Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Високоефективне використання машинно-тракторного парку забезпечується встановленням раціональних технологічних, технічних і організаційних систем та іншими заходами по реалізації споживацьких властивостей сільськогосподарських машин, які гарантують високу якість виконання робіт у задані агротехнічні строки з найбільшою економічною ефективністю. Тобто, поставлене завдання - значно збільшити віддачу від створеного виробничого потенціалу та того, що надходить у сільське господарство. Ця проблема ще більше загострюється в умовах переходу до ринкових відносин в аграрному секторі, проведення земельної реформи, поширення нових організаційних форм господарювання.

Мета курсового проекту - набути навиків у виборі і високоефективному використанні як окремих машинно-такторних агрегатів, технологічних комплексів, так і машинно-тракторного господарств у цілому з метою максимального випуску сільськогосподарської продукції. У ньому на основі узагальнення досвіду і наукових досліджень розглядаються загальні принципи раціональної організації машинно-тракторного парку, виробничого планування і управління роботою парку машин, а також основи використання машин при прогресивних технологіях вирощування сільськогосподарських культур. Викладено методики підбору знарядь до тракторів, вибору способів руху агрегатів, розрахунку продуктивності і витрат палива.

Особливу увагу приділено раціональному використанню основного асортименту нафтопродуктів. Наведено їх властивості, вплив на роботу техніки, основи нормування і зниження витрат.

1. Виробничо-технічна характеристика господарства

1.1 Загальні відомості про господарство

Сільськогосподарське приватне підприємство “Галичина” Жовківського району Львівської області Погариської сільської ради засновано 15березня 1991 року на базі реформованого колективного підприємства “ім. І. Франка”. Знаходиться воно в східній частині району у селі Погарисько, територіальне розміщення господарства обмежується населеними пунктами с. Погарисько, с. Думичі. Віддаленість центральної садиби господарства від районного центру м. Жовкви - 35 км, обласного центру м. Львова - 70 км. Пункти реалізації виробленої продукції - це в основному районний центр м. Жовкви, м. Рава-Руська. Господарство знаходиться у зоні доброго шосейного і залізничного сполучення, що є немаловажним чинником сільськогосподарського виробництва.

Для забезпечення господарства сільськогосподарською технікою, нафтопродуктами, отрутохімікатами і мінеральними добривами здійснюються бартерні операції як в межах України, так і поза ними, у більшості випадків не на дуже вигідних умовах для господарства.

В сьогоднішній період економічної нестабільності, девальвації керівництво і колектив товариства вишукує можливості забезпечення своїх виробничих потреб всім необхідним, щоб стабілізувати своє фінансове становище і, тим самим, поліпшити соціально-економічні умови життя своїх працівників.

1.2 Природно-географічна характеристика

Територія господарства належить до вологої, помірно теплої агрокліматичної зони. Сума річних температур складає 2400 ⁰С, гідротермічний коефіцієнт 1,7…1,8. Взимку бувають порівняно високі температури повітря, що пояснюється низькими розміщеннями цих територій, на які вільно проникає тепле повітря з Атлантики. Найхолоднішим місяцем є січень, середньомісячна температура якого на 1,8…2,0 ⁰С нижча ніж у грудні. Найвищі середні температури припадають на липень (19,2 ⁰С), а середньорічні температури повітря рівні 7,5 ⁰С. Тривалість вегетаційного періоду становить пересічно 210 - 215 днів, а з температурою понад 10 ⁰С - 160 днів. Середньорічна сума атмосферних опадів припадає на червень-липень і становить 99 мм на місяць, найменша за січень-лютий (23-33 мм). В зоні розташування господарства, як і в усьому західному регіоні, переважають вітри північно-західного напрямку із швидкістю 9-12 м/с, періодами - 15-20 м/с.

1.3 Структура земельних ресурсів та їх використання

Землекористування на території господарства характеризується високим для умов Західного Полісся рівнем сільськогосподарського освоєння та інтенсивності використання земель - 90,8 % території використовується для виробництва сільськогосподарської продукції. Орні землі складають 78,52 % усіх сільгоспугідь.

Загальна земельна площа ПП складає 1790 гектарів. Структура земельних ресурсів представлена на табл. 1.1.

Таблиця 1.1 - Структура земельних ресурсів:

Вид земельних ресурсів	Площа, га	% співвідношення від загальної площі
Загальна земельна площа	1790	100
Сільськогосподарські угіддя всього	1675	93,58
в тому числі рілля	1315,2	78,52
сінокоси	194,3	11,60
пасовища	165,5	9,88
інші землі	115,0	6,42

З наведених даних табл. 1.1. видно, що сільськогосподарські угіддя складають 1675 га, а рілля 1315,2 га від загальної земельної площі, а це свідчить, що при використанні передових технологій сільськогосподарського виробництва є резерви для збільшення виробництва продукції рослинництва.

1.4 Структура посівних площ і врожайність основних сільськогосподарських культур

Одним із важливих показників використання землі є структура посівних площ, яка вказує на ефективність використання землі в господарстві і наведена в табл. 1.2.

Таблиця 1.2 - Структура посівних площ основних сільськогосподарських культур

Назва сільськогосподарських культур	Площа, га	% співвідношення
Зернові і зернобобові	725,0	55,12
Цукрові буряки	234,0	17,79
Картопля	39,5	3,01
Кукурудза на силос	210	15,97
Кормові культури	106,7	8,11
Всього	1315,2	100

Аналізуючи дані табл. 1.2. можна відмітити, що половину посівних площ ріллі займають зернові культури, друге місце посідають кукурудза на силос і кормові, що дає змогу господарству створювати міцну кормову базу для тваринництва. Посіви цукрового буряка займають теж немалу площу, продукцією якого здійснюються бартерні операції по матеріально-технічному забезпеченню господарства.

Важливим фактором при веденні рослинництва є врожайність сільськогосподарських культур, про стан їх врожайності в господарстві свідчать дані, наведені в табл. 1.3.

Таблиця 1.3 - Врожайність основних сільськогосподарських культур:

Назва сільськогосподарських культур	Врожайність, ц/га
Зернові : всього	32,5
озимі	26,7
ярі	22,1
Цукрові буряки	360,5
Картопля	103,7
Кукурудза на силос	287,5
Кормові буряки	321,7

Виходячи із результатів табл. 1.3. можна стверджувати, що врожайність основних сільськогосподарських культур знаходиться на належному агротехнічному рівні, який забезпечується мінімальним внесенням мінеральних добрив і переважаючим внесенням органічних добрив, які є у наявності в господарстві з добре розвинутою галуззю тваринництва.

1.5 Структура машинно-тракторного парку. Аналіз його використання і стан готовності

Своєчасне проведення всіх сільськогосподарських робіт на високому агротехнічному рівні у великій мірі залежить від високоефективного використання тракторного та автомобільного парку, які, в свою чергу, залежать від раціональних технологічних, технічних і організаційних систем та інших заходів.

В господарстві “Галичина” станом на 1 січня 2006 року знаходяться на балансі такі основні енергетичні засоби, а саме:

- Трактори типу К-701 - 2 шт.;

- Т-150К - 4 шт.;

- ДТ-75 - 3 шт.;

- МТЗ - 7 шт.;

- ЮМЗ - 2 шт.;

- Т-25А - 1 шт.;

- Автомобілі типу КАМАЗ - 1 шт.;

- ЗИЛ - 5 шт.;

- ГАЗ - 6 шт.;

- ГАЗ-САЗ - 2 шт.;

- УАЗ - 2 шт.;

- Комбайновий парк господарства складається із:

- 5 - зернозбиральних;

- 2 - картоплезбирального;

- 3 - бурякозбиральних;

- 2 - кормозбиральних.

Парк сільськогосподарських машин включає в себе основні ґрунтообробні, посівні і інші сільськогосподарські машини в кількості 52 одиниці.

При аналізі існуючого тракторного парку можна відмітити дві тенденції його стану. Перша - це та, що 80 % тракторів усіх модифікацій потребують як капітального, так і поточного ремонтів, а друга - це 42 % тракторного парку станом на 1 січня 2000 року знаходиться у неробочому стані. Перша тенденція пояснюється застарілим віковим станом, тобто омолодження тракторного парку на протязі 7 років не здійснювалося. Друга тенденція обґрунтовується, по-перше, наявністю слабкої ремонтно-обслуговуючої бази, а, по-друге, дороговизною ремонту на спеціалізованих підприємствах і високою вартістю запасних частин.

Аналогічна ситуація із автомобільним парком, де 65 % рухомого складу потребують ремонту, а 40 % станом на 1.01.2000 р. знаходиться в неробочому стані. Поповнення автомобільного парку новими автомобілями за останні роки не було.

Завершуючи висвітлення цього пункту необхідно відмітити наступне:

- машинно-тракторний парк господарства не в повній мірі забезпечує виконання сільськогосподарських операцій;

- довготермінова експлуатація МТП і дороговизна ремонту і запасних частин призводить до його подальшого розпаду;

- неадекватність бартерних операцій сільськогосподарською продукцією на техніку ставить господарство в кабальні умови, що на сьогоднішній день є реальністю і занепадом самого сільгоспвиробника.

1.6 Ремонтно-обслуговуюча база господарства

Внаслідок реформування колективного господарства (колгоспу) на долю ПП “Галичина” дісталась наступна ремонтно-обслуговуюча база - це реальна майстерня, яка розташована в с. Погарисько та одна мобільна станція технічного обслуговування і ремонту в польових умовах на базі автомобіля ГАЗ.

Ремонтна майстерня на сьогоднішній день задовольняє вимоги по проведенню технічних обслуговувань, поточних ремонтів і частково капітальних ремонтів.

У зв'язку із затратою великих грошових коштів на ремонт техніки у спеціалізованих ремонтних підприємствах планується створення власної ремонтної бази на міжгосподарській і фермерській кооперації агрегатно-вузловим методом ремонту.

Ремонтна майстерня оснащена наступним обладнанням:

- кран-балкою вантажопідйомністю Q = 3 т;

- двома токарно-гвинторізальними верстатами моделі 1К62 і 1К64М;

- двома свердлильними верстатами НС-12М і СВ-35Б;

- одним фрезерним верстатом ФВК-50А;

- компресорною установкою;

- зварювальним агрегатом АГ-32, АПС-40;

- рядом комплектів для технічного обслуговування і ремонту типу ОРТ-1683;

- фарбувальною установкою ОФ-200М;

- комплектом нестандартного обладнання і різними видами інструменту.

У ремонтній майстерні наявні наступні дільниці і відділи: розбирально-складальна, дефектувальна, зварювальна, ковальська, дільниця ремонту двигунів, акумуляторне відділення, дільниця по ремонту електрообладнання.

Враховуючи сьогоднішню економічну ситуацію в країні, ремонт сільськогосподарської техніки доцільно проводити в умовах власного ремонтного виробництва, але, як було сказано раніше, оптимальним варіантом є створення на базі господарства міжгосподарської і фермерської станції по ремонту техніки агрегатно-вузловим методом, використовуючи при цьому бартерні операції як в межах України, так і поза ними.

Завершуючи висвітлення питання про виробничо-технічну характеристику ПП “Галичина” необхідно відмітити наступне:

- господарство знаходиться у сприятливій кліматичній зоні із добрими родючими чорноземами для вирощування сільськогосподарської продукції;

- долаючи економічну нестабільність і девальвацію продовжує отримувати непогані врожаї сільськогосподарських культур;

- отримані грошові надходження від вирощеної сільськогосподарської продукції майже повністю переходять на оплату паливо-мастильних матеріалів, міндобрив, гербіцидів тощо, тим самим залишаючи сільгоспвиробника в боргах.

