Основні заходи щодо попередження техногенних надзвичайних ситуацій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Контрольная работа

по курсу "Цивільний захист"

Зміст

1. Аварії з викидом сильнодіючих отруйних речовин. Захист населення при хімічному ураженні

2. Індівідуальне розрахункове завдання. Визначення меж зон руйнувань при вибуху бензину і пропану

1. Аварії з викидом сильнодіючих отруйних речовин. Захист населення при хімічному ураженні

аварія населення захист хімічний

Підприємства хімічної та інших споріднених галузей промисловості спеціалізуються на випуску матеріалів, для одержання яких необхідні небезпечні для здоров'я і життя людини речовини. Наприклад, вихідною сировиною для одержання поролону, пенопластів є фосген. Оргскло, штучне хутро, синтетичні каучуки виробляють із синильної кислоти. Обидві ці сполуки є бойовими отруйними речовинами (ОР).

Сірководень -- сильний відновлювач. Його застосовують у виробництві сульфатної кислоти, сірки, сульфідів, сіркоорганічних сполук, для приготування лікувальних сірчановодневих ванн. Зберігається й перевозиться він у залізничних цистернах і балонах під тиском у скрапленому стані. При виході в атмосферу перетворюється на газ.

Амоніак використовують при одержанні нітратної кислоти, соди, сечовини, добрив. Рідкий амоніак широко застосовується як робоча речовина у холодильних машинах. Перевозиться у скрапленому стані під тиском.

Щорічне споживання хлору у світі досягає 40 млн тонн. Використовується він у виробництві кількох хімічних сполук. У більшості випадків використовується як дезінфікуючий засіб, для відбілювання тканин та паперової маси, знезараження питної води та в інших галузях промисловості. Зберігають і перевозять його у сталевих балонах і залізничних цистернах під тиском. Застосовувався як отруйна речовина задушливої дії (під час Першої світової війни). Уражає легені, подразнює слизові та шкіру.

Через велику реакційну здатність фосген широко використовується при органічних синтезах. Також його застосовують як ОР.

Синильну кислоту використовують для одержання речовин, необхідних при виробництві пластмас, а також як фумігант -- засіб боротьби із сільськогосподарськими шкідниками, для обробки закритих приміщень і транспортних засобів. Територія, заражена отруйними речовинами у небезпечних для життя людини межах, називається зоною зараження ОР. При вітрі 1 м/с за одну годину хмара від місця аварії віддалиться на 5--7 км, при 2 м/с -- на 10--14 км, а при 3 м/с -- на 16--21 км. Збільшення швидкості вітру спричиняє більш швидке розповсюдження отруйних речовин. Відмінною особливістю хімічних заражень є те, що при високих концентраціях ураження людей може статися за дуже короткий час.

При одержанні попередження про загрозу хімічного зараження рекомендується негайно вжити заходів щодо рятування.

Заходи щодо рятування при загрозі хімічного зараження

1) Удягніть підручні засоби індивідуального захисту органів дихання (прикрийте рот і ніс хусткою або пов'язкою, які попередньо необхідно змочити водою) і залиште район, де припускається зараження;

2) якщо залишити район не вдалося, залишайтеся вдома (у школі і т. п.). При цьому вдягніть найпростіші засоби захисту органів дихання і загерметизуйте приміщення: щільно зачиніть вікна, двері, димохід, вентиляційні люки; вхідні двері завісьте цупкими тканинами (шторами, ковдрами, пледами), зашпаруйте у вікнах щілини за допомогою різних плівок, лейкопластирю, звичайного паперу тощо. Слухайте подальші повідомлення місцевих органів цивільної оборони;

3) якщо неможливе подальше перебування у приміщенні, залиште його, вийдіть із зони зараження, рухаючись перпендикулярно до вітру. При рухові по зараженій місцевості уникайте проходження через тунелі та заглиблення; рухатися необхідно швидко, але не бігти, щоб не підняти пил; використовуйте підручні засоби захисту органів дихання та шкіри. Якщо сигнал застав вас на вулиці, рухайтеся перпендикулярно до вітру, користуючись вказівками постів міліції;

4) якщо це можливо, надайте допомогу потерпілим. Перш за все необхідно захистити органи дихання від подальшого впливу токсичних речовин. Надягніть на потерпілого протигаз або ватно-марлеву пов'язку, попередньо змочивши її: при отруєнні хлором -- водою або 2%-м розчином питної соди, а при отруєнні аміаком -- 5%-м розчином лимонної кислоти, і винесіть (виведіть) його із зони зараження. Потерпілого потрібно доставити в медичний заклад. В усіх випадках ураження токсичними речовинами потерпілих після надання їм першої медичної допомоги доставляють у медичні заклади.

За токсичною дією на організм людини СДОР класифікуються на:

· задушливі (хлор, фосген);

· загальноотруйні (оксид вуглецю, синильна кислота);

· задушливо загальноотруйні (оксиди азоту, сірчистий ангідрид);

· нейротропні (сірководень);

· задушливо-нейротропні (аміак);

· порушуючи обмін речовин (діоксан);

· бойові отруйні речовини: нервово-паралітичні (зарин), шкірнонаривні (іприт), подразнюючі (Сі-ес), психохімічні.

Для зменшення негативних наслідків від аварії на хімічно небезпечних об'єктах необхідно провести прогнозування та оцінку впливу сильнодіючих отруйних речовин на довкілля та людей.

Оцінка хімічного стану в першу чергу включає: встановлення кордонів розповсюдження хімічної хмари, розміру і площі зони ураження, визначення часу підходу зараженого повітря до об'єкта та часу дії, ураження сильнодіючими отруйними речовинами.

Масштаби зараження сильнодіючими отруйними речовинами, в залежності від фізичних властивостей і агрегатного стану, мають бути розраховані по первинній та вторинній хмарах. Первинна хмара - це хмара сильнодіючих отруйних речовин, що утворена в результаті миттєвого (1-3 хв) переходу в атмосферу частини ємності, в якій знаходиться сильнодіюча отруйна речовина при її руйнуванні. Вторинна хмара - це хмара сильнодіючих отруйних речовин, що утворюється в результаті випаровування розлитої речовини з підстилаючої поверхні.

Залежно від кількості сильнодіючих отруйних речовин, їх фізичних, токсичних властивостей, швидкості вітру, рельєфу місцевості,

температури повітря може утворюватись зона зараження на значній території.

Зоною хімічного зараження називається територія, що включає місце безпосереднього розливу (викиду) сильнодіючих отруйних речовин і територія, над якою розповсюдилися пари отруйних речовин в уражаючих концентраціях. Вона характеризується параметрами глибини, ширини, площі.

За результатами оцінки хімічної обстановки робляться висновки і намічаються необхідні заходи по організації оповіщення робітників, службовців, населення прилеглих районів, розробляються заходи в організації евакуації людей, надання медичної допомоги, проведення дегазації, санітарної обробки.

У випадку передавання сигналу чи мовної інформації «хімічна небезпека» про хімічну аварію населення і персонал об'єкту повинні:

· використовувати засоби індивідуального захисту і сховище в режимі повної ізоляції;

· застосувати антидоти і засоби обробки шкіри;

· зачинити вікна і двері, взяти найнеобхідніше і виходити із зони можливого зараження в напрямі перпендикулярному вітру, використовувати ватно-марлеві пов'язки. В разі неможливості виходу залишитись вдома або перебувати в іншому приміщенні, загерметизувавши його - після виходу із зони зараження зняти одяг і провести санітарну обробку гарячою водою з миючими засобами.

- Евакуація людей із зони зараження, що виникла при аварії;

- Застосування антидотів та засобів обробки шкірних покривів;

- Дотримання режимів поведінки (захисту) на зараженій території;

- Санітарна обробка людей, дегазація одягу, території, споруд, транспорту, техніки та майна. Населення, яке проживає поблизу хімічно небезпечних об'єктів, повинно знати властивості, відмінні ознаки і потенційну небезпеку СДОР, використовуваних на даному об'єкті, способи індивідуального захисту від ураження СДОР, вміти діяти при виникненні аварії, надавати першу медичну допомогу ураженим. Населення, яке проживає поблизу хімічно небезпечних об'єктів, при аваріях з викидом СДОР, почувши інформацію, передану по радіо, телебаченню, через рухливі гучномовні засоби або іншими способами, має надіти засоби захисту органів дихання, закрити вікна і кватирки, вимкнути електронагрівні та побутові прилади, газ , погасити вогонь у печах, одягти дітей, взяти при необхідності теплий одяг і харчування (триденний запас непортящихся продуктів), попередити сусідів, швидко, але без паніки, вийти з житлового масиву у вказаному напрямку або в бік, перпендикулярну напрямку вітру, бажано на піднесений добре провітрюваний ділянка місцевості, на відстань не менше 1,5 км від місця проживання, де перебуватиме до отримання подальших розпоряджень.

У разі відсутності протигаза необхідно негайно вийти із зони зараження. При цьому для захисту органів дихання можна використовувати ватно-марлеві пов'язки, підручні вироби з тканини, змочені водою. Якщо немає можливості вийти із зони зараження, потрібно негайно сховатися в приміщенні і загерметизувати його. Слід пам'ятати, що СДОР важче за повітря будуть проникати в підвальні приміщення та нижні поверхи будівель, в низини і яри, а СДОР легший за повітря, навпаки, будуть заповнювати вищі поверхи будинків.

При русі на зараженій місцевості необхідно суворо дотримуватися таких правил: - Рухати швидко, але не бігти і не піднімати пилу;

- Не притулятися до будинків і не торкатися навколишніх предметів;

- Не наступати на зустрічаються на шляху краплі рідини або порошкоподібні розсипи невідомих речовин; - Не знімати засоби індивідуального захисту до розпорядження; - При виявленні крапель СДОР на шкірі, одязі, взутті, засобах індивідуального захисту видалити їх тампоном з паперу, ганчір'я або носовою хусткою, по можливості заражене місце промити водою; - Надавати допомогу постраждалим дітям, людям похилого віку, не здатним рухатися самостійно.

Вийшовши із зони зараження, верхній одяг знімають і залишають її на вулиці, приймають душ з милом, ретельно промивають очі і прополіскують рот.

При підозрі на ураження сильнодіючими отруйними речовинами необхідно виключити будь-які фізичні навантаження, прийняти рясне тепле пиття (чай, молоко) і звернутися до медичного працівника для визначення ступеня ураження та проведення профілактичних і лікувальних заходів.

Про усунення небезпеки хімічного ураження і про порядок подальших дій населення сповіщається спеціально уповноваженими органами або міліцією.

Треба пам'ятати, що при поверненні населення в місця постійного проживання вхід у житлові приміщення та виробничі будівлі, підвали та інші приміщення дозволяється тільки після контрольної перевірки на утримання СДОР в повітрі приміщень.

Основні заходи щодо попередження техногенних надзвичайних ситуацій

Для попередження НС техногенного характеру проводиться комплекс заходів організаційного, технічного, правового характеру, спрямованих на недопущення аварій і катастроф, перш за все на потенційно небезпечних об'єктах і на транспорті. У 1973 році Міжнародною організацією праці прийнята Конвенція по запобіганню промислових катастроф. Цією Конвенцією керується і Республіка Білорусь.

Основні заходи щодо попередження аварій і катастроф на потенційно небезпечних об'єктах господарювання: - Розміщення потенційно небезпечних об'єктів на безпечну відстань від житлової забудови та інших об'єктів;

- Розробка, виробництво і застосування надійних потенційно небезпечних промислових установок; - Впровадження автоматичних і автоматизованих систем контролю безпеки виробництва; - Підвищення надійності самих систем контролю; - Своєчасна заміна застарілого обладнання; - Своєчасна профілактика і технічне обслуговування техніки та обладнання; -Дотримання обслуговуючим персоналом правил експлуатації обладнання;

- Вдосконалення протипожежного захисту та контроль системи пожежної безпеки;

- Зниження небезпечних речовин на об'єктах до необхідної кількості;

- Дотримання правил безпеки при транспортуванні небезпечних речовин;

- Використання результатів прогнозування надзвичайних ситуацій для вдосконалення систем безпеки. Для попередження пожеж проводять профілактичні організаційні, технічні, режимні та експлуатаційні заходи.

До організаційних відносяться: правильна експлуатація машин і транспорту, правильне утримання будівель, територій, своєчасний інструктаж людей з пожежної безпеки, організація добровільних пожежних дружин, видання наказів щодо забезпечення пожежної безпеки До технічних заходів належать: дотримання норм і правил при проектуванні будинків, споруд, пристрої електропроводки, опалювання, вентиляції, освітлення, правильне розміщення обладнання. До режимним заходів належать: заборона куріння у невстановлених місцях, заборона виробництва вогневих та зварювальних робіт в пожежонебезпечних місцях. До експлуатаційних заходів належать: своєчасна підготовка ремонту та випробування обладнання, профілактичні огляди.

2. Індивідуальні розрахункові завдання

Визначення меж зон руйнувань при вибуху бензину і пропану

Оцінювання стійкості роботи об'єкта народного господарювання (ОНГ) у НС може бути виконане за допомогою моделювання ураження (характер руйнувань, пожежі, ураження робітників та службовців об'єкта) у разі впливу вражаючих факторів за допомогою використання розрахункових даних.

ОНГ складається із будинків, споруд, агрегатів, комунікацій та інших елементів, які у сукупності являють собою інженерно-технічний комплекс. Елементи об'єкта не є однаковими за міцністю, тому їх опірність впливу вражаючих факторів різна: одні руйнуються сильніше, інші - менше, або зовсім залишаються незруйнованими. Тому стійкість об'єкта у цілому визначається стійкістю кожного елемента окремо. Аналіз уразливості об'єкта передбачає обов'язкове оцінювання ролі та значення кожного елемента, від якого в тій чи іншій мірі залежить функціонування підприємства в умовах НС.

Захист від ударної хвилі, як правило, приймається визначеним. Ударна хвиля уражає людей, руйнує або ушкоджує споруди, будівлі, обладнання,техніку та майно. Визначають чотири зони руйнування. Ступінь руйнування будинку, споруди чи обладнання у разі впливу ударної хвилі, головним чином, визначається максимальним надлишковим тиском у фронті ударної хвилі, кПа.

Характеристика ступенів руйнувань споруд

Рис. 3.1.1 Зони руйнувань споруд під дією ударної хвилі

Зона повних руйнувань. Характеризується максимальним надлишковим тиском у фронті ударної хвилі більше, ніж 50 кПа і руйнуванням або сильною деформацією всіх несучих конструкцій і елементів споруди, утворенням суцільних завалів. Повністю руйнуються житлові та виробничі споруди, протирадіаційні укриття (ПРУ), герметичні сховища поблизу центру вибуху.

Обладнання, засоби механізації і техніка відновленню не підлягають. На комунально-енергетичних мережах (КЕМ) та технологічних трубопроводах - пошкодження кабелів, руйнування значних ділянок трубопроводів.

Зона сильних руйнувань має надлишковий тиск у межах від 30 до 50кПа. В будівлях та спорудах значна деформація несучих конструкцій, зруйнована більша частина перекриттів та стін. Відновлення можливо, але недоцільно, тому що зведеться до нової відбудови. Обладнання та механізми в більшості зруйновані. Окремі деталі та вузли обладнання можливо використовувати як запасні частини. На КЕМ та трубопроводах деформація та розриви є тільки на окремих ділянках підземних мереж.

Зона середніх руйнувань характеризується надлишковим тиском від 20 до 30кПа. В будівлях та спорудах зруйновані другорядні конструкції (легкі стіни, перегородки, дахи, вікна, двері). Можливі тріщини в зовнішніх стінах. Деформація окремих вузлів обладнання та техніки. На КЕМ деформовані окремі опори повітряних ліній електропередачі, пошкоджені технологічні трубопроводи. Для відновлення об'єкта чи його елемента необхідний капітальний ремонт.

Зона слабких руйнувань має максимальний надлишковий тиск у межах від 10 до 20кПа. В будівлях та спорудах руйнується частина внутрішніх перегородок, двері, вікна. Обладнання має незначну деформацію другорядних елементів. На КЕМ незначні руйнування. Для відновлення об'єкта (елемента) необхідний незначний ремонт.

Згідно з цими даними визначають ступінь руйнувань різних об'єктів, а також межі стійкості кожного їх елемента - надлишковий тиск, при якому елемент отримає таку ступінь руйнувань, коли можливе відновлення зруйнованого елемента силами об'єкта і відновлення виробництва запланованої продукції в найбільш короткі строки. Це може бути у разі, коли елемент отримає середню ступінь руйнувань.

Завдання 3.1.1. Визначити межі зон руйнувань, які утворюються внаслідок вибуху парів бензину. Ємність з бензином V _ємн., заповнена на а %. Вміст бензину у паровій фазі b%. Відстань до об'єкту r,м (табл. 3.1.1). Визначити надлишковий тиск у зоні розташування об'єкта. Надати висновки стосовно зони руйнувань, в яку потрапляє об'єкт та стійкості цеху до впливу ударної хвилі, запропонувати заходи щодо ліквідації наслідків.

Таблиця 3.1.1 Вихідні дані до завдання

Максимальний надлишковий тиск у фронті ударної хвилі визначають за допомогою діаграми. Для цього необхідно визначити масу бензину, який знаходиться у пароподібному стані.

Розв'язання

1. Визначимо об'єм, який займає бензин у пароподібному стані, м³, у резервуарі:

;(3.1.1)

, (3.1.2)

П V_пар.= 630 м³- об'єм парів бензина в ємності, м³ 19 м^{3 бензин в пару в= 2,5%}

Є V_ємн. об'єм ємності, м^{3 =} 1400 м³

Б V_бенз. об'єм бензина в ємності, м³ = 770 м³ а%= 55%

2. Розрахуємо масу бензину (т), який знаходиться в пароподібному стані:

=630*0,74=466,2т.

Р= 0,74 ²/см³= 0,74Т/ м³ При 20 градусах

Де с - щільність бензину, т/м³. 100

3. Врахуємо долю бензину в паровій фазі.

= 630*0,74*.

Зона слабых разрушений

4. За допомогою рис.3.1.2 визначимо максимально можливий надлишковий тиск у районі об'єкта на перехресті ординат - відстань , r,м -350м і маса бензину ,т - 11,655т

Зона слабых разрушений

Рисунок 2.1.2.- Залежність надлишкового тиску від маси зрідженого вуглеводневого газу та відстані до об'єкта при вибуху газоповітряної суміші

Висновки. При руйнуванні ємності з бензином надлишковий тиск на заданій відстані в районі цеху складає P_макс., кПа. (Згідно з характеристикою ступенів руйнувань споруд побудувати діаграму впливу ударної хвилі на споруди (див. рис.3.1.1), де вказати зону, в яку потрапляє об'єкт. Запропонувати заходи щодо забезпечення захисту населення та устаткування при вибухах.

Завдання 3.1.2. Визначити надлишковий тиск, очікуваний в районі механічного цеху при вибуху ємності, в якій знаходиться Q т скрапленого пропану. Відстань від ємності до цеху - r, м (табл. 3.1.2). Надати висновки стосовно зони руйнувань, в яку потрапляє об'єкт, та стійкості цеху до впливу ударної хвилі, запропонувати заходи щодо ліквідації наслідків.

Таблиця 3.1.2 - Вихідні дані до завдання

Розв'язання

1. Визначимо радіус ,м, зони детонаційної хвилі,

= 17,5*1,709976=29,9246

де Q -маса скрапленого газу, т.

2. Розрахуємо радіус зони дії продуктів вибуху,м,

r₂ = 1,7 r₁ = 50,8718

3. Визначимо відносну величину,

=0,24* = 0,80202

де r₃ - відстань від місця вибуху до об'єкта (його елементів), м.

4. Розрахуємо максимально можливий надлишковий тиск, кПа в районі об'єкта (його елементів), м

при

= = 76,5928 кПа

,.

Более 50кПа полное разрушение

Літератури

1. Кодекс Цивільного захисту України, ВРУ №5403-VI.- К.,2012.

2. Кулаков М. А. Цивільна оборона : навч. посіб. / М. А. Кулаков, Т. В. Кукленко, В. О. Ляпун, В. О. Мягкий. - Х. : Факт, 2008. - 312 с.

3. Стеблюк М. І. Цивільна оборона : підруч. -3-тє вид., перероб. і доп. / М. І. Стеблюк. - К.: Знання, 2004. - 490 с.

4. Депутат О. П. Цивільна оборона / О. П. Депутат, І. В. Коваленко, І. С. Мужик.- Львів: Афіша, 2000. - 336 с.

5. Практикум із курсу «Цивільна оборона» /М. А. Кулаков, В. О. Ля-пун, Н. П. Мандрика та ін.; за ред. проф. В. В. Березуцького - Х.: Факт, 2007. - 120 с.

6. Демиденко Г. П. и др. Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения : справ. /под ред. Г. П. Демиденко. - 2-е изд., перераб. и доп. - К.: Вища шк., 1989. - 287 с.

Размещено на Allbest.ru