Територіальна організація лісового господарства Волинської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

«Територіальна організація лісового господарства Волинської області»

(курсова робота)

Зміст

Вступ

Розділ 1 . Особливості формування розвитку лісового господарства Волинської області

1.1Історія формування лісового господарства

1.2 Характеристика ґрунтового покриву основних типів лісової рослинності

1.3 Народогосподатське значення лісів

Розділ 2. Особливості територіальної організації та економічний стан лісового господарства Волинської області

2.1 Геоботанічне районування

2.2 Загальна характеристика лісового господарства Цуманської Пущі

2.3 Лісопорядкування та проектновишукувальні роботи ДП Цуманського лісгоспу

Розділ 3. Оптимізація розвитку лісового господарства Волинської області

3.1 Екологічна ситуація та охорона лісів

3.2 Проблематика та перспективи розвитку господарства

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Волинська область - край озер, річок, боліт і лісів. В далекі часи наша земля мала інший вигляд, ніж тепер. Ліси були непрохідні, зарослі старезними дубами, грабами, буками, соснами. Ніхто нерубав вікових дерев, і вони росли сотні літ, і валилиися тільки під час бурі, як захолми і спорохнявіли. На їхнім порохні виростав молодий ліс і ставав ще більшим і густішим. Через гущавину пливли лісові потоки, порослі очеретами і водяними рослинами, розливалися на всі сторони, творили озрця, болота і трясовини. Хто хотів добратися у ці праліси, мусив рубати дерево за деревом, щоб зробити собі перехід. Хто мешкав у лісі, міг бути безпечний, що ніхто його не знайде, бо лісові стежинки були малі і непомітні. Саме тоді виникають лісництва, які об'єднюючись утворювалт лісгоспи і відіграють важливу роль у лісовому господарстві. В даній роботі ми будемо розглядвти лісове господарство Волинської області.

Об'єктів дослідження є лісове господарство

Предметом є його соціофунціональне значення.

Актуальність теми. Важливість лісу у житті і розвитку суспільства помічена давно. Велика частка населення Землі живе поблизуь лісів, а то й у самих лісам. Вивчаючи спосіб життя людей протягом історичного періоду і в наш час, можна побачити, що ліс завжди був і є важливим елементом в їх житті. Це і життло, і тепло, і комора харчових і кормових продуктів, і будівельні матеріали, і хімічна сировина, і місце відпочинку, і регулятор клімату, вологи. Знати всі ці функції лісів дуже важлтво з метою їх раціонального і ефективного використання. Крім того це знання змусить замислитись перш, ніж необдуманно знищувати їх, допоможе використати ці функції там, де вони дуже необхідні, а саме у правильному ведені лісового господарства Волинської області.

Метою дослідження є вивчення сучасного стану лісів і захисних лісових насаджень, їх вплив на проявлення негативних явищ в агроландшафтах, визначити основні напрями і шляхи оптимізації лісистості та ведення лісового господарства.

Відповідно до мети досліджень передбачалось виконання таких завдань:

- вивчити сучасний стан лісів регіону.

- їх поширення та використання.

- вивчити особливості лісового господарства в регіоні.

- виявити продуктивності насаджень основних лісоутворюючих порід.

- опрацювати заходи, спрямовані на поліпшення стану лісів і лісового господарства в регіоні.

Результатом дослідження є карта лісогосподарського районування Волинської області. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, доповнена таблицями, діаграмами, картографічним матеріалом.

Розділ 1. Особливості формування розвитку лісового господарства Волинської області

1.1 Історія формування лісового господарства

Деревина, а пізніше камінь, кістка, глина, мідь, залізо - найдревніші матеріали, взяті з природи людиною собі на службу.

Саме лісу ми завдячуємо тим, що наші пращури змогли спочатку побачити запалений блискавицею вогонь, а потім і знайти паливо для підтримання вже свого - не від блискавки! - запаленого вогнища.

На Правобережному Поліссі і Волинській височині вже приблизно 200 тисяч років тому праліси давали притулок стоянкам людини доби палеоліту - тобто давнього кам'яного віку.

У ХІІ столітті ліси на Волині, як і по всій слов'янській землі, переходять у власність князів та багатих людей, котрі служать їм.

Ліси діляться на “хоромні” - такі, з яких береться будівельний ліс, та “орні” - ті, що не мають цінності як джерело деревини, але добрі для розкорчовування і перетворення на поля.

Як окремі категорії власності вже чітко виокремлені гаї, діброви, пущі, ліси, боброві гони, болота, поля... Діє професійна княжа лісова охорона - осочники.

Таким чином в літописні документи потрапляють прізвища перших працівників державної лісової охорони, котрі несли службу з охорони ресурсів тваринного і рослинного світу, - Жолобова і Чуданова.

У цей же період деревина з Волині вперше починає вивозитися в європейські країни, де на цей час ліси суттєво знищені.

...У ХV столітті деревина з волинського лісу стає таким же важливим для будівництва держави товаром, як у минулі століття були дичина і мед. У зв'язку із розвитком мануфактурного виробництва з Волині за кордон йде все більше і більше деревини цінних порід - найперше дуба і сосни.

Ліс є могутнім стимулом не тільки для розвитку на Волині торгівлі, а й проникнення на Полісся з ділових центрів Європи досягнень сучасної науки та культури, нових технологій.

У волинських містах, які отримали магдебурзьке право, швидкими темпами формується й нова управлінська еліта. Вона засідає в магістратах, радах міста, судовій владі, розвиває виробництво і торгівлю, у тому числі і лісовими товарами.

Протягом ХVІ століття волинський ліс вперше стає велетенським виробничим майданчиком, на якому постійно робляться гроші. Практично жодного його куточка не залишає без уваги комерційний інтерес дрібних і крупних заготівельників деревини, поташу, смоли, дичини, ягід, грибів.

Прийнята у 1641 році “Ординація королівських пущ і лісництв Великого князівства Литовського” закріплює і розвиває цілісну систему охорони і використання державних лісів на Волині.

Наприкінці ХVІІІ століття волинський ліс починає забезпечувати дровами і відкриту князем Юрієм Чорторийським у містечку Корець першу в Україні мануфактуру, на якій виготовляється порцеляновий посуд.

Нового удару по волинських лісах у другій половині ХІХ століття завдають залізниці. Вздовж залізниць бори і діброви нещадно вирубуються, іноді - суцільною смугою до 15 верст. При будівництві залізничних трас ліс спочатку йшов на шпали і опори телеграфу. Перших на 1 версту йшло в середньому 700, других відповідно 50 - 60. Щоб отримати таку кількість шпал і стовпів, треба зняти приблизно 2,5 десятини.