2. Проектування раціонального використання МТА під час виконання механізованих робіт

2.1 Формування видів і агротехнічних показників сільськогосподарських робіт в заданий період вирощування сільськогосподарської культури

На основі літературного огляду вибираємо прогресивна технологія вирощування с.-г. культури, визначаємо перелік видів та агротехнічні показники сільськогосподарських робіт в заданому періоді вирощування сільськогосподарської культури. Дані записуємо в табл. 2.1.

Таблиця 2.1 - Види і агротехнічні показники робіт в період при вирощуванні (назва с.-г. культури):

№ п/п	Назва с.-г. роботи	Строк виконання робіт	Агротехнічні вимоги
		орієнтовні календарні строки виконання	тривалість, днів
1	Лущення стерні дисковими лущильниками	18.07-22.07	5	Проходить на глибину 6-8 см
2	Внесення мін. добрив	18.08-22.08	5	-
3	Оранка	18.08-24.08	7	Проходить на глибину 22-25см
4	Культивація з боронуванням	03.09-07.09	5	- Проводиться на глибину 14-16 см
5	Передпосівний обробіток ґрунту	15.09-21.09	7	-
6	Сівба	16.09-22.09	7	-
7	Ранньовесняне боронування посівів	01.04-07.04	7	-
8	Приготування розчину гербіциду	20.04-24.04	5	(200л/га)
9	Обприскування посівів у фазі кущення	20.04-24.05	5
10	Підживлення посівів мін. добривами	24.04-30.04	7	(азотні)
11	Обкошування полів та прокошування загінок	18.07.22.07	5	-
12	Пряме комбайнування	20.07-29.07	10	-
13	Транспортування зерна	20.07-29.07	10	на віддаль до 5км
14	Очищення зерна	20.07-29.07	10	-
15	Перекидання зерна на току	30.07-08.08	10	-
16	Транспортування зерна на пункт здачі	30.07-08.08	10	на віддаль (30км)
17	Стягування та скирдування соломи	20.07-29.07	10

2.2 Вибір енергетичного засобу для сівби озимого ячменю

Найточнішими і най об'єктивнішими показниками, які характеризують рівень розвитку машинно-тракторних агрегатів, є їх годинна продуктивність і витрата пального на одиницю роботи.

Вибір раціонального енергозасобу проводиться на основі багатокритеріальної оцінки. Суть методу полягає в тому, що декілька часткових критеріїв одним із математичних способів зводять в один узагальнений критерій і за мінімальним його значенням приймають вид енергозасобу.

Можна користуватись будь-яким методом багатокритеріальної оцінки, які опубліковані в науковій літературі та навчальних посібниках. В даному розрахунку ми використовуємо метод відстані до точки.

Таблиця 2.2 - Розрахункові дані:

Варіант	Склад МТА	Годинна продуктивність W, га	Обер. велич. 1/W, год/га	Витрата палива g, кг	Експлуа-таційні затрати Е, _рн./од.роб	Значення нормувальних критеріїв иij	Значення мs
						1/W	g	E
1	МТЗ-80+СЗ-3,6	0,53	2,3	3,0	39,9	2,3	1,0	1,047	0,449
2	Т-150К+СЗУ-3,6	0,23	1,0	3,4	38,1	1,0	1,133	1,0	0,04433
3	ЮМЗ-6+СЗУ-3,6	0,59	2,565	2,8	41,4	2,565	0,933	1,0866	0,53
Ідеалізований варіант	0,23	1,0	3,0	38,1	1,0	1,0	1,0	-

Покажемо приклад розрахунку для сільськогосподарського агрегату МТЗ-80+СЗ-3,6

Нормувальні критерії визначаємо наступним чином:

,

,

.

Знаходимо критерій м_s:

.

Аналогічно проводимо розрахунки для двох інших агрегатів.

Згідно із значенням критерію м_s вибираємо агрегат Т-150К+СЗУ-3,6.

2.3 Комплектування складу МТА

Задавшись значенням швидкості руху v_р в межах технологічно допустимої при виконанні заданого виду роботи (v_рmin<v_р<v_рmax) визначаємо максимальну ширину захвату агрегату:

м,

Де: N_ввп - затрати потужності на привід, кВт, в даному випадку вони відсутні; R_зч - тяговий опір зчіпки, кН; v_p - робоча швидкість руху, м/с. Визначаємо кількість машин у складі агрегату за наступною умовою:

,

.

Де: INT - ціла частина від ділення; b_k - конструктивна ширина захвату прийнятої машини або одного плужного корпуса, м.

Приймаємо основний склад МТА.

Визначаємо значення тягової потужності N_т, значення втрат потужностей на перекочування трактора, причіпної машини і зчіпки N_f, на подолання підйому N, у трансмісії N_тр та на буксування трактора N.

= кН

= кН;

= кН;

= кН;

= кН;

Де: В_к - конструктивна ширина захвату агрегату, м; G_т, G_м, G_зч - відповідно вага трактора, сільськогосподарської машини та зчіпки, кН.

Визначаємо фактичний коефіцієнт завантаження двигуна:



.

Складаємо експлуатаційну характеристику МТА та заносимо її у табл. 2.3.

Таблиця 2.3 - Експлуатаційна характеристика МТА:

Показник	Значення показника МТА
1. Марка трактора 2. Марка зчіпки 3. Марка сільськогосподарської машини 4. Ширина захвату Вр, м 5. Швидкість руху Vр, м/с (км/год) 6. Коефіцієнт завантаження двигуна, о	Т-150К С-11У СЗУ-3,6 14,4 3,05 (11) 0,9

2.4 Визначення кінематичних параметрів машинно-тракторного агрегату (МТА), його повороту та робочої ділянки

За довідковою літературою та наведеними нижче формулами визначаємо кінематичні параметри МТА, його повороту та робочої ділянки, а одержані значення параметрів записуємо у табл. 2.4.

Кінематична довжина МТА, м:

= м

Де: l_т, l_зч, l_м, - кінематична довжина відповідно трактора, зчіпки та с.-г. машини, м. Дійсний радіус повороту МТА:

= м

Де: R_к - мінімальний конструктивний радіус повороту агрегату; k_R - коефіцієнт, який враховує вплив швидкості руху агрегату на радіус повороту.

Значення мінімального конструктивного радіуса повороту агрегату і коефіцієнт k_R визначаємо за рекомендаціями.

Для наближеного вибору виду повороту при човниковому способі руху МТА визначаємо абсцису кругового повороту:

= м

Одержане значення Х_п порівнюємо з конструктивною шириною захвату агрегату . Так як Х_п>В_к, то приймаємо петльовий вид повороту.

Для вибраного виду повороту визначаємо довжину (L_x), ординату (Y_п) повороту і мінімальну ширину поворотної смуги (E_min) із умови надійності роботи МТА під час повороту за формулами, які наведені нижче.

=

Таблиця 2.4 - Кінематична характеристика МТА, повороту і робочої ділянки:

Назва параметра агрегату	Позна-чення	Одиниці виміру	Значення параметра по агрегатах
1. Марка трактора			Т-150К
2. Марка зчіпки			С-11У
3. Марка с.-г. машини			СЗУ-3,6
4. Колісна схема трактора			4х4
5. Умовна точка розміщення кінематичного центра агрегату	Ц.А.
6. Колія трактора	К	м	1,68
7. Поздовжня база трактора	L	м
8. Кінематична довжина:
трактора	Lт	м	1,15
зчіпки	Lзч	м	6,8
с.-г. машини	Lм	м	3,2
9. Ширина агрегату:
конструктивна	Вк	м	14,4
кінематична	Dк	м
10. Кут повороту напрямних коліс (кут злому рами)	к	град
11. Радіус повороту
мінімальний конструктивний	Rк	м	6,8
дійсний	Rд	м	10,2
12. Вид повороту			Петльовий грушоподібний
13. Параметри повороту
довжина	Lx	м	88,62
ордината	Yп	м	28,56
абсциса	Хп	м	20,4
довжина виїзду МТА	е	м	8,61
14. Ширина поворотної смуги:			44,37 57,6
мінімальна	Еmin	м
дійсна	E	м
15. Довжина:			1100 984,8
поля	Lп	м
робочого ходу	Lр	м
Продовження табл. 2.4
17. Ширина загінки:			- -
оптимальна	Сопт	м
дійсна	С	м
18. Коефіцієнт робочого ходу	ц	-	0,926

Довжина виїзду агрегату з заднім розташуванням причіпних машин:

е=(0,5...0,75)?l_к = м

Кінематична ширина МТА:

= м

Вибираємо спосіб руху при виконанні заданого виду роботи і визначаємо кінематичні параметри робочої ділянки.

Дійсна ширина поворотної смуги з умови кратності ширині захвату агрегату:

= м,

Де: n - ціле число, яке підбирається діленням E_min на В_к і заокругленням одержаного значення в більшу сторону:

(п=[INT(E_min/B_k)]+1; п=[INT(44,37/14,4)]+1=4)

Довжина робочого ходу агрегату на полі:

= м

Де: L_п - довжина поля, м.

Для човникового способу руху поле на загони не розбивається.

Визначаємо коефіцієнт робочих ходів для човникового способу руху:

=

Для заданого виду МТА викреслюється на аркуші графічної частини кінематична схема МТА на повороті і вказується кінематичний центр агрегату (Ц.А.), миттєвий центр повороту (Ц.П.), колія (К), поздовжня база (L_б) та кінематична довжина трактора (L_т), сільськогосподарської машини (L_м), машинного-тракторного агрегату (L_к), конструктивна (В_к) і кінематична (d_кпр, d_кл) ширина МТА, кут повороту (_к) напрямних коліс трактора або кут зламу рами, дійсний радіус повороту МТА (R_д).

2.5 Проектування основних експлуатаційно-технологічних показників МТА при виконанні механізованої роботи

Для агрегатів стосовно умов експлуатації визначаємо за наведеними нижче формулами елементи балансу часу зміни.

Баланс часу зміни, год:

Де: Т₀ - час основної роботи, год; Т₁ - час поворотів, год; Т₂ - час технологічного обслуговування, год; Т₃ - час усунення технологічних відмов, год; Т_4.1 - затрати часу на технологічні холості переїзди (під заправку), год; Т_4.2 - час переїзду з ділянки на ділянку або з поля на поле, год; Т_4.3 - час переїзду із бригади до поля і назад, год; Т₅ - час підготовки агрегату до роботи, (агрегатування, переводу в робоче і транспортне положення), год; Т₆ - регламентовані елементи затрат часу (на одержання наряду, відпочинок, особисті потреби та ін.), год; Т₇ - час щоденного технічного обслуговування, год. Час переїздів із бригади на поле і назад, хв:

= хв

Де: l_b - відстань від бригади до поля, км; v_тр - транспортна швидкість агрегату, км/год.

Час переїзду із ділянки на ділянку, хв:

=

Час усунення технологічних відмов Т₃, холостих переїздів Т_4.1, підготовки агрегату до роботи Т₅, затрати часу на регламентовані елементи Т₆ та час щоденного технологічного обслуговування Т₇ - визначають спостереженням за роботою агрегату або приймають за даними нормативних станцій. З навчальною метою приймаємо наступні значення:

Т₃=10 хв;

Т_4.1=0;

Т₅=5 хв;

Т₆=15 хв;

Т₇=35 хв.

