Туристичні ресурси України

Розглянуто основні ареали культурно-пізнавального туризму України. Основні риси ландшафтної структури території. Важливі автомобільні магістралі, які пролягають через територію України. Природно-заповідний фонд та пам'ятки садово-паркового мистецтва.

Рубрика Спорт и туризм
Вид доклад
Язык украинский
Дата добавления 21.04.2020
Размер файла 32,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Туристичні ресурси України

За розмірами території (603,7 тис. км2) Україна посідає третє місце серед союзних республік колишнього СРСР після Росії (17075,4 тис. км2) і Казахстану (2717,3 тис. км2).

За кількістю населення Україні належить друге місце після Російської Федерації. Республіка належить до найбільших і добре розвинених держав Європи. За територією вона перевищує Французьку Республіку (544 тис. км2), Іспанію (505 тис. км2 ), Королівство Швеції (450 тис. км2), Федеративну Республіку Німеччину (356,3 тис. км2), Польську Республіку (312,7 тис. км2) тощо. За кількістю населення лише чотири зарубіжні європейські держави: Федеративна Республіка Німеччина (76,0 млн. чол.), Італійська Республіка (57,5 млн. чол.), Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії (57,1 млн. чол.) і Французька Республіка (55,9 млн. чол.) йдуть попереду України. За площею Україні належить 40 місце в світі.На частку України припадає 5,7 % площі та 7,3 % населення Європи; 0,44 % площі та дещо менше 1 % населення світу.

Українські Карпати, Кримські гори. Основними ареалами культурно - пізнавального туризму виступають крупні міста, малі історичні міста і місцевості проходження значних історичних подій, серед яких можливо відзначити - Київ, Львів, Чернігів, Полтава, Чернівці, Дніпропетровськ, Харків, Донецьк, Запоріжжя, Одеса, Переяслав - Хмельницький, Батурин, Новгород - Сіверський, Глухів, Ужгород, Коломия, Канів, Корсунь - Шевченківський, Суботів, Умань, Гоголеве, Диканька, Чигирин, Сковородинівка, Вілкове, Очаків, Севастопіль, Бахчисарай, Ялта, Керч та інші місця де створені національні історико-культурні заповідники (див. тему 6 Історико-культурні туристичні ресурси), збереглися визначні замкові споруди і фортифікаційні комплекси (Жовква, Золочів, Олесько, Підгірці, Мукачеве, Невицьке, Збараж, Підгайці, Кам'янець - Подільський, Хотин, Судак та ін.).

Україна розташована в Центральній і Східній Європі у безпосередній близькості від більшості країн, з якими вона має інтенсивні транспортноекономічні зв'язки. Південну частину України омивають води Чорного й Азовського морів, а на крайньому південному заході вона виходить до нижнього Дунаю - другої за довжиною після Волги ріки Європи. Розміщення України в південно-східній частині Центральної Європи на перехресті важливих торговельних шляхів сприяло розвитку господарства і суспільно-політичних відносин ще за часів Київської Русі.

Через Україну проходить дев'ять залізниць, а також важливі автомобільні магістралі, що з'єднують Росію з країнами Європи, Та 6 міжнародних транспортирних коридорів. Україна має добрі зв'язки з усіма країнами СНД через густу мережу залізничних магістралей та автомобільних шляхів, морські та річкові шляхи, розвинений авіаційний транспорт. Зокрема, інтенсивно здійснюються вантажні та пасажирські перевезення між чорноморськими та азовськими портами, розташованими в Україні, на Північному Кавказі та у Закавказзі. Через Дніпро і його судноплавні притоки організовано перевезення в Білорусію і Росію. Волго-Донський канал забезпечує прямий без перевалочний зв'язок України через внутрішні водні артерії з областями та автономними республіками басейну Волги та її приток, Каспійським, Балтійським та Білим морями.

На 1 жовтня 2006р. в Україні, за оцінкою, проживало 46710,8 тис. осіб. Упродовж останніх років кількість населення постійно зменшується, з середнім темпом 6,2 особи у розрахунку на 1000 населення. Загальне скорочення населення відбулось виключно за рахунок природного скорочення, що є результатом як скорочення кількості народжених, так і збільшення числа померлих.Міграційний приріст населення збільшився. Число прибулих на постійне проживання скоротилося, а кількість вибулих зменшується. Серед прибулих в Україну 84% становили іммігранти з країн СНД і 16% - з інших країн. Серед вибулих з України 71% виїхали до країн СНД і 29% - до інших країн.

Основні риси ландшафтної структури території України визначаються її положенням переважно в помірному поясі. Лише для Пд. берега Криму характерні риси субтропічного поясу. Україна розташована в межах трьох фізико-географічних країн: Східно-Європейської рівнини, Карпатської (частково) та Кримської. У межах рівнинної частини України за переважанням певних типів і підтипів ландшафтів виділяються три фізико-географічні зони.

Досить розвинутий господарський комплекс України спеціалізується на виробництві продукції паливної індустрії, гірничодобувної промисловості, чорної металургії, основної хімії, машинобудування по обслуговуванню галузей важкої індустрії, виробництву сільськогосподарських машин, верстатів та приладів, транспортних засобів, цукру, соняшникової олії, м'ясо-молочних виробів, зерна, овочів і фруктів. На українському туристичному ринку в 2008 р. туристичні послуги надавали 3880 ліцензіатів, з них: туроператорів - 1 733 і турагентів - 2147, відповідно 45 % та 55 %.

