Продуктивність сортів сої залежно від технологічних прийомів вирощування в умовах правобережного лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МІНІСТЕРСТВА АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ КОРМІВ

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Продуктивність сортів сої залежно від технологічних прийомів вирощування в умовах правобережного лісостепу України

БЛАЩУК МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ

Вінниця - 2010

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Існуюча кормова база не задовольняє в повному обсязі потреб тваринництва, особливо через дефіцит протеїну. Вирішити цю проблему допоможе соя - цінна білкова і олійна культура, яка відповідає вимогам інтенсифікації землеробства і тваринництва.

Проте, існуючі технології вирощування сої ще не забезпечують оптимального рівня її продуктивності. Тому вдосконалення зональної технології вирощування цієї культури, яка враховує конкретні грунтово - кліматичні умови, дасть змогу підвищити продуктивність вирощуваних сортів, покращити забезпеченість галузей народного господарства цінною сировиною.

Актуальність теми

Соя - стратегічна і одна із ринково-орієнтованих культур сучасного землеробства. Завдяки унікальному хімічному складу, застосування насіння цієї культури, як високобілкового інградієнту, здатне в значній мірі вирішити проблему рослинного білка. Незважаючи на те, що за останні п'ять років спостерігається тенденція до різкого зростання площ зайнятих під соєю в Черкаській області (з 5,3 тис. га в 2000 році, до 57,2 тис. га в 2005 році), продуктивність посівів залишається на рівні 1,1 - 1,4 т/га. Серед чинників, які стримують збільшення виробництва насіння сої, слід відзначити недосконалість окремих елементів зональної технології її вирощування, що особливо відчутне при надходженні у виробництво нових сортів.

Комплексна оцінка продуктивності сортів сої за різних строків сівби, норм висіву насіння та умов живлення (поєднання інокуляції насіння з мінеральною системою удобрення) є важливою проблемою, яка потребує детального вивчення та наукового обґрунтування. Вирішення поставлених задач визначило необхідність проведення відповідних досліджень та перевірку здобутих результатів у виробничих умовах.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження за темою були складовою частиною тематичного плану Черкаського інституту АПВ згідно НТП УААН “Зернові і олійні культури”, підпрограми „Розробити ресурсозберігаючі технології вирощування зернових і олійних культур в зонах Лісостепу і Полісся” (№ держреєстрації 0101U006615).

Мета і завдання дослідження. Мета досліджень полягала у встановленні закономірностей формування урожаю сортів сої та якості насіння залежно від прийомів технології вирощування на чорноземах реградованих в умовах нестійкого зволоження правобережного Лісостепу України.

У зв`язку з цим передбачалось вирішити наступні завдання :

– визначити вплив тривалості вегетаційного періоду на продуктивність сортів сої та якість насіння;

– с встановити та обґрунтувати оптимальний строк сівби середньораннього та середньостиглого сортів сої за умов нестійкого зволоження на чорноземах

реградованих суглинкових на лесі;

– встановити ефективну дозу мінеральних добрив на фоні інокуляції насіння азотфіксуючими мікроорганізмами на чорноземах реградованих;

– проаналізувати вплив мінеральних добрив на якісні показники насіння сортів сої;

– дати економічну та енергетичну оцінку вдосконаленим прийомам технології вирощування сортів сої;

– провести оцінку технологій на конкурентоспроможність.

Об`єкт дослідження - процес росту і розвитку рослин сої, формування врожаю насіння та його якості.

Предмет досліджень - сорти сої Агат та Подільська 416, прийоми зональної технології вирощування (строк сівби, штам азотфіксуючих бактерій Bradyrhizobium japonikum 71Т, дози мінеральних добрив).

Методи дослідження. Польовий - для визначення взаємодії об`єкта досліджень з природними та антропогенними факторами; вимірювально-ваговий - для визначення біометричних показників росту і розвитку рослин сої ( визначення показників структури урожаю, зміну рослин сої в залежності від дії агротехнічних прийомів, площі листової поверхні; біохімічні - для визначення вмісту протеїну, жиру та основних енергетичних показників в насінні сої; математично-статистичний - для перевірки достовірності отриманих даних, моделювання та прогнозування урожаю; розрахунково-порівняльний - для підтвердження економічної та біоенергетичної ефективності вдосконаленої технології вирощування сої.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах нестійкого зволоження правобережної частини Лісостепу доведено доцільність сівби сортів сої в умовно - ранній строк на основі позитивних змін індивідуальної продуктивності рослин; особливості формування урожаю та його якості залежно від умов мінерального живлення. Виявлені оптимальні параметри застосування мінеральних добрив та інокуляції насіння в зональній технології вирощування сої.

Обґрунтовано економічно - енергетичну доцільність застосування вдосконалених елементів технології вирощування.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробленні удосконалених елементів технології вирощування екологічно чистого насіння сої для грунтово - кліматичних умов зони нестійкого зволоження. Удосконалена технологія дає змогу гарантовано отримувати 2,2 ^__ 2,5 т/га насіння в умовах нестійкого зволоження.

Впроваджена у виробництво на площах 60 - 90 га протягом 2003 - 2004 рр. регіональна технологія дала змогу отримати в ДДСГП “Черкаське” урожай сортів сої в межах від 2,0 до 2,6 т/га з високими якісними показниками насіння.

Особистий внесок здобувача. За темою дисертації проведено аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури, закладено польові досліди та виконані лабораторні аналізи, проведено збирання урожаю, узагальнено результати досліджень. Систематизовано та сформульовано, підготовлено до друку основні положення отриманих результатів наукових досліджень.

Апробація результатів дисертації. Отримані результати досліджень оприлюднені та обговорені на: Міжнародній науково - практичній конференції „Роль селекції і технологій вирощування зернобобових культур в стабілізації виробництва білка” (Харків 2005), науково-практичних конференціях “Сучасні проблеми зернового господарства України та методи їх вирішення” (м. Дніпропетровськ, 2002), “Наукові основи сталого розвитку кормовиробництва в Україні” (м. Вінниця, 2003 ), “Біологічні науки і проблеми рослинництва” (м. Умань, 2003), “Актуальні проблеми сучасного землеробства” (м. Луганськ, 2003), обласних та районних семінарах, виробничих нарадах .

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових праць, у тому числі 6 у фахових виданнях, а також видані рекомендації.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота викладена на 153 сторінках комп`ютерного набору, включає 28 таблиць, 8 рисунків. Складається із вступу, п`яти розділів, висновків та пропозицій виробництву. Список використаної літератури налічує 255 джерел, з них 7 латиницею.

ЗМІСТ РОБОТИ

ВПЛИВ ПРИЙОМІВ ТЕХНОЛОГІЇ НА ФОРМУВАННЯ УРОЖАЮ І ПРОДУКТИВНІСТЬ СОЇ (огляд літератури)

У першому розділі наведено короткий огляд опублікованих результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених з питань впливу окремих прийомів технології вирощування, на реалізацію потенційної продуктивності сортів сої. Доведено необхідність поєднання мінеральних та бактеріальних добрив, диференційованого підходу до вибору строку сівби, густоти рослин для різних сортів. Аналіз літературних джерел свідчить про те, що не достатньо вивчено механізм комплексної взаємодії предмету та об`єкту досліджень в конкретних грунтово-кліматичних умовах. У ході аналізу визначено ряд питань, вивчення яких необхідно продовжити, а також розроблено програму дослідження згідно теми дисертації.

УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальна робота виконувалась в Черкаському інституті агропромислового виробництва УААН, на полях державного дослідного сільськогосподарського підприємства "Черкаське" в 2000 - 2003 рр.

Ґрунт - чорнозем реградований, крупно пилувато середньо суглинковий, на карбонатному лесі. Максимальна польова вологоємність в 1,5 м шарі ґрунту складає 24%, або 456 мм, запаси доступної вологи - 280 - 290 мм. Вміст гумусу в орному шарі (0-20см) ґрунту - 2,50 - 2,69 %.

Реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної (рН - 6,4-6,7). Забезпеченість азотом середня, фосфором і калієм - висока. Але в зв'язку з тим, що переважна більшість фосфору знаходиться в малодоступних для рослин органічних сполуках, насичених магнієм і кальцієм, рослини добре реагують на сумісне внесення азотних, фосфорних і калійних добрив.

Сума активних температур (> +10єС) за період квітень-вересень становить 2700 - 3000є. Клімат помірно-континентальний з нестійким зволоженням.

За період проведення досліджень (2000-2003 рр.) гідротермічні умови різнились від середніх багаторічних показників, що істотно впливало на продуктивність сортів сої. Умови 2001-2002 рр. характеризувалися підвищеним температурним режимом ґрунту та повітря в літній період, недобором кількості опадів та нерівномірним їх розподілом у часі і по території. В умовах 2003 р. періоди з високою температурою співпадали з достатнім вологозабезпеченням, що сприяло повнішій реалізації генетичного потенціалу сортів сої.

Дослід № 1.

Вплив мінеральних добрив на продуктивність і якість насіння сої

Фактор Варіант досліду

Сорт Агат, Подільська 416 ;

Дози мінеральних добрив N30; Р60; К60,

Інокуляція Інокуляція штамом

Bradyrhizobium japonikum 71Т.

Схема досліду:

1. Без добрив; 6. N30 Р60 + інокуляція;

2. Без добрив + інокуляція; 7. N30 К60 + інокуляція

3. N30 + інокуляція; 8. Р60К60 + інокуляція;

4. Р60 + інокуляція; 9. N30 Р60 К60 + інокуляція.

5. К60 + інокуляція;

Інокуляцію насіння проводили в день сівби за загальноприйнятою методикою. Мінеральні добрива: аміачну селітру (34,4 % д.р.), гранульований суперфосфат (19,8 % д.р.), калімагнезія (28,0 % д.р.) вносили під передпосівну культивацію. Норма висіву - 650 тис./га схожих насінин, ширина міжряддя - 45см. Розміщення варіантів у досліді рендомізоване, кількість повторень - чотириразова. Площа посівної ділянки - 151,2 мІ, облікової - 103 мІ.

Дослід № 2. Вплив строків сівби і норми висіву насіння на продуктивність та якість насіння сортів сої

Фактор Варіант досліду

Сорт Агат, Подільська 416 ;

Строк сівби 20 квітня ; 1 травня ; 10 травня ;

Норма висіву, схожих насінин 400 тис./га; 600 тис./га; 800 тис./га;

Схема досліду:

Сорт	Строк сівби	Норми висіву насіння тис. шт./га
Агат	Посів на 10 днів раніше оптимального строку	400; 600; 800
	Посів в оптимальний строк	400; 600; 800
	Посів на 10 днів пізніше оптимального строку	400; 600; 800
Подільська 416	Посів на 10 днів раніше оптимального строку	400; 600; 800
	Посів в оптимальний строк	400; 600; 800
	Посів на 10 днів пізніше оптимального строку	400; 600; 800

Співвідношення факторів у другому досліді 2 : 3 : 3 (два сорти, три норми висіву насіння, три строки сівби). Розміщення варіантів систематичне, кількість повторень - чотириразова. Площа посівної ділянки - 151,2 мІ, облікової - 100,8 мІ, ширина міжряддя - 45 см.

Фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин сої проводили відповідно до “Методики державного сортовипробування сільськогосподарських культур” [1983, 2001 р] і “Методики проведення досліджень по кормовиробництву”[1998 р].

Підрахунок густоти рослин проводили у фазі повних сходів і перед збиранням врожаю на постійно закріплених кілочками площадках, у триразовій повторності на двох несуміжних повтореннях;

– висоту рослин визначали шляхом заміру на закріплених кілочками 25 рослинах у триразовій повторності на двох несуміжних повтореннях;

– площу листкової поверхні визначали аналітичним методом за методикою (під редакцією Бабича А.О.,1998 р). Рослинні зразки відбиралися в двох несуміжних повтореннях;

– визначення кількості і маси бульбочок проводили за методикою Г.С.Посипанова [1993 р];

– облік урожаю проводили шляхом суцільного обмолоту сої комбайном Сампо 500 з облікової ділянки в фазу повної стиглості. Аналіз структури врожаю проводили за пробним снопом;

- вміст протеїну і жиру в насінні сортів сої визначали згідно ДСТ 10846 - 74, "сирого" жиру - згідно ДСТ 10857 ^__ 64, масу 1000 насінин - по ГОСТу 10842 - 7.

- математичну обробку результатів досліджень проводили методом дисперсійного і кореляційного аналізу за методикою Доспєхова Б.О. (1985 р.), на персональному комп`ютері Pentium - III з використанням спеціальних пакетів прикладних програм Exel, Statistika;

- економічну та біоенергетичну ефективність вирощування сортів сої залежно від строку сівби, норми висіву насіння та доз азотних добрив за методикою Інституту аграрної економіки УААН [1998], Медведовського О.К, Іваненко П.І.[1988 р];

- конкурентоспроможність технологічних прийомів визначали за методикою Гарькавого А.Д., Петриченко В.Ф., Спіріна А.В.[2003 р].

Прийняті в дослідах методики забезпечили високу точність досліджень і одержання достовірних результатів.

ВПЛИВ МІНЕРАЛЬНИХ І БАКТЕРІАЛЬНИХ ДОБРИВ НА РІСТ І РОЗВИТОК РОСЛИН СОЇ

Вплив мінеральних добрив на ріст і розвиток рослин сої. За результатами проведених досліджень нами отримано підтвердження, що інокуляція насіння на фоні внесення мінеральних добрив стимулює ріст і розвиток рослин сої. Так, при внесенні мінеральних добрив у дозах N30, N30P60, N30K60, N30P60K60 висота рослин досліджуваних сортів у фазу повного наливу бобів була на 2,2 ^__ 6,9 см більшою, ніж на ділянках без добрив. У варіантах, де вносили фосфорні і калійні добрива, лінійний приріст становив 0,5 ^__ 1,5 см, що в межах похибки досліду НІР0,05 - 1,71. Інокуляція насіння без внесення мінеральних добрив не впливала істотно на ріст основного стебла рослин сої. Протягом вегетації зафіксовано незначне варіювання висоти рослин на ділянках, де висівали насіння інокульоване штамом Bradyrhizobium japonikum 71Т, в межах від 0,8 до 1,8 см порівняно з висівом не інокульованого насіння .

Таблиця 1. Динаміка висоти рослин сортів сої залежно від мінеральних добрив та інокуляції, см (середнє за 2001--2003 р.р.)

Варіант досліду	Другий трійчастий листок	Початок цвітіння	Налив насіння в середньому ярусі	Повний налив насіння
Сорт Агат
Без добрив	10,8	43,5	86,6	94,6
Без добрив+інокуляція	11,3	45,1	87,5	95,1
Р60 + інокуляція	10,9	44,0	86,8	94,8
К60 +інокуляція	11,0	43,8	87,4	94,0
N30Р60К60+інокуляція	11,8	48,2	89,9	98,5
Сорт Подільська 416
Без добрив	12,5	48,7	86,2	96,0
Без добрив+інокуляція	13,2	49,3	87,5	97,8
Р60 + інокуляція	12,8	49,3	87,5	96,5
К60 +інокуляція	12,7	49,6	87,2	97,5
N30Р60К60+інокуляція	13,5	52,4	90,5	101,9

Внесення стартової дози азотних добрив (N30) у складі повного мінерального добрива (N30P60K60) під передпосівну культивацію, покращувало умови мінерального живлення рослин у фазу сходи - перший трійчастий листок, цвітіння - формування бобів.

Аналіз отриманих результатів показує, що вплив досліджуваних чинників в сприятливих гідротермічних умовах забезпечував середньодобовий приріст у рослин сої сорту Агат 0,87 см/добу, у сорту Подільська 416 - 0,85-0,86 см/добу.

Отже інокуляція насіння штамами азотфіксуючих мікроорганізмів не заміняє внесення мінерального азоту у складі повного мінерального добрива. Поєднання мінеральних добрив та інокуляції насіння підвищує продуктивність вирощуваних сортів сої.

Величина площі листкової поверхні залежно від умов мінерального живлення. При застосуванні мінеральних добрив в умовах нестійкого зволоження головним лімітуючим фактором у формуванні площі листкової поверхні є вологозабезпеченість. Проведені нами дослідження підтвердили, що розміри асиміляційної поверхні варіювали в залежності від умов вологозабезпечення і мінерального живлення.

Особливо слід відмітити посіви, де вносили азотні добрива окремо, а також у поєднанні з фосфорними та калійними. Інокуляція насіння на фоні мінеральних добрив позитивно впливала на величину листкової поверхні. Сорт Подільська 416 виявився чутливішим до умов азотного живлення. Різниця в показниках площі листкової поверхні рослин на ділянках без внесення мінеральних добрив і з внесенням N30Р60К60 становила 6,1 тис м²/га, за абсолютних показників, а для сорту Агат вона складала відповідно ^_ 8,3 тис м²/га, або на 29,2% переважала контрольний варіант. Внесення окремо фосфорних і калійних добрив істотно не впливало на величину площі листкової поверхні, її показники у сорту Агат варіювали в межах від 27,8 тис м²/га при внесенні Р60, до 30,2 тис м²/га - при внесенні К60, сорту Подільська 416 від 40,4 тис м²/га - при внесенні Р60 до 43,8 тис. м²/га - при внесенні К60.

Внесення повного мінерального добрива (N30P60K60) суттєво збільшувало величину площі листкової поверхні, в межах 17% у сорту Агат і 13% у сорту Подільська 416.

