Оцінка функціонального стану кваліфікованих спортсменок, які спеціалізуються з настільного тенісу в річному циклі підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ

ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ

УДК 796.217.055.2

ОЦІНКА ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ КВАЛІФІКОВАНИХ

СПОРТСМЕНОК, ЯКІ СПЕЦІАЛІЗУЮТЬСЯ З НАСТІЛЬНОГО ТЕНІСУ В РІЧНОМУ ЦИКЛІ ПІДГОТОВКИ

24.00.01 - Олімпійський і професійний спорт

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з фізичного виховання і спорту

УЛІЗЬКО ВІРА МИХАЙЛІВНА

Київ - 2008



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському державному університеті фізичної культури, Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту.

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор Коробейніков Георгій Валерійович, Державний науково-дослідний інститут фізичної культури і спорту, завідувач лабораторії психофізіологічної діагностики.

Офіційні опоненти: заслужений діяч науки і техніки України, доктор біологічних наук, професор Лизогуб Володимир Сергійович, Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького, директор інституту фізіології ім. М. Босого;

кандидат педагогічних наук, доцент Ібраімова Марина Василівна, Національний університет фізичного виховання і спорту України, доцент кафедри спортивних ігор.

Захист відбудеться 17 червня 2009 р. о 14³⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.856.01 Державного науково-дослідного інституту фізичної культури і спорту (03680, м. Київ, вул. Фізкультури, 1).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. Фізкультури, 1).

Автореферат розісланий 08.05.2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Т.В. Шпак



АНОТАЦІЯ

Улізько В. М. Оцінка функціонального стану кваліфікованих спортсменок, які спеціалізуються з настільного тенісу в річному циклі підготовки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.01 Олімпійський і професійний спорт. - Державний науково-дослідний інститут фізичної культури і спорту, Київ, 2008.

Робота присвячена вивченню проблеми змін функціонального стану спортсменок, які спеціалізуються з настільного тенісу, в річному циклі підготовки.

Розроблено методичні підходи до корекції функціонального стану організму кваліфікованих спортсменок, які спеціалізуються в настільному тенісі, в підготовчому періоді, що сприяло зростанню внутрішньоклітинної рідини (з 17,62±0,32 мл до 18,83±0,26 мл) та незначному зниженню жирової маси. теніс спорт тривожність накат

Досліджено функціональний стан кандидатів у майстри спорту, який характеризується високими рівнями прояву особистісної тривожності (46,23±0,16%) на фоні середніх значень вираження ситуативної тривожності (41,43±0,27%), що вказує на підвищений рівень емоційного напруження та підвищеної чутливості у спортсменок.

Встановлено позитивний вплив на функціональний стан м'язової системи під час виконання накату зліва на ліво по діагоналі (у кваліфікованих спортсменок до початку експерименту - 42,01±0,02 разів/хв, після експерименту - 46,34±1,50 разів/хв, у спортсменок I розряду до експерименту - 35,34±0,25 разів/хв, після експерименту - 41,54±1,50 разів/хв).

Розроблено й на практиці підтверджено комплекс експериментальних вправ для підвищення рівня функціонального стану кваліфікованих спортсменок, які спеціалізуються з настільного тенісу. Розроблено й експериментально перевірено теоретико-методичні підходи до корекції підготовки кваліфікованих спортсменок, які спеціалізуються з настільного тенісу, з урахуванням їх функціонального стану.

Узагальнено знання про наявність зв'язку між функціональним станом серцево-судинної системи та рівнем спеціальної працездатності кваліфікованих спортсменок.

З'ясовано, що кращий функціональний стан серцево-судинної системи в перехідному періоді, порівняно із змагальним, проявляється у змінах до вихідного положення вертикальної вісі серця.

Ключові слова: кваліфіковані спортсменки, настільний теніс, кореляційні зв'язки, підготовчий період, змагальний період, спеціальна фізична підготовленість.



АННОТАЦИЯ

Улизько В. М. Оценка функционального состояния квалифицированных спортсменок, которые специализируются в настольном теннисе в годичном цикле подготовки. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.01 - Олимпийский и профессиональный спорт. - Государственный научно-исследовательский институт физической культуры и спорта, Киев, 2008.

Диссертация посвящена проблеме изучения изменения функционального состояния спортсменок, специализирующихся в настольном теннисе в годичном цикле подготовки.

Объект исследования - функциональное состояние квалифицированных спортсменок, которые специализируются по настольному теннису.

Предмет исследования - оценка и коррекция функционального состояния квалифицированных спортсменок, которые специализируются по настольному теннису.

Цель работы - разработать количественные оценки и методику коррекции улучшения функционального состояния и специальной физической подготовки квалифицированных спортсменок, специализирующихся в настольном теннисе в годичном цикли подготовки.

Научная новизна исследования заключается в разработке оценки функционального состояния сердечно-сосудистой системы у квалифицированных спортсменок на протяжении годичного цикла подготовленности.

Впервые научно обоснована взаимосвязь функционального состояния сердечно-сосудистой системы и уровня специальной физической подготовки спортсменок. Впервые разработано и экспериментально подтверждено комплекс упражнений по улучшению функционального состояния и специальной физической подготовленности. Использован метод импедансометрии при изменении физиологических показателей тела квалифицированных спортсменок под влиянием занятий настольным теннисом. Это обосновывает эффективность предложенных тренировочных нагрузок.

В первом разделе проанализированы данные ведущих ученых, научно-методической литературы по проблеме технико-тактических действий спортсменов по настольному теннису, построения педагогического процесса, оценки функционального состояния спортсменов, конкретизировано актуальность исследования. На основании проведенного анализа литературы установлено, что проблема функционального состояния спортсменок, специализирующихся в настольном теннисе, с учетом специальной физической подготовленности изучена недостаточно.

Во втором разделе представлена система методов, адекватных объекту, предмету, цели и задачам исследования; раскрыта необходимость использования этих методов, а также описана организация исследования.

В третьем разделе представлены материалы исследования, которые позволяют характеризировать психоэмоциональную составляющую спортсменок, изменения сердечно-сосудистой системы на протяжении годичного цикла подготовки, структуру корреляционных взаимосвязей соревновательной деятельности и функционального состояния.

Установлено данные зависимости спортивного результата от психических характеристик у спортсменок по показателям личностной и ситуативной тревожности. Выявлено, что у мастеров спорта степень проявления личностной тревожности составляет 46,2%, а степень проявления ситуативной тревожности составляет 44,5%. В процессе исследования установлена позитивная корреляционная взаемосвязь комплексного показателя еффективности и показателя результативной активности (r=0,52).

В четвертом разделе показаны изменения морфологических показателей обмена веществ в подготовительном, соревновательном и переходном периоде, а также их влияние на сердечно-сосудистую систему. Определена взаимосвязь между состоянием сердечно-сосудистой системы и уровнем тренировочных нагрузок, разработаны методические рекомендации для развития координационных способностей и скоростно-силовых качеств, которые положительно влияют на уровень специальной физической работоспособности спортсменок.

Нами доказано, что педагогический эксперимент показал высокую эффективность предлагаемой методики изучения: увеличение уровня координационных качеств (на 4%-7%); повышение показателей скоростно-силовых качеств (на 9%-12%).

В пятом разделе представлены результаты обсуждения полученных данных исследований с литературными научными трудами.

Ключевые слова: квалифицированные спортсменки, корреляционные взаимосвязи, подготовительный период, соревновательный период, специальная физическая подготовленность.



SUMMARY

Ulizko V. M. Estimation of the functional state of qualified table - tennis sportswomen during one-year period. - Manuscript.

This is the thesis for candidate degree - physical training and sport specialty 24.00.01 - Olympic and professional sport, State Scientific Institute of Physical Culture and Sports, Kyiv 2008.

The study a problem of functional state changes in table - tennis sportswomen during one-year period.

The methodical approaches of functional state correction of organism in qualified sportswomen who specialization on table - tennis during preparation period was elaboration. It's provoke the increasing of intracellular water (17,62±0,32 ml - 18,83±0,26 ml) and adipose mass insignificant decrease, recommended in using of functional state of metabolism morphological parameters changes in qualified sportswomen are developed.

The functional state of the candidates for the master of sports is investigated. It is characterized by the high level identity anxiety (46,23±0,16%) against the background average situational anxiety (41,43±0,27%) and points on the heightened level of emotional density and sensibility of sportswomen.

The positive influence on the muscular system functional state during the exercising of backhand looping on a diagonal is determined (in qualified sportswomen before the experiment - 42,01±0,02 point/min once a minute, after the experiment - 46,34±1,50 point/min, before the experiment - 35,34±0,25 point/min, after the experiment - 41,54±1,50 point/min).

The comlex of experimental exercises rising up the functional state level of qualified table-tennis sportswomen is developed and experimentally confirmed. The theoretical-methodological approaches concerning the correction of qualified sportswoman training in consideration of their functional state are developed and experimentally approved.

The knowledge about the avaliability of interconections of cardiovascular functional state and the level of qualified sportswoman special working capacity is summerized.

It is clarified that the improvement of cardiovascular functional state during the transition period is expressed in changes to the initial position of heart's vertical axis, in consideration of competition period.

Key words: qualified sportswomen, table tennis, correlation connections, before competition time, competition period, and special physical preparation.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з ключових проблем сучасного етапу розвитку настільного тенісу є оптимізація розвитку фізичних якостей кваліфікованих тенісисток з урахуванням модельних характеристик та індивідуальних профілів фізичної підготовки провідних українських спортсменів (Л.П. Матвєєв, 1998; В.М. Платонов, 2004; В.О. Дрюков, 2000). Водночас у багатьох роботах підкреслюється, що подальше зростання спортивної майстерності кваліфікованих спортсменів можливе лише за умови вузької спеціалізації та індивідуалізації тренувального процесу (І.П. Ратов, 1996; В.К. Бальсевич, 2000).

Спортивна працездатність перебуває в тісному взаємозв'язку з функціональним станом серцево-судинної системи, яка є однією з важливих лімітувальних ланок у системі транспорту кисню до м'язів, що працюють. Провідна роль серцево-судинної системи особливо проявляється під час роботи з максимальною та великою потужністю (В.Л. Карпман, 1991; А.Г. Ященко, 1999; В.С. Міщенко, 2004).

Стан серцево-судинної системи є одним із важливих критеріїв оцінки впливу спортивного тренування на організм людини. За показниками, що характеризують стан серцево-судинної системи, можна простежити зміни, пов'язані із коливанням рівня тренованості, а також якомога раніше виявити ознаки перевантаження (Ю.С. Ванюшин, 1998).

В умовах емоційного стресу, викликаного фактором спортивної діяльності, прості психічні функції і працездатність мозку мають фазові зміни (М.В. Макаренко 2000; В.І. Воронова, 2001; В.С. Лизогуб, 2004;). Існує певний зв'язок між функціональним станом спортсмена та умовами високого психоемоційного напруження в умовах тренувальної і змагальної діяльності (Г.В. Коробейніков, 2003).

Варто відмітити, що доступні нам літературні джерела не містять даних про адаптаційні перебудови функціонального стану серцево-судинної системи у спортсменок, які спеціалізуються у настільному тенісі. Окремі дослідження присвячені або техніко-тактичній підготовленості (Р. Худец, 2005; А.Н. Амелін, В.А. Пашинін, 1990), або педагогічним основам підготовленості спортсменок (Г.С. Захаров, 1990; М.В. Ібраімова, 2001).

Також практично відсутні роботи, в яких вивчалися б взаємозв'язки між параметрами спеціальної фізичної підготовленості, змагальної діяльності та функціональним станом. Вирішення зазначених питань, на нашу думку, сприятиме оптимізації та корекції тренувального процесу, з урахуванням функціонального стану організму спортсменок.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана згідно зі «Зведеним планом науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури та спорту України на 2006-2010 рр.» Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту за темою 2.4.1. «Системний аналіз морфофункціональних перебудов організму людини у процесі адаптації до фізичних навантажень» (№ державної реєстрації 0106U01077). Роль автора полягає у використанні новітніх методик щодо змін функціонального стану організму методом біоімпедансного аналізу, корекції підготовки кваліфікованих тенісисток на основі оцінки функціонального стану.

Мета дослідження - розробити кількісні критерії оцінки та підходи для корекції функціонального стану кваліфікованих спортсменок, що спеціалізуються з настільного тенісу в річному циклі підготовки.

Завдання:

1. Узагальнити дані науково-методичної літератури про спеціальну підготовку кваліфікованих спортсменок з урахуванням функціонального стану.

2. Дослідити взаємозв'язки між функціональним станом, спеціальною фізичною підготовленістю та показниками змагальної діяльності кваліфікованих спортсменок, які спеціалізуються з настільного тенісу.

3. Розробити методичні підходи для корекції функціонального стану кваліфікованих спортсменок, які спеціалізуються в настільному тенісі.

Об'єкт дослідження - функціональний стан кваліфікованих спортсменок, які спеціалізуються в настільному тенісі.

Предмет дослідження - оцінка та корекція функціонального стану кваліфікованих спортсменок, які спеціалізуються з настільного тенісу.

Методи дослідження:

1. Теоретичний аналіз й узагальнення літературних джерел.

2. Педагогічний експеримент та психологічне тестування.

3. Дослідження функціонального стану (медико-біологічний контроль).

4. Методи визначення стану спеціальної фізичної підготовленості та змагальної діяльності.

5. Методи математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше розроблено й експериментально підтверджено комплекс методичних підходів для підвищення рівня функціонального стану кваліфікованих спортсменок, які спеціалізуються з настільного тенісу.

Вперше розроблено та експериментально перевірено теоретико-методичні підходи для корекції підготовки кваліфікованих спортсменок, які спеціалізуються з настільного тенісу, з урахуванням їхнього функціонального стану.

Набули подальшого розвитку знання про наявність взаємозв'язків функціонального стану серцево-судинної системи та рівня спеціальної працездатності кваліфікованих спортсменок. З'ясовано, що покращення функціонального стану серцево-судинної системи в перехідному періоді, порівняно із змагальним, проявляється у змінах до вихідного положення вертикальної вісі серця.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати доповнюють уявлення про особливості функціонального стану спортсменок, які спеціалізуються з настільного тенісу.

Розроблено комплекси спеціальних вправ для розвитку швидкісно-силових та координаційних якостей з урахуванням функціонального стану спортсменок.

Розроблені критерії функціонального стану спортсменок дозволять об'єктивно оцінити рівень спеціальної підготовленості та впровадити засоби корекції тренувального процесу.

Розроблено методичні рекомендації для викладачів і тренерів спеціалізації «Настільний теніс».

Результати дослідження було впроваджено у підготовку збірної команди Івано-Франківської області на базі Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, збірної команди України з настільного тенісу, а також Рогатинської спеціалізованої дитячої юнацької спортивної школи Олімпійського резерву «Техно-Центр» та Івано-Франківського коледжу фізичного виховання та спорту.

Особистий внесок здобувача полягає у формуванні мети, постановці завдань, виборі методик, проведенні педагогічного експерименту, аналізі та описі отриманих результатів, розробці методики вдосконалення рухових якостей спортсменок з настільного тенісу та корекції функціонального стану. У роботах, виконаних у співавторстві, особистий внесок здобувача полягає у теоретичному обгрунтуванні, отриманні емпіричних результатів, узагальненнях, формулюванні висновків, підготовці матеріалів до друку.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були предметом доповідей та обговорення на науково-практичних конференціях: «Здорове довкілля - здорова нація» (Бердянськ, 2004-2005), «Молода спортивна наука України» (Львів, 2006-2008), «Вища освіта України» (Київ, 2006), Формування мотивації здорового способу життя та профілактики ВІЛ засобами освіти (Київ, 2006), «Роль фізичної культури і спорту у гармонійному вихованні студентської та учнівської молоді» (Івано-Франківськ, 2003-2008), а також на загальнофакультетських та кафедральних науково-методичних конференціях Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (кафедри фізичного виховання та спорту).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 8 наукових праць, серед яких 6 статей у наукових фахових виданнях України, методичні рекомендації та стаття у збірнику конференції.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційну роботу викладено на 164 сторінках основного тексту. Робота складається зі списку умовних позначень, використаних у дисертації, вступу, п'яти розділів, практичних рекомендацій, висновків, списку використаних джерел (281 вітчизняне і 27 іноземних джерел) та 12 додатків. Роботу проілюстровано у 19 рисунках, доповнено 15 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету й завдання дослідження; показано зв'язок дослідження з науковими програмами, планами й темами; визначено об'єкт і предмет дослідження; розкрито наукову новизну отриманих результатів та їх практичне значення; подано інформацію про апробацію роботи, висвітлено особистий внесок здобувача та загальні відомості про публікації з проблем дисертаційного дослідження.

У першому розділі «Теоретико методичні основи контролю та оптимізації спортивної підготовленості кваліфікованих спортсменів у річному циклі підготовки» узагальнено праці провідних науковців з проблем техніко-тактичних дій спортсменів з настільного тенісу, побудови педагогічного процесу, оцінювання функціонального стану спортсменів та обґрунтовано актуальність дослідження.

Сучасний настільний теніс висуває надзвичайно високі вимоги до рівня спеціальної фізичної, технічної і тактичної підготовки спортсменів (Г.В. Барчукова 1984). Тенісист повинен володіти не лише високим рівнем фізичної підготовленості, але й умінням виконувати важкі технічні прийоми і тактичні дії в умовах високого рівня ігрової активності і психологічного напруження спортивного поєдинку (Г.В. Барчукова 1997; В.Л. Воронов 1999).

Добре збалансована система багаторічної спортивної підготовки тенісистів має враховувати можливість організації навчальних і тренувальних дій, відповідати особливостям вікового розвитку параметрів рухової функції, що забезпечує успішність спортивно-технічної і тактичної підготовки (В.М. Платонов 1998; Ю.О. Павленко 1999; В.О. Дрюков 2000; О.А. Шинкарук 2001).

У багатьох працях було підтверджено позитивний вплив занять спортом на серцево-судинну систему організму. Це свідчить про той факт, що «спортивне серце» є результатом фізіологічної адаптації і має значні функціональні резерви в умовах великих фізичних навантажень. Оптимальне, раціональне використання фізичних вправ значною мірою позитивно впливає на стан серцево-судинної системи (Ф.З. Меєрсон 1988; А.Г. Ященко 1998).

У науковій літературі, яка присвячена психології спорту, і, зокрема, психофізіологічним дослідженням спортивної діяльності розглядають особливості психодіагностики в спорті, мотивації спортивної діяльності, вивчення емоційних станів спортсменів, пов'язаних зі змаганнями, індивідуально-типологічні властивості психічних функцій спортсмена, особистості спортсмена і тренера (М.В. Макаренко 2000; В.С. Лизогуб 2000; Г.В. Коробейніков 2001).

М'язова діяльність викликає в організмі функціональні зміни, пропорційні її інтенсивності й тривалості. Відновлення функцій організму після навантаження характеризується цілою низкою важливих особливостей, які сприяють не тільки самому процесу відновлення, але й встановлюють зв'язок з попередньою і наступною м'язовою діяльністю (Ю.В. Верхошанський 1993).

Для об'єктивного оцінювання функціонального стану застосовують схему: вегетативне забезпечення (серцево-судинна система), регуляторне забезпечення (нервова система), виконавча система (м'язова система).

У другому розділі «Методи й організація дослідження» наведено методи дослідження, відповідно до об'єкта, предмета, мети і завдань; загальні відомості про контингент досліджуваних тенісисток; доцільність використання методів; описання організації дослідження.

Для перевірки впливу факторів було використано критерії Краскела-Уолліса. Крім цього здійснювали кореляційний і кластерний аналіз результатів дослідження, а також визначали вірогідність відмінностей за t-критерієм. У дослідженнях взяли участь гравці жіночих команд з настільного тенісу вищої і першої ліги України віком 18-25 років. Дослідження здійснювали на базі Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, кількість обстежуваних становила 40 спортсменок.

Мета першого етапу (2005-2006 рр.) - обґрунтування проблеми й розробка інструментарію досліджень. На цьому етапі вивчали науково-теоретичні й методичні аспекти спортивного тренування гравців, були визначені мета, завдання, об'єкт, предмет і програма досліджень, відібрані тести для визначення спеціальної підготовленості тенісисток, а також методи: теоретичний аналіз й узагальнення літературних джерел та нормативних документів; педагогічні спостереження.

На другому етапі (2006-2007 рр.) дослідження розроблено теоретико-методичні підходи спеціальної фізичної підготовленості, здійснювали педагогічний експеримент. Визначали психологічні особливості спортсменок, рівень спеціальної підготовленості та медико-біологічний контроль стану серцево-судинної системи. Використовували такі методи: психологічне тестування, електрокардіографія, варіабельність серцевого ритму, метод імпедансометричних та індикаторних застосувань, тестування рухових якостей, методи математичної статистики.

На третьому етапі (2007-2008 рр.) - впроваджували в практику основні положення дисертаційного дослідження, аналіз та узагальнення результатів і оформлення дисертації. Для об'єктивного аналізу серцево-судинної системи досліджуваних було поділено на 3 групи: 1 - майстри спорту (МС), 2 - кандидати у майстри спорту (КМС), 3 - ті, що мають І розряд. За однорідністю подальших результатів спортсменок, які мають спортивну кваліфікацію МС та КМС, ми об'єднали їх в одну групу високої кваліфікації.

У третьому розділі дисертації «Характеристика адаптаційних реакцій функціонального стану організму спортсменів в умовах тренувальних і змагальних навантажень упродовж річного циклу підготовки» викладено матеріали досліджень, що дають змогу охарактеризувати психоемоційну складову спортсменок, зміни й стан серцево-судинної системи протягом річного циклу підготовки.

На рис. 1 наведено розподіл спортсменок за ступенем вираження особистісної та ситуативної тривожності. Отримані дані свідчать про залежність спортивного результату в складнокоординаційних видах спорту від стану нервової системи спортсменок та мотивації до виграних зустрічей.

Встановлено, що ступінь вираження особистісної тривожності у спортсменок з групи кандидатів у майстри спорту становить 46%, ситуативної тривожності складає 41,5%. У спортсменок з групи майстрів спорту ступінь вираження ситуативної тривожності становить 44,5%, особистісної тривожності - 46,2%.

Наявні значні розбіжності між показниками особистісної та ситуативної тривожності у спортсменок групи Й розряду, де ступінь вираження особистісної тривожності має значення 45,2%, а ситуативної 37%.

На підставі отриманих даних досліджень можна стверджувати, що рівень особистісної тривожності не узгоджується з рівнем ситуативної тривожності спортсменок.

Отже, показники результатів у спортсменок групи кандидатів у майстри спорту за ступенем вираження мають високий рівень особистісної тривожності (46±0,16%) та помірні показники вираження ситуативної тривожності (41±0,27%). Для незначної кількості спортсменок з високим рівнем ситуативної тривожності у спортсменок групи майстрів спорту цей показник становить 51±0,16%.

У табл. 1 наведено значення показників електрокардіографії в динаміці тренувальних навантажень в підготовчий період у спортсменок різної кваліфікації. Дослідження стану серцево-судинної системи виявило, що зміна сегмента S-T (комплекс QRS) у стані спокою серед спортсменок високої кваліфікації є вірогідно вищим (р<0,05), ніж у спортсменок низької кваліфікації.

Встановлено, що показники електричної вісі серця (<б°) у кваліфікованих спортсменок (майстри спорту) дещо відхилені вліво (58,35°±0,57°), проте у межах допустимої норми. Однак є значно вищим показник відхилення кута альфа у правий бік у спортсменок низької кваліфікації (87,58°±0,8°). Аналіз кута альфа у спортсменок групи кандидатів у майстри спорту свідчить про відхилення вліво вертикальної вісі серця після навантаження (71,47°±1,47°), порівняно зі станом спокою (75,37°±1,52°), що свідчить про перевантаження в роботі серця.

Це можливо свідчить про те, що після фізичного навантаження у кваліфікованих спортсменок може виникати депресія сегмента S-T (за V3-V6 відведеннями).

Наведені результати доводять, що помірне фізичне навантаження в цілому не призводить до зміщення електричної вісі серця (<б°). У групі спортсменок кандидатів у майстри спорту спостерігається схильність до вертикального положення вісі серця, що можливо вказує на перевантаження правих відділів серця, а у спортсменок, які мають І-й розряд відмічається схильність до синусової тахікардії (ЧСС=87,58±0,8 уд/хв). За результатами обстежень показників електрокардіограми у майстрів спорту наявна електромеханічна нормалізація роботи серцево-судинної системи, хоча проявляється депресія сегмента S-T у лівих відділах роботи серця в межах допустимої норми.

Результати дослідження показників електрокардіограми свідчать про виявлення адаптаційних змін на тренувальні навантаження спортсменок різної кваліфікації та своєрідну адаптацію роботи лівих та правих відділів серця, на що вказує наявність депресії сегмента S-T у лівих відділах роботи серця та перевантаження правих відділів серця у кандидатів в майстри спорту. На рис. 2 наведено значення показників варіабельності серцевого ритму у змагальному періоді серед спортсменок різної кваліфікації. На підставі даних варіабельності серцевого ритму виявлено, що у спортсменок групи I розряду в змагальному періоді показники регуляторної ланки організму вірогідно вищі, ніж у групи кваліфікованих спортсменок (р<0,05).

За показниками вегетативної регуляції ритму серця у спортсменок групи I розряду, порівняно із групою кваліфікованих спортсменок, переважає активація парасимпатичної ланки (р<0,05).

У четвертому розділі дисертації «Вплив тренувальних та змагальних навантажень на функціональний стан організму спортсменок» показано зміни морфологічних показників обміну речовин у підготовчому, змагальному та перехідному періодах; визначено взаємозв'язок між станом серцево-судинної системи та тренувальними навантаженнями; розроблено комплекс вправ корекції та підготовки кваліфікованих тенісисток на основі функціонального стану; виявлено вплив експериментальних вправ на зміни функціонального стану та спеціальну фізичну підготовленість; встановлено структуру кореляційних взаємозв'язків змагальної діяльності та функціонального стану серцево-судинної системи.

Встановлено, що під час аналізу підготовчого періоду наявна тенденція до зменшення показників кількості жиру та маси тіла, також існує тенденція до збільшення рідинних запасів та м'язових структур організму.

На підставі отриманих показників можна стверджувати, що маса тіла вірогідно зменшується після тренувального навантаження (р<0,05), жирова маса зменшується невірогідно з одночасним зростанням загальної рідини. Тенденція до зменшення міжклітинної рідини та зростання внутрішньоклітинної рідини (р<0,05) свідчить про потребу організму в рідині, яку спортсменки втрачають під час тренувальних навантажень. В умовах тренувальних навантажень значно збільшується безжирова маса (р<0,05), показники активної клітинної маси та сухої клітинної маси змінюються недостовірно. Споживання води або фізіологічного розчину у кількості, що відповідає втраті маси тіла, запобігає дегідратації та значному підвищенню ЧСС.

Досліджуючи зміну показників складу тіла кваліфікованих спортсменок, які спеціалізуються у настільному тенісі методом імпедансометрії ми підтвердили можливість застосування цього підходу для оцінки і контролю за функціональним станом організму. У підготовчому періоді показники складу тіла у майстрів спорту є нижчі, ніж середні показники норми, проте зростають у змагальному періоді, коли наявна оптимізація термінових адаптаційних реакцій.

Кореляційний аналіз величини загального імпедансу тіла із вмістом натрію в плазмі й еритроцитах не виявив чіткої причини взємозв'язку цих показників із виникненням вираженої внутрішньоклітинної гіпергідратації. Діапазон зміни концентрації зазначених показників в організмі дуже малий, тому їх концентрація не викликає вираженого впливу на імпеданс.

Застосування запропонованого підходу до корекції тренувального процесу показало високу ефективність проведених занять у кваліфікованих спортсменок, що проявилося у підвищенні рівня спеціальної працездатності у змагальному періоді. Крім того за показниками фізичної підготовки кваліфіковані спортсменки вірогідно переважали групу спортсменок I розряду у підготовчому, змагальному та перехідному періоді. Після застосування відповідної корекції тренувальних занять в групі кваліфікованих спортсменок значно підвищився рівень координованості рухів та розвиток швидкісно-силових якостей.

Педагогічний експеримент виявив високу ефективність запропонованих підходів до корекції тренувального процесу: підвищився рівень координаційних якостей (тест десять «вісімок», приріст від 4% до 7%); прискорився розвиток швидкісно-силових якостей (приріст від 9% до 12% відносно початкового рівня); показники функціонального стану у групі кваліфікованих спортсменок значно переважають значення у групі спортсменок I розряду порівняно з підготовчим, змагальним та перехідним періодами.

Доведено, що використання розроблених методичних підходів підвищення рівня спеціальної підготовки спортсменок залежить від функціонального стану серцево-судинної, нервової та м'язової систем, що спостерігається протягом річного циклу тренувань під час дозованого тренувального та змагального навантаження.

Після впровадження експериментальних вправ у навчально-тренувальний процес відбулись зміни функціонального стану, пов'язані зі зниженням високих показників ступеня вираженості особистісної тривожності у спортсменок групи кандидадатів у майстри спорту до 46,23±0,16 % та помірних значень показників вираження ситуативної тривожності - до 41,43±0,27 %, а також у спортсменок групи I розряду, де відбулось зниження ступеня вираження особистісної тривожності до 44,51±0,19 % та показника вираженості ситуативної тривожності - до 37,01±0,23 %.

Застосування експериментальних вправ призвело до зміни сегмента S-T (комплекс QRS) у стані спокою від 0,06±0,003 мм до 0,05±0,002 мм серед спортсменок групи майстрів спорту у підготовчому періоді. Крім того в підготовчому періоді виявлено зменшення показників відхилень електричної вісі серця від 75,37±1,52 мм до 71,47±1,47 мм у спортсменок групи кандидадатів у майстри спорту.

Виявлено позитивний вплив запропонованого комплексу вправ на розвиток швидкісно-силових якостей під час виконання накату зліва на ліво по діагоналі у кваліфікованих спортсменок (до експерименту - 42,01±0,02 разів/хв, після експерименту - 46,34±1,50 разів/хв) та у спортсменок I розряду (до експерименту -35,34±0,25 разів/хв, після - 41,54±1,50 разів/хв).

Відбулось збільшення кількості та поліпшення якості влучень накату справа по діагоналі у кваліфікованих спортсменок (до експерименту 45,12±0,01 разів/хв, після експерименту 50,34±0,20 разів/хв) та у спортсменок I розряду (до експерименту 38,21±1,40 разів/хв, після експерименту 42,21±1,20 разів/хв), а також кількості влучень в задану ціль у кваліфікованих спортсменок (до експерименту 8,12±0,03 разів, після експерименту - 10,12±0,05 разів), та у спортсменок I розряду (до експерименту 6,01±1,20 разів, після експерименту - 7,12±0,01 разів).

Вправи були рекомендовані для спортсменок групи І розряду у підготовчому періоді, що сприяло зменшенню довжини сегмента QT з 356,56±7,81 мс у стані спокою до 327,40±3,43 мс після тренувального фізичного навантаження. Одночасно наявне зниження ЧСС у підготовчому періоді серед спортсменок низької кваліфікації (з 85,6±0,62 уд/хв до 82,2±1,12 уд/хв).

Рекомендований комплекс вправ у кваліфікованих спортсменок показав зміни артеріального систолічного тиску з 110 мм рт. ст. до 116 мм рт. ст., а також наявність високої позитивної кореляції цього показника з ефективністю прийому подач і комплексного показника ефективності (r=0,86, p<0,05).

Покращення морфологічних параметрів обміну речовин у кваліфікованих спортсменок в підготовчому періоді характеризується наявністю тенденції до зростання внутрішньоклітинної рідини від показника 17,62±0,32 мл до 18,83±0,26 мл, що сприяло незначному зниженню маси тіла (з 52,2±1,19 кг до 50,47±0,68 кг). Застосування цих вправ свідчить про наявний зв'язок між показниками ефективності змагальної діяльності та функціональним станом організму тенісисток (коефіцієнт кореляції складає r=0,67).

Виявлений кореляційний зв'язок між функціональним станом серцево-судинної системи та показником активності в ситуації підвищеної активності (r=0,67), свідчить про можливі шляхи корекції функціонального стану в ході тренувальних та змагальних занять.

Встановлена сильна позитивна кореляція показника результативної активності в ситуації підвищеної значущості та комплексного показника ефективності підтверджує наявний зв'язок між цим показником та ефективністю і надійністю змагальної діяльності спортсменок.

У п'ятому розділі «Аналіз та узагальнення результатів» наведено три групи даних, що отримані шляхом емпіричних досліджень та зіставлення їх з опублікованими науковими працями.

Результати експериментального дослідження свідчать, що чим вища кваліфікація спортсменів, тим більш вираженим є факт економізації функцій за показниками серцево-судинної системи. Відхилення електричної вісі серця до лівих позицій у майстрів спорту та кандидатів у майстри спорту в процесі річного циклу тренування мають тенденцію до зростання - 61,01є, проте у спортсменок із низьким рівнем кваліфікації (які мають I-й розряд) електрична вісь серця має незначні відхилення до правих позицій - 91,70є. У процесі річного циклу тренування електрична вісь серця не змінює свій кут до лівих або до правих позицій.

Показники даних варібельності серцевого ритму доводять, що у спортсменок, які мають I-й розряд у змагальному періоді наявні високі показники регуляторної ланки організму (за показником загальної потужності спектру ТР, р<0,05). На підставі аналізу стану вегетативної нервової системи можна стверджувати, що у спортсменок, які мають I-й розряд переважає активація парасимпатичної ланки за показниками HF (р<0,05).

Порівняльний аналіз варіабельності серцевого ритму підтверджує, що показники активації симпатичної нервової системи у спортсменок, які мають I-й розряд значно відрізнялися від показників групи кваліфікованих спортсменок (р<0,05). Показник, що відображає активацію парасимпатичної ланки вегетативної нервової системи (HF) у спортсменок, які мають I-й розряд вірогідно збільшується (р>0,05). Показник вегетативного балансу (LF/HF) свідчить про спрямованість регуляторної ланки організму до парасимпатичної активації вегетативної нервової системи у кваліфікованих спортсменок (р<0,05).

Доповнено відомості про розвиток спеціальної фізичної підготовленості спортсменок цього виду спорту, що може бути враховано в процесі вдосконалення.

Результати досліджень змін показників електрокардіограми у підготовчому періоді підтвердили наявність ознак, які свідчать про наявність синдрому перетренованості, зокрема у спортсменок I розряду. Це також супроводжується інверсією зубця Т, що вказує на реполяризацію шлуночків.

Вперше розроблено й експериментально підтверджено комплекс фізичних вправ для підвищення рівня функціонального стану кваліфікованих спортсменок, які спеціалізуються з настільного тенісу. Розроблено й експериментально перевірено методичні підходи до корекції підготовки кваліфікованих спортсменок, які спеціалізуються з настільного тенісу, з урахуванням їхнього функціонального стану. У роботі наголошується, що за допомогою електрокардіологічних досліджень спортсменок, які спеціалізуються з настільного тенісу як у змагальному, так і в підготовчому періодах вертикальна вісь серця відхиляється більше вліво (р<0,05), проте у перехідному періоді стабілізується до вихідного положення, що свідчить про поліпшення функціонального стану серцево-судинної системи. Результати нашого дослідження дали змогу виявити зміни морфологічних показників обміну речовин. Так, зниження маси тіла після фізичного навантаження є сприятливою передумовою для збільшення рідинних запасів організму внутрішньоклітинної рідини (р<0,05), загальної кількості рідини та загальної кількості води.



ВИСНОВКИ

1. Аналіз літературних джерел дав змогу встановити, що сучасний розвиток настільного тенісу ставить високі вимоги до рівня спеціальної фізичної і тактичної підготовленості спортсменів. Очевидно, що спортивна працездатність перебуває в тісному взаємозв'язку з функціональним станом серцево-судинної системи, яка є провідною киснево-транспортною системою організму в умовах м'язової діяльності. З'яcовано, що функціональний стан є відображенням способу забезпечення психічних функцій, інтегральним вираженням яких є усвідомлена, соціально зумовлена поведінкова рухова діяльність, також і спортивна. Визначено, що для комплексної оцінки функціонального стану потрібно врахувати таку схему: вегетативне забезпечення (серцево-судинна система) > регуляторне забезпечення (нервова система) > виконавча система (м'язова система).

2. Виявлено, що у майстрів спорту електрична вісь серця (<бє) відхилена ліворуч (58,35±0,57є). У першорозрядників та кандидатів у майстри спорту показник електричної вісі серця (<бє) має відхилення праворуч (87,58±0,80є 75,37±1,52є, відповідно), крім того в кандидатів у майстри спорту після навантаження вертикальна вісь серця відхиляється більше вліво (71,42±1,47є), що характеризується тимчасовими зрушеннями і свідчить про перевантаження в роботі правих відділів серця та нестійкими параметрами функціонального стану серцево-судинної системи.

3. Встановлено, що функціональний стан в кандидатів у майстри спорту характеризується високими рівнями прояву особистісної тривожності (46,23±0,16%) на фоні середніх значень вираження ситуативної тривожності (41,43±0,27%), що свідчить про підвищений рівень емоційного напруження та підвищеної чутливості у спортсменок.

4. Адаптивні зміни серцево-судинної системи на змагальні й тренувальні навантаження в змагальному періоді у кваліфікованих спортсменок характеризуються вірогідним зниженням ЧСС (з 84,75±1,74 уд/хв до 74,8±0,38 уд/хв). У спортсменок, які мають I-й розряд вірогідних змін ЧСС не виявлено. Крім того, встановлено вірогідно швидший процес відновлення ЧСС після фізичного навантаження в групі кваліфікованих спортсменок порівняно зі спортсменками I розряду на 4 (р<0,05) та на 5 (р<0,05) хвилинах відповідно. За показниками вегетативної регуляції ритму серця у спортсменок I розряду порівняно із кваліфікованими спортсменками переважає активація парасимпатичної ланки (за показниками HF, р<0,05).

5. Встановлений зв'язок між станом серцево-судинної системи та показником активності в умовах змагальної діяльності (коефіцієнт кореляції r=0,67) може бути застосований з метою виявлення шляхів корекції функціонального стану у спортсменок. Зв'язок між показником результативної активності і комплексним показником ефективності змагальної діяльності (коефіцієнт кореляції r=0,69) вказує на можливі шляхи корекції спеціальної працездатності спортсменок.

6. Розроблені методичні підходи щодо корекції функціонального стану організму кваліфікованих спортсменок сприяли зростанню внутрішньоклітинної рідини (з 17,62±0,32 мл до 18,83±0,26 мл), змінам морфологічних показників обміну речовин та незначному зниженню кількості жирової маси. Виявлено, що зміни функціонального стану обміну речовин, якщо знижується маса тіла, активна клітинна маса та жирова маса після тренувального фізичного навантаження у підготовчому періоді (р<0,05) є передумовою для збільшення рідинних запасів організму як загальної і внутрішньоклітинної рідини, так і загальної кількості води.

7. Встановлено позитивний вплив на функціональний стан м'язової системи під час виконання накату зліва на ліво по діагоналі у кваліфікованих спортсменок (до початку експерименту - 42,01±0,02 разів/хв, після експерименту - 46,34±1,50 разів/хв) та спортсменок, які мають I-й розряд (до експерименту - 35,34±0,25 разів/хв, після експерименту - 41,54±1,50 разів/хв). Доведено збільшення кількості та поліпшення якості влучень накату справа по діагоналі у кваліфікованих спортсменок (до експерименту - 45,12±0,01 разів/хв, після експерименту - 50,34±0,20 разів/хв), а також кількості влучень в задану ціль (до експерименту - 8,12±0,03 разів, після експерименту - 10,12±0,05 разів). Однак, виконання накату справа по діагоналі та кількість влучень в задану ціль у спортсменок, які мають I-й розряд змінилося недостовірно.

8. Педагогічний експеримент показав високу ефективність запропонованого комплексу експериментальних вправ для корекції функціонального стану: наявне підвищення рівня координаційних якостей (приріст на 4%-7%); підвищення розвитку швидкісно-силових якостей (приріст на 9%-12%). Одночасно показники фізичної підготовленості кваліфікованих спортсменок значно переважають значення спортсменок I розряду, відповідно у підготовчому, змагальному та перехідному періодах.



СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Улізько В.М. Виховні завдання інтелектуального та морального розвитку студентів у процесі фізичного виховання / В.М. Улізько // Науковий часопис Нац. пед. ун-ту ім. М.П. Драгоманова. - К., 2007. - С. 297-299. - (Серія 7-К; Вип.11).

2. Улізько В.М. Стан серцево-судинної системи в передзмагальному періоді у кваліфікованих спортсменок / В.М. Улізько, А.В. Витраховський, Г.В. Коробейніков // Молода спортивна наука України: зб. наук. праць з галузі фізичної культури та спорту. - Л., 2007. - Вип. 11, Т. 4. - С. 230.

3. Улізько В.М. Зміни серцево-судинної системи під час навантажень кваліфікованих спортсменок з настільного тенісу у передзмагальному періоді / В.М. Улізько, Г.В. Коробейніков // Молода спортивна наука України: зб. наук, праць з галузі фізичної культури та спорту. - Л., 2008. - Вип. 12, Т.3. - С. 235-240.

4. Улізько В.М. Основи навчання техніки і тактики гри в настільний теніс: методичні вказівки для студентів ВНЗ / В.М. Улізько // Івано-Франківськ, 2005. - С. 6-54.

5. Улізько В.М. Описання комп'ютеризованого комплексу моніторної кардіо-респіраторної системи і гідратації тканин КМ-АР-01 «ДІАМАНТ» та його застосування у спортивній практиці / В.М. Улізько // Спортивна наука України: електронне вид. з галузі фізичної культури та спорту. - Львів, 2006. - № 3 (4). - С. 112-115.

6. Улізько В.М. Фізіологічні показники тіла кваліфікованих спортсменів з настільного тенісу у передзмагальний період / В.М. Улізько // Молода спортивна наука України: зб. наук, праць з галузі фізичної культури та спорту. - Л., 2006. - Вип. 10, Т. 4. - С. 287-390.

7. Улізько В.М. Формування фізичної культури та валеологічних переконань студентів технічного ВНЗ з метою збереження й укріплення здоров'я / В.М. Улізько // Проблеми освіти: наук.-метод. зб. - К., 2006. - Вип. 48. - С. 57-61.

8. Улізько В. М. Фізична культура і раціональне харчування важливий фактор зміцнити здоров'я / В.М. Улізько // Роль фізичної культури і спорту у гармонійному вихованні студентської і учнівської молоді: Зб. наук. праць. - Івано-Франківськ, №2. 2006 - С. 38-42.

Размещено на Allbest.ru

...