Культурно - пізнавальний (Київ, Львів, Чернігів, Полтава, Чернівці, Дніпропетровськ, Харків, Донецьк, Запоріжжя, Одеса, Переяслав - Хмельницький, Батурин, Новгород - Сіверський, Глухів, Ужгород, Коломия, Канів, Корсунь - Шевченківський, Суботів, Умань, Гоголеве, Диканька, Чигирин, Сковородинівка, Вілкове, Очаків) релігійний(Києво-Печерська Лавра, Свято - Успенська Почаївська Лавра, Святогірська Свято - Успенська Лавра. Всеукраїнський центр греко-католицької церкви знаходиться в с. Зарваниця. Міста Умань та Бердичів - центри паломництва хасидів.), оздоровчий(зосереджені на морських узбережжях Азовського і Чорного морів, уздовж берегів крупних водосховищ на р. Дніпро, Сіверський Донець.), спортивний(гірський - Кримські гори та Українські Карпати, гірськолижний - Українські Карпати, спелеологічний - Тернопільська обл. та АР Крим),екологічний(можливо назвати Карпатський і Шацький національні природні парки, біосферний заповідник Асканія - Нова ім. Фальц-Фейна, Нікітський ботанічний сад.), сільський(Західні області держави та АР Крим.), діловий(зосереджені в Східній частині держави, незаперечним лідером є м. Київ.). Основними ареалами в'їзного туризму в Україні є м. Київ, АР Крим, м. Севастополь, Одеська та Запорізька області. Ареалами формування в'їзного потоку України є Росія (39 %), Німеччина (10 %), США (7 %), Англія (3 %), Білорусь (3 %).Основними ареалами обслуговування внутрішніх туристів виступають м. Київ, Івано-Франківська область, АР Крим. По кількості екскурсантів перші місця займають АР Крим, м. Київ, м. Севастополь, Львівська і Запорізька області. По кількості обслугованих виїзних туристів лідерами є м. Київ, Донецька, Харківська, Львівська і Одеська області. За географічними ареалами виїзні туристичні потоки майже не змінюються протягом тривалого періоду. Як і у попередніх роках українці подорожували до Туреччини (36%), Єгипту (28%), Болгарії (2%), Польщі (2%).

Україна розташована в Центральній і Східній Європі у безпосередній близькості від більшості країн, з якими вона має інтенсивні транспортноекономічні зв'язки. Південну частину України омивають води Чорного й Азовського морів, а на крайньому південному заході вона виходить до нижнього Дунаю - другої за довжиною після Волги ріки Європи. Розміщення України в південно-східній частині Центральної Європи на перехресті важливих торговельних шляхів сприяло розвитку господарства і суспільно-політичних відносин ще за часів Київської Русі.

Через Україну проходить дев'ять залізниць, а також важливі автомобільні магістралі, що з'єднують Росію з країнами Європи, Та 6 міжнародних транспортирних коридорів. Україна має добрі зв'язки з усіма країнами СНД через густу мережу залізничних магістралей та автомобільних шляхів, морські та річкові шляхи, розвинений авіаційний транспорт. Зокрема, інтенсивно здійснюються вантажні та пасажирські перевезення між чорноморськими та азовськими портами, розташованими в Україні, на Північному Кавказі та у Закавказзі. Через Дніпро і його судноплавні притоки організовано перевезення в Білорусію і Росію. Волго-Донський канал забезпечує прямий без перевалочний зв'язок України через внутрішні водні артерії з областями та автономними республіками басейну Волги та її приток, Каспійським, Балтійським та Білим морями.

На 1 жовтня 2006р. в Україні, за оцінкою, проживало 46710,8 тис. осіб. Упродовж останніх років кількість населення постійно зменшується, з середнім темпом 6,2 особи у розрахунку на 1000 населення. Загальне скорочення населення відбулось виключно за рахунок природного скорочення, що є результатом як скорочення кількості народжених, так і збільшення числа померлих.Міграційний приріст населення збільшився. Число прибулих на постійне проживання скоротилося, а кількість вибулих зменшується. Серед прибулих в Україну 84% становили іммігранти з країн СНД і 16% - з інших країн. Серед вибулих з України 71% виїхали до країн СНД і 29% - до інших країн.

Основні риси ландшафтної структури території України визначаються її положенням переважно в помірному поясі. Лише для Пд. берега Криму характерні риси субтропічного поясу. Україна розташована в межах трьох фізико-географічних країн: Східно-Європейської рівнини, Карпатської (частково) та Кримської. У межах рівнинної частини України за переважанням певних типів і підтипів ландшафтів виділяються три фізико-географічні зони.

Досить розвинутий господарський комплекс України спеціалізується на виробництві продукції паливної індустрії, гірничодобувної промисловості, чорної металургії, основної хімії, машинобудування по обслуговуванню галузей важкої індустрії, виробництву сільськогосподарських машин, верстатів та приладів, транспортних засобів, цукру, соняшникової олії, м'ясо-молочних виробів, зерна, овочів і фруктів. На українському туристичному ринку в 2008 р. туристичні послуги надавали 3880 ліцензіатів, з них: туроператорів - 1 733 і турагентів - 2147, відповідно 45 % та 55 %.

Культурно - пізнавальний(Київ, Львів, Чернігів, Полтава, Чернівці, Дніпропетровськ, Харків, Донецьк, Запоріжжя, Одеса, Переяслав - Хмельницький, Батурин, Новгород - Сіверський, Глухів, Ужгород, Коломия, Канів, Корсунь - Шевченківський, Суботів, Умань, Гоголеве, Диканька, Чигирин, Сковородинівка, Вілкове, Очаків) релігійний(Києво-Печерська Лавра, Свято - Успенська Почаївська Лавра, Святогірська Свято - Успенська Лавра. Всеукраїнський центр греко-католицької церкви знаходиться в с. Зарваниця. Міста Умань та Бердичів - центри паломництва хасидів.), оздоровчий(зосереджені на морських узбережжях Азовського і Чорного морів, уздовж берегів крупних водосховищ на р. Дніпро, Сіверський Донець.), спортивний(гірський - Кримські гори та Українські Карпати, гірськолижний - Українські Карпати, спелеологічний - Тернопільська обл. та АР Крим),екологічний(можливо назвати Карпатський і Шацький національні природні парки, біосферний заповідник Асканія - Нова ім. Фальц-Фейна, Нікітський ботанічний сад.), сільський(Західні області держави та АР Крим.), діловий(зосереджені в Східній частині держави, незаперечним лідером є м. Київ.). Основними ареалами в'їзного туризму в Україні є м. Київ, АР Крим, м. Севастополь, Одеська та Запорізька області. Ареалами формування в'їзного потоку України є Росія (39 %), Німеччина (10 %), США (7 %), Англія (3 %), Білорусь (3 %).Основними ареалами обслуговування внутрішніх туристів виступають м. Київ, Івано-Франківська область, АР Крим. По кількості екскурсантів перші місця займають АР Крим, м. Київ, м. Севастополь, Львівська і Запорізька області. По кількості обслугованих виїзних туристів лідерами є м. Київ, Донецька, Харківська, Львівська і Одеська області. За географічними ареалами виїзні туристичні потоки майже не змінюються протягом тривалого періоду. Як і у попередніх роках українці подорожували до Туреччини (36%), Єгипту (28%), Болгарії (2%), Польщі (2%).