Вплив мінеральних добрив на урожайність сортів сої. Аналіз структури урожаю та основних морфологічних показників свідчить, що збільшення величини окремого структурного показника (висота рослини, кількість бобів на рослині, кількість зерен в бобі та інші) впливало на зміну величини урожаю агрофітоценозу. Істотне збільшення продуктивності агрофітоценозу можливе тільки за оптимальних значень всіх компонентів структури урожаю.

Отримані нами результати досліджень свідчать про те, що інокуляція насіння, внесення мінеральних добрив сприяють формуванню і ефективному функціонуванню фотосинтетичного апарату, симбіотичного комплексу “рослина - азотфіксуючі мікроорганізми”, а також позитивно впливають на тривалість його дії. Внесення фосфорних і калійних добрив (60 кг/га д.р) сприяло зростанню продуктивності агрофітоценозу сої на 0,20 ^__ 0,28 т/га порівняно з ділянками, де мінеральні добрива не вносили. Інокуляція насіння і внесення мінеральних добрив підвищили врожайність на 0,1 ^__ 0,8 т/га залежно від доз мінеральних добрив (табл. 2).

Інокуляція насіння сої підвищувала урожайність сорту Агат на 0,19 т/га, сорту Подільська 416 на 0,14 т/га. Внесення азотних мінеральних добрив (30 кг/га д.р.) у поєднанні з інокуляцією сприяло збільшенню величини цього показника у сорту Подільська 416 на 0,17 т/га, сорту Агат ^__ на 0,28 т/га.

Фосфорні і калійні добрива на фоні інокуляції підвищували урожайність сорту Подільська 416 на 0,04 т/га, сорту Агат на 0,08 т/га. В умовах нестійкого зволоження на чорноземах реградованих найефективнішим виявилося внесення N₃₀Р₆₀К₆₀, при якому відмічено найбільший приріст урожайності (0,41 т/га) для обох досліджуваних сортів.

Поєднання інокуляції насіння з внесенням N₃₀Р₆₀К₆₀ являється одним із ефективних шляхів підвищення урожайності і зменшення витрат на виробництво одиниці продукції.

Мінеральні добрива і якість урожаю сортів сої. Азотні добрива істотно впливали на вміст протеїну і жиру в насінні сої. Встановлена обернена кореляційна залежність між вмістом в ньому протеїну і жиру, коли при збільшенні вмісту протеїну зменшувався вміст жиру (рис.1).

Таблиця 2. Урожайність сортів сої залежно від мінеральних і бактеріальних добрив

	Урожайність, т/га
	2001р.	2002р.	2003р.	середнє
Сорт Агат
Без добрив	1,62	1,14	1,49	1,42
Без добрив+ інокуляція	1,86	1,28	1,69	1,61
N30 + інокуляція	1,92	1,47	1,72	1,70
P60 + інокуляція	1,68	1,49	1,52	1,56
K60 + інокуляція	1,66	1,37	1,48	1,50
N30 P60 + інокуляція	1,83	1,53	1,64	1,66
N30 K60 + інокуляція	1,85	1,53	1,62	1,67
P60 K60 + інокуляція	1,77	1,52	1,49	1,59
N30 P60 K60 + інокуляція	2,00	1,67	1,83	1,83
Сорт Подільська 416
Без добрив	1,87	1,51	1,68	1,69
Без добрив + інокуляція	1,91	1,69	1,90	1,83
N30 + інокуляція	2,05	1,55	2,00	1,86
P60 + інокуляція	1,95	1,52	1,90	1,79
K60 + інокуляція	1,88	1,58	1,74	1,73
N30 P60 + інокуляція	1,97	1,56	2,06	1,86
N30 K60 + інокуляція	2,00	1,64	2,01	1,88
P60 K60 + інокуляція	1,92	1,59	1,76	1,76
N30 P60 K60 + інокуляція	2,15	1,83	2,32	2,10

А - мінеральні добрива; В - інокуляція насіння; С - сорт;

НІР ₀₅ т/га - 2001 р. А - 0,23; В - 0,16; С - 0,14; 2002р. А - 0,24; В - 0,19; С - 0,15;

2003р. А - 0,21; В - 0,18; С - 0,12;

За рахунок підвищення урожайності в обох сортів, збір протеїну з 1 га зростав на 20-30% (1,3 - 2,1 ц/га відповідно). Фосфорні і калійні добрива істотного впливу на величину цього показника не мали. Проте збільшувався вміст жиру на 0,69 ^__ 1,14% (НІР₀₉₅ ^__ 0,43 ^__ 0,93). Сорт Подільська 416 аналогічно реагував на внесення мінеральних добрив. Сама інокуляція штамом Bradyrhizobium japonikum 71Т сприяла збільшенню вмісту в насінні протеїну на 0,8%, зменшенню жиру ^__ на 0,4%.

Поєднання інокуляції і мінеральних добрив сприяло зростанню протеїну в насінні на 0,6 ^__ 1,4% в порівнянні з ділянками, де не вносились мінеральні добрива.

Рис.1 Кореляційна залежність вмісту протеїну і жиру в насінні сої (середнє за 2001 ^__ 2003 рр.)

Обробка насіння штамом Bradyrhizobium japonikum 71Т в поєднанні з внесенням фосфорних і калійних добрив (Р₆₀К₆₀) сприяла збільшенню вмісту жиру до 23,1%, що дає змогу збільшити на 8 % збір жиру з гектара порівняно з ділянками, де не вносились мінеральні добрива і насіння не оброблялось штамом азотфіксуючих бактерій.

Отже, на чорноземах реградованих в умовах нестійкого зволоження інокуляція насіння в поєднанні з внесенням мінеральних добрив у дозах N₃₀Р₆₀К₆₀ сприяла покращенню якості насіння сортів Агат і Подільська 416. Підтвердженням цього слугують результати, отримані на варіанті, де вносили повне мінеральне добриво (N₃₀Р₆₀К₆₀), які незалежно від сорту забезпечували підвищення вмісту протеїну і жиру в насінні обох сортів .

