Розвиток експорту транспортних послуг

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток експорту транспортних послуг

В.М. Левицький - ст. гр. ТТм-21

Луцький національний технічний університет

Формування ринку транспортних послуг, забезпечення розвитку експорту транспортних послуг, ефективне використання транзитного потенціалу, підвищення конкурентоспроможності вітчизняного транспорту на міжнародному ринку транспортних послуг є важливим засобом підвищення подальшого розвитку України в цілому та інструментом поглиблення економічної кооперації з ЄС.

Постановка проблеми

Транспорт є ключовою ланкою соціально- економічної системи держави і належить до стратегічно важливих галузей національної економіки. Без ефективної роботи цієї галузі неможливе подальше підвищення добробуту суспільства. Автомобільний транспорт є могутнім сектором української економіки, що обслуговує практично всі галузі господарства і всі верстви населення, сприяє розвитку транспортно- економічних зв'язків і якості життя населення. Керуючись цими завданнями, Міністерство транспорту та зв'язку України шляхом реалізації єдиної економічної, інвестиційної, науково-технічної та соціальної політики формує ринок транспортних послуг. Прагнення держави забезпечити розвиток експорту транспортних послуг, ефективніше використовувати транзитний потенціал, підвищувати конкурентоспроможність вітчизняного транспорту на міжнародному ринку транспортних послуг може бути реалізовано за рахунок інтеграції українських транспортників до ринку транспортних послуг країн ЄС. Україна задекларувала готовність здійснити все можливе для модернізації своєї транспортної системи шляхом підписання та ратифікації низки відповідних міжнародних конвенцій, а також участі в міжнародних організаціях, гармонізації внутрішніх норм і стандартів щодо роботи транспорту з вимогами європейських acquis communautaire. Зближення українського права з acquis communautaire ЄС є не тільки інструментом поглиблення економічної кооперації з ЄС, але також важливим засобом підвищення подальшого розвитку України в цілому. Експорт транспортних послуг повинен стати такою ж важливою складовою частиною валового національного продукту, як і експорт товарів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У соціально-економічному розвитку нашої країни важливу роль має відігравати використання можливостей її транзитного потенціалу, що дозволить ефективно використовувати резерви провізних можливостей національної транспортної системи, стимулювати її відтворення та вдосконалення. транспортна послуга транзитний потенціал

Дослідженням питань реалізації транзитного потенціалу країни та ролі України на світовому ринку транспортних послуг займаються такі науковці, як Д. Прейгер, С. Пирожков, І. Малярчук, М. Дергаусов, Т. Блудова, Ю. Цвєтков, М. Цвєтков, Ю. Макаренко, О. Піонтковська та ін. Зокрема С. Пирожков, Д. Прейгер, І. Малярчук розглядають питання реалізації транзитного потенціалу України у контексті розширення ЄС. М. Дергаусов досліджує особливості транспортної політики України при її адаптації на міжнародних ринках. Ю. Цвєтков, М. Цвєтков, Ю. Макаренко аналізує сучасний стан транспортної інфраструктури України, а також напрями реформування залізничного транспорту України. Слід відмітити праці Блудової Т., Єдіна О., Котлубая О., Могильовкіна І., Мандрик Л., Новікової А., Пащенко Ю., Плужникова К. та ін. У більшості цих праць увага приділена питанням формування та розвитку потенціалу транспортної системи. Значний внесок у розробку теорії та методології державного регулювання транспортних систем зробили вітчизняні та зарубіжні дослідники: Ейтутіс Г., Ігнатенко О., Ложачевська О., Міщенко Г., Пащенко Ю., Развадовський В. та інші. Проте в умовах зростання вантажопотоків у напрямі Схід-Захід та поглиблення інтеграційних процесів виникає необхідність подальшого детального дослідження проблем та перспектив реалізації транзитного потенціалу України, аналізу сучасного стану транспортної інфраструктури, конкурентоспроможності вітчизняних перевізників на міжнародних ринках перевезень, перспектив функціонування міжнародних транспортних коридорів в Україні.