Для визначення затрат основного часу та часу поворотів робимо попередні розрахунки.

Час робочого ходу за цикл, хв, при розмірності швидкості v_р, км/год:

= хв

Час повороту:

= хв

Де ц - коефіцієнт робочих ходів. Для агрегатів із резервуарами визначаємо ще час на заправку, що припадає на один цикл:

= хв.

Де: - час однієї заправки, хв; - норма внесення технологічного матеріалу, ц/га; - щільність технологічного матеріалу, т/; - коефіцієнт використання об'єму бункера; - об'єм бункера, .

Час циклу агрегату, хв:

= хв.

Число циклів роботи агрегату за зміну (із заокругленням до більшого числа), за умови, що розмірність часу тривалості зміни Т_зм визначається в хв:

.

Час основної роботи, хв:

= хв

Час на повороти, хв:

= хв

Час технологічного обслуговування, хв:

= хв

Дійсний час зміни, хв:

хв.

Коефіцієнт використання часу зміни (з переведенням хвилин в години):

=

Складаємо табл. 2.6 балансу часу зміни і визначаємо процентний розподіл за елементами часу зміни.

За наведеними нижче формулами визначаємо технічну та змінну продуктивність агрегату.

Технічна продуктивність агрегату, га, за одиницю часу:

= га/год

Таблиця 2.6 - Баланс часу зміни роботи агрегату за нормативну зміну:

Показники часу	Затрати часу
	год	%
Час основної роботи, То	3,2	44,94
Час на повороти, Т1	0,25	3,5
Час технологічного обслуговування, Т2	2,154	30,25
Час усунення технологічних відмов, Т3	0,167	2,346
Час транспортних переїздів, Т4.1+Т4.2+Т4.3	0,4	5,6
Час підготовки агрегату до роботи, Т5	0,083	1,166
Регламентовані затрати часу зміни, Т6	0,25	3,5
Час щоденного технічного обслуговування, Т7	0,583	8,188
Дійсний час зміни, Тзмд	7,12	100
Коефіцієнт використання часу зміни, зм	0,45	-

Продуктивність, га, за годину змінного часу:

= га/год

Змінна продуктивність агрегату:

= га

Визначаємо погектарну витрату пального, кг/га:

Де: G_o, G₁, G₂, G₄ - середня годинна витрата пального, кг/год відповідно при роботі з нормальним тяговим навантаженням, при холостому ході трактора, на зупинках при холостій роботі двигуна, при холостому ході агрегату на переїздах. Витрату пального двигуном трактора, кг/год, при відомій потужності двигуна N_е, кВт, на різних режимах використання агрегату можна визначити за наведеними нижче емпіричними залежностями.

При використанні агрегату: з навантаженням:

G₀=2,23+0,17·N_е = G₀=2,23+0,17·121=22,8 кг/год

На холостому ходу:

G₁=3,1+0,08·Nе = G1=3,1+0,08·121=12,78 кг/год

На зупинці трактора при холостій роботі двигуна:

G₂=0,66+0,013·N_е = G₂=0,66+0,013·121=2,233 кг/год

При холостому ходу на переїздах:

G₄=1,43+0,06·N_е = G₄=1,43+0,06·121=8,69 кг/год.

2.6 Охорона праці при виконанні механізованих робіт

Висвітлюються основні вимоги охорони праці до безпечного виконання механізованих робіт (записуються на аркуші графічної частини).

2.7 Розробка лінійного графіка використання машинно-тракторних агрегатів в заданий період вирощування с.-г. культури

Лінійний графік використання МТА розробляємо на основі плану механізованих робіт (табл. 2.7), який складаємо наступним чином:

- визначаємо умови вирощування с.-г. культури, використовуючи агротехнологічні показники с.-г. робіт (попередник, норма внесення технологічних матеріалів тощо);

- записуємо види механізованих робіт згідно з прийнятою технологією вирощування с.-г. культури (табл. 2.1);

- визначаємо режими використання машинних агрегатів (обсяг роботи, тривалість зміни, календарні агротехнічні строки виконання роботи, рекомендовану кількість робочих днів, показник змінності);

- підбираємо склад машинного агрегату та визначаємо його змінну продуктивність;

- визначаємо потрібну кількість машинних агрегатів для своєчасного виконання заданого обсягу роботи.

Обсяг роботи О_га, га, обумовлюється площею вирощування с.-г. культури і кратністю обробітку К_о:

Кількість робочих днів виконання кожної с.-г. роботи встановлюється на основі календарних періодів і коефіцієнта використання календарного часу:

D_р=D_k = D_р=0,910=9

Де: D_р- кількість робочих днів; D_к- кількість календарних днів; - поправочний коефіцієнт.

Коефіцієнт , який при тривалості операції до 10 днів може бути прийнятий 0,9 від 10...15 днів - 0,85...0,90, від 15 до 30 днів - 0,8...0,85.

Показник змінності п_зм (кількість змін за робочий день при семигодинній тривалості зміни), визначаємо діленням тривалості робочого дня в годинах на прийняту тривалість зміни і може бути рівним 1 (Т_д=7 год), 1,5 (Т_д=10,5 год), 2 (Т_д=14 год), і навіть 3 (Т_д=21 год). Тривалість робочого дня обумовлюють видом механізованої роботи та тривалістю світлового дня.

Склад агрегату для виконання агророботи вибираємо, виходячи із необхідності забезпечення високої якості, мінімальних затрат праці і засобів на одиницю роботи в умовах господарства. При виборі МТА враховуємо розміри поля, рельєф і обсяг роботи. Перевагу слід віддати швидкісним машинам з потужним двигуном, новим сучасним машинам, які пропонуються ринком. Склад МТА можна вибирати за прототипами, які наведені в типових технологічних картах вирощування с.-г. культур.