ВПЛИВ СТРОКУ СІВБИ І НОРМИ ВИСІВУ НАСІННЯ НА УРОЖАЙНІСТЬ СОРТІВ СОЇ

Збільшення норми висіву насіння, і відповідно густоти стояння рослин в посіві, сприяло збільшенню висоти рослин при сівбі в один строк. В межах досліджуваних густот, але за різних строків сівби, також відмічено істотну різницю висоти рослин. Так, у сорту Агат у середньому за роки досліджень висота рослин збільшувалась із збільшенням норми висіву і становила 102,2 ^__ 109,1 см при нормі висіву 800 тис/га, причому найбільшою (109,1 см) вона була при сівбі 1 травня. Кількість бобів на рослині за раннього строку сівби (20 квітня) варіювала від 52,1 до 65,5. У межах однієї норми висіву ^__ відхилення були менш істотні, а величина показника змінювалась в межах 59,6 ^__ 65,5 боба залежно від строку сівби.

Кількість насінин з однієї рослини знаходиться в прямій залежності від кількості бобів на ній. За норми висіву 600 тис./га схожих насінин у сорту Агат кількість бобів на рослині в середньому за роки досліджень становила 59, кількість насінин - 123, тоді як при збільшенні норми висіву до 800 тис./га зменшувалась кількість бобів до 52, насінин - до 116.

За норми висіву 800 тис./га і сівбі 20 квітня у сорту Агат висота прикріплення нижніх бобів становила 14,2 см, що на 2,4 см вище, ніж при сівбі 1 травня; при нормі висіву 600 тис./га вона становила -12,5 см, 400 тис./га - 10,1-10,4 см. Висота прикріплення нижнього бобу більше 10 см являється достатньою для зменшення втрат при збиранні. Аналогічна залежність впливу норми висіву на висоту прикріплення нижніх бобів спостерігалася у сорту Подільська 416.

Так, висота рослин цього сорту варіювала в межах 94,0 - 106,8 см залежно від строку сівби і норми висіву насіння. Із збільшенням норми висіву насіння зменшувалася кількість бобів на рослині. Цей показник знаходиться в прямій залежності із нормою висіву насіння. Між густотою агрофітоценозу сої і кількістю насінин з однієї рослини відмічено істотну обернену кореляційну залежність (r= - 0,89).

Важливим технологічним критерієм являється висота прикріплення нижнього бобу. Збільшення норми висіву і відповідно густоти рослин позитивно впливало на висоту прикріплення бобів (r=0,73). При сівбі 20 квітня і нормі висіву 600 тис./га величина прикріплення нижнього бобу становила 12,7 см, 10 травня - 12,2 см. Збільшення норми висіву і густоти рослин у посівах викликало зменшення маси 1000 насінин, про що свідчить коефіцієнт кореляції (r=0,48).

Вплив величини площі живлення на хімічний склад насіння сої. Збільшення норми висіву до 800 тис./га, а відповідно і густоти посіву сприяє підвищенню вмісту протеїну, зменшенню вмісту сирого жиру в насінні сортів сої, що вивчалися. При сівбі 1 травня за норми висіву 600 тис./га вміст протеїну в насінні сорту Агат становив 46,39 %; при сівбі 10 травня - 46,59 %; 20 квітня - 47,18 %. Найвищий його вміст спостерігався у 2002 р. у сорту Подільська 416 - 49,71%, сорту Агат - 50,24%, найнижчий у 2001 р. відповідно - 43,46% і 43,18%. Слід відмітити, що із скороченням вегетаційного періоду при запізненні з сівбою зменшується вміст протеїну в насінні досліджуваних сортів сої. При цьому вміст сирого жиру мав тенденцію до підвищення, хоча величина цього показника варіювала в межах похибки досліду, проте чітко прослідковувалася зворотня залежність між вмістом білка і жиру.

Урожайність сортів сої залежно від строку сівби та норми висіву. Оптимальним строком сівби для сорту Агат, який забезпечує найвищу урожайність за норми висіву 600 тис./га (1,61 т/га), 800 тис./га (1,79 т/га), є перша декада травня. У роки із ранньою весною доцільно переносити строк сівби на третю декаду квітня. Аналогічна залежність спостерігалася і у сорту Подільська 416 (табл. 3). За оптимальних строків сівби створюються умови для повнішої реалізації генетичного потенціалу сортів сої. Збільшення або зменшення норми висіву призводить до зниження урожайності.

Таблиця 3. Урожайність насіння сортів сої Агат і Подільська 416 залежно від строку сівби і густоти рослин ,т/га

Норма висіву насіння, тис./га (фактор А)	Строк сівби (фактор В)	Урожайність
		2001р.	2002р.	2003р.	середнє
Сорт Агат (фактор С)
400	20 квітня	1,43	1,35	1,42	1,40
	1 травня	1,50	1,24	1,48	1,41
	10 травня	1,64	1,13	1,27	1,35
600	20 квітня	1,70	1,43	1,57	1,57
	1 травня	1,90	1,33	1,59	1,61
	10 травня	1,81	1,37	1,46	1,56
800	20 квітня	1,81	1,51	1,79	1,70
	1 травня	1,96	1,43	1,99	1,79
	10 травня	1,91	1,45	1,88	1,75
Сорт Подільська 416
400	20 квітня	1,71	1,47	1,51	1,56
	1 травня	1,82	1,33	1,54	1,56
	10 травня	1,76	1,29	1,49	1,51
600	20 квітня	1,94	1,52	2,24	1,90
	1 травня	1,97	1,42	2,29	1,89
	10 травня	2,01	1,48	2,19	1,89
800	20 квітня	2,03	1,70	2,08	1,94
	1 травня	2,12	1,51	2,08	1,90
	10 травня	2,03	1,57	2,02	1,87

НІР _0,05 т/га; 2001 р. А - 0,29; В - 0,13; С - 0,1 6; 2002 р. А - 0,18; В - 0,15;

С - 0,12; 2003 р. А - 0,26; В - 0,11; С - 0,20;

Якщо індивідуальна продуктивність окремих рослин при загущенні зменшується, то урожайність з одиниці площі може до певної міри зростати внаслідок збільшення до оптимальної густоти рослин. Продуктивність агрофітоценозу на чорноземах реградованих визначається не тільки продуктивністю окремих рослин, а й оптимальною густотою посіву сої, яка певною мірою залежить від сортових особливостей. За сівби з нормою висіву 800 тис/га відмічалось полягання посівів сорту Агат, тоді як сорт Подільська 416 витримував таке загущення посіву.