Рельєф України сформувався в результаті тривалого геол. розвитку і змін палеогеогр. умов. У межах платформи виділяють Український щит, Волино - Подільську монокліналь, Дніпровсько-Донецьку западину, Донецький прогин, в межах Альпійської складчастої області - Карпатську складчасту систему, складчасту систему Гірського Криму, Скіфську плиту та ін. На корінних породах цих структур майже повсюдно залягають антропогенні відклади, які відіграють важливу роль у будові рельєфу та є материнськими породами сучасних ґрунтів.

70% території - низовини (найб.: Поліська, Придніпровська, Причорноморська, Закарпатська). У межах платформи виділяють Український щит, Волино - Подільську монокліналь, Дніпровсько-Донецьку западину, Донецький прогин, в межах Альпійської складчастої області - Карпатську складчасту систему, складчасту систему Гірського Криму, Скіфську плиту та ін. На корінних породах цих структур майже повсюдно залягають антропогенні відклади, які відіграють важливу роль у будові рельєфу та є материнськими породами сучасних ґрунтів.

30 % - височини (Подільська, Волинська, Донецька і Приазовська та ін.). .- 515 м (г. Берда, Хотинська височина). Гірську частину становлять Українські Карпати та Кримські гори. Найвищою точкою України є г. Говерла (2061 м). Середньоросійська височина майже на 1100 км і охоплює майже 34 % площі України.

В Україні до українсько-польсько-словацького транскордонного резервату біосферного резервату ЮНЕСКО «Східні Карпати» включено Ужанський національний природний парк із з Надсянським регіональним ландшафтним парком. Серед спортивних видів туризму значне розповсюдження отримали пішохідний, гірський - Кримські гори та Українські Карпати, гірськолижний - Українські Карпати. Я вважаю, що Карпати відіграють важливу роль у розвитку туризму в Україні. Бо Карпати - головніший вид спортивного та гірського туризму в Україні.

Досить популярним у сучасному світі є спелеотуризм, умови для розвитку якого є і в Україні. Зокрема, на території Тернопільської області знаходиться вхід у найдовшу гіпсову печеру-лабіринт світу -- Оптимістичну -- довжиною 182 км. Всього в Україні виділяють 14 карстових областей загальною площею близько 206,5 кмНаявність печер і шахт характеризує не всі карстові області України (проявом карстування є також поверхневі форми рельєфу -- вирви, лінійки, понори, кари, озера). Найповніше карстові форми рельєфу представлені в Гірсько-Кримській, Подільсько-Буковинській та Передгірно-Кримській карстових областях.

Спелеологічними об'єктами Гірсько-Кримської області є печери: Узунджа, Еміне-Баїр-Хосар , Чорна , Провалля, Еміне-Баїр-Коба, Джур-Джур, Альошина вода , Аянська, Монастир-Чокрак, Аверкієва, Єні-Сала-3, Висяча, Бездонна, Гримуча , ЕгізТинах, Печера Миру, Медова, Мангупська, Насонова, Мап, Кристальна, Бінбаш-Коба , Басмен, Аджі-Коба, Данильча із залишками невеликого храму біля входу.

Рельєф України сформувався в результаті тривалого геол. розвитку і змін палеогеогр. умов. У межах платформи виділяють Український щит, Волино - Подільську монокліналь, Дніпровсько-Донецьку западину, Донецький прогин, в межах Альпійської складчастої області - Карпатську складчасту систему, складчасту систему Гірського Криму, Скіфську плиту та ін. На корінних породах цих структур майже повсюдно залягають антропогенні відклади, які відіграють важливу роль у будові рельєфу та є материнськими породами сучасних ґрунтів.

70% території - низовини (найб.: Поліська, Придніпровська, Причорноморська, Закарпатська). У межах платформи виділяють Український щит, Волино - Подільську монокліналь, Дніпровсько-Донецьку западину, Донецький прогин, в межах Альпійської складчастої області - Карпатську складчасту систему, складчасту систему Гірського Криму, Скіфську плиту та ін. На корінних породах цих структур майже повсюдно залягають антропогенні відклади, які відіграють важливу роль у будові рельєфу та є материнськими породами сучасних ґрунтів.

30 % - височини (Подільська, Волинська, Донецька і Приазовська та ін.). .- 515 м (г. Берда, Хотинська височина). Гірську частину становлять Українські Карпати та Кримські гори. Найвищою точкою України є г. Говерла (2061 м). Середньоросійська височина майже на 1100 км і охоплює майже 34 % площі України.

В Україні до українсько-польсько-словацького транскордонного резервату біосферного резервату ЮНЕСКО «Східні Карпати» включено Ужанський національний природний парк із з Надсянським регіональним ландшафтним парком. Серед спортивних видів туризму значне розповсюдження отримали пішохідний, гірський - Кримські гори та Українські Карпати, гірськолижний - Українські Карпати. Я вважаю, що Карпати відіграють важливу роль у розвитку туризму в Україні. Бо Карпати - головніший вид спортивного та гірського туризму в Україні.

