Проведення досліджень на навчаннях як елемент наукового супроводження процесу підготовки сухопутних військ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проведення досліджень на навчаннях як елемент наукового супроводження процесу підготовки сухопутних військ

Сергій Радзіковський

науковий співробітник науково-дослідної лабораторії (стандартизації підготовки військ) науково-дослідного відділу (підготовки військ) Науковий центр Сухопутних військ Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, м. Львів

У статті розглянуто особливості організації та проведення досліджень в ході заходів оперативної та бойової підготовки Сухопутних військ Збройних Сил України. Дослідження на навчаннях проводяться з метою глибокого та всебічного опрацювання та перевірки нових або найбільш важливих питань воєнної теорії, організаційної структури органів військового управління, військ (сил), способів бойового застосування та ефективності озброєння та військової техніки, практичної реалізації положень статутів і настанов. Запропоновано основні методи проведення досліджень під час навчань військ (сил).

Стаття має на меті обґрунтування необхідності удосконалення механізму впровадження дослідницьких рекомендацій у практичну діяльність військових частин (підрозділів), зниження впливу негативних умов і факторів на організацію досліджень, а також розвитку методичної бази, що застосовується під час їх проведення.

Під час досліджень на навчаннях здійснюється перевірка практикою змін в організаційно-штатній структурі органів військового управління, військових частин (підрозділів), пошук шляхів підтримання (нарощування) оперативних (бойових) спроможностей військ (сил) щодо виконання поставлених завдань, найбільш ефективних способів підготовки і ведення операцій (бойових дій) із застосуванням нових (модернізованих) зразків озброєння та військової техніки, вивчення та оцінки бойової ефективності своїх військ та ймовірного противника для обґрунтування змісту бойових завдань угруповань військ, військових частин (підрозділів).

Процес підготовки та проведення досліджень включає: визначення мети досліджень і дослідницьких цілей, постановка завдань на проведення досліджень керівництвом навчань; створення дослідницького апарату, уточнення завдань групам (дослідникам) з урахуванням конкретного заходу оперативної та бойової підготовки; відпрацювання плану досліджень і пакету документів, необхідних для їх проведення; визначення етапів і порядку проведення досліджень, аналіз результатів досліджень і підготовка рекомендацій.

Основною вимогою щодо організації досліджень на навчаннях є вза- ємоузгодженість питань, які досліджуються, із завданнями, що вирішуються керівництвом навчань і тими, хто навчається. Разом з тим, дослідницька діяльність потребує відповідної наукової кваліфікації, значного обсягу знань та практичного досвіду.

Ключові слова: наукові установи; наукове супроводження підготовки військ; заходи оперативної та бойової підготовки; дослідження на навчаннях; нові форми підготовки та ведення бойових дій; ефективність способів застосування озброєння та військової техніки; методи проведення досліджень.

бойовий підготовка військо збройний сила

Sergii Radzikovskiy. Carrying out research on training as an element of scientific support of the process of preparation of the Army

The article deals with the peculiarities of the organization and conducting of research during the operational and combat training of the Army of Ukraine. Study exercises are conducted with the purpose of deep and comprehensive study and testing of new or most important issues of military theory, organizational structure of military authorities, forces, methods of combat use and the effectiveness of armaments and military equipment, the practical implementation of the provisions of the statutes and guidelines. The basic methods of carrying out of researches during exercises of forces are offered.

The purpose of the article is also the justification for the need to improve the mechanism of implementation of research recommendations in the practical activities of military units, reducing the impact of negative conditions and factors on the organization of research, as well as the development of the methodological framework used during their conduct.

Study exercises are conducted to verify the practice of changes in the organizational-staff structure of the bodies of military management, military units, the search for ways to maintain (increase) operational capabilities of troops in fulfilling the tasks, the most effective ways of preparation and the conduct of operations with the use of new (upgraded) weapons and military equipment, the study and evaluation of the combat effectiveness of their troops and the likely enemy to justify reference content of combat missions groups of troops, military units.