У загущених посівах спостерігалось передчасне пожовтіння і опадання нижніх (до 4 вузла) листків. При нормі висіву 400 тис/га листки цього ярусу зберігались. Збільшення норми висіву до 800 тис/га, а відповідно і густоти стояння рослин, сприяло зростанню урожайності обох сортів. Максимальна урожайність сої відмічена при нормі висіву 800 тис/га у сорту Подільська 416 ^__ 1,94 т/га, Агат ^__ 1,79 т/га. При збільшенні норми висіву насіння на 1 га в два рази (з 400 до 800 тис./га), урожайність збільшилася на 30%.

Варіювання норми висіву у досліджуваних сортів сої викликало зміни в структурі рослин , що не завадило, за результатами кореляційного аналізу, виявити щільність і форму зв`язків величини урожайності і чинників, що вивчалися. Отримані коефіцієнти кореляції вказують на те, що продуктивність агрофітоценозу сої обумовлюється кількістю бобів на рослині (r = 0,65 ), масою 1000 насінин ( r = 0,84 ), висотою прикріплення нижнього бобу ( r = 0,59 ).Висота прикріплення нижнього бобу не впливала на хімічний склад насіння сортів сої. Між вмістом протеїну і жиру спостерігалася зворотня залежність (r = - 0,91). Норма висіву насіння позитивно корелювала з урожайністю (r = 0,62). Хоч показники індивідуальної продуктивності рослин сої зменшуються, однак за рахунок більшої кількості рослин на одиницю площі зростає продуктивність агрофітоценозу.

Частка участі факторів у формуванні врожаю сої склала: норма висіву - 42 %, кількості бобів на рослині - 42 %, маса 1000 насінин - 23 %, висота прикріплення нижнього бобу - 35 %.

Таким чином, висока урожайність насіння сої формується за норми висіву 600 ^__ 800 тис./га схожих насінин. Зменшення норми висіву насіння до 400 тис/га забезпечило меншу урожайність: сорту Агат 1,3 ^__ 1,4 т/га, сорту Подільська 416 ^__ 1,5 т/га.

БІОЕНЕРГЕТИЧНА І ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ СОЇ

За результатами біоенергетичного аналізу виявлено, що інокуляція насіння без внесення мінеральних добрив забезпечує біоенергетичний коефіцієнт 3,6. Внесення мінеральних добрив N₃₀P₆₀K₆₀ призводить до збільшення витрат - понад 13 тис МДж енергії, тоді як отриманий приріст урожаю 0,4 - 0,5 т/га для обох сортів не забезпечував збільшення біоенергетичного коефіцієнта. Це можна пояснити тим, що одержаний приріст урожайності при збільшенні витрат, був не достатнім для відшкодування витраченої енергії. Хоча в окремі роки різниця в урожайності була досить суттєвою (2003 р. у сорту Подільська 416 - 0,64т/га, 2001 р. сорт Агат - 0,38 т/га), що дозволяє стверджувати про доцільність внесення рекомендованої дози мінеральних добрив. Зростання енерговитрат призводить до збільшення кількості акумульованої енергії в урожаї.

За результатами проведених досліджень найвищу економічну ефективність забезпечує удосконалена технологія вирощування сортів сої, застосування якої сприяє збільшенню урожайності на 0,44 т/га, валового прибутку - на 950 грн/га, та умовно - чистого прибутку - на 56 %, за зниження собівартості продукції - на 23,1 %, і збільшення рентабельність на 65%. Своєчасне і якісне виконання прийомів технології вирощування дозволяє отримати додатково 950 грн 19 коп прибутку на кожному гектарі вирощування сої. На основі проведених досліджень, можна стверджувати, що удосконалені прийоми технології вирощування сої з економічнообгрунтованими і заслуговують на впровадження у виробництві.

Мірилом конкурентоспроможності технології є коефіцієнт комплексної оцінки на конкурентоспроможність, який враховує коефіцієнт енергетичної оцінки, коефіцієнт інтегральної оцінки та якісні сторони розробленої технології. Крім цього, ми визначили можливі напрямки розвитку удосконалення технологій вирощування сої на насіння. При цьому напрямок розвитку прийомів технології розглядається відносно контрольного варіанту. Прийоми технології, в яких енерговитрати зменшені, а коефіцієнт енергетичної оцінки, навпаки, збільшений заслуговують на увагу (рис.2).

В наших дослідженнях, як видно з рис.2, чітко виражений інтенсивний напрямок розвитку мають ті варіанти, які передбачають інокуляцію насіння на фоні внесення

Рис. 2 Конкурентоспроможність окремих елементів технології вирощування сої в умовах нестійкого зволоження

стартової дози азотних добрив (N₃₀), а також при поєднанні з іншими видами мінеральних добрив.

Таким чином, інокуляція насіння сої штамами азотфіксуючих мікроорганізмів на фоні внесення мінеральних добрив (N₃₀Р₆₀К₆₀₎), а також застосування науково обґрунтованих чинників інтенсифікації сприяє підвищенню конкурентоспроможності технології вирощування сої.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, що виявляється у встановленні особливостей росту та розвитку рослин, формування продуктивності сортів сої під впливом агротехнічних прийомів (строк сівби, норма висіву насіння, інокуляція насіння, система мінерального живлення), гідротермічного режиму центральної провінції правобережного Лісостепу на чорноземах реградованих. Визначені адаптивні для провайденгу елементи технології вирощування.

2. Внесення мінеральних добрив на фоні інокуляції насіння штамом азотфіксуючих бактерій Bradyrhizobium japonikum 71 Т позитивно впливає на продуктивність посівів сортів середньоранньої та середньостиглої групи на чорноземах реградованих в умовах нестійкого зволоження правобережного Лісостепу України.

3. Виявлено, що внесення повного мінерального добрива (N30Р60К60) на чорноземах реградованих в умовах нестійкого зволоження сприяє збільшенню висоти рослин - на 5 - 7 см, кількості бобів на рослині - з 55 до 69 , маси 1000 насінин - з 154 до 157 г, кількості насінин з рослини - з 124 до 183 .

4. Створення сприятливих умов для росту і розвитку рослин сортів сої за рахунок інокуляції насіння та внесення перед посівом мінеральних добрив (N30 Р60 К60) сприяло формуванню більшої площі листкової поверхні, яка у фазі (наливання насіння) становила 36,8 тис м²/га у сорту Агат та 53,4 тис м²/га у сорту Подільська 416, що на 8 - 9,8 тис. м²/га більше ніж на неудобреному фоні відповідно.

5. Встановлено, що досліджувані чинники позитивно впливали на формування симбіотичного апарату у рослин. Внесення N30Р60К60 перед сівбою не пригнічує азотфіксуючої діяльності мікроорганізмів, навпаки, сприяє утворенню більшої кількості бульбочок на кореневій системі сорту Агат (142 бульбочки) і сорту Подільська 416 (124 бульбочки )в порівнянні з неудобреним фоном.

6. В середньому за роки досліджень найвищий вміст сирого протеїну (38,15 %), збір сирого протеїну з одиниці площі (0,8 т/га), вміст сирого жиру (22,84 %), збір жиру (0,42 ц/га) був при внесенні дози азотних добрив (N₃₀) на фоні фосфорних і калійних добрив (Р₆₀,К₆₀) у поєднанні з передпосівною інокуляцією насіння. Визначено причини, що призводять до зміни співвідношення між основними біохімічними показниками, величина яких знаходиться в прямій кореляційній залежності від продуктивності фітоценозу (r= 0,8), підтверджено обернену залежність вмісту жиру і протеїну в насінні сортів сої (r= - 0,96 - 0,97). Вплив досліджуваних чинників на продуктивність сортів варіювала в межах 25-78 %, в залежності від умов вологозабезпечення вегетаційного періоду.

7. Тривалість вегетаційного періоду залежить від строку сівби і норми висіву насіння. Так при сівбі в оптимально ранній строк (початок другої декади квітня, температура грунту на глибині 5 см знаходилась в межах 9-11⁰С) період вегетації становив 112 днів у сорту Агат, та 117 днів у сорту Подільська 416. Тоді як запізнення із сівбою (початок другої декади травня) призводило до скорочення періоду вегетації (на 9 днів у сорту Агат, 13 днів у сорту Подільська 416), зменшення індивідуальної продуктивності рослин сортів сої, зниження урожайності на 0,5-0,15 т/га.

8. Встановлено, що польова схожість насіння сортів сої залежить від термічного режиму посівного шару грунту. Так, при сівбі в умовно ранній строк, з нормою висіву 600 тис./га схожість сорту Агат становила 86,3 %, тоді як при сівбі на початку першої декади травня - 94,8 %, у сорту Подільська 416 - 84,3 % та 92,7 % відповідно. Отже збільшення норми висіву на 10 %, при сівбі в умовно ранній строк компенсує зниження польової схожості.

9. Залежно від довжини вегетаційного періоду сортів Агат і Подільська 416 при сівбі в умовно ранній строк (20 квітня) з нормою висіву 600 тис./га, змінювались показники індивідуальної продуктивності рослин, так висота рослин збільшилась до 97,3 - 103,1см відповідно, що на 2-3 см більше ніж при сівбі на початку першої декади травня, кількість бобів 59,0-58,4 шт відповідно, що на 2,1-3,2 шт більша ніж при сівбі 1 травня, відповідно збільшилась кількість насінин з однієї рослини до 142,7 шт. Підтверджена залежність величини урожаю сортів сої від висоти рослин (r = 0.67), кількості бобів на рослині (r = 0,65), маси 1000 насінин (при нормі висіву 600 тис./га - 162,2 г, 800 тис./га - 158,9г, r = 0,65-- 0,81).

10. Формування оптимальної площі листкової поверхні залежить від ряду чинників зокрема строку сівби. Максимального значення площа листкової поверхні (41,9 тис.м²/га у сорту Агат та 47,3 тис.м²/га у сорту Подільська 416) досягає в фазу цвітіння-- утворення бобів при сівбі на початку другої декади квітня з нормою висіву 800 тис./га.

11. Виявлено позитивний вплив досліджуваних прийомів технології вирощування на показники якості насіння сої, при сівбі 20 квітня вміст протеїну в середньому за роки досліджень становив 37,87 % у сорту Агат, 38,40 % у сорту Подільська 416. Скорочення вегетаційного періоду при запізненні з сівбою зменшує збір протеїну на 0,02 т/га, тоді як зменшення норми висіву насіння в межах одного строку сівби на 0,16-0,17 ц/га.

12. Високий рівень урожайності за роки досліджень формувався при сівбі на початку другої декади квітня з нормою висіву 600 тис./га - 1,79 т/га у сорту Агат та 1,9 т/га у сорту Подільська 416 порівняно з ділянками де сівбу проводили на початку першої та другої декади травня. Приріст урожайності становив 0,31 - 0,44 т/га відповідно.

