Опис англійських топонімів у складі фразеологічних одиниць, які є компонентом смислової та структурної організації фразеологізмів. Положення, що постійно відтворювані в мовленні словосполуки або висловлення, які ґрунтуються на стереотипах етносвідомості.

Розглядається символіка топонімів, які є мотивувальною і дериваційною базою чисельних фразеологізмів в українській, російській, польській мовах і які подано у вигляді словникових статей. Показано ідіоми, фраземи й паремії з топонімічним компонентом.

Особливість закономірностей передачі топонімів іншою мовою і засвоєння їх іншомовним середовищем. Аналіз інтенсифікації відносин між англомовними та україномовними соціумами. Суть підвищеного інтересу до власних імен, що проникають в український говір.

Визначення завдяки місцевим назвам таких важливих краєзнавчих тем, як заснування і заселення міста, його історичний і культурний розвиток. Вивчення історії походження назв вулиць і районів, їх розташування у Батурині, зниклих з ужитку місцевих назв.

Дослідження топоніміки як розділу ономастики. Популярні класифікації топонімів у сучасній лінгвістиці. Роль топонімів як джерел вивчення рідного краю. Класифікація топонімічних назв м. Одеси: географічні, етнічні, назви людей, предметів і явищ культури.

Погляди вчених-ономастів на розвиток топоніміки в Україні. Топоніми — розділ ономастики, що потребує спеціального вивчення, впорядкування і ретельної охорони у зв’язку з тими функціями, які вони виконують у мові та відіграють в історії і суспільстві.

Дослідження лексичних одиниць з функцією найменування німецьких поселень на території Бессарабської області. Вивчення особливостей їх виникнення та розвитку під впливом лінгвістичних та екстралінгвістичних чинників. Специфіка семантики слів-топонімів.

Дослідження лексичних одиниць з функцією найменування німецьких поселень на території Бессарабської області. Особливості їх виникнення та розвитку під впливом лінгвістичних та екстралінгвістичних чинників. Специфіка структури та семантики слів-топонімів.

В мовній картині світу автора значне місце належить топонімам, що характеризуються різноплановістю сприйняття рідної землі крізь парадигми закордоння, чужини та світу. Розгляд особливостей вживання топонімів у структурі поетичної концептосфери Перепеляка.

Інтерпретація топонімів як специфічних одиниць тетралогії Володимира Малика "Таємний посол". Найбільш репрезентативні групи онімів за геополітичною та етнонаціональною маркованістю – українські, болгарські, турецькі, татарські, польські, чеські.

Сутнісні характеристики топонімічної лексики та принципи побудови її класифікації. Особливості опису топонімів в англомовних спеціалізованих словниках. Головні методи семантичної характеристики. Структура дефініцій, які застосовуються при семантизації.

Топонімічна концептосфера - механізм, що відбиває культурологічну ситуацію в той чи той історичний період під впливом певних змін. Топонім - одиниця мови, що має особливу семантику, потужний експресивний потенціал, а також є національно маркованою.

Топоніми або географічні назви як важливі лінгвістичні джерела. Унікальна топонімічна система назв, що має українська земля, яка увібрала в себе мовні елементи величезної кількості народів, що мешкали у різні історичні часи. Слова іншомовного походження.

Роль трансформації регіонального суспільства у топонімічній практиці у Вінниці. Активна позиція міської влади, професіоналів та місцевої громади. Прояв комеморативної політики на місцевому рівні, який засвідчує входження влади в націєтворчий процес.

Історія становлення сучасної топонімії. Стандартизація перекладацьких стратегій та класифікації топонімів. Особливості перекладу назв населених пунктів, транскрипції або транслітерації географічних об’єктів. Поява антропотопонімів, розвиток картографії.

Розглянуто морфологічну структуру топонімічної лексики французької мови. Описано топоформант, як повторюваний у топонімічних утвореннях суфікс чи інший компонент композита. Виявлено демінутивні суфіксальні моделі, які входять до класу топонімів.

Комплексний аналіз топонімів на матеріалі історичних романів "Залишенець. Чорний ворон" та "Маруся" відомого українського письменника Василя Шкляра. Топонімічні розряди як основні сюжетно та композиційно важливі елементи дотримання правдивості оповіді.

Исследуется дискурс толерантности в печатных изданиях Республики Беларусь. Рассмотрены публикации, посвященные людям с ограниченными возможностями. Социальные функции медиадискурса толерантности, его роль в конструировании ценностей современного общества.

Розгляд культурологічної семантики топосу "Малої Вітчизни" у філософії етнокультури та у сучасному українському романі на прикладі книг "Листя землі" Володимира Дрозда та "Переддень Доби Водолієвої" Анатолія Федя. Феноменологічні виміри життєвого світу.

Культурологічна семантика топосу "Малої Вітчизни" у філософії етнокультури та у сучасному українському філософському романі на прикладі книг "Листя землі" В. Дрозда та "Переддень Доби Водолієвої" А. Федя. Аналіз феноменологічних вимірів життєвого світу.

Окреслення середовища становлення фольклористичних інтересів Т. Рильського шляхом зосередження на його особистій наративній компетентності як актанта фольклору села Романівки. Основи системного вивчення сільського ареалу фольклорного текстотворення.

Опис середовища становлення фольклористичних інтересів Т. Рильського. Розгляд фольклорного топосу села як окремої системи передавання традиційних смислів. Трансмісійні механізми передачі народних знань через призму наративної компетентності фольклориста.

Здатність поєднувати складність почуттів і взаємовідносин з майстерним відтворенням пейзажу та духу передмістя як одне з головних достоїнств новелістики Чівера. Двоїстість і дуальність як основоположні риси зображення Чівером простору передмістя.

Аналіз підґрунтя теорії топосу та її тяглість явища від античності до нашого часу. Запропонування погляду на міжвоєнну українську і польську прозу крізь призму функціонування топосу Аркадії. Звернення уваги на спосіб світовідчування в художніх текстах.

Аналіз теоретичного підґрунтя теорії топосу, який засвідчує тяглість явища від античності до нашого часу. Погляд на міжвоєнну українську і польську прозу крізь призму функціонування топосу Аркадії. Розгляд основних жанрів, в яких проявився топос Аркадії.

Короткий аналіз образу Втраченого Дому в романі С. Жадана "Інтернат". Головні особливості використання письменником традиційного мотиву дороги. Аналіз та місце образу міста в романі. Дослідження таких локусів, як інтернат, вокзал, мотель, блокпост.

Биография и творчество А. Кушнера. Тематика стихов, литературные привязанности, "петербургский менталитет" поэзии. Город как герой поэзии. Культурный и индустриальный аспекты в образе современного города. Топографические приметы в городской лирике.

Дослідження способів інструменталізації топосу давнини у моделі шкільної риторики єзуїтів. Аналіз прикладів цитування та коментування на рівні програмних текстів та шкільних робочих нотаток і записок. Зв'язок між теоретичними рекомендаціями та практикою.

Исследование связи топики дома и сопровождающих ее мотивов на основе анализа трех произведения А.П. Чехова 1890-х гг. Особое внимание уделяется изучению концептной пары ДОМ - АНТИДОМ в актуализации ее топологических значений.

Аналіз романів відомих американських авторів, предметом яких стає кіно як феномен національного мистецтва. Відображення в їх творах функціонування кіно як своєрідного естетичного вираження "американської мрії", ідеологеми американської ментальності.