Про масштаби знищення на Волині лісів у цей період красномовно говорить такий факт: з 1864 по 1880 роки у губернії проведено лісовпорядкування на площі 289730 десятин, а вирубано - на 675399.

Передова лісівнича думка стурбована такими високими темпами знищення лісів і вишукує способи пригальмувати цей процес.І 4 квітня 1888 року у лісівників Росії велика радість: вдалося, нарешті, особистим підписом імператора Олександра ІІІ затвердити “Положення про збереження лісів”, прийняття якого так бояться власники приватних лісів!

Новий закон поділив усі ліси на три категорії: захисні, водоохоронні та інші. Їхні власники віднині зобов'язані мати складені лісовпорядниками спрощені плани ведення лісового господарства.

На кінець ХІХ століття розроблені основні прийоми технології створення лісових культур. Лісівники після тривалих експериментів визнали перевагу посадок перед посівами, необхідність попередньої підготовки ґрунту, послідовність агротехнічних прийомів під час догляду. Проведені випробування різної густоти посадки і норм висіву насіння різних порід для отримання посадкового матеріалу.

На початок ХХ століття у суспільстві, нарешті, визріла думка, що тільки брати з лісу вже не можна - не витримає він так довго!

Але розуміння це прийшло надто пізно - сотень тисяч гектарів знищеного волинського лісу вже не повернути. Власник маєтку, купець, селянин. Українець, поляк, єврей, німець, чех. Усі нищили. Так, якщо у 1854 році площа лісів у Волинській губернії становила 2665 тисяч га, то у 1887 році - лише 1572 тисячі га. За 33 роки під корінь вирубано 1 мільйон 93 тисячі гектарів лісу.

Величезної шкоди волинському лісу завдала Перша світова війна. Так, ліс активно використовувався не тільки для обігріву і приготування їжі для 2,5 мільйона вояків, які скупчилися по обидва боки російсько-австрійського фронту, а й для облаштування окопів, бліндажів, як стовпчики для загород з колючого дроту, яких на деяких ділянках фронту лише з австрійської сторони було до двох десятків.

Після повернення на Волинь у 1919 році польське керівництво серед першочергових заходів не тільки пропонує проект реорганізації надлісництв, а й приступає до втілення його у життя. Наведення ладу у зруйнованому революційними подіями і Першою світовою війною господарстві поляки розпочинають з підбору кадрів для роботи в уцілілих дібровах, борах, гаях.

1.2 Характеристика грунтового покриву основних типів лісової рослинності

Найбільш поширеним типом рослинності є ліси. На місці вирубаних лісів тепер культивуються сільськогосподарські рослини або розвиваються суходільні, а в долинах річок -- заплавні луки. Значні площі займають також болота.

Лісистість тут становить в середньому 29%; в західному вона збільшується до 34,4%, в центральному дорівнює 28,8% і в східному -- 20,1%. У Волинській області зосереджено 40,4% всіх лісів. Розподіл лісів залежить від клімату, геоморфології, едафічних та історичних умов, а також від господарської діяльності людини.

Найбільш поширеними є соснові ліси, які займають 57,4% лісовкритої площі, дубові -- 20,6%, березові--10,2%, чорно-вільхові -- 6,3%, осикові -- 2,3%, грабові -- 2,0%, тополеві та інші ліси -- 1,2%. В північних районах зустрічається ялина звичайна, яка зрідка утворкх суцільні насадження, приурочені переважно до вологих та сирих умов зростання. Тут проходить південна межа її поширення.[16]

Характерною особливістю є його сильна заболоченість. Площа боліт становить до 70% всієї заболоченої території . Розвиток боліт та заболочених лісів обумовлюється головним чином значною кількістю опадів, підстиланням грунтів водонепроникними породами, загальним низинним характером рельєфу з дуже незначним нахилом. Розвинений мезорельєф утруднює стікання води, наявність значної кількості безстічних знижень також сприяє процесам заболочування. З Волинсько-Подільського плато через правобережні притоки Прип'яті надходить велика кількість стічних вод, потужні товщі пісків акумулюють багато води при незначному випаровуванні з поверхні піщаних грунтів та водної поверхні -- все це збільшує заболочування лісів.

1.3 Народогосподарське значення лісів

лісовий рослинність геоботанічний районування

Ліси українського Полісся займають площу державного лісового фонду 2122,3 тис. га і колгоспних лісів 400 тис. га. Головними лісоутворюючими породами є: сосна, яка займає 57,4% лісової площі, дуб -- 20,6, береза -- 10,2, вільха чорна -- 6,3, осика -- 2,3, граб -- 2,0 та інші породи -- 1,2% .

Хвойне господарство має 57,5% всієї лісовкритої площі, твердолисте -- 23,5 і м'яколисте -- 19%. Запас деревини хвойних господарств становить 61,2%, твердолистих -- 24,7 і м'яко-листих -- 14,1 %.

Соснові ліси за віковими групами розподіляються за запасом деревини так: молодняки (1--40 р.) становлять 37,0%, середнього віку (41--60 р.) -- 28,4%, приспіваючі (61--80 р.) -- 21,5%, спілі та перестійні (81 -- 120 р. і старше) -- 13,1% насаджень

Дубові ліси мають молодняків 23,4%, середнього віку -- 40,6%, приспіваючих -- 19,4%. спілих та перестійних насаджень -- 15,6%.

Грабові ліси в своєму складі мають молодняків (1 --20 р.) 17,2%, середнього віку (21--ЗО р.) -- 34,9%, приспіваючих (31--40 р.) -- 18,2%, спілих та перестійних (41--50 р. і старше) -л 29,7%.

Значний процент молодняків в грабових лісах свідчить про незадовільне ведення лісового господарства в грабових дубняках, на місці яких з'явились малопродуктивні молоді грабові ліси. їх необхідно замінити більш продуктивними грабовими дубняками, особливо на сірих опідзолених грунтах.[16]

Березові ліси розподіляються так: молодняки становлять 23,4%, середнього віку -- 37,8, приспіваючі -- 23,9 та спілі -- 14,9%.

Осикові ліси мають молодняків 19,4%, середнього віку -- 35,2, приспіваючих -- 28,9 та спілих 16,5%.

Участь дуба збільшується в південній частині Волині, а в північних районах на піщаних грунтах -- зменшується. Граб іноді утворює чисті насадження. Він також зустрічається як домішка в дубових лісах в західі. Чориовільхові насадження ростуть головним чином в західі Серед лісів Волиі є значні площі лук та трав'яних боліт, які можуть буті: використані як пасовища для худоби та для заготівлі сіна. Самі ж ліси як кормова база не .відіграють великої ролі для тваринництва, бо трав'яний покрив в них дуже бідний. Випасання худоби в лісах слід суворо обмежити, бо худоба знищує підріст під пологом лісу та на лісосіках, пошкоджує молоді культури і таким чином завдає великої шкоди лісовому господарству.

В лісах збирають у великій кількості гриби, ягоди та плоди таких рослин, як чорниця, брусниця, журавлина, ожина, суниці, костяниця, малина, чорна смородина, калина звичайна, ліщина та ін.

Дуб, різні види верб, вільха чорна, ялина та інші рослини мають значне поширення, вони дають дубильні речовини.

До гутаперчоносів належать бруслини європейська та бородавчаста, що досить поширені.

Пергоносними рослинами є дуб, в'яз, вільха, ліщина, бузина та ін. З рослин, що дають нектар, липа, іван-чай та ін.

З рослин, що мають лікувальне значення, можна в значній кількості заготовляти: хвою та бруньки сосни, листя та плоди чорної смородини, що містять вітамін С, бруньки берези, квітки липи, кору верб з молодих пагонів, квітки та листя жостера, кору крушини ламкої тощо.

Ліси мають велике водоохоронне та ґрунтозахисне значення, вони регулюють стік води і охороняють від ерозій багато районів з піщаними грунтами. Суцільна вирубка лісів призводить до розвіювання пісків і засипання культурних площ.[11]

Скорочення поверхневого стоку відбувається за рахунок того, що в лісі крони дерев затримують від 20 до 80% всіх опадів, крім того, ліс є механічною перепоною для стікаючих вод, а лісова підстилка вбирає значну частину опадів і одночасно також є механічною перепоною для стікання дощових і талих вод. Дослідами Н. Ф. Созикіна встановлено, що лісова підстилка може ввібрати при набуханні і зберігати в собі 15-- 20 мм опадів, що в перерахунку на 1 га становить 150--200 м3 води. Завдяки кращій вологоємкості і водопроникності лісових грунтів ліс сприяє переводу поверхневих вод у підґрунтові. За даними Д. Г. Смарагдова, швидкість всмоктування опадів лісовими грунтами у перші півгодини не буває нижчою, ніж за хвилину, що гарантує повне вбирання опадів при півгодинних зливах. Стік талих вод у лісі зменшується завдяки тому, що інтенсивність танення снігу під пологом лісу в два-три рази менша, ніж на відкритих ділянках, і стікання талих вод тут розтягується в часі.

На підставі детального вивчення гідрологічної ролі лісу В. І. Рутківський прийшов до висновку, що найкращі водорегулюючі і водоохоронні властивості мають насадження середнього віку і спілі, найгірші --т перестійні і зріджені ліси.

Крім ґрунтозахисної, протиерозійної і водоохоронної ролі, дуже важливим є гідрокліматичний вплив лісу на зайняті ним і прилеглі до нього території.

Ліс створює фітоклімат і в значній мірі видозмінює макроклімат. Вплив лісів на клімат прилеглих областей може поширюватись на значну відстань. Він виявляється в тому, що великі площі лісів шляхом інтенсивного випаровування повертають в атмосферу велику кількість вологи, яка переноситься вглиб і сприяє зволоженню посушливих районів. Мікрокліматичний вплив лісів виявляється в тому, що на ділянках, вкритих лісом, у нижньому шарі атмосфери створюються зовсім інші кліматичні умови, ніж на відкритих площах.

Під пологом лісу зменшується або цілком припиняється вітер, збільшується відносна вологість повітря, значно згладжуються добові коливання температури.

Лісова рослинність виділяє в атмосферу велику кількість фітонцидів, що мають бактерицидні властивості щодо хвороботворних бактерій. Завдяки цьому ліс є чудовим оздоровлювачем повітря. Особливу роль в цьому відношенні відіграють соснозі ліси, які виділяють в атмосферу значну кількість ароматичних речовин. Отже, ліси мають велике курортологічне значення.

Таким чином, лісова рослинність має велике народногосподарське значення,і її необхідно раціонально використовувати в народному господарстві.

Розділ 2. Особливості територіальної організації та економічний стан лісового господарста Волинської області

2.1 Лісогосподарське районування

Сучасна картина поширення лісових ландшафтів на території України далеко не відповідає тій, яка була ще в доісторичні часи. За допомогою нових методів дослідження у палеогеографії і палеоботаніці, зокрема спорово - пилкового аналізу, встановлено, що в дольодовиковий період співвідношення між лісом і степом на території України встановилась за рахунок поширення степу на ліс. Взагалі в цей час ліси вкривали великі площі не тільки сучасного Полісся, а й Лісостепу і навіть Степу. Після останнього зледеніння ліси просувались поступово на південь і під час кліматичного " оптимуму " досягай приблизно сучасних природних меж.

Отже ліси Волинської області мають своє лісогосподарське районування. Лісогосподарське районування - поділ земель лісового фонду на територіальні одиниці різного рангу, однорідні за лісорослинними умовами, природоохоронними властивостями, лісотипологічною структурою продуктивністю і якісним складом лісів, екологічним та соціальним значенням їх. Основна мета лісогосподарського районування -удосконалення території планування лісового господарства і лісогосподарських заходів з урахуванням багатогранного значення лісових ресурсів, найбільш повного і раціонального їх використання та відтворення. Теоретичні основи лісогосподарського районування закладені в працях О.І.Воєйкова, В.В.Докучаєва, Л.С.Берга, В.І.Вернадського, російського лісовода Г.Ф.Морозова, Г.М.Висоцького, Є.М.Лавренка, П.С.Погребняка та інших. В межах Волинської області ним займалися такі вчені: Г.І.Тафільєв, І.К.Пачоський, П.А.Тутковський, О.В.Фомін. Це початок двадцятого століття. Вже тоді район Правобережного Полісся поділявся на лісову зону та лісостеп. [8]

Детальне районування території виконано у 1977 році групою дослідників інституту ботаніки АН УРСР у складі таких дослідників: Ю.Р. Шеляг - Сосонко, Е.М. Брадіс, Т.Л. Андрієнко.[Додаток Б]

Відповідно до цього поділу Волинська область є частиною Східно - Європейської провінції Європейської широколистянолісової області. Поліську підпровінцію займає низовина на півночі та Волинська височина на півдні. Геоботаніки виділяють тут Ковельсько - Сарненський та частину Луцько - Ровенського округу. [Додаток П]У складі першого виділяють п'ять геоботанічних районів: Ратнівсько -Любешівський, Зарічнянсько - Висоцько -Сарненський, Ковельсько -Маневицький, Турійський та Цумансько - Костопільський.[14]

2.2 Загальна характеристика лісового господарства Цуманської Пущі

За лісогосподарським розташуванням, Цуманська пуща перебуває в основному у Цуманському держлісгоспі, а також частково у Ківерцівському і Колківському держлісгоспах ДЛГО «Волиньліс», Клеванському держлісгоспі ДЛГО «Рівнеліс» та Ківерцівському міжгосподарському спеціалізованому лісогосподарському підприємстві.

Цуманський регіональний ландшафтний парк (РЛП) пропонується створити на базі найбільш цінних лісових масивів Цуманського держлісгоспу. До його складу планується включити повністю територію Берестянського й Горинського лісництв, частину Партизанського, Цуманського та Холоневичівського лісництв, а також угіддя Берестянської сільської та Цуманської селищної Рад, що розташовані уздовж ріки Кормин серед лісових масивів Цуманського держлісгоспу.

У рослинному покриві території проектованого РЛП переважає лісова рослинність, добре представлено також лучну та болотну рослинність, фрагментарно - водну. Серед лісів тут переважають листяні (дубові та грабово-дубові із домішкою інших порід), меншу участь в будові рослинного покриву беруть дубово-соснові та соснові ліси. У вологих пониженнях і по долинах невеликих річок формуються вільхові ліси.

Старі добре виявлені дубові та грабово-дубові ліси на території РЛП збереглись. І здсбільшого на території природно-заповідних об'єктів у заказнику «Лопатинська діброва», заповідних урочищах «Горинські дачі» та ін. В травостої дубових і грабово-дубових лісів переважають зірочник ланцетовидний, зеленчук жовтий, квасениця звичайна, веснівка звичайна та деякі інші. На понижених місцях трапляються дубові та грабово-дубові ліси иглицеві, та подекуди - конвалієві. На зволожених ділянках виявлено на невеликих площах дубові та грабово-дубові ліси трясунковидно-осокові центральноєвропейські угруповання, занесені до Зеленої книги України. Серед весняних ефемероїдів переважає анемона дібровна.

Серед болотної рослинності на переважальпих евтрофних болотах у центральній частині Чортового болота і в заплаві р. Кормин значні площі займають ценози купинних осок - зближеної та омської. На цих ділянках" виявлено шар торфу, вони досить обводнені, особливо навесні та в першій половині літа. Купини осок добре виявлені, осока досягає 80-90 см заввишки.

Мезотрофні болота на території проектованого парку, внаслідок її розташування на південній межі Українською Полісся, є рідкісним природним явищем. Декілька таких боліт було описано нами на боровій терасі р. Кормину. (кв. 28, 31, 34 Берестянського л-ва). Тут знаходиться система боліт-блюдець. розташованих у пониженнях овальної форми. Болота різного ступеня розвитку -від тих, що лише вступають у стадію переходового болота до тих, що майже досягли верхової (оліготрофної) стадії - із домінуванням в трав'яному покриві пухівки піхвової. На цих болотах залежно від стадії розвитку наявні також угруповання осоки шерстистоилодої, куничника сіруватого та очерету на сфагновому покриві. Подібний характер мас сфагнове болото у кв. 10 Горинського лісництва з оліго-мезотрофною та еумезотрофною частинами та деякі невеликі сфагнові болітця на прилеглій території Горинського лісництва.

Водна рослинність зустрічається на території проектованого парку фрагментарно. Найбільше її виявлено на великих ставах в урочищі Богуславка. Заростання ставів є в цілому характерним для Українського Полісся в його південній смузі. У заростанні переважають очерет та рогіз вузьколистий, що утворюють здебільшого монодомінантні угруповання.

Загалом, рослинний покрив території проектованого парку є різноманітним: у ньому представлено всі типи і основні синтаксони рослинності, притаманні південній смузі Українського Полісся, наявні значна ценотична різноманітність та флористичне багатство синтаксонів.

Серед рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги, на території проектованого Цуманського регіонального ландшафтного парку виявлено здебільшого типові лісові угруповання: асоціації грабово-дубових лісів волосистоосокових та яглицевих, група асоціацій дубово-соснових лісів ліщинових, групи асоціацій соснових лісів зеленомохових і чорницевих .

Як рідкісні лісові угруповання до Зеленої книги України занесено угруповання дубових лісів з домінуванням осоки трясунковидної - асоціації дубових лісів ліщиново-трясунковидноосокових та дубових лісів крушиново-трясунко-видноосокових. Серед водних угруповань території проектованого парку до Зеленої книги занесено формацію латаття білого.

Виявлення повного флористичного складу території проектованого реїтонального ландшафтного парку потребує дальших досліджень. Проте вже нині згідно з аналізом польових досліджень авторів, а також літературних та гербарних даних можна стверджувати, що флору цієї території відзначає багатство та різноманітність. Ймовірно, флора судинних рослин становить 600-700 видів.

На території парку виявлено один вид з Європейського червоного списку -смілку литовську. Це гарноквітуча рослина з родини, гвоздикових. Вона квітує в червні-серпні. Відомі місцезростання цього виду в Україні розташовані на Правобережному Поліссі. Спостереження авторів за цим видом дають змогу стверджувати, що виявлені на території проектованого регіонального ландшафтного парку популяції смілки литовської є одними із найбільших в Україні.

За матеріалами авторів із врахуванням літературних і гербарних даних, на характеризованій території виявлено 18 видів судинних рослин з Червоної книги України. Наводимо цей список:

Вовчі ягоді пахучі.

Гніздівка звичайна.

Верба чорнична.

Дрочок крилатий.

Коручка морозниковидна.

Коручка темно-червона.

Лілія лісова.

Любка дволиста.

Любка зеленоквіткова.

Осока затінкова.

Пальчатокорінник м'ясочервоний.

Підсніжник білосніжний.

Плаун річний.

Цибуля ведмежа.

Список рослин, які охороняються у Волинській області, затверджено рішенням Волинської обласної ради від 18.08.2000 р. Нами виявлено 12 видів із цього списку. Деякі з цих видів є дуже рідкісними на території проектованого парку, як і в цілому на території Волинської області. Із спорових рослин виявлено вужачку звичайну та голокучник дубовий.

Цуманський РЛП має значний рекреаційний потенціал. Проектований парк розташований в межах Степанського курортного району, який характеризується наявністю значних площ хвойних, березових та дубових насаджень. Курортними чинниками Степанського району є сприятливі кліматичні умови, лікувально-торфові грязі та мінеральні води. У межах цього курортного району виділяється курортна місцевість "Журавичі", де наявні мінеральні радонові води та лікувальні торфові грязі.

Лісові масиви Цуманської пущі є сприятливими для оздоровлення населення. Перспективними планами районного планування населених пунктів Волинської області територію Цуманських лісів віднесено до рекреаційної зони для організації проведення відпочинку й оздоровлення населення. У с. Грем'яче функціонує спільне підприємство - санаторій матері і дитини "Пролісок" на 270 місць. У с. Журавичі працює санаторій на 50 місць, який використовує цілющу родонову воду, в с. Жабка функціонує кардіологічний дитячий санаторій на 100 місць, а в с. Дачне - спортивна база "Авангард" на 100 місць. Журавичівське родовище мінеральних вод використовується санаторієм та Цуманським' держлісгоспом для виготовлення мінеральної води "Журавка". Санаторій' "Пролісок" використовує мінеральні води родовища з концентрацією солей калію та натрію до 35 г/л. Запаси цих мінеральних вод дають змогу розширити їх довгострокове використання в декілька разів.

На території, де планується створити РЛП, є ряд територій природно-, заповідного фонду. З них дві - загальнодержавного значення (ландшафтний заказник «Кормин» і комплексна пам'ятка природи «Горинські крутосхили»), а інші - місцевого значення (загальнозоологічні заказники «Чортове болото», «Берестянський», ландшафтний заказник «Лопатинська діброва», лісові заказники «Різнолісся», «Мішана діброва», «Чиста соснина», «Свіжий субір», ботанічні пам'ятки природи «Богуславський ялинник», «Дубинка», «Древина», «Дібровка», «Дубова грабінка», «Ділянка соснового лісу - 1», «Ділянка соснового лісу-2» «Сосновий бір», «Сосняк», «Ялинник», «Ялинник-1», «Ялинник-2», «Ялинник-3», «Масив дубового лісу», заповідні урочища «Горинська дача - 1», «Горинська дача-2», «Горинська дача-3», «Горинська дача - 4», «Горинська дача - 5», «Горинська діброва», «Лопатень».

Для території проектованого парку попередньо розроблено функціональне зонування території. Виділено 4 функціональні зони - заповідна - 6947,5 га, регульованої рекреації - 353,6 га, стаціонарної рекреації - 8,5 га, господарська -11,982,8 га.

Заповідна зона призначена для охорони та відновлення найцінніших природних комплексів. До неї включено вже існуючі на цій території об'єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення. До цієї зони віднесено також особливо цінні лісові масиви Партизанського лісництва та частина лісів категорії "інші ліси, що мають важливе значення для захисту навколишнього природного середовища" Цуманського та Горинського лісництв. До заповідної зони віднесено також території, розташовані уздовж р. Кормин та територія ур. Чортове болото - ці території цінні для охорони рідкісних видів фауни. Таким чином, до заповідної зони належать наступні території:

1. Партизанське лісництво (кв. 14-17, 19-24, 26-30, 34-35, 39-40);

Берестянське лісництво (кв. 2, 4, 7, 12, 15, 20, 21, 25, 29, ЗО, 34, 35, 36, 37, 43-46, 52, частково кв. 22, 48, 54, 55, 56;).

Горинське лісництво (кв. 1-4, 5-7, 9-11, 15, 19, 22, 23, 26, 27, частково кв. 29, 38,39,45;).

Цуманське лісництво (кв. 1, 7, 13;).

Ходоневичівське лісництво(кв. 50, 55, 61, 64, 65).[Додаток A]

На території заповідної зони заборонено будь-яку господарську та іншу діяльність, яка суперечить цільовому призначенню заповідної зони і порушує природний розвиток процесів та явиш, або створює загрозу шкідливого впливу на його природні комплекси та об'єкти.

До зони регульованої рекреації належать території переважно в межах Горинського та Партизанського лісництв - біля р. Путилівки та в урочищі Лопатень. До зони стаціонарної рекреації відноситься територія санаторію «Пролісок».[3]

2.3 Лісопорядкування та проектновишукувальні роботи ДП Цуманського лісгоспу

Загальна площа лісгоспу покрита лісом - 27920 га. Ліси Цуманського лісгоспу відносяться до рівнинних. Територія підприємства розміщена в басейні річок Горинь і Стир. Дренування району гідрографічною сіткою в цілому вважається хорошою. Рівень ґрунтових вод коливається в межах від 0,5 до 6,0 м

Ґрунтовий покрив слабо-опідзолеіщми^піщаними, болотними та луговими. Території лісгаспу переважають ґрунти болотного І дернового тт Дерново-підзолисті ґрунти розміщені на території всіх лісництв. По вологості більша частина ґрунтів відноситься до категорії вологих.

На долю ґрунтів надмірного зволоження припадає 9 % площі. Процеси заболочування мають місце на площі 2462 га. Болота представлені в основному сфагнові. Гідромеліоративні роботи на території держлісгоспу почали проводитися в 1959 році і на даний час закінчені.

Цуманський держлісгосп займає площу 34828 га., в тому числі покрита лісом - 27906 га., що становить 83 % від загальної площі.

Підприємство займається вирощуванням, відновленням та охороною лісів, підвищенням їх продуктивності та якості, забезпечення раціонального використання земель лісового фонду а також безперервним і невиснажливим лісокористуванням.

Середній приріст деревини становить 3,3 м зі га. Загальний річний приріст-92,7 тис. м3. Встановлена річна розрахункова лісосіка складає 16,7 тис.м3.,обсяг рубок пов'язаних з веденням лісового господарства - 21,9 тис.м3. Як видно, використання загального річного приросту становить 42 %.

Лісистість території держлісгоспу щорічно збільшується за рахунок заліснення нелісових земель. При створенні лісових культур, велика увага приділяється раціональному підбору деревних і чагарникових порід, що впливає на інтенсивніший біологічний кругообіг речовин в лісовому середовищі, створення на більшості площі біологічно стійких, високопродуктивних змішаних насаджень. Підприємство постійно забезпечує перевагу вирощування лісу над його використанням.[Додаток Н]

На території лісового фонду держлісгоспу проводиться заготівля лісових ресурсів місцевого значення - грибів, ягід. Об'єм заготівлі проводиться згідно встановлених лімітів на використання природних ресурсів. За 2006 рік держлісгоспом виписано дозволів на заготівлю лісових ресурсів лісокористувачам в кількості 126 тон. Сплачена сума збору за використання становить 19278 грн. 50 відсотків від сплаченої суми повернуто держлісгоспу на відтворення, збереження і охорону лісових ресурсів.[Додаток Л]

Держлісгоспом проводяться ряд протипожежних та лісозахисних міроприємств. Так, щорічно створюється по 1 км. протипожежних розривів, влаштовується 200 км. нових мінералізованих смуг, проведиться догляд за існуючими протипожежними розривами та мінералізованими смугами протяжністю 300 км., проведено ремонт основних доріг протипожежного та лісогосподарського призначення. Для боротьби з лісовими пожежами в 2006 році додатково придбано пожежний автомобіль на базі ЗІЛ-131, мотопомпу МП-800, 4 радіостанції, 600 погонних метрів пожежних рукавів та інший протипожежний інвентар. Лісовою охороною проведено обстеження насаджень

За порушення правил полювання в 2006 році складено 11 протоколів, сума сплачених штрафів порушниками 1105 грн.

Перед початком пожежонебезпечного періоду щорічно проводяться профілактичні міроприємства по боротьбі з лісовими пожежами.

Для роботи в пожежонебезпечний період прийнято 14 пожежних сторожів. Для боротьби з пожежами в 2003 році придбана мотопомпа МП-800, пожежних рукавів 680 млі., ранцевих оприскувачів - 24 шт., лопати - 50 шт., сокири - 30 шт., плуг - ПКЛ-70.

В 2006 роцці придбано пожежну автомашину АРС-14 на базі ЗІЛ-130, культиватор КЛБ-1,8. В 2006 році проведено профілактичні роботи по охороні лісу від пожеж: Влаштування протипожежних розривів - 2 км., влаштування мінералізованих смуг - 421 км., догляд за мінералізованими смугами - 406 км. На території лісгоспу знаходиться під охороною 9 об'єктів природно-заповідного фонду, загальною площею 3423 га., це в основному ботанічні та ландшафтний заказники. В 2006 році лісовою охороною проведено обстеження насаджень на виявлення осередків шкідників і хвороб лісу на площі 2500 га., наземні міри боротьби з шкідниками проведено на площі 350 га.[Додаток З]

Виготовлено і розвішано в лісових масивах лісгоспу 1500 шпаківень для приваблення і розселення корисних птахів. На площах лісових культур 1 -3 річного віку проведено ґрунтові розкопки в кількості 200 ям, з метою виявлення кореневих шкідників. Для підтримання належного санітарного стану лісів підприємства постійно проводяться санітарно - оздоровчі міроприємства.[3]

На території ДП «Цуманський лісгосп» в 2003 році створено два лісомисливські лісництва. Для ведення мисливського господарства постійно створюються біотехнічні споруди і споруди мисливського призначення, для підгодівлі диких тварин щорічно заготовляється певний об'єм кормів згідно раціону.

На території Холеневичивського лісництва влаштовано воль'єр площею 2,0 га, для розведення диких свиней, на даний час є в наявності 3 особини. В 2006 році проведена певна робота по відстрілу хижаків в кількості 16 особин, в т. ч. лисиць - 4, бродячих собак.

Середні показники насаджень лісгоспу слідуючі: склад насаджень 8С1Б1Вл, повнота 0,7, вік 45 років, бонітет ІІ-ІП. Насадження з перевагою хвойних порід займають площу 21,1 тис. га, що до покритої лісом площі становить 76 %, м'яколистяних порід - 6,0 тис. га, або 21 %, з перевагою твердолистяних порід 0,8 тис. га. або відповідно 3%.[Додаток Е]

Середній приріст деревини становить 3,3 м3 з 1 га. Загальний річний приріст - 92,5 тис. м3. Встановлена річна розрахункова лісосіка складає 16,7 тис.м3., обсяг рубок пов'язаних з веденням лісового господарства - 21,9 тис.м3. Як видно, використання загального річного приросту становить 41,7 %.

ДП «Цуманський лісгосп» щорічно проводяться рубки формування та оздоровлення лісів: рубки догляду, санітарні, лісовідновні, пов'язані з реконструкцією. Ці рубки проводяться способами, що не викликають ерозії ґрунтів, пошкодження дерев, які залишаються для подальшого росту, виключається можливість негативного впливу на стан лісів та водоймищ, забезпечуюється поступове відтворення і формування лісів, близьких до природних, постійне підтримання стійкості деревостанів.

Підставою для рубок формування і оздоровлення лісів є матеріали лісовпорядкування та обстеження. Рубки догляду проводяться на площі 215 га., рубки догляду молодняках проводяться для формування бажаного складу насаджень, шляхом вирубування порослі небажаних листяних порід. Для підтримання належного санітарного стану лісів, згідно затверджених планів оздоровчих заходів щорічно проводяться такі рубки як: санітарна вибіркова, санітарна суцільна та очистка лісу від захаращеності на площі 1000 гаВ насадженнях які втрачають захисні, водоохоронні та інші корисні властивостей, та з метою збереження біорізноманіття, підтримання і формування складної породної, ярусної і вікової структури деревостанів проводяться лісовідновні рубки.

Реконструктивні рубки проводяться у деревостанах, які за своїм складом не відповідають конкретним типам лісу і є малоцінними. Дані по рубках формування і оздоровлення лісів за 2007 рік ..[Додаток К]

Рубки головного користування проводяться в межах виділеного ліміту 16,7 тис. м3. Лісосічний фонд щорічно освоюється повністю. Недорубів минулих років немає.

Заготівля деревини від рубок проміжного та головного користування проводиться тільки лісництвами.

В результаті заготівлі деревини від рубок головного користування та проведення рубок формування і оздоровлення лісів підприємство отримує.

ДП «Цуманський лісгосп» щорічно проводяться рубки догляду на площі 220 га., запас, що вирубується складає 2300 м3, в т. ч. рубки в молодняках - 120 га, запас, що вирубується - 900 м . Рубки в молодняках в основному проводяться для формування бажаного складу насаджень, шляхом вирубування порослі небажаних листяних порід. Для підтримання належного санітарного стану лісів, згідно затверджених планів оздоровчих заходів щорічно проводяться такі рубки як: санітарна вибіркова, санітарна суцільна та очистка лісу від захаращеності на площі 1000 га.

Рубки головного користування проводяться в межах виділеного ліміту 16,7 тис. м3. Лісосічний фонд щорічно освоюється повністю. Недорубів минулих років немає.

Заготівля деревини від рубок проміжного та головного користування проводиться тільки лісництвами.

Лісгоспом проводиться значна робота по відновленню лісу, так створено лісові культури шляхом посадки в 2006 році на площі 112 га. . Посаджено захисних насаджень 64га на прийнятих землях запасу сільських рад Сприяння природному поновленню проведено на площі 25 га. Лісистість території щорічно збільшується, за рахунок заліснення нелісових земель. При створенні лісових культур значна увага приділяється підбору деревних та чагарникових порід, відповідно типів умов місце виростання для створення біологічно стійких, високопродуктивних, змішаних насаджень.

Доповнення лісових культур в 2006 році проведено в об'ємі 85 га.

Догляд за лісовими культурами шляхом рихлення грунту, скошування трав'яної рослинності та вирубування порослі небажаних листяних порід проведено на площі 455 га.. Посаджено плантацій новорічних ялинок 4.1га.

Для вирощування посадкового матеріалу проведено заготівлю лісового насіння 1306 кг., в т. ч. сосни звичайної-170 кг, дуба звичайного -1000 кг Посів лісового розсадника проведено на площі 2.8 га . Лісгосп повністю забезпечений посадковим та посівним матеріалом для проведення лісовідновних робіт.

По охороні лісу від лісопорушень постійно поводяться виїзди та рейди.

Лісовою охороною лісгоспу в 2006 році складено 67 протоколів про лісопорушення, загальною кубомасою 57,5 м3, за що нараховано збитки нанесені лісовому господарству 5875 грн., відшкодовано 5640 грн. Винесено 67 постанови, штраф становить 2380 грн., відшкодовано 2295грн.[Додаток Л]

Клімат району розміщення лісгоспу характеризується як помірно-континентальний. Для клімату цього району характерне тривале відносно прохолодне літо з достатньою кількістю опадів і порівняно коротка м"ягка зима.

Коротка характеристика кліматичних умов, які мають значення для лісового господарства, приведені в .[Додаток В]

В цілому клімат сприятливий для успішного проростання слідуючих деревних та чагарникових порід: сосни, дуба, берези, осики, вільхи чорної, горобини, крушини, ліщини. Це підтверджується наявністю насаджень відносно високих бонітетів сосни Іа, І, II, дуба II, берези ІДІ, осики II, вільхи чорної 1,11.

По лісорослинному районуванню територія розміщення лісів лісгоспу відноситься до зони Полісся УкраїниПереважаючими типами умов місцевиростання являються субори (В2-ВЗ), які займають 48%, бори - 40%, судіброви - 12% покритих лісом земель. Сирі і мокрі типи умов місцевиростання займають 34% покритої лісом площі.

Розділ 3. Оптимізація розвитку лісового господарства Волинської області

3.1 Екологічна ситуація та охорона лісів

Ліси є найефективнішим засобом стабілізації атмосфери, виконують оздоровчі та санітарно-гігієнічні функції, нейтралізують шкідливі викиди в атмосферу, поглинають окис вуглецю, збагачують повітря фітонцидами; Ліси виконують захисні функції щодо охорони земель від водної і вітрової ерозії; Вони виконують водоохоронні функції, закріплюють береги річок та водойм; Ліси виконують рекреаційні, естетичні та виховні функції; Ліси є середовищем для об'єктів природно-заповідного фонду, унікальних ландшафтів, рослинного та тваринного світу.

Крім того, варто, мабуть, зазначити, що лише лісові розсадники в області займаються вирощуванням посадкового матеріалу для озеленення населених пунктів та декоративного оформлення приватних садиб, офісів, установ.

Всього лісівники системи культивують майже 250 видів основних лісоутворюючих та декоративних порід, видів, а також трав.[18]

Цю продукцію можна придбати у Державному підприємстві "Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр", що вважається одним із базових в Україні із вирощування декоративного посадкового матеріалу і кращим в системі Держкомлісгоспу України. Розташоване це підприємство у селі Гаразджа Луцького району.

З унікальною природою заказника загальнодержавного значення «Горинські крутосхили» ДП «Цуманське лісове господарство» знайомить екологічна стежка на його території. Розроблення маршрутів екологічних стежок планується на території й інших державних підприємств лісового господарства

Одними із найважливіших завдань працівників державної лісової охорони є попередження лісових пожеж, боротьба з лісопорушниками, захист лісу від шкідників та хвороб.Для своєчасного виявлення лісових пожеж використовується спостережний пожежний літак «НАРП-1», для локалізації великих пожеж - своєрідний пожежний танк (великий артилерійський тягач з бульдозерною лопатою), відремонтовані спостережні щогли та вишки.

На території державного лісового фонду влаштовано 3370 км мінералізованих смуг, догляд проведено в об'ємі 12585 км. Працівниками державної лісової охорони проведено 853 рейди з виявлення порушників правил пожежної безпеки в лісах. Виявлено 27 порушників, яких оштрафовано на суму 1082 грн, 16 осіб попереджено.

Для поліпшення стану охорони лісу від незаконних рубок залучено охоронні фірми «Архат» та «Ягуар», створено мобільні групи з працівників державної лісової охорони, проводиться робота з правоохоронними органами, засобами масової інформації. [19]

У лісових насадженнях державного фонду проводиться комплекс санітарно-оздоровчих та профілактичних заходів для попередження поширення осередків шкідників та хвороб. Найбільшою загрозою для лісових культур є листогризучі шкідники (зимовий п'ядун, зелена дубова листовійка, золотогуз). Для боротьби з ними використовуються біологічні методи: приваблювання птахів, розселення мурашників.

Хворобами лісу охоплено площу понад 12818 га, з яких заходів впливу потребують 5163 га.

3.2 Проблематика та перспективи розвитку господарства

В загалом на Волині проведення санітарно-оздоровчих заходів на територіях природно-заповідного фонду регламентується Лісовим кодексом України та санітарними правилами в лісах області Щорічно лісогосподарські підприємства повинні обстежувати заповідні території на предмет виявлення хвороб лісу, на підставі чого готуються плани санітарно-оздоровчих заходів на відповідних заповідних територіях, що затверджуються і погоджуються у встановленому порядку з начальником держуправління охорони природи.

Так, наприклад, за 2004 рік було видано 15 дозволів на проведення суцільних санітарних і реконструктивних рубок на територіях природо-заповідного фонду площею 177,6 га, на якій зрубано 24726,3 м3 деревини , за 2005 рік - 7 дозволів на рубки деревини в об'ємі 8602 м3, у т.ч. 3159 м3 ділової деревини, площею 45,4 га за 2006 рік видано 9 дозволів на рубки деревини в об'ємі 11145 м3, у т.ч. 3997 м3 ділової деревини.[20]

Відсутність проведення тих чи інших санітарно-оздоровчих заходів на заповідних територіях, несвоєчасність виявлення на їхніх територіях сухостійних та пошкоджених хворобами і шкідниками дерев, їх ділянок, свідчить не про шкоду від наявності заповідних територій, а про стан і ефективність ведення лісогосподарської діяльності на них з боку лісокористувачів, їх компетенцію. Адже хіба немає сухостійних ділянок лісів, горільників, розладнаних насаджень у лісах області поза межами заповідного фонду? Бо з окремих статей у пресі виходить, що негаразди з цим лише у заповідному фонді. І хотілося б, аби працівники лісового господарства представили хоча б один офіційний документ про відмову щодо погодження з боку Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Волинській області у проведенні санітарно-оздоровчих заходів на територіях заповідного фонду.

Висновки

Вивчаючи соціофункціональне значення лісоів Волинської області, ми виявили, що лісові масиви території виконують різні функції, і часто ці функції накладаються. Так як досліджувана територія має переважно рівнинний рельєф, достатнє зволоження, то грунто- і водозахисне їх значення незначне, хоча зведення великих їх масивів може змінити ситуацію: клімат, водний режим. Переважна частина площ лісів області -сировинна база для лісової і деревообробної промисловості, джерело енергії ( паливо ) для місцевого населення.

Особлива роль належить лісам, які виконують суспільно-корисну функцію, зокрема санітарно-гігієнічну і рекреаційну. Це окремі лісові масиви, охороні і догляду за якими відводиться особлива увага. Вони розміщені окремими ареалами і, правда, досить невеликими площами, хоча всі можливості ще не використані.

Отже, саме правильне використання, відновлення та збереження лісів відіграють важливе значення у лісовому господарстві Волинської області. Ліси у ведені лісового господарства Волинської області виконують безліч функцій. Наприклад Ліси є найефективнішим засобом стабілізації атмосфери, виконують оздоровчі та санітарно-гігієнічні функції, нейтралізують шкідливі викиди в атмосферу, поглинають окис вуглецю, збагачують повітря фітонцидами. Виконують захисні функції щодо охорони земель від водної і вітрової ерозії. Закріплюють береги річок та водойм. Вони також виконують рекреаційні, естетичні та виховні функції. Ліси є середовищем для об'єктів природно-заповідного фонду, унікальних ландшафтів, рослинного та тваринного світу. Є джерелом отримання деревини та недеревних продуктів (грибів, ягід, лікарських рослин тощо). Захисні лісові насадження та полезахисні смуги підвищують врожайність сільськогосподарських культур.

Крім того, варто, мабуть, зазначити, що лише лісові розсадники в області займаються вирощуванням посадкового матеріалу для озеленення населених пунктів та декоративного оформлення приватних садиб, офісів, установ.

Всього лісівники системи культивують майже 250 видів основних лісоутворюючих та декоративних порід, видів, а також трав.

На підприємствах управління відлагоджена система збору, переробки і підготовки до висіву насіння лісових порід з високо-бонітетних дере-востанів, маточних плантацій або окремих плюсових дерев. Цим забезпечується позитивна селекція для деревостанів майбутнього.

У 2005 році, наприклад, було зібрано понад 80 тонн лісового насіння, в основному- дуба черешчатого.

Болючим питанням лісового господарства є самовільні рубки деревини. Протягом останніх трьох років працівники Державної лісової охорони в середньому виявляють і документують 795 випадків самовільних рубок із загальною кубомасою 1143 куб. м на суму 430 тис. грн. У 93 відсотках випадків встановлюються причетні до порушень особи і при цьому секвеструється 370 кубометрів деревини. Після цього матеріали передаються в правоохоронні органи.

Щодо перспективи розвитку то можна відзначити що, в системі лісових господарств Волинського обласного управління створено 50 рекреаційних пунктів вздовж центральних лісових доріг, біля річок, озер та інших мальовничих лісових куточків. На території встановлено будиночки, бесідки, малі архітектурні форми, меблі, майданчики для дітей, туалети. Передбачено місця для розведення вогнищ та збору сміття, а також стоянки для автотранспорту. На багатьох рекреаційних пунктах встановлено інформаційні щити на протипожежну тематику, а також правила поведінки в та на території зони відпочинку.

Список використаних джерел

1. Атлас Волинської області. - М.: ГУГК, 1991. - 42 с.

2. Атлас лесов СССР. - Москва,: ГУГК, 1973. - 222 с.

3. Біорізноманіття, Цуманської Пущі та питання його збереження/ Т. А. Адрієнко, М. Л. Клєстов та ін. (під. заг. ред Т. А.Андрієнко, М. Л. Клєстов ). - К.:Фітосоціологічний центр, 2004.- 136.

4. Вакулюк П.Г. Ліс - багатство країни. - К.: Рад. школа, 1984. - 135 с.

5. Вакулюк П.Г. Ліс і людина.- Київ.: Урожай, 1989.- 175с.

6. Вакулюк П.Г., Самоплавський В.І. Лісовідновлення та лісорозведення в рівнинних районах України. - Ф.: Поліфаст, 1998. - 508 с.

7. В краю ландьіша и азалии // Г.К. Смьік, Н. Н. Бортнян, Л.С. Болашев и др. - К.: Урожай, 1989. - 208 с.

8 Генсірук С.А., Іваницький С.М. Лісове господарство і формування оптимальної лісистості в Західному Лісостепу і Поліссі. - Львів: НТШ, 1999. - 242 с.

9. Генсірук С.А., Копій Л.І., Іваницький С.М. Збереження біорізноманіття лісових екосистем шляхом формування оптимальної лісистості в агроландшафтах України // Науковий вісник: До 125-річчя УкрДЛТУ. - Львів: УкрДЛТУ. - 2000. - Вип.10.1. - 209с.

10.Генсірук С.А., Іваницький С.М. Формування екологічної системи природоохоронних територій Розточчя // Матеріали міжнар. науково-практичної конф. “Розточанський збір - 2000”. Том I. - Львів: Меркатор. - 2001. - 201с.

11. Збірник галузевих нормативних документів лісового господарства України. - К.: 2001.

12. Збереження біорізноманіття й заповідна справа в Україні.
Інформаційний бюлетень №12. січень 2001. ( Київський еколого-
культурний центр охорони дикої природи СоЕС ).

13. Климович П.В. Еколого - меліоративний аналіз Волинського Полісся.-Львів: Вид. ЛДУ ім. Ів. Франка, 2000.

14. Мельник В. Волинський ліс-мітки на крилах історії. - Л.:2006-67 с.

15. Павлов В.І. і інші. Ефективність функціонування лісопереробних підприємств регіону ( на прикладі ДЛГО "Волиньліс"): Монографія.-Луцьк: Надстир"я, 2000.

16. Поварніцин В. О. Ліси Українського Поліся. - К.:1959-200 с.

17. Погребняк П.С. Лісова екологія і типологія лісів // Вибрані праці. -Київ: Наукова думка, 1993. - 496 с.

...