Обслуговування та поточний ремонт двигуна КамАЗ 740 з розробкою технологічної карти під розбирання двигуна
Технічне обслуговування та ремонт великовантажних автомобілів з дизельним двигуном. Несправності в двигунах і агрегатах автомобілів "КамАЗ". Обґрунтування виробничої програми підприємства, побудова календарного плану робіт і графік завантаження майстерні.
| Рубрика | Транспорт |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.01.2013 |
| Размер файла | 3,4 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
46
Размещено на http://www.allbest.ru/
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Міжрегіональне вище професійне училище автомобільного транспорту та будівельної механізації
Дипломна робота
Тема завдання: Обслуговування та поточний ремонт двигуна КаМаз 740 з розробкою технологічної карти під розбирання двигуна
Випускник 50 групи Груша Олександр
Зміст
- Вступ
- 1. Характеристика підприємства, його структура
- 2. Планування технічного обслуговування і ремонту ДТЗ
- 2.1 Система ТО i ремонту автомобiлiв
- 3. Планування необхідності автомобілів підприємства в ремонтно-обслуговуючих діях
- 4. Обгрунтування виробничої програми підприємства, побудова календарного плану робіт і графік завантаження майстерні, ПТО
- 4.1 Визначення кількісного складу технічних співробітників
- 4.2 Побудувати графіка завантаження майстерні, ПТО по кварталам
- 5. Організація виробничого процесу на підприємстві
- 6. Робочий пост і робоче місце. Операційно-технологічна карта. Піктограми
- 7. Економічні розрахунки перевезень піску автомобілем-самоскидом у будівництві
- 8. Охорона праці та навколишнього середовища
- Висновки
- Література
- Рецензія
Вступ
Діагностика, технічне обслуговування і прогнозування ресурсу машин є одним з найважливіших факторів управління ефективністю та надійністю автомобіля.
Система технічного обслуговування і ремонту автомобілів передбачає широке впровадження засобів технічного діагностування і технологічний процес технічного обслуговування і ремонту. Діагностування забезпечує значну економію коштів і часу на підтримання автомобілів у технічно справному стані завдяки скороченню їх простою технічному обслуговуванні і ремонті, виконуючи справді необхідні регулюванні й ремонтні операції скорочуючи витрату запасних частин і паливно-мастильних матеріалів.
В оцінці технічного стану автомобілів надзвичайно важливе значення має безробітне визначення зазорів рухомих з'єднань. Так, ті, виконуючи справді необхідні регулюванні й ремонтні операції скорочуючи витрату запасних частин і паливно-мастильних матеріалів. В оцінці технічного стану автомобілів надзвичайно важливе значення має безробітне визначення зазорів рухомих з'єднань. Так, рішення регулювань у системі живлення двигуна. Є інші методи оцінки технічного стану систем і механізмів машин.
У міру розвитку та впровадження методів і засобів діагностики необхідність відповідних операцій обслуговування і ремонту визначається недослідно-статичними показниками періодичності, а на основі діагностування та врахування індивідуальних особливостей стану машин. З рештою широке впровадження діагностики дає змогу перейти від існуючої системи ППР за напрацювання до системи ППР за технічним станом.
Отже, спеціалісти, які займаються експлуатацією машин, крім теоретичних знань і практичних навичок, повинні мати почуття відповідальності за свою роботу, розуміти що від їхнього висновку (результатів діагностування) великою мірою залежить обсяг і якість технічного обслуговування та ремонту машин, а отже, надійна, продуктивна й безпечна експлуатація.
Серед багатьох видів автомобільної техніки особливе місце займають великовантажні автомобілі з дизельним двигуном. Серед усіх машин на долю автомобіля "КаМаЗ" випадає значний об'єм вантажних перевезень. Автомобілі сімейства "КаМаЗ" широко використовуються також для забезпечення неперервності технологічних процесів при виконання робіт.
Досягнення високих експлуатаційних властивостей автомобілів "КаМаЗ" пов'язано із складністю їх конструкції. Це привело до підвищення вимог в організації технічного обслуговування і машин. Цим визначається і необхідність в перебудові системи технічного обслуговування і ремонту автомобілів "КаМаЗ". В створенні і розвитку мережі фірмового обслуговування і централізованого ремонту найбільш складних агрегатів на заводах автомобільної промисловості.
Виявлення несправностей двигунах і агрегатах автомобілів "КаМаЗ" привело до необхідності в зміні технологій їх ремонту і способу відновленню деталей.
При організації ремонту автомобілів "КаМаЗ" і їх агрегатів, що мають складну конструкцію і нові сучасні додаткові системи, на ремонтних підприємствах потрібна чистка і конструкторська і технологічна підготовка авторемонтного виробництва, висока підготовка інженерно-технічного складу, навчання робітників особливостям ремонту нових марок машин.
При конструкторській, технологічній підготовці авторемонтного виробництва потрібно виготовити додаткове обладнання, пристосування зйомників. Теперішній час іде подальше удосконалення технологій ремонту автомобілів "КаМаЗ" і їх агрегатів.
Цей процес реалізується шляхом втілення у виробництво перспективних, прогресивних, технологічних процесів відновлення деталей з урахування їх конструктивних особливостей і можливих дефектів, підвищення якості складання агрегатів та машин.
1. Характеристика підприємства, його структура
Автомобільні підприємства (АП) здійснюють перевезення вантажів і пасажирів і є основною ланкою автомобільного транспорту. Окрім цього, автомобільні підприємства виконують технічне обслуговування й поточний ремонт, забезпечують зберігання рухомого складу, виконують інші допоміжні функції.
До складу автомобільних підприємств належать рухомий склад (автомобілі, напівпричепи, причепи); виробничі та службові приміщення й обладнання; персонал, що займається використанням і обслуговуванням рухомого складу.
Залежно від призначення та характеру діяльності автомобільні підприємства поділяють на підприємства загального користування й відомчі. Підприємства загального користування виконують автомобільні перевезення для всіх організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також обслуговують населення пасажирськими перевезеннями всіх видів. Ці автопідприємства здійснюють централізовані перевезення масових вантажів.
Відомчі автопідприємства виконують перевезення тільки для організацій і установ тих відомств, до складу яких вони входять (наприклад, підприємства швидкої медичної допомоги, комунального обслуговування, технологічного автотранспорту тощо).
Сьогодні доволі поширені автооб'єднання, що складаються з головного автопідприємства й кількох автопідприємств, підпорядкованих головному. Невеликі автопідприємства реорганізуються в автоколони, тоді планування та керівництво перевезеннями здійснює головне підприємство. У головних автомобільних підприємствах організовують централізовані диспетчерські служби, станції з технічного обслуговування й ремонту рухомого складу.
На автомобільному транспорті загального користування вантажні автопідприємства та виробничі об'єднання вантажного автотранспорту підпорядковані транспортним управлінням; пасажирські автопідприємства та їх об'єднання - управлінням пасажирського автомобільного транспорту. Роботою транспортних управлінь (управлінь пасажирського автомобільного транспорту) керує департамент автомобільного транспорту Міністерства транспорту України.
Залежно від типу автомобілів та характеру перевезень автомобільні підприємства поділяють на вантажні, що мають у своєму складі тільки вантажні автомобілі, автомобілетягачі й причепи; пасажирські, рухомий склад яких становлять автобуси (перевозять пасажирів за визначеними міськими або міжміськими маршрутами за затверджену тарифами оплату), легкові таксомотори та автомобілі службового користування; вантажопасажирські, які виконують пасажирські та вантажні перевезення за допомогою легкових і вантажних автомобілів; спеціальні, які у своєму складі мають автомобілі, призначені для певного виду перевезень (комунального обслуговування, швидкої медичної допомоги тощо).
Залежно від кількості автомобілів автомобільні підприємства поділяють на п'ять категорій: І - понад 800 автомобілів; II - від 501 до 800; III - від 251 до 500; IV - від 101 до 250; V - від 50 до 100.
Для різних груп автомобільних підприємств визначені різні штати й посадові оклади керівних та інженерно-технічних працівників.
За наявності на підприємстві рухомого складу різних типів і вантажності групу визначають, застосовуючи перевідні коефіцієнти.
Здебільшого автомобільне підприємство має такі служби: управління, яке здійснює керівництво, планування, облік, постачання та забезпечує охорону; експлуатаційну, яка відповідає за виконання перевезень; технічну, яка виконує обслуговування, ремонт, забезпечує зберігання рухомого складу. Організацію цих служб визначають розміри автомобільних підприємств.
Структура АП. Структурна схема управління АП з кількістю автомобілів понад 150 зображена на рис.1.1.
Керує автомобільним підприємством директор. Технічне керівництво покладається на головного інженера, який є заступником директора з технічної служби. Заступником директора з експлуатації і керівником цієї служби є начальник з експлуатації.
Рис.2.1 Структурна схема управління автомобільним підприємством (суцільні лінії - безпосереднє підпорядкування; штрихові - при роботі водія на лінії)
Рухомий склад великого автомобільного підприємства поділяється на колони, очолювані начальниками, керівництво якими здійснює начальник гаража.
На автомобільному підприємстві загального користування служби та відділи виконують такі функції:
служба експлуатації, очолювана заступником директора з експлуатації (начальником відділу експлуатації), здійснює оперативне планування і керує перевезеннями, укладає угоди з клієнтами, контролює роботу автомобілів на лінії, організовує вантажно-розвантажувальні роботи, веде облік на підставі дорожніх листів та інших документів транспортної роботи, виконаної рухомим складом;
ремонт двигун великовантажний автомобіль
технічна служба, очолювана головним інженером, забезпечує готовність автомобілів і причепів до роботи, підтримує їх постійну технічну готовність шляхом своєчасного та якісного виконання всіх робіт з технічного обслуговування та ремонту, а також належне зберігання рухомого складу, утримання і розвиток виробничої бази;
адміністративно-господарська служба веде облік особового складу, діловодство, забезпечує збереження і підтримання в належному стані виробничих і службових приміщень;
технічний відділ розробляє документацію з планування технічного обслуговування та ремонту, контролює фактичне виконання запланованих обслуговувань, розробляє та запроваджує технологічні процеси обслуговування, ремонту й діагностики рухомого складу, керує роботою з раціоналізації та винахідництва;
відділ головного механіка відповідає за утримання в справному стані, належну експлуатацію та ремонт усього обладнання, споруд і будівель автопідприємства та забезпечення його всіма видами енергії;
бухгалтерія веде облік фінансових засобів і матеріальних цінностей, здійснює фінансові розрахунки за виконану роботу з клієнтурою і працівниками підприємства, складає відповідні звіти про фінансово-господарську діяльність підприємства;
відділ кадрів приймає і звільняє працівників, веде облік особового складу, проводить роботу з підготовки та підвищення кваліфікації працівників тощо;
відділ технічного контролю стежить за технічним станом рухомого складу, а також якістю технічного обслуговування та ремонту рухомого складу;
плановий відділ здійснює планування, відповідає за статистичний облік роботи автопідприємства, складає транспортний фінансовий план, який є планом всієї виробничої та фінансової діяльності за рік, контролює виконання плану та собівартість перевезень;
відділ безпеки руху організовує роботу з роз'яснення правил дорожнього руху, контролює виконання їх водіями на лінії і на підприємстві, веде облік, аналізує причини дорожньо-транспортних пригод;
відділ постачання забезпечує автопідприємство експлуатаційними матеріалами, запасними частинами, інструментами тощо; контролює облік їх витрат, видачу та зберігання.
На кожному автомобільному підприємстві для забезпечення належної експлуатації рухомого складу є гараж-стоянка, головний виробничий корпус з приміщеннями для виконання технічного обслуговування й ремонту автомобіля та причепів, складські приміщення для зберігання запасних частин і експлуатаційних матеріалів, контрольно-технічний пункт для випуску автомобілів на лінію і прийняття їх з лінії. Для забезпечення побутових потреб робітників і створення необхідних умов праці є відповідні побутові приміщення - душові, гардеробні для зберігання одягу, кімнати для харчування, відпочинку тощо.
У гаражі зберігається рухомий склад, організовується випуск його на лінію, приймання з лінії.
У головному виробничому корпусі виконують роботи з технічного обслуговування і експлуатаційного ремонту рухомого складу. Для цього в корпусі діє зона щоденного обслуговування (ЩО), зона першого технічного обслуговування (ТО-1), зона другого технічного обслуговування (ТО-2) і експлуатаційного (поточного) ремонту (ПР), а також виробничо-допоміжні дільниці.
Розглянемо загальне планування автомобільного підприємства з безгаражним зберіганням автомобілів (рис.2.2). Автомобіль, повертаючись з лінії, проходить контроль технічного стану на контрольно-технічному пункті 9, заправлення пальним та дозаправлення двигуна маслом на заправному пункті 10 і прямує в зону щоденного обслуговування 5. Після цього автомобіль може прибувати на відкриту стоянку 1 в зону 6 ТО-1 або в зону 7 ТО-2 і поточного ремонту. Звідси автомобіль прямує на стоянку 1. При виїзді на лінію автомобіль проходить контроль на пункті 9.
Стоянка 1 обладнана паропідігрівом від котельної 3, біля якої розміщений склад паливно-мастильних матеріалів і трансформаторна підстанція. Адміністративні та побутові приміщення розміщені в корпусі 8.
Сьогодні у зв'язку з укрупненням і об'єднанням автомобільних підприємств поширена нова форма централізованого технічного обслуговування та експлуатаційного ремонту рухомого складу. При цьому створюється одноцентральне підприємство, на якому виконують ТО-2, великі експлуатаційні ремонти, і гаражі-філіали, де виконують тільки ЩО, ТО-1 і дрібний поточний ремонт. Якщо центральне підприємство розміщене від філіалів на близькій відстані, то ТО-1 проводять на цьому ж підприємстві, а не у філіалах.
Водночас спостерігається укрупнення та спеціалізація підприємств з ремонту акумуляторних батарей, автомобільних шин, радіаторів, кузовів, електрообладнання тощо. У цьому випадку автомобільні підприємства здають у спеціалізовану майстерню для ремонту ті агрегати та механізми, які вимагають промислових методів ремонту, що забезпечує скорочення трудових і матеріальних витрат.
Рис.2.2 План автопідприємства з безгаражним зберіганням автомобілів: 1 - відкрита стоянка; 2 - склади; 3 - котельня; 4 - трансформаторна підстанція; 5 - зона ЩО; 6 - зона ТО-1; 7 - зона ТО-2 і ПР; 8 - адміністративно-побутовий корпус; 9 - контрольно-технічний пункт; 10 - заправний пункт
2. Планування технічного обслуговування і ремонту ДТЗ
Планування об'ємів робіт по ремонту i технічному обслуговуванню автомобiлiв.
2.1 Система ТО i ремонту автомобiлiв
Система ТО i ремонту автомобiлiв передбачає наступні ремонтно-обслуговуючi дiї (РОД), з допомогою яких забезпечується необхідний технiчий стан автомобiлiв i її працездатність на протязі всього періоду експлуатації.
1. Технічне обслуговування (ТО)
2. Поточний ремонт (ПР)
3. Капітальний ремонт (КР)
ТО - це комплекс робiт по підтриманню працездатності або справності машин при їх використанні, зберігання i транспортуванні. Роботи носять планово-попереджувальний характер i виконуються в обов'язковому порядку на протязі всього періоду експлуатації Машин В згоді з вимогами експлуатаційної документації
ТО включає обкаточнi, мийні, очисти, контрольно-дiагностичнi, регулювання, змащувальні, заправні, крiпільнi i контрольно-демонтажнi робота, а також роботи по консервації та роз консервації машин i їх частин.
Види ТО, перiодичнiсть i умови їх проведення встановлює розробник-виробник машини в погодженні із діючими стандартами i узгоджує їх з замовником i споживачем.
При експлуатації автомобілів передбачають такі види ТО:
1. Щоденні (ЩТО)
2. Номерні ТО-1; ТО-2
3. Сезонне (СО)
УСТАТКУВАННЯ РОБОЧИХ ПОСТІВ І ПОТОКОВИХ ЛІНІЙ
Основні групи устаткування
Устаткування ВАТ АТП за виробничим призначенням поділяють на загальновиробниче, профілактичне, ремонтне, підйомно-оглядове і складське.
Загальновиробниче устаткування призначене для забезпечення нормальної діяльності всього підприємства. Основні групи цього устаткування, наприклад, такі: технічна (котельня, вентиляційні установки та ін.), транспортна (електрокари, крани-балки, візки тощо), допоміжна (вогнегасники, насосні установки та ін.), канцелярська (столи, шафи, стільці, друкарські машини тощо), допоміжна (табельні годинники та ін.).
Профілактичне устаткування призначене для здійснення ТО автомобілів і поділяється на підгрупи залежно від видів обслуговування та діагностування (устаткування зони ЩО, ТО-1, ТО-2, Д-1, Д-2).
Ремонтне устаткування використовують на робочих постах поточного ремонту автомобілів (постове устаткування) і в цехах (спеціальне цехове устаткування).
Підйомно-оглядове устаткування (канави, підйомники та ін.) застосовують при ТО і ремонті автомобілів, тому його доцільно виділити в самостійну групу.
Складське устаткування (цистерни, посудини, стелажі тощо) використовують у складських приміщеннях.
Устаткування робочих постів і потокових ліній становить значну частку профілактичного, ремонтного і підйомно-оглядового устаткування. Воно призначене для забезпечення вільного доступу до всіх елементів автомобіля, створення безпечності й зручності при одночасному виконанні операцій кількома робітниками збоку, знизу і зверху автомобіля, забезпечення зручності, надійності та маневрування автомобіля на постах ТО і ремонту. Від устаткування робочих постів і потокових ліній багато в чому залежать якість виконання ТО і ремонту автомобілів, продуктивність та умови праці ремонтно-обслуговуючих робітників.
Устаткування постів і потокових ліній можна поділити на такі основні групи: оглядові канави, естакади, гаражні підйомники і домкрати, підйомні й вантажотранспортні пристрої, конвеєри і мастильно-заправне устаткування.
Оглядові канави поділяють на вузькі і широкі залежно від ширини робочого простору. Канави вузького типу за будовою поділяють на міжколійні, бокові та комбіновані. Міжколійні розміщують посередині між колесами автомобіля, бокові - з обох боків від нього, а комбіновані є поєднанням міжколійних і бокових оглядових канав. Вузькі канави за способом за'їжджання і з'їжджання поділяють на тупикові й проїзні. Будова проїзної канави забезпечує наскрізний проїзд. Якщо вузькі канави розміщені паралельно, то їх сполучають траншеєю або тунелем. Розміри канав залежать від типу обслуговування автомобілів та встановленого устаткування.
Канави бокові вузького типу - це всі канави завширшки не менш як 0,6 м і завглибшки не менш як 0,8 м, між якими встановлюється автомобіль. Відстань між канавами на 0,25 м більша від габаритної ширини автомобіля. Канави застосовують в основному для прибирально-мийних роботах, оскільки вони не пристосовані для виконання робіт під автомобілем.
Дуже поширені комбіновані канави (рис.3.1). Вони створюють добрі умови праці для обслуговуючих робітників при виконанні різних видів допоміжних робіт. Розміри канави, розміщеної між колесами автомобіля, такі самі, як і міжколійної, а двох бокових канав - менші, ніж бокових канав вузького типу.
Рис.3.1 Оглядова канава вузького типу (комбінована), обладнана канавним гідравлічним підйомником
Канави вузького типу прості за будовою і недорогі. Вони дають змогу одночасно виконувати роботи знизу, збоку, зверху, можуть бути використані для ТО і поточного ремонту різних моделей автомобілів, не потребують приміщень великої площі й висоти.
Стіни канав усіх типів роблять із бетону, цегли, каменю; облицьовують глазурованою або метлаською плиткою. Іноді стіни облицьовують склом, покритим білою фарбою. Дно канав має ухил 2-3° у бік стічного трапу, який потрібний для стікання води, палива і масел. На підлозі канав установлюють дерев'яні решітки. Іноді підлогу посипають тирсою, що поліпшує умови праці робітників. У стінках канав є малі й великі ніші для розміщення в них освітлювальних пристроїв, інструментів та устаткування. Вентиляція канав здійснюється підведенням свіжого повітря по одному каналу і відсмоктуванням забрудненого повітря по іншому. У зимову пору повітря, що підводиться, підігрівають до 40-50°С. Канави мають батарейне опалення. Відпрацьовані гази при регулюванні двигунів видаляють спеціальними витяжними пристроями.
Естакади (рис.3.2) застосовують для обладнання відкритих постів ЩО автомобілів, постів ТО і поточного ремонту на відкритих майданчиках у ВАТ АТП в польових умовах, а також за високого рівня ґрунтових вод у ВАТ АТП. Це колійні мости, розташовані вище рівня підлоги робочого приміщення на 0,7-1,4 м, з рампами (похилими напрямними для за'їжджання і з'їжджання автомобіля), що мають ухил 12-25°. Для зменшення висоти виробничих приміщень будують напівестакади, підвищені над рівнем підлоги не більш як на 0,7-0,8 м, а під ними обладнують невеликі оглядові канави.
Рис. 3.2 Пересувна естакада:
1 - шасі; 2 - пересувна опора; 3 - каркас; 4 - задня опора; 5 - правий опорний місток; 6 - передня опора містка; 7 - привід обмежника; 8 - обмежник; 9, 12 - ролики; 10 - поперечина; 11 - лівий похилий місток; 13 - рухомі площадки; 14 - підйомний механізм; 15 - привід підйомного механізму; 16 - візок
Розрізняють естакади стаціонарні і пересувні, тупикові і проїзні. їх виготовляють із металу, залізобетону, бетону, цегли, деревини та інших матеріалів. У польових умовах кращим варіантом є пересувні розбірні естакади. Вони дешеві, прості у виготовленні, зручні для здійснення ТО і ремонту автомобілів. Недоліки естакади такі: велика площа, яку займають рампи; незручність вивішування коліс для заміни вузлів і агрегатів автомобіля; потребує високих виробничих приміщень.
Гаражні підйомники і домкрати призначені для піднімання автомобіля над рівнем підлоги на потрібну висоту (зручну для ТО і ремонту автомобілів). У ВАТ АТП широко застосовують стаціонарні й пересувні гаражні підйомники. Гаражні підйомники мають низку переваг порівняно з оглядовими канавами й естакадами. Вони дають змогу регулювати висоту піднімання автомобіля, що значно полегшує працю робітників, гарантує її безпеку. Недоліки гаражних підйомників такі: утруднене застосування при потоковому методі ТО, неможливість одночасного виконання робіт зверху і знизу автомобіля та ін.
Серед стаціонарних підйомників найбільше поширені електрогідравлічні, електромеханічні й гідропневматичні (рис.3.3-3.6) вантажопідйомністю від 1,5 до 14 т і більше, одно - і багатоплунжерні, одно - і багатостоякові. Вони дають змогу піднімати автомобіль на висоту 1,5-1,8 м за 1-2 хв.
Для бокового нахилу автомобіля застосовують електромеханічні перекидачі, які дають змогу нахиляти автомобіль масою до 2 т на кут до 60° за 1,5 хв, а також перекидачі з ручним приводом (у невеликих ВАТ АТП). При нахилянні автомобіля на кут понад 40° з автомобіля треба знімати акумуляторні батареї і повітряний фільтр, герметизувати отвори, щоб не допустити переливання.
Рис.3.3 Електромеханічний підйомник одно стояковий електроліту, масла і гальмової рідини.
Автомобіль перекидають у бік, протилежний від горловини паливного бака і маслоналивної горловини двигуна. Перекидачі застосовують при митті днища автомобіля перед ТО або поточним ремонтом, зварювальних роботах, нанесенні антикорозійних покриттів з боку днища та інших роботах.
Рис.3.4 Електромеханічний підйомник двостояковий
На наземних площадках, обладнаних оглядовими канавами, у ВАТ АТП застосовують гідравлічні підйомні пристрої і гаражні домкрати вантажопідйомністю від 1 до 20 т з пневматичним, пневмогідравлічним і гідравлічним приводами (рис.3.9 а, б). Найбільше поширені пневматичні і пневмогідравлічні домкрати.
Пневматичний домкрат. Його основа складається з опорної пластини з котками і трубчастої рукоятки. На опорній пластині закріплена гумотканинна сильфонна камера, верхня частина якої закрита кришкою зі знімним підхватом. Обмеження робочого ходу сильфонної камери здійснюється спрацюванням.
Рис.3.5 Електромеханічний підйомник чотиристояковий перепускного клапана.
Кран керування змонтований на трубчастій рукоятці. До нього підведений гнучкий рукав, який з'єднує домкрат із блоком підготовки повітря. Трубкою рукоятка сполучена з камерою.
У середньому положенні рукоятки крана керування магістраль стиснутого повітря перекривається. Це дає змогу фіксувати підхват у будь-якому положенні. При повертанні рукоятки крана вгору повітря з магістралі надходить у сильфонну камеру і вона, розправляючись, піднімає вантаж за 2-3 с. При нижньому положенні рукоятки крана повітря з камери виходить в атмосферу. Магістраль стиснутого повітря перекривається.
Пневмогідравлічний домкрат складається з вантажопідйомного телескопічного циліндра, пневмогідравлічного мультиплікатора, поручнів, гнучкого рукава і крана керування. До магістралі стиснутого повітря домкрат підключається через блок підготовки повітря, який складається з фільтра і регулятора тиску. Робочу рідину заливають у бак мультиплікатора через горловину. На баку мультиплікатора закріплена вісь із котками.
Повне піднімання підхвату домкрата виконується робочим ходом поршнів мультиплікатора за 4-6 с. Підхват на потрібній висоті зупиняють перекриттям повітряної магістралі (установленням рукоятки крана в середнє фіксоване положення), а опускають встановленням рукоятки в нижнє положення.
Рис.3.6 Електрогідравлічний підйомник
Такі домкрати дуже рухомі, легко встановлюються під автомобілями, дають змогу уникнути важкої фізичної роботи при обслуговуванні автомобільної техніки.