The process of preparation and conduct of research includes: the definition of the purpose of research and research purposes, the setting of tasks for conducting research management exercises; creation of a research apparatus, specification of tasks for groups (researchers) taking into account the specific measure of operational and combat training; working out a research plan and a package of documents necessary for their conduct; definition of stages and order of conducting researches, analysis of research results and preparation of recommendations.

The basic requirement for the organization of research on exercises is the coherence of the issues being studied with the tasks solved by the leadership of the exercises and those who study. At the same time, research activities require appropriate scientific qualifications, a considerable amount of knowledge and practical experience.

Key words: scientific institutions; scientific support of the training of troops; operational and combat training measures; studies on exercises; new forms of preparation and conduct of combat operations; the effectiveness of methods of using weapons and military equipment; methods of conducting research.

Вступ

бойовий підготовка військо збройний сила

Постановка проблеми. Початок ХХІ століття відзначився появою нового виду міждержавного протистояння - гібридні війни, для яких характерні ознаки: відсутність класичного збройного вторгнення; широке застосування поряд зі зброєю невоєнних засобів боротьби; стирання межі між війною і миром; активне застосування незаконних збройних формувань, терористичних організацій, криміналу.

Агресивна зовнішня політика Російської Федерації (РФ), в результаті якої були окуповані частини територій Молдови - Придністров'я, Грузії - Абхазія та Південна Осетія, України - Крим і частина Донбасу,

стала основною загрозою територіальній цілісності України та інших суверенних держав. Фактично Україна стала першою державою, проти якої розв'язана повномасштабна гібридна війна. Саме це висуває особливі вимоги до якості заходів наукового супроводження підготовки та застосування українського війська, ефективність впровадження наукових здобутків у цій сфері набуває все більшої актуальності та потребує подальшого наукового аналізу.

Відповідно до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” основою діяльності наукових установ є проведення фундаментальних досліджень, прикладних наукових і науково-технічних (експериментальних) розробок, надання науково-технічних послуг тощо [1].

Одним із основних елементів наукового супроводження процесу підготовки військ (сил), що визначає напрями розробки та впровадження нових форм і способів збройної боротьби, є система досліджень в ході заходів оперативної та бойової підготовки Сухопутних військ (СВ) Збройних Сил (ЗС) України, яка є невід'ємною складовою наукової і науково-технічної діяльності (НіНТД) у війську [2].

Дослідження на навчаннях проводяться з метою перевірки практикою змін в організаційно-штатній структурі органів військового управління (ОВУ), військових частин (підрозділів), пошуку шляхів підтримання (нарощування) оперативних (бойових) спроможностей військ (сил) щодо виконання поставлених завдань, найбільш ефективних способів підготовки і ведення операцій (бойових дій) із застосуванням нових (модернізованих) зразків озброєння та військової техніки (ОВТ), вивчення та оцінки бойової ефективності своїх військ та ймовірного противника для обґрунтування змісту бойових завдань угруповань військ, військових частин (підрозділів) тощо.

До нормативно-правової бази наукового супроводження підготовки військ (сил) належать наказ Міністерства оборони (МО) України від 27.07.2016 року № 385 “Про затвердження Положення про організацію наукової і науково-технічної діяльності у ЗС України”, в якому серед видів наукової (науково-технічної) роботи визначено дослідження на навчаннях та інших заходах оперативної, мобілізаційної і бойової підготовки та повсякденної діяльності військ (штабів) [3], та інші акти МО і Генерального штабу (ГШ) ЗС України, Командування СВ ЗС України. Разом з тим, практичний досвід участі науковців у дослідженнях на навчаннях виявив низку суттєвих недоліків у змісті керівних документів, а саме:

відсутність механізму з визначеними термінами щодо підготовки досліджень і дослідницького апарату;

невизначеність порядку формування складу дослідницьких груп з врахуванням спеціальної підготовки і практичного досвіду фахівців, які залучаються для участі у дослідженнях;

відсутність чіткого алгоритму дій посадових (службових) осіб в ході підготовки та проведення досліджень на заходах оперативної та бойової підготовки СВ;

обмеженість використання методичної бази проведення досліджень, брак шляхів вдосконалення дослідницького інструментарію та його програмного забезпечення;

невизначеність процедури розповсюдження та впровадження результатів досліджень у практику підготовки військ;

відсутність тісної взаємодії між науково-дослідними установами, які залучаються до проведення досліджень в ході підготовки військ (сил), та структурами (ОВУ, військовими частинами, підрозділами), в інтересах яких проводяться ці дослідження.