13. Проведення біоенергетичного аналізу технології вирощування сої з вдосконаленими елементами - показало, що сівба сортів сої в умовно-ранні строки (початок другої декади квітня) з нормою висіву 600 тис/га, інокульованим насінням на фоні внесення мінеральних добрив (N30Р60К60) сприяє збільшенню акумульованої в урожаї енергії до 59400 МДж/га, зменшенню енергоємності мінеральних добрив, за рахунок зменшення норми внесення мінеральних добрив та підвищенню біоенергетичного коефіцієнта до 2,9. Проведення економічного аналізу підтвердило доцільність застосування вдосконалених елементів технології вирощування, так як собівартість продукції знизилась на 23 грн, а рентабельність підвищилася до 65 %.

14. Вдосконалена модель технології вирощування виявилась найбільш конкурентноспроможною (коефіцієнт конкурентоспроможності вирощування сорту Агат становив 1,068, а сорту Подільська 416 - 1,066. Тоді, як при вирощуванні за зональною 1,001 та 1,010 відповідно.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

На чорноземах реградованих в умовах правобережного Лісостепу для отримання стабільних урожаїв сої рекомендується :

1. Сівбу проводити інокульованим насінням на фоні мінеральних добрив (N30Р60К60);

2. Висівати сорти інтенсивного типу з нормою висіву 600 тис./га схожих насінин в умовно оптимальні строки широкорядним способом з міжряддям 45 см;

3. Для стабілізації виробництва зерна сої рекомендується вирощувати сорти різних груп стиглості (Агат, Подільська 416), занесені до Реєстру сортів України.

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Блащук М.І. Вплив прийомів технології вирощування на продуктивність сої в умовах Центрального Лісостепу України // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів з проблем виробництва зерна в Україні. - Дніпропетровськ, 2002. - С. 82.

АНОТАЦІЯ

Блащук М.І. Продуктивність сортів сої залежно від прийомів технології вирощування в умовах правобережного Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво. - Вінницький державний аграрний університет, Інститут кормів УААН, - Вінниця, 2007 р.

У дисертаційній роботі представлені результати досліджень росту і розвитку рослин сої на чорноземах реградованих в умовах нестійкого зволоження в залежності від умов мінерального живлення, інокуляції насіння, строку сівби та норми висіву насіння. Обґрунтовано доцільність інокуляції насіння на фоні внесення повного мінерального добрива, сівби середньоранніх сортів в умовно ранній строк.

Досліджені особливості формування продуктивності сортів сої в залежності від прийомів технології вирощування. Проведена економічна та біоенергетична оцінка вдосконаленої технології.

Ключові слова: соя, сорти, строки сівби, види мінеральних добрив, інокуляція, урожайність, якість насіння.

АННОТАЦИЯ

Блащук М.И. Продуктивность сортов сои в зависимости от технологических приемов выращивания в условиях правобережной Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09. - растениеводство. - Винницкий государственный аграрный университет, Институт кормов УААН - Винница, 2007 г.

В диссертационной работе представлены результаты изучения роста и развития растений сои на черноземах реградированных в условиях неустойчивого увлажнения в зависимости от условий минерального питания, инокуляции семян, сроков посева и нормы высева семян.

Установлено что, инокуляция семян штаммом азотфиксирующих бактерий Bradyrhizobium japonikum 71Т на фоне внесения минеральных удобрений (N30Р60К60) положительно влияет на урожайность и качество семян сортов сои разных групп спелости в условиях правобережной Лесостепи. Высев семян в условно - ранние сроки способствует более полной реализации генетического потенциала среднераннего сорта сои Агат, и среднеспелого Подильская 416. Норма высева 600 тыс./га всхожих семян при широкорядном способе посева с междурядьями 45 см обеспечивают гарантированное получение урожая семян на уровне 1,8 - 1,9 т/га. Исследуемые факторы способствовали увеличению содержания сырого протеина до 37,87% у сорта Агат, и 38,40% у сорта Подильская 416. Исследуемые приемы технологии выращивания обеспечили высокий уровень урожайности с улучшенными качественными показателями семян сои.

Проведенный биоэнергетический анализ технологии возделывания показывает, что выращивание семян сои с учетом усовершенствованных элементов технологии позволяет аккумулировать с урожаем до 59400 МДж/га энергии, значительно уменьшить энергоемкость минеральных удобрений, а также снизить энергозатраты связанные с использованием сельскохозяйственной техники, что в итоге приведет к повышению биоэнергетического коэффициента до 2,9.

Усовершенствованная модель технологии возделывания сои оказалась наиболее конкурентоспособной в сравнении с уже применяемыми. Проведенный анализ экономической эффективности возделывания подтвердил целесообразность применения усовершенствованных элементов технологии выращивания сои в условиях правобережной Лесостепи. Себестоимость продукции снизилась на 23 грн, тогда как рентабельность производства повысилась до 65 %.

Полученный и обобщенный результат дает возможность внедрить в производство новые составляющие сортовой технологии выращивания среднеспелых сортов сои для хозяйств различных форм собственности.

Ключевые слова : соя, сорта, сроки сева, виды минеральных удобрений, инокуляция, урожайность, качество семян

рослина соя вирощування

ANNOTATION

Blaschuk M.I. Productivity of soybean varieties depending on farm practices under conditions of the Right-Bank Forest-Steppe Zone of Ukraine. - A manuscript.

The dissertation for getting a scientific degree of a candidate of agricultural sciences in speciality 06.01.09. - crop production. - Vinnitsa state agrarian university, Feed Research Institute, Vinnitsa, 2007.

The results of the researches aimed at studying the growth and development of soybean crops on regraded chernosem in unstable moisture conditions depending on mineral nutrition, seed inoculation, sowing terms and rates were presented in the dissertation. The expediency of seed inoculation on the background of complete mineral fertilizer application, sowing of mid-early varieties at a relative early period was explained.

Some peculiarities of the formation of soybean productivity depending on the farm practices of production technology were studied in the work.

Key words: soybean, varieties, sorts, sowing terms, kinds of mineral fertilizers, inoculation, yielding capacity, seed quality.

Размещено на Allbest.ru

...