Вантажопідйомні й транспортні пристрої призначені для піднімання і транспортування агрегатів. У зоні ТО і поточного ремонту автомобілів застосовують різні підйомно-транспортні пристрої: пересувні крани, вантажні візки, талі, електротельфери; крани-балки та ін. (рис.3.10). Пересувні крани застосовують для знімання, встановлення і транспортування агрегатів автомобіля на невеликі відстані, якщо немає монорейкових підйомних пристроїв або кранів-балок.
Вантажні візки призначені для знімання і встановлення на автомобіль агрегатів (наприклад, візки для знімання і встановлення коліс автомобіля). Для обслуговування робочого простору зони ТО і поточного ремонту в трьох взаємно перпендикулярних напрямах застосовують підвісні або опорні крани-балки 3-р. учним або електричним приводом.
Рис.3.7 Підйомні пристрої:
а - гідравлічні підйомні пристрої; б - пневматичні підйомні пристрої
Рис.3.8 Вантажопідйомні й транспортні пристрої
Мастильно-заправне устаткування призначене для виконання мастильних та інших робіт. Організовують пости мащення на потокових лініях (звичайно це передостанній пост) або в спеціальному приміщенні. Залежно від призначення пости мащення обладнують стаціонарним і пересувним устаткуванням, що поділяється на устаткування для заправлення автомобілів маслами для двигунів, трансмісійними і пластичними мастильними матеріалами. Устаткування може мати пневматичний, електричний, пневмоелектричний, ручний, ножний приводи. Основна особливість устаткування для рідких масел (для двигуна і трансмісії) - висока продуктивність при відносно низькому робочому тиску. Устаткування для пластичних мастильних матеріалів має низьку продуктивність, але розвиває високі тиски.
Рис.3.9 Стенд воздух-минор типу 2 253
Рис.3.10. Паливно-роздавальні колонки
Рис.3.11. Обладнання АЗС У VILS:
1 - технологічна арматура для ємкостей;
2 - вентиляційні та паливні трубопроводи;
3 - вентиляційна арматура;
4 - обладнання для автомийок;
5 - паливно-роздавальні колонки (ПРК);
6 - пульти дистанційного керування ПРК; комп'ютерні ситеми керування; система безготівкового розрахунку;
7 - островки для ПРК;
8 - резервуари для нафтопродуктів
Пости мащення обладнують стаціонарними зливальними пристроями для збирання відпрацьованого масла. На спеціалізованих постах для заміни агрегатів автомобілів, призначених для збирання відпрацьованого масла, застосовують пересувні установки. Місткість установленої у них тари 50-100 л. Масло вивільняється пневматичною системою з ежектором або самопливом. Подача при відсмоктуванні гарячого масла - 1,5-2 л/хв.
Для обслуговування гальмівних систем із гідроприводом застосовують пересувні установки. Установка має вигляд візка, на якому розміщені повітряний балон (резервуар) для збирання відпрацьованої гальмівної рідини, прилад для перевірки герметичності й тиску (максимального і залишкового) в гальмовій системі. Тиск повітря у повітряному балоні - 8 • 10 2 кПа, при прокачуванні - 2,5 102кПа.
Для накачування шин і контролю тиску застосовують автоматичні повітро-роздавальні колонки (рис.3.7). Вони ідентичні. Складаються з пульта, самона-мотувальних шлангів, наконечників для накачування, стояка, основи кріплення пульта на стіні. Контрольно-вимірювальним приладом колонок є електроконтактний манометр. Коли тиск у шині досягає заданого рівня, манометр автоматично відключає подачу повітря. Накачують шини у двох режимах. Для легкових автомобілів перший імпульс 10 с, другий - 4 с; для вантажних автомобілів і автобусів - відповідно 25 і 6 с.
Обладнання для АЗС зображено на рис.3.10.
Модель 952 АТ становить одинарну колонку, що освітлюється; вона відзначається надійністю та низькими витратами на догляд. Колонка працює безшумно і відпускає точну дозу палива. На зовнішній вигляд та за основними технічними параметрами колонка "ТОКХЕЙМ" відповідає найвищим вимогам. Застосування нержавіючої сталі скорочує до мінімуму витрати на фарбування та догляд за колонками.
Подвійні колонки - це рішення для АЗС, де заїзд автотранспорту щільний. Завдяки двом роздаточним кранам обслуговування клієнтів значно прискорюється.
Подвійна колонка моделі 1052 поставляється у двох варіантах: модель 1052-А-1 - розрахована на відпуск одного виду продукту; модель 1052-А-З - розрахована на відпуск двох видів продукту.
Бензороздавальна колонка АДАСТ з роликовим лічильником витрат та оплати призначена для рідкого палива. її характеристики - гарний зовнішній вигляд, гарантована точність, простота обслуговування, експлуатаційна надійність, ефективність заправки. Офіційно перевірена точність ±0,25 % забезпечується у діапазоні витрат від 5 л/хв до 75 л/хв.
На рис.3.11 як приклад показано типове обладнання АЗС VILS.
Технічне обслуговування машин при використані їх по призначенню має своєю метою систематичний контроль технічного стану машин i виконання планових робiт для зменшення швидкості зношування елементів, попередження відмов та несправностей.
Автомобiлi підлягають ТО наступних видів. Якi регламентуються положенням про ТО i ремонт рухомого складу автомобільного транспорту.
Таблиця 3.1. Види i періодичність ТО
|
Види ТО і типи рухомого складу |
Періодичність ТО, км пробігу |
|
|
Щоденне (ЩТО) |
Раз в зміну |
|
|
Перше (ТО-1) легкові автомобілі |
3000 |
|
|
Автобуси |
2800 |
|
|
Вантажні авто і автобуси на базі вантажних авто |
3000 |
|
|
Друге (ТО-2) легкові авто |
12000 |
|
|
Автобуси |
11200 |
|
|
Вантажні авто і автобуси на базі вантажних авто |
12000 |
|
|
Сезоне (СО) |
Два рази на рік |
Поточний ремонт (ПР) автомобіля не регламентується визначеним пробігом і виконується для забезпечення або відновлення їх працездатності. Поточний ремонт, пов'язаний з заміною або відмовленням працездатності складових частин, повинен виконуватись (найчастіше) по результат діагностування. Існують правила призначення заміни складових частин автомобіля при їх поточному ремонту, в залежності від виду деталі і ступені її зношення, які зведенні в нормативні документи.
Капітальний ремонт - це вид ремонту, який виконується для відновлення справності і повного (або близько до повного) відновлення ресурсу виробу з заміною або відновленням будь-яких складових частин, тому числі базових.
Розрізняють КР машин і КР складових частин.
Капітальний ремонт машин і їх складових частин виконується, як правило, на спеціалізованих підприємствах. Охвачування повно комплектних вантажних автомобілів слід обмежувати, міняючи складові частини, які потребують капітального ремонту, справними із обмінного фонду.
КР автомобілів і їх агрегатів, в залежності від методу виконання, може бути тупиковим і поточним.
Всі необхідні дані для побудови графіка завантаження майстерні знаходяться в розрахунках і таблицях приведених далі.
Таблиця 3.2. Середні нормативи трудових і питомих витрат на ТО автомобілів
|
Марка машин |
Трудомісткість одного ТО, чол. • год |
Середні питомі витрати, грн. /1000км пробігу |
|||||
|
ЕО |
ТО-1 |
ТО-2 |
|||||
|
Для ГОСПА |
СТО А |
ГОСП |
СТО А |
ГОСП |
|||
|
ЗИЛ 45085 |
0,5 |
2,7 |
3,5 |
10,8 |
14,0 |
9,5 |
|
|
МАЗ 5551 |
0,5 |
3,4 |
4,4 |
13,8 |
17,9 |
13,6 |
|
|
КамАЗ 5511 |
0,5 |
3,4 |
4,4 |
16,5 |
18 |
15,3 |
|
|
КРАЗ 6510 |
0,5 |
3,5 |
4,5 |
17,0 |
19 |
17 |
Таблиця 3.3. Середні нормативи трудових і питомих витрат на поточний ремонт автомобілів (з урахуванням ремонту складних частин)
|
Марка машин |
Питома сумарна трудомісткість, чол. год/1000 км пробігу |
Питомі витрати фн. /1000 км пробігу |
||
|
СТО А |
ГОСП |
|||
|
ЗИЛ 45085 |
4,8 |
6,2 |
17,1 |
|
|
МАЗ 5551 |
7,2 |
9,4 |
27,3 |
|
|
КамАЗ 5511 |
8,1 |
10,5 |
29,8 |
|
|
КРАЗ 6510 |
9,0 |
12,0 |
33,2 |
Таблиця 3.4. Середні нормативи пробігу, коефіцієнтів охвату, трудових і питомих витрат на капітальний ремонт
|
Марка машини |
Середній пробіг тис. км |
Річний коефіцієнт охвату КР |
Трудомісткість одного КР, чол. • год |
Середні питомі витрати на КР, грн. /1000 км пробігу |
|||
|
ДоКР |
Після КР |
На п-стві більше 5000 тис ремонтів в рік |
|||||
|
ЗИЛ 45085 |
230 |
180 |
0,4 |
159 |
302 |
52,5 |
|
|
МАЗ 5551 |
275 |
225 |
0,12 |
161 |
306 |
70,7 |
|
|
КамАЗ 5511 |
300 |
250 |
0,10 |
200 |
380 |
115,0 |
|
|
КРАЗ 6510 |
250 |
200 |
0,10 |
220 |
400 |
145,0 |
3. Планування необхідності автомобілів підприємства в ремонтно-обслуговуючих діях
Вихідні дані
1. Кількість автомобілів по маркам - nм, шт
2. Річний пробіг (плановий) по маркам - Wr, км
3. Періодичність РОД-М, км
4. Коефіцієнт охвату - Кохв
Вхідні дані
Кількість автомобілів
ЗІЛ 45085 - 12 шт. МАЗ 5551 - 12 шт.
КАМАЗ 5511 - 12 шт. КРАЗ 6510 - 10 шт.
Річний пробіг по маркам автомобілів (за планом)
ЗІЛ 45085 - 600000 км. МАЗ 5551 - 540000 км.
КАМАЗ 5511 - 660000 км. КРАЗ 6510 - 520000 км.
3.1 Визначення середнього пробігу по маркам, за формулою:
У
Wср=---- - 3.1
nм
Де У-це сума всіх пробігів, а nм це кількість автомобілів даної марки.
3.2 Визначення кількості КР по маркам за формулою:
nм ·Wcp
Nкp = - ---------------- - 3.2
Mкp
При значенні Nкp > 0,5 капітальний ремонт приймаємо обов'язково, а у випадку Nкp < 0.1 капітальний ремонт не призначаємо; в інших випадках 0.1< Nкp < 0.5 - на свій погляд, приймаючі до уваги завантаження ПТО, майстерень та наявність технічного обладнання.
3.3 Визначення кількість ТО по маркам за формулами:
nм ·Wср
Nто-2 = - --------- - Nкр 3.3
M то-2
nм ·Wср
Nто-1 = - ---------- - (Nкр +N то-2) 3.4
M то-1
NСО=2· nм 3.5
Визначення середнього пробігу по маркам, за формулою
У
Wср=------
nм
600 000
ЗИЛ 45085 Wср = - --------- - = 50 000 км
12
540 000
МАЗ 5551 Wср = - ---------- - = 45 000 км
12
660 000
КамАЗ 5511 Wср = - ------------ - = 55 000 км
12
520 000
КРАЗ 6510 Wср = - -------------= 52 000 км
10
Визначення кількості КР по маркам за формулою:
nм ·Wcp
Nкp = - ------------------
Mкp
12 · 50 000
ЗИЛ 45085 Nкp = - ---------- - ? 3 шт.
230 000
12 · 45 000
МАЗ 5551 Nкp = - ------------ - ? 2 шт.
275 000
12 · 55 000
КамАЗ 5511 Nкp = - ----------- - ? 2 шт.
300 000
10 · 52 000
КРАЗ 6510 Nкp = - ------------ - ? 2 шт.
250 000
Визначення кількість ТО по маркам за формулами:
nм ·Wср
N то-2 = - --------- - Nкр
M то-2
12 • 50 000
ЗИЛ 45085 N то-2= - -------------- - 3 = 47 шт.
12 000
12 • 45 000
МАЗ 5551 N то-2= - ----------- - 2 = 43 шт.
12 000
12 • 55 000
КамАЗ 5511 N то-2= - ------------- - 2 = 53 шт.
12 000
10 • 52 000
КРАЗ 6510 N то-2= - ------------- - 2 = 41 шт.
12 000
nм ·Wср
Nто-1 = - ---------- - (Nкр +N то-2)
Mто-1
12 • 50 000
ЗИЛ 45085 Nто-1 = - ------------ - (47 + 3) = 150
3 000
12 • 45 000
МАЗ 5511 Nто-1 = - ------------- - (43 + 2) = 135
3 000
12 • 50 000
КамАЗ 5511 Nто-1 = - ------------- - (53 + 2) = 165
3 000
10 • 52 000
КРАЗ 5511 Nто-1 = - ------------- - (41 + 2) = 130
3 000
NСО= 2 · nм
ЗИЛ 45085 Nсо= 2 · 12 = 24
МАЗ 5551 Nсо= 2 · 12 = 24
КРАЗ 6510 Nсо= 2 · 10 = 20
КамАЗ 5511 Nсо= 2 · 12 = 24
Отримані дані заводимо в таблицю 3.1
Таблиця 3.1
|
Марка авто |
К-сть авто |
Річний Пробіг Тис. км |
Міжремонтний пробіг |
Потрібність в КР і ТС |
||||||
|
КР |
ТО2 |
ТО1 |
КР |
СО |
ТО2 |
ТО1 |
||||
|
ЗИЛ 45085 |
12 |
600 |
230000 |
12000 |
3000 |
3 |
24 |
47 |
150 |
|
|
МАЗ 5551 |
12 |
540 |
275000 |
12000 |
3000 |
2 |
24 |
43 |
135 |
|
|
КамАЗ 5511 |
12 |
660 |
300000 |
12000 |
3000 |
2 |
24 |
53 |
165 |
|
|
КРАЗ 6510 |
10 |
250000 |
12000 |
3000 |
2 |
20 |
41 |
130 |
3.4 Приклад розрахунку необхідності автомобілів ЗИЛ 45085, МАЗ 5551,КамАЗ 5511, КРАЗ 6510 в ремонтно обслуговуючих діях (РОД)
Підставляємо вхідні дані в формули:
Після повного заповнення таблиці 3.1о всім маркам автомобілів, по кварталам і будуємо річний графік завантаження майстерні ПТО на форматі А-1. Для цього необхідно всі дані занести в таблицю 3.2
Таблиця 3.2. Річний календарний план КР та ТО на СТО
|
Найменування робіт |
Марка авто |
Вид ремонту |
План рем ТО шт |
Трудомісткість Чол. • год |
Розподіл робіт по кварталам |
|||||||||
|
Одного КР, ТО |
Сумарна |
1 |
2 |
3 |
4 |
|||||||||
|
* |
Т |
* |
Т |
* |
Т |
* |
Т |
|||||||
|
Рем |
ЗИЛ 45085 |
КР |
3 |
302 |
906 |
2 |
640 |
1 |
302 |
|||||
|
ТО2 |
47 |
10,8 |
507,6 |
24 |
259,2 |
23 |
248,4 |
|||||||
|
ТО1 |
150 |
2,7 |
405 |
75 |
202,5 |
75 |
202,5 |
|||||||
|
СО |
24 |
10,8 |
259,2 |
12 |
129,6 |
12 |
129,6 |
|||||||
|
Рем |
МАЗ 5551 |
КР |
2 |
306 |
612 |
1 |
306 |
1 |
306 |
|||||
|
ТО2 |
43 |
13,8 |
593,4 |
11 |
151,8 |
11 |
151,8 |
21 |
289,9 |
|||||
|
ТО1 |
135 |
3,4 |
459 |
34 |
115,6 |
34 |
115,6 |
67 |
227,8 |
|||||
|
СО |
24 |
13,8 |
331,2 |
12 |
165,6 |
12 |
165,6 |
|||||||
|
Рем |
КамАЗ 5511 |
КР |
2 |
380 |
760 |
1 |
380 |
1 |
380 |
|||||
|
ТО2 |
53 |
16,5 |
874,5 |
19 |
313,5 |
26 |
429 |
8 |
130 |
|||||
|
ТО1 |
165 |
3,4 |
561 |
63 |
214,2 |
82 |
278,8 |
20 |
70 |
|||||
|
СО |
24 |
16,5 |
396 |
12 |
198 |
12 |
198 |
|||||||
|
Рем |
КРАЗ 6510 |
КР |
2 |
400 |
800 |
1 |
400 |
1 |
400 |
|||||
|
ТО2 |
41 |
17 |
697 |
12 |
204 |
9 |
153 |
20 |
340 |
|||||
|
ТО1 |
130 |
3,5 |
455 |
25 |
87,5 |
40 |
140 |
65 |
227,5 |
|||||
|
СО |
20 |
17 |
340 |
10 |
170 |
10 |
170 |
|||||||
|
8956,9 |
2248,9 |
2213 |
2243,8 |
2251,2 |
* - кількість ТО і ремонтів, шт.
Т - трудомісткість. Чол. *год.
При заповненні таблиці 3.2 для стовпчиків: "найменування роботи" "марка автомобіля", "вид ремонту, ТО", "план ремонтів, ТО", дані беруться із відповідних колонок таблиці 2.2-2.4, згідно марок автомобілів.
Для вирахування сумарної трудомісткість потрібно трудомісткість однієї РОД помножити на їх кількість.
Після заповнення вище перелічених колонок таблиці 3.2 необхідно зробити розбивку кількості ТО і ремонтів по кварталам (1 квартал: січень, лютий, березень; 2 квартал квітень, травень, червень; 3 квартал липень, серпень, вересень; 4 квартал жовтень, листопад, грудень).
При розміщенні СО їх необхідно призначати в 1 і 4 квартали. Найбільш трудоємні операції повинні виконуватися на початку 1 і в кінці 4 кварталу, графік завантаження майстерень, ПТО повинен бути максимально рівномірним (згалуженним). При плануванні робіт по кварталам необхідно брати до уваги максимальну кількість робітників майстерень, ПТО і при побудові графіка кількість необхідних робітників не повинна перевищувати списочних більше ніж на одного (можливість використання водія).
4. Обгрунтування виробничої програми підприємства, побудова календарного плану робіт і графік завантаження майстерні, ПТО
4.1 Визначення кількісного складу технічних співробітників
Визначаємо за формулою:
Ут
?тc =-----
Фр
Де Ут - сумарна річна трудоємність робіт майстерні, ПТО, чол • год
(з таблиці 3.2 сума всіх трудоємностей по всім маркам автомобілів).
Фр - річний фонд робочого часу, год. (для розрахунків приймаємо 2100год.).
8956,9
?тc =---------- - = 4,26
2100
Якщо наприклад, кількість робітників буде 1.6 тоді самі вирішуємо яку кількість робітників приймати на роботу, але якщо ми приймемо 1, то повинні записати, що "інші 0.6 одиниці будуть відпрацьовуватимуться за рахунок водіїв транспортних засобів".
Визначаємо кількісний склад інженерно-технічних співробітників (ІТС) по формулі:
Ут
?ітc= 1+v - ---------
Фр
8956,9
?ітc= 1+v-------- - = 1
2100
(приймаємо на роботу 1-го інженерно-технічного робітника)
Кількість ІТС не повинна перевищувати кількості робітників.
4.2 Побудувати графіка завантаження майстерні, ПТО по кварталам
На основі попередніх розрахунків будуємо річний графік завантаження і виконання РОД. Для визначення кількості зайнятих робітників на кожну операцію (ТО і КР) по марці автомобіля необхідно трудоємність даної в кварталі поділити на фонд робочого часу за квартал.
Фр
Ф = - ----
4
Для більшої простоти Ф кварталу приймаєм...
Подобные документы
Чинники, що визначають організацію технічного обслуговування автомобілів на АТП. Розрахунок виробничої програми РОВ підприємства. Розрахунок чисельності виконавців робіт. Організація процесу технічного обслуговування і поточного ремонту автомобілів.
курсовая работа [180,3 K], добавлен 22.03.2008Складання відомості наявності та річного завантаження машин. Періодичність виконання технічних обслуговувань і ремонту автомобілів. Місячним план-графік технічного обслуговування і ремонту машин. Розрахунок зон, дільниць, відділень пересувної майстерні.
курсовая работа [94,5 K], добавлен 03.06.2010Розрахунок виробничої програми в трудових показниках. Умови роботи систем керування двигуна, несправності. Розробка технологічної карти на ремонт автосигналізації. Амортизація обладнання, витрати на електроенергію. Заходи по забезпеченню техніки безпеки.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 31.01.2015Розрахунок циклової виробничої програми по технічному обслуговуванню та ремонту автобуса ЗІЛ–130. Розрахунок виробничої програми для всього парку автомобілів в кількісному виразі. Розрахунок шиномонтажного відділення та добової програми обслуговування.
курсовая работа [66,7 K], добавлен 02.07.2011Основні чинники, які визначають організацію технічного обслуговування і ремонту автомобілів. Розрахунок виробничої програми ремонтно-обслуговуючого виробництва підприємства. Організація і планування процесу обслуговування і поточного ремонту автомобілів.
курсовая работа [367,7 K], добавлен 02.01.2017Система технічного обслуговування і ремонту автомобілів. Вибір спецмашин і автомобілів, розрахунок середньодобового пробігу. Розрахунок виробничої програми. Визначення витрат силової та освітлювальної електричної енергії, необхідної кількості робітників.
дипломная работа [62,6 K], добавлен 13.06.2014Будова рульового керування автомобілів КамАЗ. Види рульових механізмів. Конструкція рульового керування, основні типи підвісок керованих коліс. Кутовий редуктор, рульовий механізм із вбудованим гідропідсилювачем. Технічне обслуговування та регулювання.
реферат [6,2 M], добавлен 17.09.2010Розрахунок площі дільниці. Витрати силової енергії та освітлювальної електроенергії. Розрахунок виробничої програми технічного обслуговування та поточного ремонту автомобілів. Виробнича санітарія та пожежна безпека. Охорона навколишнього середовища.
курсовая работа [69,2 K], добавлен 13.06.2014Утримання автотранспортних засобів у технічно справному стані. Технічне обслуговування й ремонт автобусів. Складання графіків технічного обслуговування й капітального ремонту. Розрахунок річного пробігу автомобілів. Розподіл трудомісткості робіт.
курсовая работа [621,8 K], добавлен 01.10.2012Технологія діяльності автотранспортного підприємства. Економічні, виробничі, адміністративно-інформаційні та технологічні процеси технічного обслуговування і ремонту автомобілів. Виконання регулювальних, діагностичних, кріпильних, мастильних робіт.
отчет по практике [167,7 K], добавлен 06.12.2015Складання відомості наявності та річного завантаження машин. Місячний план-графік технічного обслуговування і ремонту машин. Організація ремонтного господарства для дорожніх і будівельних машин. Розрахунок виробничої програми пересувної майстерні.
курсовая работа [83,1 K], добавлен 03.06.2010Будова та принцип дії системи живлення автомобіля КамАЗ-5. Розрахунок виробничої програми технічного обслуговування рухомого складу АТП. Розподіл трудомісткостей ТО і ПР по видах робіт. Визначення чисельності робітників, вибір обладнання. Охорона праці.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 05.06.2011Загальна будова та принцип дії двигуна Chery Elara, його ремонт та діагностика. Технічне обслуговування та ремонт, вартість комплектуючих. Розрахунок виробничої програми та чисельності робітників. Дані з охорони навколишнього середовища та праці.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 20.05.2011Використання рідинної та повітряної систем охолодження в двигунах автомобілів. Рідинні системи охолодження, закритий та відкритий види. Принципові схеми систем охолодження двигунів. Види охолодних рідин. Будова системи охолодження двигуна ВАЗ-2109.
реферат [3,2 M], добавлен 22.09.2010Розрахунок річної виробничої програми автомобільного парку підприємства. Визначення річного пробігу автомобілів. Організація робіт в зоні поточного ремонту автомобіля і схема технологічного процесу. Визначення річного обсягу робіт з ремонту автомобілів.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 08.03.2015Характеристика діяльності підприємства ДП "Авто 2007" і розрахунок його річної виробничої програми. Нормативи технічного обслуговування і ремонту мікроавтобусів ГАЗель. Удосконалення пристрою для збирання відпрацьованого і заправки консистентного мастила.
дипломная работа [2,1 M], добавлен 28.07.2011Технічне обслуговування й ремонт автомобільного рухомого складу державного сектора. Розрахунок виробничої програми СТОА: визначення обсягу робіт з ТО і ремонту автомобілів, технологія їх виконання і організація праці; підбір обладнання, техніка безпеки.
курсовая работа [107,4 K], добавлен 26.04.2014Економіко-географічна характеристика міста. Коригування нормативів для виробничої програми. Чисельність виконавців робіт, організація праці та розподіл робітників за змінами. Методи технічного обслуговування автомобілів та розрахунок потокових ліній.
курсовая работа [143,6 K], добавлен 22.05.2009Технічні характеристики автомобілів МАЗ. Загальна будова, особливості, технічне обслуговування та ремонт агрегатів ходової частини: рами і буксирного пристрою, ресорної підвіски, амортизаторів, коліс і шин. Норми витрати палива й мастильних матеріалів.
курсовая работа [689,0 K], добавлен 07.09.2010Загальна характеристика технічних можливостей, закладених в конструкцію сучасного КамАЗу, особливості його технічного обслуговування та усунення несправностей ходової частини. Основні положення інструкції з охорони праці для слюсаря з ремонту автомобілів.
реферат [1,8 M], добавлен 26.06.2010
