Лісові ресурси України

Размещено на http://allbest.ru/

План

Вступ

Загальна характеристика лісів України

Лісові ресурси Карпат з точки зору рекреації

Використана література

Вступ

Людське суспільство поставило собі на службу природне середовище і зі зростаючою інтенсивністю використовує його багатства. Особливо інтенсивно люди використовують ліс - важливу складову частину навколишнього світу. У біосфері Землі ліс відіграє багатогранну роль, охоплюючи близько 28 % суходолу, дає майже 90 % біомаси, виробляє до 60 % репродукованого кисню, виконує унікальні функції, а саме:

-утворює життєвий простір для багатьох видів живих організмів;

-володіє водоохоронними властивостями;

-захищає ґрунт від водної і вітрової ерозії;

-покращує повітря і створює затишний мікроклімат під своїм наметом, в цілому позитивно впливаючи на клімат прилеглих територій;

-захищає у високогір'ї від снігових лавин;

-сприяє оздоровленню і відпочинку;

-постачає сировину для деревообробної, лісохімічної, фармакологічної промисловості тощо;

-виступає джерелом натхнення, об'єктом пізнання і господарювання.

Лісові масиви можуть мати умовні границі, встановлені залежно від їхнього призначення, близькості до транспортних шляхів, пунктів вивезення і споживання, можуть перебувати як у державній, так і приватній власності. Їхня площа може сягати тисяч гектарів. Вони можуть бути представлені ділянками господарського і недоторканого лісу, лісовими плантаціями, лісопарками, лісосмугами тощо. Для ведення лісового господарства ліси надані в постійне користування підприємствам, установам і організаціям більш ніж п'ятдесяти міністерств і відомств. Центральним органом виконавчої влади у галузі лісового і мисливського господарства є Державний комітет лісового господарства України, одним з основних завдань якого є збереження, відтворення та раціональне використання ресурсів лісу.

1. Загальна характеристика лісів України

Ліси займають приблизно 15% території України. Площа лісового фонду країни складає 10782,2 тис. га. У лісовому фонді мають перевагу цінні хвойні та твердолистяні породи. Найбільші лісові масиви розташовані в Поліссі та Карпатах. Насадження хвойних порід займають 43% загальної площі, з них сосна - 33%. Твердолистяні становлять 43%, з них дуб і бук - 32%. Особливістю лісів України є те, що здебільшого вони складаються з молодняка, питома вага якого складає 45.3%. Всього промислових лісів в Україні 8,6 млн. га в Києві, запаси деревини 2 млрд. м3. Основними породами українського лісу є: сосна, смерека, ялина, дуб, бук, береза, ясен, вільха.[4]

Залісненість території України (у %)

Ліси на території України розташовані дуже не рівномірно. Вони сконцентровані переважно в Поліссі та в Українських Карпатах. Лісистість у різних природних зонах має значні відмінності й не досягає оптимального рівня, за якого ліси найпозитивніше впливають на клімат, ґрунти, водні ресурси, пом'якшують наслідки ерозійних процесів, а також забезпечується одержання більшої кількості деревини.

На сьогодні площа земель лісового фонду України сягає 108 тис. км?, лісовою рослинністю вкрито 95 тис. км?, тобто лісистість нашої країни становить 15,7 % і далека від оптимальної. До того ж вона нерівномірна, у деяких природних зонах не сягає рівня, за якого забезпечується найпозитивніший вплив на клімат, ґрунти, водні ресурси, ерозійні процеси, отримання достатньої кількості деревної і не деревної продукції. За площею лісів, що припадає на одного жителя, Україна посідає одне з останніх місць в Європі. Через надмірне і невдале антропогенне втручання в минулому і тепер мають місце всихання і пожежі лісу. Тому наші ліси за призначенням і розміщенням і надалі повинні мати обмежене експлуатаційне значення, спрямовуватись на виконання передусім екологічних функцій.

Територія Карпат, Волині, Криму є унікальними по формах рельєфу рік, озер, рідкому сполученню виду рослин і тварин і їхніх співтовариств. Рекреаційний потенціал території лісового фонду України поки ще цілком не вивчений і не розрахований.[2]

Унікальність економіко та політико-географічного положення Українських Карпат - очевидна. А розгляд даного регіону, як частини цілісної гірської системи - Великої Карпатської дуги, дає право припустити, що основними напрямками розвитку тут будуть такі види діяльності, як туризм та рекреація. Комплексний аналіз природно-ресурсного потенціалу Карпатського регіону України підтверджує, що таке припущення має місце.

Площа українських лісів державного значення становить 6,9 мільйони гектарів, а тих, що можуть використовуватися для рекреаційної діяльності, - 4 мільйони гектарів. Комплексна оцінка лісів дала змогу виділити 265 зручних для рекреаційного освоєння територій і окремих місцевостей загальною площею, яка перевищує 1 млн. га.

2. Лісові ресурси Карпат з точки зору рекреації

Сучасна людина живе в надзвичайно складному середовищі. У неї виникає потреба відпочити, потрапити у те середовище, де пройде її емоційна та фізіологічна втома. Потреба населення в рекреаційній діяльності - це тільки одна частина соціальних та економічних передумов розвитку рекреації взагалі та в Карпатському регіону зокрема.

У залежності від комфортності погоди (сполучення мікрокліматичних умов, сприятливих для лісової рекреації), сезону рекреації (календарний період року, протягом якого здійснюється вид лісової рекреації) і виду лісової рекреації, її, можливо здійснювати на території України круглорічно. З огляду на територію лісового фонду, рекреаційне навантаження, тобто вплив на біогеоценоз, майже повсюдно буде незначний.

Чим цікаві лісові ресурси з точки зору рекреації? Рослинність Карпат багата, різноманітна і барвиста. Гордістю і прикрасою гір є ліси. Українські Карпати - єдиний на території України ареал поширення середньоєвропейських лісів. Отут можна зустріти світлі сонячні діброви, тінисті бучини, похмурі величні ялинові та смерекові ліси. Не випадково Східні Карпати називають Лісистими, а південно-східну частину гір - Буковиною. Багаті і карпатські цибулі. Їх ізумрудні стрічки і поляни пронизують гірську систему від рівнин до вершин з їх знаменитими полонинами.

Видовий склад рослинності надзвичайно різноманітний. Тут ростуть близько двох тисяч видів вищих рослин. Флора складається в основному з видів середньоєвропейських широколистих лісів, які становлять близько 35% усієї флори. Це бук лісовий, або звичайний, граб звичайний, дуб звичайний і скельний, липа серцелиста, клен, явір; з трав'яних: переліска багаторічна, арум плямистий, астранція великий, білоцвіт весняний та ін. Значну роль у флорі (близько 30%) відіграють тайгові євро-сибірські форми, наприклад, ялина європейська, ялина гірська, смерека біла, яловець сибірський та ін. Помітний вплив елементів аркто-альпійської високогірної флори (18%) - верба трав'яниста і туполиста, дріада восьмипелюсткова, гірчак живородний, осока волосоподібна, анемона нарцисоцвіта, нечуйвітер альпійський. На недоступних скелястих обривах розпускаються сріблясті зірочки едельвейса альпійського. Зустрічаються представники понтичної (степової) флори: ковила периста, або волосиста, костриця борозниста, півники угорські; посланці північно-балканського (гвоздики скупчені, шафран Гейфеля та банатський, омег банатський) і кримсько-кавказького рослинного світу.

Більше 2% загального флористичного складу становлять ендемічні види, що ростуть лише в Східних Карпатах. Це рододендрон карпатський - чагарник з шкірястими овальними листочками і ясно-рожевими дрібними квіточками, з яких у Румунії варять напрочуд смачне варення, медунка Філярського, молочай карпатський, щавель карпатський та ін. Крім ендемічних, є цілий ряд рідкісних реліктів, що збереглися від найдавніших епох. Це тис ягідний, кедр європейський, сосна звичайна, модрина польська, бруслина карликова, вудсія ельбська. Є в Українських Карпатах адвентивні (занесені) рослини - вихідці з Північної і Південної Америки.

Сумісне існування і взаємодія представників різних флор зумовили формування різних типів рослинності. Домінуючим типом є лісовий. Дуже поширені також цибулі. Менше розвинені чагарники, болота і степу. Просторове розміщення їх має строго закономірний характер.

Фітолікувальні ресурси обмежуються параметрами рекреаційного використання лісів, їх водоохоронно-захисними властивостями, цілющим впливом на організм людини і сприятливим санітарно-гігієнічним фоном для лікування, відпочинку, туризму.

Серед ландшафтних рекреаційних ресурсів особливе місце займають гори. Різноманітність природних ландшафтів, наявність екстремальних, сприятливих і комфортних умов створюють передумови для розвитку різних видів рекреаційної діяльності, від спортивних і оздоровчих до санаторно-лікувальних.

Карпати - це середньовисотні гори з вологим теплим кліматом, вертикальною зональністю, значною лісистістю (40%), наявністю сприятливих перепадів висот для організації гірськолижних спусків, лижних полів. Гірські долини, захищені верховинськими хребтами, часто характеризуються благодатним мікрокліматом для розвитку кліматичних курортів. Рекреаційні ресурси Карпат оцінюються як найперспективніший регіон для відпочинку та лікування упродовж всього року.

Тривалість сприятливого періоду для зимових видів рекреації (лижні, санні, ковзанярські заняття) змінюється від 20-26 днів на півдні до 40 і більше днів на півночі та північному сході. Для зимових видів відпочинку найсприятливіші умови існують на гірських масивах Українських Карпат, де період занять гірськолижними видами відпочинку та спорту триває 90-100 днів.[3]

лісовий рекреація рослинність оздоровчий

Використана література

1. Шаблій О. “Економічна географія” // Львів. Світ. 1994.[1]

2. Іванух Р., Жученко В.. Стратегічні проблеми розвитку рекреаційно-туристичного комплексу України // Економіка України. - № 3. - 2000.[2]

3. В. Калитюк, В. Ніколаєв. Управління санаторно-курортними підприємствами: нові реалії. “Економіка України”. - № 5. - 2003.[3]

4. http://caravan-trans.com [4]

Размещено на Allbest.ru