Вирощування кормових кавунів

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

Вступ

1. Біологічні особливості кормового кавуна

2. Технологія вирощування кормового кавуна

Список використаних джерел

Вступ

Найбільше значення для кормових цілей серед баштанних культур має гарбуз і кормовий кавун. З кормових кавунів найбільш поширені сорти Дисхим і Бродський . Але разом з цим кормовий кавун має ряд переваг перед гарбузом. Він менш вимогливий, ніж гарбуз, до ґрунтових умов і, що особливо важливо, більше посухостійкий. Тому в посушливі роки, кормовий кавун дає вищі і стійкіші урожаї, ніж гарбуз. Важливим є також те, що кормовий кавун більше лежкий. Тому є можливість годувати тварин його плодами триваліший термін.

Кормові кавуни відрізняються високим вмістом каротину і розчинних вуглеводів, його охоче їдять свині ,сприяють кращому переварюванню грубих і концентрованих кормів. Поживна цінність кормових кавунів дещо нижча, ніж гарбузи. У 100 кг кавунів міститься 9 кормових одиниць і 0,4 кг перетравного протеїну. Урожай плодів коливається від 200 до 1300 ц/га.

Поступаючись кормовому гарбузу за вмістом протеїну і безазотистих екстрактних речовин, кормові кавуни дають великі урожаї в посушливих умовах півдня України. Крім того, з усіх баштанних культур вони відрізняються високою солестійкістю, а тому їх можна обробляти на солонцюватих ґрунтах.

За своїми кормовими якостями кавуни мало поступаються кормовому гарбузу, але краще і довше зберігаються. Свині охоче поїдають кавуни. Згодовують їх як у свіжому вигляді, так і засилосованими. Перед згодовуванням кормові кавуни ріжуть на коренерізках.

1. Біологічні особливості кормового кавуна

кавун врожайність добриво вирощування

Корінь кормового кавуна стрижневий, дуже розгалужений, проникає в ґрунт на глибину 3 -- 5 м і розростається в діаметрі до 7 м. Стебло сланке, являє собою довгу огудину (2 -- 5 м) з 5 -- 10 батогами, що опушені жорсткими волосками. Листки з більшими, але короткими частками. Квітки великі з блідо-жовтим вінчиком, чоловічі розміщені на довгих квітконіжках, жіночі -- на вкорочених. Плоди різні за формою -- кулясті або овально-довгасті, зелені або світло-зелені з темними смужками мармурового малюнка. М'якуш має такий хімічний склад: цукру -- 2,0-2,6%, сирого протеїну -- до 1,2%, безазотистих екстрактних речовин від 3,4 до 7,2%. Маса плода від 10 - 15 до 25 - 30 кг і більше. Насіння не має рубчика, маса 1000 насінин 120 -- 130 г і більше.

Кавун кормовий -- теплолюбна, жаровитривала, дуже посухостійка рослина. Висока посухостійкість кавунів пояснюється добре розвиненою кореневою системою, наявністю на листках і стеблах товстого шару кутикули. Крім основних коренів у кавунів при достатньому зволоженні верхніх шарів ґрунту з вузлів огудини розвиваються додаткові корені, які відіграють значну роль у забезпеченні рослин вологою та поживними речовинами.

2. Технологія вирощування кормових кавунів

Кормовий кавун порівняно зі столовим менш вибагливий до умов проростання.

В Україні районовано більше 30 сортів столового кавуна, які істотно різняться між собою тривалістю вегетаційного періоду та іншими господарсько-біологічними ознаками. Найпоширеніші з ранньостиглих Борисфен, Борчанський, Голопристанський, Огоньок; із середньостиглих Астраханський 1, Таврійський, Красень, Десертний; із середньопізніх Мелітопольський 60, Сніжок; з кормових кавунів Дисхим і Яксатовський та ін.

Технологія вирощування. В польових сівозмінах кращими попередниками для кавунів є озимі зернові культури, зернобобові суміші, багаторічні трави. Для розміщення кавунів та інших баштанних культур непридатні поля, на яких у посівах попередніх сівозмінних культур застосовували гербіциди.

Основний обробіток ґрунту під кавуни залежить від попередника. Після озимих проводять лущення стерні на 8 -- 10 см. Ділянки, засмічені багаторічними й коренепаростковими бур'янами (осот, молочай, гірчак), з появою їх розетки повторно лущать на глибину 10 - 12 см. Наступну зяблеву оранку проводять через 20 - 25 днів після лущення плугом з передплужником на глибину 27 -- 35 см. Рано навесні поле боронують у два сліди, потім культивують на глибину 14 -- 16 см з одночасним боронуванням. Передпосівну культивацію проводять на глибину загортання насіння. В роки з посушливою весною і при відсутності бур'янів на легких за механічним складом ґрунтах першу культивацію можна замінити боронуванням у два сліди.