Зрозуміло, що в умовах щільного збройного протистояння російсько-терористичним військам пріоритетного значення набувають дослідження проблем підготовки військ (сил) з урахуванням практичного досвіду застосування військових частин (підрозділів) СВ в ході здійснення операції Об'єднаних сил (ООС) на території Донецької і Луганської областей та впровадження в повсякденну діяльність військових структур сучасних стандартів підготовки.

Основною вимогою щодо організації досліджень на навчаннях є взаємоузгодженість питань, які досліджуються, із завданнями, що вирішуються керівництвом навчань і тими, хто навчається. Безумовно, дослідницька діяльність потребує відповідної наукової кваліфікації, значного обсягу знань та практичного досвіду.

Аналіз останніх досліджень і публікацій показує, що питання налагодження дієвої системи наукових досліджень в інтересах підготовки військ (сил) знаходили своє відображення в роботах науковців і керівників військового відомства, зокрема І. Руснака, В. Телелима, Р. Тимошенка, Ю. Гусака, В. Гордійчука, В. Хижняка та інших [4]-[7]. Головною рушійною силою в галузі дослідження воєнно-теоретичних проблем є Центральний науково-дослідний інститут (ЦНДІ) ЗС України, в діяльності якого важливе місце посідає розроблення та впровадження оперативних стандартів, що визначають порядок управління, застосування, підготовки й забезпечення видів ЗС України, родів військ (сил) і спеціальних військ та удосконалення їх структури, а також способів і методів ведення операцій (бойових дій) [8]. Викликає інтерес думка Р. Марутяна щодо створення неурядових аналітичних центрів на кшталт “фабрики думки”, “мозкового центру” (“think tank”), яким гарантується можливість проводити наукові дослідження з проблем військового будівництва, організації оборони, підтримання безпеки країни, боротьби зі злочинністю, проводити публічне обговорення їх результатів, створювати для цього громадські фонди, центри, колективи експертів тощо [9].

Метою статті є висвітлення особливостей організації та проведення досліджень в ході заходів підготовки військ (сил), обґрунтування необхідності удосконалення механізму впровадження їх рекомендацій у практичну діяльність військових частин (підрозділів), зниження впливу негативних умов і факторів на організацію досліджень, а також розвитку методичної бази, що застосовується під час їх проведення.

Результати дослідження

Процес підготовки та проведення досліджень включає такі заходи: визначення мети досліджень і дослідницьких цілей, постановка завдань на проведення досліджень керівництвом навчань; створення дослідницького апарату, уточнення завдань групам (дослідникам) з урахуванням конкретного заходу оперативної та бойової підготовки; відпрацювання плану досліджень і пакету документів, необхідних для їх проведення; визначення етапів і порядку проведення досліджень - послідовність роботи у ході попередніх теоретичних досліджень, проведення досліджень безпосередньо під час відпрацювання етапів навчання, аналіз результатів досліджень і підготовка рекомендацій.

Мета досліджень і дослідницькі цілі, а також порядок їх досягнення повинні відповідати темі навчань і питанням, які під час їх проведення відпрацьовуються, але можуть виходити за межі навчальних питань: бути ширшими або вужчими за рішенням керівника навчань. При цьому результативність запланованих заходів залежить від точності та правильності визначення мети та цілей досліджень, конкретності поставлених завдань і питань, в межах яких необхідно провести дослідження на навчаннях.

