Обґрунтування критерію оцінки якості організації охорони державного кордону

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України

Науково-дослідний відділ Державної прикордонної служби України

Чернівецький прикордонний загін відділу прикордонної служби “Селятин”

Кириленко В.А., д. військ. н.,

професор, г.н.с.

Салій А.О., начальник відділу

Анотація

За критерій оцінки якості варіантів застосування сил і засобів охорони державного кордону використано умову максимізації значення розробленого показника ступеня забезпечення недоторканності державного кордону за умови забезпечення значень таких же самих показників на кожній ділянці державного кордону не менше за необхідного.

Ключові слова: варіанти застосування сил і засобів охорони державного кордону, критерій оцінки якості варіантів, гарантія недоторканності державного кордону.

Аннотация

В.А. Кириленко, А.А. Салий. Обоснование критерия оценки качества организации охраны государственной границы

Согласно Стратегии интегрированного управления границами на период до 2025 года определены основные направления оптимизации контрольных процедур на государственной границе Украины, а также необходимость поиска рациональных вариантов построения охраны государственной границы с учетом особенностей геополитических и физико-географических условий, имеющихся сил и средств пограничных подразделений и т. д.

В качестве критерия оценки вариантов применения сил и средств охраны государственной границы использовано условие максимизации значения разработанного показателя степени обеспечения неприкосновенности государственной границы при условии обеспечения значений таких же самых показателей на каждом участке государственной границы не менше необходимого.

Ключевые слова: варианты применения сил и средств охраны государственной границы, критерий оценки качества вариантов, гарантия неприкосновенности государственной границы.

Annotation

V. Kyrylenko, A. Saliy. Justification of the criteria for assessing the qualityof the organization of the state border protection

The main directions of optimization of control procedures at the state border of Ukraine had been defined by Strategy of integrated border management for the period up to 2025. This normative legal act determines the need to find rational options for building the protection of the state border, taking into account the peculiarities of geopolitical and physical-geographical conditions, the available forces and means of border units, and so on.

Keywords: variants of application of forces and means of protection of the state border, criterion of estimation of quality of variants, a guarantee of inviolability of the state border.

Постановка проблеми

Стратегічні підходи до процесу реформування системи управління державним кордоном України закладені у Стратегії інтегрованого управління кордонами на період до 2025 року від 24 липня 2019 р. №687-р, спрямованої на оптимізацію контрольних процедур на кордоні із забезпечення належного рівня безпеки, на оперативне реагування на правопорушення на державному кордоні поза пунктами пропуску [1], а також на охорону суверенних прав України, що зумовлює необхідність пошуку нових, науково обґрунтованих підходів в оцінюванні якості організації та у побудові охорони державного кордону України.

Оцінки якості організації та визначення найбільш ефективних варіантів побудови охорони державного кордону з урахуванням використання обмежених людських та матеріально-технічних ресурсів для їх забезпечення є одним з основних завдань, які вирішуються Управлінням прикордонних підрозділів.

Крім того, відповідно до наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 18.12.2020 р. №133 необхідними є розробка та практична реалізація відповідних варіантів застосування сил і засобів відділів прикордонної служби з урахуванням оперативної обстановки, стану облаштування державного кордону, укомплектованості особовим складом та технічними засобами охорони державного кордону в різних геополітичних і фізико-географічних умовах.

Для пошуку шляхів досягнення зазначеної мети і виконання наказу Адміністрації Держприкордонслужби актуальним є дослідження питання щодо оцінювання якості організації та пошуку раціонального варіанта побудови охорони державного кордону на прикладі окремого прикордонного підрозділу, а надалі - пошук загальних способів імплементації таких варіантів на інших ділянках державного кордону з урахуванням їхніх особливостей геополітичних і фізико-географічних умов.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Метою статті є пошук показника і критерію оцінки ступеня забезпечення недоторканності державного кордону України, які можуть дозволити формувати рекомендації з побудови ефективної системи охорони державного кордону на її окремих ділянках і в цілому по всьому кордону.

Виклад основного матеріалу

управління охорона державний кордон україна

Ефективність виконання завдань за призначенням підрозділами Держприкордонслужби України (ДПСУ) пов'язана з багатьма особливостями (гірсько- лісиста місцевість, річкова ділянка, морська ділянка, військово-політична ситуація на ділянці відповідальності тощо), які визначають варіанти застосування сил і засобів. Однією з найбільш складних є гірсько-лісиста ділянка відповідальності.

Як приклад використано відділ прикордонної служби “Селятин”, який створений на виконання вимог Концепції розвитку Державної прикордонної служби України на період до 2015 року шляхом реформування чотирьох підрозділів (прикордонні застави “Перкалаб”, “Шепіт”, “Селятин” та “Руська”) і почав функціонувати з 31 травня 2008 р.

На сьогодні Селятин - це село у Путильському районі Чернівецької області з населенням 2 380 жителів. Середня висота над рівнем моря складає 824 м. Селятин - село, центр об'єднаної територіальної громади. Розташоване у долині річки Сучави, за 25 км від районного центру, за 65 км від залізничної станції Вижниця. До складу громади ввійшли села Руська, Шепіт, Плоска та населені пункти (н. п.) Лустун, Галиціївка, Верхній Ялівець, Нижній Ялівець, Перкалаб, Сарата.

Відділ прикордонної служби (ВПС) “Селятин” охороняє державний кордон з Республікою Румунія у межах 514-720 прикордонних знаків загальною протяжністю 68 км 170 м:

- відділення інспекторів прикордонної служби (віпс) “Перкалаб” - 29 км 481 м у межах 514-575 прикордонних знаків (із них 4 км - річкова ділянка);

- віпс “Шепіт” - 19 км 192 м у межах 575-648 прикордонних знаків (із них 5 км 100 м - річкова ділянка);

- ВПС “Селятин” - 19 км 497 м у межах 648-720 прикордонних знаків (із них 6 км 722 м - річкова ділянка).

Загальна сухопутна ділянка становить 52 км 352 м, річкова - 15 км 818 м та гірська - 68 км 170 м.

До складу ВПС “Селятин” входять 3 відділення інспекторів прикордонної служби, зокрема:

- віпс “Перкалаб” з місцем дислокації н. п. Перкалаб (протяжність ділянки - 29 км 481 м у межах 514-575 прикордонних знаків, вся ділянка гірська й лісиста);

- віпс “Шепіт” (тип В) з місцем дислокації н. п. Шепіт (протяжність ділянки - 19 км 192 м у межах 575-648 прикордонних знаків, вся ділянка гірська й лісиста);

- віпс “Руська” (тип В) з місцем дислокації н.п. Руська (облаштування і відкриття планується на 2021 р.).

Результати оперативно-службової діяльності ВПС “Селятин” за період з 2018 по 2020 роки подано у табл. 1 і свідчать про напруження оперативноїобстановкина ділянці відповідальності.

Як випливає з інформації, наведеної у табл. 1, випадки затримання правопорушників прикордонникамисуміжнихдержав відображують факт недостатньої ефективності існуючих варіантів охорони кордону, що зумовлює необхідність пошуку більш досконалих варіантів організації охорони державного кордону України (ДКУ).

Відповідно до ст.1 Закону України “Про Державну прикордонну службу України” [8] на ДПСУ покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні.

Семантичний аналіз поняття “недоторканність” визначає забезпечення (військове, технічне, оперативне тощо) запобігання можливим правопорушенням з боку осіб, які бажають перетнути державний кордон. У цьому процесі беруть участь сторони, які можуть мати протилежні інтереси, що визначає можливість випадкових результатів і, відповідно, необхідність застосування імовірнісних показників ступеня забезпечення недоторканності державного кордону. Введемо позначення Q такого загального показника відповідно до першої літери в слові Quality (якість).

Таблиця 1

Кількісні результати оперативно-службової діяльності відділу прикордонної служби “Селятин” за період 2018-2020 роки (варіант)

У цьому випадку критерієм виконання положень ст. 1 зазначеного Закону України [8], а саме забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні, може бути вимога максимізації значення цього показника Q:

(1)

Показник Q може характеризувати як ефективність охорони ДКУ в цілому, так і її окремих ділянок. У разі такої деталізації використаємо індекс і номера ділянки у позначенні показника ефективності - Q_i.