Досить популярним у сучасному світі є спелеотуризм, умови для розвитку якого є і в Україні. Зокрема, на території Тернопільської області знаходиться вхід у найдовшу гіпсову печеру-лабіринт світу -- Оптимістичну -- довжиною 182 км. Всього в Україні виділяють 14 карстових областей загальною площею близько 206,5 кмНаявність печер і шахт характеризує не всі карстові області України (проявом карстування є також поверхневі форми рельєфу -- вирви, лінійки, понори, кари, озера). Найповніше карстові форми рельєфу представлені в Гірсько-Кримській, Подільсько-Буковинській та Передгірно-Кримській карстових областях.

Спелеологічними об'єктами Гірсько-Кримської області є печери: Узунджа, Еміне-Баїр-Хосар, Чорна , Провалля, Еміне-Баїр-Коба, Джур-Джур, Альошина вода , Аянська, Монастир-Чокрак, Аверкієва, Єні-Сала-3, Висяча, Бездонна, Гримуча , ЕгізТинах, Печера Миру, Медова, Мангупська, Насонова, Мап, Кристальна, Бінбаш-Коба , Басмен, Аджі-Коба, Данильча із залишками невеликого храму біля входу.

Ресурси живої природи, що сприяють лікуванню, оздоровленню, задоволенню духовних потреб людини та організації окремих видів туризму, прийнято називати біологічними або біотичними. Рослинний світ та його географія в Україні достатньо вивчені. Республіка відноситься до країн з великою різноманітністю флори. З 300 - 350 тис. видів вищих рослин Земної кулі, наприклад, в Україні налічується понад 25 тис., у тому числі водоростей - близько 4 тис., грибів і слизовиків - понад 15 тис., лишайників - більше ніж 1 тис., мохоподібних - майже 800 і судинних рослин - понад 6,5 тис. видів. Природна рослинність переважно збереглася в лісах, заповідних територіях, на постійних луках і пасовищах, схилах балок і яруг. Ліси України виконують багатопланові господарські функції в тому числі і рекреаційно-оздоровчі. Рекреаційне використання лісів досить широке: прогулянки, влаштування пікніків, мисливство, добувательські види рекреаційних занять (збирання ягід, грибів, плодів дикорослинних рослин, лікарських рослин). Тваринний світ, який нараховує в Україні майже 45 тис. видів, ділиться на найпростіших (понад 1200 видів), плоских червів (1290), трематод (540), членистоногих (39 тис.), риб (понад 270), птахів (344), ссавців (108). До першого видання Червоної книги України занесено 85 видів і підвидів тварин (29 ссавців, 28 птахів, 6 плазунів, 4 земноводних, 18 комах), у друге - вже понад 400видів безхребетних і хребетних тварин.

Природно-заповідний фонд (ПЗФ) включає ділянки геота акваторії окремі об'єкти, що мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного та рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу, забезпечення моніторингу довкілля. Території та об'єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених Законом “ Про ПЗФ України” та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися:

?у природоохоронних і науково-дослідних цілях;

?в оздоровчих та інших рекреаційних цілях;

?у в освітньо-виховних цілях;

?Відпочинок (загальнооздоровчий, культурно-пізнавальний, короткостроковий 5-10 годин до 1- 2 днів);

? Екскурсійна діяльність - екскурсії (прогулянки) маркованими екологічними стежками, а також на виставки, в музеї, засновниками яких є установи ПЗФ, інші суб'єкти рекреаційної діяльності;

-Туристична діяльність: науково-пізнавальний пішохідний туризм, орнітологічний туризм (спостереження за птахами), етнографічний туризм, лижний і гірськолижний туризм, велосипедний туризм (прогулянки, подорожі на велосипедах), кінний туризм (прогулянки, подорожі на конях), водний туризм (спуск гірською річкою на надувних плотах, човнах, катамаранах (рафтинг), подорожі на яхт, катання на водних лижах, віндсерфінг, прогулянки на човнах), спелеотуризм, підводний туризм (підводне плавання з аквалангом, екскурсії до підводних печер і гротів), парапланеризм, дельтапланеризм, балунінг (прогулянки і подорожі на повітряних кулях);

- Оздоровлення - використання рекреантами природних лікувальних ресурсів ПЗФ з метою відновлення розумових, духовних і фізичних сил.

- Любительське і спортивне полювання і рибальство. Слід відзначити, що не всі з категорій об'єктів ПЗФ активно використовуються в рекреаційних цілях. Найбільш задіяними в рекреаційній діяльності країни є природні національні парки, парки -- пам'ятки садовопаркового мистецтва, ботанічні сади і зоопарки. Основні види рекреації на територіях ПЗФ регулюються «Положенням про рекреаційну діяльність у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України».

Структура природно-заповідного фонду України (у % від площі ПЗФ) Загальна кількість об'єктів ПЗФ сягає понад 7 тис. об'єктів різних категорій, які займають 4,6% території держави (2,8 млн. га). Тоді як норма цього показника в країнах Західної Європи знаходиться у межах 8-10 %. В Україні до числа об'єктів ПЗФ віднесено 538 парків - пам'яток садово-паркового мистецтва, з них 88 - загальнодержавного значення.

Серед парків - пам'яток садово-паркового мистецтва виділяються: Немирівський (м. Немирів, Вінницька обл.), ім. Т.Г. Шевченка (м.Дніпропетровськ), Трощанський (Чуднівський р-н, Житомирська обл.),Партизанської слави (смт. Делятин, Івано-Франківська обл.), Згурівський (Київська обл.), Хутір Надія та Онуфріївський (Кіровоградська обл.), Гостра могила (м. Луганськ), Стрийський, Високий замок, Шевченків гай (м. Львів),Кардамичівський (Одеська обл.), Хомутецький і Полтавський міський(Полтавська обл.), Гощанський (Рівненська обл.), Тростянецький (Сумська обл.), Більче-Золотецький та Скала-Подільський (Тернопільська обл.),Краснокутський, Наталіївський, Шарівський (Харківська обл.), Сатанівська перлина, Самчиківський, Полонський (Хмельницька обл.), Корсунь-Шевченківський, Тальнівський, «Соснівка» (Черкаська обл.), Сокиринський (Чернігівська обл.), парки Південного берега Криму (Алупкинський, Лівадія, Масандрівський та ін.), Володимирська гірка, Марийський, Феофанія,Голосіївськийім. М. Рильського, Сирецький (м. Київ).

До природних лікувальних ресурсів належать мінеральні і термальні води, лікувальні грязі та озокерит, пока лиманів та озер, морська вода, природні об'єкти і комплекси із сприятливими для лікування кліматичними умовами, придатні для використання з метою лікування, медичної реабілітаціі, та профілактики захворювань.

Мінеральні лікувальні вооди бувають різних типів: вуглекіслі води, сульфідні води, радонові води, крем'яністі води.

Серед найвідоміших курортів України: Трускавець, Східниця, Моршин, Хмільник.

Торфові грязі, мулові сульфідні грязі, морські сульфідні мулові грязі, приморські сульфідні мулові грязі, озерно-джерельні мулові грязі, сапропелеві грязі, сопочні грязі, бентонітові грязі, а також широко застосовується озокерит.

На сьогодні грязелікування з успіхом застосовується на таких загальновідомих курортах, як Куяльник, Саки,Євпаторія, Бердянськ, Кирилівка, Слов'янськ, Миргорд та ін.

Бальнеокліматичні: Верховина, Звенигородська курортна зона, Конча-Засла. Бальнеогрязеві: Великий Любінь, Миргород, Моршин, Трускавець, Черче, Шкло. Кліматогрязеві: Аркадія, Бердянськ, Маріуполь, Кирилівка, Куяльницький. Кліматобальнеогрязеві: Євпаторія, Кирилівка, Феодосія.

В Україні в с. Солотвино (Закарпатська обл.) і м. Соледар (Донецька обл.) на основі соляних шахт діють спелеологічні санаторії. В лікуванні використовується мікроклімат карстових печер і соляних шахт.

Історико-кульурні ресурси- це об'єкти і явища матеріальної і духовної культури, які були створені в процесі історичного розвітку і створюються в сучасних умовах, певної теріторії і можуть бути використані для задоволення духовних, пізнавальних і інтелектуальних рекреаційних потреб.

Історико-культурні ресурси України є важливою (а для окремих регіонів - основною) складовою туристського потенціалу. Вони відзначаються великою різноманітністю і включають археологічні та історичні знахідки, середньовічні фортифікаційні споруди і печерні міста, культові об'єкти різної конфесійної належності, палацові ансамблі, місця історичних подій, а також специфічні локальні особливості культури і побуту різних етнічних груп українців та інших народів, що населяють територію країни. На базі найбільш значимих пам'яток створено 47 історико - архітектурних та історикокультурних заповідників і музеїв: серед них статус національних мають: «Давній Галич», «Кам'янець», «Києво-Печерська Лавра», «Могила Т.Г. Шевченка», «Переяслав», «Софія Київська», «Чернігів Стародавній», «Чигирин», «Херсонес Таврійський», «Хортиця»; загальнодержавних - «Гетьманська столиця» в Батурині, «Олеський замок», «Підгорецький замок», «Стара Одеса», «Старий Крим», «Стародавній Київ». Заповідники і музеї такого профілю функціонують також в Алупці, Бахчисараї, Вишгороді, Глухові, Дубно, Жовкві, Качанівці, Керчі, Луцьку, Новгород-Сіверському, Острозі, Путивлі, Святогірську та ін.

Серед археологічних пам'яток заслуговують на увагу стоянки давньої людини та городища: Трипілля (Київська обл.), Королево (Закарпатська обл.), - найстаріше з відомих у Європі поселень (500-150 тис. р. до н. є.), Каїк-Коба (АР Крим), Добраничівка (Київська обл.), Більськ (Полтавська обл.), Івахнівці (Хмельницька обл.), Мезин (Чернігівська обл.), а також античні кургани - Товста могила та Чортомлик (Дніпропетровська обл.), П'ятихатиха (Київська обл.), Солоха і Гайманова могила (Запорізька обл.), Лита могила (Кіровоградська обл.), Царський та Золотий кургани (АР Крим), Змієві вали та укріплені ранньофеодальні городища (Путивль, Вишгород, Володимир, Белз, Пліснесько, Звенигород, Василев та ін.).

Історичні пам'ятки пов'язані з визначними подіями в історії України. Так, перша літописна згадка назви «Україна» відноситься до ПереяславХмельницького. Острів Хортиця є місцем заснування, а острів Томаківка (Дніпропетровська обл.) - розташування Запорізької Січі. Першою в Україні вищою школою є Острозька академія (Рівненська обл.). Перша друкарня з гражданським шрифтом заснована в Кіровограді. Місця знаменних в історії України битв - Жовті Води, Берестечко, Корсунь-Шевченківський, Батіг, Пилявці, Полтава, Ізмаїл, Севастополь, Крути, Одеса, Керч, Київ, Петрівці. Трагічні сторінки в історії українського народу пов'язані з Переяславом, Батурином, Коднею, Мельниками («Холодний яр»), Великими Сорочинцями, Биковнею, Базаром, Бабиним Яром (Київ), Кортелісами, Чорнобилем. Історико-культурні ресурси, пов'язані з певними історичними подіями, найбільш чисельними є у Львівській, Одеській, Київській, Івано-Франківській областях та АР Крим.

Своєю специфікою відрізняються музеї: історії соляних копалень, писанки, лісу і сплаву, авіації і космосу, діаспори, мініатюрної книги, рідкісної книги, порцеляни, історичних коштовностей, гетьманства та однієї вулиці, ткацтва, вишиваних ікон та образів і аптека-музей «Під чорним орлом», партизанської слави, цукру, бджільництва та ін.Картинні галереї, що володіють цінними колекціями творів українських і зарубіжних художників, створено в Києві, Львові, Одесі, Харкові, Феодосії, Луцьку, Воловці (народних майстрів) та інших містах.