Обсяг і зміст питань, що підлягають відпрацюванню в ході досліджень на заходах практичної підготовки військ, визначає керівник навчання з урахуванням низки факторів, а саме: масштабу і теми навчань; часу, який відводиться на підготовку і проведення досліджень; рівня підготовки персоналу, який залучається до проведення досліджень; можливостей навчальної матеріально-технічної бази (НМТБ) та інших умов. З метою більш якісного вирішення завдань на навчанні розглядається обмежена кількість питань, які досліджуються. Для дослідження доцільно виносити не більше двох-трьох питань, а в окремих випадках - одне важливе питання.

Основними дослідницькими цілями в ході навчань можуть бути: визначення шляхів удосконалення бойової і мобілізаційної готовності ОВУ, військових частин (підрозділів) СВ ЗС України;

перевірка відповідності положень теорії оперативного мистецтва і тактики сучасним вимогам збройної боротьби;

визначення нових способів підготовки та ведення операцій (бойових дій) із застосуванням нових (модернізованих) видів ОВТ;

вивчення та пошук шляхів удосконалення методів практичної роботи командувачів (командирів) і штабів щодо підготовки операцій (бойових дій), управління підпорядкованими структурами в ході виконання бойових завдань;

перевірки відповідності нормативних документів (чинних і проектів) сучасним вимогам щодо підготовки і застосування військ (сил);

пошук ефективних методів підготовки військ (сил) до ведення операцій (бойових дій) в умовах застосування сучасних та перспективних засобів збройної боротьби;

дослідження нової організаційно-штатної структури військ (сил) та ОВУ;

визначення шляхів удосконалення тактики дій військових частин (підрозділів) родів військ, підвищення ефективності застосування різних зразків ОВТ в ході виконання бойових завдань;

визначення форм і методів різних видів забезпечення (матеріального, технічного, медичного, морально-психологічного тощо) з підготовки та ведення операцій (бойових дій);

перевірка реальності існуючих та запропонованих навчально-бойових нормативів і завдань.

Для організації та узагальнення результатів досліджень на період підготовки і проведення заходів оперативної та бойової підготовки СВ ЗС України у штабі керівництва навчання створюються дослідницькі підрозділи. Безпосередньо проводять дослідження відповідно до визначених дослідницьких цілей дослідницькі групи в ОВУ тактичної ланки, які очолюють, як правило, найбільш підготовлені офіцери органів управління, під керівництвом яких проводяться навчання, з розрахунку: від командування батальйону - на ротні тактичні навчання; від командування бригади - на батальйонні тактичні навчання; від управління оперативного командування (ОК) - на бригадні тактичні та командно-штабні навчання; від Командування СВ ЗС України - на командно- штабні навчання з ОК, бригадні тактичні та командно-штабні навчання.

Склад дослідницьких груп визначається рішенням керівника навчання з врахуванням поставлених цілей досліджень, специфіки діяльності службових осіб (кандидатів до складу групи), рівня їх знань відповідно до тематики навчання, спроможності виконати дослідження за визначеними питаннями та практичного досвіду з проведення досліджень на навчаннях і повинен становити, на нашу думку, 2-4 особи. Кількість дослідницьких груп залежить від масштабу навчання, обсягу та характеру дослідницьких питань.

Підготовка до проведення досліджень в ході навчань здійснюється завчасно та починається з розробки програми досліджень після ознайомлення з організаційними вказівками, у якій визначаються: мета, завдання, об'єкт та предмет досліджень, методи досліджень, місце та загальні терміни проведення досліджень, сили та засоби, що залучаються до проведення досліджень, порядок проведення досліджень (етапи досліджень, дослідницькі групи, матеріально-технічне забезпечення), форми подання донесень (доповідей, звітів, висновків) і шляхи їх втілення.

