Проект зони обслуговування та ремонту СТО автомобілей з розробкою технології діагностування систем керування комбайном CLAAS Lexion 380

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Перелік скорочень

Вступ

1. Розрахунок виробничої програми СТО

1.1 Вибір і обґрунтування вихідних даних

1.2 Вибір і корегування нормативів ТО і ПР автомобілів

1.3 Розрахунок виробничої програми в трудових показниках

1.4 Розрахунок чисельності робітників

2. Технічне планування зони

2.1 Загальна характеристика об'єкту проектування

2.2 Розрахунок числа постів для зон ТО, ПР і діагностики

2.3 Вибір технологічного обладнання

2.4 Розрахунок площ виробничих приміщень

2.5 Описання планування рішень

3. Розробка технологічного процесу

3.1 Особливості конструкції та умови роботи системи

3.2 Відмови та несправності системи

3.3 Варіантний пошук методів та способів діагностування

3.4 Варіантний пошук методів і способів відновлення працездатності

3.5 Розробка технологічних карт

3.6 Техніка безпеки при виконанні робіт

Висновок

Література

Перелік скорочень

АТП - автотранспортне підприємство

ДСТУ - державний стандарт України

КР - капітальний ремонт

ПР - поточний ремонт

РС - рухомий склад

СО - сезонне обслуговування

СТОА - станція технічного обслуговування автомобілів

ТО - технічне обслуговування

ЩО - щоденне обслуговування

Вступ

CLAAS - визнаний спеціаліст з машин для збирання зернових культур. Верхню сходинку ринкової шкали зернозбиральних комбайнів у Західній Європі посідає CLAAS, частка якого складає приблизно 35%. Високий ступінь спеціалізації і послідовне стратегічне мислення приносять цьому підприємству з року в рік динамічне зростання фінансового обороту. Кожний третій проданий у Європі комбайн і майже кожний другий у Німеччині носить марку CLAAS. Сімейство зернозбиральних комбайнів фірми CLAAS, за самими скромними підрахунками, налічує 6 серій та понад 25 моделей та модифікацій.

Для ефективного збирання зернових на схилах компанія CLAAS розробила комбайн LEXION. Завдяки новітній багатоконтурній системі керування MULTICONTROL комбайни ефективно працюють і забезпечують високу продуктивність без втрат на місцевості, де боковий нахил становить до 17%, а поздовжній - до 6%. Інноваційна система MULTI CONNTROL керує поворотною рамою і регулює кут зрізання в залежності від положення мостів. Система також регулює рівномірну подачу зерносолом'яної маси до молотарки. Трьохвимірна система очищення зерна гарантує стабільну продуктивність навіть у тих випадках, коли боковий схил досягає 17%.

На комбайнах LEXION використані новітні розробки системи CLAAS HYBRID SYSTEM, яка дала змогу поєднати дві досконалі технології - тангенціальну молотильну систему APS і високоефективну роторну систему сепарації зерна ROTO PLUS. Система APS включає в себе молотильний барабан діаметром 600 мм та шириною 1420 або 1700 мм. Основу система ROTO PLUS складають два ротори довжиною 4200 мм і діаметром 445 мм. Місткість зернових бункерів цих комбайнів становить 12000, 10500 та 9600 літрів. Комбайни оснащені дизельними двигунами від DaimlerChrysler та CATERPILL LAR, здатні розвивати потужність від 360 до 500 к.с.

1. Розрахунок виробничої програми станції технічного обслуговування

1.1 Вибір і обґрунтовування вихідних даних

Виробнича програма характеризується числом комплексно обслуговуваних автомобілів в рік, тобто автомобілів, яким на станції виконується весь комплекс робіт по підтримці їх в технічно справному стані протягом року.

Кількість автомобілів, що обслуговуються на міських СТО, при проектуванні СТОА визначається розрахунковим способом, на основі розрахунків за рівнем автомобілізації, користуючись завданням до курсового проекту:

(1.1)

де - кількість жителів в даному регіоні (районі, місті), які можуть користуватись послугами даного СТО, чол;

- рівень автомобілізації в даному регіоні, авт./1000 чол.

- коефіцієнт, який враховує кількість власників автомобілів, що користуються послугами СТО (для великих міст = 0,75, для середніх і малих міст = 0,5…0,75, для сільської місцевості = 0,25).

При цьому враховується, що в місті вже існують СТО, на яких обслуговується більша частина автомобілів. Рівень автомобілізації для міста середньої величини: (авт./1000 чол.)

Коефіцієнт, який враховує кількість власників автомобілів, що користуються послугами СТО для міста середньої величини: б = 0,6

Отже згідно формули (1.1):

Згідно табличних даних з завдання до курсового проекту, розподіл автомобілів виконаний таким чином:

- автомобілі особливо малого класу - 10 %;

- автомобілі малого класу - 50 %;

- автомобілі середнього класу - 40 %.

Середньорічний пробіг автомобілів приймаємо 10000 (км), як для регіону в якому середньорічна кількість днів із плюсовою температурою становить менше 230 днів [1]. Вихідні дані до розрахунку виробничої зводимо в таблицю 1.1.

Таблиця 1.1 - Вихідні дані до розрахунку виробничої програми

Параметр	Ум. позн.	Од. вим.	Значення
Кількість автомобілів, що обслуговуються на СТО:	Аавт	авт.	1440
в тому числі:		авт.(%)
- автомобілів І групи:			144(10 %)
- автомобілів ІІ групи:			720(50 %)
- автомобілів ІІІ групи:			576(40 %)
Середньорічний пробіг автомобілів	lc-p	км	10000
Кількість робочих днів СТО	Др	дні.	255
Кількість робочих змін	n		1
Тривалість зміни	tзм	год.	8
Природно-кліматична зона	ПКЗ		Холодна

1.2 Вибір і корегування нормативів технічного обслуговування та поточного ремонту автомобілів

Нормативи трудомісткості ТО і ПР автомобілів індивідуального користування вибираються в залежності від типу СТО, класу автомобілів та виду робіт, що виконуються на СТО [1].

Розрізняють два види нормативів ТО і ПР на СТО:

- питому трудомісткість на 1000 км. пробігу, люд•год/1000;

- разову трудомісткість на один заїзд автомобіля на СТО, люд•год;

Для міських СТО характерні як перший так і другий види нормативів ТО і ПР.

Питома трудомісткість ТО і ПР корегується з використанням коефіцієнтів корегування:

, (1.2)

де - коефіцієнт корегування в залежності від кількості робочих постів (потужності) СТО [1]. При проектуванні нового СТО кількість робочих постів приймається орієнтовно - на основі планової потужності СТО;

- коефіцієнт корегування в залежності від природно-кліматичних умов [1].

Разова трудомісткість на один заїзд автомобіля на СТО не коректується.

Нормативи питомої трудомісткості ТО і ПР необхідно скоректувати за допомогою коефіцієнтів корегування:

- в залежності від кількості робочих постів СТО [1]. На СТО 7 робочих постів = 1;

- в залежності від природно-кліматичних умов [1]. СТО знаходиться в холодні кліматичній зоні = 1,2.

Визначаємо питому трудомісткість для кожної групи автомобілів за формулою (1.2):

для 1 групи: (люд·год/1000);

для 2 групи: (люд·год/1000);

для 3 групи: (люд·год/1000).

Результати розрахунків трудомісткості ТО і ПР зводимо в таблицю 1.2.

Таблиця 1.2 - Нормативи трудомісткості ТО і ПР для СТО

Норматив трудомісткості	Ум.позн.	Один.вим	Для автомобілів:
			1 групи	2 групи	3 групи
Питома ТО і ПР на 1000 км пробігу (нормативна)			2	2,3	2,7
Питома ТО і ПР на 1000 км пробігу (скорегована)			2,4	2,76	3,24
Разова на один заїзд	миття і прибирання			0,15	0,2	0,25
	приймання і видачі			0,15	0,2	0,25
	антикорозійної обробки			3,0	3,0	3,0

1.3 Розрахунок виробничої програми в трудових показниках

Річний обсяг робіт, що виконуються на міській СТО, визначається окремо для кожної групи легкових автомобілів і складається з таких видів робіт:

Т_{ТО і ПР} - роботи ТО і ПР автомобілів;

Т_п-м(ТО) - роботи прибирання і миття автомобілів перед виконанням ТО і ПР;

Т_п-м - роботи косметичного прибирання і миття автомобілів, як окремої послуги;

Т_а-к - роботи антикорозійної обробки автомобілів;

Т_п-в - роботи приймання і видачі автомобілів;

Т_доп - допоміжні роботи.