Змінну продуктивність агрегату приймаємо за довідковою літературою. Одержані дані записують в табл. 2.7.

В розрахунках можуть бути також використані продуктивності МТА, які рекомендовані зональними нормативно-дослідними станціями.

Кількість механізаторів та допоміжних робітників, які обслуговують агрегат, встановлюємо згідно з відповідними нормативами із врахуванням технологічної необхідності.

Норму витрати пального на одиницю роботи визначаємо за даними довідкової літератури. На основі початкових даних визначаємо показники плану механізованих робіт: кількість потрібних агрегатів N_а, фактичне число днів роботи D_f, кількість механізаторів N_m і допоміжних працівників N_d, витрату пального Q на весь обсяг робіт, кількість відпрацьованих нормозмін N_зм та затрати праці Z_p на весь обсяг робіт, люд.-год.

Експлуатаційні розрахунки проводимо за такими формулами:

Кількість машинних агрегатів (із заокругленням до цілого більшого числа):

=

Фактична кількість робочих днів:

=

Кількість механізаторів:

 =

Кількість допоміжних працівників:

=

Витрата пального на весь обсяг робіт, кг або л:

= кг

Кількість відпрацьованих нормозмін:

=

Затрати праці на весь обсяг робіт, люд.-год:

= люд·год

Де: О - загальний обсяг робіт, га; W_зм - нормативна продуктивність МТА за семигодинну робочу зміну, га/зм; п_зм - показник змінності; G - питома витрата пального на одиницю роботи, кг/га або л/га; т_м - кількість механізаторів, чол.; т_d - кількість допоміжних працівників, чол.

В цьому пункті було показано розрахунки лише для лущення стерні. Розрахунки для інших операцій проводяться аналогічно.

Лінійний графік використання машинних агрегатів будуємо на аркуші формату А2 графічної частини.

На графіку відмічаємо дозволену тривалість виконання механізованих робіт, кількість робочих днів безперервної роботи агрегату та кількість днів періодичної роботи. Після побудови графіка визначаємо необхідну кількість тракторів за піковим періодом використання.

3. Проектування заходів забезпечення МТА паливно-мастильними матеріалами

3.1 Визначення потреби в дизельному пальному і мастильних матеріалах

Потреба в дизельному пальному на роботу тракторів у рослинництві Q_p (включаючи й тракторні транспортні роботи), тваринництві Q_m та садівництві Q_c визначається із співвідношення:

Q_cум=k_n•(Q_p+Q_m+ Q_c) = Q_cум=1,2•(274876,8+6916+0)=338151,36 кг

Де: k_n - коефіцієнт непередбачених витрат під час використання МТА (k_n=1,2).

Потреба в дизельному пальному для виконання механізованих робіт у рослинництві:

Q_p=q_p•P_p•S = Q_p=11·19·1315,2=274876,8 кг

Де: q_p - рекомендована витрата дизельного пального на умовний еталонний гектар, кг; P_p - щільність механізованих робіт в рослинництві, у.е.га/га ріллі (з урахуванням транспортних робіт середньозважене значення для умов України P_p =18...20 у.е.га/га; S - площа ріллі, га.

Потреба в дизельному пальному для виконання робіт у тваринництві:

Q_m=q_m•(N_к•k_к+ N_в•k_в+N_с•k_с) = Q_m=18,2·(200·1+250·0,6+100·0,3)=6916 кг

Де: q_m - рекомендована витрата пального для виконання тракторних робіт у тваринництві, кг/ум.голову (q_m=18,2 кг/ум.голову); N_к , N_в, N_с - відповідно число голів дійних корів, великої рогатої худоби на відгодівлі та свиней; k_к,k_в,k_с - відповідно коефіцієнти переводу фізичного поголів'я корів, ВРХ на відгодівлі та свиней в умовні голови k_к =1; k_в =0,6; k_с =0,3).

Потреба в дизельному пальному для виконання механізованих робіт у садівництві, кг:

Q_c=q_c•S_c = Q_c=0

Де: q_c - рекомендована витрата дизельного пального для виконання механізованих робіт у садівництві, кг/га насаджень, (q_c=392 кг/га насаджень); S_c - площа насаджень садів і виноградників, га.

Потреба в дизельному пальному для виконання робіт комбайнами:

= кг

Де: i, n - тип і загальне число типів комбайнів; q_i - рекомендована витрата дизельного пального на роботу комбайнів і-го типу, кг/га (для зернозбиральних q_з=13,4 кг/га, для бурякозбиральних q_б=16,1 кг/га, для кормозбиральних q_к=13,9 кг/га), F_i - площа збирання урожаю комбайнами і-го типу, га.

Потребу в дизельному пальному на технічне обслуговування і ремонт тракторів визначаємо за формулою:

кг.

Де: k_нт - коефіцієнт непередбачених витрат дизельного пального під час обкатування, технічного обслуговування і ремонтів тракторів (k_нт=1,05); q_то, q_ту, q_ку - середньозважена витрата дизельного пального відповідно на обкатування і технічне обслуговування, поточний і капітальний ремонт у відсотках до основної витрати пального (q_то=0,41%; q_ту=50,2 кг/ремонт; q_ку=64,2 кг/ремонт); n_ен - рекомендована кількість умовних еталонних тракторів на 1000 га ріллі за оптимальної структури МТП (n_ен=12,7 у.е.га/1000 га ріллі); k_ту, k_ку - коефіцієнти охоплення відповідно поточним та капітальним ремонтом (k_ту=0,35; k_ку=0,18).

Потреба в дизельному пальному на обкатування, технічне обслуговування та ремонт самохідних комбайнів:

Після розрахунків отримаємо: кг.

