Главная Коллекция "Revolution" Сельское, лесное хозяйство и землепользование Шкідники цукрових буряків. Буряковий довгоносик

Шкідники цукрових буряків. Буряковий довгоносик

Вивчення форми та будови тіла, місць зимівлі, особливостей розмноження, розвитку личинки та лялечки звичайного, сірого та чорного бурякових довгоносиків. Аналіз зв’язку шкідника з культурою цукрового буряку та пристосування до агротехніки її вирощування.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид доклад
Язык украинский
Дата добавления 18.01.2013
Размер файла 312,2 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://allbest.ru/

ЗВИЧАЙНИЙ БУРЯКОВИЙ ДОВГОНОСИК (Bothynoderes punctiventris)

Жук довжиною 10-16 мм, тіло сіре, з навскісними чорними широкими перев'язями посередині надкрил і з темними плямами на них; крім того, на вершині кожного з надкрил є білий горбочок. Передньоспинка зморшкувата. На головотрубці зверху є блискучий тонкий кіль і борозенки. Черевце сіре, в дрібних чорних цяточках (звідси латинська назва -- поцятковано-черевцевий).

Личинка до 27-30 мм довжиною (по спині), дугоподібно зігнута, голова коричнево-бура. Грудний щиток рудий, з двома волосками на задньому краї. Останній сегмент маленький, заокруглений. Лялечка жовтувато-біла, довжиною 11-14,5 мм, з розвинутою головотрубкою і поперечними рядами шипиків по задньому краю черевних півкілець. Яйце овальне, жовтувато-біле, довжиною 1,2-1,3 мм, в поперечнику 1-1,1 мм.

Зимують жуки в ґрунті на старих бурячищах на глибині 12-35 см. На початку квітня, коли поверхня ґрунту прогріється до 8-12°, жуки починають виходити з місць зимівлі, але деяка кількість їх залишається у ґрунті в стані діапаузи 1-2 роки. До появи сходів буряків жуки живляться бур'янами з родини лободових. В кінці квітня -- на початку травня вони спочатку переповзають, а потім перелітають на сходи цукрових буряків, де перегризають стебельця і сім'ядольні листочки рослин або навіть знищують їх ще під грудочками ґрунту. Після парування запліднені самки відкладають яйця в поверхневий шар ґрунту переважно біля сходів буряків (одна самка відкладає 100-200, щонайбільше 750 яєць). Через 9-11 днів вилуплюються личинки, які живляться в гранті корінням буряків і дикорослих лободових. Личинка росте 45-90 днів, линяючи чотири рази. Личинки І-III віків тримаються на корінні на глибині до 12 см, IV віку -- глибше. Закінчивши розвиток, вони заляльковуються на глибині 20-30 см у ґрунтових комірках. Приблизно через 15 днів з лялечок виходять жуки, які залишаються у цих самих комірках зимувати. Середня тривалість повного циклу розвитку -- 81 день. Протягом року розвивається одне покоління.

Найбільшої шкоди завдає в роки з посушливою, жаркою весною. Один з найнебезпечніших шкідників цукрових буряків. Тісно пов'язаний з цією культурою і добре пристосований до агротехніки її вирощування. З природних ворогів в обмеженні чисельності цього шкідника велике значення мають грибні хвороби -- зелена і червона мюскардини. Особливо висока смертність довгоносика від них спостерігається в прохолодне дощове літо. Яйця довгоносика знищує яйцеїд ценокрепіс. Поширений звичайний буряковий довгоносик в усіх зонах бурякосіяння, але найбільшої шкоди завдає в Центральному Лісостепу.

