направляє по ходу руху до напірних рукавів. Товчкова нога спортсмена "обганяє" махову і першою стає на доріжку носком, при цьому стегно махової ноги піднято нагору. Руки спортсмена після відштовхування від забору випереджають корпус і випрямляються вниз.

6. Узяття напірних рукавів

Після приземлення спортсмен, зробивши три кроки, підбігає до рукавів, у похилому положенні, бере їх руками хватом зверху за верхню частину біля сполучних голівок. Під час узяття рукавів ноги спортсмена повинні прийняти стартове положення (зігнуті в коліннях, носки розгорнуті по напрямку бігу), а корпус продовжує рух уперед. Узявши рукава з землі, спортсмен розводить їх злегка в сторони, виносить уперед стегно лівої (правої) ноги (мал. 3), і продовжує нарощувати швидкість. У початковий момент руки з рукавами злегка відстають від корпуса спортсмена, але через 3-4 кроку опускаються вниз.

7. Біг по колоді

Підбігати до сходні колоди потрібно щораз однієї і тією же ногою, а відстань від місця постановки ноги до початку сходні повинна бути постійною, приблизно 40-60 див (відстань залежить від того на яку ступінь сход спортсмен стає ногою при вході на колоду, на другу чи на третю). При постановці лівої (правої) ноги на сходи колоди корпус спортсмена нахилений уперед, обидві руки з рукавами роблять рух нагору. Щоб не знижувати швидкість, необхідно якнайшвидше поставити праву (ліву) ногу, зігнуту в коліні. Праву (ліву) ногу після поштовху об сходню треба поставити на колоду.

Бігти по колоді треба широкими кроками, без напруги (вільно), за 2-3 м до кінця колоди спортсмен кидає рукава вперед (уздовж доріжки) (мал. 4), утримуючи їхні сполучні голівки великим і вказівним пальцями.

Спортсмен перед сходом з колоди ногу ставить на 30-40 см від сход, іншу - на третю (другу) ступеньку сход, а нога, що стоїть на колоді, виводиться за вертикальну площину колоди-сходні і, зігнута в коліні, п'ятою стає на доріжку.

Після сходу з колоди, зробивши 3-4 кроку (у цей момент припиняються коливання тіла), спортсмен починає зближення рук для з'єднання внутрішніх сполучних голівок рукавів. З'єднувати їхній рекомендується зігнутими в ліктьових суглобах руками на рівні грудей, злегка винесеними вперед (мал. 5).

Після цього спортсмен захоплює великим і вказівним пальцями зовнішні сполучні голівки рукавів і різким поштовхом викидає їх уперед.

Приєднання напірного рукава до розгалуження.

Підготовка до приєднання рукава до розгалуження починається за 5-6 кроків до нього. Спортсмен під час бігу готує сполучну голівку рукава так, щоб великий і вказівний пальці правої руки утримували її за "ікла", а положення "іклів" відповідало розташуванню їх на розгалуженні. За три кроки до розгалуження з постановкою правої ноги на землю права рука зі сполучною голівкою виноситься вперед, кисть її приділяється вверх-назад вперед. Спортсмен концентрує свою увагу на правій сполучній голівці розгалуження. При постановці лівої ноги на землю ліва рука спирається на розгалуження.

Рука приєднує рукав до розгалуження (рис. 6). Положення спортсмена в момент приєднання наближено до стартового, що сприяє швидкому набору швидкості на ділянці розгалуження-фінішу.

8. Фініш

На 3-4 му кроці стартового прискорення від розгалуження спортсмен, утримуючи сполучну голівку рукава в лівій руці, у праву берет сполучну голівку ствола і на рівні пожежного пояса з'єднує їх між собою (рис. 7), не знижуючи швидкості бігу, ліва рука подає назад рукав із приєднаним стволом, що утримується на пожежному поясі ременем ствола, і починається фінішний відрізок.

На фінішному відрізку дуже важливі вільні, енергійні, швидкі рухи рук, нахил корпуса вперед, граничне випрямлення ніг у коліні при задньому поштовху, енергійний винос коліна іншої ноги нагору з наступним різким опусканням униз стопи (мал. 7). Лінію фінішу переборювати на максимальній швидкості, у 5-10 м після неї сповільнювати біг.