Де: k_нк - коефіцієнт непередбачуваних витрат дизельного пального під час технічного обслуговування комбайнів (k_нк=1,05); q_оі - рекомендована витрата дизельного пального на обкатування і-го типу комбайна, % (зернозбиральні q_оз=0,132%; бурякозбиральні q_об=0,36%; кормозбиральні q_ок=0,36%); q_тоі - рекомендована витрата дизельного пального на технічне обслуговування і-го типу комбайнів, % (зернозбиральні q_тоз=0,30%; бурякозбиральні q_тоб=0,44%; кормозбиральні q_ток=1,1%); F_ні - рекомендоване нормативне річне завантаження комбайна і-го типу, га (зернозбиральні F_нз=170 га бурякозбиральні F_нб=120 га; кормозбиральні F_нк=150 га); k_зі - коефіцієнт заміни парку комбайнів і-го типу (зернозбиральні k_оз=0,143; бурякозбиральні k_об=0,135; кормозбиральні k_ок=0,120); q_ті, q_кі - рекомендована витрата дизельного пального на поточний і капітальний ремонт комбайна і-го типу, кг; (зернозбиральні q_тз=36,73 кг; бурякозбиральні q_тб=56,1 кг; кормозбиральні q_тк=43,3 кг; зернозбиральні q_кз=42,7 кг; бурякозбиральні q_кб=65,2 кг; кормозбиральні q_кк=50,3 кг); k_пі, k_кі - коефіцієнт охоплення відповідно потоковим і капітальним ремонтами комбайнів і-го типу (зернозбиральні k_пз=0,305; бурякозбиральні k_пб=0,575; кормозбиральні k_пк=0,525, зернозбиральні k_тз=0,122; бурякозбиральні k_тб=0,230; кормозбиральні k_тк=0,210).

Річна витрата дизельного пального угосподарстві кг:

Q_з=Q_с+Q_к+Q_тр+Q_кр = Q_з=+17883,28+1966,559+348,7316=358349,9кг

Потреба в мастильних матеріалах j-го виду для роботи тракторів, комбайнів та їх технічного обслуговування визначаємо із співвідношення:

Де: q_мj - середньозважена витрата j-го типу мастильного матеріалу відносно витрати дизельного пального, % (моторні оливи q_м=8,2%, трансмісійні оливи q_тр=2,5%, індустріальні оливи q_і=0,6%, пластичні мастила q_п=0,7%, пусковий бензин q_б=1,0%).

Результати обчислень за формулами 3.1...3.9 зводяться до табл.3.1 та 3.2.

Таблиця 3.1 - Потреба в дизельному пальному на роботу машинно-тракторного парку господарства:

Вид витрат дизельного пального	Позначення	Потреба в дизельному пальному, кг
1. У рослинництві	Qр	274876,8
2. У тваринництві	Qm	6916
3. У садівництві	Qc	0
4. Сумарна потреба на роботу тракторів з урахуванням непередбачених втрат	Qсум	338151,36
5. Для роботи комбайнів	Qк	17883,28
6. На технічне обслуговування і ремонт тракторів комбайнів	Qтр Qкр	1966,559 348,7316
7. Річна потреба в дизельному пальному у господарстві	Qз	358349,9

Таблиця 3.2 - Потреба в паливно-мастильних матеріалах (ПММ):

Вид паливно-мастильного матеріалу	Відсоток	Потреба в ПММ, кг
1. Оливи моторна трансмісійна індустріальна	8,2 2,5 0,6	29384,69 8958,749 2150,1
2. Пластичні мастила	0,7	2508,45
3. Пусковий бензин	1,0	3583,499

3.2 Визначення об'єму резервуарних місткостей для зберігання паливно-мастильних матеріалів

Об'єм резервуарних місткостей для зберігання паливно-мастильних матеріалів можна визначити за декількома методиками.

Найчастіше вживаються наступні методики визначення об'єму резервуарного парку:

а) за величиною мінімальним запасом пального (точкою замовлення) і кількістю пального, яке завозиться в господарство за одним замовленням;

б) за коефіцієнтом нерівномірності витрати пального за місяцями року і максимальної кількості пального для зберігання в господарстві, яка виражена у відсотках до річної витрати пального. Під час виконання обчислень можна користуватися будь-якою методикою. У разі визначення об'єму резервуарних місткостей за коефіцієнтом нерівномірності витрати пального за місяцями року обчислюємо річну витрату дизельного пального Q_cум (табл. 3.1), середню витрату пального в один із місяців року, кг:

= кг

Максимальний коефіцієнт нерівномірності витрати пального:

=

Де: Р_max - максимальний відсоток витрати пального тракторами господарства в і-му місяці.

Максимальний відсоток витрати пального тракторами господарства в і-му місяці визначається за результатами статистичної обробки зібраних під час проходження виробничої практики даних щодо витрати пального тракторами господарства різних тягових класів. Після визначення К_maxi визначаємо рекомендований максимальний відсоток Е_max кількості пального, яке повинно зберігатися в господарстві відносно річної витрати пального:

Е_max=1,8286е^0,6442Кmax = Е_max=1,8286е^{0,6442·1,296}=4,214

Тоді кількість пального для зберігання в резервуарних місткостях нафтосховища, в якій враховано запас для виробничих потреб господарства, “мертвий” запас пального, що постійно зберігається в місткостях і не використовується, визначається із співвідношення:

= кг

Об'єм резервуарів для зберігання паливно-мастильних матеріалів визначається із співвідношення:

= м³

Де - середньозважена щільність дизельного пального, кг/м³, т/м3; т - коефіцієнт завантаження місткостей (для обрахунків приймаємо т=0,95).

Об'єм резервуарів для олив визначаємо як:

Для моторних олив: м³

Для трансмісійних олив: м³

Для індустріальних олив: м³

Для пластичних мастил: м³

Для пускового бензину: м³

Де: g_мj - витрата оливи, % від річної кількості палива.

Після визначення об'ємів резервуарів обчислюємо необхідну їх кількість, прийнявши об'єм типових резервуарів 3, 5 чи 10 м³.

N_р=V/(3,5,10)

Для дизельного пального: N_р=18,48/5=3,696?5.

4. Енергетична оцінка ефективності запроектованого машинно-тракторного агрегату

Для виконання операції посіву озимого ячменю сільськогосподарською машиною СЗУ-3,6 в агрегаті з трактором Т-150К сукупні енергозатрати на одиницю площі будуть визначатися наступним чином:

Де: б_п, б_м, б_тр, б_р, б_д, б_пр, б_доп - енергетичні еквіваленти, відповідно, витраченого палива, м-того технологічного матеріалу, МДж/га, години роботи трактора, робочих машин р-того типу, додаткового обладнання д-того типу, МДж/кг·год та години роботи основного та допоміжного персоналу МДж/год;

М_тр, М_р, М_д - маса трактора, робочих машин і обладнання, кг;

g_п, g_м - погектарна витрата палива та технологічних матеріалів, кг/га;

N_п, N_доп - число основних та допоміжних працівників, чол.;

W_год - продуктивність агрегату за годину роботи, га/год.

МДж/га.

5. Охорона довкілля при використанні МТА

Вибір способу очищення і видалення стічних вод, а також розміщення очисних споруд обов'язково погоджують з місцевими органами Держсаннагляду. Не рекомендується зливати стічні води , що містять нафтопродукти, на поля фільтрації. Для випуску стічних вод у каналізацію слід мати згоду організації, що експлуатує систему, з вказівкою місця приєднання.

Введення в експлуатацію споруд і об'єктів, пов'язаних з технічним обслуговуванням і ремонтом МТП, дозволяється при наявності необхідних очисних споруд, погоджених з місцевими органами Держсаннагляду. Стічні води можна відводити у водостічну каналізацію після очищення їх в брудовідстійниках і нафтовловлювачах. Спуск стічних вод у водоймища треба погоджувати з органами державної влади, а при випуску в водойми рибогосподарського значення додатково з органами Рибохорони.

Всі нафтопродукти , що зливаються із машин у вигляді відстою палива, відпрацьованого масла, використаних на технологічні потреби бензину, гасу, розчинів, обов'язково збирають для здачі на бази нафтопостачальних організацій, утилізації і знищення методами, що погоджуються з Держсаннаглядом.

Категорично забороняється зливати і випускати відстій, паливо, відпрацьовані масла, мастила і спеціальні рідини на землю.

Висновки

У даному курсовому проекті було проведено розрахунок агрегату Т-150К+СЗУ-3,6 і визначено його переваги перед іншими агрегатами. Визначено кінематичні параметри агрегату, параметри його повороту та робочої ділянки. Проектовано основні експлуатаційно-технологічні показники МТА при виконанні механізованої роботи. Розроблені заходи забезпечення МТА паливо-мастильними матеріалами і визначено об'єм резервуарних місткостей для зберігання паливо-мастильних матеріалів.

сільськогосподарський трактор комбайн

Бібліографічний список

1. Березівський П.С., Більський Б.В., Дудаш Я.Я., Березівський З.П. Організаційно-економічні параметри ресурсоощадних технологій виробництва продукції рослинництва і тваринництва. - Львів: Укр. технології, 2000. - 223 с.

2. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології.- 2- ге вид.- К.: Урожай, 1995. - 368 с.

3. Бондаренко М.Г., Демещук В.А. Комплектування машинно-тракторного парку в рослинництві. - К.: Вища школа, 1995. - 237 с.

4. Довідник з машиновикористання в землеробстві / За ред. В.І. Пастухова. - Харків: Веста, 2001. - 343 с.

5. Жидецький В.Д., Джигирей В.С., Мельников О.В. Основи охорони праці. - Львів: Афіша, 2001. - 349 с.

6. Експлуатація машинно-тракторного парку в аграрному виробництві / В.Ю. Ільченко, П.І. Карасьов, А.С. Лімот та ін.; За ред. В.Ю. Ільченка. - К.: Урожай, 1993. - 288с.

7. Машиновикористання в землеробстві / В.Ю. Ільченко, Ю.П. Нагірний, П.А. Джолос та ін.; За ред. В.Ю. Ільченка та Ю.П. Нагірного.- К.: Урожай, 1996. - 384с.

8. Медведовський А. К., Іваненко П. І. Енергетичний аналіз інтенсивних технологій в сільськогосподарському виробництві.-К.: Урожай, 1988. - 208 с.

9. Механізовані польові роботи. Методика розрахунку і норми виробітку і витрати палива / Під ред. В.В. Вітвіцького. - Кн. 2 - 274 с., Кн. 3 - 494 с., Кн. 4 - ТОВ “Комплекс Віта”, 1998. - 668 с.

10. Пропозиція: Український журнал з питань агробізнесу / Інформаційний тижневик. - К.: Компанія “Юнівест маркетинг”.

11. Типові задачі машиновикористання в землеробстві / Ю.П. Нагірний, Б.І.Затхей, В.В. Хом'як та ін. - Львів: ЛДАУ, 2001. - 180 с.

12. Ильницкий Д.В., Арсенюк Ю.В., Деревянко В.С. Нефтехозяйства колхозов и совхозов. - К.: Урожай, 1979. - 180 с.

13. Пособие по эксплуатации машинно-тракторного парка. - М.: Колос, 1978. - 256 с.

14. Руденко А.И. Нефтехозяйство колхозов и совхозов. - М.: Колос, 1975. - 224 с.

Размещено на Allbest.ru

...