У плані організації і проведення досліджень, як правило, відображаються такі моменти: тема навчання, мета та основні цілі досліджень; час і місце проведення досліджень; керівник досліджень; сили та засоби, що залучаються; склад дослідницького апарату; порядок організації досліджень, а саме:

до початку навчань - за підсумками попередніх теоретичних досліджень готуються висновки щодо готовності тих, хто навчається, до проведення навчання, відпрацьовуються доповіді з додатками у вигляді відповідних розрахунків, схем, таблиць тощо;

в ході навчань - за результатами проведеної роботи керівники дослідницьких підрозділів (дослідники) у встановлений термін (наприклад, щоденно до 18.00) здійснюють доповіді у штаб керівництва, до яких додаються відповідні картки, таблиці, схеми й інші довідкові матеріали, що належать до питань досліджень; до кінця навчання в штаб керівництва надаються попередні звіти за результатами досліджень, матеріали яких аналізуються й узагальнюються для включення основних висновків і пропозицій у розбір навчання;

після закінчення навчань - у 10-денний термін проводиться всебічний аналіз та узагальнення результатів досліджень і подається підсумковий звіт до ОВУ, який проводив навчання.

Дослідження під час навчань доцільно проводити у три етапи. Під час першого етапу проводяться попередні дослідження згідно з визначеними питаннями досліджень. До початку проведення навчання дослідники систематизують положення наказів, директив, настанов і керівництв, бойових статутів, існуючих поглядів, накопиченого досвіду, а також можливості ймовірного противника, проводять їх порівняльний аналіз з урахуванням відпрацьованих теоретичних положень, які потребують перевірки, здійснюють їх всебічну оцінку, у тому числі проведенням розрахунків з використанням спеціальних математичних моделей, здійснюють прогнозування результатів досліджень.

Результатом такої роботи є розроблення наукової методики проведення дослідження, яка містить механізм проведення дослідження за визначеним планом на навчанні, а саме які показники і критерії підлягають оцінці, кількість і якість елементів оцінювання дій військових частин (підрозділів), посадових осіб, ефективність використання ОВТ, а також інші дані, що необхідно зібрати, порівняти та проаналізувати. Під час узагальнення теоретичних досліджень формуються попередні висновки з доданням відповідних розрахунків, схем і таблиць.

Під час другого етапу проведення досліджень (практика використання основних методів) у ході навчань здійснюється практична перевірка питань і попередніх висновків, отриманих в ході проведення теоретичних досліджень. Основу цього етапу складає дослідження передбачених планом питань в ході конкретних практичних дій військ (сил) з наступним здійсненням аналізу та об'єктивної оцінки результатів (метод спостереження - збір інформації під час виконання алгоритмів діяльності відповідних структур у реальному часі).

Аналізуючи роботу ОВУ, посадових осіб управлінь, штабів, дій військ (ОВТ) у ході навчання, дослідники мають зосереджувати увагу на зборі та обробці тих даних, які необхідні для аналізу питань, що досліджуються - рішень, розпоряджень, доповідей, оперативно-тактичних розрахунків і нормативів, а також фото- і відеоматеріалів окремих епізодів дій (метод аналізу результатів фото-, відеозйомок, експертних оцінок).

Найбільш характерні етапи управління військами (постановка завдань, відправлення директив, бойових наказів і розпоряджень, початок і завершення виконання завдань та заходів тощо), а також дії особового складу, озброєння і військової техніки хронометруються з прив'язкою до обстановки (метод хронометрії).

Для підвищення об'єктивності отриманих результатів необхідно проводити опитування учасників навчань та враховувати їх погляди та пропозиції (метод анкетування). Питання для опитування готуються заздалегідь у вигляді опитувальних листків. Питання формуються так, щоб той, хто відповідає, мав змогу провести аналіз дії, які відбуваються, та викласти свої погляди стосовно питань, які досліджуються.

