Авіаційне паливо

Размещено на http://www.allbest.ru/

Авіаційне паливо - горюча речовина, що вводиться разом з повітрям в камеру згоряння двигуна літального апарату для одержання теплової енергії у процесі окислення киснем повітря (спалювання). Ділиться на два типи - авіаційні бензини і реактивне пальне. Перші застосовуються, як правило, у поршневих двигунах, другі - в турбореактивних і турбогвинтових.

Груповий склад вуглеводнів, що входять до АП, представляють:

а) парафіни (алкани);

б) циклопарафіни (циклани);

Циклопарафіни складаються з циклів які побудовані з метиленових груп (-СН2)

в) ароматичні вуглеводні (арени).

Арени - похідні бензолу, які містять стійке циклічне угрупування (бензольне кільце)

паливо мастилиний тертя авіація

ОСНОВНІ ФІЗИКО - ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ПАЛИВ І МЕТОДИ ЇХ ОЦІНКИ

Всі фізико-хімічні властивості палив можна умовно поділити на експлуатаційні та контрольні. По експлуатаційним властивостям палива судять про можливості його застосування на тих чи інших двигунах, в певних умовах. По контрольних властивостях судять про ідентичність партій палива. Контрольні показники є необхідним доповненням до експлуатаційних умов палива.

Експлуатаційні властивості. В якості палив для сучасних літальних апаратів прагнуть застосовувати речовини, які складаються з елементів чи їх сполук з найбільшою теплотою згорання, так як чим вища теплота згорання палива, тим менше їх питома витрата і більша дальність польоту літального апарату.

Випаровуваність палива є однією з головних експлуатаційних характеристик, що впливають на легкість запуску двигуна, повноту згоряння, нагароутворення. Випаровуваність викликає втрати палива при зберіганні на складах ПММ і у висотних польотах, а так само може бути причиною кавітації в паливній системі і відмови двигуна.

Стабільність. Під стабільністю палива розуміють його здатність зберігати незмінними свої фізико-хімічні властивості в умовах зберігання, транспортування, заправки і прокачки в паливних системах літальних апаратів До факторів, які визначають стабільність авіапалива відносять: температуру зберігання, вміст води і механічних домішок, кислотність палива, вміст вуглеводнів, каталітична дія металів, вміст сірки, час зберігання.

Корозія - це руйнування металів і сплавів під дією навколишнього середовища. Корозія зазвичай починається на поверхні металу і в надалі поширюється всередину, істотно змінюючи вихідні міцнісні властивості металів. З хімічних сполук, що входять до складу палив, найбільшою агресивністю мають сполуки, що містять сірку

МАРКИ ПАЛИВА, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ В АВІАЦІЇ.

Нафтопереробна промисловість виробляє для цивільної авіації дві марки реактивного палива - ТC-1 і РТ, які є взаємозамінними.ТС-1 - є прямогонною лігроїно-керасиновою фракцією, отриманою з сірчистих нафт, википає в інтервалі температур від 150 до 250 ° С.. Володіє задовільними протизносними властивостями, високою прокачуваністю в області негативних температур. ТС-1 - наймасовіший вид палива, призначений для всіх типів турбогвинтових і турбореактивних двигунів. За своїм характеристикам і області застосування приблизно відповідає зарубіжному Jet-A РТ - уніфіковане реактивне паливо призначене для реактивних двигунів в авіації.

Википає дане паливо в температурному інтервалі 135 ... 280 ° С. РТ - високоякісне паливо, що отримується за технологією гідрокрекінгу, у зв'язку з чим воно "сухе", тобто має низькі змащувальні властивості.

У процесі виробництва в нього вводяться антиокислювальна та антиизносна присадки. Зарубіжних аналогів немає.

Як альтернатива палив, одержуваних з нафти, розглядаються можливості широкого використання газових палив, одержуваних з природного і нафтового газів, а також - біопалив.

Під біопаливом розуміється тверде, рідке або газоподібне паливо, отримується з біомаси рослин хімічним або біологічним способом. Основу твердого палива складають дрова, брикети, паливні гранули, тріска, солома, лузга. До рідкого біопалива відносять біоетанол, биометанол, биобутанол, диметиловий ефір, біодизель. Газоподібними біопаливами є біогаз, біоводень, метан. Розрізняють три покоління біопалив (рис. 3.5). Біопаливо першого покоління виготовляють із цукру, крохмалю, масла рослинного і тваринного жиру, використовуючи традиційні технології. Основними джерелами сировини є насіння або зерна. Біопаливо другого покоління здатне збільшити кількість випускаємого екологічно сталого біопалива, використовуючи біомасу, яка складається із залишкових нехарчових частин рослин, таких як стебла, листя, лушпиння, що залишаються після вилучення харчової частини. Біопаливо третього покоління виготовляється з водоростей. Водорості - дешеве і високопродуктивне сировину для отримання біопалива. Тим не менше, водорослеве паливо має і свої труднощі при виробництві: необхідна велика площа для вирощування водоростей

АВІАЦІЙНІ МАСЛА. ПРИЗНАЧЕННЯ, КЛАСИФІКАЦІЯ МАСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ

Основне призначення змащення будь-якого механізму - зменшення зносу тертьових деталей і зниження потужності, що витрачається на тертя.

Крім того, мастильні матеріали виконують такі важливі функції, як:

- відведення тепла, викликаного внутрішнім (через тертя) і зовнішнім нагрівом деталей машин;

- захист деталей від корозії;

- винос продуктів зношування з простору між тертьовими поверхнями.

В залежності від агрегатного стану мастильні матеріали поділяються на тверді, пластичні (консистентні) і рідкі.

До твердих мастил відносять графіт, дисульфід молібдену МоS2, слюда, тальк і ін Ці мастила знаходять самостійне застосування, так і в якості присадок до мастил і пластичним змащенням. Консистентні або пластичні мастила в звичайних умовах (при кімнатній температурі і відсутністі зовнішніх механічних впливів) поводяться як тверді речовини: зберігають форму, утримуються на вертикальних поверхнях, які не випливають з вузлів тертя.

У той же час під впливом навантажень, що перевищують межу їх міцності, мастила починають текти, виконуючи поставлені мастильні функції. При зняття навантажень, мастила знову стають пластичними.

Рідкі олії - найбільш поширений клас мастильних матеріалів, що використовуються в різноманітних вузлах тертя. В залежності від призначення мастильні матеріали поділяються на:

- моторні масла, призначені для змащування поршневих двигунів;

- масла для змащення газотурбінних, турбогвинтових і турбореактивних двигунів;

- турбінні мастила - для змащення й охолодження підшипників турбоагрегатів (гідротурбін, турбонасосних агрегатів тощо);

- компресорні мастила - для змащення і ущільнення деталей поршневих компресорів;

- трансмісійні масла - для змащування зубчастих передач трансмісій різного призначення;

- гідравлічні масла, що представляють собою несжаті робочі рідини і слугують для передачі енергії в гідросистемах і змащення вузлів тертя;

- консерваційні масла - для захисту від корозії деталей при тривалому зберіганні;

- ущільнювальні мастила - для герметизації вузлів тертя.

За родом вихідної сировини мастильні матеріали (мастила) поділяються на: мінеральні (нафтові); рослинні; тварини; синтетичні

Експлуатаційні властивості присадок до палив

Присадки - речовини, що додаються в незначних кількостях до палива для поліпшення їх експлуатаційних властивостей.

Присадки до палив за своїм призначенням поділяються на антиоксиданти, противоводокристалізацайні, антистатичні, інгібітори корозії, поліпшують протизносні властивості палив, деактиватори металів, біоцидні та ін.

Відомі також багатофункціональні присадки, які одночасно володіють, наприклад, протикорозійні, антиокислювальними і протизносними властивостями.

Антиокислювальні присадки при зберіганні і транспортуванні палив знижують інтенсивність окислювальних процесів. Деактиватори металів. Каталіз окислення вуглеводневих палив іонами металів полягає в генеруванні радикалів, що обумовлюють розвиток окислювальних ланцюгів і вимагають додаткової витрати деактиватора

Протизносні присадки.

Дія протизносних присадок заснована на формуванні в умовах високих контактних температур і навантажень на тертьових поверхнях хемосорбційного шару, що володіє хорошими фрикційними властивостями.

Противоводокристалізаційні (ПВК) присадки. Дія присадок обумовлена підвищенням розчинності води за рахунок утворення водневого зв'язку між молекулами присадки і води.

До тих пір, поки вміст води в паливі не перевищує її розчинності в цьому паливі при даній температурі, вода в присутності присадки знаходиться в молекулярному не зв'язаному стані..

Біоцидні присадки.

Застосовують за кордоном в районах з тропічним і субтропічним кліматом для придушення життєдіяльності мікроорганізмів.

Біоцидні присадки стерилізують водну фазу в паливі, наявність якої зумовлює розвиток мікроорганізмів.

Размещено на Allbest.ur