Під час пошуку аналітичної залежності показника Q від умов варіанта організації охорони державного кордону мають бути забезпечені відомі необхідні умови його придатності для застосування за призначенням, а саме:

- відповідність меті та завданням діяльності ДПСУ;

- чіткий фізичний зміст;

- чутливість до умов діяльності;

- зручність для кількісної оцінки і застосування.

Процес охорони ДКУ виконує особовий склад відповідних підрозділів ДПСУ з використанням різних засобів і методів, ефективність яких може оцінюватися відповідними ймовірнісними показниками. Так, на конкретній i-й ділянці ДКУ система технічнихзасобів (датчиків) може забезпечувати індикацію фактів порушень з імовірністю QmaА - Особовийсклад прикордонних нарядів може виконати перехоплення правопорушників з імовірністю Q_e._i. Крім того підвищення ймовірності припинення правопорушень можливе за результатами заходів оперативно-розшукової діяльності, ефективність якої може оцінюватись імовірністю Q_opd. і - Кожен із зазначених окремих показників залежить від множини умов несення служби - географічних (тип рельєфу місцевості - рівнина, пагорби, гори, річки, болота, кути підйому і спуску, щільність дерев тощо), від матеріально- технічних, соціальних та інших умов і може бути врахований під час оцінювання значень загального показника ефективності охорони ДКУ на її i-й ділянці:

Під час оцінювання показника ефективності Q_m3._i системи технічних засобів урахуємо радіус Rj індикації фактів порушень для кожного датчика j-го типу (j < n_s, n_s - кількість типів датчиків) і кількість n_;i таких датчиків на i-й ділянці ДКУ протяжністю l_ai (area - зона, площа, ділянка). У цьому випадку потенційну сумарну протяжність l_gi (guard - охорона) технічно контрольованої частини ділянки ДКУ можна знайти за виразом

(3)

Технічні засоби (датчики) повинні забезпечувати індикацію фактів порушень у разі входу порушників у зону контрольованої прикордонної смуги як з боку України, так і з боку лінії державного кордону, що зумовлює необхідність подвоєння довжини лінії для розміщення технічних засобів. Припустимо, що всі типи датчиків відповідають своєму призначенню і гарантовано спрацьовують у разі появи порушника у зоні дії датчика. У цьому випадку розрахунковий вираз для показника ефективності Q_{m3 i} системи технічних засобів можна подати у такому вигляді:

(4)

Показник ефективностіQ_opd._i заходів оперативно-розшуковоїдіяльності, спрямованих на своєчасне виявлення підготовки порушення ДКУ, залежить від сумарної середньої кількості місцевих жителів N_M._{ср i} у населених пунктах у прикордонній смузі i-ї ділянки ДПСУ, яка припадає на одного інспектора прикордонної служби, від кількості інспекторів у підрозділі Na_i та від коефіцієнта K_i середнього рівня їх кваліфікації і приблизно може бути оцінений як

(5)

Своєю чергою, коефіцієнт Ki середнього рівня кваліфікації інспекторів пов'язаний з терміном T_cJi їх служби в i-му підрозділі і може мати таку статистичну оцінку:

(6)

Імовірність Q_ei перехоплення правопорушників прикордонним нарядом пов'язана із співвідношенням часу T_Hi, який необхідний порушникам для неприпустимого наближення до лінії ДКУ від моменту їх виявлення технічними засобами, і середнього часу Т_пркЛ, який потрібний прикордонному наряду для припинення правопорушення [9] і має бути не менше за необхідну величину

(7)

Час T_Hi, необхідний порушникові для подолання прикордонної смуги, на кожній дільниці залежить від її ширини І_шл, пори року, часу доби, середньої швидкості руху порушника у_пршЛ, фізико-географічних та інших умов. У першому наближенні цей час можна оцінити так:

(8)

Середній час Т_пркЛ, який потрібний прикордонному наряду дляприпинення правопорушення, визначається відстанню І_прк._i від місця дислокації групи посилення до точки виходу порушника до лінії ДКУ та середньою швидкістю -_прк. _i руху групи перехоплення:

(9)

Із нерівності (7) можна знайти необхідне значення співвідношення зазначених часів, достатнє для перехоплення порушників з імовірністю, не меншою за необхідну:

(10)

Для значення ймовірності Q_e. _{необх і} = 0,95, відомої як рівень практичної впевненості, нерівність (10) набуде вигляду > 3 або Т . <

(11)

Нерівності (10) і (11) дають змогу аргументовано вибирати місце розташування груп посилення, вид транспорту для їх переміщення у район правопорушення і необхідну ширину прикордонної смуги для забезпечення необхідного рівня ймовірності своєчасного перехоплення правопорушників.

У разі оперативної оцінки ступеня недоторканності ДКУ на всьому розглянутому периметрі ДКУ у виразах (3) і (4) слід ураховувати всю довжину розглянутого периметра ДКУ і всі датчики, а у виразах (6)-(9) використовувати середні значення відповідних змінних. У цьому випадку критерієм ефективності виконання завдання охорони ДКУ може бути вимога максимізації значення загального показника ступеня забезпечення недоторканності державного кордону за умови забезпечення значень таких оказників на кожній і-й ділянці ДКУ не менше за необхідне значення Q_euMo_Z.

(12)

Висновок

Таким чином, вирази (1)-(12) надають можливість оцінити ступінь забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України на ділянці відповідальності як окремого прикордонного підрозділу, так і всього державного кордону України у цілому. Крім того, формульна схема (2)-(12) моделі оцінювання ефективності охорони ДКУ дає змогу формувати аргументовані пропозиції щодо технічної та організаційної побудови системи охорони ДКУ поза пунктами пропуску.

Перспективами подальших досліджень є врахування розглянутого науково-методичного апарату під час розподілу елементів службового порядку на ділянках відповідальностей, які мають свої особливості несення служби, та формування відповідних логіко-функціональних таблиць можливостей сил і засобів щодо охорони ДКУ та протидії правопорушенням прикордонного законодавства.

Перелік джерел посилання

1. Дейнеко О.В. Державне управління забезпеченням відновлення контролю над українсько-російською ділянкою державного кордону України: автореф. дис. ... канд. наук з держ. упр.: 25.00.05. Київ: ІПКДМЗУ, 2021. 23 с.

2. Теоретичні основи інформаційно- аналітичного забезпечення процесів охорони державного кордону (у контексті завдань національної безпеки України в прикордонній сфері): монографія / В.П. Городнов та ін. Хмельницький: НА ДПСУ, 2009. 472 с.

3. Голінко В.В. Охорона державного кордону прикордонним загоном (загоном прикордонного контролю) при загостренні воєнно-політичної обстановки (у загрозливий період): навч. посіб. Хмельницький: АПВУ, 1998. 51 с.

4. Литвин М.М., Мисик А.Б., Катеринчук І.С. Методики оперативно- тактичних розрахунків:навч. посіб. Хмельницький: НА ДПСУ, 2004. 82 с.

5. Мейко О.В. Методика визначення раціонального варіанта застосування мобільних груп окремого відділу прикордонної служби типу “С” під час ускладнення обстановки на ділянках державного кордону. Збірник наукових праць Харківського університету Повітряних Сил. Харків: ХУПС, 2014. №4 (41). С. 153-156.

6. Олексієнко Б.М. Моделі прийняття управлінських рішень та контролю їх виконання під час реалізації основних положень Концепції інтегрованого управління кордонами. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Хмельницький: НА ДПСУ, 2010. №54. Ч. ІІ. С. 25-28.

7. Цевельов О. Методичні основи оцінки загроз у сфері прикордонної безпеки. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Хмельницький: НА ДПСУ, 2016. №3. С. 141-153.

8. Про Державну прикордонну службу України: Закон України від 03.04.2003 р. №661-IV (станом на 26.03.2007 р.) / Верховна Рада України. Київ: Парлам. вид-во, 2007. 208 с.

9. Вентцель Е.С.Теория вероятностей. Москва: Наука, 1969. 576 с.

Размещено на allbest.ru