Ремонту передньої підвіски автомобіля

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Характеристика підприємства

Компанія «Приватне підприємство (ПП) Коваль М.В.» була зареєстрована в Тернопільській міській раді з реєстрацією в Тернопільській районній державній адміністрації Тернопільської області.

Робочий час: 9-18, Вих.: Нд.

Підприємство з приватною формою власності і статусом юридичної особи.

Керівником і засновником ПП «Коваль М.В.» являвся Коваль М.В.

Основним видом діяльності підприємства являється технічне обслуговування та ремонт легкових автомобілів вітчизняного та іноземного виробництва та їх вузлів і агрегатів, що підлягають власності фізичних осіб та приватних і державних підприємств, надання газозварювальних робіт, аргонне зварювання, регулювання кутів розвалу та сходження коліс.

На підприємстві працюють кваліфіковані працівники, зокрема: два механіки, чотири слюсарі, спеціаліст з електротехніки та електрообладнання, газозварювальник.

2. Опис та призначення підвіски автомобілів

Підвіска призначена для пружного з'єднання несучої системи автомобіля з колесами. Таке з'єднання необхідне для забезпечення заданої плавності ходу.

У будь-якій конструкції підвіски виділяють три основні функціональні елементи: пружний елемент, направляючий пристрій і пристрій, що гасить коливання.

У сучасних підвісках використовують як металеві, так і неметалеві пружні елементи. Металевим пружним елементом може бути листова ресора, спіральна пружина чи торсіон. У неметалевих пружних елементах використовують гуму (або подібний до неї полімер) і повітря (або інертний газ).

Направляючий пристрій призначений для забезпечення заданої кінематики коліс (мостів) відносно рами або кузова автомобіля і для передачі сил, що діють між колесами (мостами) і рамою або кузовом.

Пристроєм для зменшення (гасіння) коливань найчастіше служать гідравлічні або пневматичні амортизатори.

Підвіски класифікуються за такими головними ознаками:

- за кінематикою переміщення коліс відносно рами (кузова) - залежні, незалежні та балансирні;

- за типом пружного елемента - ресорні, пружинні, торсіонні, гумові, пневматичні і комбіновані.

Залежні підвіски--це такі, у яких коливання одного з коліс пов'язане з коливаннями іншого. Такі підвіски застосовують для вантажних автомобілів і автобусів, а також для деяких легкових автомобілів. Залежні підвіски можуть бути автономними чи балансирними.

Незалежні підвіски характерні тим, що коливання одного з коліс однієї осі автомобіля не залежать від коливань іншого колеса. Незалежні підвіски використовують, в основному, для легкових автомобілів, а також для вантажних автомобілів високої прохідності.

Незалежні важільні підвіски широко застосовують на легкових автомобілях. Конструкція незалежної пружинної підвіски передніх керованих і ведучих коліс наведена. Її направляючим пристроєм є два важелі 3 і 13 різної довжини. Верхній 13 і нижній 3 важелі закріплені на поперечині 1 передньої частини кузова автомобіля і мають подовжньо розташовані осі коливання. Шарнірами слугують гумометалеві втулки, які забезпечують безшумну роботу підвіски і не вимагають жодного технічного обслуговування. Зовнішні кінці важелів підвіски з'єднані з поворотним кулаком 10 за допомогою шарових шарнірів 6 і 11. Ці шарніри нерозбірні і беззазорні.

Пружина 20 підвіски розташована між нижньою 4 опорною чашкою, прикріпленою до нижнього важеля, і верхньою чашкою 17, яка зв'язана з поперечиною кузова. Між кінцями пружини і чашками встановлені вібро-шумо-поглинаючі прокладки.

Рисунок 1 Незалежна пружинна важільна підвіска керованих і ведучих коліс (ВАЗ-2121)

Хід колеса вгору обмежується буфером стискання 5, який закріплений на спеціальній опорі 19 усередині пружини. Хід підвіски донизу обмежений буфером віддачі 12, що встановлений у кронштейні 16 Цей буфер утикається у спеціальну опорну площадку на верхньому важелі підвіски.

Важільно-телескопічну підвіску яку ще називають „свічка, що качається" або „типу Мак-Ферсон", використовують переважно для передніх ведучих коліс легкових автомобілів. Вона забезпечує досить незначні зміни колії і кутів встановлення коліс, зменшуючи завдяки цьому зношення шин і поліпшуючи стійкість автомобіля. Підвіска має один поперечний важіль знизу і так звану амортизаційну стійку з пружиною. Стійка обладнана верхньою опорою з підшипником, шарнірно закріпленою у верхній частині колісної ніші під переднім крилом автомобіля. Компактність, мала маса і великий вертикальний хід є перевагами цього типу підвіски, що зумовило її широке застосування на сучасних легкових автомобілях.

Найбільш розповсюдженою підвіскою сучасних передньопривідних автомобілів є одноважільна телескопічна незалежна підвіска типу Мак-Ферсон.

Амортизаційна (телескопічна) стійка підвіски з'єднана з поворотним кулаком за допомогою штампованого клемового кронштейна. Верхній кінець стійки через гумову опору зв'язаний з кузовом. У цю опору вмонтований підшипник, який забезпечує повертання стійки при повороті керованих коліс автомобіля. Нижній поперечний важіль з'єднаний з поворотним кулаком за допомогою шарового шарніра, а з поперечиною кузова - гумовим шарніром. До нижнього важеля за допомогою гумових втулок прикріплений стержень стабілізатора поперечної стійкості кузова автомобіля, який одночасно виконує функцію розтяжок, що сприймають подовжні сили і моменти, які передаються від коліс на кузов.



Рисунок 2 Важільно-телескопічна підвіска типу "свічка, що качається, або Мак-Фарсон: 1 - телескопічна стійка; 2 - гайка; 3 - ексцентриковий болт; 4 - гайка; 5 - поворотний кулак; 6 - вал приводу переднього колеса; 7 - захисний чохол шарніра; 8 - зовнішній шарнір валу; 9 - нижній важіль; 10 - кульова опора; 11 - декоративний диск (ковпак) колеса; 12 - маточина; 13 - гальмівний диск; 14 - захисний кожух; 15 - поворотний важіль; 16 - нижя опорна чашка; 17 - пружина підвіски; 18 - захисний чохол телескопічної стійки; 19 - буфер ходу стиску; 20 - верхня опорна чашка; 21 - підшипник верньої опори; 22 - верхня опора стійки; А - контрольний розмір.

3. Особливості конструкції передньої підвіски автомобіля ZAZ Lanos

Передня незалежна підвіска, ричажно-пружинна типу Макферсон, з телескопічними амортизаційними стійками, витими циліндровими пружинами, нижніми поперечними ричагами і несучим стабілізатором поперечної стійкості,.

Основним елементом передньої підвіски є телескопічна амортизаційна стійка, що суміщає функції телескопічного елементу направляючого механізму і демпферного елемента вертикальних коливань колеса щодо кузова. На амортизаторній стійці зібрані витая циліндрова пружина, буфер стискання , захисний кожух стійкі і верхня опора . Через наполегливий підшипник і верхню опору передається навантаження на кузов автомобіля.

Амортизаційна стійка сполучена з нижнім важелем підвіски кульовою опорою . Нижні ричаги прикріплені до кузова автомобіля за допомогою сайлентблоків і резинових втулок задньої опори.

Стабілізатор поперечної стійкості зі встановленими на ньому резиновими втулками сполучений з кузовом автомобіля двома скобами, а з нижнім важелем підвіски стійками стабілізатора.

Маточини передніх коліс встановлені на дворядних радіально-наполегливих шарикових підшипниках.



Рисунок 3 Передня підвіска: 1 - упорна шайба; 2 - гайка штока амортизатора; 3 - захисна кришка верхньої опори; 4, 30. 40, 51 - гайки; 5, 23. 29, 31. 35, 45. 48, 50. 53 - шайби; 6 - верхня опора амортизатора;7 - тарілчаста шайба; 8 - опора захисного кожуха; 9 - захисний кожух стійки; 10 - верхня прокладка пружини; 11 - пружина. 12 - буфер стискання; 13 - нижня прокладка пружини; 14 - кришка амортизаційної стійки; 15 - телескопічний амортизатор; 16 - кулак амортизаційної стійки; 17 - щит переднього гальма; 18, 20 - стопорні кільця; 19 - підшипник колеса; 21 - маточина; 22 - гальмівний диск; 24 - шплінт; 25 - гайка передньої маточини; 26 - стопорний гвинт; 27 - супорт переднього гальма ; 28 - гвинт; 32, 34, 46, 52 - гумові втулки; 33 - штанга стабілізатора поперечної стійкості; 36 - розпірна втулка ; 37 - втулка задньої опори важеля; 38 - скоба задньої опори важеля; 39 - пружинний фіксатор; 41, 44. 47, 54 - болти; 42 - шарова опора; 43 - нижній важіль; 49 - сайлентблок важеля; 55 - скоба; 56 - втулка штанги стабілізатора

Рисунок 4 Підшипник верхньої опори телескопічної стійки: 1 - верхня опора; 2 - гайка;3 - шайба; 4 - підшипник верхньої опори; 5 - шток амортизатора; 6 - тарілчаста шайба

Рисунок 5 Стійка стабілізатора: 1,6,11,12 - шайби; 2 - гайка; 3 - болт, 4, 8, 9, 13 - гумові втулки; 5 - штанга стабілізатора; 7 - розпірна втулка ; 10 - нижній ричаг; В - монтажний розмір

Рисунок 6 Підшипник передньої ступиці: 1,2 - стопорні кільця; 3 - підшипник; 4 - кулак амортизаторної стійки; 5 -ступиця.

4. Можливі несправності передньої підвіски, їх причини і способи усунення

Таблиця 4.1 Основні несправності і способи усунення дефектів підвіски

Причини несправностей	Способи усунення
1	2
Шум і стуки при русі автомобіля
Послаблення кріплень до кузова скоб стабілізатора поперечної стійкості автомобіля і його стійок до нижнього ричага підвіски	Підтягнути різьбові кріплення
Зношення резинових елементів стабілізатора і його стійок опори амортизаційної стійки	Замінити зношені деталі
Зношення резинових елемента верхньої опори	Замінити верхню опору амортизацій - ної стійки
Зношення нижнього шарового шарні- ра, шарніра рульових тяг	Замінити зношені шарніри
Зношення підшипників ступиці пере- дніх коліс або послаблення кріплення гайки ступиці	Замінити підшипник або підтягнути гайку
Поломка пружини передньої підвіски	Замінити пружини
Зношення буфера стискання амортизаційної стійки	Замінити буфер стискання
Недопустимий дисбаланс коліс	Збалансувати
Відвід автомобіля від прямолінійного руху
Неоднаковий тиск в шинах	Встановити нормальний тиск
Порушений кут розвалу передніх коліс	Відрегулювати кут
Неоднакова осадка пружин	Замінити пружини
Велика різниця в зношені протектора шин	Замінити зношену резину
Неоднакова жорсткість борта шини	Переставити шину на другу сторону
Підвищений або нерівномірний знос протектора шини
Порушений кут сходження передніх коліс	Відрегулювати кут
Підвищений знос нижніх шарових шарнірів, шарнірів рульових тяг і сайлентблоків	Замінити зношені деталі
Деформований кузов або пошкоджені деталі підвіски	Відрихтувати кузов і замінити пошкоджені деталі
Порушена робота амортизаторної стійки	Замінити амортизаторну стійку

Несправності амортизатора:

Несправності амортизатора (розгерметизація, скрип):

a) Зношення сальника штока - замінити сальник;

b) Усадка або пошкодження ущільнюючого кільця резервуара - замінити кільце резервуара;

c) Надмірна кількість рідини в амортизаторі - забезпечити потрібну кількість рідини;

d) Зношення гумових втулок в нижніх і верхніх шарнірах - замінити шарніри;

e) Деформація або пошкодження кожуха - замінити кожух;

f) Ослаблення гайки резервуара, поршня, клапана стисканя - підтягнути гайки;

g) Недостатня кількість рідини - залити відповідку кількість рідини;

h) Якщо амортизатор нерозбірний, або ж газо-маляний, газо-масляний з підкачкою чи газовий - то несправності усуваються заміною амортизаторів (парою на вісь).

5. Визначення основних дефектів підвіски автомобіля

В результаті дефектації і сортування, які проводять контролери після миття і очищення від забруднень, деталь може бути віднесена:

до придатних, якщо всі розміри відповідають технічним вимогам;

непридатним (у утиль), якщо є непоправний дефект (тріщина, деформація, що перевищує допустиму і тому подібне);

що вимагає відновлення, якщо у деталі є дефекти, що підлягають відновленню згідно встановленими технічними вимогами.

В результаті виявлення придатних і відновлюваних деталей визначається об'єм і характер відновних робіт і потрібне число нових деталей. Таким чином, процес дефектації і сортування деталей, що робить істотний вплив на ефективність ТО, а також на якість і надійність відремонтованих автомобілів, повинен проводитися в строгій відповідності зі встановленими технічними вимогами.

Дефектацію деталей після їх зовнішнього огляду виконують за допомогою спеціальних інструментів, пристосувань, приладів і устаткування. Результати дефектації фіксують шляхом маркіровки деталей фарбою: зеленою відзначають деталі, придатні для подальшого використання, червоною -- непридатні, жовтою -- потребують відновлення.

Одним з недоліків нашого автотранспортного господарства являється відсутність належного взаємозв'язку по статистичному обліку відносного об'єму поправних і непоправних дефектів, Наявність такою забезпечила б своєчасне уточнення конструкції вузлів і деталей, що дозволило б збільшити надійність і пробіг автомобілів. Цим питанням (і плані кожного вузла або деталі) з великою користю для себе і для справи міг би зайнятися в розрізі СДП кожен студент.

Характерні дефекти деталей. Перерахуємо найбільш розповсюджені дефекти деталей, що виникають при експлуатації автомобілів:

- зміна розмірів і форми базових поверхонь;

- порушення точності взаємного розташування базових поверхонь;

- механічні пошкодження;

- корозійні пошкодження;

- зміна фізико-механічних властивостей матеріалу деталі.

Механічні пошкодження в деталях виявляються у вигляді тріщин, пробоїн, зламів і деформацій (вигин, скручування). Тріщини виникають, як правило, в тому випадку, якщо напруга перевищила межу міцності або витривалості матеріалу деталі. Найчастіше вони зустрічаються в деталях рами, кузовах, колінчастих валах, поворотних цапфах, листових ресорах і витих пружинах підвіски.

Деформації таких деталей, як шатуни, карданні вали, балки передніх мостів, деталі рам і кузовів, є результатом дії динамічних навантажень, що перевищують допустимі.

Корозійні пошкодження є наслідком хімічної або електрохімічної взаємодії металу з корозійним середовищем. Дефекти мають вид суцільних окислених плівок, плям, раковин і крапок. Для підвищення корозійної стійкості, зокрема, днища автомобіля застосовують оцинкований метал.

Зміна фізико-механічних властивостей матеріалу деталі в процесі експлуатації автомобіля пов'язана з наступними можливими причинами:

- нагрів металу в процесі праці до температури, яка перевищує допустиму для даної деталі;

- погіршення пружних властивостей матеріалу деталі, наприклад пружині, унаслідок наростання втомних явищ;

- знос поверхневого шару деталі, зміцненого методами хіміко-термічної обробки, ППД і тому подібне

- Послаблення кріплень до кузова скоб стабілізатора поперечної стійкості автомобіля і його стійок до нижнього ричага підвіски виявляється зовнішнім оглядом.

- Зношення резинових елементів стабілізатора і його стійок опори амортизаційної стійки виявляється зовнішнім оглядом.

- Зношення резинових елементів верхньої опори виявляється зовнішнім оглядом.

- Зношення нижнього шарового шарніра, шарніра рульових тяг виявляється зовнішнім оглядом.

- Недопустимий дисбаланс коліс, поломка пружини передньої підвіски, зношення буфера стискання амортизаційної стійки виявляється зовнішнім оглядом.

- Зношення підшипників ступиці передніх коліс або послаблення кріплення гайки ступиці виявляється зовнішнім оглядом.

- Велика різниця в зношені протектора шини, порушений кут розвалу передніх коліс, неоднакова осадка пружин, неоднаковий тиск в шинах, неоднакова жорсткість борта шини виявляється зовнішнім оглядом.

6. Вибір раціональних способів усунення дефектів

Вивчення технологічного процесу ремонту амортизаторної стійки

Ремонт амортизатора телескопічної стійки зазвичай не приводить до бажаного результату, тому при необхідності рекомендується замінити амортизатор.

Для проведення операції необхідно наступні інструменти: набір ключів рожкових, пристосування для стискування пружини.

Для розбирання необхідно виконати наступне:

- Зняти амортизаторну стійку з автомобіля.

- Встановити приспосіблення для стискання пружини і стиснути пружину.

- Відкрутити гайку штока, утримуючи шток від прокручування другим ключом.

- Зняти верхню опору і тарілчасту і плоску шайби

- Зняти захисний кожух розом з буфером стискання.

- Зняти пружину

- Зняти нижню прокладку пружини.

- Відкрутити гайку кріплення амортизатора з корпуса стойки зажавши її в лещата і обертайте стойку

- Зняти гайку і вийняти амортизатор з корпуса стойки.

- При необхідності розібрати захисний кожух Пошкоджені деталі замінити.

- Встановити амортизатор вертикально і декілька разів опустити і підняти шток амортизатора. Впевніться, що шток переміщається без провалів, заїдань і стуків. В іншому випадку замінити амортизатор. Крім того, замінити амортизатор при виявленні слідів підтікання рідини.

- Замінити пошкоджений буфер ходу стискання.

- Замінити верхню опору, якщо підшипник має осьове переміщення в корпусі опори або він заїдає при прокручуванні.

- Для збирання встановить деталі в порядку протилежному розбиранню. Під час збирання зорієнтуйте захисний чохол таким чином, щоб виступ на лівій стойці був направлений вперед, а на правій стійці назад. Тарілчасту шайбу верхньої опори встановити віддігнутою стороною верх.

- Остаточно затягнути гайку штока амортизатора на автомобілі, на землі зусиллям 55 Нм (Після ремонту амортизаторной стійки перевірити і при необхідності відрегулювати кути установки коліс.

Вивчення технологічного процесу заміни шарової опори

Для проведення операції необхідно наступні інструменти: набір ключів рожкових, знімач шарових шарнірів.

Для розбирання необхідно виконати наступне:

- Піднести автомобіль і поставити на опори, зняти колеса;

- Зняти пружинний фіксатор гайки пальця шарової опори;

- Відкрутити гайку кріплення шарової опори;

До ричага підвіски встановити знімач шарових шарнірів і випресувати палець з ричага;

- Якщо шарова опора прикріплена заклепками (заводська установка) висвердлити їх;

- Якщо опора прикріплена болтами, відкрутити три самоцентруючі гайки, тримаючи болти від провертання другим ключем (самоцентруючі гайки не підлягають повторному використанню, замінити їх новими);

- Вийняти заклепки (болти) з шарової опори і ричага після чого зняти опору;

- Встановити шарову опору в порядку, зворотньому зняттю (при установці не пошкодьте захисний чохол шарової опори);

- Опустивши автомобіль, декілька разів качнути його. Затягнути гайку кріплення пальця шарової опори і болти кріплення шарової опори до ричала зусиллям 70 Нм, встановити пружний фіксатор пальця опори (після заміни шарової опори передньої підвіски повторити і при необхідності відрегулювати кути установки коліс);

7. Характеристика використовуваного обладнання та оснащення для кожної операції

Використання пристосування при ремонтній операції зменшує час на виконання операції, полегшує роботу ремонтного робітника, дає можливість підвищити техніку безпеки та продуктивність праці, підвищити якість продукції, розширити технологічні можливості обладнання (збільшити точність), зменшити брак при відновленні та обробці деталі.

При ремонті стійки часто існує необхідність заміни амортизатора, при виконані даної операції виникає потреба в пристроях які мають можливість безручно зняти напруження з пружини. В зібраному стані пружина постійно знаходиться в напруженому стані. Тому перед зніманням пружину необхідно стиснути і зафіксувати. Для цих цілей існують різні пристосування, я пропоную використовувати пристрій який приведений



Рисунок 7 Загальний вигляд пристрою з стійкою 1- нижня опора; 2- пружина; 3- верхня опора; 4- стопорний штир; 5-рукоятка; 6- лещата; 7- гвинт

Розбирання амортизаційної стійки за допомогою пристосування виконується в наступному порядку:

- встановити в пристосування стійку, стиснути пружину так, щоб на верхню чашку пружина перестала давити, встановити стопорний штир 4 пружини (для усунення вилету пружини 2 з пристосування ).

- зняти захисний ковпачок, відкрутити гайку кріплення верхньої опори до штоку

- Зняти верхню опору

- Звільнити від стискання пружину, зняти пружину, буфер ходу стискання і його захисний чохол

- Закріпити стійку в лещатах, відкрутити спеціальною гайкою корпуса стійки і вийняти амортизатор.

Збирання амортизаторної стійки проводиться в зворотному порядку.



8. Охорона праці та вимоги до організації робочих місць по розбиранню та складанню агрегатів і механізмів автомобілів

підвіска автомобіль ремонт стійка

У всіх виробничих та допоміжних приміщеннях необхідно передбачите вентиляцію. Під вентиляцією розуміють сукупність заходів та засобів, призначених для забезпечення на постійних робочих місцях та зонах обслуговування виробничих приміщень метеорологічних умов та чистоти. повітряного середовища, що відповідаю™ гігієнічним та технічним вимогам. Основне завдання вентиляції -- вилучити и приміщення забруднене або нагріте повітря та подати свіже, тобто забезпечите в приміщеннях метеорологічні умови (температуру, відносну вологість та швидкість руху повітря), що відповідають нормативним вимогам, а також виключити можливість вмісту в повітрі шкідливих речовин, які перевищують гранично допустим концентрації (ГДК)

Вентиляція може бути природна, штучна (механічна) та суміщена (природна та штучна одночасно).

Необхідна чистота повітря у виробничих приміщеннях може бути досягнута шляхом:

-- удосконалення технологічних процесів та устаткування, в результаті чого виключається або зменшується виділення шкідливих парів, газів та пилу в повітря виробничих приміщень;

-- використання ефективної та надійної вентиляції.

Мікрокліматичні (метеорологічні) умови -- параметри температури, відносно вологості, швидкості руху повітря в робочій зоні або в зоні обслуговування та на постійних робочих місцях, встановлені відповідними нормами. В основу принципів нормування параметрів мікроклімату покладена диференційна оцінка цих величин в залежності від теплової характеристики виробничого приміщення, категорії робіт за ступенем важкості та періоду року.

Оптимальними (комфортними) мікрокліматичними умовами вважаються так умови, при яких має місце найвища працездатність і хороше самопочуття. Допустим умови передбачають можливість напруженої роботи механізму терморегуляції, що ж виходить за межі можливостей організму, а також дискомфортні відчуття.

Допустимі норми температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень повинні дотримуватись. Джерелами вібрації в приміщеннях є машини з обертовими частинами (вентиляторні, насосні установки, електродвигуни, компресори тощо). В таких машинах виникають незрівноважені сили, котрі передаються будівельним конструкціям викликаючи їх вібрацію.

Вібрації будівельних конструкцій є причиною шуму в суміжних приміщеннях Тому розташування інженерного обладнання в приміщеннях вимагає вживання заходів щодо зниження вібрації будівельних конструкцій до величин, котрі забезпечують допустимий рівень шуму в приміщеннях.

Найбільш ефективним та технічно доцільним методом зниження вібрації будівельних конструкцій є зниження незрівноважених сил, тобто динамічних навантажень, котрі створюються машинами.

Динамічні навантаження, котрі виникають в машинах, можуть бути знижені наступними шляхами:

-- ретельним динамічним балансуванням обертових частин агрегатів;

-- центруванням муфтових з'єднань вентилятора або насоса з електродвигуном

-- ліквідацією перекосів та великих зазорів у підшипниках;

-- надійним закріпленням рознімних частин обладнання (кришок підшипників з'єднувальних фланців трубопроводів тощо).

Обладнання, котре створює значні динамічні навантаження, рекомендується; встановлювати на окремих фундаментах, не пов'язаних з каркасами будівель або в підвальних поверхах.

Якщо неможливо забезпечити необхідне зниження шуму, котрий виникає при робот машин, за допомогою наведених вище методів, тоді необхідно вдатись до віброізоляції. Захисне заземлення -- це навмисне електричне з'єднання з землею або її еквівалентом металевих не струмоведучих частин, котрі можуть опинитись під напругою внаслідок порушення ізоляції електроустановки.

Призначення заземлення -- перетворення замикання на корпус у замикання ш землю з метою зниження напруги дотику та напруги кроку до безпечних величин (вирівнювання потенціалів).

При наявності захисного заземлення опір замкненої на корпус фази визначається в основному, опором заземлювального пристрою Я3. Заземлювальний пристрій складається з металевих заземлювачів та зі з'єднувальних провідників.

За розташуванням відносно корпусів електрообладнання розрізняють два ВИДР заземлення -- виносне (або зосереджене) і контурне (або розподілене). При виносному заземленні заземлювачі винесені за межі майданчика, на котрому знаходиться електрообладнання. Завдяки цьому є можливість вибрати місце з найменшим опором ґрунту для розташування заземлювача. Заземлені корпуси знаходяться поза полем розтікання, тобто виносне заземлення захищає лише за рахунок низького опору заземлення.

Електроди контурного заземлювального пристрою розташовуються по контуру майданчика або приміщення, на котрих знаходиться заземлювальне обладнання, а також всередині майданчика або приміщення. Тут будь-яка точка поверхні ґрунту всередині контура має значний потенціал. Внаслідок цього різниця потенціалів між точками, які знаходяться всередині контура, знижена і сила струму через тіло людини, ще торкається корпуса, менша, ніж при виносному заземленні. При виконанні контур заземлення часом прокладають горизонтальні металеві стрічки (заземлювач у вигляд сітки), котрі додатково вирівнюють потенціали всередині контура. Всередині приміщень вирівнювання потенціалів відбувається за рахунок наявності металевих конструкцій, трубопроводів, кабелів та інших струмопровідних предметів, які зв'язані з мережею заземлення.

В будівлях прокладають магістраль заземлення вздовж стін, до котрої під'єднують паралельно заземлювальні проводи від корпусів електрообладнання, котре підлягає заземленню. Послідовне включення заземлюваного обладнання не допускається.

Існують штучні заземлювачі, призначені виключно для заземлення

електрообладнання, і природні струмопровідні -- предмети, котрі знаходяться в зелі та комунікації іншого призначення. Як штучні заземлювачі використовуються сталеві труби діаметром 35--50 мм та кутникова сталь (40x40--60x60 мм) з товщиною стінок не менше 3,5 мм і довжиною 2,5--3 м; та пруткова сталь діаметром не менше 10 мм довжиною до 10 ж; сталеві шини перетином не менше 100 мм2. Вертикальні заземлювачі з'єднують у контур сталевою стрічкою перетином не менше 4x12 мм або круглого перетину діаметром не менше 6 мм за допомогою зварювання.

Для з'єднання вертикальних електродів і як самостійного горизонтального електрода застосовується стрічкова сталь перетином 4x12 мм. При встановленні вертикальних заземлювачів попередньо риється траншея глибиною 0,7--0,8 м. Після цього в землю забиваються металеві труби, стержні або кутники. Верхні кінці розташованих у землі вертикальних електродів, з'єднують сталевою стрічкою за допомогою зварювання. В таких самих траншеях вкладають і горизонтальні електроди.

Як природні заземлювачі можна використовувати:

-- металеві конструкції та арматуру залізобетонних конструкцій, котрі контактують з землею;

-- прокладені в землі водогінні труби та свинцеві оболонки кабелів;

-- обсадні труби артезіанських свердловин та колодязів.

Забороняється використовувати, як природні заземлювачі трубопроводи з пожежовибухонебезпечними рідинами і газами, алюмінієві оболонки кабелів та алюмінієві провідники.

Область застосування захисного заземлення:

-- мережі до 1000 В змінного струму -- трифазові трипроводові з ізольованою нейтраллю; однофазові двопроводові, ізольовані від землі, а також постійного струму двопроводові з ізольованою середньою точкою обмоток джерела струму;

-- мережі напругою понад 1000 В змінного та постійного струму з будь-яким режимом нейтральної або середньої точок обмоток джерел струму.

Захисному заземленню підлягає обладнання:

-- в приміщеннях з підвищеною небезпекою і в особливо небезпечних,а також у зовнішніх установках при номінальній напрузі електроустановки понад

42 В змінного струму і 110 В постійного струму;

-- в приміщеннях без підвищеної небезпеки при напрузі 380 В і вище змінного

струму і 440 В та вище постійного струму;

-- у вибухонебезпечних приміщеннях заземлення виконується незалежно від значення напруги.



Висновок

При виконанні даної курсової роботи я детально ознайомився з будовою та принципом дії передньої підвіски автомобіля ZAZ Lanos.

Навчився визначати неполадки та методи їх усунення, виконувати технічне обслуговування зчеплення та дізнався про технології та матеріали, які використовують при виготовлені деталей зчеплення та методи відновлення деталей. Вивчив правила яких необхідно обов'язково дотримуватись при виконанні технічного обслуговування, ремонту чи інших робіт біля автомобіля. А також навчився розраховувати силовий баланс автомобіля при різних умовах руху в залежності від погодних умов (покриття дороги, швидкості руху, передачі на якій здійснюється рух та місцевості ).

Размещено на Allbest.ru

...