Річний обсяг робіт ТО і ПР для однієї групи автомобілів визначається по питомій трудомісткості ТО і ПР автомобілів цієї групи на 1000 км пробігу:

, (1.3)

де - кількість автомобілів даної групи;

- середньорічний пробіг автомобілів, км;

- скоректована питома трудомісткість ТО і ПР автомобілів даної групи, люд•год/1000.

Річний обсяг прибирально-мийних робіт для однієї групи визначається на основі разової трудомісткості цього виду робіт за один заїзд на СТО.

Прибирання і миття автомобілів обов'язково виконуються перед проведенням робіт ТО і ПР, тому, при розрахунку річної трудомісткості, необхідно врахувати кількість заїздів автомобілів на ТО і ПР. Крім цього, СТО може надавати окремі послуги косметичного прибирання і миття автомобілів. В такому випадку враховується кількість заїздів на прибирально-мийні роботи. Отже, трудомісткість прибирально-мийних робіт перед виконанням ТО і ПР (), та трудомісткість косметичного прибирання і миття автомобілів визначається за формулами:

, (1.4)

(1.5)

де , - частота заїздів одного автомобіля, що обслуговується на СТО, відповідно для виконання робіт ТО і ПР та прибирально-мийних робіт протягом року [1];

- разова трудомісткість прибирально-мийних робіт одного автомобіля даної групи, люд•год.

Річний обсяг робіт антикорозійної обробки визначається одночасно для всіх груп автомобілів на основі разової трудомісткості цього виду робіт за один заїзд на СТО:

, (1.6)

де - частота заїздів одного автомобіля, що обслуговується на СТО, для виконання робіт антикорозійної обробки автомобілів протягом року [1];

- разова трудомісткість антикорозійних робіт одного автомобіля (однакова для всіх груп автомобілів), люд•год.

Річний обсяг робіт приймання і видачі для однієї групи визначається на основі загальної кількості заїздів автомобілів на СТО для виконання різних видів робіт:

, (1.7)

де - разова трудомісткість робіт приймання-видачі одного автомобіля даної групи, люд•год.

Річна трудомісткість робіт кожного виду для всіх груп автомобілів, що обслуговуються на СТО, визначається як сума трудомісткості робіт кожної окремої групи:

(1.8)

Річний обсяг допоміжних робіт на СТО визначається як частина від загального обсягу робіт на СТО:

(1.9)

де - доля (%) допоміжних робіт від загальної трудомісткості (приймається рівним 15…20);

- річна трудомісткість відповідно робіт ТО і ПР, прибирально-мийних робіт перед ТО і ПР, косметичних робіт прибирання і миття, робіт антикорозійної обробки, приймання-видачі та передпродажної підготовки автомобілів;

Всі роботи по обслуговуванню автомобілів на СТО поділяються за місцем їх виконання:

1) постові роботи - виконуються на постах ТО і ПР безпосередньо біля автомобіля. До таких робіт відносяться:

- всі роботи ТО і частина робіт ПР;

- роботи прибирання і миття автомобілів;

- роботи антикорозійної обробки автомобілів;

- роботи приймання і видачі автомобілів;

Річна трудомісткість всіх постових робіт на СТО:

(1.10)

де - доля (%) постових робіт від загальної трудомісткості робіт ТО і ПР (приймається рівним: 74% - для СТО в яких існуюча або планова кількість робочих постів менше п'яти; 69% - для більших СТО);

2) дільничні роботи - виконуються у виробничих дільницях для ремонту агрегатів і вузлів, знятих з автомобіля. До таких робіт відноситься частина робіт ПР.

