Визначення поняття словника – упорядкованого в алфавітному чи тематичному порядку списку лексикографічно опрацьованих заголовних слів. Ознайомлення з типами словників: енциклопедичними і лінгвістичними (філологічними). Аналіз їх ролі у культурі.

Узагальнення практик укладання філософської лексики на прикладі англомовних філософських словників. Класифікація видів філософських словників, підходи до розв'язання проблеми вибору лексики. Специфіка компонентів словника, функції словникової критики.

Основні риси Словника як філософського твору: інтерактивний гіпертекст, що творить нові тексти; зібрання не слів, але свого роду "подій іменування думки". Філософське значення "Європейського словника філософій". Стосунки між словом, поняттям, мисленням.

Лексикографічний доробок українського вченого К. Кисілевського, який у 1944 р. емігрував до Німеччини. Етапи життя, аспекти мовознавчого доробку Кисілевського. Огляд історії української мови, діалектології та лінгводидактики. Аналіз практичних словників.

Вивчення динаміки лексикографічної фіксації української комп’ютерної термінології в пострадянський період. Характеристика основних типів словників з інформатики. Аналіз динаміки термінографічних процесів у комп’ютерній галузі в пострадянський період.

Аналіз написання студентами першого курсу факультету журналістики першого словникового диктанту як форми попереднього контролю. Закріплення та перевірка теоретичних знань і грамотності учнів як методу підсумкового контролю їхньої орфографічного письма.

Історія дослідження рукописного українсько-російського словника В. Лазаревського. Перспективи його дальшого вивчення та застосування. Приклади, які засвідчують користь лексикографічного словникового доробку. Співпраця В. Лазаревського з В. Далем.

Дослідження та характеристика лексико-семантичної системи мови. Визначення сутності професіоналізмів, діалектизмів, екзотизмів, жаргонізмів, арготизмів. Ознайомлення зі стилістичною класифікацією лексики. Аналіз поняття офіційно-ділової лексики.

Свідомість - елемент психіки, що вибірково сприймає навколишній світ, віддзеркалюється на результатах пізнання, втілених у мовній системі лінгвокультурного колективу. Лексичне значення - зміст слова, який відбиває у свідомості уявлення про предмет.

Аналіз лінгвокультурологічного аспекту слова "адвокат" на основі його етимології та історико-релігійних референцій. Кореляція внутрішньої форми слова "адвокат" та культурних паралінгвістичних референцій на прикладі спеціального вбрання судових юристів.

Пошук високохудожніх форм поетичного злету, які притаманні талановитим особам. Реальне відтворення життєвого укладу народу за допомогою самобутніх слів у поетичних зразках Шевченка. Лексико-семантичні функції слова "доля" в його поетичній творчості.

Анализ вопросов разграничения неизменяемых частей речи, не имеющих аффиксов, которые бы формально закрепляли смысловые различия. Анализ слова "ещё", наречные значения которого, вопреки словарной информации, вызывают обоснованные сомнения в русском языке.

Слово "индивидуальность" как единица лексико-семантической системы русского языка: значение данной лексемы и особенности ее функционирования в языке современных федеральных газет. Семантика и функционирование слов "личность" и "индивид" в русском языке.

Рассмотрение результатов исследования по вопросам частотности ассоциаций, связанных со словом "книга" будущими специалистами дефектологического профиля. Проблемы установления происхождения слова "книга". Основные значения слова книга в русском языке.

Кухня как одна из самых ярких составляющих любой национальной культуры. Знакомство с особенностями сопоставления русского слова "кухня" с его многочисленными китайскими соответствиями. Анализ процесса обучения русскому языку китайских студентов.

Смислове навантаження слова "лобода" в українському загальнонародному мовленні як звичайного бур’яну, шкідливого в посівах злакових культур та для здоров’я людей у період його цвітіння. Художні засоби використання його в народній творчості, літературі.

Упоминание лексемы "порхлица" в поэме Н.В. Гоголя "Мертвые души" и Толковом словаре живого великорусского языка В.И. Даля. Неопределенность лексического значения производного имени существительного "порхлица". Анализ слова "порхлица" и его синонимов.

Функционирование слова в политическом дискурсе: трансформация значения и сопутствующие этому процессы. Анализ речей видных политических деятелей (Президентов России и США). Возможные мифологизации и табуирование слова. Суть политологической лингвистики.

Средства массовой информации как инструмент влияния на сознание целевой аудитории. Цитатная речь в прессе как способ манипулирования общественным мнением. Основные этапы контент-анализа. Дискурсы современного терроризма. Цитата в составе газетной статьи.

Аналіз психолінгвістичних теорій на переконання функціональної значущості одиниць ядра лексикона індивіда. Роль ядра лексикона як функціональної основи загального психічного та мовленнєвого розвитку людини, що забезпечується специфікою значень слів.

Анализ исследований удмуртского языка и фольклора. Описание употребления редкостного урбонима Букар в некоторых песенных текстах кукморских и шошминских удмуртов и произведениях писателей М.П. Петрова, А.К. Леонтьева, являющихся носителями диалектов.

Об'єктивність принципу суміжності у структуруванні елементів ґештальту і аналіз перцептивно-відображальної сили цього принципу з еволюційно-гносеологічної точки зору. Відстеження проекції категорій ґештальту і принципу суміжності на мову та мовлення.

Рассмотрение травелога как жанра литературных произведений. Внутренний диалог с Фридрихом Гельдерлином в повести Бонфуа "Внутренняя область". Воображаемое путешествие по культуре Италии. Исследование специфики экфрасиса в раннем творчестве Бонфуа.

Рассмотрение в синхронии и диахронии слова "прелесть" как удобного и наглядного примера для проведения анализа механизмов возникновения когнитивного конфликта. Отличия диглоссии от билингвизма в русской культуре. Дуальность русской языковой личности.

Иератическое искусство М.М. Шварцмана и духовное переосмысление библейского текста. Жизненный мир художника в контексте восприятия "пластического" знакообразного мира. Специфический стиль живописи, как основа диалога между художником и созерцателем.

Рассмотрение современных политических мифов, их роль в создании масс-медийной картины мира. Основные вербальные конструкты мифотворчества, задействованные в СМИ первого десятилетия XXI века. Языковые механизмы реконструкции и трансформации мифов.

Середина XIX — начало XX столетия - период актуализации древней христианской духовной традиции русской культуры. Внутреннее слово человека, которое мыслится в духовной традиции Восточной Церкви как тема литературного творчества Ф.М. Достоевского.

Дослідження культурологічної значимості слова в системі мовної комунікації, його аналіз як ключового елементу всіх культурних аспектів. Елементи слова як єдність, в кожній ланці якої можливі зумовлені культурою форми узагальнення і розуміння дійсності.

Обсуждение проблем произносительной культуры журналистов на Круглом столе "Слово в эфире. Проблемы нормы и вариативности". Задачи орфоэпической подготовки журналистов как части медиаобразования, лингвистическая рефлексия над нормами произношения.

Проведение психолингвистического эксперимента с "визуальной" составляющей для более точного выявления визуального компонента семантики топонима. Сущность и задачи нового направления лингвострановедения — "психолингвистического лингвострановедения".