Т. Шевченка - с. Моринці Черкаської обл., Лесі Українки - м. НовоградВолинський Житомирської обл. та с. Колодяжне Волинської обл., І. Франка - с. Нагуєвичі Львівської обл., І. Карпенка-Карого - с. Миколаївка (Хутір «Надія») Кіровоградської обл., К. Білокур - с. Богданівка Київської обл., О. Довженка - м. Сосниця Чернігівської обл., Г. Сковороди - с. Чорнухи Полтавської обл. та с. Сковородинівка Харківської обл., І. Котляревського та Панаса Мирного - м. Полтава, М. Гоголя - с. Гоголеве Полтавської обл., В. Даля - м. Луганськ, М. Пирогова - м. Вінниця, М. Коцюбинського - м. Чернігів, О. Кобилянської та Ю. Федьковича - м. Чернівці, А. Чехова - м. Ялта та м. Суми, І. Айвазовського - м. Феодосія. Важливим біосоціальним ресурсом є місця народження видатних людей. Найбільш насичені ресурсами даного типу є м. Київ, а також Київська, Львівська, Полтавська, Черкаська, Чернігівська області, АР Крим.

В Україні виділяють такі етнографічні області: Волинь, Галичина, Закарпаття, Буковина, Поділля, Полісся, Середня Наддніпрянщина, Сіверщина, Слобожанщина, Запоріжжя, Донщина, Таврія, Новоросія.

Загалом за насиченістю, різноманітністю історико-культурних ресурсів і перспективами їх залучення до рекреаційної сфери області України можна поділити на такі типи:

-з високим потенціалом - м. Київ; Львівська, Хмельницька, Закарпатська обл., АР Крим, Івано-Франківська, Черкаська, Київська обл.;

-із середнім потенціалом - Чернівецька, Донецька, Чернігівська, Вінницька, Харківська, Одеська, Тернопільська, Полтавська, Житомирська обл.;

-із низьким потенціалом - Сумська, Запорізька, Дніпропетровська, Луганська, Херсонська, Миколаївська, Рівненська, Кіровоградська, Волинська обл.

Список Всесвітньої спадщини Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки й культури (ЮНЕСКО) з України входить п'ять об'єктів: Софійський собор, Києво-Печерська лавра в Києві, історичний центр Львова, незаймані букові ліси Карпат, пункти геодезичної дуги Струве. Але Україна активізує процес внесення в списки ЮНЕСКО і інших історичних об'єктів, а саме: Бахчисарайського Ханського палацу, історичного центра Кам'янця-Подільського, заповідника «Херсонес Таврический» у Севстополі.Туристична інфраструктура- це сукупність штучно створених рекреаційних закладів. Туристична інфраструктура представлена сукупністю матеріально-речових об'єктів, діяльність яких спрямована на задоволення потреб населення. туристичний україна ландшафтний природний

Згідно з функціональною структурою підприємств готельного господарства на території України послуги з тимчасового проживання у 2008 р. надавали 838 готелів, 25 мотелів, 5 готельно-офісних центрів, 8 кемпінгів, 50 молодіжних турбаз та гірських притулків, 189 гуртожитків для приїжджих та 480 інших місць для тимчасового проживання. Найбільш поширеними в Україні є готелі - 52,5% загальної кількості підприємств готельного господарства та інші місця для тимчасового проживання - 30,1%, які поряд з традиційними підприємствами готельного господарства, пропонують своїм клієнтам повний комплекс послуг з приймання, розміщення, харчування та обслуговування. В Україні найбільше готелів розташовано у м. Києві (9,8% загальної кількості готелів), Львівській (8,9%) та Дніпропетровській (7,0%) областях, Автономній Республіці Крим (6,8%), Донецькій (6,2%), Одеській (5,7%), Луганській (5,2%) та Чернігівській (4,6%) областях.

Найбільшу частку складають заклади відпочинку - 2284 (74,3%) на 298,7 тис. ліжкомісць, у тому числі: будинки і пансіонати відпочинку -302 (9,8%), бази та інші заклади відпочинку -1916 (62,4%), дитячі оздоровчі заклади - 25 (0,8%), заклади 1-2 денного перебування -41 (1,3%). Санаторії - 789 (25,7%) на 162,8 тис. ліжкомісць, у тому числі: санаторії - 465 (15,1%), санаторії профілакторії - 262 (8,6%), пансіонати з лікуванням -53 (1,7%), курортні поліклініки і бальнеологічні лікарні - 9 (0,3%). Санаторно-курортні заклади функціонують у складі різних відомств: системи профспілок, Міністерства охорони здоров'я, "Сільгоспоздоровниці", Міністерства внутрішніх справ, Міністерства транспорту, Міністерства оборони, системи Фонду соціального страхування, Державного управління справами тощо.

Найбільше доріг першої категорії в Київській області - 404 км, значно поступаються їй Дніпропетровська - 277 км, Донецька - 246 км, Житомирська - 232 км - області. А деякі регіони практично не мають доріг такої якості: в Кіровоградській області їх довжина становить 1 км, в Сумській - 4 км, Чернівецькій - 16 км і Закарпатській - 17 км. Українські швидкісні дороги благоустроєні лише 613 майданчиками стоянок і відпочинку, 91 криницею з питною водою та 304 туалетами. 10,2% державних доріг мають чорне покриття, а 8,7% -- цементобетонне. Крім того, 33% доріг державного значення не відповідають вимогам за міцністю, а 49% - за рівністю.

Сучасна типологічна структура підприємств ресторанного господарства виглядає так: 68 % припадає на кафе і буфети, 21 % - бари, 7 % на ресторани і 4 % - на інші типи закладів харчування.

Територія України неодноразово була задіяна як частково, так і повністю в різних схемах туристсько-рекреаційного районування в зв'язку з чим класифікація туристських територій значно ускладнюється.

М.П. Крачило, І. Д. Родічкін, О. І. Шаблій, О. О. Бейдик, Д. О. Ляшенко, М. М. Поколодна.

Кримський туристсько-рекреаційний район є найпопулярнішим і всесвітньо відомим санаторно-курортним, оздоровчим і туристським районом на території України. Такої популярності сприяють сприятливі кліматичні умови, водні, грязьові, пляжні, ландшафтні ресурси й велика кількість туристсько-екскурсійних об'єктів. Є 50 солоних озер, самі більші - Старе озеро, Сакське озеро, Тобечицьке й інші. Запаси лікувальних грязей зосереджені в озерах, становлять близько 24 мільйонів кмУ Кримському районі зосереджено 36% санаторно-курортного фонду України, близько 30% будинків відпочинку й пансіонатів, близько 20% туристських установ країни. Існуюча структура туристсько-рекреаційної мережі Криму на 30% складається з лікувальних установ і на 70% з установ відпочинку. 30% всіх існуючих установ обслуговують дітей. На Південному Березі Криму зосереджене до 60% всіх здравниць, на західному - 33%, а на східному - близько 4%.

Найціннішими ресурсами цього району є помірно-континентальний клімат, тепле море, широкі піщані пляжі, лікувальні грязі, мінеральні води, численні туристські об'єкти. Характерним для даної місцевості є наявність мальовничих мілководних заток, лиманів, піщаних островів і кіс. Головні ріки - Дністер, Дніпро, Південний Буг. Регіон має значні запаси мінеральних вод, які належать до Чорноморського Артезіанського басейну. Цей туристсько-рекреаційний район має рівень вище за середнє по кількості туристських баз, готелів і по кількості дитячих оздоровчих таборів і середній рівень (за винятком Одеської області) по кількості санаторіїв і будинків відпочинку. У районі налічується 250 природно-заповідних територій і об'єктів загальною площею 179 тис. км2, 64 пам'ятники природи. По числу історикоархітектурних об'єктів всі області мають рівень нижче середнього. Культурними об'єктами багата Одеська область (вище за середнє), інші області характеризуються рівнем нижче середнього. Даний район спеціалізується на лікувально-оздоровчому туризмі, спортивному туризмі

До основних природних ресурсів району належать: теплий помірно континентальний клімат, густа річкова мережа, лікувальні грязі, близько 600 джерел мінеральних вод всіх бальнеологічних типів, озокерит. Для всіх областей Карпатського району, характерний вище за середнє рівень числа туристських баз, готелів, кемпінгів, мотелів, нижче середнього рівень числа дитячих оздоровчих таборів (по всіх областях), і такий же рівень по числу санаторіїв і будинків відпочинку. Але не тільки курортними ресурсами багатий Карпатський район, значні оздоровчі, спортивні, туристські ресурси, природні умови, історичні, архітектурні, етнографічні пам'ятники, самобутність і національний колорит цих місць, лісу, мальовничі гірські й передгірні ландшафти залучають сюди велику кількість туристів як з України, так і з- за кордону. По числу природних об'єктів цей район є лідером, оскільки тут, розташовуються 8 НПП. Особливістю району також є значні природно-ресурсні можливості для організації й розвитку зимових видів відпочинку й особливо гірськолижного.

Найціннішими рекреаційно-туристськими ресурсами району виступають сприятливий клімат, значні масиви територій покриті лісами, численні ріки, озера, мальовничі ландшафти, лікувальні торф'яні грязі й мінеральні води, велика кількість туристських об'єктів і центрів. Вся територія району знаходиться в зоні помірно-континентального клімату з м'якою теплою зимою й вологим летом. У районі розташовані такі заповідники: Поліський (попадає в зону радіаційного забруднення), Рівненський, Черемський, Медобори. Численні й пам'ятники природи (36) і садово-паркового мистецтва (36), є 3 ботанічних сади й 2 дендропарки. По кількості історикоархітектурних об'єктів туризму більшість областей має середній рівень, а по числу культурних об'єктів - нижче середнього. Перспективним напрямком розвитку туризму в цьому районі є відпочинок і рекреація (мінеральні джерела й грязі, кліматолікування), пізнавальний туризм, сільського зеленого туризму, спортивний туризм, зокрема спелеотуризм (Тернопільська область) та водний туризм.

До складу цього району входять 7 областей України, що розташовуються по плині Дніпра. Район має у своєму розпорядженні наступні туристсько-рекреаційні ресурси: сприятливий клімат, водні ресурси, джерела мінеральних вод, лікувальних грязей, велика кількість туристських об'єктів, цікавих пам'ятників історії, архітектури, археології, природи. Клімат району помірно континентальний з м'якою, порівняно теплою зимою й теплим і вологим на півночі й сухим літом на півдні. Джерела лікувальних грязей для торфолікування є в Північних і Центральних районах Чернігівської області, джерела лікувальних грязей у Дніпропетровській області (озеро Солоний Лиман). Джерела мінеральних вод розвідані практично у всіх областях району, але найбільш відомим курортом є Миргород (Полтавської області) і курортна місцевість Лищенівка. Для більшої частини областей району характерний нижче середній рівень кількості турбаз і готелів, зате для Київської, Чернігівської й Полтавської - вище за середнє. Більша частина території району має високі ступені забруднення: надмірно й сильно забруднені.

Клімат району помірно континентальний з м'якою зимою й посушливим літом, іноді з посухами й сильним вітром. Головні ріки регіону Сіверський Донець і Ворскла, є також великі водоймища. По берегах цих водних об'єктів саме й концентруються основні рекреаційні райони. Центром рекреації є також Слов`яногірськ, Слов'янськ, Маріуполь, Ялта (Донецької області). По кількості дитячих оздоровчих таборів всі області району перебувають на рівні вище за середній. По числу санаторіїв, будинків відпочинку й пансіонатів характерний переважно низький рівень. Чисельність об'єктів природи перебуває на рівні нижче середнього. Тут створені 3 НПП та 2 заповідники. Екологічна ситуація в північній частині району характеризується як помірно чисті території, центр і південні частини мають оцінку забруднені, а в районі Донецька - надмірно забруднені.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Загальна характеристика туристичних ресурсів України, значення туризму та екскурсій. Культові споруди та монастирські комплекси, місця козацької слави, античні міста північного Причорномор’я, замки і фортеці, перлини садово-паркового мистецтва.

    курсовая работа [63,6 K], добавлен 09.11.2011

  • Аналіз туристичного ринку України в сучасних умовах розвитку економіки, основні проблеми та перспективи його розвитку. Чорнобильська зона відчуження як новий туристичний продукт. Рекреаційні ресурси, природні та історико-культурні пам’ятки України.

    курсовая работа [61,0 K], добавлен 21.09.2012

  • Види пізнавального туризму. Палаци і фортеці України: значення і доля. Історико-архітектурні пам'ятки замкового мистецтва. Розробка схеми маршруту та рекламної стратегії. Програмне забезпечення та розрахунок вартості туру. Документальне його оформлення.

    дипломная работа [3,8 M], добавлен 09.04.2015

  • Законодавче регулювання і динаміка розвитку туризму в Україні. Географічного положення, історико-культурні ресурси, архітектурні і сакральні пам’ятки Волині. Аналіз сучасного стану та перспективи розвитку туристично-рекреаційного комплексу регіону.

    курсовая работа [55,6 K], добавлен 13.10.2014

  • Рекреаційно-туристичні ресурси України. Стратегії розвитку та оцінка потенціалу регіональних рекреаційних систем. Природний потенціал України. Сільський туризм, оцінка сучасного стану та перспективи розвитку. Зацікавленість іноземних інвесторів.

    курсовая работа [52,8 K], добавлен 11.12.2010

  • Рекреаційні і туристичні ресурси. Поняття туристичного інтересу. Винятково сприятливі кліматичні умови Південного берега Криму для відпочинку і лікування. Пропускний потенціал півдня України. Організаційні форми та види туризму, поширені на Україні.

    реферат [33,4 K], добавлен 02.05.2011

  • Природні умови та ресурси для розвитку туризму в Закарпатті. Основні туристичні потоки. Забезпеченість області місцями проживання для туристів. Основні пам'ятки природи Закарпатської області та її історико-культурні ресурси, туристично-рекреаційна сфера.

    реферат [6,4 M], добавлен 16.11.2013

  • Теоретико-методологічні основи розвитку туризму в Львівській області. Ландшафт, водні ресурси, бальнеологічні ресурси, природно-заповідний фонд, кліматичні ресурси Бойківщини. Особливості організації велосипедного походу першого ступеня складності.

    курсовая работа [2,3 M], добавлен 16.12.2012

  • Туристичні ресурси як головні складові розвитку туризму в Україні, їх типологія та класифікація. Характеристика та перелік бальнеологічних, фітолікувальних та пляжних ресурсів. Туристичне районування України: Крим, Карпати, Полісся, Центральна Україна.

    курсовая работа [442,0 K], добавлен 18.06.2011

  • Регулювання туристської діяльності на міжнародному рівні. Інструменти регулювання міжнародної туристської діяльності. Туристичні відносини України та світу. Туристична сфера України як плацдарм до розвитку національної економіки та міжнародного туризму.

    курсовая работа [55,6 K], добавлен 28.03.2014

  • Основні елементи інфраструктури туристичної галузі. Висвітлення теоретичних та методологічних основ формування іміджу України, як перспективного учасника ринку міжнародного туризму. Основні тенденції та напрямки розвитку туристичної галузі України.

    дипломная работа [767,7 K], добавлен 14.08.2016

  • Основні напрямки розвитку, проблеми, що гальмують розвиток, і, навпаки, позитивні моменти, що зумовлюють перспективність розвитку туризму у Запорізькому регіоні на сьогоднішній день. Острів Хортиця – зона відпочинку та одне з "Семи чудес України".

    курсовая работа [56,3 K], добавлен 03.09.2013

  • Характеристика рекреаційних ресурсів України. Рекреаційне законодавство, забезпеченість регіонів Україні рекреаційними ресурсами. Основні рекреаційні регіони та ресурси України. Кримський півострів, Приазовський регіон, Закарпаття та Донецька область.

    реферат [27,9 K], добавлен 14.05.2011

  • Аналіз природно-географічної, політичної, економічної, історичної характеристики Австралії з точки зору розвитку туризму. Функціонування туристської сфери, основні пам'ятки, визначні туристичні центри Австралії. Аналіз типів туризму, розвинених в країні.

    курсовая работа [79,3 K], добавлен 19.07.2014

  • Туристичні та рекреаційні ресурси України та основні статистичні показники розвитку галузі. Проблема інфраструктурного облаштування території країни. Комплексна оцінка геотуристичної унікальності Криму, особливості його історико-культурних ресурсів.

    курсовая работа [50,3 K], добавлен 22.02.2011

  • Стан, перспективи, головна мета та основні завдання розвитку туризму. Фінансове забезпечення основних напрямів, очікувані результати. Проблеми національного ринку туризму. Моделі державної участі у галузі. Туристичні потоки України у 2000-2009 роках.

    курсовая работа [52,6 K], добавлен 30.01.2014

  • Поняття туристичних ресурсів в географії туризму, підходи до їх класифікації. Історико-архітектурні, етнокультурні, природно-рекреаційні та природно-антропогенні ресурси, їх складові, напрями освоєння, їх безпосередній вплив на розвиток туризму Ірландії.

    курсовая работа [148,2 K], добавлен 13.03.2017

  • Географічне і внутрішньополітичне положення Греції, її природно-кліматичні, соціально-економічні та культурно-історичні ресурси. Структура туристських потоків та рівень розвитку туризму в даній державі, аналіз їх використання українськими туроператорами.

    курсовая работа [68,5 K], добавлен 28.04.2014

  • Основні відомості про Бразилію - одну з найбільших країн світу як за величиною території, так і за кількістю населення. Особливості природного потенціалу Бразилії. Визначні історико-культурні пам’ятки цієї країни. Напрямки розвитку туристичної галузі.

    реферат [28,3 K], добавлен 10.11.2010

  • Особливості і основні цілі індустріального туризму - відвідування об’єктів промислової спадщини (непрацюючих підприємств), пристосованих для туристів та музеїв. Основні об’єкти промислового туризму: заводи та фабрики, шахти та кар’єри, військові об’єкти.

    реферат [19,2 K], добавлен 18.04.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.