Размещено на http://www.allbest.ru

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ВІЙСЬКОВИЙ ІНСТИТУТ

МАТЕМАТИЧНІ МОДЕЛІ СЕРЕДНЬОГО РЕМОНТУ СУЧАСНИХ РАДІОЕЛЕКТРОННИХ ЗАСОБІВ ОЗБРОЄННЯ, ЩО ПРОВОДИТЬСЯ У ВІЙСЬКОВИХ РЕМОНТНИХ ОРГАНАХ

Спеціальність 20.02.14 - озброєння і військова техніка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

БУЯЛО Олексій Васильович

Київ-2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Військовому інституті

Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник:

кандидат технічних наук, доцент Рєзніков Михайло Ігорович,

Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка,

начальник кафедри бойового застосування і експлуатації (радіоелектронного озброєння).

Офіційні опоненти:

доктор технічних наук, професор Крижний Аркадій Володимирович, Національна академія оборони України, професор кафедри танкотехнічного забезпечення;

кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Добровольський Юзеф Броніславович,

факультет військової підготовки Національного авіаційного університету, доцент кафедри ремонту і експлуатації бойових авіаційних комплексів та РТЗ.

Провідна установа: Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України

"Київський політехнічний інститут”, Міністерство оборони України, м. Київ.

Захист відбудеться " 11 ” листопада 2005 р. о 16⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.001.40 Військового інституту

Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою:

03680, Київ-680, просп. Глушкова, 2, корп.8.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці

Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою:

01033, Київ-33, вул. Володимирська 58, зал 12.

Автореферат розісланий " 11 ” жовтня 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради МІХНО О.Г.

Загальна характеристика роботи

1. Вперше одержана математична модель процесу проведення СР сучасних РЕЗО радіотехнічних військ ПС ЗСУ при незнецінюючих відмовах.

Відмінність цієї математичної моделі від відомих, що визначає її новизну, полягає в тому, що в ній реалізований удосконалений процес проведення СР в умовах виникнення відмов, що не знецінюють, який представлений у вигляді послідовного виконання трьох фаз (фази дефектації, ремонтної фази, фази настроювання й випробувань) з урахуванням резервів часу. Резерв часу при виконанні ремонтних робіт може бути утворений за рахунок запропонованого вдосконалення, сутність якого полягає в урахуванні особливостей зміни технічного стану кожного об'єкту РЕЗО при визначенні раціонального комплексу ремонтних робіт.

2. Вперше одержані математичні моделі процесу проведення СР сучасних РЕЗО радіотехнічних військ ПС ЗСУ при знецінюючих відмовах.

Відмінність цих математичних моделей від відомих, що визначає їхню новизну, полягає в тому, що в них реалізований удосконалений процес проведення СР, який представлений у вигляді послідовного виконання трьох фаз (фази дефектації, ремонтної фази, фази настроювання й випробувань) з урахуванням резервів часу і дестабілізуючих факторів, які можуть знецінювати виконаний раніше корисний наробіток. Врахування таких дестабілізуючих факторів може здійснюватися шляхом проведення технічного контролю в процесі виконання кожної фази середнього ремонту.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені математичні моделі дозволяють обґрунтувати рекомендації, спрямовані на удосконалення процесу проведення СР сучасних РЕЗО радіотехнічних військ Повітряних Сил Збройних Сил України в існуючих і перспективних ВРО та підвищити показники ефективності цього процесу.

Основні наукові результати дослідження використані при обґрунтуванні рекомендацій з удосконалення системи технічного обслуговування і ремонту сучасних РЕЗО у науково-дослідній роботі "Діагностика”, при організації робіт з модернізації та подовження терміну служби радіоелектронних засобів озброєння Збройних Сил України і техніки народного господарства України у холдинговій компанії ВАТ "Укрспецтехніка”, при проведенні трудомістких видів технічного обслуговування та ремонту повітряних суден BOEING-737/300/400/500 і їх компонентів в авіакомпанії "Міжнародні Авіалінії України”, а також впроваджені у навчальному процесі у Військовому інституті Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, що підтверджується відповідними актами впровадження.

Особистий внесок здобувача. Зі спільних публікацій особисто здобувачеві належить наступне: в [1] - розроблена математична модель, в якій формалізовано процес функціонування ремонтного органу при проведенні СР сучасних РЕЗО на місці дислокації ремонтного органу, задані обмеження та припущення, на яких будувалася модель; в 2 - розроблена математична модель функціонування ремонтного органу при багатоетапному проведенні СР сучасних РЕЗО. Отримані цільові функції для ймовірності виконання СР за припустимий час та тривалості СР; в [3] - розроблена математична модель дефектації сучасних РЕЗО та їх складових частин. Отримана цільова функція для ймовірності виконання фазою дефектації своєї задачі за припустимий час; в [4] - проведений порівняльний аналіз методів оцінки показників надійності складних технічних систем. Ідеї співавторів в дисертаційному дослідженні не використовувались.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові результати дисертації оприлюднені на науково-практичному семінарі "Сучасні системи зв'язку і АСУВ та їх подальший розвиток. Напрями удосконалення підготовки фахівців для військ зв'язку в умовах реформування Збройних Сил України" (м. Київ, ВІТІ НТУУ "КПІ”, 25.04.2002р.), на науково-практичній конференції "Військова наука та освіта: сьогодення та майбутнє” (на честь 70-річчя заснування військової підготовки у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, 14-15 жовтня 2003р.), на ІІ науково-практичній конференції "Пріоритетні напрямки розвитку телекомунікаційних систем та мереж спеціального призначення. ” (м. Київ, ВІТІ НТУУ "КПІ" 24-25 листопада 2004р.), на VІІІ міжнародній науково-практичній конференції "Наука і освіта - 2005” (м. Дніпропетровськ, 7 - 21 лютого 2005р.), на VІ міжнародній практичній конференції Сучасні інформаційні і електронні технології - 2005” (м. Одеса 23-27 травня 2005р.) а також на розширеному засіданні кафедри бойового застосування і експлуатації (радіоелектронного озброєння) Військового інституту Київського Національного університету імені Тараса Шевченка.

Публікації. Основні наукові результати дисертації опубліковані в 11 роботах, із них 6 статей (дві статті без співавторів) у фахових виданнях, 5 тез доповідей та викладені в одному звіті про НДР.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, чотирьох розділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг складає 199 сторінок машинописного тексту, з яких 35 сторінок займають ілюстрації і 14 сторінок складає список використаних джерел, що містить 130 найменувань.

Основний зміст

У вступі обґрунтована актуальність роботи, розкрита сутність і стан наукового завдання, необхідність проведення дослідження, сформульована мета і задачі дослідження, викладені основні наукові та практичні результати, отримані в роботі, а також основні положення, що виносяться на захист.

Перший розділ присвячений аналізу стану системи військового ремонту (СВР) сучасних РЕЗО радіотехнічних військ, існуючих процесів проведення СР таких РЕЗО та шляхів їх удосконалення, формулюванню задачі, мети і основних завдань дослідження.

В результаті аналізу робиться висновок про те, що кількість сучасних РЕЗО зростає з кожним роком, також зростає потреба в подовженні термінів служби таких РЕЗО в умовах військ. Існуючі методи та способи подовження призначених термінів служби таких РЕЗО в умовах військ виявилися недосконалими та високовитратними, а фактичний рівень експлуатаційної надійності не завжди задовольняє висунутим вимогам. Однією з причин такого положення є низька ефективність процесів проведення СР сучасних РЕЗО у військових ремонтних органах, зумовлена застарілим обладнанням ВРО та невеликою кількістю сучасних ВРО, за допомогою яких можливо проводити СР таких РЕЗО, нестачею кваліфікованих фахівців-ремонтників, ЗІП, застаріла нормативно-технічна база, яка регламентує процеси проведення, та іншими дестабілізуючими факторами, що заважають процесу проведення СР сучасних РЕЗО радіотехнічних військ у ВРО. Положення, що склалося, частково зумовлено відставанням методичної підтримки регламентації СР в умовах військ. В якості одного зі шляхів забезпечення необхідного рівня експлуатаційної надійності сучасних та перспективних РЕЗО сформульована мета дисертаційного дослідження, яка полягає в розробці рекомендацій з підвищення ефективності процесу проведення СР сучасних РЕЗО радіотехнічних військ у ВРО на основі удосконалення цього процесу, що забезпечує поліпшення імовірнісного і вартісного показників. Наявні результати досліджень у цьому напрямку показують важливість і необхідність застосування нових моделей для опису СР сучасних РЕЗО у ВРО, тому що застосування існуючого методичного апарату не в повній мірі забезпечує його проведення та призводить до невиправдано завищених матеріальних та часових витрат на виконання СР.

Для досягнення сформульованої мети необхідно вирішити актуальне наукове завдання - розробити математичні моделі процесу проведення середнього ремонту сучасних РЕЗО у ВРО, які б могли стати науковою основою для формування рекомендацій з удосконалення цього процесу. Вирішення цього наукового завдання містить сукупність взаємопов'язаних окремих завдань, які визначають структуру та зміст наступних розділів дисертаційної роботи.

Другий розділ присвячений розробці математичної моделі процесу проведення СР сучасних РЕЗО радіотехнічних військ при відмовах, що не знецінюють, яка полягає в вирішенні наступних завдань: формулюванню пропозиції з удосконалення процесу проведення СР без знецінювання виконаної раніше роботи; розробці формалізованої схеми процесу проведення СР; розробці математичної моделі процесу виконання кожною фазою СР своєї задачі при відмовах, що не знецінюють, а також розробці окремої математичної моделі для випадку паралельного виконання ремонтних робіт; отриманні аналітичної залежності для імовірнісного показника ефективності процесу проведення СР.

На процес проведення СР у ВРО впливає велика кількість дестабілізуючих факторів, які можуть викликати простій при виконанні поставленої задачі. Облік цих факторів при розробці математичних моделей процесу проведення СР сучасних РЕЗО і їх СЧ у ВРО дозволить наблизити ці моделі до реальних досліджуваних процесів СР й обґрунтувати практичні рекомендації з підвищення їх ефективності.

Сформульовані пропозиції щодо удосконалення процесу проведення СР без знецінювання виконаної раніше роботи відображені у формалізованій схемі запропонованого процесу проведення СР сучасних РЕЗО у ВРО, що представлена на рис.1, при цьому всі операції СР можна об'єднати в три групи (надалі будемо називати їх фазами): фаза дефектації (ФД); ремонтна фаза (РФ); фаза настроювання й випробувань (ФНВ).

При реалізації запропонованої схеми процесу проведення СР сучасних РЕЗО утворюється часовий резерв за рахунок того, що не всі складові частини РЕЗО підлягають СР, заощаджуються людські й матеріальні ресурси. Таке вдосконалення СР об'єктивно може привести до скорочення обсягу ремонтних робіт у ході його проведення на всіх його етапах.

Кожна з фаз виконує свою задачу незалежно, містить кінцеве число технологічних операцій і вирішує певну задачу. Час , мінімально необхідний для її вирішення в ідеальних умовах (відсутності відмов), відомий.

Відмови у виконанні фази (поломки ремонтного устаткування та інструменту, нестача ЗІП, відсутність фахівців необхідної кваліфікації, порушення технології, помилки експертизи й визначення СЧ-СВ сучасних РЕЗО, дефекти, внесені при проведенні ремонту та тощо), призводять до простоїв при виконанні задачі або до її зриву. При цьому виконання задачі фазою припиняється, і миттєво починається усунення відмови, після чого виконання задачі фазою відновлюється з того місця, на якому було перервано. Такі відмови у виконанні фази будемо називати незнецінюючими.

Для виконання задачі виділено деякий час , що перевищує мінімально необхідний час . Поставлена задача буде виконана, якщо сумарний корисний наробіток фази досягне величини раніше, ніж сумарний час простою фази перевищить величину, де - резервний час відносно мінімально необхідного для виконання задачі в ідеальних умовах.

Виходячи з вищевикладеного, кожна з фаз має свій резерв часу: - резерв часу, що виділений для ФД, - резерв часу, що виділений для РФ, - резерв часу, що виділений для ФНВ. Спрощена формалізована схема процесу проведення СР сучасних РЕЗО у ВРО при такому описі наведена на рис.2.

Припустимий час виконання кожною фазою своєї задачі виражається наступними формулами:

tд = tЗд ? tРд , tр = tЗр ? tРр , tн = tЗн ? tРн ,

де - час, мінімально необхідний для виконання фазою дефектації своєї задачі в ідеальних умовах (відсутність відмов); - час, мінімально необхідний для виконання ремонтною фазою своєї задачі в ідеальних умовах (відсутність відмов); - час, мінімально необхідний для виконання фазою настроювання й випробувань своєї задачі в ідеальних умовах (відсутність відмов).

При розробці математичної моделі виконання кожною фазою своєї задачі окремо і процесу проведення СР у цілому прийняті вихідні передумови й припущення, які полягають у наступному: відмови у виконанні кожної фази незалежні, , і розподілені за експоненціальним законом з параметрами , і відповідно; при відмові у виконанні ФД, РФ або ФНВ починається миттєве відновлення, при цьому , розподілені за експоненціальним законом з параметрами , , і відповідно; після закінчення відновлення фаза миттєво включається в роботу; контроль виконання фазами своїх задач ідеальний; ФД визначає несправність СЧ із заданою глибиною; персонал ВРО високої кваліфікації; ВРО забезпечений сучасною оснасткою та обладнанням; якість матеріалів задовольняє необхідним для проведення СР вимогам; нормативно-технічна документація на СР розроблена та уточнена; імовірність простою ФД через відсутність на вході системи несправних СЧ дорівнює нулю; є база даних, у якій зазначений час, необхідний для виконання кожної з операцій. Загальний час ремонту кожної конкретної СЧ визначається залежно від кількості й тривалості операцій, необхідних для дефектації, ремонту або заміни цієї СЧ, а також настроювання й випробувань із використанням зазначеної бази даних.

В якості показників ефективності процесу проведення СР обрані ймовірність виконання відповідною фазою своєї задачі за припустимий час відповідно та імовірність зриву процесу проведення СР за припустимий час, що визначається наступною формулою:

Qср ( tд , tр , tн ) = 1- Pд (tд ) Pр (tр ) Pн (tн ) . (1)

Виходячи із цього, СР вважається виконаним повністю, якщо СЧ пройде всі фази СР, причому в кожній фазі СЧ повинна перебувати час менший або рівний припустимому часу знаходження СЧ у цій фазі. Інакше виникає зрив процесу проведення СР військовим ремонтним органом за припустимий час.

Розв'язання наступної задачі розд.2 полягає в розробці математичної моделі для знаходження ймовірностей виконання кожною фазою своєї задачі за припустимий час із урахуванням незнецінювання виконаної раніше роботи. Вирішення цієї задачі розглянуто на прикладі фази дефектації.

При цьому фазу дефектації представлено у вигляді одноканальної відновлюваної системи з непоповнюваним резервом часу. В якості показника ефективності вибрана ймовірність виконання фазою дефектації своєї задачі за припустимий час.

При знаходженні обраного показника використаний інтегральний метод, сутність якого полягає в отриманні та розв'язанні системи інтегральних рівнянь, що описують усі можливі стани, в яких може знаходитися процес, що досліджується. Для розв'язання системи рівнянь в залежності від точності бажаних результатів застосовувався метод послідовних наближень або двомірне перетворення Лапласа-Карсона. При цьому для отримання значень обраного показника ефективності виконання фазою СР своєї задачі за припустимий час з точністю 2-5% використовувалося двомірне перетворення Лапласа-Карсона, а для отримання значень з точністю 12-15% використовувався метод послідовних наближень. При цьому обидва методи задовольняють інженерній похибці розрахунків.

В результаті отримано вирази для ймовірності виконання фазою дефектації своєї задачі за припустимий час.

Для ремонтної фази, фази настроювання та випробувань також отримані формули для обраних показників ефективності процесу проведення СР у фазах у явному виді.

Розроблена окрема математична модель при паралельному виконанні ремонтних робіт при відмовах, що не знецінюють виконані раніше роботи, на прикладі РФ та отримана формула для показника ефективності - ймовірності виконання РФ своєї задачі за припустимий час.

ремонт радіоелектронний засіб озброєння

Після одержання для кожної фази аналітичного виразу для розрахунку ймовірності виконання ФД, РФ і ФНВ своїх задач за припустимий час (формули (2) - (5)) з урахуванням незалежності робіт та формули (1) отримана загальна формула для імовірнісного показника ефективності процесу проведення СР у цілому - імовірності зриву процесу проведення середнього ремонту за припустимий час із урахуванням незнецінювання виконаної раніше роботи в його фазах:

Отримані формули дозволяють проводити кількісну оцінку впливу дестабілізуючих факторів, що не знецінюють виконані раніше роботи, резервів часу фази дефектації, ремонтної фази, фази настроювання й випробувань на обрані показники ефективності процесу проведення СР, що дозволить обґрунтувати рекомендації зі скорочення простоїв устаткування й оснащення при виконанні ремонтних робіт у ВРО, виробити й висунути вимоги до перспективних ВРО, які повинні забезпечити проведення СР в умовах військ.

Третій розділ присвячений розробці математичних моделей процесу проведення СР сучасних РЕЗО при відмовах, що знецінюють, розробка яких полягає в вирішенні наступних завдань: формулюванню пропозиції з удосконалення процесу проведення середнього ремонту при знецінюванні виконаної раніше роботи; розробці формалізованої схеми процесу проведення СР; розробці математичної моделі процесу виконання кожною фазою СР своєї задачі при відмовах, що знецінюють; розробці математичної моделі процесу виконання фазою СР своєї задачі при частковому знецінюванні виконаної раніше роботи та оптимізація числа етапів виконання фази СР; отриманні аналітичної залежності для імовірнісного показника ефективності процесу проведення СР.

Одним з основних недоліків існуючих процесів проведення СР сучасних РЕЗО є сильний негативний вплив на процес проведення СР дестабілізуючих факторів, які спричиняють знецінювання виконаних раніше робіт і їх повтор, що призводить до втрат часу та матеріальних витрат, а в остаточному підсумку - до зриву виконання СР за припустимий час. Зниження негативного впливу таких дестабілізуючих факторів пропонується шляхом удосконалення процесу проведення СР сучасних РЕЗО за рахунок раціональної організації проведення комплексу операцій, спрямованих на підвищення якості виконання СР таких РЕЗО, і контролю за впливом дестабілізуючих факторів.

Формалізована схема запропонованого процесу проведення СР сучасних РЕЗО у ВРО буде мати вигляд, представлений на рис.3.

Процес проведення СР сучасних і перспективних РЕЗО у ВРО, як і в розд.2, представлений у вигляді виконання трьох послідовних фаз: фази дефектації, ремонтної фази, фази настроювання й випробувань з послідовним або паралельним проходженням сучасними РЕЗО та їх СЧ всіх технологічних операцій СР (рис.4). Кожна з фаз функціонує незалежно, містить кінцеве число технологічних операцій і вирішує певну задачу, причому час , мінімально необхідний для її виконання в ідеальних умовах (відсутності відмов), відомий. У процесі виконання задачі можуть виникати відмови у виконанні фази, що приводять до простоїв при виконанні задачі або до її зриву. Якщо виникає простій, то виконання задачі фазою припиняється і миттєво починається усунення причин затримки, після чого виконання задачі повторюється спочатку.

Обсяг робіт, який потрібно повторити, залежить від характеру наслідків дестабілізуючих факторів - часткове, або повне знецінення), в залежності від яких розроблені відповідні математичні моделі.

У розроблених моделях розглянуто два способи виконання фази СР при впливі таких дестабілізуючих факторів: одноетапне та багатоетапне виконання, обґрунтована оптимальна кількість етапів виконання фази СР, а також число необхідних технічних контролів у ході проведення СР.

Побудова математичних моделей та знаходження обраних показників ефективності процесу виконання кожною фазою СР своєї задачі при умові повного або часткового знецінювання розглянуто на прикладі ФНВ. В результаті вирішення цієї задачі знайдений показник ефективності - ймовірність виконання ФНВ своєї задачі за припустимий час,

Використовуючи отримані залежності для ймовірностей виконання фазою СР своєї задачі за припустимий час в умовах знецінювання виконаної роботи та запропонованих формалізованих схем процесу проведення СР, одержані залежності для шуканої ймовірності зриву виконання СР у цілому з урахуванням знецінювання виконаної роботи в його фазах у найбільш типових випадках процесу проведення СР сучасних РЕЗО у ВРО.

В якості приклада приведемо випадок, коли ФД і РФ представлені одноканальними відновлюваними системами з відмовами, що не знецінюють, ФНВ - одноканальною відновлюваною системою з відмовами, що частково знецінюють, одного типу та одноетапним виконанням робіт. Формалізована схема запропонованого процесу проведення середнього ремонту наведена на рис.3.

Усі розроблені математичні моделі отримані у вигляді аналітичних виразів, що встановлюють залежність обраного показника ефективності процесу виконання кожною фазою своєї задачі від сукупності параметрів досліджуваних фаз. Розрахункові співвідношення враховують різні випадки виникнення відмов, які знецінюють і не знецінюють виконану корисну роботу у фазах СР, що дозволяє обґрунтувати рекомендації з удосконалення процесу проведення СР сучасних і перспективних РЕЗО.

Четвертий розділ присвячений дослідженню розроблених моделей, розробці рекомендацій з удосконалення процесу проведення СР сучасних РЕЗО і їх СЧ, а також вибору та обґрунтуванню структури СР при його проведенні на таких РЕЗО в існуючих і перспективних ВРО, оцінці виграшу від реалізації запропонованих результатів.

Дослідження процесу проведення СР без знецінювання показало, що характерною рисою цього випадку є відносно монотонна зміна ймовірності зриву процесу проведення СР практично на всій області зміни значень часу виконання задачі фазою СР, і її швидка зміна на досить короткому проміжку, правою границею якого є припустимий час фази. Таким чином, удосконалюючи саме цю "критичну” ділянку можливо (це розглянуто на прикладах) досягти значного зменшення ймовірності зриву процесу проведення СР (до 10-25 раз). Це максимальні оцінки зміни , однак у реальних умовах може скластися ситуація, при якій час виконання фазами своїх задач скоротиться. Але навіть у такому випадку можна за рахунок незначного скорочення часу виконання задачі у фазах СР одержати досить велике зменшення ймовірності зриву процесу проведення СР сучасних РЕЗО. Так, наприклад, скорочення часу задачі в РФ на 8-10 годин навіть без удосконалення ФД дозволяє зменшення ймовірності зриву на 10%.15%, а скорочення часу задачі у ФД на 2-4 години навіть без удосконалення РФ дозволяє зменшити ймовірність зриву на 10%.13%.

Запропоновані рекомендації дозволяють вирішувати задачу вибору та обґрунтування таких параметрів фази та СР у ВРО в цілому, які можуть забезпечити необхідне значення імовірнісного та вартісного показника ефективності в умовах впливу тих чи інших дестабілізуючих факторів.

Аналіз виграшу від запропонованого удосконалення проводився за імовірнісним та вартісним показниками ефективності процесів проведення СР. В якості імовірнісного показника, за яким проводилося порівняння, вибрані ймовірність виконання фазою СР своєї задачі за припустимий час та ймовірність зриву процесу проведення СР в цілому. Основним параметром, який істотно впливає на обрані показники ефективності СР, є резерв часу, який може утворюватися після реалізації запропонованих формалізованих схем. У дисертації отримані вирази для розрахунку виграшів по ймовірності зриву процесу проведення СР та ймовірності виконання фазою СР своєї задачі з урахуванням дестабілізуючих факторів в ході СР. Аналіз показав, що вже при незначному скороченні часу виконання фазами СР своєї задачі виграш по складає 20%.25%, а по складає 5%.7%.

В якості вартісного показника оцінки ефективності від реалізації запропонованих процесів проведення СР розглянуті собівартість виконання подовження призначених термінів служби та коефіцієнт економічності подовження призначених термінів служби. В результаті порівняння процесів проведення СР в ВРО, що регламентує існуюча нормативно-технічна база з процесами проведення СР із запропонованими удосконаленнями, зроблено висновок, що собівартість СР при реалізації запропонованих пропозицій у військах зменшиться на 5%. 20%, а коефіцієнт економічності виконання подовження призначених термінів служби зменшиться на 5%.25%.

Аналіз адекватності розроблених моделей проводився шляхом порівняння імовірнісних показників ефективності СР, що розраховані аналітично, і показників, отриманих в результаті машинного моделювання. Розбіжності результатів не перевищують 5%.7%.

Також в розділі розв'язана окрема задача, що полягає в знаходженні оптимального часу, який повинен затрачуватися на виконання фазою СР своєї задачі в ідеальних умовах, при якому забезпечується максимальне значення коефіцієнту використання фази при заданих її параметрах.

Таким чином, отримані наукові результати дозволяють більш раціонально витрачати матеріальні та часові ресурси на проведення СР сучасних РЕЗО в умовах військ та підвищити ефективність цього процесу.

Висновки