Семіотичні особливості модусів індивідуальної пам’яті в романному дискурсі. Поетикальні засоби конструювання героєм самоідентичності. Часова організація оповіді, феноменологізація часу в дієгезі пам’яті. Зв’язок з французьким романом-псевдоавтобіографією.

Присутність інтерпретації у мисленнєвій діяльності. Дослідження проблеми інтерпретації в контексті філософських рефлексій соціального пізнання. Аналіз багатозначності інтерпретації, її залежності від позиції філософа та його відношення до тексту.

Формування суспільної свідомості Канади, в якій співіснування персональних світоглядів в умовах культурного плюралізму зумовило появу груп, які співвідносяться з рештою світу/суспільства як Інші. Формування дискурсу Іншого як літературної тенденції.

Сюжетно-композиційні особливості жанрової форми драматичних сцен під час аналізу української (Івана Карпенка-Карого "Понад Дніпром") та польської (Владислава Анчица "Селяни-аристократи") драми. Вияв комічного як спосіб одивнення патріархальних поглядів.

Вивчення сюжетно-композиційних особливостей жанрової форми драматичних сцен (картин) під час аналізу української та польської драми другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Вияв комічного у драмах як спосіб одивнення ілюзорних, патріархальних поглядів селян.

Аналіз механізмів художнього дискурсу ірраціонального в романістиці В. Винниченка. Дослідження особливостей поведінки дисгармонійних рефлектуючих особистостей в романах письменника. Оцінка впливу психосвіту персонажів на динаміку розвитку сюжету твору.

Раскрывается когнитивно-коммуникативная природа дискурса. Обосновывается понимание дискурса как модели поведения субъекта. Структурные компоненты модели дискурса. Две стороны речи - процессуальная и материальная. Способы речевой организации дскурса.

Различные направления и методики анализа дискурса, его разновидности и классификация. Лингвокультурное изучение исследуемого понятия, его основные разграничения и типологии. Лингвистическое понимание дискурса в зарубежных и отечественных исследованиях.

Коммуникативный процесс: производство, мультипликация, распространение, распознавание, использование информации. Дискурс как социальная интеракция. Пользователи языка, контекст, разговоры, текст. Универсальность дискурса. Тотальность расистского дискурса.

Исследование дискурса как сложной структуры. Рассмотрение реализации принципов тождества и устойчивости, задающих структурную целостность языка. Основные критерии дифференциации элементов структуры дискурса. Структурные особенности коммуникативного акта.

Антропоцентризм как важнейший методологический принцип. Знакомство с характерными признаками дискурса как центральной категории бытия человека, "вписывающей" его многообразную социально-коммуникативную практику. Анализ конститутивных категорий дискурса.

Особливості дослідження когнітивної природи кінодискурсу у спектрі синергетичної парадигми на основі дихотомії. Дискурс кіно як трирівневий синкретичний комплекс, що репрезентує текст, семіотичний простір та результат інтерсеміотичного перекладу.

Еволюція топосу козака в польському історико-літературному процесі. Зародження козакофільського романтичного руху. Поетична спадщина "української школи". Вагомість концепції Вітчизни в житті козака, аналіз його стереотипу в опозиції "свій"-"чужий".

Вимоги легітимності, адресовані судовій владі. Суть кризи правосвідомості як ознаки становлення правового суб’єкта. Виключення індивіда з правової комунікації на підставі визнання його судом таким, що не відповідає формальним вимогам законодавства.

Анализ дискурса лести как сложного коммуникативного явления, имеющего в своей основе интенциональные свойства адресанта, проявляющиеся в угодливом восхвалении, искажении информации об адресате с корыстной целью посредством специальных языковых средств.

Аналіз мовної репрезентації інтимних почуттів особистості в художніх текстах В. Петрова-Домонтовича унікальної й досі загадкової в українській культурі постаті, творчість якої, вважаємо, належить до найбільших досягнень вітчизняного зрілого модернізму.

Аналіз специфіки мовчання як соціального явища. Соціальне мовчання як показник розвитку громадянського суспільства. Аналіз взаємозв'язку проблеми соціального мовчання з проблемою цензури. Особистісне становлення і становлення громадянського суспільства.

Категории, описывающие внешние и внутренние факторы, формирующие дискурсивную модель Принцессы Уэльской. Необходимость выделения данных параметров позволяет определить, какой хотят видеть британцы не только Принцессу Уэльскую, но и будущую королеву.

Ігор Костецький - один з основних ідеологів і творців українського культурного процесу в умовах повоєнної еміграції в Європі. Новаторська побудова текстового матеріалу, нетрадиційне оформлення - одні з найбільш характерних особливостей видання "ХОРС".

З’ясування впливу мультимедіа на трансформацію свідомості суспільства. Вивчення наслідків розвитку сучасної електронної культури. Аналіз інмутаційних та мутаційних змін мислетворення людини та структури світопорядку. Дослідження феномену соціальних мереж.

Важливість використання методу дискусії при навчанні іноземної мови, характерні ознаки методу дискусії, основні етапи дискусії, надано рекомендації викладачам щодо її проведення в аудиторії. Визначено, що дискусія є одним із важливих методів навчання.

Аналіз головних концептів народництва в епістолярії Бориса Грінченка. Визначення домінантної складової листів означеної проблеми. Дослідження дискурсивних лакун епістолярної комунікації, зміни поглядів, емоційної складової в творчості письменника.

Поняття медіації, аналіз її походження від давніх часів до сучасного розвитку міжнародних відносин. Підходи до трактування медіаційних практик. Рівні медіації та особливості медіатора як суб’єкта посередницької діяльності в конфліктному врегулюванні.

Дослідження публіцистичного доробку Ірини Калинець крізь призму національної ідентичності в контексті націєтвірних стратегій Івана Франка та Івана Огієнка. Конкретизація ідейно-тематичних домінант публіцистичного доробку письменниці-дисидентки.

Огляд аспектів вивчення дискурсу національної ідентичності. Дослідження специфічних рис історико-літературного тлумачення національної самототожності художнього письменства. Аналіз дискурсу національної ідентичності в контексті постколоніальної критики.

Відображення мистецької, суспільної і духовної атмосфери в церковному мистецтві Галичини періоду, що вивчається. Аналіз і оцінка взаємозв’язку між релігійною ідентичністю, державотворчими прагненнями та мистецькими практиками українців Галичини.

Особливості націоцентричного способу мислення українських драматургів, які творили в діаспорі у першій половині ХХ століття. Екзистенційність, політичні алюзії та фантастичні елементи - одні з найважливіших рис, що властиві історичній драматургії.

Дослідження драматичних творів з історичною тематикою, які найяскравіше відбивають націоцентричну проблематику. Групи детермінант що визначили проблемно-тематичну структуру творів діаспори першої половини ХХ ст., їх екзистенційність, політичні алюзії.

Аналіз художньої презентації етноідентичності в умовах пострадянської дійсності. Аналіз впливу тоталітарного тиску на індивіда у романах Ю. Андруховича. Дослідження категорії іншого як ключової в осягненні національної ідентичності у творах письменника.

Критика тиранії та кріпацтва - напрям діяльності національно-налаштованого Просвітництва в Україні XVIII-XIX століть. Твір "Історія Русів" - яскраве свідчення особливостей українського державницького політичного мислення цього історичного періоду.