Метод оцінювання ефективності застосування сил, ОВТ пов'язаний з процесом використання бойової техніки та озброєння, що приводиться в дію особовим складом, та оцінюється показниками бойової ефективності, під якими розуміються числові характеристики завданих противнику втрат або витрата бойових засобів. На ступінь бойової ефективності впливають показники, що характеризують зміст завдань і умови їх виконання, тактико-технічні характеристики (ТТХ) військової техніки, способи її бойового використання і забезпечення технічної готовності, а також рівень бойової та психологічної підготовки особового складу. Наприклад, потребу боєприпасів при ураженні окремої цілі п_в, можна визначити шляхом логарифмування виразу формули з теорії ймовірності [10], за якою Р_п = 1 -- (1 -- р)", із заміною поточного значення Р_п (ймовірність ураження цілі кількома пострілами) і потрібного Р_тр:

де Р_тр - необхідний рівень втрат, що наноситься противнику; Р₁ - ймовірність ураження цілі одним пострілом, Р_н - показник надійності ОВТ, Р₀₈ - показник рівня спеціальної підготовки особового складу [11].

Під час проведення досліджень особливу увагу необхідно приділяти безпосередній підготовці практичних заходів досліджень. На відміну від звичайних умов у процесі навчання дії військ (сил) можуть відпрацьовуватись за декількома варіантами із застосуванням різних способів підготовки і ведення операцій (бойових дій) з метою пошуку найбільш ефективного.

На третьому етапі дослідники здійснюють узагальнення напрацьованих результатів, підготовку висновків, пропозицій і рекомендацій. Робота починається з перевірки отриманих даних (розрахунків, показників, які зібрані під час проведення навчань, цифровий і аналітичний матеріал тощо).

Матеріал, який вивчається, викладається у певній логічній послідовності, після чого всебічно аналізується. Важливе значення при цьому має критичний підхід до фактів, вміння за незначними ознаками помітити появу нового у способах, прийомах та діях, достовірність в оцінці проведених досліджень. Під час роботи над матеріалами дослідження обов'язково враховуються зауваження, висновки, пропозиції та вказівки, які зроблено у ході дослідження, дані конкретних фактів щодо дій військ (сил), ОВТ.

Під час аналізу та узагальнення виявляються фактори, які визначають результати досліджень (сильні та слабкі сторони в діях військ, застосуванні зразків ОВТ, їх причини), систематизуються напрацьовані матеріали за етапами навчання. На завершення звіт за результатами досліджень на навчанні відпрацьовується та подається на розгляд керівнику навчання.

Після затвердження Звіту за вказівкою керівника навчань розробляються практичні рекомендації та пропозиції, які доповідаються командувачу (заступнику командувача) СВ ЗС України (ОК) та надалі доводяться до визначених ОВУ та військ (сил, окремих родів).

Висновки та перспективи подальших досліджень

Слід відмітити, що результативність запланованих заходів залежить від точності та правильності визначення мети та цілей досліджень, конкретності поставлених завдань і питань, в межах яких проводиться дослідження в ході навчань. Рекомендації наукових досліджень необхідно застосовувати творчо, враховуючи нестандартні види діяльності в організації підготовки та ведення бойових дій з урахуванням обстановки на даний момент і тактики дій противника.

Подальше вдосконалення практики організації та проведення досліджень під час заходів підготовки СВ ЗС України надасть можливість впорядкувати наукову та науково-технічну діяльність наукових установ (підрозділів), що, у свою чергу, сприятиме процесу підтримання на належному рівні та нарощуванню оперативних (бойових) спроможностей військ (сил) в умовах подальшої зміни форм і способів ведення бойових дій і впровадження в повсякденну діяльність військ (сил) сучасних стандартів підготовки.

Список використаних джерел

1. Закон України № 848-УШ “Про наукову і науково-технічну діяльність” від 26 листопада 2015 року // Відомості Верховної Ради. Київ, 2016. № 3. 25 с.

2. Система воєнно-наукових досліджень: основні результати та перспективні напрями удосконалення. Матеріали засідання Воєнно-наукової ради Міністерства оборони України 23 листопада 2001 р. // Наука і оборона. 2002. № 1. С. 3-9.

3. Положення про організацію наукової і науково-технічної діяльності у Збройних Силах України / затверджене наказом Міністерства оборони України від 27.07.2016 року № 385. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 серпня 2016 року за № 1172/29302.

4. Руснак І. С. Вихідна база для створення воєнної науки у Збройних Силах України (1991-1996 рр.) // Збройні Сили незалежної України. Перші 10 років (1991-2001). Київ : НАОУ, 2006. 379 с.

5. Гусак Ю.А., Кліщевський М.І. Становлення системи воєнно-наукових досліджень у незалежній Україні: 1991-2013 роки // Наука і оборона. 2013. №

1. С. 33-41.

6. Гордійчук В.В. Удосконалення системи наукових досліджень в інтересах Військово-Морських Сил України: організаційний аспект // Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України. Київ, Збірник наукових праць ЦВСД, 2017. № 3 (61). С. 126-130.

7. Хижняк В. В., Кохно В. Д. Воєнна наука в Україні: здобутки та перспективи // Наука і оборона. 2009. № 1. С. 8-11.

8. Центральний науково-дослідний інститут Збройних Сил України : сайт Міністерства оборони України. http://www.mil.gov.ua/zndi/

9. Марутян Р.Р. Науково-експертне забезпечення політики національної безпеки України // Наука і оборона. 2012. № 4. С. 22-27.

10. Вентцель Е.С., Овчаров Л.А. Теория случайных процессов и ее инженерные приложения. Москва: Наука, 1991. 384 с.

11. Макеєв В.І., Вакал А.О., Леганьков І.В. Методи оцінки ефективності бойового застосування зразків озброєння і боєприпасів // Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил. 2017. № 5 (54). С. 182-186.

References

1. Law of Ukraine No. 848-VIII “On Scientific and Scientific-Technical Activity” dated November 26, 2015 : Bulletin of the Verkhovna Rada. Kyiv, 2016. No. 3. 25 p. [in Ukrainian]

2. The system of military-scientific research: main results and perspective directions of improvement [Materials of the meeting of the Military Science Council of the Ministry of Defense of Ukraine on November 23, 2001] : Science and defense. 2002. No. 1. P. 3-9. [in Ukrainian]

3. Regulations on the organization of scientific and scientific and technical activities in the Army of Ukraine [Approved by the order of the Ministry of Defense of Ukraine dated 27.07.2016 No. 385]. Registered at the Ministry of Justice of Ukraine on August 22, 2016 under No. 1172/29302 [in Ukrainian]

4. Rusnak I. S. (2006). The Baseline for the Establishment of Military Science in the Armed Forces of Ukraine (1991-1996) : Armed Forces of Independent Ukraine. The first 10 years (1991-2001). Kyiv : NAOU, 2006. 379 p. [in Ukrainian]

5. Gusak Yu. A., Klishchevsky M. I. (2013). Formation of military research system in independent Ukraine: 1991-2013 years : Science and defense. 2013. No. 4. P. 33-41. [in Ukrainian]

6. Gordiychuk V. V. (2017). Improvement of the system of scientific research in the interests of the Naval Forces of Ukraine: organizational aspect [Collection of scientific works of the Center for military-strategic researches of the National University of Defense of Ukraine]. Kyiv, Collection of scientific works of the Central State Social-Economic Institute, 2017. No. 3 (61). P. 126-130. [in Ukrainian]

7. Khizhnyak V. V., Kokhno V. D. (2009). Military Science in Ukraine: Achievements and Prospects : Science and defense. 2009. No. 1. P. 8-11. [in Ukrainian]

8. Central Research Institute of the Armed Forces of Ukraine : site of the Ministry of Defense of Ukraine. URL: http://www.mil.gov.ua/zndi/ [in Ukrainian]

9. Marutian R. R. Scientific and expert support of the policy of national security of Ukraine : Science and defense. 2012. No. 4. P. 22-27. [in Ukrainian]

10. Ventzel E. S., Ovcharov L. A. Theory of random processes and its engineering applications. Moscow: Science, 1991. 384 p. [in Russian]

11. Makeev V. I., Vakal A. O., Lehankov I. V. Methods of assessing the effectiveness of combat use of weapons and ammunition samples [Collection of scientific works of Kharkiv National University of Air Forces]. Kharkiv, 2017. No. 5 (54). P. 182-186. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru