Аналіз проблемних аспектів інженерного забезпечення оперативно-службової діяльності прикордонного загону при підготовці до відбиття збройного вторгнення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національної академії Державної прикордонної служби України

імені Б. Хмельницького

Аналіз проблемних аспектів інженерного забезпечення оперативно- службової діяльності прикордонного загону при підготовці до відбиття збройного вторгнення

Олег Харун старший викладач кафедри інженерного забезпечення та технічних засобів охорони кордону

Віктор Кульчицький кандидат технічних наук, доцент кафедри інженерного забезпечення та технічних засобів охорони кордону

Олег Чиж старший викладач кафедри транспортних засобів та спеціальної техніки Геннадій Ковальов викладач кафедри тактики підрозділів бойового (оперативного) забезпечення факультету підготовки спеціалістів бойового (оперативного) забезпечення

м. Хмельницький

АНОТАЦІЯ

Досвід проведення операції об'єднаних сил та антитерористичної операції, особливо на її початковому етапі показав, що структура та організація інженерного забезпечення не дають в повній мірі виконувати обов'язки покладені Законом України «Про Державну прикордонну службу України».

Тактика ведення гібридної війни, що застосовується країною-агресором показує, що органи та підрозділи ДПСУ в умовах загострення обстановки повинні бути в готовності до ведення пошуку та знищення ДРГ в умовах прикриття їх дій авіацією та артилерією; охорони та захисту державного кордону в умовах застосування мінно-вибухових загороджень; ведення оборонних боїв; діяти в умовах оточення.

Враховуючи зазначене підрозділи ДПСУ повинні бути завжди готові до оборони та дій в умовах повного оточення, що є можливим при всебічному та якісному інженерному обладнанні опорних пунктів прикордонних підрозділів, які за відсутності у них важкого озброєння зможуть протистояти 3-х кратній перевазі противника. Крім того, щоб протистояти броньованій техніці необхідно створювати систему інженерних загороджень, а якісне виконання вимог щодо маскування та підготовки шляхів відходу дає можливість відвести підрозділ у визначений район без втрат.

Отже, підсумовуючи розглянуте, відзначимо, що підрозділи органу охорони державного кордону повинні бути в готовності до повної автономії в умовах застосування тактики гібридної війни. Засобами інженерного озброєння підрозділи охорони кордону повинні бути забезпеченні виходячи з тактичного задуму, фізико-географічних умов та інфраструктури ділянки відповідальності кожного підрозділу. Рівень теоретичних знань та практичних навиків з інженерного забезпечення особового складу підрозділів повинен надавати можливість якісно та ефективно використовувати в охороні, захисті та обороні державного кордону засоби інженерного озброєння.

В подальших дослідженнях необхідно обґрунтувати вимоги до якісно нових способів фортифікаційного обладнання районів, опорних пунктів, рубежів та позицій органів та підрозділів охорони державного кордону, інженерного обладнання пунктів постійної дислокації, інженерних загороджень на НЗОЗ, ефективного застосування ТЗОК при підготовці та відбитті збройного вторгнення.

Ключові слова: аналіз інженерного забезпечення; різке загострення військово-політичної обстановки; методичні рекомендації.

Oleg Kharun, Victor Kulchitsky, Oleg Chyzh, Gennady Kovalev. Analiz of problematic aspects of egineering support of operational and service activity of the state border guard in preparation for repelling an armed invasion

Experience of carrying out joint forces operation and the anti-terrorist operation, especially at its initial stage, showed that structure and organization of engineering support do not allow to fully comply with obligations imposed by the Law of Ukraine “On the State Border Guard Service of Ukraine”.

The tactics of hybrid warfare used by the aggressor country indicate that the bodies and units of SBGS in conditions of aggravation of situation should be prepared to conduct searches and destruction of DRG in conditions of covering their actions with aviation and artillery; security and protection of the state border in conditions of mine explosive barriers use; conduct of the defensive battles; action 8n condition of encirclement.

Taking into account the above, units of SBGS must always be ready for defense and action in condition of complete encirclement, which is possible with comprehensive and high-quality engineering equipment of the strongholds of the border units, which, in the absence of heavy weapons, will be able to withstand a 3-fold advantage of the enemy. In addition, in order to withstand armored techniques, it is necessary to create a system of engineering barriers, and the qualitative fulfillment of requirements for masking and preparation of escape routes allows to take the unit into a certain area without losses.

Summing considered, we note that the units of the body of state border guard should be ready for full autonomy in the use of tactics of hybrid warfare. By means of engineering armament, the units of border guard should be provided on the basis of tactical plan, physico-geographical conditions and infrastructure of area of responsibility of each unit. Level of theoretical knowledge and practical skills in engineering support of the personnel of the units should enable qualitative and efficient use of engineering armament in security, protection and defense of the state border.

In further research, it is necessary to substantiate the requirements for qualitatively new methods of fortification equipment of districts, strongholds, frontiers and positions of organs and units of state border guard, engineering equipment of permanent dislocation points, engineering barriers at DFME, effective use of TMBG during preparation and repelling armed invasion.

Key words: analysis of engineering support; sharp aggravation of militarypolitical situation; methodical recommendations.

ВСТУП

Основним інструментом гібридної війни є створення державою- агресором в державі, обраній для агресії, внутрішніх протиріч та конфліктів з подальшим 'їх використанням для досягнення політичних цілей агресії, які як правило досягаються збройним вторгненням [1]. У 2009 р. автор монографії «Стратегічні наслідки гібридних воєн: теорія перемоги» генерал-лейтенант військово-повітряних сил США Д. Ла- сіка виокремив характерні особливості «гібридних воєн» Він стверджує, що, по-перше, основою ведення «гібридних воєн» є 'їхня інформаційно-психологічна складова, а об'єктом впливу ініціатора «гібридної війни» стає насамперед суспільна свідомість, а не збройні сили чи інфраструктура. По-друге, «гібридні загрози» мають нечітку форму, їх важко виокремити з навколишнього оточення, що робить фізичну (силову) складову діяльності ініціатора складною для виявлення, ідентифікації та протидії. Гнучкість тактики «гібридної війни» посилюється активним використанням умов місцевості, зокрема міської, що є додатковим фактором збільшення руйнівних наслідків конфлікту. Крім того, ще однією особливістю «гібридних воєн» можна назвати використання повного спектра засобів впливу як інформаційно-психологічного, так і військового[2].

Девід Кілкален, автор книги «Випадкова герілья», стверджує, що гібридна війна - це найкраще визначення сучасних конфліктів, і підкреслює, що вона передбачає комбінацію партизанської та громадянської воєн, а також заколоту і тероризму [3].

У Генеральному штабі Збройних Сил України з 14 по 16 червня 2016 року проходила науково-практична конференція «Уроки гібридної війни: воєнні аспекти». У роботі конференції брало участь вище керівництво держави, Збройних Сил України, силових та правоохоронних відомств, а також експерти з державних структур та громад 213 ських організацій. «На випадок повномасштабного вторгнення має бути відшліфований план загальної мобілізації і функціонування країни в умовах воєнного стану. Те, що ми зараз не оголошуємо загальної мобілізації, лише викликано тим, що кампанія побудови контрактної армії ефективна», - сказав президент, який також брав участь у роботі конференції. За його словами, слід підготувати інфраструктуру і відповідну матеріально-технічну базу для того, щоб мати можливість у разі потреби оперативно розгорнути партизанський рух й оптимі- зувати роботу підприємств оборонно-промислового комплексу держави, створення нових потужностей і виробництв, випуск новітніх озброєнь [4].

Постановка проблеми. Досвід проведення операції об'єднаних сил та антитерористичної операції, особливо на її початковому етапі показав, що структура та організація інженерного забезпечення не дають в повній мірі виконувати обов'язки покладені Законом України «Про Державну прикордонну службу України», статтею 19 Закону на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладаються: припинення будь-яких спроб незаконної зміни проходження лінії державного кордону України; припинення у взаємодії з відповідними правоохоронними органами збройних конфліктів та інших провокацій на державному кордоні України; участь у взаємодії із Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями у відбитті збройного вторгнення або нападу на територію України збройних сил іншої держави або групи держав[5].

Тактика ведення гібридної війни, що застосовується країною-агре- сором показує, що органи та підрозділи ДПСУ в умовах загострення обстановки повинні бути в готовності до: ведення пошуку та знищення ДРГ в умовах прикриття 'їх дій авіацією та артилерією (відділ прикордонної служби «Красна Талівка» серпень 2014 року); охорони та захисту державного кордону в умовах застосування мінно-вибухових загороджень (МВЗ) (більше 10 випадків підриву на МВЗ в період з червня 2014 року); ведення оборонних боїв (Луганський прикз, ВПС «Станично-Луганське» та «Дьякове», пункти пропуску «Червоний Партизан», «Довжанський», «Успенка», «Маринівка» у травні-серпні 2014); діяти в умовах оточення (Ізваринський котел, тактичне угруповання «Кордон», ВПС «Дьяково», «Дмитрівка», тощо);

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Різні підходи до побудови охорони державного кордону у своїх працях розглядали: А. До- бровольський, А. Мисик, Д. Хруст та ін. Але моделі формування та оцінювання заходів з охорони державного кордону та його інженерно- технічного облаштування розглядалися, виходячи лише із загроз невоєнного характеру [6-8]. Тепер воєнні події на південному сході України наглядно продемонстрували необхідність перегляду підходів до інженерного забезпечення охорони та оборони державного кордону.

мета статті полягає в проведенні аналізу інженерного забезпечення охорони кордону підрозділами прикордонного відомства в умовах загострення обстановки та ведення бойових дій.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

У середньостроковій перспективі досить імовірною є подальша збройна агресія Росії проти України, у результаті якої можуть виникнути повномасштабні військові дії. Вітчизняні та іноземні політики, військові керівники, зокрема НАТО, наукові установи і експерти прогнозують широкий спектр можливих сценаріїв такої війни. Найбільш масштабний та небезпечний з них пов'язаний із агресією і вторгненням російських військ, не виключено під виглядом псевдо-миротвор- чих сил, до Харківської, Луганської, Запорізької, Дніпропетровської, Херсонської, Миколаївської та Одеської областей. Це, серед іншого, матиме на меті: створення сухопутних та повітряних коридорів до Криму і Придністровського сегменту; незалежне від України забезпечення Криму електроенергією, газом та дніпровською водою; позбавлення нашої держави провідних підприємств авіабудівної, ракетобудівної, космічної, приладобудівної, судно- та авіадвигунобудівної, автомобільної, суднобудівної та іншої промисловості, утому числі воєнної; перетворення України з морської на виключно сухопутну країну тощо. У середньостроковій перспективі підготовка ДПСУ до оборони повинна передбачати протидію зазначеним воєнним загрозам і відсічі згаданої агресії. [1, 4]. Досвід початкового періоду проведення антитерористичної операції свідчить, що тактика гібридної війни була вдало застосована країною-агресором і створила умови повної ізоляції підрозділів ДПСУ ще до початку активних бойових дій, після чого починаються спроби збройного захоплення прикордонних підрозділів.

На другому етапі ведення гібридної війни, а саме збройної агресії підрозділи охорони кордону, які знаходяться в безпосередній близькості від державного кордону, стають об'єктами перших ударів артилерії та авіації країни-агресора, прикладом цього є бої, що відбувалися в травні-вересні 2014 року(табл. 1).

Таблиця 1 Бойові дії прикордонних підрозділів в період з 17 квітня по 15 вересня 2014 року[9-11]

Війна, чи то давня, чи сучасна, гібридна чи ні, завжди складна і навряд чи може бути зведена до одного єдиного прикметника. Будь-яка результативна стратегія має брати це складне середовище до уваги і прокладати через нього шлях для максимального спрощення. Шляхом максимального спрощення для підрозділів ДПСУ є завчасна підготовка до ведення бойових дій, що створить умови для виконання конституційного обов'язку по захисту державного кордону та збереження життя військовослужбовців.

Враховуючи зазначене підрозділи ДПСУ повинні бути завжди готові до оборони та дій в умовах повного оточення, що є можливим при всебічному та якісному інженерному обладнанні опорних пунктів прикордонних підрозділів, які за відсутності у них важкого озброєння зможуть протистояти 3-х кратній перевазі противника. Крім того, щоб протистояти броньованій техніці необхідно створювати систему інженерних загороджень, а якісне виконання вимог щодо маскування та підготовки шляхів відходу дає можливість відвести підрозділ у визначений район без втрат.

Таким чином при якісному інженерному обладнанні опорних пунктів (ОП) вкрай важливо провести фортифікаційне обладнання, створити систему інженерних загороджень, підготовити шляхи для маневру та відходу, провести інженерні заходи по маскуванню та виконати особливе завдання інженерного забезпечення, яке є основою для збереження боєздатності в умовах оточення, чи незадовільних ло- гістичних умовах обладнати пункти польового водопостачання.

Основою для якісного та ефективного фортифікаційного обладнання є знання та навички по його організації у командирів усіх рівнів. Правильна оцінка можливостей противника, а також глибокі знання вимог, що висуваються сучасною війною до оборони, дають можливість успішно вирішувати питання фортифікаційного обладнання позицій - надзвичайно важливого комплексу заходів, що забезпечує стійкість оборони.

Характер та обсяг фортифікаційного обладнання опорного пункту підрозділу, крім тактичного рішення, визначається фізико-географічними умовами місцевості, наявністю часу, сил та засобів а також впливом противника. Фізико-географічні та погодно-кліматичні умови місцевості мають величезне значення при фортифікаційному обладнанні позицій. Правильне використання фізико-географічних умов місцевості багато в чому визначає успіх бою, так як створює сприятливі умови для ефективного застосування озброєння та техніки і захисту особового складу і озброєння від вогневого впливу противника. Будь-які фізико-географічні умови мають позитивні та негативні особливості для оборони. Рельєф місцевості, наявність населених пунктів, річок, озер, лісів, садів, окремих споруд, характеристики ґрунтів та наявність будівельних матеріалів, все це впливає на характер фортифікаційного обладнання опорного пункту підрозділу. Крім того об'єм фортифікаційного обладнання має ключове значення в зниженні втрат особового складу та пов'язаний з відомими задачами теорії стрільби та показниками, що характеризують ступінь ураження особового складу у фортифікаційних спорудах різного типу. За допомогою таких показників можна оцінити різні варіанти ФО, вибрати з них найбільш раціональні щодо створення найкращих умов під час застосування стрілецької зброї, забезпечення захисту особового складу.

Виходячи з досвіду підрозділи ДПСУ не завжди зможуть вийти з пункту постійної дислокації та зайняти оборону в ОП, тому для ведення ефективної оборони інженерне обладнання пункту постійної дислокації підрозділу для відбиття раптового нападу на підрозділ охорони кордону повинно включати: підготовку будівель підрозділу до кругової оборони; обладнання фортифікаційних споруд поза приміщеннями (на території ППД підрозділу); обладнання системи ходів сполучень; розчищення секторів спостереження і обстрілу; створення системи інженерних загороджень; підготовку шляхів відходу чи прориву з оточення.

Підготовка будівель до кругової оборони проводиться завчасно і удосконалюється в загрозливий період. Ця підготовка включає: створення умов для ведення вогню із стрілецької зброї; спорудження вогневих точок для кулеметів та інших вогневих засобів в середині будівель і на підступах до них; пристосування підвальних приміщень для укриття особового складу, боєприпасів, продовольства; пристосування дахових приміщень для ведення вогню по повітряним та наземним цілям; проведення протипожежних заходів. автономія гібридний війна вибуховий

Інженерні загородження створюються для утруднення дій противника та ефективного використання наявних вогневих засобів по його ураженню. Бойова ефективність ІЗ залежить від щільності та ефективності їх вогневого прикриття. Застосування ІЗ для прикриття ділянок кордону, дозволяє збільшити час перебування противника у зоні вогневого ураження, відповідно збільшує можливості ПОК по його вогневому ураженню. Під час подолання ІЗ противник вогонь не веде. Це зменшує втрати ПОК та дозволяє підвищити ефективність вогневого ураження і завдати втрат противнику за рахунок його затримки на ІЗ.

Обладнання системи інженерних загороджень (СІЗ), наближеної по своїм характеристикам до вузла загороджень, створить умови не тільки по ефективному використанню вогневих засобів, але й на певний проміжок часу зупинить просування противника. Для створення

СІЗ необхідно завчасно провести її розрахунок виходячи з фізико-географічних умов та інфраструктури району бойових дій, а для її облаштування мати запас інженерних боєприпасів, вибухових речовин, засобів 'їх підриву та ін. Крім того, рівень знань усього особового складу повинен забезпечувати швидке, якісне обладнання СІЗ та ефективне використання при ведені оборонного бою.

Досвід ведення бойових дій прикордонними підрозділами в умовах «гібридної війни», наприклад відхід з пункту постійної дислокації (ППД) ВПС «Станично-Луганське» в травні 2014 року, вихід з оточення підрозділів тактичного угрупування «Кордон» 4-7 серпня 2014 року показав, що основою успішного відходу з ПДД чи виходу з оточення є вибір маршруту руху. Зважаючи на це, знання командирів по підготовці шляхів, вміння підлеглих вести інженерну розвідку маршрутів руху, завчасна їх підготовка забезпечать відхід чи вихід підрозділу та збережуть життя особового складу.

Маршрути руху вибираються по прохідній місцевості, при не можливості руху поза дорогами, вибираються шляхи, що пролягають переважно лісовими масивами, лісопосадками та іншою місцевістю з маскувальними властивостями, які забезпечують приховане пересування підрозділів на марші. Вони не повинні, за можливості, проходити через населені пункти, вузли доріг, тіснини та поблизу підприємств енергетики, хімічної промисловості та інших потенційно небезпечних об'єктів. У всіх випадках призначається один, а в окремих випадках - два запасних маршрути. Вони використовуються за вказівкою старшого командира, або за рішенням командира в умовах, коли пересування основним маршрутом неможливо. У будь-якому випадку на кожному з маршрутів передбачаються дублюючі чи обхідні маршрути потенційно небезпечних ділянок.

Усі маршрути, основний та запасні повинні забезпечити високу швидкість руху, найменше напруження сил особового складу і збереження бойової техніки, можливість відбиття раптового нападу ДРГ з засідки та маскування від технічних засобів розвідки противника.

Однією з головних задач інженерної розвідки федеральної прикордонної служби Російської Федерації є збір інформації про інженерні заходи в прикордонній смузі суміжної держави [12]. В цих умовах виконання інженерних заходів по маскуванню з метою приховування своїх дій, введення в оману противника, враховуючи те що вони виконуються при неможливості чи низькій ефективності організації тактичного маскування, створить умови для підвищення живучості прикордонного підрозділу при веденні бойових дій.

Важливу роль в живучості підрозділу відіграє забезпечення останнього питною водою, віковий досвід війн перевів забезпечення підрозділів водою з тилового у бойове, тому одним з завдань інженерного забезпечення бою є обладнання пунктів польового водопостачання. Так, наприклад у базовому таборі тактичного угрупування «Кордон» та 2 БТГр 24 ОМБр біля ЗЕЛЕНОПІЛЛЯ, в районі очікування 1 та 2 БТГр 72 ОМБр та МПЗ «Оршанець» в районах ІЗВАРИНО, ЧЕРВО- НОПАРТИЗАНСЬК та ПАНЧЕНКОВО були відсутні пункти польового водопостачання, через це постачання води в підрозділи проводилось в умовах протидії з сторони незаконних збройних формувань та збройних сил країни-агресора. Виходячи з цього створення запасів води в ОП підрозділів чи забезпечення їх засобами польового водопостачання є одним з головних завдань інженерного забезпечення.

ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Підрозділи органу охорони державного кордону повинні бути в готовності до повної автономії в умовах застосування тактики гібридної війни.

Засобами інженерного озброєння підрозділи охорони кордону повинні бути забезпеченні виходячи з тактичного задуму, фізико-географічних умов та інфраструктури ділянки відповідальності кожного підрозділу.

Рівень теоретичних знань та практичних навиків з інженерного підготовки особового складу підрозділів повинен надавати можливість якісно та ефективно використовувати в охороні, захисті та обороні державного кордону засоби інженерного озброєння.

В подальших дослідженнях необхідно обґрунтувати вимоги до якісно нових способів фортифікаційного обладнання районів, опорних пунктів, рубежів та позицій органів та підрозділів охорони державного кордону, інженерного обладнання пунктів постійної дислокації, інженерних загороджень на НЗОЗ, ефективного застосування ТЗОК при підготовці та відбитті збройного вторгнення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Горбулін В. «Гібридна війна» як ключовий інструмент російської гео- стратегії реваншу /В. Горбулін.

2. Ьазіеа D. Т. Strategic Implications of Hybrid War: A Theory of Victory : Monograph / D. Т. Ths^. - USA, 2009

3. Кіlcullеn D. Out of the Mountams: The Commg Age of the Urban Guerrilla / D. Krlculkn. - Oxford. University Press, 2013. - P. 384

4. Порошенко П.О. Виступ на науково-практичній конференції у ГШ ЗСУ 14-16 червня 2016 р. «Уроки гібридної війни: воєнні аспекти». [Електронний ресурс] / П. О. Порошенко Закон України № 661-IV «Про державну прикордонну службу України» від 3 квітня 2003 року ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, N 27, ст. 208).

5. Хруст Д. В. Оцінка надійності охорони державного кордону на ділянці відповідальності відділу Державної прикордонної служби України / Д. В. Хруст, В. П. Золотов // Актуальні питання прикордонної безпеки. Сучасний стан та перспективи розвитку: збірник наукових праць. - Хмельницький, 2011. - № 2.

6. Добровольський А. Б. Модель оцінки ефективності технічних засобів охорони кордону при врахуванні інформаційних характеристик. Інтегроване управління кордонами. Теорія і практика: Міжнародна науково-практична конференція (21-22 травня 2013 року) / Державна прикордонна служба України, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького. - Хмельницький : Вид-во НАДПСУ ім. Б. Хмельницького, 2013.

7. Мисик А. Б. Модель формування та оцінки заходів забезпечення прикордонної безпеки / А. Б. Мисик, О. М. Дмитренко // Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. - 2013. - № 1 (16).

8. Микола Литвин. Лінія розмежування - Київ: Гамазін, 2019. - 396 с.

9. Ананьїн О.В. Досвід бойових дій орпганів (підрозділів) Державної прикордонної служби України під час проведення антитерористичної операції: інформаційно-аналітичні матеріали.- Київ : Адміністрація ДПСУ 2015. - 55 с.

10. Ананьїн О.В. Органи (підрозділи) Державної прикордонної служби України у системі оборони (охорони) державного кордону в умовах сучасного збройного конфлікту: інформаційно-аналітичні матеріали.- Київ : Адміністрація ДПСУ, 2015. - 25 с. Гуров В. А. Исторический опыт применения ПВ КГБ СССР и ГПС ФСБ РФ в формировании «пояса безопасности» в северных границах Афганистана в 1979-2005 гг. / В. А. Гуров // Вектор науки ТГУ- 2014. - № 1.

References

1. Gorbulin V. «Gibrydna viyna» ayk klychoviy instrument rossiyskoy geostrate- qiy revanshu [“Hybridwar” as a key tool of russian revanche geostrategy] / V. Gorbulin.

2. Lasica D. Т. Strate gic Implications of Hybrid War: A Theory of Victory : Monograph / D. T. Lаsіcа. - USA, 2009

3. Kilcullen D. Out of the Mountains: The Coming Age of the Urban Guerrilla / D. MRu^n. - Oxford. University Press, 2013. - P. 384

4. Materials naukovo-praktichniy konferenciy u GSh ZSU14-16 chervnay 2016 r. «Uroki Gibridnoy viyni: voenni aspekti» [Lessons from Hybrid War: Military Aspects]. [Elektronniy resurs] / P.O. Poroshenko

5. Zakon Ukraine № 661-IV «Pro dergavnu prikordonnu clugbu Ukraine» vid 3 kvitnay 2003 roku [On the State Border Guard Service of Ukraine] ( Vidomosti Verkhovnoy Rade Ukraine (VVR), 2003, N 27, ст.208 ). [in Ukrainian]

6. Khrust D.V. Ozinka nadiynosti okhorone derjavnogo kordonu na dilynzzi vidpovidalnosti viddilu Dergavnoy prikordonnoy clugbe Ukraine [Estimation of reliability of state border protection in the area of responsibility of State Border

7. Guard Service of Ukraine] / D.V. Khrust, V.P. Zolotov//Aktual'ni pytanny prekor- donnoy bezpeke. Suchasney stan ta perspektevy rozvytku: zbirnyk naukovykh prat- sy. - Khmelnytskyi, 2011. - № 2. [in Ukrainian]

8. Dobrovolsky A. B. Model otsinky efektyvnosti tekhnichnykh zasobiv okhorony kordony [Model of technical means of border protection effectivenes sestimation with consideration of information characteristics]. Integrovane upravlinny kordonamy. Teoriy i praktyka: Mijnarodna naukovo-praktychna konferentsiy (21-22 travny 2013 roku) / Dergavna prikordonna clugba Ukraine, Natsional'na akademiy Der- gavnoy prikordonnoy clugbe Ukraine imeni B. Khmelnytskogo. - Khmelnytskyi : Vyd-vo NADPSU im. B. Khmelnytskogo, 2013. [in Ukrainian]

9. Mysyk A.B. Model formuvanny ta otsynky zakhodiv zabezpechenny prykor- donnoy bezpeky [Model for Formation and Evaluation of Border Security Measures] / A.B. Mysyk, O.M. Dmytrenko // Suchasni informatsiyni tekhnologiy u sferi bezpeky ta oborony. - 2013. - № 1 (16). [in Ukrainian]

10. Mykola Lytvyn. Line of differentiation. - Kyiv: Hamazyn, 2019. - 396. [in Ukrainian]

11. Ananin O.V. Dosvit boiovykh dii orhaniv (pidrozdiliv) Derzhavnnoi sluzhby Ukrainy pid chas provedennia antyterorystychnoi operatsii: informatsiino- annalitychni materialy. - Kyiv: Administratsiia DPSU, 2015. - 55. [in Ukrainian]

12. Ananin O.V. Orhany (pidrozdiliv) Derzhavnnoi sluzhby Ukrainy u systemi oborony (okhorony) derzhavnoho kordonu v umovakh suchasnoho zbroinoho konfliktu: informatsiino-annalitychni materialy. - Kyiv: Administratsiia DPSU, 2015. - 25. [in Ukrainian]

13. Gurov V.A. Istoricheskiy opyt primeneniy PV KGB SSSR i GPS FSB RF v formirovaniy “poysa bezopasnosti” v severnykh granitsakh Afganistana v 19792005 gg.[Histori calexperience of using the SBD USSR and the BSFSS of Russian Federation information of “security belt” in the northern borders of Afghanistanin 1979-2005] / V.A. Gurov // Vektor nauki TGU.- 2014. - № 1. [in Russian]

Размещено на Allbest.ru