СІРИЙ БУРЯКОВИЙ ДОВГОНОСИК (Tanymecus palliatus)

Жук довжиною 8-12 мм. Самці дрібніші за самок. Тіло зверху вкрите дрібними бурувато-сірими прилеглими волосками, а по боках і знизу -- сірими лусочками. Пе-редньоспинка вужча за надкрила, із заокругленими боками і прямою основою. Вусики ростуть по боках голово-трубки. Личинка довжиною 13-17 мм, з слабо-вигнутим жовтувато-білим тілом, голова блідо-жовта. На кінці останнього сегмента є коричнева хітинова пластинка. Лялечка довжиною 8-12 мм, біла, з рядами шипиків у задній частині. Яйце довжиною 0,9-0,2, а в поперечнику 0,5-0,7 мм, матове, овальної форми, спочатку біле, пізніше буріє.

Жуки виходять із місць зимівлі в квітні і незабаром починають відкладати яйця, розміщуючи їх купками (в середньому по 20 штук в одній) у поверхневий шар ґрунту. Одна самка відкладає в середньому близько 300 яєць. Через 18-25 днів (у кінці травня -- на початку червня) з них виходять личинки, які в основному живляться корінням коренепаросткових та дворічних бур'янів. Тому поля, засмічені цими бур'янами, є вогнищами масового розмноження сірого довгоносика. В червні другого року життя личинки заляльковуються на глибині 30-50 см. Через 20-25 днів з лялечок виходять жуки. Вони набагато шкідливіші за личинок і дуже небезпечні для сходів цукрових буряків. Рухаючись вздовж рядків, жуки об'їдають сім'ядолі й молоді листочки, а також перегризають стебельця рослин так, що від них залишаються самі пеньки. На більш розвинутих рослинах жуки обгризають краї листків і вигризають ямки в черешках, на висадках об'їдають верхівки квіткових пагонів і приквітники. Генерація дворічна, але в окремі роки з прохолодним літом він може розвиватись протягом 3-х років.

На Україні є повсюдно: від Полісся до Криму. В східних областях у деякі роки чисельно переважає звичайного бурякового довгоносика. Висока його чисельність спостерігається також у Київській, Вінницькій, Чернігівській, Полтавській, Сумській, Житомирській та Кіровоградській областях. Багатоїдний, пошкоджує сходи та висадки цукрових буряків, сходи соняшника, тютюну, різноманітних бобових рослин (конюшини, люцерни, вики, кінських бобів, еспарцету, сої та ін.).

буряковий довгоносик розмноження агротехніка

ЧОРНИЙ БУРЯКОВИЙ ДОВГОНОСИК (PSALIDIUM MAXILLOSUM)

Чорний довгоносик, як і сірий, є багатоїдним. Жук довжиною 6-10 мм, чорний або чорно-бурий, блискучий, крила не розвинуті, тому імаго не літають. Яйця самки відкладають у квітні, розміщуючи їх у ґрунт на глибину 3-5 см. В середньому через місяць виходять личинки, які живуть на глибині 15-40 см. Зимують личинки середнього віку, а влітку другого року вони заляльковуються у ґрунті на глибині 30-40 см. Характерними особливостями цього виду є його широка поліфагія (він живиться 230 видами рослин) і партеногенетизм (у популяції тільки самки), які дають змогу репродукуватись у різних ґрунтово-кліматичних умовах. Але для свого розвитку ці комахи потребують підвищених, порівняно з іншими шкідниками, температур, що і визначає їх ареал -- південна і південно-східна зони бурякосіяння України.

Добова активність жуків чорного бурякового довгоносика у різні години дня неоднакова. Здебільшого жуки знаходяться на поверхні ґрунту, переважно з 10 години ранку до 12-13 години дня, а потім -- з 15 до 17 години. В інші години дня вони або забираються у поверхневий шар ґрунту біля пошкоджених ними рослин, або перебувають під грудочками землі і розетками прикореневих листків. Увечері жуки повертаються у ґрунт навіть тоді, коли температурні умови для їх активної діяльності сприятливі.

У цукрових буряків ці жуки вигризають листя, а також перегризають молоді рослини під ґрунтом. Цикл розвитку одного покоління -- дворічний, тому цей вид довгоносиків зимує в стадії жука та личинки. Найбільш поширений в Степовій зоні.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены