Типологічні особливості туристичної діяльності
Кваліфікаційні ознаки туризму як суспільного явища та специфіка туристичної діяльності. Аналіз типологічних підходів та особливостей туристичної діяльності. Обґрунтування доцільності типологій у сфері туризму. Результативність стратегічного розвитку.
Рубрика | Спорт и туризм |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 08.04.2019 |
Размер файла | 22,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Типологічні особливості туристичної діяльності
Л.Ю. Красавцева,
здобувач, Інститут законодавства Верховної Ради України
У статті досліджуються кваліфікаційні ознаки туризму як суспільного явища та специфіка туристичної діяльності, а також проведений аналіз типологічних підходів та особливостей туристичної діяльності з метою визначення їх впливу і значення для ефективності та результативності її стратегічного розвитку. Автор формулює власні наукові думки щодо доцільності типологій у сфері туризму.
Ключові слова: туристична діяльність, типологічні особливості, суб'єкти туристичного ринку, об'єкти туристичної діяльності.
L. Krasavtseva,
researcher Institute of legislation of the Verkhovna Rada of Ukraine
TYPOLOGICAL FEATURES OF TOURISM ACTIVITIES
The paper investigates the qualifying characteristics of tourism as a social phenomenon and specific tourism activities, as well as an analysis of typological approaches and characteristics of tourism in order to determine their impact and importance to the efficiency and effectiveness of its strategic development. An author formulates own scientific opinions in relation to expedience of typologies in the field of tourism.
Key words: tourist activity, typological features, subjects of tourist market, objects of tourist activity.
туризм типологічний стратегічний розвиток
ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ
Суб'єктами туристичного ринку є юридичні та фізичні особи, задіяні в виробництві та організації споживання туристичного продукту туристами-споживачами, і практично усі суб'єкти функціонально-господарської та територіально-господарської складових індустрії туризму.
Об'єктом туристичної діяльності є туристи-споживачі турпродукту, уподобання та мотивації яких лежать в основі маркетингових стратегій виробника туристичних послуг.
Оскільки суб'єкти та об'єкти є ключовими складовими функціонування туристичного ринку, доцільним є його поділ на ринок споживачів-туристів (ринок попиту) та ринок турпродукту (ринок пропозиції). Ринок є сукупністю наявних та потенційних покупців товару, тому застосування терміну "ринок" відноситься перш за все до споживачів товару чи послуги, об'єднаних за певною потребою, оскільки саме споживчі потреби формують ринок [3, с. 58].
Як свідчить проведений аналіз, ринок споживача турпро- дукту структурується за багатьма ознаками. Основними серед них є мета подорожування, яка є конкретною реалізацією мотивації до туристичної подорожі, що відображає потребу у відпочинку, реалізовану як запит на конкретний турпродукт.
Мета подорожі формується під впливом багатьох чинників, тому ринок туристського попиту може бути стратифікований за віком, статтю, сімейним станом, рівнем освіти, професією, релігійною приналежністю та іншими демографічними, етносоціальними та психологічними характеристиками населення, які визначають його мотивацію, психологію споживчої поведінки та решту аспектів, що обумовлюють вибір на туристичному ринку.
Основними критеріями туристичного вибору виступають економія грошей, часу та зусиль як на саму подорож, так і на її організацію. При цьому не слід забувати, що не тільки споживач туристичних послуг, але й їх продавець у своїй діяльності керуються не тільки категоріями економії. Вибір на споживчому ринку великою мірою залежить від оцінки середовища, моди, кон'юнктури і поведінки як споживача, так і виробника турпродукту, від рівня поінформованості та особливостей сприйняття інформації, комунікативних особливостей усіх учасників турпродукту. Тому сегментація ринку попиту повинна бути багатоаспектною.
Проведений аналіз дозволив виокремити низку класифікаційних ознак туризму як соціального явища. Основними серед них є мета подорожі, яка визначає вид туризму. За даними ВТО, найпоширенішою метою подорожування є бажання відпочити та розважитись (60% від загального потоку подорожуючих). Ця мета реалізується такими видами туризму, як рекреаційний, який сполучається з культурно-пізнавальним, здійснюваним задля знайомства з історією, культурою, архітектурними та природними пам'ятками іншої місцевості; агро- або "зеленим туризмом" та подібними напрямками; екологічним, мисливством та рибальством; спортивно-оздоровчим туризмом, що передбачає активну форму проведення дозвілля (гірсько-пішохідний, водний, велосипедний та інші підвиди); етнічним (відвідування родичів, друзів та знайомих або місця походження родини).
Реалізація певної професійної мети, що не носить комерційного характеру, закладена в конгресно-науковий (участь у наукових заходах: конференціях, симпозіумах, конгресах тощо), діловий або бізнес-туризм для участі в переговорах, нарадах, державно-політичних подіях, ярмарках, виставках, фестивалях, спортивний для учасників спортивних змагань чи уболівальників, на які припадає майже 30% подорожей. Решта туристів (близько 10%) подорожує з релігійною метою (паломництво), з метою лікування (курортно-лікувальний туризм), навчання тощо.
У межах кожного виду можна виділити підвиди не тільки за формою, а й за характером проведення дозвілля (наприклад, пасивні та інтенсивні тури), за спеціалізацією (наприклад, геологічні, археологічні тощо, у межах наукового або за характером захворювань -- у курортно-лікувальному виді туризму тощо).
Форма організації визначає я к характер виробництва турпродукту, так і його споживання. Реалізувати мету подорожі турист може самостійно, не звертаючись до туристичної фірми, частково чи практично зовсім не використовуючи туристську інфраструктуру (самодіяльний туризм) або виключно спираючись на пропозицію туристичного підприємства (плановий або організований туризм).
У залежності від особистих уподобань та фінансових можливостей подорож може здійснюватись окремою особою, сім'єю, невеликою групою друзів, родичів чи знайомих і тоді вона класифікується як індивідуальна форма організації. Коли подорож здійснюється групою людей (понад 10 чол.), яка формується туристичною фірмою в межах пропозиції турпродукту -- це групова форма організації туризму.
За державною ознакою туризм поділяють на внутрішній, який передбачає подорожування в межах країни постійного місця проживання, та міжнародний, що передбачає перетинання державного кордону. Такий поділ має суттєве економічне значення, оскільки в такому випадку туризм виступає частиною експортно-імпортних зв'язків країни. Саме за характером цих зв'язків у міжнародному туризму виділяють зарубіжний (організація міжнародних подорожей за межами країни постійного місця проживання) та іноземний туризм (організація подорожі іноземних громадян територією своєї країни).
Сезон та термін перебування визначають ритмічність роботи на тому чи іншому ринку і грунтуються на природних перш за все особливостях конкретної місцевості. Відповідно до цього туристичний потік може мати незначні коливання протягом року, що говорить про його стійкість, та слабо виражену сезонність туристичної діяльності або, навпаки, значні коливання попиту, що обумовлює наявність "гарячих" та "мертвих" сезонів.
Клас обслуговування визначається набором послуг, організацією обслуговування і залежить від купівельної спроможності споживача. Виділяють такі класи обслуговування туристів: '^.І.Р." (особлива увага), "люкс-апартамент", "люкс", перший клас, туристичний клас, шкільний (здешевлений) клас та кемпінг. Кожному з них відповідають певні умови надання послуг розміщення, харчування, транспортування, екскурсійного обслуговування та ряду додаткових послуг. За обсягом послуг виділяють мінімальний набір (поселення + сніданок), напівпансіон та повний пансіон. За характером реалізації турпродукт може бути комплексним (пекідж-тури -- туристська подорож по замовленому маршруту, який продається туристськими фірмами у вигляді повного комплексу (пакету) послуг, що включає отримання візи, перевезення, розміщення в готелі, харчування, трансфер, екскурсійне обслуговування на маршруті подорожі.) або і ндив- ідуальним (інклюзив-тури).
Спосіб подорожування: пішохідний або з використанням транспортних засобі в. Відповідно кожен з них має свою класифікацію, наприклад, за видами транспорту (автомобільний, залізничний, річковий, повітряний тощо); за поширеністю у використанні (традиційні та екзотичні транспортні засоби); за формами організації транспортних подорожей (лінійні чи чартерні).
Форма розрахунків, що впливає на характер відношень ту- рист-фірма: перелічені різновиди можуть бути з повною оплатою самим туристом, з частковою оплатою (пільгові, наприклад, групові знижки на транспорті) чи соціальні (безкоштовні для туриста з оплатою за рахунок профспілок, фондів тощо).
Масштаби діяльності визначають класифікацію за територіальною ознакою. Світовий туристичний ринок як частина глобальної світогосподарської системи поділяється на макрорегіональні та субрегіональні туристичні ринки. Регіональні ринки туристичних послуг, в свою чергу, складаються з національних ринків, а національні -- з місцевих. Саме національні ринки слід розглядати як класифікаційну основу поділу за територіальною ознакою.
Відповідно до потреб формується й пропозиція на ринку виробника, тому ринок пропозиції може бути структурований за тими ж ознаками, що й ринок попиту. Таким чином, ринок туристичних послуг структурований за багатьма ознаками, кожна з яких є ознакою його сегментації.
Типологія як загальнонауковий підхід до узагальнення інформації про об'єкти дослідження та систематизації цих об'єктів має грунтовне значення в географічних дослідженнях. У географічному країнознавстві під типом країни розуміють об'єктивно сформований, відносно стійкий комплекс умов та особливостей розвитку, що притаманний даній країні, характеризує її роль та місце в світовому співтоваристві на даному етапі світової історії.
Як свідчить аналіз, типологія національних туристичних ринків грунтується на таких принципових положеннях:
— ринок туристичних послуг є похідною від соці ально-еко- номічного розвитку країни, оскільки індустрія туризму є складовою національної економіки, а її розвиток прямо залежний від рівня розвитку всього господарства;
— інтенсивність діяльності на ринку туристичних послуг залежить від ступеня розвиненості ринкових структур, оскільки суб'єкти туристичного ринку представлені значною мірою малим та середнім бізнесом, який потребує ефективної підтримки шляхом правового та фінансового регулювання діяльності. Наприклад, забезпечення вільного доступу до кредитів передбачає розвинену фінансово-кредитну систему, наявність ф'ючер- сного капіталу, гнучкої системи оподаткування та розвиненої банківської інфраструктури;
— інтегрованість національного туристичного ринку у світовий туристичний простір залежить від ступеня розвитку туризму у певній країні, який грунтується на певному рівні та стилі життя населення як результаті сукупної дії глобалізаційних тенденцій та її етнокультурних особливостей [4, с. 228--233].
Використання як базової суспільно-географічної типології країн світу, яка враховує територіальність, заселення, мовно- культурну спорідненість, спільне історичне минуле та сучасні соціально-економічні та геополітичні реалії, робить типологію національних туристичних ринків зіставною за характером впливу середовища ринкової діяльності. Типологізація передбачає також урахування сукупної дії глобалізаційних процесів в сфері послуг та чинників розвитку туризму, функціонування туризму в сфері міжнародної торгівлі послугами і підпорядкування дії загальних економічних законів світового ринку.
Основною типологічною одиницею є національний туристичний ринок, оскільки держава є суверенним утворенням, суб'єктом міжнародного права з усіма відповідними ознаками і важелями управління.
Типологічними ознаками національного туристичного ринку є комплексно-пропорційний розвиток індустрії туризму, її орієнтованість на участь в міжнародних туристичних зв'язках, характер цих зв'язків, вплив глобалізаційних процесів та інтегрованість у світогосподарську систему.
Розвиток індустрії туризму характеризується показником частки туризму в ВВП та обсягами прибутків у розрахунку на душу населення. Комплексно-пропорційний розвиток індустрії туризму є результатом збалансованості між внутрішнім та міжнародним туризмом та його складовими (показник -- частка міжнародного туризму в загальних обсягах туристичної діяльності).
Міру та характер участі країни в міжнародному туристичному процесі можна визначити за часткою в обсягах діяльності міжнародного туризму та характером експортно-імпортних зв'язків у міжнародному туризмі (показник -- сальдо туристичних міграцій як різниця між обсягами іноземного та зарубіжного туризму) [3, с. 28--29].
За цією ознакою виділяються країни-генератори туристичних потоків зі значними обсягами міжнародного туризму та переважанням від'ємного сальдо туристичного балансу (країни- імпортери туристичних послуг) та країни-реципієнти з переважно позитивним сальдо туристичного балансу (країни-експорте- ри послуг) [3, c. 32--33].
Ми вважаємо, що вплив глобалізаційних процесів позначається на транснаціоналізації туристичної діяльності (наприклад, поширення транснаціональних готельних та ресторанних мереж у країні, монополізація туристичної діяльності, яка проявляється в контролі туроператорів над ринком, доступі та використанні світових інформаційних мереж).
Проведений аналіз свідчить, що типологічними ознаками науковцями обрано такі:
— рівень соціально-економічного розвитку,
— сформованість ринкових структур,
— рівень розвитку індустрії туризму,
— участь в світовому туристичному процесі,
— характер експортно-імпортних туристичних зв'язків [2, с. 58--62].
Виділені типологічні ознаки дозволяють нам охарактеризувати стан національного туристичного ринку України як країни перехідної економіки з середнім рівнем соціально-економічного розвитку, що формує ринкові структури та індустрію туризму відповідно до регіональних та європейських стандартів, з відносно незначною участю в світовому туристичному обміні та переважним експортом туристичних послуг.
Узагальнення типологічних характеристик дозволило науковцям виділити такі типи та підтипи національних туристичних ринків:
-- А. Високоінтенсивні:
а) країни-постачальники туристів високого рівня економічного розвитку з переважанням міжнародного туризму імпортного спрямування (наприклад, США, Німеччина, Велика Британія, Скандинавські країни);
б) країни-реципієнти туристів високого рівня економічного розвитку з переважанням міжнародного туризму експортного спрямування (наприклад, Італія, Австрія, Ізраїль, ПАР).
-- Б. Стабілізовані:
а) країни-реципієнти туристів середнього рівня економічного розвитку з переважанням міжнародного туризму експортного спрямування (наприклад, Іспанія, Г реція, Туреччина, Кіпр);
б) нові індустріальні країни, орієнтовані на розвиток іноземного туризму (наприклад, Мексика, Аргентина, Чилі, Гонконг, Таїланд, Малайзія);
в) країни-реципієнти туристів перехідного типу економіки з розвиненою ринковою структурою, в яких переважає міжнародний туризм експортного спрямування (наприклад, Польща, Угорщина, Чехія, Хорватія, Словаччина, Словенія).
-- В. Реформовані:
а) країни-реципієнти туристів перехідного типу, що формують ринкові структури, де переважає міжнародний туризм експортного спрямування (наприклад, Болгарія, Румунія);
б) країни-постачальники туристів перехідного типу, що формують ринкові структури і де переважає міжнародний туризм імпортного спрямування (наприклад, Росія, Україна, Казахстан, Закавказькі країни);
в) країни централізовано керованої економіки з елементами ринкової, які орієнтовані на активізацію участі в міжнародному туризмі за рахунок нарощування експорту туристичних послуг (наприклад, Китай).
-- Г. Акумулюючі:
а) країни, що розвиваються з середніми можливостями економічного розвитку, орієнтованими на посилення участі в міжнародному туризмі за рахунок нарощування експорту послуг (наприклад, Індія, Єгипет, Туніс);
б) країни, що розвиваються, з домінуванням іноземного туризму, які приймають туристів і де туризм є однією з провідних галузей економіки (наприклад, Танзанія, Барбадос);
в) країни планової економіки, які підтримують туризм як традиційну галузь господарства не розширюючи практично участі в світовому туристичному процесі (наприклад, Куба) [1, с. 134--140].
До цього тиру відносяться також найменш розвинені країни. Вони практично не приймають участі в міжнародному туризмі, оскільки експорт послуг пов'язаний з дією іноземного капіталу (наприклад, більшість країн Центральної Африки).
У країнах перших двох типів розвиток ринку міжнародного туризму поєднується з розвиненим ринком внутрішнього туризму. У країнах третього типу переважає ринок міжнародного туризму, але спостерігається відновлення ринку внутрішнього туризму. В країнах останнього типу ринок міжнародного туризму переважає, оскільки туризм сприймається населенням здебільшого як вид економіч ної діяльності, а не як складова стилю життя [1, c. 143].
На нашу думку, зазначені особливості можуть бути покладені в основу прогнозування розвитку туристичної діяльності на ринках будь-якого рівня та зацікавленої співпраці України з іншими країнами -- суб'єктами регіонального та глобального ринків.
ВИСНОВКИ
Проведений аналіз дозволяє сформулювати такі висновки.
В основу загальновизнаної типології туристичних ринків покладено типологію країн світу за їх місцем у світовій економіці та міжнародних відносинах.
Світовий туристичний ринок, як частина глобальної світо- господарської системи, поділяється на макрорегіональні та суб- регіональні туристичні ринки. Регіональні ринки туристичних послуг у свою чергу складаються з національних ринків, а національні -- з місцевих.
Основною типологічною одиницею є національний туристичний ринок.
Саме національні ринки слід розглядати як класифікаційну основу поділу за територі альною ознакою.
Напрямами подальших досліджень проблематики статті може стати вивчення впливу типологізації ринку туристичних послуг на його якісні та кількісні характеристики.
Література
1. Агафонова Л.Г. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: Ціноутворення, конкуренція, державне регулювання: навч. посіб. //Агафонова Л.Г., Агафонова О.Є. -- К.: Знання України, 2002. -- 358 с.
2. Гуляев В.Г. Контракты, договоры, соглашения и формуляры в туристской деятельности: учеб.-практич. пособ. -- М.: ПРИОР, 1998. -- 336 с.
3. Кириллов А.Т. Маркетинг в туризме //Кириллов А.Т., Волкова Л.А. -- СПб.: Изд-во СПб. университета, 1996. -- 184 с.
4. Любіцева О. О. Ринок туристичних послуг (геопросто- рові аспекти). -- К.: Альтерпрес, 2002. -- 436 с.
References
1. Ahafonova, L. H. and Ahafonova, O. Ye. (2002), Turyzm, hotel'nyj ta restorannyj biznes: Tsinoutvorennia, konkurentsiia, derzhavne rehuliuvannia [Tourism, hotel and restaurant business: Pricing, competition, government regulation], Znannia Ukrainy, Kyiv, Ukraine.
2. Huliaev, V. H. (1998), Kontrakty, dohovory, sohlashenyia y formuliary v turystskoj deiatel'nosty [Contracts, agreements, contracts and forms in tourist activity], PRYOR, Moscow, Russia.
3. Kyryllov, A. T. and Volkova, L. A. (1996), Marketynh v turyzme [Tourism marketing], Yzd-vo SPb unyversyteta, St.Pitersburg, Russia.
4. Liubitseva, O. O. (2002), Rynok turystychnykh posluh (heoprostorovi aspekty) [Market of tourist services (geospatial aspects)], Al'terpres, Kyiv, Ukraine.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Впровадження нових форм діяльності фірм туристичної сфери. Аналіз доцільності розширення асортименту та видів послуг підприємств. Особливість функціонально-видової зміни ринку туризму. Реалізація стратегії диверсифікації рекреаційної діяльності регіону.
статья [57,4 K], добавлен 31.08.2017Поняття планування діяльності підприємств туристичної індустрії. Класифікація видів планування діяльності підприємств туристичної індустрії. Недоліки процесу планування діяльності та запровадження балансового метода в туристичну фірму "Соната".
курсовая работа [75,6 K], добавлен 30.10.2014Загальний аналіз розвитку релігійної туристичної сфери. Характеристика видів та форм релігійного туризму. Аналіз особливостей розвитку і функціонування релігійної туристичної сфери України. Особливості організації паломницьких турів та екскурсій.
дипломная работа [185,8 K], добавлен 02.09.2019Туризм в структурі дозвіллєвої діяльності. Сільський зелений туризм як різновид туристичної діяльності. Участь закладів культури в розвитку зеленого туризму. Акція "Мистецтво одного села". Класифікація видів туризму за індивідуальними запитами.
курсовая работа [43,8 K], добавлен 12.11.2014Загальна управлінська характеристика туристичної агенції. Система адміністративного менеджменту підприємства туризму. Оцінка системи автоматизації управління, застосування сучасних інформаційних технологій в організації. Якість самоменеджменту керівника.
отчет по практике [381,8 K], добавлен 22.03.2014Організація діяльності туристичної фірми та її асортиментна політика. Етапи створення туристичної фірми. Загальні відомості про ліцензування туристичного підприємства. Порядок проведення ліцензування. Умови припинення дії ліцензії і її анулювання.
курсовая работа [81,5 K], добавлен 28.04.2011Передумови спеціалізації Закарпатської області в туризмі та рекреації. Основні проблеми розвитку галузі. Ліцензовані суб’єкти туристичної діяльності. Санаторно-курортний та готельний комплекс. Стан зайнятості у туристично-рекреаційній сфері регіону.
курсовая работа [528,5 K], добавлен 06.08.2013Public Relations у сфері туризму. Сутність та завдання PR-діяльності на підприємстві. Види та напрямки PR-діяльності туристичної фірми. Розробка концепції PR-програми для туристичного підприємства. Робота зі споживачами та з внутрішньою громадськістю.
дипломная работа [6,1 M], добавлен 27.05.2014Вивчення статистичних даних щодо туризму Франції і Німеччини. Аналіз діяльності туристичної сфери за останні роки, визначення лідерів по залученню туристів у країну. Кількість туристичних прибуттів у Францію і Німеччину. Популярні місця в цих країнах.
контрольная работа [127,0 K], добавлен 08.12.2011Аналіз підходів до визначення дефініції екотуризму - туристичної діяльності, метою якої є пізнання особливостей малозмінених природних і традиційних культурних ландшафтів. Обґрунтування необхідності розробки перспектив розвитку екотуризму в Україні.
статья [33,4 K], добавлен 11.09.2017Агент по організації туризму, його робота, знання та вміння в туристичній діяльності. Вимоги до професійних якостей працівника туристичної галузі: якості характеру і особливості темпераменту. Функціональні обов'язки екскурсовода та гіда-перекладача.
лекция [16,2 K], добавлен 27.02.2015Теоретичні питання географічного вивчення туристичної привабливості країн південно-східної Європи. Поняття туристичної "привабливості" країни. Аналіз привабливості Балканського регіону. Стан і перспективи розвитку туризму країн південно-східної Європи.
курсовая работа [2,1 M], добавлен 09.09.2010Вихід України на міжнародну арену як самостійної держави. Механізми реалізації державної політики в галузі туризму. Проблеми державного регулювання туристичної галузі в Україні. Шляхи вирішення проблем та перспектива розвитку туристичної галузі.
реферат [37,5 K], добавлен 31.10.2008Дослідження військового туризму, його сутності та видів. Надання специфічних туристських послуг в Україні при організації турів мілітаристичної тематики. Рекреаційні ресурси туристичної діяльності військового спрямування та перспективи їх розвитку.
дипломная работа [14,6 M], добавлен 24.03.2020Парки розваг Уолта Діснея як туристичні центри, що сприяють розвитку туристичної галузі. Діяльність найбільш привабливих Діснеєвських парків світу. Стан туристичної індустрії на території парків. Роль Діснейленду для розвитку міжнародного туризму.
научная работа [33,1 K], добавлен 26.09.2009Сутність гастрономічного туризму. Природно-географічні чинники функціонування й розвитку туристичної сфери Херсонської обл., аналіз її сучасного стану. Проблеми розвитку гастрономічного туризму. Пропозиції щодо удосконалення цієї галузі в Херсонській обл.
курсовая работа [45,9 K], добавлен 16.05.2019Сутність рекреаційно-оздоровчої діяльності та значення туризму. Основні поняття туристичної діяльності. Етапи організації туристичного походу вихідного дня. Класифікація спортивних походів в залежності від технічної складності та території проведення.
контрольная работа [20,5 K], добавлен 23.02.2013Поняття, компоненти і маркетинг туристичної дестинації. Управління її об’єктами. Дослідження подієвого туризму як історико-культурного явища. Основні історичні етапи його розвитку, критерії класифікації. Формування івентивного туристичного іміджу регіону.
курсовая работа [403,2 K], добавлен 06.03.2015Динаміка розвитку туристичної індустрії. Роль міжнародного туризму у розвитку світової економічної системи. Включення України у світовий туристичний ринок. Підбір та управління персоналом. Способи стимулювання продажів. Аналіз діяльності турагентств.
курсовая работа [2,3 M], добавлен 22.06.2014Історія створення Всесвітньої туристичної організації - міжнародної міжурядової організації в галузі туризму. Встановлення ефективного співробітництва організації з відповідними органами ООН та її спеціалізованими закладами. Мета діяльності організації.
презентация [806,0 K], добавлен 07.05.2015