9. Вимоги до майданчиків для проведення змагань з подолання 100-метрової смуги з перешкодами

Довжина доріжки не менше 115 м, ширина - не менше 2 м. Покриття доріжки може бути одним із таких: грунт; штучні спортивні покриття типу “Тартан”, “Рекартан”, “Рездор” та інші крім бетонного та асфальтового.

За межами 100-метрової смуги з перешкодами повинні бути вільні ділянки довжиною не менше 5 м до старту і 10 м після фінішу.

Під час проведення змагань по двох і більшій кількості доріжок ширина кожної повинна становити не менше 2 м.

Упоперек доріжки наносяться (білою фарбою):

лінія старту - на початку доріжки;

лінія фінішу - в кінці доріжки.

Усі лінії наносяться шириною 50мм; стартова лінія враховується у загальну довжину бігової доріжки, а фінішна виходить за дистанцію. На продовженні лінії фінішу по обидві сторони бігової доріжки на відстані 0,3м від краю ставляться фінішні стійки висотою 1,4 м (від поверхні доріжки).

Стрічка (нитка) протягується на висоті 1,2 м для дорослих та юнаків старшого віку, а для інших учасників - на висоті 1,1 м.

Натягнуту впоперек доріжки стрічку з однієї сторони тримає суддя на фініші. Під час торкання до неї учасника стрічка відпускається або розривається спортсменом, який фінішує. За наявності автохронометражу та сильному вітрі за рішенням головного судді фінішну стрічку (нитку) не використовують. В цьому разі час визначається за перетином спортсменом площини фінішу.

Від 3 до 5 метрів по заду лінії старту, повинні встановлюватись добре бачені суддями та глядачами покажчики порядкового номеру доріжок (відлік доріжок від внутрішньої бровки).

Для подавання сигналу стартерові про готовність суддів-секундометристів та суддів на фініші, а також сигналів про готовність на етапах естафети застосовуються кольорові прапорці або пристрої типу світлофора.

На доріжці встановлюються (рис. 8):

а) паркан - за 23 м від лінії старту; висота паркану - 2 м (для юнаків молодшої та середньої групи - 1,7 м); ширина - 2 м; стінка паркану набирається у рівень з дошок товщиною 40 мм;

б) два пожежні рукави - за 28 м від лінії старту;

г) колода - передній кінець східців - за 38 м від лінії старту, верх колоди плоский, шириною 180 мм. Колоду закріплено горизонтально на опорних стійках. Довжина колоди - 8 м; висота до верхньої поверхні колоди від покриття доріжки - 1,2 м (для юнаків молодшої та середньої вікових груп - 0,8 м); до обох кінців колоди кріпляться східці довжиною 2 м і шириною 250 мм. На поверхню кожних східців набиваються поперечні бруски (кількістю - 5 шт.) шириною 50 мм та висотою 30 мм, через 350 мм, починаючи зверху, по центру бруска. В кінці колоди (перед початком східців) упоперек доріжки по всій її ширині наноситься білою фарбою обмежувальна лінія. Дозволяється обладнувати поверхні паркану та колоди штучним спортивним покриттям типу “Рездор”;

д) розгалуження, робоча з'єднувальна головка, якого повинна бути розташована на відмітці 75 м від лінії старту.

Рис. 8 Схема розташування перешкод (знаряддя та обладнання) на 100-метровій смузі з перешкодами

1. старт 4. колода

2. паркан 5. розгалуження

3. дві скатки рукавів 6. фініш

Під час проведення всеукраїнських та міжнародних змагань на відкритих майданчиках з виконання вправ на 100-метровій смузі з перешкодами та підіймання по штурмовій драбині установлюється пристрій для вимірювання швидкості вітру (анемометр). Пристрій встановлюється на половині довжини дистанції (майданчику) від лінії старту, в двох метрах від першої бігової доріжки на висоті 1,22 м. Вимірювання проводиться під час кожного забігу окремим суддею з моменту пострілу стартера протягом 16 с - для 100-метрової смуги з перешкодами та 6с - для підіймання по штурмовій драбині, за умови виконання учасниками вправи за вітром. Результати вимірювання фіксуються в стартовому протоколі.

Примітка: для юнаків старшої групи встановлюється знаряддя та обладнання, яке застосовується для дорослих.

Размещено на Allbest.ru