Основну частину загальної трудомісткості робіт на СТО займають роботи ТО і ПР автомобілів, які можуть виконуватись як на постах ТО і ПР так і на виробничих дільницях. Річний обсяг цих робіт необхідно додатково розділити за видами робіт ТО і ПР. Розподіл трудомісткості ТО і ПР виконується [1] в відсотковому відношенні:

(1.11)

де Т_в.р - розрахункова трудомісткість окремого виду робіт, люд•год;

Т_{ТО і ПР} - річна трудомісткість робіт ТО і ПР, люд•год;

- відсоткова доля окремого виду робіт від річної трудомісткості робіт ТО і ПР, % [1].

Величина залежить від кількості робочих постів (потужності) СТО. Для СТО, які проектуються необхідно розрахувати загальну кількість робочих постів, яка залежить від трудомісткості постових робіт:

, (1.12)

де - річна трудомісткість постових робіт, люд-год;

- коефіцієнт нерівномірності завантаження постів (приймається рівним 1,15);

- число днів роботи СТО;

- число робочих змін протягом доби;

- тривалість робочої зміни, год;

- середнє число робітників, одночасно працюючих на посту

- коефіцієнт використання робочого часу поста

Річний обсяг робіт ТО і ПР для кожної групи автомобілів за формулою (1.3):

Річний обсяг прибирально-мийних робіт, що виконуються перед виконанням ТО і ПР, для кожної групи автомобілів за формулою (1.4):

Дане СТО надає послуги косметичного прибирання і миття автомобілів. Тому враховуємо кількість заїздів для виконання тільки робіт прибирання і миття автомобілів. Річна трудомісткість таких робіт за формулою (1.5):

Річний обсяг робіт антикорозійної обробки для всіх груп автомобілів за формулою (1.6):

Річний обсяг робіт приймання-видачі для кожної групи автомобілів за формулою (1.7):

Річна трудомісткість робіт кожного виду для всіх груп автомобілів, що обслуговуються на СТО за формулою (1.8):

Річна трудомісткість допоміжних робіт за формулою (1.9):

Результати розрахунків зводимо в табл. 1.3.

Таблиця 1.3 - Річна трудомісткість робіт на СТО

Вид робіт на СТО	Ум. позн.	Один. вим.	Значення
Роботи ТО і ПР			41760
Роботи прибирання і миття автомобілів			619,2
			1548
Роботи антикорозійної обробки автомобіля			4320
Роботи приймання та видачі автомобілів			928,8
Допоміжні роботи			9835,2
Всього робіт			59011,2

Трудомісткість постових робіт на СТО за формулою (1.10):

Орієнтовна кількість постів на СТО, яка визначає (1.12):

Розподіл річного обсягу робіт ТО і ПР за видами робіт та місцем їх виконання виконується [1] в відсотковому відношенні за формулою (1.11).

Результати розподілу зводимо в таблицю 1.4.

Таблиця 1.4 - Розподіл трудомісткості ТО і ПР

Вид робіт ТО і ПР	Розподіл за видами робіт		Розподіл за місцем виконання
		Постові	Дільничі
	%	люд·год	%	люд·год	%	люд·год
Контрольно-діагностичні роботи (мех.)	2	835,02	100	835,02	Ї	Ї
Контрольно-діагностичні роботи (ел.)	2	835,02	100	835,02	Ї	Ї
ТО в повному обсязі	15	6264	100	6264	Ї	Ї
Мастильні роботи	3	1252,8	100	1252,8	Ї	Ї
Регулювання кутів керованих коліс	4	1670,4	100	1670,4	Ї	Ї
Ремонт і регулювання гальм	3	1252,8	100	1252,8	Ї	Ї
Електротехнічні роботи	4	1670,4	80	1336,32	20	334,08
Роботи по системі живлення	4	1670,4	70	1169,28	30	501,12
Акумуляторні роботи	2	835,2	10	83,52	90	751,68
Шиномонтажні роботи	2	835,2	30	250,56	70	584,68
Ремонт вузлів, систем і агрегатів	8	3440,8	50	1720,4	50	1720,4
Кузовні і арматурні роботи	25	10440	75	7830	25	2610
Фарбувальні роботи	16	6681,6	100	6681,6	Ї	Ї
Оббивальні роботи	3	1252,8	50	626,4	50	626,4
Слюсарно-механічні роботи	7	2923,2	Ї	Ї	100	2923,2
Всього робіт ТО і ПР	100	41760	76	31737,6	24	10022,4

За результатами розподілу річного обсягу робіт ТО і ПР:

- трудомісткість постових робіт ТО і ПР:

- трудомісткість дільничних робіт ПР:

1.4 Розрахунок чисельності робітників

Явочна і штатна чисельність ремонтно-обслуговуючих робітників залежить від обсягу робіт на СТО і фонду робочого часу:

_; (1.13)

. (1.14)

де - річний обсяг робіт на посту, люд-год;

- річний фонд часу робочого місця ремонтно-обслуговуючих робітників, год;

- річний ефективний фонд часу робітника з урахуванням трудових втрат, спричинених хворобою, виконанням державних обов'язків, відпусткою тощо, год.

Фонд часу робочого місця залежить від кількості вихідних і святкових днів в році, при 5-ти денному робочому тижню ( = 8 год.) визначається за формулою:

(1.15)

де - кількість календарних днів;

- кількість вихідних днів;

- кількість святкових днів;

- тривалість робочої зміни, год;

- кількість передсвяткових днів, в які тривалість робочої зміни скорочується на одну годину;

Річний ефективний фонд часу робітника залежить від кількості днів основної та додаткової відпусток та кількості пропусків за хворобою та інших поважних причинах розраховується за формулою:

(1.16)

де - кількість пропусків за хворобою та інших поважних причинах;

- тривалість зміни 8 год при 5-денному робочому тижню;

- основна відпустка 18 днів [1];

- додаткова відпустка до 7 днів;

- пропуск по поважних причинах 3-10 днів.

Визначимо кількість робітників на СТО. Річна трудомісткість робіт становить 59011,2 люд·год (див. табл 1.3).

Фонд робочого часу робочого місця та ефективний фонд часу робітника обраховується за формулами (1.15 і 1.16):

Кількість робітників зони ПР за формулами (1.13 і 1.14):

_;

На СТОА приймаємо 29 явочних та 33 штатних робітника.

Розрахунок чисельності допоміжних робітників залежить від чисельності виробничих робітників та нормативу і розраховується за формулою:

= (1.16)

- норматив співвідношення допоміжних та виробничих робітників становить 30

= 33= 10 (чол.)

Отже, штатні робітники поділяються на 23 виробничих та 10 допоміжних.

2. Технологічне планування зони

2.1 Загальна характеристика об'єкту проектування

Об'єктом проектування є зони обслуговування та ремонту СТОА.

На цьому посту будуть проводитись усі роботи по ТО і ПР без фарбувальних, кузовних та шиномонтажних робіт

2.2 Розрахунок числа постів для зон технічного обслуговування, поточного ремонту і діагностики

Трудомісткість робіт визначаємо з таблиці 1.4:

Число постів для діагностики систем керування комбайном в зоні ТО, ПР і діагностики обчислюється за формулою (1.11):

2.3 Вибір технологічного обладнання

Все відібране обладнання для поста діагностики систем керування комбайна заносимо в таблицю 2.1.

Таблиця 2.1 - Табель технологічного обладнання та оснастки

Найменування, модель обладнання та оснастки	Розміри в плані, мм	Кільсть	Площа, м2
			один.	заг.
місце для комбайна	8930х3500	5	31,26	156,3
інструментний візок	740х440	5	0,33	1,65
слюсарний верстак	1500х620	5	0,93	4,65
умивальник	300х500	5	0,15	0,75
шафа для одягу	1000х400	5	0,4	2
ящик для відходів	500х500	5	0,25	1,25
Всього		30		166,6

2.4 Розрахунок площ виробничих приміщень

Площа поста в зоні ТО і Р обчислюється за формулою:

, (2.1)

де - площа поста;

- сумарна площа виробничого обладнання,

- коефіцієнт щільності розташування обладнання [1].

2.5 Описання планувальних рішень

Розміри дільниці:

- довжина - 13 метрів;

- ширина - 51 метр;

- висота - 6 метрів.

По отриманій площі будуємо схему (рисунок 2.1)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 2.1 - План поста в зоні обслуговування та ремонту СТОА: 1 - місце для комбайна; 2 - інстументний візок; 3 - слюсарний верстак; 4 - умивальник; 5 - шафа для одягу; 6 - ящик для відходів.

3. Розробка технологічного процесу

3.1 Особливості конструкції та умови роботи систем

Електрооптичні датчики «LASER PILOT» з допомогою світлових імпульсів визначають крайку між нескошеними рослинами і стерней, автоматично направляючи «LEXION» по краю (рисунок 3.1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 3.1 - Розташування датчика «LASER PILOT»

Складна система «LASER PILOT» доступна для лівої або правої сторони жниварки. Оптимальне положення збоку біля кромки нескошених рослин забезпечує зручний кут огляду і високу надійність навіть при збиранні полеглих зернових і на крутих схилах.

Полегшує працю комбайнера за рахунок автоматичного ведення зернозбирального комбайна по краю поля.

Джойстик для поліпшення комфорту, інтегрований в правий підлокітник крісла водія, багатофункціональний джойстик є головним елементом, що забезпечує комфортабельність управління та роботи на комбайні LEXION. Джойстик «CMOTION» розроблений спеціально під праву руку.

Концепція управління дає можливість інтуїтивної роботи з багатьма елементами керування, не змушуючи при цьому постійно змінювати положення рук (рисунок 3.2).

Рисунок 3.2 - Кнопки управління багатофункціональним джойстиком: 1 - підйом/опускання жатки; 2 - AUTO PILOT (рульове управління, CRUISE PILOT, CEMOS); 3 - розкласти вивантажувальний шнек; 4 - скласти вивантажувальний шнек; 5 - зупинка жатки; 6 - управління мотовилом; 7 - увімкнення та вимкнення розвантаження зернового бункера.

Із зворотного боку джойстика є додатковий трипозиційний тумблер (8), який дозволяє вибрати режим ручного поперечної регулювання жатки, зміни значень в меню кнопки швидкого доступу HOTKEY або ручного переміщення жатки VARIO.

3.2 Відмови та несправності системи

Несправності які можуть виникнути при роботі даних систем приведені в таблиці 3.1

Таблиця 3.1 - Відмови та несправності системи «LASER PILOT» та джойстика «CMOTION».

Відмова, несправність	Ознака або спосіб виявлення	Причини	Метод усунення
«LASER PILOT» не орієнтується по кромці нескошених рослин	управління не проводиться автоматично і доводиться підкореговувати рух самостійно	забруднені оптичні датчики «LASER PILOT»	протерти скло оптичних датчиків сухою та м'якою ганчіркою
збої у роботі джойстика «CMOTION».	при натисканні на кнопку джойстика спрацьовує не одразу а після кількох сильніших натискань	окислені або забруднені контакти.	розібрати джойстик та протерти контакти безворсовою тканиною змоченою в спирті

3.3 Варіантний пошук методів та способів діагностування

Діагностування роботи системи «LASER PILOT» можна провести наступним чином: коли при роботі він відхиляється віє заданої траєкторії і приходиться коригувати траєкторію в ручному режимі також можна оглянути візуально у якому стані оптичні датчики (чи скло чисте, чи немає механічних пошкоджень і т.д.).

Діагностування роботи джойстика «CMOTION» заключається в тому, щоб перевірити усі його функції (підйом/опускання жатки, розкласти вивантажувальний шнек і тд), також стан джойстика (відсутність механічних пошкоджень та легкість натискання кнопок).

3.4 Варіантний пошук методів та способів відновлення працездатності

Коли «LASER PILOT» дає збої при роботі необхідно очистити скло оптичного датчика на крайніх бокових точках жатки. У разі механічного пошкодження скла йог потрібно замінити, самі ж датчики є досить надійними.

Коли при натисканні на кнопку джойстика спрацьовує не одразу а після кількох сильніших натискань розібрати джойстик та протерти контакти безворсовою тканиною змоченою в спирті.

3.5 Розробка технологічних карт

Операційна технологічна карта

Зміст робіт: Діагностування працездатності багатофункціонального джойстика «CMOTION».

Зона: ТО і ПР

Трудомісткість, люд-хв.

Число виконавців, спеціальність, розряд: Один, автослюсар III р.

Таблиця 3.2

Номер і назва переходу	Технологічне обладнання, інструмент	Технічні умови та вказівки
1. Запустити двигун комбайну
2. Натиснути на кнопку 1 (рис. 3.2)		підняти та опустити жатку
3. Натиснути кнопку 2 (рис. 3.2)		перевірити справність самої кнопки, а перевірка роботи системи проводиться при роботі комбайна у полі
4. Натиснути кнопку 3 (рисунок 3.2)		розкласти вивантажувальний шнек
5. Натиснути кнопку 4 (рисунок 3.2)		скласти вивантажувальний шнек
6. Натиснути кнопку 5 (рисунок 3.2)		ввімкнути жатку, та за допомогою цієї кнопки зупинити жатку
7. Натиснути кнопку 6 (рисунок 3.2)		перевірити управління мотовилом
8. Натиснути кнопку 7 (рисунок 3.2)		увімкнути та вимкнути розвантаження зернового бункера
9. Натиснути кнопку 8 (рисунок 3.2)		перевірити режими трипозиційного тумблера трипозиційного тумблера,
10. Заглушити двигун		якщо на усі режими багатофункціонального джойстика справні, то діагностика закінчена. Якщо ні, то потрібно усунути несправність після чого повторити діагностику

3.6 Техніка безпеки при виконанні робіт

На постах діагностування повинно бути протипожежне устаткування відповідно до норм пожежної безпеки. Особи, обслуговуючі посаду, зобов'язані знати розташування протипожежного обладнання і вміти ним користуватися. На постах діагностування повинні бути вивішені правила техніки безпеки та протипожежної безпеки, а також плакати з безпечних прийомів роботи.

На постах повинні перебувати у визначених місцях аптечки, укомплектовані медикаментами, необхідними для надання першої допомоги.

При роботі з контрольно-діагностичними приладами на постах діагностування, технічного обслуговування та ремонту необхідно також дотримувати наступного:

- щоб уникнути попадання одягу або рук під обертові частини елементів автомобіля перед початком роботи застебнути рукави;

- працювати придатним і справним інструментом та приладами;

- поверхня ручок приладів та інструменту повинна бути гладкою.

Вимикачі, рубильники до електродвигунів та іншого електрообладнання повинні розташовуватися у місцях, що забезпечують їх виключення з мінімальними витратами часу.

трудомісткість ремонт автомобіль pilot

Висновок

У курсовому проекті визначив кількість автомобілів, що обслуговуються на СТО, на основі розрахунків за рівнем автомобілізації, користуючись завданням до курсового проекту. Скоригував питому трудомісткості для різних типів автомобілів. Використовуючи скореговані норматив трудомісткості, визначив трудомісткість робіт на СТО. Потім використовуючи річну трудомісткість СТО та фонди робочого часу визначив кількість явочних та штатних робітників.

Визначив кількість постів для обслуговування комбайнів у зоні ТО і ПР.

Описав особливості конструкції та умови роботи системи «LASER PILOT» та багатофункціонального джойстика, склав таблицю неполадок та описав варіантні методи діагностик та ремонту. Склав технологічну карту по перевірці працездатності багатофункціонального джойстика. Описав техніку безпеки при виконанні робіт.

Література

1. Гуменюк С.А. Методичні вказівки до виконання курсового проекту з навчальної дисципліни «Обслуговування і ремонт електроустаткування автомобілів і тракторів» для студентів спеціальності 5.05070205, - Вінниця, ВТК, 2013р. - 65с.

Размещено на Allbest.ru

...