Добрива значно підвищують урожайність кавунів та інших баштанних культур. Під зяблеву оранку рекомендується вносити органічні добрива (гній, перегній-сипець) 25 -- 30 т/га. На каштанових і чорноземних ґрунтах під баштанні вносять азотно-фосфорні добрива, а на супіщаних, крім того, й калійні N60-90Р90-135К60. Хороший ефект дає внесення добрив у рядки під час сівби: гранульованої аміачної селітри -- 0,2, гранульованого суперфосфату -- 0,4 і калійної солі -- 0,2 ц/га.

Готувати насіння починають за 1 -- 2 місяці до сівби: протруюють препаратом ТМТД з розрахунку 4-8 кг/т. Якщо такої обробки насіння не зробили, то за 1 -- 2 дні до висівання його треба замочити в 0,1 %-му розчині формаліну.

Для стимуляції насіння до активних фізіологічних процесів його прогрівають на стелажах при температурі 50 °С протягом двох годин; прогрівають на сонці протягом 7 -- 10 днів, замочують у воді кімнатної температури (22 -- 25 °С) до повного набухання і накльовування, замочують у розчинах мікроелементів тощо. Слід зважати на те, що насіння, яке піддавали тій чи іншій обробці, треба швидко висіяти у вологий і теплий ґрунт, інакше воно може загинути швидше, ніж необроблене насіння.

Для знищення бур'янів перед висіванням кавунів та інших баштанних вносять у ґрунт гербіциди: котофор (3,7 кг/га), дуал (1,6-3 л/га), трефлан (2-3 л/га), пінітран (1,5 - 2 л/га). Гербіциди заробляють у ґрунт боронами в два сліди. Сіяти кавуни можна починати не раніше як через 10 -- 12 днів після внесення гербіцидів, інакше можлива гіпертрофія проростків баштанних і подальше відставання рослин у рості й розвитку.

Сіють кавуни, коли встановиться середньодобова температура 12 -- 15 °С і мине небезпека похолодання. Використовують для цього зернові або інші сівалки. Схема висіву 1,4 -- 2,1 х 0,7 -- 1,4 м, залежно від скоростиглості сорту. Норма висіву 4--5 кг/га (4 -- 5 схожих насінин на 1 м рядка), глибина загортання 5-6 см.

Догляд за посівами кавунів починають з досходового боронування легкими або середніми боронами. Боронування впоперек рядків доцільно провести і після з'явлення сходів баштанних. Коли на рослинах розвинеться 5 -- 6 листків, їх проривають. Протягом вегетації посіви обробляють культиваторами (при потребі), закінчуючи цей обробіток на початку інтенсивного росту огудини.

Заслуговують на увагу заходи, які прискорюють достигання кавунів: замочування насіння в янтарній кислоті чи у воді, прищипування пагонів, внесення у ґрунт підвищених доз фосфорних добрив, застосування плівкового укриття тунельного типу в поєднанні з розсадним і безрозсадним способами вирощування. Вирощування розсадою дає змогу одержати достиглі плоди на 12 - 18 днів раніше, ніж при сівбі насіння безпосередньо у відкритий ґрунт, і водночас підвищує врожай. На Херсонській селекційній дослідній станції баштанних культур приріст урожаю при розсадному способі вирощування становив 50 -- 65 %.

Важливим заходом підвищення врожайності кавунів, як і інших баштанних культур, є поливи. Найвищі врожаї одержують, коли поливами підтримують передполивний поріг вологості ґрунту на рівні 75 -- 80 % НВ. Найефективніші поливи у період до зав'язування плодів.

Збирають кавуни у період повного достигання. Зривають з плодоніжками, щоб плоди краще зберігалися. Масовий збір плодів рекомендується проводити валкоутворювачами УПВ-8 або косинцями, що змонтовані на тракторах. Зберігають плоди в буртах, перекладаючи соломою, або в сухих приміщеннях, які перед завантаженням знезаражують і провітрюють. Найкраще зберігаються кавуни при температурі 1 - 3 °С. Кормові кавуни за належних умов зберігання не втрачають своїх кормових якостей до січня--лютого.

Список використаних джерел

1. Барабаш О.Ю. Овочівництво. - К.: Вища школа, 1994. - 374с.

2. Барабаш О.Ю., Семенчук П.С. Довідник овочівника. - Львів: Каменяр, 1985.- 218с.

3. Білецький П.М. Овочівництво. - К.: Вища школа, 1970. - 420с.

4. Білецький П.М., Роман І.С. Овочівництво і плодівництво. - К.: Вища школа, 1978. - 448с.

5. Бугай С.М. Рослинництво. - К.: Вища школа, 1978. - 384с.

Размещено на Allbest.ru