Мета дослідження

В «Транспортній стратегії України на період до 2030 року» сказано, що розвиток експорту транспортних послуг, ефективна реалізація транзитного потенціалу України, підвищення конкурентоспроможності вітчизняного транспорту на міжнародному ринку транспортних послуг є одним із першочергових завдань. Тому в роботі розглядаються проблеми та перспективи реалізації конкурентних переваг України на міжнародному ринку транспортних послуг та розвиток експорту.

Результати дослідження

Головним завданням подальшого функціонування транспортної системи України є забезпечення зростання експорту транспортних послуг на основі ефективного використання конкурентних переваг України, таких як вигідне економіко-географічне положення країни, наявність досить розвиненої транспортної інфраструктури, мережі транспортних шляхів, можливість реалізації міжнародних транспортних проектів. Вирішення цих завдань дасть змогу створити транспортну систему, яка відповідатиме світовому ринку транспортних послуг та гарантуватиме: збалансований розвиток об'єктів транспортної інфраструктури країни, що забезпечують інтеграцію євроазіатських транспортних систем; переорієнтацію транзитних вантажо- і пасажиропотоків на міжнародні транспортні коридори, що проходять територією України; підвищення конкурентоспроможності українських перевізників на світовому ринку транспортних послуг; кількісне та якісне забезпечення транспортного обслуговування зовнішньої торгівлі; зростання інвестицій у транспортну галузь, зокрема на розбудову транспортної інфраструктури; підвищення інноваційної складової частини транспортної системи країни; освоєння нових секторів внутрішнього та міжнародного ринків транспортних послуг, транспортне обслуговування прикордонного співробітництва; розвиток логістичних та інформаційних технологій; гармонізація національного транспортного законодавства, стандартів та транспортної документації з нормами і правилами, що діють на міжнародному ринку транспортних послуг.

Таблиця 1 Перевезення вантажів за видами транспорту (млн. т)

Транзитне положення України - одна з багатьох рис привабливості національного ринку України для закордонних інвесторів і виробників. Міждержавний транзит через українську територію - це значний національний ресурс, який на сьогодні використовується не повною мірою.

Чинники, які визначають втрати транзитних вантажопотоків, можна розділити на дві групи: зовнішні та внутрішні. Більшість із внутрішніх проблем функціонування транспортного комплексу мають системний характер і потребують вирішення на загальнодержавному рівні та корінного реформування транспортної сфери в цілому.

Зовнішні чинники:

- зміна кон'юнктури міжнародного ринку транспортних перевезень (зростання обсягів комбінованих перевезень, зростання вимог до швидкості та якості транспортних послуг та перевезень, зміни в структурі транзитних вантажів на користь контейнерів, тарно-штучних вантажів, зменшення транзиту металу, наливних вантажів і т. д.);

- зростання міжнародної конкуренції на державному рівні за додаткові транзитні потоки як наслідок переорієнтація транзиту з портів України на порти сусідніх країн;

- різні темпи трансформації та інтеграції національних транспортних систем у міжнародну транспортну систему, зокрема прискорений розвиток транспортної інфраструктури конкуруючих з нами країн.

Внутрішні чинники, які мають техніко-економічний, політичний та правовий характер:

- відставання в темпах розбудови української частини системи міжнародних транспортних коридорів (аналіз пропускної здатності автомобільних і залізничних магістралей, які входять у систему МТК на території України свідчить, що практично на кожному напрямку залишаються ділянки, які мають пропускну спроможність у декілька раз нижчу, ніж у цілому для всієї магістралі;

- низька якість внутрішньої транспортної мережі, обмеженість швидкості транзитних перевезень, технічно застарілий рухомий склад;

- низький рівень розвитку інфраструктури державного кордону, низька пропускна спроможність прикордонних пунктів пропуску та відносно висока вартість послуг, що надаються при перетині кордону, складна та тривала процедура проходження кордону, простої на кордоні;

- політична та економічна нестабільність, часті зміни в законодавчому та правовому полі щодо здійснення транспортних перевезень та процедури перетину кордонів, неузгодженість національних законодавчих актів з відповідними нормами в європейських країнах;

- недостатньо гнучка тарифна політика, яка не завжди враховує зміни в тарифній політиці конкуруючих з нами країн та не сприяє забезпеченню конкурентоздатності перевезень по території України в порівнянні з іншими країнами, наявність місцевих зборів, необхідність внесення фінансової застави.

- Схвалення Європарламентом 7 червня 2011 р. у м. Страсбург рішення щодо стягнення з вантажних автомобілів на дорогах країн ЄС додаткових зборів за забруднення довкілля та шум

Таким чином, у подальшому посилюватиметься конкуренція між українськими та європейськими перевізниками.

Спостерігається відставання в розвитку транспортної мережі, перш за все в розвитку автомобільних доріг загального користування від темпів автомобілізації країни. Протягом останніх двадцяти років їх протяжність практично не збільшувалася, у той час як за цей самий період у Європі швидкими темпами будувались автомагістралі.

Транспортна система - найважливіша складова інтеграції світової економіки. Тому світове співтовариство, використовуючи ресурсний потенціал держав і їхнє просторове розташування, прагне до формування єдиної транспортної системи. І, звичайно, з огляду на географічне положення України і її можливості, необхідно вдосконалювати інфраструктуру, реалізовувати вже існуючі транспортні стратегії й впроваджувати нові, а також підвищувати нашу конкурентоспроможність. Крім того, необхідно ефективно використати існуючі транспортні мережі, підвищувати технологічний рівень, що сприяє інвестиційної привабливості, регулювати правову базу у бік полегшення митних процедур.

Тому вирішення проблеми потребує насамперед комплексного підходу, який може бути реалізований лише в рамках принципово нової стратегії держави щодо розвитку транспортного комплексу, єдиної національної транспортної політики, спрямованої на координацію дій усіх учасників перевезень, на узгоджений розвиток інфраструктури транзиту, удосконалення тарифної політики та на формування транзитної привабливості території України та підвищення конкурентоздатності перевезень.

Для збереження надійних позицій на міжнародних транспортних ринках транспортно-дорожній комплекс західноукраїнських областей повинен відповідати європейським та міжнародним стандартам та забезпечувати належний рівень обслуговування міжнародних перевезень у напрямах міжнародних транспортних коридорів. Збільшення обсягів транзиту потребує розвитку транспортних вузлів та митних переходів, застосування нових високоефективних технологій, які б забезпечили якісне оформлення та здійснення митного контролю із мінімальними затратами.

Головним завданням галузі автомобільного транспорту на період до 2030 року є створення належних умов для входження українських міжнародних перевізників в європейську транспортну систему. На даний час в Україні налагоджено взаємовідносини в міжнародному автомобільному сполученні з 48 країнами.

З кожним роком країни Європи, які є основними партнерами України у зовнішньоекономічній сфері, посилюють вимоги до технічного стану автотранспорту, що пов'язано із проблемами навколишнього середовища. Кількість зареєстрованих екологічних автотранспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, постійно зростає.

Повноправне членство України в міжнародній організації Європейської Конференції Міністрів Транспорту (ЄКМТ), створеної для полегшення і інтеграції функціонування ринків міжнародних автомобільних перевезень, дозволило бути більш конкурентоспроможним українським перевізникам та дало можливість іноземним перевізникам безперешкодно здійснювати перевезення до України та транзитом через її територію, а українським перевізникам - до країн-учасниць ЄКМТ за наявності багаторазових дозволів ЄКМТ.

Стимулювання українських транспортних організацій до роботи на міжнародних ринках транспортних послуг необхідно здійснювати по таких основних напрямах:

- лібералізація економічних умов ведення бізнесу, перш за все по рівню оподаткування українських перевізників на тих сегментах ринку, де вони зазнають конкурентного тиску через наявність протекціоністських заходів інших держав або з боку флотів країн відкритої реєстрації;

- створення для вітчизняних міжнародних перевізників не менш сприятливих режимів при виконанні митних і прикордонних процедур, ніж для перевізників інших країн;

- створення умов для придбання українськими перевізниками сучасної транспортної техніки, що забезпечує не тільки конкурентоспроможність на міжнародних ринках, але й принципову доступність цих ринків для вітчизняних операторів;

- розробка механізмів оперативного реагування у випадках, коли українські перевізники зазнають дискримінації за кордоном;

- підвищення ефективності механізмів національного регулювання сегментів ринку міжнародних перевезень у разі запровадження двосторонньої дозвільної системи;

- проведення злагодженої активної транспортної політики у міжнародних організаціях, що регламентують входження у міжнародні ринки транспортних послуг;

- розробка і реалізація заходів стимулювання вітчизняних вантажовідправників до використання договорів поставки на базисних умовах, що передбачають перевезення експортних вантажів вітчизняними транспортними організаціями.

Розвиток експорту транспортних послуг розглядається як така ж важлива складова національного продукту України, як і експорт товарів.

Експорт транспортних послуг повинен розвиватися на таких основних напрямах:

- значне збільшення частки українських транспортних організацій у поставці вітчизняних експортних вантажів на світові ринки;

- підвищення частки українських транспортних організацій у доставці імпортних вантажів і перевезенні вантажів третіх країн, перш за все контейнерів, національними операторами.

Висновки

Сучасний етап розвитку світового господарства характеризується домінуванням сфери послуг як у структурі національного виробництва більшості країн світу, так і у системі міжнародних економічних відносин.

Міжнародний ринок транспортних послуг складається з послуг всіх видів транспорту з переміщення предмету транспортної операції, що надаються резидентами однієї країни резидентам іншої країни.

Україна має надзвичайно вигідне транзитне розташування: через Україну проходять три міжнародних транспортних коридори, чотири національних.

Через територію України має проходити як мінімум сім транс'європейських коридорів. Зокрема: напрямок із Фінляндії до Греції - критський коридор №9; напрямок із Італії крізь Центральну Європу, Україну і далі - критський коридор №5; напрямок із Північної Європи до Києва і далі - Критський коридор №3.

Основною проблемою для використання транзитного потенціалу України є якість доріг. Крім того, через відсутність необхідної інфраструктури, проблеми митного оформлення, прикордонних переходів Україна щорічно втрачає, за оцінками фахівців, 3-5 млрд. грн. Якщо ж врахувати все, що пов'язано з транзитним проїздом, - розвиток логістичних складів, міжнародних перевезень, міжнародної інфраструктури, - ця цифра буде набагато більшою, а зазначені напрямки становлять потенціал для розвитку економіки України.

Раціональне використання логістичних та транспортних можливостей призведе до більш стабільного розвитку всієї транспортно- логістичної інфраструктури країни та підвищить її конкурентоспроможність на міжнародному транспортному ринку. Різке зростання ринку торгівлі призводить до необхідності розвитку послуг транспортної і складської логістики, які поєднані в єдиному логістичному комплексі - логістичному центрі. Для того, щоб створити будь-який логістичний центр на території України необхідно проаналізувати основні проблеми логістики в розвитку транспортної інфраструктури, що наведено на рисунку 1.

Зиски, здобуті Україною від транспортної інтеграції, будуть як прямими: збільшення можливості доступу до ринків, збільшення обсягу перевезень та експорту транспортних послуг, приплив капіталу, модернізація інфраструктури, пряме постачання ресурсів з ЄС, бюджетна підтримка, так і побічними: покращений розподіл продуктивних факторів, перерозподіл

пасажиро - та вантажопотоків, покращення ефективності економічних процесів транспортних та обслуговуючих підприємств, підвищення стандартів надання транспортних послуг та рівня безпеки транспорту, скорочення бар'єрів у справах з державами ЄС.

Витрати на інтеграційний процес залежать, головним чином, від необхідності приведення рівня транспортних послуг, інфраструктури до підвищених стандартів, підтримку конкурентоздатності українських транспортних компаній, утворення та упровадження нової регуляторної та законодавчої бази.

Рисунок 1 Основні проблеми логістики в розвитку транспортної інфраструктури України

Перелік джерел посилання

1. Транспорт і зв'язок України - 2015. Статистичний збірник. - К, 2015, с. 162.

2. Соколова О. Є. Теоретико-методологічні основи формування транспортно-логістичної системи України. Проблеми підвищення ефективності інфраструктури Збірник наукових праць: Випуск 27. - Київ: НАУ, 2010. - 258 с.

3. Полякова О. М. Методологічні основи формування і розвитку мережі регіональних логістичних центрів в Україні / О. М. Полякова // Вісник економіки транспорту і промисловості. - 2010. - № 30. - С. 28-33.

4. Портер М. Международная конкуренция. / М. Портер. - М. : Междунар. отношения, 1993. - 896 с.

Размещено на Allbest.ru